ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ДО ОСОБЛИВИХ УМОВ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое описание

На правах рукопису

Охременко Ольга Романівна

УДК 159.98:199.944.4019.4

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ДО ОСОБЛИВИХ УМОВ ДІЯЛЬНОСТІ

19.00.09. Психологія діяльності в особливих умовах

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук

Київ – 2005

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………..………………….......….5
Розділ 1. Аналіз психологічних аспектів адаптації людини до особливих
умов діяльності..............................................................................................…..…14
1.1. Діяльність в особливих умовах, її місце в сучасній психології…...............14
1.2. Провідні форми переробки стресових впливів……………..........................25
1.3. Індивідуально-особистісні фактори ризику...................................................49
1.4. Проблеми психологічної інтервенції..............................................................53
Висновки до розділу....……....................................................................................71
Розділ 2. Методологічні засади і основні методи дослідження..........................73
2.1. Методологічні підходи.....................................................................................73
2.2. Організація дослідження..................................................................................83
2.3. Методологічні прийоми дослідження.............................................................88
2.4. Методи дослідження.......................................................................................103
Висновки до розділу …….....................................................................................109
Розділ 3. Дослідження змістовних і динамічних характеристик
особистості у перебігу адаптації до особливих умов діяльності......................111
3.1. Оцінка напруженості праці в особливих умовах…….................................111
3.2. Закономірності структурної організації робочої
функціональної системи........................................................................................177
3.3. Інтерперсональні механізми формування стратегії поведінки..................191
3.4. Оцінка функціонального стану як показника адаптованості
до праці в складних, напружених і особливих умовах......................................236
Висновки до розділу……......................................................................................243
Розділ 4. Закономірності перебігу адаптації до особливих умов діяльності
в особливих умовах...............................................................................................246
4.1. Психодинамічні закономірності діяльності в особливих умовах..............246
4.2. Основні дефініції категорійно-понятійного апарату
“діяльність в особливих умовах”.............................................................…........278
4.3. Закономірності перебігу адаптаційного синдрому......................................286
4.4. Концепція функціональної системи..............................................................310
Висновки до розділу..............................................................................................318
Розділ 5. Програма оптимізації функціонального стану людини-оператора
при діяльності в особливих умовах......................................................................320
5.1. Психогігієнічний аспект оптимізації функціонального стану при
діяльності в особливих умовах.......…..................................................................320
5.2. Психокорекційні аспекти оптимізації
функціональних станів..........................................................................................327
5.3. Проблеми психопрофілактики і психокорекції професійної діяльності в особливих умовах..........................................................................................................348
5.4.Концепція валео-психологічної інтервенції .................................................362
Висновки до розділу..............................................................................................369
Висновки.................................................................................................................371
Список літератури..................................................................................................376
Додаток А..........................................................................................................….452

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АФМ – групи, в яких проводили сеанси психокорекції за умов поєднаної дії ароматерапії та функціональної музики
АФМН – групи, в яких проводили сеанси психокорекції за умов поєднаної дії ароматерапії (лаванда, сальвія), функціональної музики та формул навіювання
КЧЗМ – критична частота злиття миготінь
Δ КЧЗМ – диспарантність критичної частоти злиття миготінь
ПЗМР – проста звукомоторна реакція
РЛС – радіолокаційна станція
ЧСС – частота серцевих скорочень

ВСТУП

Актуальність теми. В останні десятиріччя в Україні відбувається швидка та суттєва, а іноді кардинальна трансформація форм зовнішньої предметної діяльності, що, відповідно, генерує зміни у суспільстві і провокує розвиток соціальних стресів. До стресових подій відносяться не лише соціальні, економічні, екологічні кризові явища [155; 156; 192; 203; 494; 526; 548; 549; 607; 628, с. 25; 767], а й такі параметри умов існування, які в діапазоні середніх своїх значень забезпечують оптимальний фон або, принаймні, не стають джерелами дискомфорту [160; 635; 646; 651].
В аспекті впливу соціальних стресорів чільне місце займає професійна діяльність. Її дезадаптуючий ефект у 1,5 рази вищий, ніж біологічних, у 2,3 рази – ніж соціально-психологічних і 6,7 разів – ніж побутових чинників [531, с. 215]. Дослідники розглядають цей стрес як уособлений вид стресу [695, с. 3] – “професійний стрес” [782, с. 10].
Особливе місце під час досліджень професійного стресу посідає діяльність в умовах впливу стресорів високої та надмірної інтенсивності. Соціальна значущість помилок, складність сучасних технічних систем, негативні наслідки зниження ефективності діяльності, інтенсивність впливу професійних стресорів на здоров’я та життєдіяльність людини [282; 283; 507; 520; 542; 551; 559; 578; 648; 674] обумовлюють актуальність теоретико-методичного обґрунтування психологічних закономірностей адаптації особистості до особливих умов діяльності.
Разом з цим на поточний момент недостатньо розроблені питання сутності процесів адаптації особистості до особливих умов діяльності, які зумовлені глибинними, необхідними внутрішніми зв’язками і тенденціями. Вони виявляються як основна лінія розвитку, не охоплюючи і не детермінуючи множини імовірностей і індивідуальних відхилень, крізь які шлях прокладає тенденція. Це зробило явною та вкрай актуальною наукову проблему теоретико-методичного обґрунтування психологічних закономірностей адаптації особистості до особливих умов діяльності. На важливості дослідження цієї проблеми наголошують: В. О. Абрамов [4]; М. Й. Варій [98]; В. О. Гуляєв, А. Д. Зубков [158]; Т. Б. Дмітрієва, В. Г. Васи-левський, Г. О. Фастовцов [174]; В. Г. Донченко, О. Д. Бучнов [175]; Е. М. Єпанчинцева [186]; Ц. П. Короленко [253]; В. М. Краснов, М. М. Юркін, В. Ф. Войцех [258]; В. О. Лефертов [291]; С. Г. Лісюк [294]; С. В. Литвинцев [295]; Г. В. Ложкін [298]; С. А. Нурмагамбетова [378]; С. А. Нурмагамбетова, О. О. Жигунова ([379]; Е. С. Осуховська [388]; О. Д. Паламар, О. М. Раїча [444]; О. М. Рибніков І. К. Московкін, Л. В. Смекалкін [498]; О. В. Стадник [534]; В. М. Сосоєв, Т. В. Гибадулін, Е. Б. Степанян [530]; С. В. Чегодарь, В. Л. Ревзин [593]; В. В. Ягупов [626]; L. M. Davidson, A. Baum [668]; K. Evans [677] та інші науковці.
Трансформаційні процеси, нові концептуальні підходи до досліджень діяльності в особливих умовах вимагають удосконалення і розроблення прийомів і засобів професійної підготовки та вдосконалення професійної майстерності спеціалістів. З цих позицій виникла потреба у якісно новому узагальненні вже відомих фактів, пошуку об’єктивно існуючих тенденцій, зв’язків явищ, етапів розвитку складної системи, тобто у теоретико-методичному обґрунтуванні психологічних закономірностей адаптації особистості до особливих умов діяльності. При цьому вплив особливих умов треба розглядати не лише як зовнішній чинник, зумовлений екстремальністю ситуацій та специфікою професійних стресорів, а як систему напружень, цілеспрямовану активність, що формує суб’єкт-об’єктні відношення, забезпечує особливості усвідомлення себе і оточуючого світу.
Наукова проблема теоретико-методичного обґрунтування психологічних закономірностей адаптації особистості до особливих умов діяльності належить до психології праці в особливих умовах, а саме до розв’язання актуальних питань адаптації конкретних соціальних суб’єктів у сфері професійної діяльності. Вона не була ще предметом психологічних досліджень і не отримала теоретичного обґрунтування та науково-методичного забезпечення ні в галузі психології, ні у суміжних з нею дисциплінах. Необхідність її розроблення обумовлена практичними запитами і потребами суспільства, нагальними вимогами оптимізації праці в особливих умовах, недостатнім комплексним обґрунтуванням на концептуальному рівні. Це стало підставою для обрання теми докторської дисертації “Психологічні закономірності адаптації особистості до особливих умов діяльності”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблема, що передбачена дисертаційним дослідженням, затверджена Головним управлінням виховної роботи Міністерства оборони України від 21.11.Д2001 за № 145/1/6396. Дисертація виконана у відповідності з науково-дослідними роботами Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України Національної академії оборони України: “Морально-психологічне забезпечення миротворчих операцій Збройними Силами України” (рег. № 0102U005959), “Професійний психологічний відбір у Збройні Сили України (призовників і кандидатів на службу за контрактом)” (рег. № 0102U005960); Національного науково-дослідного центру оборонних технологій і військової безпеки України “Технологія експрес-моніторингу робочого середовища та оцінки психофізіологічного стану людини-оператора на основі адсорбційно-напівпровідникових сенсорів” (рег. № 0100U003787) та ініціативними темами: “Розробити автоматизовану систему управління лікувально-профілактичним процесом в умовах промислового підприємства” (рег. № 0192U027886) і “Розробити автоматизовану систему діагностики функціонального стану в умовах промислового підприємства” (рег. № 0192U027887). Автор брала участь у перших трьох науково-дослідних роботах в якості виконавця; у виконанні четвертої і п’ятої роботи – в якості наукового керівника.
Мета роботи – з’ясувати психологічні закономірності адаптації особистості до діяльності в особливих умовах.
Гіпотеза дослідження полягає у тому, що змістовні і динамічні характеристики особистості відображають закономірності адаптації до особливих умов діяльності та можуть слугувати системними показниками для оцінки рівня інтеграції структурно-динамічних механізмів адаптаційного процесу, розкривають сутність перебігу відновлювальних процесів за умов валео-психологічної інтервенції, що дає можливість оптимізувати діяльність в особливих умовах.
Завдання дослідження: вивчити теоретичні підходи в дослідженні проблеми теоретико-методичного обґрунтування психологічних закономірностей адаптації особистості до особливих умов діяльності;
здійснити аналіз перебігу адаптації до особливих умов діяльності та виявити закономірності впливу професійних стресорів;
розкрити закономірності структурно-динамічних механізмів адаптаційного процесу до особливих умов діяльності;
обґрунтувати, розробити і апробувати підходи до оптимізації функціонального стану під час адаптації до особливих умов діяльності та розкрити сутність перебігу відновлювальних процесів за умов валео-психологічної інтервенції;
розкрити зміст, узагальнити основні теоретико-методологічні принципи валео-психологічної інтервенції під час адаптації до особливих умов діяльності;
на основі проведених досліджень розробити, апробувати і впровадити в практику критерії профвідбору, методи експрес діагностики та валео-психологічної інтервенції.
Об’єкт дослідження – особистість в особливих умовах діяльності.
Предмет дослідження – психологічні закономірності адаптації особистості до особливих умов діяльності.
Методологічною основою дослідження є: системний підхід [25 – 27], принцип системного підходу [299; 310 – 312; 513] та системного аналізу [32] у психології; системно-структурний підхід [537 – 539]; концепція інтегральної індивідуальності людини [335]. Отримані дані розглядалися в рамках методу структурно-функціонального моделювання на основі принципів ієрархічного домінування, мультипараметричної і послідовної взаємодії [117; 157; 199; 325].
Методи і обсяг дослідження. У роботі використовувався комплекс методів, вибір та поєднання яких обумовлені змістом проблеми та етапом дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотез були застосовані загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного дослідження, зокрема такі, як аналіз, синтез, систематизація, порівняння та узагальнення даних, моделювання. В прикладних дослідженнях використовувалися методи: спостереження, контент-аналізу, анкетування, інтерв’ювання, психодіагностичних тестів, апаратурних методів. Під час проведення контент-аналізу досліджено данні 1339 осіб; у анкетуванні, інтерв’юванні взяло участь 660 осіб; у спостереженнях, тестуванні, дослідженні за допомогою апаратурних методів – 722 особи.
Наукова новизна роботи полягає у розробленні наукових положень та висновків у галузі психології праці в особливих умовах, які за сукупністю вирішують актуальну наукову проблему теоретико-методичного обґрунтування психологічних закономірностей адаптації особистості до особливих умов діяльності. У результаті наукових досліджень в дисертації вперше:
визначені закономірності зміни алгоритмів діяльності за умов невизначеності;
виявлено вплив стресових ситуацій на когнітивні процеси оцінювання співвідношень між одиницями інформації та структурування системи інформаційних одиниць і комплексів взаємопов’язаних частин;
встановлені протиріччя між колективним семантичним потенціалом групи і системою індивідуального досвіду, пов’язані з несвідомою трансформацією на рівні перцепції зовнішніх стимулів та утворенням зон вірогідних внутрішньоособистісних конфліктів;
розроблено спосіб оцінки функціонального стану зорового аналізатора, який, на відміну від існуючих, базується на динаміці температурних параметрів шкіри медіального кута орбіти над pars palpebralіs m. Orbіcularіs oculі;
удосконалено спосіб оцінки нервово-емоційного напруження, який, на відміну від існуючих, базується на оцінці ступеня міжпівкульної асиметрії;
запропонована методика оцінки психічного здоров’я, яка, на відміну від існуючих, базується на застосуванні індексу психічного здоров’я;
Теоретичне значення роботи: вперше: обґрунтовані закономірності системно-структурної організації адаптаційного процесу, який базується на імовірному детермінізмі.
систематизовані методологічні підходи до розвитку концептуальних положень стосовно механізмів постстресових розладів (моделі, базові характеристики, психічні стани);
розроблені теоретико-методологічні принципи професійної валео-психологічної інтервенції;
набула подальшого розвитку теорія функціональних систем: показано наявність прямого обміну інформацією між зовнішніми структурами та ефекторним апаратом, що суперечить посиланням про можливість обробки інформації тільки внутрішніми симплексами системи;
конкретизовані дефініції категорійно-понятійного апарату “діяльність в особливих умовах”: введені в науковий обіг та удосконалені поняття “межа психологічного травмувального впливу”; критерії “динамічної і статичної надійності”; “катастрофічні” і “екстремальні” стресори; стани повної (стан психічного здоров’я) й часткової адаптації (стани психічної норми); стани часткової та повної дезадаптації (параекстремальні і екстремальні стани).
Практичне значення дослідження визначається розробленням діагностичних, профілактичних і корекційних заходів із збереження та поліпшення психічного здоров’я осіб, які працюють в особливих умовах, на що отримані патенти на винаходи: “Спосіб оцінки нервово-емоційного напруження” патент патент UA 46262A м.кл 7 А61В5/00; А61В5/16 [447]; “Прилад для визначення критичної частоти злиття мерехтінь” патент UA 46263А м.кл. 7 А61В5/16 [448]; “Спосіб підвищення резистентності до респіраторних захворювань в робочих приміщеннях” патент UA 48523A м.кл 7 А61К35/78 [449]; “Спосіб підвищення працездатності операторів при особливих навантаженнях” патент UA 48525A м.кл 761К35/78 [450]; “Спосіб профілактики серцево-судинних захворювань при особливих навантаженнях” Спосіб профілактики серцево-судинних захворювань при особливих навантаженнях” патент UA 48525A м.кл 761К35/78 [451]; “Спосіб корекції функціонального стану осіб при особливих навантаженнях” патент UA 49250A м.кл. 7А61К35/78 [452]; “Спосіб оцінки функціонального стану зорового аналізатора” патент UA 50930А м.кл. 7А61В5/00 А61В5/16 [453]; “Прилад для ароматерапії” патент UA 54187A м.кл.7 А61М15/00; А61L9/12 [454]; “Прилад для масажу точок акупунктури” патент UA 55756 7А61Н15/02 [455]. На прилади і засоби отримано 48 актів впровадження з: лікувального реабілітаційного центру ім. В. Г. Гуца Київської області; реабілітаційного центру “Вікторія” Одеської області РМЦ м. Рубежанськ; санаторіїв “Чорне море”, “Росія” м. Одеса, “Орен-Крим”, військ ПВО України м. Євпаторія; “Світанок”, “Лаванда” м. Моршин; “Високий”, “Бермінводи” м. Харків; “Бердянський” м. Бердянськ; санаторія-профілакторія заводу “Маяк”; НІЇ репродуктивного здоров’я м. Київ; дошкільного навчального закладу № 117 м. Київ тощо.
Теоретичні положення, розроблені дисертантом, отримали впровадження в курсі “Психологічна робота у військах (силах)”. За темою дисертації видано чотири методичні посібники і методичні рекомендації, які застосовуються в навчальному процесі гуманітарного факультету Національної академії оборони України, отримано 5 актів впровадження.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечена різнобічним теоретичним аналізом проблеми дослідження. методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних позицій, відповідністю методів меті та завданням дослідження; достатнім обсягом і репрезентативністю експериментальної вибірки; використанням взаємодоповнюючих методів; поєднанням кількісного і якісного аналізу отриманих даних, їх інтерполяцією та екстраполяцією; застосуванням апробованих методів математичного аналізу.
Особистий внесок дисертанта. У монографії “Праця в особливих умовах” доробок автора полягає у проведенні досліджень, теоретичному аналізі проблеми, узагальненні експериментальних даних, формулюванні висновків; у монографії “Соціально-психологічні аспекти професійної адаптації” нею проведені дослідження, узагальнені експериментальні дані, сформульовані висновки; у монографії “Відхильна поведінка військовослужбовців та механізми її формування” проведені дослідження, узагальнені експериментальні дані, сформульовані висновки; у роботі “Функціональні системи. Теорія і практика дослідження” вона розробила методологічні підходи до аналізу функціональних систем, провела дослідження та розробила математичні моделі, сформулювала висновки. У методичному посібнику “Соціально-психологічне вивчення, прогнозування і корекції поведінки військовослужбовців” її доробок складає 10 %.
Апробація результатів дослідження. Апробація результатів дослідження здійснювалася публікацією наукових робіт, розробленням методів психодіагностики та психокорекції. Теоретичні положення досліджень, основні результати роботи викладено у виступах на конференціях: міжнародній науково-практичній конференції “Біопсихосоціальна модель як нова парадигма розвитку психіатрії в Україні” (28 – жовтня 2002 р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні аспекти курортології та відновлювального лікування м. Хмільник (6 – 7 травня 2003 р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Фізіологія регуляторних систем” м. Чернівці (5 – 6 червня 2003 р.); III з’їзді фтизіатрів і пульмонологів України м. Київ (26 – 28 травня 2003 р.); III міжнародній науково-практичній конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства” м. Харків (21 – 23 травня 2003 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми психофізіологічного забезпечення діяльності” м. Київ (25 – 27 вересня 2003 р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної медицини м. Київ (10 – 11 жовтня 2003 р.); I всеукраїнській науково-практичній конференції “Імунологічні препарати в клінічній практиці” м. Київ (17 – 18 травня 2004 р.); міжнародній науковій конференції “Гуманітарно-технічна еліта і управління великими соціальними системами” м. Харків (26 – 27 травня 2004 р.), V міжнародному тижні освіти дорослих в Україні “Освіта дорослих для демократії” (20 – 25 вересня 2004 р.). Матеріали виступів були ухвалені та рекомендовані до друку.
Теоретичні положення дослідження, основні результати роботи обговорювалися на засіданнях, звітних конференціях і теоретичних семінарах викладачів кафедри психології гуманітарного факультету Національної академії оборони України.
Кандидатська дисертація на тему “Особливості адаптації до праці при засвоєнні і виконанні прецизійних робіт” захищена у 1988 році за спеціальністю 14.00.07 – гігієна. Захищені положення кандидатської дисертації в докторської дисертації не використовуються.
Публікації. Результати дисертації викладено у 9 монографіях, 23 статтях у фахових виданнях за переліком ВАК, 10 матеріалах і тезах конференцій, 15 статтях у інших виданнях, 9 бюлетенях Українського інституту промислової власності, 4 методичних посібниках, 1 методичних рекомендаціях.
Структура дисертації. Дисертація викладена на 370 сторінках основного тексту і складається з 5 розділів, висновків, списку літератури на 76 сторінках (815 джерел, з них 186 іноземними мовами), додатків (12 стор.). Вона містить 79 таблиць, 20 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації вперше наведено теоретичне узагальнення і вирішення актуальної проблеми наукового обґрунтування психологічних закономірностей адаптації особистості до особливих умов діяльності, що виявляється у розробленні функціональної моделі і визначенні структурно-динамічної організації адаптаційного процесу, експериментальному виявленні психологічного змісту його компонентів, розкритті психофізіологічних, психологічних і соціально-психологічних закономірностей формування розладів адаптації (преморбідних станів), що дозволило розробити способи та прилади для діагностики, профілактики та корекції функціональних станів осіб, працюючих в особливих умовах. На підставі одержаних в процесі виконання наукових досліджень результатів можна зробити такі висновки.
1. Теоретико-методичний аналіз показав, що діяльність в особливих умовах розглядається як діяльність за умов впливу стресових подразників високої інтенсивності, контексту, у якому спостерігається зіткнення індивіда зі стресогенними стимулами, формування фізіологічних, поведінкових і суб’єктивних реакцій на них, або сукупності всіх цих явищ. Основним критерієм виступає ушкоджувальний вплив стресорів, але навіть за умов впливу катастрофічних подій межа непсихотичних розладів не перевищує 72,4 % від загальної чисельності постраждалих; вплив соціальних стресорів провокує розвиток невротичних станів і реакцій приблизно у тих же межах (62 – 69 %). Закономірності перебігу адаптаційних процесів під час діяльності в особливих умовах не виявлені.
2. Проведені дослідження різних професійних груп виявили закономірності діяльності в особливих умовах – перехід від кількісного ускладнення (зростання операціональних елементів) діяльності до якісно нового рівня функціонування – діяльності у випадкових середовищах. Аналіз показав, що діяльність в особливих умовах детермінована параметрами інформаційного середовища, які обумовлюють імовірнісну складову невизначеності. Стохастичний характер пред’явлення дискретних елементів інформаційного потоку формує об’єктивну складову додаткової невизначеності. За умов безперервності інформаційного потоку, який надходить від інформаційної моделі, людині притаманні затримка реакції на сигнал, кінцева пропускна здатність, що зумовлює розвиток суб’єктивної складової додаткової невизначеності. Формування оптимальної стратегії діяльності у випадкових середовищах можливе за умов постійної її корекції, яка детермінована швидкістю перебору алгоритмів відповідних дій. Встановлені закономірності впливу стресових ситуацій на когнітивні процеси оцінювання співвідношень між одиницями інформації та структурування системи інформаційних одиниць і комплексів взаємопов’язаних частин.
3. Встановлено, що інформаційну та семантичну структуру професійних стресорів під час праці в особливих умовах в групі операторів РЛС характеризують такі об’єктивні показники діяльності: складність і відповідальність рішень, тривалість зосередженого спостереження (більше 75% робочого часу), кількість важливих об’єктів спостереження (0 – n) одномоментно, темп подання сигналів (0 – m), кількість аварійних сигналів (від 0 до 3 – 4), необхідність самостійного пошуку неузгодження параметрів, кількість прийомів в операції (14 – 25), тривалість операцій, що повторюються (більше 75% робочого часу), кількість операцій за одиницю часу (на сек.) (0 – 3), наявність гіподинамії і гіпокінезії, змінність праці, ступень напруги аналізаторних функцій (більше 75% робочого часу), кількість об’єктів одночасного спостереження (до 6), висока відповідальність за невиконання необхідної або виконання зайвої – несанкціонованої – дії, за порушення послідовності виконання дій, неправильне або невчасне виконання необхідної дії; соціальна значимість наслідків подій. Ці дані дозволили віднести діяльність операторів РЛС до IV категорії складності і напруженості.
4. Аналіз структурно-динамічних характеристик дозволів встановити закономірності утворення зв’язків у часі і просторі між елементами робочої функціональної системи. За умов ускладнення професійних операцій спостерігається підвищення інтегрованості різних рівнів системи, тобто структура експонується як самоструктуризований порядок (змістовні характеристики). Процеси трансформації (динамічні характеристики) спрямовані на зменшення стабільності системи і детерміновані трьома групами чинників. Перший фактор включає параметри підсистеми самоконтролю за поточним функціональним станом, другий характеризує рівень поточної працездатності, а третій пов’язаний з процесами розвитку втоми. Розроблені критерії професійної придатності/непридатності та прогностична модель оцінки ефективності праці військового оператора.
5. Встановлено, що професійно значимими під час діяльності в особливих умовах є концепції передбачень результатів діяльності. Виявлені передбачення відносно незалежні від конкретного контексту, які пов'язані з колективними передбаченнями групи і система індивідуального досвіду, яка чутлива до визначеного контексту, припускає диференціацію змісту. Це сприяє несвідомій трансформації на рівні перцепції зовнішніх стимулів. Утворюються ”перцептивні пустоти”, в які включаються протиріччя, неадекватні форми реагування і формуються зони вірогідних внутрішноособистіх конфліктів, що знижує ефективність професійної адаптації. З’ясовано, що у цих умовах загальною закономірністю є розвиток високого функціонального напруження, яке сприяє підвищенню інтегрованості різних рівнів функціональної системи за рахунок компенсаторних процесів і, унаслідок цього, сприяє зниженню значимість зовнішніх впливів.
6. Встановлені закономірності динаміки адаптаційного процесу, який має стохастичний характер і залежить від специфіки співвідношення адаптивних й компенсаторних реакцій та призводить до ускладнення структурно-динамічної організації функціональної системи. Процес ускладнення закінчується фазовим переходом на новий (дизадаптивний) рівень функціонування. Процес спрощення структури функціональної системи детермінований індивідуальними психофізіологічними характеристиками. Доведений процес прямого обміну інформацією між мета-системою і ефекторними елементами робочої функціональної системи, що свідчить про більш складну структурно-функціональну організацію діяльності у випадкових середовищах, ніж це постульовано у попередніх дослідженнях. Мета-система утворена зовнішнім компонентом – дефіцитом часу та мотивацією. Дефіцит часу в категоріальному просторі особистісних сенсів стає джерелом як позитивних, так і негативних емоцій, тобто подвійно діє на ефективність діяльності і виступає динамічним чинником (тактичний складник). Мотиваційна складова стабілізує діяльність на тривалих відрізках часового континууму (стратегічний складник).
7. Конкретизовані дефініції категорійно-понятійного апарату “діяльність в особливих умовах”: введені в науковий обіг та удосконалені поняття “межа психологічного травмувального впливу”; критерії “динамічної і статичної надійності”; “катастрофічні” і “екстремальні” стресори; стани повної (стан психічного здоров’я; й часткової адаптації (стани психічної норми); стани часткової та повної дезадаптації (параекстремальні і екстремальні) стани.
8. Розроблені теоретико-методологічні засади психологічної інтервенції у сфері діяльності в особливих умовах, яка поєднує виробничо-, організаційно-, педагогіко- і валео-психологічні підходи з метою оптимізації функціонального стану під час адаптації до особливих умов діяльності Доведено, що загальною характеристикою відновлювальних процесів за умов запропонованих технік є оптимізація процесу узгодження змін, які виникли під час перших, швидких реакцій організму. ЇЇ первинною ланкою виступає трофотропна реакція: зняття завад складним аферентним синтезам лобної кори, впливи на опіоїдну та дофамін-залежні медіаторні системи (спектр суб’єктивних переживань), зміни когнітивної орієнтації із зовнішнього оточення на внутрішню когнітивну активність. Ці процеси відображають перехід на модальні коди обробки інформації і пов’язані із закономірностями переструктуризації енграм та фіксацією отриманих змін, що знижує активність стійкої множинної домінанти, сформованої під впливом стресорів професійної діяльності.
9. На підставі теоретичного узагальнення і вирішення актуальної проблеми наукового обґрунтування психологічних закономірностей адаптації особистості до особливих умов діяльності розроблені критерії професійного відбору, засоби та прилади оцінки і корекції функціонального стану, які можуть бути рекомендовані для діагностики, профілактики і корекції негативних змін під час діяльності в особливих умовах співробітників силових структур.
Подальша перспектива досліджень заключається у поглибленому аналізі впливу психотравмуючих факторів на ефективність діяльності в особливих умовах, розробки методів експрес-діагностики поточних функціональних станів, їх корекції і оптимізації.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абабков В.А., Кайдановская Е.В. Принципы современной диагностики и психотерапии невротических расстройств // Международный медицинский журнал. – 2001. – Т. 7, № 3. – С. 26 – 28.
2. Абдряхимова Ц.Б. Невротические и связанные со стрессом расстройства у учащихся медицинского лицея // Архів психіатрії. – 2002. – № 2. – С. 36 – 38.
3. Абдряхімова Ц.Б. Рання діагностика, клініка, профілактика та корекція невротичних, пов’язаних зі стресом розладів учнів ліцеїв: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.16 / МОЗ України. Укр. НДІ соц. та судов. психіатрії та наркології. – К., 2003. – 22 с.
4. Абрамов В.А. “Невроз запаса” как одно из проявлений адаптационного расстройства у сотрудников МВД, увольняющихся со службы // Український вісник психоневрології – 2003. – Т. 11, № 2. – С. 41 – 42.
5. Аведисова А.С. Общие вопросы психофармакотерапии психогений в результате действия экстремальных факторов // Российский психиатрический журнал .– 2003. – № 2. – С. 4 – 6.
6. Аветисов Э.С., Розенблюм В.З., Осипов Г.И. Методика офтальмологического профессионального отбора перспективных кадров для стереоскопических работ – М.: Б.И., 1982. – 17 с.
7. Агзамова Е.Ю. Факторы, определяющие проявление индивидуально-психологических особенностей личности сотрудника внутренних дел: Автореф. дис. …канд. психол. наук: 19.00.06 / Нац. ун-т Узбекистана. – Ташкент, 2001. – 21 с.
8. Айдинов Г.Т., Зайченко Т.А., Прядко Л.И. Риск для здоровья населения в связи с загрязнением объектов окружающей среды // Здравоохранение Российской Федерации. – 2003. – № 3. – С. 25.
9. Айрапетянц В.А. К вопросу о напряженности компенсаторных механизмов у операторов при работе с пультом управления // Явления декомпенсации и компенсации в соматопсихическом развитии. – М., 1973. – С. 109 – 112.
10. Акжигитов Р.Г. Современные тенденции в понимании и лечении тревожных состояний // Российский медицинский журнал. – 2002. – № 1. – С. 43 – 45.
11. Акмаев И.Г., Волкова О.В., Гриневич В.В., Ресненко А.Б. Эволюционные аспекты стрессорной реакции // Вестник Российской Академии медицинских наук. – 2002. – № 6. – С. 24 – 27.
12. Александров А.С., Абрамов А.А., Глухова С.И. О состоянии органа зрения операторов, работающих с дисплеями // Военно-медицинский журнал – 2002. – Т. 323, № 2. – С. 53 – 55.
13. Александровский Ю. А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация. – М.: Наука, 1976. – 276 с.
14. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства – М.: Медицина, 1993. – 398 с.
15. Александровский Ю.А., Лобастов О.С., Спивак Л.И., Щукин Б.П. Психогении в экстремальных условиях. – М.: Медицина, 1991. – 96 с.
16. Александровский Ю.А., Барденштейн Л.М., Аведисова А.С. Психофармакотерапия пограничных психических расстройств. – М.: ГЭОТАР: Медицина, 2000. – 250 с.
17. Александровский Ю.А., Мороз Н.Н., Гурина О.И. Клинико-иммунологическая характеристика больных с астеническими расстройствами непсихотического характера // Российский психиатрический журнал. – 2003. – № 3. – С. 48 – 58.
18. Алексеева А.Ф. Психическая саморегуляция личности // Психологические механизмы регуляции активности: Сборник научных трудов. – Новосибирск: Новосибирский государственный педагогический университет. – 2001. – С. 26 – 41.
19. Алексеева Д.А., Карвасарский Б.Д., Ташлыков В.А., Якубзон А.М. Основные типы психической дезадаптации у бывших воинов-интернационалистов. Психологическая диагностика и психотерапия: Методические рекомендации. – Л.: Изд-во института им. В.М. Бехтерева, 1990. – 18 с.
20. Алексеенко О.В., Волков И.В. Участие D1 и D2 дофаминовых рецепторов мозга в процессе развития депрессии, индуцированной социальными конфронтациями у мышей // Журнал высшей нервной деятельности им. И.П. Павлова – 1998 – Т. 48, № 6 – С. 1090 – 1098.
21. Алтухов Г.В., Баклунова О.Н., Зайцева Е.Н. Психофизиологическое обоснование оптимальной рабочей нагрузки диспечеров УВД ГА // Авиакосмическая медицина. Тез. докл. На 5-й Всесоюзн. конф. – 1975. – Т 1. – С. 61 – 64.
22. Амельченко П.Н. Функциональные сдвиги высшей нервной деятельности у специалистов операторского профиля. // Материалы научной конференции слушателей факультета усовершенствования врачей. – Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1972. – С. 3 – 5.
23. Анахов Н.П., Павлов В.Л. Особенности эффективной деятельности оператора в экстремальных условиях // Методика и аппаратура психофизиологического эксперимента. – М.: Б.и. – С. 73 – 74.
24. Андриенко Е.В. Амбивалентность человека как фактор его активности, развития и самосовершенствования // Психологические механизмы регуляции активности личности: Сб. научн. тр. Ч.1. – Новосибирск: Новосибирский государственный педагогический университет. – 2001. – С. 42 – 58.
25. Анохин П.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса – М.: Медицина, 1968 – 547 с.
26. Анохин П.К. Теория функциональной системы // Успехи физиологических наук – 1970 – Т. 1, № 1 – С. 19 – 54.
27. Анохин П.К. Системные механизмы высшей нервной деятельности – М.: Наука, 1979 – 453 с.
28. Антропов Ю.Ф. Динамика невротической депрессии у детей и подростков // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. – 2002. – Т. 102, № 5. – С. 15 – 19.
29. Антропов Ю.Ф., Шевченко Ю.С. Психосоматические расстройства и патологические привычные действия у детей и подростков – М.: Изд-во ин-та психотерапии – изд-во НТМА, 2000 – 264 с.
30. Антонов В.В. Психологическая адаптация к экстремальным ситуациям. – М.: Владос-пресс, 2002. – 174 с.
31. Артюшин Л.М., Мосов С.П., Охременко О.Р. Праця в особливих умовах. – К.: Химджест, 2004. – 94 с.
32. Асмолов А.Г. Психология личности. Принципы общепсихологического анализа – М.: Изд-во МГУ, 1990 – 367 с.
33. Ассаджиоли Р. Самореализация и психологичес¬кие нарушения // Духовный кризис / Под ред. С. Гроф, К. Гроф. – М.: Класс, 2000. – С. 124 – 156.
34. Астанин С.В. Комплексный подход к моделированию функционального состояния человека-оператора на основе теории нечетких множеств // Космическая биология и авиакосмическая медицина. – 1989. – Т.23, № 4. – С. 29 – 33.
35. Астанов Ю.Н., Андрейко М.Ф. Состояние заболеваемости невротическими расстройствами военнослужащих срочной службы в Украине (клинико-эпидемиологическое исследование) // Архів психіатрії. – 2001. – № 1/2. – С. 19 – 22.
36. Астапов В.М. Функциональный подход к изучению состояния тревоги. – Прикладная психология. – 1999. – № 1. – С. 41 – 45.
37. Астапов Ю.М. Невротичні розлади у військовослужбовців строкової служби збройних сил України і сучасні психотерапевтичні стратегії їх лікування (клініка, діагностика, принципи профілактики і терапії): Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.16 / МОЗ України. Укр. НДІ соц. і судової психіатрії та наркології. – К., 2002. – 20 с.
38. Ахмедов Т.И., Сонник Є.Г., Носкова О.В. Тревога и страх в структуре личности психосоматического человека // Архів психіатрії. – 2002. – 4. – С. 151 – 157.
39. Ахмедова Х.Б. Клинические особенности посттравматического стрессового расстройства у детей-беженцев // Социальная и клиническая психиатрия. – 2002. – Т. 12, № 2. – С. 91 – 94.
40. Ахмедова Х.Б. Мирные жители в условиях военных действий: личностные черты и расстройства адаптации// Психологический журнал. – 2003. – Т. 24, № 3. – С. 37 – 44.
41. Ахромеева Т.С. Парадоксы мира нестационарных структур. – М.: Просвещение, 1985. – 231 c.
42. Багрова Н.Д. Восприятие времени специалистами операторского профиля // Военно-медицинский журнал. – 1977. – № 2. – С. 54 – 56.
43. Бадуев С.Т., Поляков М.В. Некоторые психофизиологические характеристики зрительного анализатора применительно к задачам проектирования систем отображения информации // Космическая биология и авиакосмическая медицина.Тез. докл. Москва – Калуга. – М.:Наука, 1982. – Т. 2. – С. 40.
44. Баклунова О.Н., Иоселиани К.К. Экспериментальное исследование психической работоспособности диспетчеров УВД в условиях эмоционального стресса // Модели и методы изучения экспериментальных эмоциональных стрессов. – Волгоград: Б.В. – 1977. – С. 31 – 32.
45. Балабанова В.А. Оценка функционального состояния мозга человека при различных уровнях эмоционального напряжения // Методика и техника исследований операторской деятельности. – М.: Б.И. – 1965. – С. 40 – 46.
46. Балабанова Л.М. Категорія норми у дослідженні та регулюванні функціональних станів людини: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. д-ра психол. наук. 19.00.02 / К.: Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2001. – 32 с.
47. Барабанщиков В.А. Системная организация и развитие психики // Психологический журнал – 2003. – Т. 24. – № 1. – С. 29 – 46.
48. Баранник В.А., Мизян А.Н., Дорохов В.Д. Психофизиологическое обследование кандидатов в наводчики-операторы // Военно-медицинский журнал. – 1976. – № 2. – С. 48 – 49.
49. Батова Н.Я. Запоминание и воспроизведение позитивного и негативного материала как метод изучения эмоциональной сферы (нейропсихологический анализ) // Нейропсихологический анализ межполушарной асимметрии мозга. – М.: Наука, 1986. – С. 139 – 149.
50. Бауер В., Дюмоц И., Головин С. Энциклопедия сим¬волов. – М.: Крон-пресс, 1995. – 384 с.
51. Бахтияров О.Г., Загнибида В.Д. Проблемы аутогенной регуляции функционального состояния человека-оператора // Вопросы медицинской электроники. – 1986. – вып. 7. – С. 5 – 8.
52. Башкирова Л.Г. Грицевский М.А. К анализу функционального состояния операторов, работающих в режиме ожидания // Физиология человека. – 1980. – Т. 6, № 4. – С. 679 – 685.
53. Безносюк Е.В., Соколова В.Н. Механизмы психологической защиты // Журнал психиатрии и неврологии им. С.С. Корсакова. – 1997. – № 2. – С. 44 – 48.
54. Беки Дж. Дискретная модель человека-оператора в системах управления // Тр. ІІ Междунар. конгресс ИФАК, Базель, 27 авг. – 4 сент. 1963 г. – М.:Наука, 1963. – С. 29 – 32.
55. Беляев Е.Н., Чибураев В.И., Фокин М.В. Оценка риска влияния факторов среды обитания как составная часть деятельности госсанэпидслужбы // Гигиена и санитария – 2002. – № 6. – С. 7 – 11.
56. Белый Б.И. Тест Роршаха. Практика и теория. – СПб.: Дорваль, 1992. – 200 с.
57. Бендлер Р., Гриндер Дж. Структура языка // Технология программирования судьбы. Хрестоматия / сост. К.В. Сельченок. – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2003. – С. 55 – 76.
58. Березанцев А.Ю. Теоретические и клинические аспекты соматоформных расстройств психосоматики. Сообщение1 // Российский психиатрический журнал. – 2001. – № 5. – С. 4 – 10.
59. Березанцев А.Ю. Теоретические и клинические аспекты соматоформных расстройств психосоматики. Сообщение 2 // Российский психиатрический журнал. – 2001. – № 6. – С. 4 – 8.
60. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека.— Л.: Наука. Ленингр. отд., 1988. – 269 с.
61. Бережкова Л.В., Смирнов В.М. Динамика сверх медленной ритмической активности мозга при формировании и активации артифициальных стабильных функциональных связей // Физиология человека. – 1981. – Т. 7, № 5. – С. 897 – 908.
62. Бережная Е.К., Захаров А.В., Парачев А.М. Использование реакций слежения при нормировании некоторых факторов профессиональной деятельности // Военно-медицинский журнал. – 1982. – № 11. – С. 39 – 41.
63. Берштейн Н.А. 0черки по физиологии движений и физиологии активности. – М.: Медицина, 1966. – 349 с.
64. Беспалько И.Г. Статистические и клинико-диагностические аспекты категории локали¬зации в методе Роршаха // Тр. Ленинград. науч.-исслед. психоневрологического ин-та им. В.М. Бех¬терева. – Л: Науч.-исслед. психоневрологический ин-т им. В.М. Бехтерева. – 1978. – Т. 87. – С. 104 – 113.
65. Битенский В.С., Мельник Э.В. Новые возможности терапии тревожно-депрессивных расстройств // Український вісник психоневрології – 2002. – Т. 10, № 3. – С. 60 – 61.
66. Блейхер В.М. Ранняя диагностика психических заболеваний. – К.: Здоров’я, 1989. – 285 с.
67. Блинова О.А. Процесс музыкальной психотерапии: систематизация и описание основных форм работы // Психологический журнал. – 1998. – Т. 1, № 3. – С. 106 – 118.
68. Бобко Н.А. Суточные изменения эффективности умственной деятельности операторского типа при сменном режиме труда // Физиологический журнал. – 1989. – Т. 35, № 6. – С. 83 – 87.
69. Боброва Э.С., Братякина И.Д. Вавилов В.А. Психологические факторы операторской деятельности. – М.: Наука, 1988. – 196 с.
70. Бодалев А.А. Эмоции и стресс // Мир психологии. – 2002. – № 4 (32). – С.127.– 134.
71. Бодров В.А. Основные направления в разработке системы психофизиологического отбора корабельных операторов // Военно-медицинский журнал. – 1968. – № 7. – С. 59 – 62.
72. Бодров В.А. Экспериментальное изучение эмоционального напряжения у операторов // Военно-медицинский журнал. — 1973. – № 1. – С. 70 – 73.
73. Бодров В.А., Обознов А.А. Система психической регуляции стрессоустойчивости человека-оператора // Психологический журнал. – 2000. – Т. 21, № 4. – С. 32 – 40.
74. Бойко Ю.П., Мусатов Л.И. Тенденции психического здоровья населения г. Москвы // Объединенный медицинский журнал. – 2001. – № 1. – С. 12 – 14.
75. Бойко О.В., Герасимова Е.Ю., Григорьев Н.Д. Охрана психического здоровья. – Саратов: Изд-во СГТУ, 2003. – 247 с.
76. Боковиков А.М. Модус контроля как фактор стессоустойчивости при компьютеризации профессиональной деятельности // Психологический журнал. – 2000. – Т. 21, № 1. – С. 93 – 101.
77. Большаков А.М., Крутько В.Н., Смирнова Т.М. Система оценки психической работоспособности для целей профилактической медицины // Вестник СПбГМА. – 2002. – № 1 – 2. – С. 105 – 110.
78. Бондарев И.П. Зависимость эмоциональных реакций операторов от уровня профессиональной успешности // Научные проблемы организации труда на современном этапе. – 1984. – С. 112 – 116.
79. Бондарь А.Г., Федотчев А.И., Ким Е.В. Резонансное биоуправление с обратной связью по ЭЭГ – новый подход к функциональной реабилитации и коррекции состояний ЦНС // От современной функциональной биологии к новым наукоемким технологиям: Труды конференции Пушкино, 24 – 26 октября 20001. – Пущино: РАН, 2001. – С. 43.
80. Борисов Н.А., Янковский М.И. Влияние растительных ароматов на поведение людей в межличностном контакте // Третья Украинская конференция по медицинской ботанике: Тезисы докладов.– К.: Каратау ЛТД. – 1992. – С. 4.
81. Борисов Ю.А., Окаша А. Психологический подход к трудовой реадаптации и профессиональной ориентации временно безработных лиц // Архив психиатрии – 2003 – Т. 13, № 1. – С. 118 – 122.
82. Бороздина Л.В., Былкина-Михеева И.Д. “Триада риска” у пациентов с дуоденальной язвой // Психологический журнал. – 2002. – Т. 23, № 2. – С. 65 – 78.
83. Бояршинова А.И. Функциональная музыка в режиме рабочего дня на промышленном предприятии // Функциональная музыка на производстве. – М.: Б.и, 1977. – С. 5 – 15.
84. Брагина К.Р. Распространенность и психопатологическая структура тревожных и депрессивных реакций у военнослужащих срочной службы // Український медичний альманах. – 2002. – № 6. – С. 17 – 18.
85. Бранский В.П. Социальная синергетика и акмеология. // Теория самоорганизации индивидуума и социума в свете концепции синергетического историзма / Под ред. В.П. Бранского, С.Д. Пожарского. – СПб.: Питер, 2002. – С. 188 – 190.
86. Брушлинский А.А. О критериях субъекта // Психология индивида и группового субъекта. – М.: ПЕР СЭ, 2002. – С. 9 – 33.
87. Брязгунов И.П. К вопросу о систематике психосоматических (соматоформных) расстройств у детей и подростков // Педиатрия – 2002. – № 4. – С. 96 – 98.
88. Бузунов В.А., Кальниш В.В., Хомик А.П. Влияние социально-психологических, физиологических и медицинских показателей на работоспособность // Гигиена и санитария. – 1985. – № 9. – С. 49 – 52.
89. Бурзиев А.Н. Психотерапия методом спонтанной моторной активности // Таврический журнал психиатрии. – 2001. – Т. 5, № 1. – С. 68 – 71.
90. Бурлачук Л.Ф. Исследование личности в клинической психологии. – Киев: Здоров’я, 1979. – 175 с.
91. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. – СПб: Питер, 2002. – 352 с.
92. Буреш Я., Бурешова О., Хьюстон Дж. П. Методики и основные эксперименты по изучению мозга и поведения. М.: Высшая школа, 1991. – 399 с.
93. Буров А.Ю. Прогнозирование физиологических параметров по показателям умственной деятельности человека // Климатические и преформированные физические факторы в профилактике и реабилитации больных бронхолегочными и сердечно-сосудистыми заболеваниями. Тезисы докладов республиканской научной конференции. – М.: Б.и. – 1989. – С. 87 – 88.
94. Бурцев А.К., Омельянович В.Ю. Опыт изучения взаимосвязи алекситимии, уровня личностной самооценки, своеобразия и выраженности психопатологической симптоматики у работников органов Внутренних дел, побывавших в экстремальных ситуациях // Архів психіатрії. – 2003. – Т. 9, № 2. – С. 14 – 20.
95. Бутенко Г.М., Терешина О.П. Стресс и иммунитет // Международный медицинский журнал – 2001. – Т. 7, № 3. – С. 91 – 94.
96. Бучок Ю.С. Особливості ретроспективного сприйняття дітьми та підлітками катастрофічної повені на Закарпатті, яку вони пережили у 1998 році // Український вісник психоневрології. – 2001. – № 2. – С. 56 – 58.
97. Вайсман А.И., Трутнева Е.П. Методические подходы к психофизиологической оценке систем средств отображения информации // Гигиена и санитария. – 1978. – №2. –С. 75 – 78.
98. Варій М.Й. Психологічна структура особистості військовослужбовця ЗС України та її особливості // Військовий науковий вісник. –Львів, 2000. – Вип. 1. – С. 121 – 129.
99. Вартанян Г.А., Петров Е.С. Эмоции и поведение. Ленинград: Наука, 1989. – 144 с.
100. Васютин А.М. Целебная сила мысли: М.: Альманах, 2001. – 141 с.
101. Вашадзе Ш.В., Варшанидзе К.Г. Эмоциональный стресс у беженцев из Абхазии. // Georgian Medical News. – 2002. – Vol. 88 – 89, № 7 – 8. – P. 80 – 82.
102. Вейн А.М., Судаков К.В., Левин Я.И. Особенности структуры сна и личности в условиях хронического эмоционального стресса и методы повышения адаптивных возможностей человека // Вестник Российской Академии медицинских наук. – 2003. – № 4. – С. 13 – 17.
103. Вейтман У., Ллойд М. Стресс и его эффекты // Общая психология. Тексты: учебник для студентов факультетов психологии вузов. – Т. 2. Субъект деятельности. Кн. 1. – М.: РАН, 2002. – С. 501 – 542.
104. Вертгеймер М. Продуктивное мышление: Пер. с нем.. – М.: Прогресс, 1987. – 336 с.
105. Вешнякова А.А., Фаустова М.Е.,. Кветная А.Е Антимикробное действие эфирных масел на возбудителей воспалительных заболеваний легких // Актуальные вопросы профилактики неспецифических заболеваний легких. – Л.: Всесоюзный НИИ Пульмонологии. – 1985. – С. 133. – 137.
106. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека, М.: Изд-во МГУ, 1990. – 288 с.
107. Винов И. Смысл, метод и субъект психотерапии // Консультативна психологія і психотерапевтична інтервенція. – К.: Інститут психології ім. Костюка АПН України, 2002. – С. 46 – 83.
108. Вишневская В.П. Изменение психических процессов и состояний у лиц, подвергшихся радиационному воздействию // Российский психиатрический журнал. – 2001. – № 3. – С. 11 – 15.
109. Влох І.Й., Гофман Г. Психосоціальна реабілітація. Принципи, результати в Україні та Австрії // Архів психіатрії. – 2001. – № 3. – С. 115 – 122.
110. Волков В.Г. Диагностика психофизиологических характеристик оператора при тестировании в режиме адаптивного преследующего слежения // III Всесоюзн. конф. по биологической и медицинской кибернетике: тез. докл. Москва – Сухуми. – 1978, Т. IV – C. 94 – 97.
111. Волков В.Г., Фролов А.А. Особенности работы оператора в режиме слежения при наличии ошибки рассогласования на скорость движения стимула // Электронная аппаратура и методические вопросы нейрофизиологического эксперимента. – М: ГЦНМБ, 1975. – С. 43 – 47.
112. Волочков А.А. Активность субъекта как фактор психического развития (гипотезы, модели, факты) // Психологический журнал. – 2003. – Т. 24, № 3. – С. 22 – 31.
113. Волошин П.В., Шестопалова Л.Ф., Підкоритов В.С., Марута Н.О., Бачеріков А.М. Посттравматичні стресові розлади: діагностика, лікування, реабілітація: Методические рекомендаціии. – Х.: Ін-т неврології, психіатрії та наркології АМН України, Укр. Центр наук. мед. інформ. і патент.-ліценз. роботи, 2002. – 47 с.
114. Волчакова Н.П. Патоморфоз невротических расстройств // Избранные лекции по курсу психосоматической медицины с основами психотерапии: Пособие для студентов 6 курса. Ч. 2. – СПб: СПб медицинский университет, 1999. – С. 35 – 45.
115. Воробьев А.И. Синдром посттравматического стресса у ветеранов войны, перенесших боевую психическую травму // Военно-медицинский журнал. – 1991. – № 8. – С. 71 – 74.
116. Ворона А.А., Сыркин Л.Д. Диагностика ценностно-мотивационных компонентов как путь снижения уровня заболеваемости военнослужащих неврозами и психосоматическими заболеваниями // Военно-медицинский журнал – 2002. – Т. 323, № 7. – С. 61 – 64.
117. Воронин А.Н. Многокритериальный синтез динамических систем. – К.: Наукова думка, 1992. – 160 с.
118. Воронина Н.Д., Чичерин Д.С. Психофизиологические критерии оптимизации системы “человек-машина” для операторов, управляючих движущими объектами // Физиологическое нормирование труда: Тез. докл. Всесоюзн. симпоз. – Донецк: Донецкий мед. ин-т – 1981. – С. 48 – 49.
119. Воронина Т.А., Смирнов Л.Д., Телешова Е.С. и др Антистрессорные эффекты антиоксиданта мексидола и его аналогов в экстремальных ситуациях // Таврический журнал психиатрии. – 2002. – № 2. – С. 73 – 74.
120. Вотчин И.С., Бочкарев А.А., Опарина О.А. Психологические механизмы и интраструктурные образования личности // Психологические механизмы регуляции активности личности: Сборник научных трудов. – Новосибирск: Новосибирский государственный педагогический университет. – 2001. – Ч. 1. – С. 42 – 58.
121. Гайдулин В.В., Крамар Э.Д. О чрезвычайно важных аспектах ароматерапии // Фітотерапія в Україні. – 1999. – № 1 – 2. – С. 48 – 50.
122. Гайдукович Г.А. прояви агресивності у курсантів вищих військових закладів освіти на різних етапах підготовки: Автореф. дис... канд. психол. наук 19.00.07 / Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К., 2000. – 16 с.
123. Ганзин И.В. Комплексная реабилитация больных с феноменом алекситимии // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2002. – Т. 8, № 2. – С. 70 – 72.
124. Ганнушкин П.Б. Избранные труды. – М.: Медицина, 1964. – 291 с.
125. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Уколова М.А. Адаптационные реакции и резистентность организма. – Ростов-на-Дону: изд-во Ростовского ун-та, 1990. – 224с.
126. Гаранян Н.Г., Холмогорова А.Б. Концепция алекситимии // Социальная и клиническая психиатрия. – 2003. – Т. 13, №. 1. – С. 128 – 145.
127. Гашкова Л.А. Комплекс психотерапевтических мероприятий при лечении пограничных психических расстройств у участников ЛПА на ЧАЭС, страдающих тиреопатиями // Архів психіатрії. – 2001. – № 3. – С. 150 – 152.
128. Генкин А.А., Медведев В. И., Шен М.П. Некоторые принципы построения корректурных таблиц для определения скорости переработки информации // Вопросы психологии – 1963. – № 1. – С. 104 – 108.
129. Герасименко О.І. Гігієнічна діагностика психофізіологічної адаптації підлітків, що навчаються операторським спеціальностям: Автореф. дис. канд. біол. наук: 14.02.01/ О.І. Герасименко; АМН України. Ін-т гігієни та мед. екології ім. О.М.Марзеєва. – К., 2003. – 24 с.
130. Гехт К., Саволей Е., Тене Г. Реабилитация пациентов с посттравматическим эмоционально-стрессовым синдромом в аспекте практической медицины катастроф // Российский психиатрический журнал. – 2003. – № 5. – С. 10 – 14.
131. Гильденскиольд Р.С., Винокур И.Л., Бобылева О.В., Гореленкова Н.А. Риск нарушения здоровья в условиях техногенного загрязнения среды обитания // Здравоохранение Российской Федерации. – 2003. – № 3. – С. 23 – 24.
132. Гиляровский В.А. Старые и новые проблемы психиатрии. – М.: Медгиз, 1946. – 198 с.
133. Гиндикин В.Я. Психопатии и патохарактерологическое развитие // Клиническая динамика неврозов и психопатий. – Л.: Медицина, 1967. – 265 с.
134. Гиндикин В.Я. Соматогенные и соматоформные психические расстройства (клиника, дифференциальная диагностика, лечение): Справочник. – М.: Триада-Х, 2000. – 334 c.
135. Гиндикин В.Я., Гурьева В.А. Личностная патология. – М.:Триада-Х, 1999. – 265 с.
136. Гинзбург Е.Л., Глозман Ж.М., Кожинова А.В. Психолингвистический анализ как метод дифференцированной диагностики // Вестник Московского университета. – 2002. – №1. – С. 53 – 60.
137. Гнатюк Р.М., Чабан О.С. Вихід невротичних розладів з ведучим астенічним синдромом // Український вісник психоневрології. – 2000. – №3. – С. 56 – 57.
138. Гнеденко Б.В., Коваленко И. Н. Введение в теорию массового обслуживания. – М.: Наука, 1966. – 431 с.
139. Голота Л.Г., Ниженковская И.В. Биологическая активность и фармакологические свойства композиций масел мяты, лаванды, шалфея // Актуальные вопросы курортной фитотерапии. Тезисы докладов краевой научно-практической конференции. – Пятигорск: Пятигорский НИИ курортологии и физиотерапии. – 1985. – С. 90 – 92.
140. Гольдварг И.А., Белоусова А.С., Бояршинова А.И. Разработка музыкального режима на основе физиологических данных // Внедрение функциональной музыки на промышленном предприятии. – Пермь: Б.и. – 1970. – С. 46 – 48.
141. Горбатков А.А. Модальная зона активности: к проблеме зависимости эмоций от успешности деятельности // Психологический журнал. – 2003. – Т. 24, № 4. – С. 78 – 91.
142. Горбачев В.А., Евдокимов А.Г., Матейченко В.В. К вопросу о создании алгоритма обработки триангулярных наблюдений с возможным участием операторов в условиях неполной информации // Проблемы бионики. – Х.: Вища школа. – 1973. – вып. 11. – С. 102 – 111.
143. Горго Ю.П., Артеменко А.В., Чайченко Г.М. Способы физиологической оценки и прогнозирования поведения операторов // Актувльные проблемы современной физиологии. – Киев, 1986. – С. 48 – 49.
144. Горский Ю.М. Информационный анализ целенаправленности функционирования человека-оператора // Некоторые проблемы биокибернетики и применения электроники в биологии и медицине. Труды семинара. Выпуск 2. – К.: Изд-во ИК АН УССР. – С. 49 – 68.
145. Грановская Р.М., Березня И.Я. Интуиция и искусственный интеллект. – Л.: ЛГУ, 1991. – 272 с.
146. Гребнева О.Л. , Джафарова О.А., Донская О.Г. и др. Антистрессовая регуляция методом игрового компьютерного биоуправления // Таврический журнал психиатрии. – 2002. – № 2. – С. 18 – 20.
147. Григоровская Н.Ю. Особенности осознаваемого и неосозновемого компонентов личностной организации времени: Автореф. дис…. канд. психол. наук: 19.00.01 / Ин-т психологии РАН. – М., 1999. – 24 с.
148. Гримак Л.П. Гипноз речи // Прикладная психология. – 2001. – № 1. – С. 88. – 95.
149. Гринберг Дж. Управление стрессом. – СПб.: Питер, 2002. – 496 с.
150. Гринберг Я.З., Ткачев И.И. Об оценке навыка саморегуляции функционального состояния человека-оператора // Вопросы медицинской электроники. – 1986. – вып. 7. – С. 35 – 39.
151. Гринькова И.Ю. Сходство и различие влияния тревожности и сопряженных с ней состояний напряженности, страха, стресса, неврозов на поведение и деятельность субъекта // Здравоохранение Башкортостана. – 1999. – № 6. – С. 18 – 23.
152. Грицай Н.М., Мусиенко Г.А., Чабан О.С. Вплив нейротизму на перебіг мозкових дисциркуляцій осіб, що зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання // Український вісник психоневрології – 2001 – № 2 – С. 58 – 60.
153. Грицевский М.А. Вероятность нарушений в системе управления как критерий напряженности операторской деятельности // Физиология человека. – 1988. – Т. 14, № 3. – С. 424 – 427.
154. Громов Л.А. Фармакотерапия тревожных состояний. Материалы Второй Украинской конференции по проблемам психопатологий / под ред. А.В.Калуева. – К.: CSF, 1998. – C. 97.– 100.
155. Грузєва Т.С. Здоров'я населення в умовах соціальної стратифікації суспільства // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. – Київ; Тернопіль, 2002. – № 4. – С. 22 – 27.
156. Грузєва Т.С. Фактори ризику в формуванні здоров'я населення // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. – Київ; Тернопіль, 2003. – № 2. – С. 9 – 16.
157. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и расшифровки патологических процессов. – Л.: Медицина, 1978. – 294 с.
158. Гуляев В.А., Зубков А.Д., Клячкин Л.М. О разработке концепции и программы государственной системы реабилитации участников боевых действий // Военно-медицинский журнал. – 2003. – Т. 324, № 2. – С. 4 – 11.
159. Гурьянова Н.А. Особенности самовосприятия и осознания Я-образа в ситуации неуспеха // Вестник Московского университета. Сер. 14. Психология. – 2001. – № 3. – С. 68 – 75.
160. Давыдкин М.Н., Панюшкина Н.М. Роль биологических и социально психологических факторов в формировании невротических расстройств // Актуальные проблемы психиа