ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ ЩОДО НЕПОВНОЛІТНІХ УЧАСНИКІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ : ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СПЕЦИАЛЬНЫХ ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ЗНАНИЙ ОТНОСИТЕЛЬНО НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ УЧАСТНИКОВ ДОСУДЕБНОГО РАССЛЕДОВАНИЯ

Краткое описание

Київський національний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

УДК 343.95:343.137.5

ПЕТЕЧЕЛ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ

ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ ЩОДО НЕПОВНОЛІТНІХ УЧАСНИКІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

19.00.06 юридична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Академік АПрН України,
доктор юридичних наук, професор
Костицький Михайло Васильович

Київ-2009

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ

11

1.1. Особливості психофізіологічного розвитку неповнолітнього.

11

1.2. Психологічні причини девіантної поведінки неповнолітнього.

44

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ ЩОДО НЕПОВНОЛІТНІХ НА ДОСУДОВОМУ СЛІДСТВІ

65

2.1. Форми використання спеціальних психологічних знань щодо
неповнолітніх учасників.

65

2.2. Використання спеціальних психологічних знань щодо
неповнолітніх підозрюваних та обвинувачених.

85

2.3. Використання спеціальних психологічних знань щодо
неповнолітніх потерпілих.

118

2.4. Використання спеціальних психологічних знань щодо
неповнолітніх свідків.

128

РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ ЩОДО НЕПОВНОЛІТНІХ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ЗЛОЧИНІВ

137

3.1. Використання спеціальних психологічних знань при
розслідуванні насильницьких злочинів.

137

3.2. Використання спеціальних психологічних знань при
розслідуванні корисливих та корисливо-насильницьких злочинів.

155

3.3. Використання спеціальних психологічних знань при
розслідуванні злочинів вчинених групою неповнолітніх.

163

ВИСНОВКИ

178

ДОДАТКИ

182

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

201

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема злочинності неповнолітніх завжди була і залишається однією з найактуальніших. Соціально-економічна криза в Україні, безробіття призвели до падіння життєвого рівня основної частини населення і як наслідок зростання злочинності, в тому числі серед молоді. Викликає занепокоєння те, що характерною особливістю злочинності неповнолітніх нині є тенденція до зростання частки тяжких та особливо тяжких злочинів, в той час, коли простежується значне скорочення рівня народжуваності.
Згідно зі статтею 2 Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК України) одним із завдань кримінального судочинства є швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожен, хто скоїв злочин, був притягнутий до кримінальної відповідальності, і жодний невинний не був покараний. Встановлення істини у справі здійснюється на основі доказів фактичних даних, які можна отримати із джерел, вичерпний перелік яких зазначений у частині 2 статті 65 КПК України.
Розкриття і розслідування злочинів є одним із найскладніших видів суспільної діяльності, оскільки вона здійснюється у суворій відповідності до норм Конституції України, кримінально-процесуального законодавства та інших нормативних актів. На підставі і у повній відповідності до законодавства розроблені тактичні рекомендації проведення тих чи інших слідчих дій, в яких у більшій чи меншій мірі відображені сучасні досягнення природничих і технічних наук. Все це сприяє ефективнішій діяльності слідчого, достовірності отриманої інформації. Психологічні знання також можуть суттєво допомогти при розслідуванні злочинів. Що ж до неповнолітніх, то, виходячи з вимог кримінально-процесуального законодавства, а саме статті 433 КПК України, слідчий повинен з’ясувати стан загального розвитку неповнолітнього, характеристику особи неповнолітнього, умови життя та виховання, обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього. Отримати такі фактичні дані можна, на нашу думку, лише використовуючи спеціальні психологічні знання у сфері дитячої, юнацької, вікової психології. Однак практика свідчить про протилежне. Та й теорія поки що не до кінця розробила всі механізми взаємовідносин між слідчим та особами, які володіють спеціальними психологічними знаннями, і неповнолітніми, до яких такі знання у різних формах використовуються (зокрема, не визначено статус консультанта-психолога та порядок його залучення при розслідуванні злочинів за участю неповнолітніх).
Окремі аспекти вивчення психологічних особливостей неповнолітніх, психологічних причин вчинення ними злочинів, особливостей мотиваційної сфери, психологічні особливості проведення слідчих дій за участю вказаних осіб, використання спеціальних психологічних знань при розслідуванні окремих категорій кримінальних справ щодо неповнолітніх досліджували як вчені-юристи, так і психологи. Зокрема, М.А. Алемаксін, М.М. Бабаєв, П.Д. Біленчук, Л.І. Божович, Б.С. Братусь, Н.Г. Бритвич, В.М. Бурдін, В.Л. Васильєв, А.П. Венедиктов, Л.С. Виготський, Н.І. Гаврилова, Н.І. Гуковська, А.І. Долгова, Г.Г. Доспулов, І.В. Дубровіна, А.В. Дулов, Д.Б. Ельконін, М.І. Єнікеєв, А.А. Закатов, К.Є. Ігошев, Л.Л. Каневський, Н.С. Карпов, М. Кле, І.В. Козубовська, І.С. Кон, В.О. Коновалова, М.В. Костицький, М.М. Коченов, В.В. Кощинець, В.А. Крутецький, В.Я. Марчак, В.С. Медведєв, О.М. Морозов, О.Р. Ратінов, А.Б. Романюк, Б.В. Романюк, С.Л. Рубінштейн, В.Я. Рибальська, А.І. Селецький, Л.М. Семенюк, О.Д. Сітковська, В.М. Синьов, І.Н. Сорокотягін, С.І. Яковенко, А.М. Яковлєв та інші.
Аналіз законодавства, літературних джерел, слідчої та судової практики дозволяє автору зробити висновок про актуальність теми дисертаційного дослідження в плані аналізу психологічних особливостей неповнолітніх, можливостей психології при розслідуванні злочинів, що вчинені неповнолітніми або щодо них. Все це визначає необхідність комплексного вивчення проблеми використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх учасників досудового розслідування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до: напрямків, визначених Національною програмою Діти України”, затвердженою Указом Президента України № 63/96 від 18.01.1996 року; положень Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 20.12.2006року. Наукове дослідження підготовлене в рамках науково-дослідної тематики кафедри кримінального права та процесу Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності”, затвердженої Вченою радою університету (протокол № 2 від 04.10.2000 року). Тема дослідження відповідає Пріоритетним напрямам дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність ОВС на період 2004-2009 роки (наказ МВС України №755 від 05.07.2004року)
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз проблем використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх учасників досудового розслідування для подальшого розвитку теорії інституту спеціальних психологічних знань, а також розробка практичних рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення законодавства, спрямованих на надання допомоги слідчим і прокурорам в їхній практичній діяльності у розкритті злочинів, що вчиняються неповнолітніми або щодо них, що в результаті повинно сприяти встановленню істини у кримінальній справі.
Для реалізації поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
· здійснити теоретичний аналіз основних психофізіологічних особливостей неповнолітніх, які впливають на їх поведінку, психологічних механізмів формування такої поведінки та подолання негативних її проявів;
· здійснити аналіз основних психологічних причин девіантної поведінки неповнолітніх;
· дослідити чинне кримінально-процесуальне законодавство України щодо використання спеціальних психологічних знань до неповнолітніх учасників досудового розслідування, а також особливості кримінально-процесуальної діяльності у справах, де неповнолітні беруть участь як обвинувачені (підозрювані), потерпілі, свідки;
· проаналізувати сучасний стан наукової розробки проблеми використання спеціальних психологічних знань в кримінальному процесі взагалі і стосовно неповнолітніх зокрема;
· окреслити теоретичні та правові засади використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх;
· дослідити проблеми, що створюють перешкоди більш широкому використанню слідчим знань в сфері психології при проведенні досудового розслідування;
· проаналізувати специфіку проведення слідчих дій з неповнолітніми учасниками;
· виявити психологічні параметри, які пов’язані з ефективністю їх проведення, типові тактико-психологічні помилки слідчого;
· дослідити на основі теоретичного аналізу наукової літератури та практики проблему використання методів психологічного впливу на неповнолітніх, здійснити систематизацію методів психологічного впливу та навести їхню класифікацію;
· розробити та науково обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення кримінально-процесуального законодавства України стосовно залучення фахівців-психологів до участі у слідчих діях, які проводяться за участі неповнолітніх.
Об’єкт дослідження суспільні відносини, що виникають в процесі розслідування злочинів, які вчинені неповнолітніми, відносно них або де неповнолітні виступали свідками.
Предмет дослідження використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх учасників досудового розслідування.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить сукупність загальних та спеціальних наукових методів та прийомів наукового пізнання. Для досягнення окресленої в дисертації мети були використані загальні та спеціальні методи дослідження: метод моделювання і прогнозування використано для визначення шляхів та перспектив розвитку форм використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх та формулювання конкретних пропозицій для удосконалення чинного кримінально-процесуального закону; метод правового аналізу (догматичний) вжито для виявлення змісту норм законодавства України, що регулюють порядок використання спеціальних психологічних знань особами, які розслідують кримінальну справу; для забезпечення обґрунтування теоретичних положень роботи використовувалися дані судової статистики та інша статистична інформація; методи соціології використано для підтвердження висунутих положень даними соціологічного аналізу. Зокрема, метод анкетування використовувався для опитування неповнолітніх учнів 9-11 класів загальноосвітніх шкіл, студентів вищих юридичних закладів, слідчих органів внутрішніх справ та прокуратури. Крім того, використовувався метод бесіди зі слідчими, студентами вищих юридичних навчальних закладів та неповнолітніми. У процесі теоретичного вивчення проблеми використовувались методи аналізу наукової літератури стосовно використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх учасників досудового слідства та узагальнення отриманої інформації.
При цьому наведені методи використовувалися з урахуванням їх взаємозв’язку та взаємозалежності, що забезпечує повноту та всебічність наукових результатів.
Нормативною базою дисертаційного дослідження є чинні Конституція України, КПК України, закони України, постанови Пленуму Верховного Суду України тощо.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають:
1) офіційні статистичні дані Міністерства внутрішніх справ України, Верховного суду України, Державного комітету статистики України, УМВС України в Івано-Франківській області щодо рівня та динаміки злочинності неповнолітніх за період 2002-2008 роки;
2) офіційний звіт департаменту з питань оборони та правоохоронної діяльності Рахункової палати Про результати аудиту ефективності виконання Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки”, затверджений постановою Колегії Рахункової палати № 13-1 від 24.05.2006року;
3) дані, одержані внаслідок вивчення 163 кримінальних справ;
4) узагальнені результати анкетного опитування 274 студентів вищих юридичних навчальних закладів;
5) узагальнені результати анкетного опитування 273 неповнолітніх учнів 9-11 класів;
6) узагальнені результати анкетного опитування 151 слідчого прокуратури та органів внутрішніх справ.
Наукова новизна одержаний результатів полягає у тому, що дисертація є одним із першим в Україні комплексним дослідженням, в якому цілісно досліджено проблему використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх учасників досудового розслідування. Пропонується власне бачення вирішення питань у сфері кримінально-процесуального законодавства, яке регулює порядок залучення фахівців-психологів до участі у розслідуванні злочинів, що вчиняються неповнолітніми та щодо них. Комплексно сформульовано пропозиції щодо удосконалення чинного КПК України. Проведене дослідження дозволило сформулювати та обґрунтувати такі положення і висновки, які містять наукову новизну:
вперше:
системно проаналізовано та комплексно обґрунтовано необхідність залучення саме фахівця-психолога при розслідуванні злочинів, вчинених неповнолітніми або щодо них;
комплексно внесено пропозиції стосовно доповнення кримінально-процесуального законодавства України положеннями щодо обов’язкового залучення психолога при проведенні слідчих дій за участю неповнолітніх обвинувачених (підозрюваних), потерпілих або свідків;
удосконалено:
наукові розробки про використання спеціальних психологічних знань при проведенні слідчих дій за участю неповнолітніх;
положення щодо можливостей фахівців-психологів при розслідуванні насильницьких, корисливих, корисливо-насильницьких та групових злочинів неповнолітніх;
дістало подальшого розвитку:
положення щодо психологічної характеристики особи неповнолітнього;
обґрунтування щодо необхідності встановлення психологічного контакту з неповнолітніми учасниками досудового слідства;
класифікацію методів психологічного впливу на неповнолітніх;
положення про обмеження використання методів психологічного впливу на неповнолітніх.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення, висновки та пропозиції дослідження використовуються:
- у правотворчій роботі при внесенні змін і доповнень до чинного кримінально-процесуального закону та враховані у проекті КПК України (акт впровадження результатів дослідження у роботу Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України № 28/16-11 від 03.06.2008 р.);
- у правозастосовчій діяльності сприяють ефективнішій діяльності правоохоронних органів при розслідуванні злочинів, вчинених неповнолітніми або щодо них, а також тих, де неповнолітні були свідками (акт впровадження результатів дослідження у роботу прокуратури Івано-Франківської області № 04/2-431вих.-08 від 24.06.2008 року);
- у навчальному процесі у процесі викладання курсу та спецкурсів з кримінального процесу, криміналістики та юридичної психології, при підготовці підручників і навчальних посібників з дисципліни Кримінальний процес України”, Криміналістика”, Юридична психологія” для студентів вищих юридичних навчальних закладів (акт впровадження результатів дослідження у навчальний процес Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника від 18.03.2008 року).
Апробація результатів дослідження. Головні ідеї дисертації оприлюднені у виступах на міжнародних науково-практичних конференціях: Делінквентна поведінка дітей та молоді: сучасні технології протидії” (Міжнародна науково-практична конференція, м. Одеса, 31 березня 1 квітня 2006 року), Актуальні питання реформування правової системи України” (Міжнародна науково-практична конференція, м. Луцьк, 2-3 червня 2006 року); всеукраїнських науково-практичних конференціях: Реформування кримінального та кримінально-процесуального законодавства України: сучасний стан та перспективи” (Всеукраїнська науково-практична конференція, м. Івано-Франківськ, 30 вересня 1 жовтня 2005 року), Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (Всеукраїнська міжвузівська наукова конференція, м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 року), Актуальні проблеми юридичної психології” (Всеукраїнська науково-практична конференція, м. Київ, 29-30 вересня 2006 року), Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина” (Всеукраїнська міжвузівська наукова конференція, м. Івано-Франківськ, 20 квітня 2007 року), Філософські, методологічні та психологічні проблеми права” (Науково-теоретична конференція, м. Київ, 26 січня 2008 року); регіональних науково-практичних конференціях та семінарах: Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності” (Науково-теоретичний семінар, м. Івано-Франківськ, 12-13 травня 2006 року), Верховенство права у правозастосовчій діяльності” (Регіональна науково-практична конференція, м. Івано-Франківськ, 12-13 жовтня 2007 року).

Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення дисертації викладені у 14 наукових працях, 5 з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених Вищою атестаційною комісією України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації всебічно та комплексно розглянуто актуальну психологічно-правову наукову проблему, пов’язану із обґрунтуванням необхідності використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх учасників досудового розслідування. Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:
1. Для отримання об’єктивної характеристики сучасного неповнолітнього обов’язково необхідно з’ясувати: в яких зовнішніх умовах він перебуває; які стосунки склалися із оточуючим середовищем, зокрема, з батьками, вчителями, однолітками та іншими; в якому напрямку відбувається розвиток особистості, пізнавальних процесів, самосвідомості; поведінку неповнолітнього тощо. Без урахування всіх психологічних особливостей неповнолітніх неможливо якісно і правильно обрати тактичні прийоми при проведенні окремих слідчих дій в процесі їх планування, розробки слідчих версій, збору і дослідження доказової бази. Вивчення вікових особливостей неповнолітніх не є самоціллю для слідчого, прокурора, але має на меті допомогти у розумінні ступеня впливу вікових особливостей на поведінку неповнолітнього і тим самим встановлення ступеня його суспільної небезпеки.
2. Основними причинами девіантної поведінки неповнолітніх є дисфункційність сімейних відносин (несприятливі сімейні стосунки, відчуженість батьків у ставленні до дитини, конфлікти між батьками, фізичні покарання дітей тощо), помилки у шкільному вихованні (публічні покарання учнів, відсутність мотивації до навчання тощо), проблеми у спілкуванні з однокласниками, негативний вплив засобів масової інформації. Сучасному підлітку притаманні такі риси: низький рівень самостійності, негативізм, відсутність рішучості, невміння контролювати власну поведінку, володіти собою, утримуватися від дій, які усвідомлюються як непотрібні або шкідливі, низький рівень дисциплінованості.
3. Вивчення чинного кримінально-процесуального законодавства та аналіз слідчої та судової практики виявило необхідність залучення фахівців-психологів, оскільки, сьогодні залучення педагога є формальним і зводиться лише до констатації законності слідчої дії. Однак тільки психологи можуть професійно вивчити особу неповнолітнього, його поведінку до, під час та після вчинення злочину, встановити психологічний контакт із неповнолітнім обвинуваченим (підозрюваним), потерпілим чи свідком, визначити ефективні та допустимі методи психологічного впливу, а також допомогти при виборі тактики проведення слідчих дій за участю неповнолітніх.
4. Встановлено, що слідчі під час розслідування злочинів, вчинених неповнолітніми, поверхнево вивчають особу злочинця, з’ясовують лише ті мотиви, які мають значення для кваліфікації (користь, помста тощо). Однак у більшості випадків штовхають на вчинення злочину не лише ці, але й дещо інші мотиви. Тому, для повного вивчення обставин справи необхідно провести ґрунтовне психологічне вивчення особистості неповнолітнього. Без знання психології неповнолітніх дізнавачу, слідчому, прокурору важко в повному обсязі отримати достовірну інформацію при розслідуванні злочинів за участю підлітків. Неправильними є намагання вивчити поведінку та діяльність неповнолітнього слідчим самостійно, без залучення фахівців-психологів, для яких ця діяльність є основним предметом дослідження. Саме психологи повинні визначити ті індивідуально-психологічні особливості особи, які вплинули на поведінку неповнолітнього, ті з них, які можуть позитивно або негативно вплинути на результати проведення слідчої дії.
5. Одним із напрямків використання спеціальних психологічних знань щодо неповнолітніх є допомога у налагодженні психологічного контакту з неповнолітнім учасником слідчої дії. Надана характеристика психологічних прийомів, які сприятимуть встановленню психологічного контакту (бесіда на сторонню тему, вимовляння імені неповнолітнього, демонстрація поінформованості слідчого та інші), а також визначено, яка поведінка слідчого допомагатиме у встановленні такого контакту (виважена, чітка, виразна мова слідчого, спокійна обстановка проведення слідчої дії тощо). Запропоновано залучати фахівців-психологів для вивчення особистісних якостей дитини, таких як комунікабельність, відвертість чи замкнутість, імпульсивність тощо, діагностики жестів та міміки неповнолітнього, що сприятиме налагодженню психологічного контакту.
6. До методів психологічного впливу, що сьогодні застосовуються в слідчій діяльності, належать: переконання, зараження, навіювання, наслідування та маніпуляція, із яких допустимими під час розслідування злочинів, що вчинені неповнолітніми або щодо них, є переконання та зараження. Навіювання може застосовуватися лише, щоб спонукати неповнолітнього говорити правду. Наслідування передбачає копіювання неповнолітнім поведінки слідчого, і тому не буде ефективним методом психологічного впливу. Маніпуляція є неправомірною і незаконною, а отже, і недопустимим способом психологічного впливу взагалі, і щодо неповнолітнього зокрема. Саме залучення фахівців-психологів повинно, з одного боку, допомогти слідчому обрати ефективні прийоми і методи психологічного тиску, а з іншого, не допустити будь-який неправомірний психологічний вплив, зокрема, маніпуляцію, психологічне насильство тощо.
7. Психологічні знання, в першу чергу, необхідно використовувати, щоб сам процес розслідування не поглибив дію наслідків вчинення злочину щодо неповнолітнього. Крім того, фахівці-психологи можуть нівелювати дію усіх факторів, що можуть впливати на об’єктивність і правдивість показань неповнолітніх потерпілих. Ефективним буде використання спеціальних психологічних знань для діагностики правдивості показань неповнолітніх свідків, викриття неправди, а також виявлення та усунення помилок в їх показаннях.
8. Найнебезпечнішим проявом злочинності неповнолітніх є групова злочинність. Використання спеціальних психологічних знань при розслідуванні таких злочинів повинно бути спрямоване на встановлення причин формування злочинних груп неповнолітніх, їх структуру та внутрішньогрупові зв’язки. Запропоновано залучати психологів для визначення впливу учасників групи один на одного, їх ролей у групі. Лише психолог може фахово визначити спосіб та етапи формування групи, її тип та спрогнозувати подальшу поведінку у разі продовження злочинної діяльності.
9. У ході проведеного дослідження ми дійшли висновку про необхідність внесення змін до КПК України, а саме:
· частину 2 статті 107 доповнити реченням такого змісту: Допит неповнолітнього підозрюваного, віком до шістнадцяти років, а за розсудом особи, що проводить допит віком до вісімнадцяти років проводиться в присутності психолога, а при необхідності ще й педагога або батьків чи інших законних представників неповнолітнього”;
· частину 1 статті 168 викласти в наступній редакції: Допит неповнолітнього свідка віком до шістнадцяти років, а за розсудом слідчого віком до вісімнадцяти років проводиться за правилами статті 167 цього Кодексу в присутності психолога, а при необхідності педагога, батьків чи інших законних представників”;
· в частині 2 статті 168 слова педагогом або лікарем” замінити словами психологом або педагогом”;
· частину 2 статті 171 доповнити реченням такого змісту: Допит неповнолітнього потерпілого проводиться з додержанням вимог, зазначених частині 1 і 2 статті 168 цього Кодексу”;
· частину 2 статті 173 доповнити реченням наступного змісту: Очна ставка за участю неповнолітнього віком до шістнадцяти років, а за розсудом слідчого чи прокурора віком до вісімнадцяти років, проводиться в присутності психолога, а при необхідності ще й педагога”;
· частину 2 статті 438 викласти в такій редакції: Пред’явлення обвинувачення та допит неповнолітнього, віком до шістнадцяти років, а за розсудом слідчого або прокурора віком до вісімнадцяти років або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, за клопотанням захисника, проводиться в присутності психолога, а при необхідності ще й педагога або батьків чи інших законних представників неповнолітнього”;

· частину 3 статті 438 викласти в наступній редакції: Слідчий роз’яснює психологу, педагогу, батькам чи іншим законним представникам неповнолітнього, які присутні при пред’явленні обвинувачення та допиті, їх право задавати обвинуваченому запитання та викладати свої зауваження”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдюкова Н. В. Психологічні особливості соціалізації сучасного підлітка: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.05 Соціальна психологія; психологія соціальної роботи” / Н. В. Абдюкова. К., 2000. 16 с.
2. Абраменкова В. С. Правомерность и допустимость психологического воздействия следователя в процессе получения показаний / В. С. Абраменкова // Проблемы борьбы с преступностью : Труды Омской ВШМ и Иркутского университета. Иркутск, Омск: Изд-во Ом. ВШМ МВД СССР, 1975. С. 120-134.
3. Аврамцев В. В., Посадков Ф. И. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе / В. В. Аврамцев, Ф. И. Посадков // Российский судья. М., 1999. № 1. С. 42-44.
4. Аврах Я. С. Установление психологических особенностей обвиняемого при защите по уголовному делу / Я. С. Аврах // Вопросы уголовного и уголовно-процессуального законодательства : Сборник статей. Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1969. С. 97-109.
5. Айнетдинова Н. Х. Обстоятельства, подлежащие доказыванию, по делам о ненасильственных половых преступлениях, совершаемых в отношении несовершеннолетних / Н. Х. Айнетдинова // Следователь : Федеральное издание. М., 2004. № 9. С. 32-36.
6. Айнетдинова Н. Х. Типичные модели механизмов ненасильственных половых преступлений, совершаемых в отношении несовершеннолетних / Н. Х. Айнетдино- ва // Следователь : Федеральное издание. М., 2004. № 9. С. 27-31.
7. Алексеев В. А. Самосознание и мотивация деятельности детей на рубеже подросткового и старшего школьного возраста / В. А. Алексеев // Проблемы мотивации общественно полезной деятельности школьников. М., 1984. С. 103-107.
8. Алемаскин М. А. О структуре личности несовершеннолетних правонаруши-телей / М. А. Алемаскин // Вопросы изучения и предупреждения правонарушений несовершеннолетних : Сборник трудов. М., 1970. Ч. 1. С. 92-94.
9. Алемаскин М. А. Опыт психологической характеристики несовершеннолет-него правонарушителя / М. А. Алемаскин // Вопросы предупреждения преступности. М. : Юрид. лит., 1965. № 2. С. 79-86.
10. Алмазов Б. Н., Строганов Ю. А. Психологические особенности противоправного поведения подростков с отклонениями личностного развития / Б. Н. Алмазов, Ю. А. Строгонов // Применение специальных познаний в борьбе с преступностью : Межвузов. сборник науч. трудов. Свердловск, 1983. С. 27-37.
11. Амчинская А. И. Некоторые вопросы социально-психологической характеристики групповых преступлений несовершеннолетних / А. И. Амчинская // Вопросы правовой психологии и судебной экспертизы : Межвузов. сборн. науч. трудов. Свердловск, 1979. С. 60-65.
12. Андреев Н. А. Асоциальное поведение несовершеннолетних : Монография / Н. А. Андреев, Ю. В. Тараканов. Самара : Издательство Самарского юридического института Минюста России, 2001. 154 с.
13. Андреева Л. А. О некоторых обстоятельствах, способствующих половым преступлениям несовершеннолетних, и мерах их предупреждения / Л. А. Андреева // Вопросы борьбы с преступностью. 1969. Вып. 10. С. 108-113.
14. Афанасьев С. А. Психофизиологические предпосылки преступных наклонностей подростков / С. А. Афанасьев // Закон і підліток : Матеріали обласної наук.-практ. конф., Донецьк, 27 жовтня 2000 року / Гол. ред. Ю. Л. Титаренко. Донецьк : ДІВС, 2001. С. 87-92.
15. Антонян Ю. М. Психология убийства / Ю. М. Антонян. М. : Юристъ, 1997. 304 с.
16. Антонян Ю. М. Социальная среда и формирование личности преступника (неблагоприятные влияния на личность в микросреде) : учебное пособие / Ю. М. Антонян. М., 1975. 159 с.
17. Антонян Ю. М. Личность корыстного преступника / Ю. М. Антонян, В. П. Голубев, Ю. Н. Кудряков. Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1989. 160 с.
18. Антонян Ю. М. Личность преступника / Ю. М. Антонян, В. Н. Кудрявцев, В. Е. Эминов. СПб : Юридический центр Пресс, 2004. 366 с.
19. Ахтирська Н. Судово-психологічна експертиза та використання її висновків у кримінальному судочинстві / Н. Ахтирська // Вісник Верховного Суду України. 2006. №8. С. 19-23.
20. Бабаев М. М. Исследование возрастных психологических особенностей и проблема ответственности несовершеннолетних правонарушителей / М. М. Бабаев // Советское государство и право. М. : Наука, 1966. № 3. С. 123-127.
21. Баронін А. С. Психологічний профіль вбивць: посібник з кримінології та криміналістики / А. С. Баронін. К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2001. 176 с.
22. Бассин Ф. В. О силе Я” и психологической защите / Ф. В. Бассин // Вопросы психологии. 1969. №2. С. 124.
23. Бахін В. П. Тактика допиту : навчально-практичне видання / В. П. Бахін, В. К. Весельський. К. : НВК Правник. 1997. 64 с.
24. Башкирский А. И. Психологические особенности следственного эксперимента и проверки показаний на месте : лекция / А. И. Башкирский. Челябинск : Челябинский юридический институт МВД России, 1999. 26 с.
25. Башкирский А. И. Психология обыска / А. И. Башкирский. Челябинск : Челябинский юридический институт МВД России, 1999. 24 с.
26. Бедь В. В. Юридична психологія : навчальний посібник / В. В. Бедь К. : Каравела; Львів : Новий світ-2000, Магнолія плюс, 2003. 376 с.
27. Бєлавіна Т. І. Соціальна дезадаптація молоді : чинники та умови / Т. І. Бєлавіна. К. : ПАНВ, 2004. 140 с.
28. Біленчук П. Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинуваченого (проблеми комплексного вивчення особи обвинуваченого в стадії попереднього слідства) : монографія / П. Д. Біленчук. К. : Атіка,1999. 352 с.
29. Благута Р. І. Психологічні засади профілактики делінквентності неповнолітніх: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 19.00.06 Юридична психологія” / Р. І. Благута. К., 2006. 17 с.
30. Богатиреєва В. С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло / В. С. Богатиреєва. Х. : Одіссей, 2003. 256 с.
31. Божович Л. И. Избранные психологические труды / Л. И. Божович. М., 1995. 209 с.
32. Божович Л. И. Личность и ее формирования в детском возрасте / Л. И. Божович. М., 1968. 464 с.
33. Божович Л. И. Этапы формирования личности в онтогенезе / Л. И. Божович // Вопросы психологии. 1979. №4. С. 23-34.
34. Бороданков А., Коршик М. Психологию на службу правосудию / А. Бороданков, М. Коршик // Социалистическая законность. 1966. № 7. С. 35-38.
35. Борьба с групповыми правонарушениями несовершеннолетних / Отв. ред. И. П. Лановенко. К. : Наукова думка, 1982. 204 с.
36. Братусь Б. С. Очерки по психологии аномального развития личности / Б. С. Братусь, Б. В. Зейгарник. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1980. 169 с.
37. Бритвич Н. Г. Допрос несовершеннолетних в целях проведения опознания // Криминалистика и судебная экспертиза : Республиканский междуведомственный сборник научных и научно-методических работ / Н. Г. Бритвич. Киев : Вища шк., 1977. Вып. 15. С. 11-14.
38. Будкина Л. В. Проблема установления обстоятельств, способствующих совершению изнасилований несовершеннолетними / Л. В. Будкина // Правовая политика и правовая жизнь. М., 2004. № 2. С. 98-106.
39. Бурдін В. М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / В. М. Бурдін. К., 2002. 19 с.
40. Бурдін В. М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні / В. М. Бурдін. К. : Атіка, 2004. 240 с.
41. Бурмистров И. А. Сущность и специфика преступлений, совершаемых неформальными группами несовершеннолетних // Российский следователь. 2000. № 6. С. 31-36.
42. Варцаба В. М. Розслідування злочинів, що вчиняються ОЗГ (тактико-психологічні основи): монографія / В. М. Варцаба. Х. : Гриф, 2004. 111 с.
43. Васильев В. Л. Юридическая психология: учебник для вузов / В. Л. Ва- сильев. М : Юрид. лит. 1991. 464 с.
44. Васильев В.Л. Юридическая психология: учебник для вузов / В.Л. Васильев. [5-е изд., доп. и перераб.]. СПб. : Питер, 2005 655 с.
45. Венедиктов А. П. Информационное обеспечение процесса расследования изнасилований, совершенных несовершеннолетними в группах / А. П. Венедиктов // Проблемы программирования, организации и информационного обеспечения предварительного следствия: межвуз. межведомственный сб. науч. трудов. Уфа: Изд-во Башк. ун-та, 1989. С. 92-97.
46. Венедиктов А. П. Типичные следственные ситуации при расследовании изнасилований, совершенных несовершеннолетними в группах / А. П. Венедиктов // Проблемы совершенствования расследования и профилактики преступлений на современном этапе : межвуз. науч. сб. Уфа : Изд-во Башк. ун-та, 1990. С. 85-90.
47. Вітвіцька В. В. Кримінологічні проблеми попередження злочинних посягань на моральний і фізичний розвиток неповнолітніх: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 Кримінальне право та кримінологія; кримінально виконавче право” / В. В. Вітвіцька. К., 2002. 20 с.
48. Волков В. Н. Психологические особенности проведения допроса в свете судебных реформ. (Начало) / В. Н. Волков // Закон и право. 2004. № 12. С. 29-33.
49. Волков В. Н. Психологические особенности проведения допроса в свете судебных реформ. (Окончание) / В. Н. Волков // Закон и право. 2005. № 1. С. 13-18.
50. Волкова И. К. Участие специалистов в производстве предварительного следствия по делам о преступлениях несовершеннолетних / И. К. Волкова // Криминалистика и судебная экспертиза: республиканский междуведомственный сборник научных и научно-методических работ. К. : Вища шк., 1975. Вып. 11. С. 12-18.
51. Воробьева Е. А. Об исследовании феноменов профессионально-психологического воздействия следователя на допрашиваемого при проведении допроса / Е. А. Воробьева // Аспирант и соискатель. 2003. № 1. С. 155-158.
52. Воронова Ю. В. Соціально-психологічні детермінанти віктимної поведінки неповнолітніх жертв сексуальних злочинів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 Юридична психологія”/ Ю. В. Воронова. Х., 2005. 16 с.
53. Вотто Ю. В. К вопросу об использовании специалиста-психолога на стадии возбуждения уголовного дела в отношении несовершеннолетнего правонаруши- теля / Ю. В. Вотто // Тактика и психология взаимодействия следователя и эксперта : межвуз. сб. науч. трудов. Свердловск : СЮИ, 1989. С. 37-42.
54. Выготский Л. С. Диагностика развития и педагогическая клиника трудного детства / Л. С. Выготский. М., 1936. 86 с.
55. Выготский Л. С. Педология подростка : Проблема возраста: собр. соч. в 6 т. / Л. С. Выготский. М., 1984. Т.4. 432 с.
56. Гаврилов В. А. Малые социальные группы в социалистическом обществе / В. А. Гаврилов. М., 1968. 89 с.
57. Гаврилова Н. В. Роль семьи в формировании насильственного противоправного поведения несовершеннолетних / Н. В. Гаврилова // Борьба с преступностью и проблемы нейтрализации криминогенных факторов сферы семьи и быта: межвузовский сборник. Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1985. С. 64-72.
58. Гаврилова Н. И. Ошибки в свидетельских показаниях как результат внепроцессуальных воздействий / Н. В. Гаврилова // Проблемы психологии следственной деятельности: сб. науч. статей. Красноярск : Изд-во Красноярского университета, 986. С. 92-102.
59. Гаврилова Н. И., Ратинов А. Р. Логико-психологическая структура лжи и ошибки в свидетельских показаниях / Н. В. Гаврилова, А. Р. Ратинов // Вопросы борьбы с преступностью. 1982. № 37. С. 44-57.
60. Гаврилова Н. И., Ратинов А. Р. Экспериментальные исследования психологии свидетельских показаний / Н. В. Гаврилова, А. Р. Ратинов // Вопросы борьбы с преступностью. 1977. № 27. С. 71-90.
61. Гирько С. И. Особенности производства дознания и предварительного следствия по делам о преступлениях несовершеннолетних / С. И. Гирько // Юридический консультант. 2003. № 10. С. 5-29.
62. Гришина Е. Использование специальных познаний психолога на предварительном следствии / Е. Гришина // Законность. М., 2004. № 5. С. 25-26.
63. Гуковская Н. И. Выявление следователем обстоятельств, способствующих совершению преступлений несовершеннолетними / Н. И. Гуковская // Предупреж-дение преступности несовершеннолетних. М. : Юрид. лит., 1965. С. 203-222.
64. Гуковская Н. И. Расследование и судебное разбирательство дел о преступлениях несовершеннолетних / Н. И. Гуковская, А. И. Долгова, Г. М. Миньковский. М. : Юрид. лит., 1974. 208 с.
65. Гуковская Н. И. Участие третьих лиц в допросе несовершеннолетнего обвиняемого (в порядке обсуждения) / Н. И. Гуковская // Вопросы борьбы с преступностью. 1974. Вып. 21. С. 106-112.
66. Гуковская Н. Особенности методики расследования по делам о несовершеннолетних / Н. Гуковская // Социалистическая законность. 1963. № 8. С. 66-68.
67. Гуковская Н. Очная ставка при расследовании преступлений несовершеннолетних / Н. Гуковская // Социалистическая законность. 1974. № 12. С. 42-43.
68. Давыденко Е. Р. Учет психологических особенностей личности подсудимых при рассмотрении дел о преступлениях несовершеннолетних / Е. Р. Давыденко // Совершенствование организации и усиление воспитательно-предупредительного воздействия судебных процессов : Всесоюз. науч.-практ. конф., Москва, 23-24 окт. 1974 г. : тезисы докладов. М. : Изд-во МЮ СССР, 1974. С. 113-114.
69. Двіжона О. В. Психологічні детермінанти асоціальної поведінки підлітків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 Педагогічна та вікова психологія” / О. В. Двіжона. Івано-Франківськ, 2004. 22 с.
70. Джекебаев У. С. Соучастие в преступлении / У. С. Джекебаев, Л. М. Вайсберг, Р. Н. Судакова. Алма-Ата, 1981. С. 14-15.
71. Дышлевой А. Ю., Коваленко В. В., Шевелёв В. Н. Комплексное психолого-психиатрическое исследование преступников с психическими аномалиями, совершивших похотливые действия в отношении малолетних / А. Ю. Дышлевой, В. В. Коваленко, В. Н. Шевелёв // Нові технології в медицині : матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти. Харків, 2001. С. 2930.
72. Довгань О. Специфіка кризи особистості у юнацькому віці / О. Довгань // Психологія і суспільство. 2004. №2. С. 144-150.
73. Долгова А. И. Проблемы криминогенных групп несовершеннолетних / А. И. Долгова // Вопросы борьбы с преступностью. 1980. Вып. 32. С. 15-30.
74. Долгова А. И. Проблемы профилактики криминогенных групп несовершеннолетних / А. И. Долгова // Вопросы борьбы с преступностью. 1980. Вып. 32. С. 16-30.
75. Долгова А. И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних / А. И. Долгова. М.: Юрид. лит., 1981. 160 с.
76. Донцов А. И. Ближайший круг общения как фактор формирования ценностных ориентаций несовершеннолетних правонарушителей / А. И. Донцов // Проблемы общения и воспитания. Тарту, 1974. Ч. 2. С. 31-67.
77. Доспулов Г. Г. Психология показаний свидетелей и потерпевших / Г. Г. Доспулов, Ш. М. Мажитов. Алма-Ата : Наука, 1975. 192 с.
78. Доспулов Г. Г. Психология допроса на предварительном след­ствий / Доспулов Г. Г. М. : Юрид. лит., 1978. 112 с.
79. Дремова Н. А. Вопросы мотивации преступлений несовершеннолетних / Н. А. Дремова // Вопросы борьбы с преступностью. 1971. № 14. С. 106-114.
80. Дремова Н. Особенности мотивации насильственных преступлений несовершеннолетних (по материалам уголовных дел о злостном хулиганстве и умышленных телесных повреждениях) / Н. А. Дремова // Изучение и предупреждение преступности: сб. науч. работ. Вильнюс : Минтис, 1971. Вып. 4. С. 114-119.
81. Дриль Д. А. Психология преступности / Д. А. Дриль // Юридический вестник : Издание Московского Юридического Общества. М. : Тип. А.И. Мамонтова и Ко, 1887. Февраль. № 2. с.264-305. 1887. Март. № 3. с.407-436. 1887 Апрель. № 4. с.601-630. 1887. Ноябрь. № 11. с.345-394. 1887. Декабрь. № 12. с.541-579.
82.&