Бережна Ірина Анатоліївна. Перекладач в адміністративно-деліктному провадженні : Бережная Ирина Анатольевна. Переводчик в административно-деликтном производстве

Краткое описание

Бережна Ірина Анатоліївна. Перекладач в адміністративно-деліктному провадженні.- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.07, Держ. вищ. навч. закл. "Запоріз. нац. ун-т" М-ва освіти і науки України. - Запоріжжя, 2013.- 190 с.

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Бережна Ірина Анатоліївна

УДК 341.4:342.9

ПЕРЕКЛАДАЧ В АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Коломоєць Тетяна Олександрівна
доктор юридичних наук, професор

Запоріжжя – 2014

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

абз. — абзац
ВУЦВК — Всеукраїнський центральний виконавчий комітет
ЄС — Європейський Союз
КАС України — Кодекс адміністративного судочинства України
КпАП України
— Кодекс про адміністративні правопорушення України
КпАП АР — Кодекс Азербайджанської Республіки про адміністративні проступки

КпАП РК — Кодекс Республіки Казахстан про адміністративні правопорушення
КпП РМ — Кодекс Республіки Молдова про правопорушення

КпАП РФ — Кодекс Російської Федерації про адміністративні правопорушення
КК України — Кримінальний кодекс України
КПК України — Кримінальний процесуальний кодекс України
м.
— місто
ПВК РБ — Процесуально-виконавчий кодекс Республіки Білорусь

п. — пункт
р. — рік, року, році
рр. — роки
РНК
— Рада Народних Комісарів
РФ — Російська Федерація
ст. — стаття, статті, статтею
СНД — Співдружність Незалежних Держав
СРСР — Союз Радянських Соціалістичних Республік
УСРР — Українська Радянська Соціалістична Республіка
ФРН — Федеративна Республіка Німеччина

ЦПК України — Цивільний процесуальний кодекс України

ЗМІСТ

ВСТУП .................................................................................................................. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ УЧАСТІ ПЕРЕКЛАДАЧА В АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
1.1. Адміністративно-деліктне провадження як сфера об’єктивізації участі перекладача .................................................................................................................. 13
1.2. Правова природа та зміст участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні ............................................................................................. 31
1.3. Історіографія дослідження адміністративно-процесуального статусу перекладача в адміністративно-деліктному провадженні у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині та закріплення його у законодавстві: етапи, тенденції........................................................................................................................ 52
Висновки до розділу 1 ....................................................................................... 72
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС ПЕРЕКЛАДАЧА В АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
2.1. Адміністративно-процесуальний статус перекладача в адміністративно-деліктному провадженні: поняття, елементи та їх характеристика ……………… 75
2.2. Перекладач в системі суб’єктів адміністративно-деліктного провадження .................................................................................................................. 109
2.3. Особливості участі перекладача на окремих стадіях адміністративно-деліктного провадження .............................................................................................. 134
Висновки до розділу 2 ..................................................................................... 154
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ЗАСАД УЧАСТІ ПЕРЕКЛАДАЧА В АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
3.1. Зарубіжний досвід нормативного визначення засад участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні та основні пріоритети його запозичення в Україні ..................................................................................................................... 157
3.2. Перспективи нормативного визначення засад участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні ................................................................. 176
Висновки до розділу 3 ..................................................................................... 187
ВИСНОВКИ ..................................................................................................... 189
ДОДАТКИ ........................................................................................................ 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................... 207

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах докорінного перегляду змісту адміністративно-деліктного кодифікованого вітчизняного законодавства, активізації спільних зусиль вчених-адміністративістів, юристів-практиків, правничої громадськості по підготовці проекту нового кодифікованого адміністративно-деліктного акту (в наявності кілька варіантів різного змістовного наповнення) істотно актуалізується потреба детальної регламентації засад участі в адміністративно-деліктному провадженні всіх учасників, забезпечення максимально повної реалізації ними процесуального статусу, в т.ч. і у випадках, коли вони невзмозі цього зробити за наявності певних причин, наприклад, коли особа не володіє або у не достатній мірі володіє мовою, якою здійснюється відповідне провадження, що, у свою чергу, обумовлює потребу залучення перекладача (сурдоперекладача) у провадження. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень України, відсоток адміністративно-деліктних справ, участь у яких бере перекладач (сурдоперекладач), достатньо незначний і цей показник зберігається протягом досить тривалого часу (1,3 % від всієї кількості справ), що, у більшості своїй, зумовлено фрагментарністю нормативного визначення засад участі перекладача у чинному законодавстві, застарілістю змісту цих положень, проблемами у реалізації ним свого статусу на практиці. Хоча аналіз даних діяльності різних суб’єктів адміністративної юрисдикції свідчить про достатньо активну участь в адміністративно-деліктному провадженні в якості суб’єктів представників різних національностей, іноземних громадян, осіб із певними фізичними вадами (глухих, німих, сліпих тощо), що обумовлює можливість і доцільність надання їм лінгвістичної (усної, письмової, жестової) допомоги, залучення перекладача (сурдоперекладача) у провадження, а це вимагає оновлення засад участі останнього, розширення його процесуального статусу на всіх стадіях провадження, в т.ч. й за рахунок запозичення позитивного зарубіжного та вітчизняного нормотворчого (щодо засад участі перекладача в адміністративному судочинстві, кримінальному процесі тощо) досвіду й узгодження їх із положеннями новітнього мовного законодавства, підвищення ролі і значення перекладача в системі суб’єктів відповідного провадження. Застарілість, фрагментарність, розпорошеність нормативного закріплення цього питання, дублювання його у новітніх навчальних, наукових галузевих джерелах слід визнати суттєвими недоліками вітчизняної галузевої доктрини і нормотворчої діяльності, які варто виправити з метою усунення перешкод для ефективної реалізації процесуального статусу, як перекладачем, так й іншими суб’єктами, для надання допомоги яким він залучається, для виконання завдань адміністративно-деліктного провадження. Нагальною є потреба поглибленого доктринального дослідження цього питання для формування наукового базису для сучасного адміністративно-деліктного нормотворчого процесу.
Фундаментальною та основоположною базою дослідження вказаної проблематики є праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених-юристів, у т.ч. адміністративістів, які у різні історичні періоди досліджували окремі аспекти відповідного питання, зокрема праці: В.Б. Авер’янова, А.П. Альохіна, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, В.М. Бевзенка, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, В.В. Богуцького, В.В. Галунька, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, М.В. Завального, А.А. Кармолицького, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, Р.О. Куйбіди, Д.М. Лук’янця, Д.В. Лученка, Р.С. Мельника, О.І. Миколенка, О.М. Пасенюка, В.Г. Перепелюка, Л.Л. Попова, І.І. Сіліча, В.Д. Сорокіна, С.Г. Стеценка, В.П. Тимощука, Ю.А. Тихомирова, Н.М. Тищенка, А.М. Школика, О.М. Якуби та ін.
Проте, не зважаючи на множинність та розмаїття наукових джерел, засадам участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні, його адміністративно-процесуальному статусу вченими увага приділялася лише фрагментарно, в аспекті розгляду більш змістовних питань. Жодної роботи, в якій би комплексно досліджувався адміністративно-процесуальний статус перекладача в адміністративно-деліктному провадженні, до цього часу немає, що підкреслює важливість обраної тематики дослідження.
Таким чином, недостатність розробок на теоретичному рівні, фрагментарність нормативного закріплення, наявність практичних правових питань, а також необхідність комплексного дослідження адміністративно-процесуального статусу перекладача в адміністративно-деліктному провадженні в умовах підготовки нового вітчизняного адміністративно-деліктного кодифікованого акту й оновлення мовного законодавства зумовили вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до Плану наукових досліджень юридичного факультету Запорізького національного університету на 2011-2014 рр., комплексного наукового проекту „Дослідження основних напрямків реформування законодавства України в контексті глобалізаційних процесів” (номер державної реєстрації 0111U008532). Крім того, тема дисертації пов’язана з підготовкою змін до адміністративного законодавства та має безпосереднє відношення до Концепції адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 р., Концепції адміністративної реформи в Україні, впровадженої Указом Президента України від 22.07.1998 р., Концепції державної мовної політики, схваленої Указом Президента України від 15.02.2010 р., а також із розробкою та затвердженням Кабінетом Міністрів України Державної програми розвитку і функціонування української мови та мов національних меншин на 2011-2015 рр.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи – на підставі аналізу наявних наукових, публіцистичних, нормативних джерел, правозастосовчої практики, визначити особливості участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні, окреслити проблеми реалізації його статусу та сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у досліджуваній сфері та практики його застосування.
Згідно з поставленою метою визначено такі основні завдання дослідження:
– охарактеризувати адміністративно-деліктне провадження як сферу об’єктивізації участі перекладача;
– з’ясувати правову природу та зміст участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні;
– розкрити історіографію дослідження засад участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині та закріплення їх у законодавстві;
– здійснити аналіз основних доктринальних підходів до розуміння поняття адміністративно-процесуального статусу перекладача в адміністративно-деліктному провадженні, виокремити його елементи, обґрунтувати доцільність їх вдосконалення;
– визначити місце перекладача в системі суб’єктів адміністративно-деліктного провадження та з’ясувати його зв’язки із іншими учасниками відповідного провадження;
– з’ясувати специфіку участі перекладача на окремих стадіях адміністративно-деліктного провадження з виокремленням проблемних аспектів такої участі;
– узагальнити зарубіжний досвід нормативного закріплення засад участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні та визначити можливі шляхи його запозичення в Україні;
– виокремити основні напрямки вдосконалення засад участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні, їх нормативного закріплення.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають під час участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні.
Предмет дослідження – перекладач в адміністративно-деліктному провадженні.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить сукупність методів та прийомів наукового пізнання, як загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний, системний аналіз тощо), так і спеціальних (документального аналізу, порівняльно-правового тощо). Так, діалектичний метод пізнання процесів, пов’язаних із участю перекладача в адміністративно-деліктному провадженні, дозволяє розглянути їх у розвитку та взаємозв’язку, виявити усталені напрямки і закономірності в цілому. Історико-правовий метод передбачає вивчення історіографії дослідження засад участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині та закріплення їх у законодавстві (підрозділ 1.3), системно-структурний підхід застосовувався при визначенні системи суб’єктів адміністративно-деліктного провадження та зв’язків між ними (підрозділ 2.2), виділенні особливостей участі перекладача на окремих стадіях адміністративно-деліктного провадження (підрозділ 2.3.), логіко-семантичний – для формулювання відповідних дефініційних конструкцій (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3). Важливого значення набув порівняльно-правовий метод, який дозволив виявити переваги та недоліки зарубіжного досвіду нормативного визначення засад участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні й можливості його запозичення для України (підрозділ 3.1), та соціологічний метод щодо з’ясування думки фахівців-практиків щодо проблеми, яка досліджується (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 3.2). Методи моделювання, аналізу та синтезу були використані при розробці пропозицій щодо удосконалення законодавства. Специфіка об’єкту дослідження передбачає застосування цілої низки наукових підходів: фундаментального, порівняльно-ретроспективного (підрозділ 1.3), органічної єдності теорії і практики (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3), поєднання критичного і раціонального (підрозділи 3.1, 3.2), єдності логічного та системного підходу (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Використання синергетичного наукового напрямку та комплексне застосування методів наукового пізнання сприяло дослідженню участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні в сукупності всіх елементів, що сприяло підвищенню наукового й практичного значення отриманих результатів.
Нормативну основу дослідження складає чинне, раніше діюче й перспективне законодавство України та зарубіжних країн.
Емпіричну основу дослідження становлять статистичні показники, акумульовані Державною судовою адміністрацією України різними суб’єктами адміністративної юрисдикції, данні Єдиного державного реєстру судових рішень України.
Наукова новизна одержаних результатів обумовлюється самою постановкою проблеми і полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці цілісним комплексним монографічним дослідженням, присвяченим засадам участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні із урахуванням здобутків сучасної правової доктрини та законодавства, результатом якого є низка нових наукових положень і висновків, що виносяться на захист, а саме:
вперше:
– з’ясовано зміст участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні, який полягає у наданні лінгвістичної, мовної (жестової) перекладацької допомоги особам, що не володіють або недостатньо володіють мовою, якою здійснюється провадження, шляхом здійснення усного, письмового, жестового перекладу виступів, пояснень, висловлювань учасників, документів, що використовуються у провадженні;
– визначено історіографію дослідження засад участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині, у зв’язку із чим запропоновано власний варіант її умовної періодизації та подано розгорнуту характеристику кожного періоду із виділенням особливостей, а саме: перший – до 40-х рр. XX ст.; другий – 40-і рр. – поч. 90-х рр. XX ст.; третій – з 90-х рр. XX ст. і до цього часу, що дозволило простежити тенденцію до спеціалізації галузевих доктринальних досліджень, яку доцільно зберегти і посилити, враховуючи досягнення вітчизняної та зарубіжної адміністративно-правової доктрини, а також умовно виокремлено три історичні етапи законодавчого закріплення засад такої участі із притаманною специфікою кожного й пріоритети сучасної нормотворчості у зазначеній сфері з максимальною деталізацією таких засад;
– проведено комплексне дослідження адміністративно-процесуального статусу перекладача у відповідному провадженні із обґрунтуванням доцільності розгляду його як сукупності елементів – прав, свобод, обов’язків, відповідальності, гарантій участі, законних інтересів, формулюванням пропозицій щодо потреби удосконалення нормативних засад використання ресурсу кожного із них;
удосконалено:
– наукові положення щодо з’ясування правової природи мети та завдань участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні, що визначаються положеннями Конституції України, КпАП України, Закону України від 03.07.2012 р. „Про засади державної мовної політики”, а також інших нормативно-правових актів;
– доктринальні пропозиції щодо потреби запровадження лінгвістичної експертизи в адміністративно-деліктному провадженні, залучення лінгвіста-експерта, закріплення його процесуального статусу та відмежування останнього від процесуального статусу перекладача;
– наукові положення щодо узагальнення зарубіжного (Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Республіки Киргизія, Республіки Молдова, Російської Федерації, Естонської Республіки, Республіки Словенія, Республіки Болгарія, Республіки Сербія, Австрійської Республіки, Швейцарської Конфедерації, Федеративної Республіки Німеччина тощо) досвіду нормативного закріплення засад участі перекладача у відповідному провадженні та визначення шляхів його запозичення для України з акцентом на тому, що таке запозичення має бути комплексним, виваженим, прийнятним для України;
– наукові підходи щодо системи суб’єктів адміністративно-деліктного провадження, виокремлення її підсистем із визначенням місця і ролі у них перекладача, віднесенням його до індивідуальних (персоніфікованих), факультативних, не наділених владними повноваженнями, без власного інтересу суб’єктів, що залучаються до провадження ;
набули подальшого розвитку:
– положення про те, що адміністративно-деліктне провадження є різновидом адміністративно-юрисдикційного провадження, складовою частиною адміністративного процесу при обґрунтуванні доцільності підтримки „широкого” доктринального розуміння останнього;
– визначення адміністративно-деліктного провадження в якості стадійного провадження із виокремленням нормативно закріплених чотирьох стадій й специфікою участі перекладача на кожній із них;
– визначення пріоритетного напрямку удосконалення нормативних засад участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні, а саме їх кодифікації із зосередженням в єдиному кодифікованому адміністративно-деліктному акті визначень „перекладач”, „адміністративно-процесуальний статус”, істотним розширенням змісту кожного елементу його статусу, засад участі на кожній стадії.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, а окремі положення з них можуть бути використані у:
– науково-дослідній діяльності: для подальшої розробки теоретичних та практичних проблем адміністративно-деліктного провадження, в т.ч. за участю перекладача (акт впровадження Запорізького національного університету від 25.09.2013 р.);
– правотворчій та правозастосовчій діяльності: результати дослідження містять ряд пропозицій щодо прийняття нового та внесення змін до чинного, в т.ч. кодифікованого адміністративно-деліктного, мовного законодавства, запропоновані рекомендації можуть бути використані в правозастосовчій практиці (акти впровадження Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.07.2013 р., Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 28.11.2013 р.);
– навчальному процесі: матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці навчально-методичних матеріалів, проведенні лекційних та практичних занять із навчальних дисциплін: „Адміністративне право України”, „Адміністративна відповідальність”, „Адміністративно-юрисдикційна діяльність” (акти впровадження Бердянського інституту державного та муніципального управління Класичного приватного університету від 15.04.2013 р., Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 14.05.2013 р., Національного гірничого університету” від 27.05.2013 р., Юридичного інституту Національного авіаційного університету від 23.05.2013 р., Одеського національного університету імені І.І. Мечникова від 23.05.2013 р., Запорізького національного університету від 25.09.2013 р., Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства Національного університету біоресурсів та природокористування України від 22.11.2013 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені на 8 всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: „Основні напрями реформування законодавства України в умовах розбудови демократичної держави” (м. Харків, 2012 р.), „Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина” (м. Київ, 2012 р.), „Громадянське суспільство в Україні: проблеми забезпечення правотворчої діяльності” (м. Дніпропетровськ, 2013 р.), „Актуальные вопросы современного права. Пути теоретического решения проблем” (г. Киев, 2013 р.), „Přední vědecké novinky – 2013” (Praha, Чеська Республіка, 2013 р.), „Wschodnie partnerstwo – 2013” (Przemyśl, Республіка Польща, 2013 р.), „Научният потенциал на света – 2013” (София, Республіка Болгарія, 2013 р.), „Сучасні правові системи світу: тенденції та фактори розвитку” (м. Запоріжжя, 2013 р.).
Публікації. Основні положення роботи знайшли відображення у 8 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визнані як фахові з юридичних дисциплін, в т.ч. у двох зарубіжних наукових журналах, а також у 8 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертація виконана на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення низки наукових праць у різних галузях знань, вирішено науково-практичне завдання та наведено обґрунтовані положення щодо засад участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні. За результатами дослідження сформульовано такі основні висновки:
1. Встановлено, що адміністративно-деліктне провадження як сфера об’єктивізації участі перекладача – це нормативно врегульована послідовність дій уповноважених судових та адміністративних органів (осіб), спрямованих на виявлення адміністративних проступків, вчинених фізичними або юридичними особами, об’єктивне, оперативне, економне з’ясування всіх обставин вчинення таких діянь, обрання адекватного виду адміністративного стягнення, забезпечення його застосування, вирішення всіх питань притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, а також попередження вчинення можливих адміністративних проступків на майбутнє.
2. З’ясовано правову природу участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні на підставі аналізу положень Конституції України, КпАП України, Закону України від 03.07.2012 р. „Про засади державної мовної політики”, а також інших нормативно-правових актів, у зв’язку із чим запропоновано закріплення у майбутньому адміністративно-деліктному кодифікованому акті норми-дефініції – „мова міжнаціонального спілкування”. Визначено зміст участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні, а саме: перекладацьку діяльність, яка здійснюється шляхом надання мовної (жестової) допомоги учасникам адміністративно-деліктного провадження, які не володіють або у недостатній мірі володіють мовою, якою здійснюється провадження.
3. Виокремлено умовно три етапи історіографії дослідження засад участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині із встановленням тенденції до спеціалізації доктринальних досліджень, а також трьохетапний поступовий процес закріплення засад участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні у законодавстві із притаманною специфікою, які запропоновано зберегти і надалі.
4. Наголошено на тому, що завдяки відсутності легального поняття „адміністративно-процесуального статусу перекладача в адміністративно-деліктному провадженні” й розмаїття доктринальних підходів щодо кількості та назви його основних елементів, ускладнюється сприйняття його правової природи, у зв’язку із чим обґрунтовується потреба внесення змін до КпАП України, в т.ч. норми-дефініції: „адміністративно-процесуальний статус перекладача – це врегульована адміністративно-процесуальними нормами сукупність наданих і гарантованих державою його прав, свобод, законних інтересів, обов’язків, гарантій участі та відповідальності під час надання лінгвістичної допомоги в адміністративно-деліктному провадженні”. Запропоновано авторський перелік елементів адміністративно-процесуального статусу перекладача.
5. Запропоновано розглядати перекладача в якості елементу системи суб’єктів адміністративно-деліктного провадження, а використання різних критеріїв для їх класифікаційного розподілу дозволило визначити належність перекладача до конкретних підсистем: індивідуальних (персоніфікованих), факультативних (неосновних), не наділених владними повноваженнями, суб’єктів без власного інтересу у результатах провадження, тих, що сприяють провадженню. Виокремлення зв’язків у системі суб’єктів адміністративно-деліктного провадження дозволило встановити найбільш тісні зовнішні вертикальні зв’язки перекладача із основними (лідируючими) суб’єктами, зовнішні горизонтальні – із особами, зацікавленими у провадженні, внутрішні зв’язки – із суб’єктами, що сприяють провадженню.
6. Адміністративно-деліктне провадження пропонується розглядати як стадійне провадження, в якому виокремлено чотири стадії: 1) порушення провадження та адміністративне розслідування; 2) розгляд справи та винесення постанови; 3) оскарження постанови; 4) виконання постанови із специфікою участі перекладача на кожній стадії. Встановлено, що діюче законодавство взагалі не врегульовує участі перекладача на першій стадії провадження, доцільним вважається закріплення положень у ст.274 КпАП України про допуск перекладача до участі у справі з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення. З’ясовано, що найповніше регламентується участь перекладача на другій стадії провадження, що зумовлено станом чинного адміністративно-деліктного законодавства. Зміст участі перекладача на третій стадії провадження є аналогічним із участю на другій стадії, запропоновано впровадити можливість призначення лінгвістичної експертизи, засади проведення якої закріпити на законодавчому рівні із розмежуванням засад участі та статусу лінгвістичного експерта та перекладача. Четверта стадія адміністративно-деліктного провадження характеризується дещо узагальненим нормативним врегулюванням процесуального статусу перекладача, у зв’язку із чим вбачається за доцільне розширити засади його участі шляхом деталізації його прав, обов’язків, посилення відповідальності, підтвердження спеціальної компетентності у випадку залучення сурдоперекладача й приведення у відповідність змісту мовного і кодифікованого адміністративно-деліктного законодавства.
7. З’ясовано фрагментарне дослідження зарубіжного досвіду нормативного визначення засад участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні у вітчизняній правовій доктрині, різновекторність пріоритетів законотворення щодо вирішення цього питання у зарубіжних країнах (від „ розпорошеності” в окремих нормативно-правових актах й до регламентації у кодифікованих актах, від визначення в якості суб’єкта провадження й до залишення його процесуального статусу поза увагою, від дублювання раніше чинних нормативних положень й до запровадження сучасних європейських правових положень тощо), що й обумовлює відсутність ґрунтовного доктринального базису для вітчизняного кодифікованого адміністративно-деліктного процесу й обґрунтовує потребу посилення уваги вчених-правників, юристів-практиків до відповідного питання. Доводиться доцільність комплексного запозичення відповідного зарубіжного досвіду (перш за все, досвіду Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації, Республіки Молдова, Федеративної Республіки Німеччина тощо) із урахуванням особливостей зарубіжної та вітчизняної нормотворчості та правозастосування, специфіки доктринальних підходів до визначення адміністративно-деліктного провадження, акценту на виваженість такого врахування, апробацію його часом, прийнятність для України та реальних потреб часу. В якості пріоритетів визначено детальну нормативну фіксацію засад участі перекладача (сурдоперекладача), кодифікацію відповідних засад, розширення адміністративно-процесуального статусу перекладача на окремих стадіях адміністративно-деліктного провадження (починаючи з першої) шляхом збільшення його прав, обов’язків, деталізації засад участі, посилення відповідальності тощо.
8. На підставі аналізу наявних проектів кодифікованого адміністративно-деліктного акту запропоновано конкретні пропозиції щодо удосконалення нормативних засад участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні, а саме: зосередження їх у кодифікованому адміністративно-деліктному акті, нормативне закріплення визначення „перекладач в адміністративно-деліктному провадженні”, істотне збільшення його прав, обов’язків, гарантій участі, свобод, законних інтересів (у порівнянні із положеннями чинного КпАП України), деталізацію засад участі на всіх стадіях провадження (в т.ч. з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення), визначення вимог щодо професійного потенціалу перекладача (сурдоперекладача), посилення відповідальності за невиконання та неналежне виконання своїх обов’язків, із узгодженням положень кодифікованого адміністративно-деліктного та мовного законодавства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Миколенко О.І. Адміністративний процес і адміністративна відповідальність в Україні : навчальний посібник / Олександр Іванович Миколенко. — Харків : Одіссей, 2010. — 368 с.
2. Богуцький В.В. Провадження у справах про адміністративні правопорушення / В.В. Богуцький, В.В. Мартиновський. — Харків : Видавець Вапнярчук Н.М., 2009. — 168 с.
3. Коваль Л.В. Відповідальність за адміністративні правопорушення : монографія / Леонід Васильович Коваль. — Київ : Вища школа, 1975. —159 с.
4. Кузьменко О.В. Курс адміністративного процесу : навчальний посібник / Оксана Володимирівна Кузьменко. — Київ : Юрінком Інтер, 2012. — 208 с.
5. Адміністративне право : підручник / [Битяк Ю.П., Гаращук В.М., Богуцький В.В. та ін.] ; за заг. ред. Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, В.В. Зуй. — [2-е вид.]. — Харків : Право, 2013. — 656 с.
6. Коломоєць Т.О. Адміністративне право України : підручник / Коломоєць Т.О., Лютіков П.С., Меліхова О.Ю. ; за ред. Т.О. Коломоєць. — [2-е вид.]. — Київ : Істина, 2012. — 528 с.
7. Адміністративне право України : навчальний посібник у 2 т. / [Галунько В.В., Олефір В.І., Пихтін М.П. та ін.] ; за ред. В.В. Галунька. — Херсон : ПАТ Херсонська міська друкарня, 2011— .— (Загальне адміністративне право).
Т. 1. — 2005. — 320 с.
8. Бандурка А.М. Административный процесс : учебник / А.М. Бандурка, Н.М. Тищенко. — Харьков : издательство НУВД, 2001. — 352 с.
9. Демський Е.Ф. Адміністративне процесуальне право України : навчальний посібник / Едуард Францевич Демський. — Київ : Юрінком Інтер, 2008. — 496 с.
10. Административное право Украины : учебник / [Аверьянов В.Б., Додин Е.В., Пахомов И.Н. и др.] ; под общ. ред. С.В. Кивалова. — Харьков : Одиссей, 2004. — 880 с.
11. Круглов В.А. Административно-деликтный процесс : учебное пособие / В.А. Круглов, Л.Л. Попов. — Москва : издательство деловой и учебной литературы, 2005. — 336 c.
12. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний процес : навчальний посібник / В.К. Колпаков, В.В. Гордєєв. — Харків : Харків юридичний, 2012. — 227 с.
13. Кукурудз Р.О. Апеляція в адміністративно-юрисдикційному процесі : питання теорії та практики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / Р.О. Кукурудз. — Запоріжжя, 2010. — 20 с.
14. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен : монографія / Валерій Костянтинович Колпаков. — Київ : Юрінком Інтер, 2004. — 528 с.
15. Завальний М.В. Місце адміністративно-деліктного провадження в адміністративному процесі / М.В. Завальний // Форум права. — 2008. — № 1. — С. 140—146 / [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-1/08zmvvap.pdf.
16. Супрун Г.Б. Суд (суддя) як суб’єкт провадження у справах про адміністративні правопорушення в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / Г.Б. Супрун. — Київ, 2011. — 20 с.
17. Салищева Н.Г. Административный процесс в СССР / Надежда Георгиевна Салищева. — Москва : Юридическая литература, 1964. — 157 с.
18. Клейман А.Ф. Вопросы гражданского процесса в связи с судебной практикой / А.Ф. Клейман // Социалистическая законность. — 1946. — № 9. — С. 11—14.
19. Демин А.А. Понятие административного процесса и кодификация административного законодательства / А.А. Демин // Государство и право. — 2000. — № 11. — С. 10—11.
20. Пискотин М.И. Социализм и государственное управление / Михаил Иванович Пискотин. — Москва : Наука, 1981. — 254 с.
21. Салищева Н.Г. Проблемные вопросы административного процесса / Н.Г. Салищева // Административное право и административный процесс : актуальные вопросы. — Москва : Юристъ, 2004. — № 25. — С. 221—232.
22. Ківалов С.В. До питання про співвідношення категорій „адміністративна юстиція”, „адміністративний процес” та „адміністративне судочинство” / С.В. Ківалов // Право України. — 2013. — № 5. — С. 354—361.
23. Якимов А.Ю. Административно-юрисдикционный процесс и административно-юрисдикционное производство / А.Ю. Якимов // Государство и право. — 1999. — № 3. — С. 5—10.
24. Лапина М.А. Объединенная концепция системы административного процесса / М.А. Лапина // Юридический мир. — 2012. — № 3 . — С. 38—43.
25. Губарева Т.И. О единстве понимания и правового регулирования административного процесса / Т.И. Губарева // Административное право и процесс. — 2013. — № 8. — С. 41—44.
26. Бандурка А.М. Административный процесс : учебник / А.М. Бандурка, Н.М. Тищенко. — Киев : Литера ЛТД, 2001. — 333 с.
27. Голосніченко І.П. Адміністративний процес : навчальний посібник / І.П. Голосніченко, М.Ф. Стахурський ; за заг. ред. І.П. Голосніченка. — Київ : ГАН, 2003. — 256 с.
28. Кузьменко О.В. Актуальні проблеми адміністративного процесу / О.В. Кузьменко // Підприємництво, господарство і право : науково-практичний господарсько-правовий журнал. — 2003. — № 5. — С. 62—65.
29. Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. Загальна частина : навчальний посібник / Володимир Григорович Перепелюк. — Чернівці : Рута, 2003. — 367 с.
30. Селіванов А.О. Адміністративний процес в Україні : реальність і перспективи розвитку правових доктрин / Анатолій Олександрович Селіванов. — Київ : Ін Юре, 2000. — 68 с.
31. Стахурський М.Ф. Адміністративно-процесуальне законодавство потребує оновлення / М.Ф. Стахурський // Право України. — 2001. — № 10. — С. 49—51.
32. Тищенко Н.М. Административно-процессуальный статус гражданина Украины : проблемы теории и пути совершенствования / Николай Маркович Тищенко. — Харьков : Право, 1998. — 266 с.
33. Сорокин В.Д. Проблемы административного процесса / Валентин Дмитриевич Сорокин. — Москва : Юридична литература, 1968. — 144 с.
34. Сорокин В.Д. Административно-процессуальные отношения : учебное пособие / Валентин Дмитриевич Сорокин. — Ленинград : Лениздат, 1968. — 74 с.
35. Сорокин В.Д. Советское административно-процессуальное право : учебник / Валентин Дмитриевич Сорокин. — Москва : Юридическая литература, 1972. — 240 с.
36. Колпаков В.К. Адміністративне право України : підручник / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. — Київ : Юрінком Інтер, 2003. — 544 с.
37. Бахрах Д.Н. Административное право : учебник / Демьян Николаевич Бахрах. — Москва : Издательство БЕК, 1996. — 369 с.
38. Битяк Ю.П. Административное право Украины. Общая часть : учебное пособие / Ю.П. Битяк, В.В. Зуй. — Харьков : Одиссей, 1999. — 224 с.
39. Тихомиров Ю.А. О концепции развития административного права и процесса / Ю.А. Тихомиров // Государство и право. — 1998. — № 1. — С. 5—14.
40. Адміністративне судочинство України : підручник / [Пасенюк О.М, Панченко О.Н., Авер’янов В.Б. та ін.] ; за ред. О.М. Пасенюка. — Київ : Юрінком Інтер, 2009. — 672 с.
41. Бахрах Д.Н. Административное право России : учебник / Демьян Николаевич Бахрах. — Москва : Норма, 2002. — 443 с.
42. Стеценко С.Г. Сутність адміністративного процесу : теоретичний погляд / С.Г. Стеценко // Право України. — 2011. — № 4. — С. 39—46.
43. Адміністративне процесуальне (судове) право України : підручник / [Ківалов С.В., Біла Л.Р., Бедний О.І. та ін.] ; за заг. ред. С.В. Ківалова. — Одеса : Юридична література, 2007. — 312 с.
44. Коломоєць Т.О. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник / Тетяна Олександрівна Коломоєць. — Київ : Юрінком Інтер, 2011. — 567 с.
45. Кузьменко О.В. Адміністративний процес у парадигмі права : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Кузьменко Оксана Володимирівна. — Київ, 2006. — 404 с.
46. Демський Е.Ф. Предмет адміністративного процесуального права : ознаки, поняття та структура / Е.Ф. Демський // Підприємництво, господарство і право. — № 7 (187). — 2011. — С. 90—94.
47. Миколенко О.І. Теорія адміністративного процедурного права : монографія / Олександр Іванович Миколенко. — Харків : Бурун Книга, 2010. — 336 с.
48. Сорокин В.Д. Административно-процессуальное право : учебник / Валентин Дмитриевич Сорокин. — Санкт-Петербург : Юридический центр Пресс, 2008. — 571 с.
49. Алехин А.П. Административное право России : учебник / А.П. Алехин, А.А. Кармолицкий. — Москва : Зерцало, 2009. — 528 с.
50. Четвериков В.С. Административное право : учебник / Виталий Стефанович Четвериков. — Москва : Форум : ИНФРА-М, 2005. — 320 с.
51. Гуцуляк В.И. Административный процесс и административно-процессуальное право : состояние и перспективы их развития / В.И. Гуцуляк, Е.А. Комарницкая // Закон и жизнь. — 2009. — № 10 (215). — С. 9—23.
52. Масленников М.Я. Российский Административно-процессуальный кодекс – реальный и самодостаточный / М.Я. Масленников // Административное право и процесс. — 2012. — № 2. — С. 22—29.
53. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 35, /35-36, 37/. — Ст. 446.
54. Комзюк А.Т. Адміністративний процес України : навчальний посібник / Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. — Київ : Прецедент, 2007. — 531 с.
55. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник у 2 т. / [Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф., Голосніченко І.П. та ін.]. — Київ : Юридична думка, 2004— .— (Загальна частина.).
Т. 1. — 2004. — 584 с.
56. Адміністративний процес : загальна частина (Федеративна Республіка Німеччини, Україна) : науково-практичний посібник / Манн Томас, Мельник Роман, Бевзенко Володимир, Комзюк Анатолій ; пер. та адапт. з нім. Мельника Романа ; за заг. ред. Бевзенка Володимира. — Київ : Алерта, 2013. — 308 с.
57. Демократичні засади державного управління та адміністративне право : монографія / [Авер’янов В.Б., Шемшученко Ю.С., Андрійко О.Ф. та ін.] ; за заг. ред. В.Б. Авер’янова ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. — Київ : Юридична думка, 2010. — 495 с.
58. Тимощук В.П. Адміністративні акти : процедура прийняття та припинення дії : монографія / Віктор Павлович Тимощук. — Київ : Конус-Ю, 2010. — 296 с.
59. Коломоец Т.А. Административный процесс в современной украинской административно-правовой доктрине : к вопросу поиска оптимальной дефиниции (с учетом творческого вклада Д.Н. Бахраха) / Т.А. Коломоец // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. — 2012. — № 3. — С. 94—98.
60. Куйбіда Р.О. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права : навчальний посібник / Р.О. Куйбіда, В.І. Шишкін. — Київ : Старий світ, 2006. — 576 с.
61. Коломоєць Т.О. Феномен попередження як виду адміністративного стягнення : монографія / Т.О. Коломоєць, Ю.Х. Куразов. — Запоріжжя : ЗНУ, 2013. — 200 с.
62. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1984. — № 5. — Ст. 1122.
63. Бережна І.А. Адміністративно-деліктні провадження як сфера об’єктивізації участі перекладача / І.А. Бережна // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Право. — 2013. — № 22 (ч.1). — Т. 2. — С. 100—106.
64. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
65. Про засади державної мовної політики : Закон України від 03.07.2012 р. № 5029-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2013. — № 23. — Ст. 218.
66. Про мови в Українській РСР : Закон Української РСР від 28.10.1989 р. № 8312-XI // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1989. — № 45. — Ст. 631.
67. Большой энциклопедический словарь / под ред. И.К. Лапиной, Е.Н. Маталиной, Р.Г. Секачева и др. — Москва : АСТ : Астрель, 2007. — 1248 с.
68. Про національні меншини в Україні : Закон України від 25.06.1992 р. № 2494-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 36. — Ст. 529.
69. Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин : Закон України від 15.05.2003 р. № 802-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 30. — Ст. 259.
70. Проект Закону про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні від 10.01.2013 р. № 1233 / [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45410
71. Колпаков В.К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право) : навчальний посібник / Валерій Костянтинович Колпаков. — Київ : Юрінком Інтер, 2008. — 256 с.
72. Гончарук С.Т. Основи адміністративного права України : навчальний посібник / Степан Тихонович Гончарук. — Київ : Знання, 2004. — 342 с.
73. Городовенко В.В. Принцип державної мови судочинства і діловодства в судах України: проблеми правозастосування / В.В. Городовенко // Вісник Академії правових наук України. — 2011. — № 4. — С. 161—169.
74. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії / [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Національна_мова.
75. Українська мова. Енциклопедія / Ред. В.М. Русанівський, О.О. Тараненко, М.П. Зяблюк. — Київ : Українська енциклопедія, 2000. — 752 с.
76. Северинюк В.М. Держава, але не національна? (Про деякі парадокси української Конституції) / В.М. Северинюк // Суспільство і мова : соціокультурні виміри : матеріали Всеукраїнської наук.-практич. конф. (м. Запоріжжя, 14-15 жовт. 2011 р.). — Запоріжжя : Просвіта, 2012. — С. 26—31.
77. Коментар до Конституції України / [Авер’янов В.Б., Бойко В.Ф., Борденюк В.І. та ін.]. — голова редколегії В.Ф. Опришко. — Київ : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. — 378 c.
78. Мазурик Д. Державний стандарт з української мови як іноземної (від теорії до практики) / Д. Мазурик // Теорія і практика викладання української мови як іноземної. —2010. — № 5. — С. 10—14.
79. Мамрак А.В. Вступ до теорії перекладу : навчальний посібник / Алла Володимирівна Мамрак. — Київ : Центр учбової літератури, 2009. — 304 с.
80. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства : підручник / М.П. Кочерган ; [2-ге вид.]. — Київ : Академія, 2010. — 368 с. / [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://academia-pc.com.ua/product/120
81. Философский энциклопедический словарь / [гл. ред. Ильичев Л.Ф., Федосеев П.Н., Ковалев С.М. и др.]. — Москва : Советская энциклопедия, 1983. — 840 с.
82. Мацюк З.О. Українська мова професійного спілкування : навчальний посібник / З.О. Мацюк, Н.І. Станкевич. — Київ : Каравела, 2005. — 352 с.
83. Сагач Г.М. Риторика : навчальний посібник / Г.М. Сагач ; [вид. 2-ге, перероб. і доп.]. — Київ : ІнЮре, 2000. — 568 с.
84. Артикуца Н.В. Мова права у її функціональних різновидах / Н.В. Артикуца / [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/123456789/319/1/Artykutsa_Mova_prava.pdf
85. Язык закона / [Боголюбов С.А., Кузьмин И.Ф., Локшина М.Д. и др.] ; под ред. А.С. Пиголкина. — Москва : Юридическая литература, 1990. — 192 с.
86. Титов В.Д. Историческое развитие философско-логических концепций языка права / В.Д. Титов, С.Э. Зархина. — Харьков : ФИНН, 2009. — 432 с.
87. Євграфова Є. Розвиток філософсько-логічних концепцій мови права / Є. Євграфова // Право України. — 2010. — № 2. — С. 282—286.
88. Правнича лінгвістика : навчальний посібник / [Проценко Г.П., Шестопалова Л.М., Прохоренко О.Ф. та ін.] за заг. ред. С.М. Гусарова. — Київ : Паливода А.В., 2010. — 312 с.
89. Юридический энциклопедический словарь / [гл. ред. Сухарев А.Я.]. — 2-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1987. — 528 с.
90. Словник базової термінології з адміністративного права : навчальний посібник / за заг. ред. Т.О. Коломоєць. — Київ : Істина, 2010. — 240 с.
91. Покрещук О.О. Процесуальне становище перекладача в нотаріальному та інших юридично значущих процессах : проблемні питання / О.О. Покрещук, С.Я. Фурса // Право України. — 2000. — № 10. — С. 87—91.
92. Леоненко М.І. Правове положення перекладача як суб’єкта забезпечення принципу національної мови кримінального судочинства / М.І. Леоненко // Вісник Запорізького національного університету. — 2003. — № 1 / [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://web.znu.edu.ua/herald/issues/archive/465.ukr.html.
93. Толстопятова О.В. Субъектный состав административно-деликтных отношений: вопросы теории и практики : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 „Административное право; финансовое право; информационное право” / О.В. Толстопятова. — Ростов-на-Дону, 2004. — 25 с.
94. Демидова Є.Є. Обізнані особи у кримінальному судочинстві : поняття та види / Є.Є. Демидова // Вісник Академії правових наук України. — 2012. — № 1. — С. 258—270.
95. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / гол. ред. В.Т. Бусел. — Київ ; Ірпінь : ВТФ „Перун”, 2005. — 1728 с.
96. Паршин А.Н. Теория и практика перевода / А.Н. Паршин. — Москва : Русский язык, 2000. — 161 с.
http://www.vipstudent.ru/index.php?q=lib&r=23&id=1186815510&p=0
97. Бархударов Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода) / Леонид Степанович Бархударов. — Москва : Международные отношения, 1975 — 240 с.
98. Сегол Р.І. Переклад як різновид міжмовної комунікації / Р.І. Сегол // Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах СНД : матеріали міжнарод. наук.-практич. конф. — Переяслав-Хмельницький, 2012 р. — С. 257—259. // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://neasmo.org.ua/zbirnuk_final_02_2012.pdf
99. Кобякова І.К. Навчати перекладу : навчальний посібник / Ірина Карпівна Кобякова. — Суми : Сумський державний університет, 2013. — 159 с.
100. Гальчак Т.В. Поняття усний переклад у контексті міжсоціальної та внутрішньосоціальної взаємодії / Т.В. Гальчак // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. — 2010. — № 9. — С. 238—241.
101. Горіна Ж.Д. Перекладацька діяльність як вид міжмовного та крос-культурного посередництва / Ж.Д. Горіна // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://vuzlib.com/content/view/167/84/
102. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики : / Флорій Сергійович Бацевич. — Київ : Академія, 2004. — 343 с.
103. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 40, / 40-42 / — Ст. 492.
104. Кодекс України про адміністративні правопорушення : науково-практичний коментар / [Калюжний Р.А., Комзюк А.Т., Погрібний О.О. та ін.]. — Київ : Правова єдність, 2008. — 781 с.
105. Профессии в категории „Лингвистика, коммуникации” / Центр профориентации ПрофГид / [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.profguide.ru/professions/surdoperevodchik.html
106. Комлев Н.Г. Словарь новых иностранных слов / Н.Г. Комлев. — Москва : Эксмо, 2006. — 672 с. / [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.inslov.ru/html-komlev/s/surdoperevod.html
107. Большой толковый словарь русского языка / [гл. ред. С.А. Кузнецов]. — Санкт-Петербург : Норинт, 2000. — 1536 с. / [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://mirslovarei.com/content_kuznec/surdoperevod-73718.html
108. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651- VI // Офіційний вісник України. — 2012. — № 37. — Ст. 1370.
109. Словарь иностранных слов / [ред. Ф.Н. Петров]. — 18-е изд. — Москва : Русский язык, 1989. — 624 с.
110. Большой юридический словарь / [под ред. А.Я. Сухарева, В.Д. Зорькина, В.Е. Крутских]. — Москва : ИНФРА-М-НОРМА, 1998. — 790 с.
111. Бачило И.Л. Функции органов управления / Иллария Лаврентьевна Бачило. — Москва : Юридическая литература, 1986. — 198 с.
112. Мельник О.В. Конституційно-правова відповідальність вищих органів державної влади : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.02 / Олена Володимирівна Мельник. — Київ, — 2000. — 175 с.
113. Крупчан О.Д. Компетенція центральних органів виконавчої влади / О.Д. Крупчан // Вісник Академії правових наук України. — 2002. — № 2. — С. 47—59.
114. Підручна З.Ф. Теоретичні основи формування професійної компетенції майбутнього перекладача / З.Ф. Підручна // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. — 2008. — № 139. — С. 99—104.
http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/N139/N139p099-104.pdf
115. Долинський Є.В. Сутність і структура професійної компетентності майбутніх перекладачів / Є.В. Долинський // Педагогічний дискурс. Збірник наукових праць. — 2010. — № 7. — С. 86—89.
116. Рогульська О.О. Структура та зміст поняття „професійна компетентність перекладача” у психолого-педагогічній літературі / О.О. Рогульська // Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. — 2010. — № 4 (2). — С. 194—199.
117. Миньяр-Белоручев Р.К. Методический справочник. Толковый словарь терминов методики обучения иностранным языкам / Р. К. Миньяр-Белоручев. — Москва : Стелла, 1996. — 144 с.
118. Латышев Л.К. Технология перевода / Лев Константинович Латышев. — Москва : НВИ-Тезаурус, 2000. — 280 с.
119. Рада суддів України вирішила, що реєстр перекладачів потрібен всім держорганам / Газета „Закон і бізнес”. — 2013 // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zib.com.ua/ua/14259-rsu_virishila_scho_reestr_perekladachiv_potriben_vsim_derzho.html
120. Кодекс професійної етики Асоціації перекладачів України // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.uta.org.ua/code
121. Стандарти якості перекладацьких послуг // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.lingo.ua/regulations
122. Асоціація перекладачів України / Письмовий переклад: стандарти професії // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.uta.org.ua/16
123. Бережна І.А. Правова природа та зміст участі перекладача в адміністративно-деліктному провадженні / І.А. Бережна // Електронне наукове фахове видання юридичного факультету ДВНЗ „УжНУ”. Порівняльно-аналітичне право. — 2013. — № 3-1. — С. 196—200.
124. Кучинська О.П. Перекладач в кримінальному процесі / О.П. Кучинська // Вісник Академії адвокатури України. — 2010. — № 1(17). — С. 139—141.
125. Костіна Л.М. Участь перекладача у кримінальному судочинстві / Л.М. Костіна // Право України . — 2003. — № 8. — С. 106—110.
126. Агєєв О.В. Прокурор як суб’єкт адміністративного процесу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право”/ О.В. Агєєв. — Харків, 2006. — 18с.
127. Шемякін О.В. Прокурор в адміністративно-юрисдикційних провадженнях : питання теорії та практики : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Шемякін Олексій Володимирович. — Запоріжжя, 2012. — 227 с.
128. Оплачко І.О. Перспективи нормативного регулювання участі потерпілого в адміністративно-деліктному процесі / І.О. Оплачко // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. — 2009. — № 1. — С. 69—78.
129. Капшученко І.О. Потерпілий в адміністративно-деліктному процесі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право”/ І.О. Капшученко. — Ірпінь, 2011. — 18 с.
130. Коломоєць Т.О. Захисник у провадженні у справах про адміністративні правопорушення : монографія / Т.О. Коломоєць, Р.В. Сінєльнік. — Київ : Істина, 2008. — 184 с.
131. Іванов А.В. Експерт у провадженні у справах про адміністративні правопорушення : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Андрій Валерійович Іванов. — Харків, 2009. — 189 с.
132. Олефіренко Н.А. Правовий статус учасників адміністративно-деліктного процесу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право”/ Н.А. Олефіренко. — Дніпропетровськ, 2011. — 20 с.
133. Астахов Д.В. Правовое положение участников производства по делам об административных правонарушениях : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.14 / Дмитрий Вячеславович Астахов. — Москва, 2005. — 177 с.
134. Масленников М.Я. Административно-юрисдикционный процесс : монография / Михаил Яковлевич Масленников. — Воронеж : Издательство Воронежского университета. — 1990. — 210 с.
135. Щепилов Е.В. Правовой статус участников производства по делам об административных правонарушениях в сфере экологии / Е.В. Щепилов // Вестник Воронежского государственного университета. — 2010. — № 1 — С. 271—282.
136. Кобалевский В.Л. Очерки советского административного права / Владимир Лукич Кобалевский. — Харьков : Госиздат Украины, 1924. — 260 с.
137. Кобалевский В.Л. Советское административное право : учебник / Владимир Лукич Кобалевский. — Харьков : Юриздат НКЮ УССР, 1929. — 417 с.
138. Евтихиев А.Ф. Законная сила актов администрации / Александр Федорович Евтихиев. — Люблин : Губ. типография, 1911. — 288 с.
139. Евтихиев А.Ф. Основы советского административного права / Александр Федорович Евтихиев. — Харьков : Юриздат НКЮ УССР, 1925. — 331 с.
140. Петров Г.И. Предмет советского административного права / Г.И. Петров // Советское государство и право. — 1940. — № 7. — С. 34— 44.
141. Тарасов И.Т. Учебник науки полицейского права / И.Т. Тарасов. — Москва : __, 1891. — 364 с.
142. Тарасов И.Т. Очерк науки полицейского права / И.Т. Тарасов. — Москва : Печатня С.П. Яковлева, 1897. — 718 с.
143. Елистратов А.И. Административное право / Аркадий Иванович Елистратов. — Москва : Типография И.Д. Сытина, 1911. — 235 с.
144. Елистратов А.И. Основные начала административного права / Аркадий Иванович Елистратов. — Москва : Издательство Г.А. Лемана и С.И. Сахарова, 1917. — 297 с.
145. Гриценко І.С. Становлення і розвиток наукових поглядів на основні інститути адміністративного права : монографія / Іван Сергійович Гриценко. — Київ : Київський університет, 2007. — 335 с.
146. Агапов А.Б. Административная ответственность : учебник / Андрей Борисович Агапов. — Москва : Статут, 2000. — 251 с.
147. Лунев А.Е. Из истории развития законодательства и теории об административной ответственности в советском государстве / А.Е. Лунев // Правовые основы ответственности в управлении в СССР и ГДР. — Москва : Издательство ИГиП АН СССР, 1981. — С. 34—47.
148. Якуба О.М. Советское административное право. Общая часть : учебник / Ольга Мироновна Якуба. — Киев : Вища школа, 1975. — 232 с.
149. Советское административное право : учебник / под ред. В.Т. Василенкова. — Москва : Юридическая литература, 1981. — 464 с.
150. Додин Е.В. Доказательства в административном процессе / Евгений Васильевич Додин. — Москва : Юридическая литература, 1973. — 192 с.
151. Производство по административным правонарушениям : учебное пособие / [Бахрах Д.Н., Иванов И.Н., Ренов Э.Н.]. — отв. ред. Д.Н. Бахрах. — Свердловск : Свердловский юридический институт, 1986. — 80 с.
152. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність : навчальний посібник / Степан Тихонович Гончарук. — Київ : НАУ, 2005. — 116 с.
153. Коломоєць Т.О. Принципи адміністративного права : монографія / Т.О. Коломоєць, П.О. Баранчик. — Запоріжжя : , 2012. — 202 с.
154. Коломоєць Т.О. Відвід (самовідвід) в адміністративно-юрисдикційному процесі : питання теорії та практики : монографія / Т.О. Коломоєць, Н.П. Нікітенко. — Запоріжжя : , 2011. — 288 с.
155. Коломоєць Т.О. Витрати в адміністративному процесі за законодавством України: питання теорії та практики : монографія / Т.О. Коломоєць, Р.І. Шевейко. — Запоріжжя : , 2011. — 190 с.
156. Коломоєць Т.О. Тлумачення актів адміністративного законодавства : монографія / Т.О. Коломоєць, О.І. Костенко. — Запоріжжя : , 2011. — 200 с.
157. Процесуальний примус в адміністративній відповідальності : монографія / [Колпаков В.К., Гордєєв В.В., Сопілко І.М. та ін.]. — Харків : Харків юридичний, 2011. — 416 с.
158. Ляхович У.І. Адміністративна відповідальність : навчальний посібник / Уляна Іванівна Ляхович. — Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника, 2010. — 169 с.
159. Зозуль І.В. Презумпція невинуватості в адміністративно-деліктному праві: загальнотеоретичний та нормотворчий аспекти / І.В. Зозуль // Вісник Запорізького національного університету. — 2012. — № 4(ІI). — С. 205—213.
160. Сіліч І.І. Гарантії забезпечення прав і свобод громадян в адміністративному процесі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право”/ І.І. Сіліч. — Харків, 2008. — 20 с.
161. Леоненко М.І. Принцип національної мови у кримінальному судочинстві : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.09 / Максим Іванович Леоненко. — Запоріжжя, 2001. — 182 с.
162. Ділова документація гетьманщини XVIII ст. [збірник документів / ред. Л. Дубровіна]. — Київ : Наукова думка, 1993. — 182 с.
163. Чельцов-Бетутов М.А. Курс советского уголовно-процессуального права. Очерк по истории суда и уголовного процесса в рабовладельческих, феодальных и буржуазных государствах / М.А. Чельцов-Бетутов. — Спб : Равена, Альфа, 1957 — 846 с.
164. Спасович В.Д. О языке в области судопроизводства / В.Д. Спасович. — Спб : 1890. — 680 с.
165. Уголовное уложение. Высочайше утвержденное 22.03.1903 г. / Приложение к Собранию узаконений и распоряжений Правительства за 1903 г. — Спб. — Сенатская типография. — № 38. — Отд. I. — Ст. 416.
166. Викторский С.И. Русский уголовный процесс : учебное пособие / С.И. Викторский. — Москва : _ , 1997. — 448 с.
167. Городницька Л. Кримінальне судочинство на Буковині (1774-1918 рр.) / Л. Городницька // Право України. — 1999. — № 12. — С.109—111.
168. Кондратюк О.В. Судова система та судочинство Галичини у складі Австро-Угорщини (1867-1918 рр.) : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Олександр Володимирович Кондратюк. — Львів, 2006. — 203 с.
169. Кирин А.В. Административно-деликтное право (теория и законодательные основы) : монография / Анатолий Вадимович Кирин. — Москва : Норма-ИНФРА-М, 2012. — 464 с.
170. История законодательства СССР и РСФСР по уголовному процессу и организации суда и прокуратуры 1917-1954 гг. [Сборник документов/ сост.: Л.Н. Гусев].— Москва : Госюриздат, 1955. — 635 c.
http://zakon.law7.ru/base18/part8/d18ru8087.htm
171. Конституция (Основной Закон) Союза Советских Социалистических Республик (утверждена II Съездом Советов СССР 31.01.1924 г.) // [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://constitution.garant.ru/history/ussr-rsfsr/1924/red_1924/5508660/
172. Конституция (Основной Закон) Союза Советских Социалистических Республік : Утверждена Чрезвычайным VIII съездом Советов СССР 05.12.1936 г. (с последующими изменениями и дополнениями) // [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/cnst1936.htm
173. Конституция (Основной Закон) Союза Советских Социалистических Республик : Принята на внеочередной седьмой сесс