Билиця Ігор Олегович. Професійна етика прокурора : Быль Игорь Олегович. Профессиональная этика прокурора

Краткое описание

Билиця Ігор Олегович. Професійна етика прокурора.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.10, Нац. ун-т "Одес. юрид. акад.". - Одеса, 2014.- 249 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

БИЛИЦЯ Ігор Олегович

УДК 347.963:174 (477)

ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ПРОКУРОРА

Спеціальність 12.00.10 - судоустрій; прокуратура та адвокатура

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Полянський Юрій Євгенович,
кандидат юридичних наук,
професор

Одеса – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП………….........................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗА ТЕМОЮ ТА ЙОГО МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ……………………………………………………12
1.1. Огляд літератури за темою дослідження та обрання напрямків дослідження…………………………………………………………………………12
1.2. Методологічні засади дослідження……………...….......................................23
Висновки до розділу 1…………………………………………..………………….32

РОЗДІЛ 2 ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ПРОКУРОРІВ ЯК РІЗНОВИД ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКОЇ І ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ………………………..35
2.1. Поняття та зміст професійної етики прокурора……………………………..35
2.2. Історичний розвиток професійної етики прокурорів в Україні ……………50
2.3. Сучасний стан кодифікації норм професійної етики прокурорів України...63
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….76

РОЗДІЛ 3. ЕТИЧНІ ВИМОГИ ДО СПІЛКУВАННЯ ПРОКУРОРА З ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ ПРАВА…………………………………………......81
3.1. Етика спілкування прокурора з громадянами (фізичними особами)…........81
3.2. Етика міжособистісного спілкування в колективах органів прокуратур......91
3.3. Етика спілкування прокурора із суддями та іншими учасниками судового процесу.....................................................................................................................105
3.4. Етика спілкування прокурора з представниками засобів масової інформації………………………………………………………………………….121
Висновки до розділу 3…………………………………..………………………...134

РОЗДІЛ 4. ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОДЕРЖАННЯ ПРАВИЛ ПРОКУРОРСЬКОЇ ЕТИКИ……………………………………………………139
4.1. Врахування етичних критеріїв при доборі кадрів на посади прокурорів...139
4.2. Способи запобігання й усунення наслідків професійній деформації прокурорських кадрів..............................................................................................151
4.3. Засоби стимулювання прокурорських кадрів до виконання морально-етичних вимог і відповідальності за їх порушення..............................................165
Висновки до розділу 4…………………………………..………………………...177

ВИСНОВКИ………………………………………………………………............180

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..188

ДОДАТКИ...............................................................................................................224

ВСТУП

Актуальність теми. За час, що минув від здобуття Україною державної незалежності, спостерігається урізноманітнення тематики юридичних досліджень як показник гуманізації юридичної науки і практики. Зазначені процеси прискорились у ході запровадження європейських принципів державотворення і правотворення, і це прискорення триває. Юридична оцінка людської поведінки має етичне підґрунтя, що є особливо характерним для демократичного суспільства. Правова система нерозривно пов’язана із системою духовних норм і правил поведінки, які у своїй сукупності становлять етику людських відносин. Через різноманітність суспільних відносин юридична етика поділяється на окремі частини. Це обумовлено відмінностями між різними видами юридичної професії, до яких, зокрема, належить діяльність прокурора. Унікальність ознак цієї діяльності випливає з ролі і місця прокуратури в державному механізмі і юридичній системі, зі специфіки її функцій, особливостей правового статусу прокурора. Опанування засад професійної етики є особливо важливим для молодих фахівців, яким бракує життєвого досвіду, професійних вмінь та навичок етичної поведінки, психологічної стійкості до стресових ситуацій та труднощів у робочому процесі.
На різних історичних етапах розвитку України, яка перебувала у складних соціально-економічних умовах та під впливом різних політичних режимів, професійна етика прокурорів не була спеціальним предметом дослідження юристів-науковців і прокурорів-практиків. За часи перебування України у складі Російської імперії окремими питаннями професійної етики займалися такі дослідники, як Л. Таубер, А. Квачевський, А. Коні, М. Муравйов, І. Фойницький та ін. Їхні наукові дослідження тісно пов’язані із судово-правовою реформою 1864 р., яка стала важливим етапом демократизації суспільних відносин. У період існування в Україні урядів визвольної орієнтації 1917–1920 рр. мала місце їхня спроба пристосувати прокуратуру до потреб побудови незалежної держави, але через короткочасність перебування при владі їхні намагання не увінчалися позитивним результатом. Що ж стосується перебування України у складі Радянського Союзу, то в цю епоху питання професійної етики, у тому числі прокурорської, взагалі практично не виникали або розглядалися у викривленому вигляді.
Дослідження у цій сфері відновились уже після здобуття Україною незалежності. У ряді монографічних видань і посібників з’явились структурні елементи, присвячені професійній етиці прокурора. Чимало уваги цим питанням було присвячено в юридичній періодиці. Але цілісного комплексного монографічного дослідження проблем професійної етики прокурорів дотепер не було здійснено, а більшість попередніх наукових розробок було здійснено до прийняття у 2012 р. Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури. Викладені вище обставини обумовили вибір теми цього дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри організації судових та правоохоронних органів Національного університету «Одеська юридична академія» «Актуальні аспекти судової реформи в Україні», як складової теми «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та права» (державний реєстраційний номер 0110U000671).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є вироблення концептуальних положень, які визначають роль і місце професійної етики прокурора у повсякденній діяльності працівників прокуратури.
Поставлена мета обумовила вирішення таких задач:
визначити стан наукових досліджень за темою дисертаційної роботи;
розкрити методологічні засади дослідження дисертаційної роботи;
розкрити поняття та зміст професійної етики прокурора;
здійснити аналіз історичних тенденції та основних етапів її становлення;
визначити основні напрямки реалізації норм професійної етики прокурорів;
порівняти сучасний стан норм професійної етики прокурорів в Україні та інших Європейських країнах;
визначити характер моральної та юридичної відповідальності за порушення норм професійної етики прокурорів;
конкретизувати етичні вимоги спілкування прокурорів з громадянами, суддями та засобами масової інформації;
внести пропозиції щодо удосконалення законодавства та практики його застосування у сфері дотримання норм професійної етики прокурорів.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини етичного характеру, що виникають під час виконання працівниками прокуратури службових обов’язків і поза ними.
Предметом дослідження є професійна етика прокурора.
Методи дослідження. Відповідно до мети і задач дослідження при підготовці роботи використано загальнонаукові та спеціальні методи.
За допомогою універсального діалектичного методу досліджено проблеми діяльності органів прокуратури через призму реалізації на практиці норм професійної етики, а також визначено шляхи розв’язання властивих цим процесам суперечностей у процесі реформування прокуратури України [п. 2.1]. Історико-правовий метод дозволив розкрити об’єктивні закономірності та тенденції розвитку професійної етики прокурорів [п. 2.2]. За допомогою порівняльно-правового методу здійснено порівняння законодавства України та законодавства зарубіжних країн, що регулює питання професійної етики прокурорів [п. 4.3]. Використання спеціально-юридичних методів – методу системного аналізу, логіко-правового методу – дало можливість дослідити зміст конкретних норм, що стосуються теми дисертаційної роботи, у їх системному зв’язку [п. 3.4]. Використання статистичного методу дозволило визначити кількісні показники окремих аспектів реалізації на практиці правил професійної етики. З використанням конкретно-соціологічного методу було анкетовано 150 прокурорів у Волинській та в Одеській областях та з’ясовано їх думку щодо реалізації окремих положень Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.
Науково-теоретичною базою дисертації стали наукові праці учених у галузях філософії і соціології: В. Безсонова, В. Браталана, П. Бугакова,
Г. Єфремова, М. Кроза, В. Лозового, Т. Такасїєвої та ін. В Україні окремі важливі питання професійної етики прокурора розглядались у роботах
Д. Бакаєва, Ю. Грошевого, Л. Грицаєнка, Л. Давиденка, В. Долежана,
Ю. Дьоміна, В. Загороднього, В. Маляренка, В. Зеленецького, П. Каркача,
С. Ківалова, М. Косюти, І. Марочкіна, О. Михайленка, М. Мичка, Г. Мурашина, І. Озерського, Т. Погорєлової, С. Подкопаєва, Г. Попова, Ю. Полянського,
М. Руденка, В. Сухоноса, М. Якимчука та ін. Певний вклад у розвиток етичних проблем діяльності прокуратури внесли такі провідні російські вчені, як
Б. Басков, С. Березовська, В. Бессарабов, О. Берензон, А. Бондаренко,
Б. Звірбуль, В. Клочков, Б. Коробейніков, О. Козлов, В. Ломовський,
Л. Ніколаєва, Т. Порошина, М. Рагінський, В. Рябцев, О. Ястребов та інших, а також вчені-юристи з окремих пострадянських держав.
Нормативною базою дисертації є положення розділу І Конституції України, Закон України «Про прокуратуру», Кримінальний процесуальний кодекс України, накази Генерального прокурора України та затверджені ним положення та інструкції з питань кадрової роботи, Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури.
Емпіричну основу дисертаційного дослідження становлять матеріали Генеральної прокуратури України із забезпечення органів прокуратури висококваліфікованими кадрами, в тому числі публічна інформація одержана автором на його запити з Генеральної прокуратури України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим в Україні монографічним дослідженням, в якому висвітлено проблеми формування інституту професійної етики і поведінки прокурора. У результаті особисто здобувачем сформульовано нові наукові положення і висловлено практичні рекомендації, зокрема:
уперше:
визначено принципові відмінності між характером етичних норм для прокурорів радянської доби, заснованих на відданості комуністичній ідеології і комуністичній партії, і норм сучасної прокурорської етики, яка виросла з демократичних принципів сучасного суспільства;
визначено, що професійна етика прокурора – це зведення правил етичної поведінки при здійсненні функцій прокуратури у відносинах з пересічними громадянами, суддями, іншими учасниками судового процесу, представниками правоохоронних та інших державних органів і установ, органів місцевого самоврядування, зарубіжними органами прокуратури, об’єднаннями громадян, засобами масової інформації, колегами-прокурорами для підтримання авторитету прокуратури в суспільстві»;
зроблено висновок, що значна частина норм Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури має як морально-етичний, так і правовий характер, а їх додержання може забезпечуватися застосуванням засобів як морального, так і юридичного впливу;
обґрунтовано тісний взаємозв’язок між професійною етикою та правовою культурою прокурора, зокрема, у письмовому спілкуванні, а також прокурорським етикетом;
запропоновано затвердити Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури у новій редакції з урахуванням можливих змін і доповнень до нього вищим органом прокурорського самоврядування, без винесення на затвердження Генеральному прокурору України;
внесено пропозиції додатково закріпити у Кодексі такі засади: гуманізм, сумлінність, ввічливість, чуйність, стриманість, принциповість, громадянська мужність, скромність;

удосконалено:
аргументацію про вжиття заходів щодо узгодження змісту Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури з правилами етичної поведінки, затвердженими Законом України від 17 травня 2012 р.;
рекомендації щодо поліпшення характеру етичної поведінки прокурора при виконанні службових обов’язків: викорінення формалізму і бюрократизму при розгляді звернень громадян, створення умов їх прийому в обстановці доброзичливості, особливо стосовно неповнолітніх та інвалідів;
підходи до підтримання здорового морально-психологічного клімату в колективах прокуратур з боку їх керівників та органів прокурорського самоврядування;
рекомендації щодо налагодження стосунків прокурорів із засобами масової інформації, надання прокурорам права в межах їхніх повноважень самостійно встановлювати контакти з журналістами;
пропозиції щодо надання прокуророві – учасникові судового розгляду – права висловлювати заперечення проти рішень і дій головуючого у судовому засіданні, яких він вважає незаконними;
рекомендації щодо запровадження обов’язковості використання прокурорами, як і адвокатами, мантій під час судового засідання; затвердити у встановленому порядку форму мантії, що підкреслило б рівність сторін у процесі;
набули подальшого розвитку:
рекомендації з попередження і виявлення фактів професійної деформації прокурорів;
обґрунтування необхідності покращання психологічної допомоги в усуненні стресових ситуацій; удосконалення індивідуальної роботи з особами, схильними до професійної деформації, закріплення за ними наставників;
запропоновано викласти частину 3 статті 30 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури у такій редакції:
«За порушення норм професійної етики та поведінки працівником прокуратури керівник органу прокуратури з урахуванням характеру порушення та особи порушника може застосувати до нього такі засоби впливу: усне зауваження; зобов’язання принести публічні вибачення перед колективом або окремими працівниками; попередження про можливість застосування дисциплінарного стягнення у разі повторного прояву неетичної поведінки. Зборами колективу прокуратури або її структурного підрозділу порушникові може бути висловлено громадянський осуд.
Про вжиті заходи складається протокол».
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації теоретичні положення і рекомендації надалі можуть бути використаними у:
науково-дослідній сфері – для подальшого наукового осмислення і розробки проблем професійної етики та поведінки працівників прокуратури;
правотворчій діяльності – при розробці нових та зміні нормативних актів з питань професійної етики прокурора;
правозастосовній діяльності – для використання у практиці роботи прокуратури рекомендацій з підвищення рівня професійної етики прокурора;
навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін і спецкурсів: «Прокуратура України», «Організація кадрової роботи в органах прокуратури України», «Основи прокурорської етики».
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на: Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького складу НУ ОЮА «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 20–21 квітня 2012 р.); Міжнародній науковій конференції «Теоретичні та практичні проблеми сталого розвитку державності та права» (м. Одеса, 30 листопада 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу НУ ОЮА «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16–17 травня 2013 р.); Міжнародній науковій конференції, присвяченій ювілею академіка
С.В. Ківалова «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16–17 травня
2014 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний стан і перспективи розвитку держави та права» (м. Львів, 27–28 червня 2014 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації відображено у чотирьох статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, що входять до затвердженого переліку, одній – у зарубіжному виданні, та п’яти тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації відображає предмет та логіку дослідження. Робота складається зі змісту, чотирьох розділів (дванадцяти підрозділів), висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 249 сторінок, із них основного тексту 187 сторінок. Список використаних джерел містить 308 найменувань і розміщений на 37 сторінках, додатки – на 25 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення концептуальних положень, що стосуються етики і поведінки працівників прокуратури України як складової професійної і загальнолюдської етики, сформульовано її правові та управлінські основи і внесено пропозиції з удосконалення законодавства і практики його застосування.
1. Морально-етичні основи діяльності органів і представників владних структур України розвивались в умовах демократизації суспільних процесів після здобуття Україною державної незалежності. Вони принципово відрізняються від змісту ідеологізованої комуністичної моралі і постулатів тоталітарного державного режиму. Норми сучасної професійної етики випливають з пріоритету прав і свобод людини перед іншими соціальними цінностями.
2. Професійна етика прокурора являє собою зведення правил етичної поведінки при здійсненні функцій прокуратури у відносинах з пересічними громадянами, суддями, іншими учасниками судового процесу, представниками правоохоронних та інших державних органів і установ, органів місцевого самоврядування, зарубіжними органами прокуратури, об’єднаннями громадян, засобами масової інформації, колегами-прокурорами для підтримання авторитету прокуратури в суспільстві.
3. В нормах прокурорської етики і поведінки органічно поєднуються юридичні і моральні приписи, виконання яких забезпечується не лише засобами юридичного примусу, але й виховними засобами і силою громадської думки.
4. Морально-етичні засади прокурорської діяльності перебувають у тісному взаємозв’язку з рівнем правової культури в діяльності прокурорів та офіційного етикету.
5. Дослідження проблем професійної етики і поведінки прокурорів є складовою частиною юридичної деонтології як галузі правознавства, присвяченої стандартам професійної підготовки юристів з урахуванням особливостей прокурорської діяльності. В роботі висвітлюються лише частина цих проблем. На черзі розгляд питань етичної поведінки прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють досудове кримінальне провадження, за додержанням законів при виконанні покарань, здійснення судово-представницьких повноважень. На поглиблене вивчення заслуговує практика органів прокурорського самоврядування європейських країн у сфері прокурорської етики для її впровадження в Україні.
6. Професійна етика прокурорів є частиною професійної етики юристів, і між ними є чимало спільного. У процесі свого розвитку прокурорська етика виділилася із суддівської етики, але окремі положення, пов’язані з етикою судового розгляду, стосуються як суддів, так і прокурорів.
7. Морально-етичні норми поведінки прокурорів містяться у Розділі І Конституції України, Законі України «Про прокуратуру», інших законодавчих актах, КПК України та інших процесуальних кодексах, а також у Кодексі професійної етики і поведінки працівників прокуратури. Значний морально-етичний потенціал містить Присяга працівника прокуратури.
8. Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури як корпоративний акт, повинен відповідати Закону України «Про правила етичної поведінки» прийнятому 17 травня 2012 року , який стосується всіх державних органів і органів місцевого самоврядування. Доцільно зробити порівняльний аналіз всіх нормативних актів морально-етичної спрямованості і з урахуванням практики із застосування відповідно скорегувати їх зміст.
9. Додержання норм прокурорської етики у спілкуванні з пересічними громадянами стосується їх особистого прийому в органах прокуратури, розгляду письмових звернень а також спілкування у процесі виконання конституційних функцій прокуратури в порядку, передбаченому процесуальним законодавством. Особлива увага має приділятись скаргам про порушення прав неповнолітніх, а також інших осіб, для захисту яких прокурор може здійснювати представництво в суді.
10. Для впорядкування прийому громадян потрібно суворе дотримання графіків прийому, правил етикету стосовно відвідувачів, врахування можливостей невідкладного вжиття заходів за зверненнями, розважливість, уміння вислухати співрозмовника, стримування негативних емоцій.
Підвищену увагу слід приділити культурі спілкування при розгляді письмових звернень.
11. Виконання завдань, покладених на органи прокуратури, є неможливим без забезпечення здорового морального клімату в колективах прокуратур. Цьому перешкоджає суперечність поглядів окремих працівників, негативний вплив зовнішнього, зокрема, злочинного середовища, створення угруповань на чолі з «неформальними» лідерами, інтриги, навушництво, анонімки та інші подібні явища.
12. В умовах, коли в органах прокуратури відсутні партійні осередки, вся відповідальність щодо забезпечення здорового морального клімату в колективі покладається на керівника. Важливе значення має, його справедливість і об’єктивність при оцінці роботи підлеглих. Найгострішу реакцію мають викликати прояви зверхності, диктаторського стилю керівництва, грубощів та образ на адресу підлеглих прокурорів, що принижує їх честь і особисту гідність.
Необхідно прискорити формування в органах прокуратури психологічної служби, хоча б у центральному апараті і регіональних прокуратурах.
13. У стосунках між прокурорами і суддями має бути забезпечено режим взаємовідносин, заснований на взаємній повазі один до одного. При цьому підкреслена, акцентована повага прокурора до судді має стосуватися як участі прокурора в судовому розгляді, так і поза ним.
Повага до суддів, зокрема, до головуючого у судовому засіданні, має поєднувануватись з наданням прокурору права висловлювати в ході судового розгляду заперечення або протестувати проти рішень і дій головуючого, які на його думку, суперечать закону і порушують права учасників процесу.
В кожному приміщенні суду доцільно по можливості виділити спеціальне приміщення для прокурора.
14. Велике значення має також гармонізація відносин між прокурором і адвокатом, в тому числі адвокатом захисником, на основі взаємної професійної поваги. При цьому позапроцесуальні стосунки прокурора як із суддями, так і з адвокатами щодо розгляду конкретних справ мають суворо переслідуватись.
15. Відносини прокурорів з представниками засобів масової інформації мають обумовлюватись тим, що і прокуратура і мас-медіа взаємно зацікавлені як в одержанні, так і в поширенні інформації тобто в обміні інформацією.
Для цього потрібно розширити повноваження прокурорів самостійно вирішувати питання щодо спілкування з журналістами і надання їм інформації в межах своєї компетенції, що відповідало б стилю поводження з журналістами у США і країнах Європи.
Водночас в органах прокуратури потрібно налагодити систему оперативного реагування на виступи засобів масової інформації, які носять наклепницький характер принижують честь і гідність працівників прокуратури.
Суперечать професійній етиці і поведінки прокурорів участь в колективному обговоренні питань політичного характеру, за винятком державної правової політики, а також прояви нескромності, пов’язані з саморекламою у мас-медіа.
16. Важливе значення для забезпечення кадрового поповнення прокуратури фахівцями з належними моральними якостями є удосконалення добору випускників юридичних вузів на посади прокурорів, всебічна оцінка позитивних і негативних рис претендентів. Безумовними причинами для відмови в допуску до заняття вакантних посад є наявність судимості або притягнення до адміністративної відповідальності за корупцію впродовж останніх трьох років.
17. В майбутньому Законі України «Про прокуратуру» необхідно передбачити таку обов’язкову умову для претендентів на прокурорські посади, як стажування в органах прокуратури упродовж одного року з наступним визначенням переліку призначенців за результатами конкурсу за рішеннями Вищої кваліфікаційно-дисциплінарно комісії прокурорів.
18. Для забезпечення прокурорської системи висококваліфікованими і морально стійкими кадрами і підтримання їх в такому стані протягом усього періоду служби в прокуратурі потрібно запобігати проявам професійної деформації прокурорів. Прояви професійної деформації можуть бути обумовлені об’єктивними труднощами прокурорської діяльності і носять особистісний характер. Вони є наслідком поступового вироблення негативних якостей характеру, які обумовлюють неналежне ставлення до службових обов’язків, виникнення стресів, депресивного стану і навіть психічних розладів. Запобіганню чи усуненню проявів професійної деформації може сприяти закріплення за молодими фахівцями наставників з числа досвідчених прокурорів, якщо вони, звичайно, самі не піддались впливу професійної деформації.
19. Засобами стимулювання прокурорів до виконання морально-етичних вимог є застосування заохочень за сумлінне виконання службових обов’язків, встановлення розмірів оплати праці і пенсійного забезпечення з урахуванням важливості і складності прокурорської діяльності і для запобігання корупційним проявам.
20. За вчинки, які є наслідком професійної деформації, прокурори можуть бути притягнуті до кримінальної, дисциплінарної і адміністративної відповідальності. Притягнення до кримінальної відповідальності, а також до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення є підставою для звільнення з органів прокуратури.
Право накладати дисциплінарні стягнення на прокурорів слід надати Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокуратури, як передбачено проектом нового Закону України «Про прокуратуру», що сприятиме підвищенню рівня об’єктивності розгляду дисциплінарних справ.
21. З урахуванням зарубіжної практики запропоновано можливість застосування з урахуванням характеру порушень не лише такого заходу, як «застереження про припинення неетично поведінки» (частина 2 статті 30 Кодексу професійної етики і поведінки працівників прокуратури) але й інших заходів виховного і громадського впливу.
Для удосконалення нормативно-правових актів, які стосуються професійної етики прокурорів, доцільно вжити додатково таких організаційно-правових заходів.
1. Узагальнити практику застосування Кодексу професійної етики та поведінку працівників прокуратури, затвердити його в новій редакції на всеукраїнській конференції працівників прокуратури, якщо Законом України «Про прокуратуру» їй як органу прокурорського самоврядування будуть надані відповідні повноваження:
статтю 4 Кодексу доповнити такими принципами як: гуманізм, сумлінність, ввічливість, чуйність, стриманість, принциповість, громадянська мужність, скромність;
включити до Кодексу статтю «Запобігання одержанню неправомірної вимоги або дарунка», яка міститься у статті 16 Закону України від 17 травня 2012 року «Про правила етичної поведінки».
доповнити Кодекс статтею 23-1 «Взаємовідносини з адвокатами», виклавши її у такій редакції:
«Прокурор повинен проявляти професійну повагу до адвокатів та їх об’єднань за їх внесок у правозахисну діяльність, сприяти забезпеченню їх професійних прав».
До цієї статті як частину другу перенести частину 3 статті 24.
2. Викласти статтю 12 «Правил етичної поведінки», затверджених Законом України від 17 травня 2012 року, у такій редакції:
«Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевою самоврядування, утверджують чесність, неупередженість та ефективність влади, всіляко сприяють зміцненню довіри громадян до влади».
Доповнити статтю 6 Правил принцип законності принципом верховенства права.
3. Запропоновано надати Раді прокурорів України після її створення право надавати офіційні роз’яснення норм Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.
4. Доповнити розділ 5 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури, затвердженої Наказом Генерального прокурора України підпунктом 6.2 такого змісту: «Керівникам прокуратур та їх структурних підрозділів не рідше одного разу на місяць вивчати копії відповідей прокурорів заявникам за письмовими зверненнями для з’ясування додержання правил професійної етики та правової культури».
5. Додати до статті 321 КПК України нову частину в такій редакції:
«Прокурор, захисник, інші учасники судового процесу мають право в ході судового розгляду висловлювати заперечення проти рішень і дій головуючого, які, на їх думку, порушують норми кримінального процесуального закону, процесуальні права їх та інших учасників судового розгляду».
6. Викласти частину 6 статті 464 КПК України, що стосується прокурора і захисника як учасників судових дебатів, в такій редакції:
«Головуючий має право зупиняти виступ учасника дебатів, який припустився образ і непристойностей, зробити йому попередження і зобов’язати вибачитись перед процесуальним опонентом. У разі відмови принести вибачення або продовження проявів безтактності головуючий позбавляє слова учасника дебатів і надає слово іншому учаснику».
7. Пункт 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про прокуратуру» викласти у такій редакції:
«Органи прокуратури України ... діють гласно, інформують органи державної влади, органи місцевого самоврядування та громадськість про стан правопорядку та заходи щодо його зміцнення».
8. Доповнити Наказ Генерального прокурора України «Про організацію роботи органів прокуратури України з реалізації принципу гласності» № 11 гн від 14 липня 2006 року пунктом такого змісту:
«При обранні тематики виступів у засобах масової інформації прокурорам утримуватися від обговорення питань політичного характеру, за винятком проблем державної правової політики; не перетворювати ці виступи на засіб самореклами».
9. Частину 3 статті 30 Кодексу професійної етики і поведінки прокурорів викласти в такій редакцій:
«За порушення норм професійної етики та поведінки працівником прокуратури керівник органу прокуратури з урахуванням характеру порушення і особи порушника може застосувати до нього такі засоби впливу:
усне зауваження;
зобов’язання принести публічні вибачення перед колективом або окремим працівниками;
попередження про можливість застосування дисциплінарного стягнення у разі повторного прояву неетичної поведінки.
Зборами колективу прокуратури або її структурного підрозділу порушникові може бути висловлено громадянський осуд.
Про вжиті заходи складається протокол».

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мурашин Г.О. Органы прокуратуры в механизме советского государства / Г.О. Мурашин. – К. : Наук. думка, 1972. – 148 с.
2. Березовская С.Г. Правовые гарантии законности в СССР
/ С.Г. Березовская. – М. : Изд-во АН СССР, 1952. – 475 с.
3. Шинд В.И. Организация труда в районной (городской) прокуратуре / В.И.Шинд, В.Т.Михайлов. – М., 1973.
4. Бойков А. Что такое судебная этика? (Размышления о моральных нормах судебного процесса) / А. Бойков // Советская юстиция. – М. : Юрид. лит., 1971. – № 1. – С. 7–9.
5. Перлов И.Д. Судебная этика / И.Д. Перлов // Советское государство и право. – № 12. – 1970. – С. 104–108.
6. Котов Д.П. Вопросы судебной этики / Д.П. Котов. – М. : Знание, 1976. – 64 с.
7. Строгович М.С. Судебная этика, ее предмет и сущность
/ М.С. Строгович // Советское государство и право. – М. : Наука, 1971. – № 12. – С. 88–97.
8. Попков В.Д. Этика советской государственной службы / В.Д. Попков. – М. : Юрид. лит., 1970. – 200 с.
9. Афанасьєв В.Г. Общество: системное познание и управление. – М. : Политиздат, 1981. – 432 с.
10. Бербешкіна З. Нравственный аспект управления // Социальеное познание и управление / под ред. С.И.Попова, Б.И.Сюсюкалова. – М., 1983. – С. 251–266.
11. Ганжин В. Этика и управление нравственными процесами / В. Ганжин, Ю. Согомонов // Научное управление нравственными процессами и етико-прикладные исследования. – Новосибирск, 1980. – 180 с.
12. Невмержицкий С.В. Возрастание роли нравственных отношений в трудовом коллективе / С.В. Невмержицкий – М., 1976 – 155 с.
13. Шепель В.М. Управленческая этика / В.М. Шепель – М. : Экономика, 1989. – 28 с.
14. Бакштановский В.И, Согомонов Ю.В. Введение в политическую этику / В.И. Бакштановский, Ю.В. Согомонов – М.: ФО СССР; Тюмень: ИПОС, 1990. – 181 с.
15. Нравственная культура личности / И.Ф. Надольный (рук.) и др. – К. : Вища шк. – 1986. – 191 с.
16. Долежан В.В. Проблемы компетенции прокуратуры : дис. ... доктора юрид. наук : спец. 12.00.11 / Долежан В.В. – М. : Всесоюз. науч.-исследоват. ин-т проблем укрепл. законности и правопорядка, 1991. – 547 с.
17. Косюта М.В. Проблеми та шляхи розвитку прокуратури України в умовах побудови демократичної правової держави : дис. ... доктора юрид. наук : спец. 12.00.10 / Косюта М.В. – X. : Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, 2002. – 560 с.
18. Косюта М.В. Прокуратура України : навч. посіб. / М.В. Косюта. – О. : Юрид. л–ра, 2003. – 312 с.
19. Мичко М.І. Проблеми функцій і організаційного устрою прокуратури України : автореф. дис. на здобуття наук. ступення д–ра юрид. наук : спец. 12.00.10 / М.І. Мичко. – Х. : Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, 2002. – 38 с.
20. Сухонос В.В. Прокуратура в механізмі украінської держави : проблеми теорії і практики : дис. ... доктора юрид. Наук : 12.00.10
/ Сухонос В.В. – К. : Інститут державі і права ім. В.М. Корецького, 2008. –
464 с.
21. Сухонос В.В. Прокуратура в системі державних органів України: теоретичний аналіз сучасного стану і перспективи розвитку / В.В. Сухонос. – Суми : Університет. книга, 2008. – 448 с.
22. Закон України «Про прокуратуру»: наук.-практ. коментар /
Бакаєв Д.М., Грошевий Ю.М., Долежан В.В. – Х. : ЧФ «Рита», 1993. –
172 с.
23. Закон України «Про прокуратуру». Науково-практичний коментар: у 3 кн. / за заг ред. В.П. Пшонки, О.М. Литвака. – Кн. 1. – К. : Алерта, 2013. – 336 с.
24. Бойков А.Д. Проблемы развития правового статуса Российской прокуратуры (в условиях переходного периода) / Бойков А.Д., Рябцев В.П., Скворцов К.Ф. – М. : Изд-во НИИ пробл. укрепления законности и правопорядка, 1998. – 92 c.
25. Рябцев В.П. Правовые и организационные проблемы функционирования органов прокуратуры : автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 / В.П. Рябцев; Всесоюзный інститут по изучению причин и разработке мер предупреждения. – М., 1985. – 49 c.
26. Шалумов М.С. Проблемы функционирования российской прокуратуры в условиях формирования демократического правового государства : дисс. … доктора юрид. наук : 12.00.11 / Шалумов М.С. – Екатеринбург : Уральський государственный юридический университет, 2002. – 398 с.
27. Лозовой В.О. Професійна етика юриста / В.О. Лозовой,
О.В. Петришин . – Х. : Право, 2004 . – 169 с.
28. Бралатан В.П. Професійна етика : навч. посіб. / В.П. Бралатан, Л.В. Гуцаленко, Н.Г. Здирко.– К. : Центр учбової літератури, 2011. – 252 с.
29. Кобликов А.С. Юридическая этика : рекомендовано МОН России : учебник для вузов / А.С. Кобликов. – 2-е изд., изм. М.: НОРМА. – 2004. – 176с.
30. Михайленко О.Р. Прокуратура України : підручник / О.Р. Михайленко. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 296 с.
31. Прокуратура України. Академічний курс : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В. В. Сухонос [та ін.]; за заг. ред. В.В. Сухоноса. – Суми : Унів. книга, 2005. – 566 с.
32. Косюта М.В. Прокуратура України : навч. посіб. / М.В. Косюта. – 2–ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2010. – 404 с.
33. Основи організації роботи та управління в органах прокуратури України : підруч. / [Є.М. Блажівський, М.К. Якимчук, І.М. Козьяков, І.В. Європіна та ін.]; за заг. ред. В.П. Пшонки, О.М. Литвака. – К.: Алерта, 2013. – 486 с.
34. Організація контролю виконання в органах прокуратури України: наук.-практ. посіб. / О.О. Долгий, І.В. Європіна, Л.Ю. Європіна,
І.М. Козьяков, А.М. Мудров; за ред. І.М Козьякова, Г.М. Титарчука. – К. : Алерта, 2013. – 188 с.
35. Гусаров В.М. Проблеми організації роботи міської (районної) прокуратури : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.11 / В.М. Гусаров. – Харків : Національна юридична академія України, 1995. –
182 с.
36. Бабкова В.С. Організаційно-правові проблеми контролю в прокурорській діяльностім: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. – 12.00.10 / В.С. Бабкова. – Харків : Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, 1998. – 17 с.
37. Кулаков В.В. Проблеми організації роботи апарату обласної прокуратури по нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно–розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство : автореф. дис. на здобутя наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. – 12.00.10 / В.В. Кулаков. – Харків : Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, 1998. – 14 с.
38. Малюга В.І. Принципи організації та діяльності прокуратури України : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 / В.І. Малюга. – Київ : Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, 2002. – 186 с.
39. Сухонос В.В. Організаційно–правові проблеми кадрового забезпечення органів прокуратури : дис. .. кандидата юрид. наук : спец. – 12.00.10 / В.В. Сухонос; Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого. – Харків, 1999. – 171 с.
40. Загородній В.Є. Основні напрями організації роботи районних (міських) прокуратур : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. – 12.00.10 / В.Є. Загородній; Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2009. – 20 с.
41. Пшонка А.В. Дисциплінарна відповідальність прокурорів : дис. ... канд. юрид. наук : спец. – 12.00.10 / А.В. Пшонка; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2006. — 183 с.
42. Ергашев Е.Р. Организация работы городской (районной) прокуратуры : дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. – 12.00.11 / Е.Р. Ергашев; Уральская государственная юридическая академия. – Екатеринбург, 2003. – 223 с.
43. Смирнов А.Ф. Организационно–правовые факторы оптимизации управления в органах прокуратуры Российской Федерации : дис. ... д-ра юрид. наук : спец. – 12.00.11. / А.Ф. Смирнов; Институт повышения квалификации руководящих кадров Генеральной прокуратуры Российской Федирации – М., 2007. – 291 с.
44. Качур А.Г. Организационные и правовые основы деятельности кадровых аппаратов прокуратуры субъектов Российской Федерации : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. – 12.00.02 / А.Г. Качур. – М.: Академия прокуратуры России, 1997. – 27 с.
45. Настольная книга прокурора. – Колл. авторов. – М. : НИИ укрепления законности и правопорядка, узд-во «Эсколит», 2003. –
850 с.
46. Настольная книга прокурора / под общ. ред. С.Г. Кехлерова и
О.С. Капинус. – М. : Академия Генеральной прокуратуры Российской Федерации; Изд-во «Юрайт», 2012. – 840 с.
47. Ефремова Г.Х. Психологические проблемы управления в коллективах органов прокуратуры: научно–методическое пособие /
Г.Х. Ефремова, М.С. Андрианов, М.В. Кроз. – М. : Научно-исследовательский институт проблем укрепления законности и правопорядка при Генеральной прокуратуре РФ. – 2005. – 51 с.
48. Организация работы городской (районной) прокуратуры : метод. пособ. – М.: Научно–исследовательский институт проблем укрепления законности и правопорядка при Генеральной прокуратуре Российской Федерации, 2001. – 312 с.
49. Організація діяльності районної (міської) прокуратури :
наук.–практ. посіб. / [Г.П. Середа, М.К. Якимчук, В.М. Куц та ін. ]; за заг.
ред. Г.П. Середи. – Кіровоград : МПП «Антураж А», 2009. –
468 с.
50. Дьомін Ю. Зміни до Закону України «Про прокуратуру» – черговий крок на шляху демократичних перетворень / Ю. Дьомін // Вісник Академії прокуратури України. – 2012. – № 3. – С. 5–9.
51. Джаббаров С. Принципи організації та діяльності органів прокуратури / С. Джаббаров // Вісник прокуратури – 2006. – № 3. –
С. 69–77.
52. Загородній В. Удосконалення роботи з добору, розстановки, професійної підготовки та виховання кадрів – ефективний спосіб успішного виконання покладених на органи прокуратури завдань / В. Загородній // Вісник прокуратури – 2007. – № 2. – С. 71–78.
53. Кравченко В. Профілактично-виховна робота з кадрами в органах прокуратури / В. Кравченко // Вісник прокуратури – 2008. – № 8. –
С. 48–53.
54. Лісова Н. Морально-етичне виховання як один з основних елементів формування особистості прокурорських кадрів / Н. Лісова, Г. Попов // Вісник прокуратури : Загальнодержавне фахове юридичне видання. – 2012. – № 2. – С. 55–60.
55. Озерський І. Європейські стандарти прокурорської освіти в Україні на прикладі Національної академії прокуратури України / І. Озерський // Вісник прокуратури. – 2011. – № 5. – С. 91–97.
56. Остапчук В. Добір кадрів для органів прокуратури /
В. Остапчук // Вісник прокуратури. – 2010. № 1. – С. 8–12.
57. Погорєлова Т. Роль професійно значущих якостей у формуванні особистості прокурора / Т. Погорєлова // Вісник прокуратури – 2010. – № 8. – С. 45–49.
58. Романюк Б. Правовий статус прокурорів та слідчих, які здійснюють наглядово контрольні та методичні функції /Б. Романюк// Вісник прокуратури. – 2010. – № 6. – С. 54–60.
59. Серада Г. Науково–методичне забезпечення – один із найважливіших чинників ефективної діяльності органів прокуратури /
Г. Середа // Вісник прокуратури. – 2011. – № 11. – С. 7–13.
60. Сухонос В. Сутність принципів планування діяльності органів прокуратури / В. Сухонос // Вісник прокуратури. – 2010. – № 10. –
С. 92–97.
61. Тертишник В. Функції та гарантії незалежності прокурора у правовій державі / В. Тертишник, О. Тертишник // Вісник прокуратури. – 2010. – № 6. – С. 47–53.
62. Шандула О. Визначення якості прокурорської діяльності та її залежність від поставлених завдань і цілей / О. Шандула // Вісник прокуратури. – 2012. – № 2. – С. 98–105.
63. Ківалов С.В. Шляхи зміцнення кадрового потенціалу прокуратури / С. Ківалов // Вісник прокуратури. – 2007. – № 3. – С. 15–22.
64. Богачов Д. Обрядовий аспект судочинства плюси та мінуси /
Д. Богачов // Вісник прокуратури. – 2008. – № 5. – С. 122–128.
65. Долежан В. Прокурор і суддя проблеми взаємовідносин у судовому процесі / В. Долежан // Вісник прокуратури. – 2008. – № 2. –
С. 38–43.
66. Дунас Т. Місце і роль прокурора у сучасному цивільному процесі України правові, теоретичні та прикладні проблеми / Т. Дунас,
М. Руденко // Вісник прокуратури. – 2010. – № 2. – С. 81–90.
67. Кирченко В. Представництво в суді інтересів громадянина та держави / В. Кириченко // Вісник прокуратури. – 2009. – № 3. –
С. 31–35.
68. Косюта М. Сучасний стан відносин між прокуратурою та судами загальної юрисдикції / М. Косюта // Вісник прокуратури. – 2008. – № 6. – С. 53–66.
69. Крикливий Р. Підтримання державного обвинувачення в суді організаційні та кадрові проблеми / Р. Крикливий // Вісник прокуратури. – 2010. – № 1. – С. 35–40.
70. Мудрак І. Судова промова як конструктивна складова процесуальної діяльності державного обвинувача / І. Мудрак // Вісник прокуратури. – 2008. – № 5. – С. 49–56.
71. Озерський І. Організаційно правові та психологічні аспекти підтримання державного обвинувачення в суді / І. Озерський // Вісник прокуратури. – 2012. – № 9. – С. 16 –22.
72. Олійник О. Нормативно–правові засади професійної риторики прокурора / О. Олійник // Вісник прокуратури. – 2008. – № 3. – С. 115–126.
73. Олійник О. Професійна діяльність прокурора. Принцип усності судового процесу / О. Олійник // Вісник прокуратури. – 2008. – № 7. – С. 82–90.
74. Олійник О. Риторико–правові аспекти відмови від державного обвинувачення в суді / О. Олійник // Вісник прокуратури. – 2010. – № 1. –
С. 41–51.
75. Півненко В. Проект нового Кримінально–процесуального кодексу України: невдачі і прорахунки / В. Півненко // Вісник прокуратури. – 2010. – № 11. – С. 34–40.
76. Смокович Ю. Окремі аспекти інституту відмови від обвинувачення. У світлі нового Кримінального процесуального Закону та особливості діяльності прокурора,пов’язані з відмовою від підтримання державного обвинувачення в суді / Ю. Смокович // Вісник прокуратури. – 2012. – № 6. – С. 65–79.
77. Сухонос В. Мистецтво обвинувальної промови прокурора /
В. Сухонос, О. Звірко // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2012. – № 3. – С. 38–42.
78. Твардієвич Т. Представництво прокуратурою інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування / Т. Твардієвич, М. Легенченко // Вісник прокуратури – 2010. – № 10 . – С. 39–42.
79. Данілін С. Кодекс професійної етики прокурора. Яким йому бути / С. Данілін // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 10. – С. 61–65.
80. Долежан В. Кодекс прокурорської етики: яким йому бути? // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 12. – С 63–65.
81. Толочко О. Кодекс професійної поведінки (етики) прокурора / О. Толочко, С. Подкопаєв // Вісник прокуратури. – 2006. – № 4. – С. 58–63.
82. Шинальський. О. Прийняття Кодексу професійної етики та поведінки прокурора – невідкладна вимога часу / О. Шинальський // Вісник прокуратури. – 2008. – № 7. – С. 9–15.
83. Шумський П. Професійна етика прокурора / П. Шумський
// Вісник Національної академії прокуратури України – 2011. – № 4. –
С. 38–42.
84. Закон Украины «О прокуратуре»: теория и практика его применения / Юрид. академия: кратк. тезисы докл–в и научн. сообщений респ. научн.-практ. конф., м. Харьков, 18 матра 1992 р. – Х., 1992. 104 с.
85. Проблеми розвитку прокуратури України в умовах становлення демократичної правової держави : матеріали респ. наук.-практ. конф. (Київ, 26 грудня 1995 р.): Генеральна прокуратура України –
К., 1996. – 112 с.
86. Реформування органів прокуратури України: проблеми і перспективи : матеріали міжнародної науково практичної конференції (м. Київ, 2–3 листопада 2006 р.) – К. : Національна академія прокуратури України, 2007. – 330 с.
87. Перспективи реформи кримінального судочинства в Україні : матеріали міжнар. наук. конф. (м. Київ, 18 травня 2010 р.) – К., 2010. – 320с.
88. Прокуратура України: історія, сьогодення та перспективи: матеріали міжнародної науково практичної конференції (Київ, 25 листопада 2011 року) / [редкол.: Ю.М. Дьомін (відп. ред.), М.К. Якичук, І.М. Козьяков та ін.]. – К. : Національна академія прокуратури України, 2012. – 152 с.
89. Безносов С.П. Профессиональная деформация личности /
С.П. Безносов. – СПб. : Речь, 2004 – 272 с.
90. Борисова С.Е. Профессиональные стереотипы как предпосылка и проявление профессиональной деформации сотрудников милиции / С.Е. Борисова // Профессионал – 2001. – № 2 – С. 11–13.
91. Буданов А.В. Работа с сотрудниками ОВД по профилактике профессиональной деформации / А.В. Буданов. – М. : ГУВД г. Москвы, 1992. –
62 с.
92. Булгакова Н.В. Профессиональная деформация. Психологический аспект / Н.В. Булгакова. – Крымский юридический институт Харьковского национального университета внутренних дел., 2005
93. Подвойский В.П. Теоретические основы исследования профессиональной деформации / В.П. Подеойский // Сборник научных трудов «Профессиональная деформация и проблемы профессионализма». – 2001. – № 2 – С. 3–12.
94. Такасаева К.Р. Профессиональная деформация личности сотрудника милиции: сущность и профілактика : Учебно–методическое пособие / К.Р. Такасаева. – М. : Изд-во Московского университета МВД России, 2004. – 115 с.
95. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / за ред.
О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
96. Філософський енциклопедичний словник. Довідкове видання / Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. – К., 2002. – 744 с.
97. Загальна теорія держави і права: підручник / [М.В. Цвік,
О.В. Петришин, Л.В. Авраменко та ін.]; за ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М.В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН Укра¬їни
О.В. Петришина. – Х. : Право, 2010. – 584 с.
98. Філорсофія : підручник / [В.П. Андрущенко, М.І. Горлача,
В.Г. Кременя, В.К. Рибалка та ін.]; за ред. М.І. Горлача, В.Г. Кременя, В.К. Рибалка. – Х. : Консум, 2000. – 627 с.
99. Философский словарь / под ред. М.М. Розенталя . – 3–е изд. – М. : Политиздат, 1975 . – 495 с.
100. Ивакин А.А. Диалектическая философия : монография /
А.А. Ивакин. – О. : Феникс, 2007. – 440 с.
101. Філорсофія : підручник / О.Г. Данильян, В.М. Тараненко. – Х. : Право, 2011. – 312 с.
102. Черниш Н. Соціологія : курс лекцій / Н. Черниш. – Львів : Кальварія, 2003. – 544 с.
103. Філорсофія : навч. посіб. / [І.Ф. Надольний, В.П. Андрущак,
І.В. Бойченко, В.П. Розумний та ін.]; за ред. І.Ф. Надольного. – К. : Вікар, 1997. – 584 с.
104. Філософія : підручник / за ред. О.П. Сидоренка. – К.: Знання. – 2000 . – 891 с.
105. Іскандеров Е. Ф. огли Правозахисна діяльність органів прокуратури : дис. ... кандидата юридичних наук : 12.00.10 /
Іскандеров Е.Ф. огли; Національний університет «Одеська юридична академія». – Одеса, 2014. – 242 с.
106. Философский словарь / Под ред. М.М. Розенталя . – 3–е изд. – М. : Политиздат, 1975 . – 495 с.
107. Філософія : підручник / за ред. С.П. Щерба. – К. : Кондор. – 2012 . – 452 с.
108. Ведєрніков Ю.А. Теорія держави і права : навч. посіб. /
Ю.А. Ведєрніков, А.В. Папірна. – К. : Знання, 2008. – 333 с.
109. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: навчальний посібник. / О.В. Крушельницька. – К. : Кондор, 2006. – 206 с.
110. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) : монография / Д.А. Керимов. – М. : Аванта+, 2000. –
560 с.
111. Полянский Ю.Є. Использование историко–аналитического подхода в процессе судебной реформы в Украине / Ю.Є. Полянский // Наукові
праці Одеськ. націон. юрид. академії. Т. 7. – О. : Юрид. л-ра, 2008. –
С. 302–307.
112. Назимко Є.С. Використання статистичних методів під час дослідження інституту покарання / Є.С. Назимко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2012. – № 1. – С. 90–94.
113. Теория государства и права : курс лекций / [Н.И. Матузова,
А.В. Малько, М.И. Байтин и др.]; под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько; 2-е изд., перераб. и допол. – М. : Юристь, 2001. – 776 с.
114. Теория государства и права : учебник / под ред. проф. В.В. Лазарева. – 2-е изд., перераб. и допол. – М. : Право и закон, 2002. – 576 с.
115. Соціологія : підручник / за заг. ред. проф. В.П. Андрущенка;
проф. М.І. Горлача. – 3-є вид., перероб. і допов. – Х. – К., 1998. – 624 с.
116. Погорєлова Т.Ф. Педагогічні методи формування етичної компетенції у майбутніх працівників прокуратури / Т.Ф. Погорєлова // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2010. – № 2. – С. 167–171.
117. Сурмин Ю.П. Методология и методы социологических исследований : учебное пособие / Ю.П. Сурмин, Н.В. Тулеленко – К. : МАУП, 2000. – 304 с.
118. Харитонова О.І. Порівняльне право Європи: Основи порівняльного правознавства. Європейські традиції / О.І. Харитонова, Є.О. Харитонов – Х. : «Одіссей», 2002. – 591 с.
119. Мироненко О.М. Аристотель / О.М. Мироненко // Юрид. енциклопедія. – Т. 1. – К. : Українська енциклопедія, 1998. – С.142.
120. Новий тлумачний словник української мови : у 3–х т. : 42 000 сл. / уклад.: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – 2-ге вид., випр. – К. : Аконіт, 2003. – (Нові словники). – Т. 1 : А – К. – 2003. – 926 с.
121. Н. Малахов. Етика / Н. Малахов // Філософський енциклопедичний словник. – Інститут філософії НАНУ ім. Г.С. Сковороди. – К., 2002. – 2006 с.
122. Юридична енциклопедія. – Т. 2. – К. : Українська енциклопедія, 1999. – С. 367.
123. Бакаянова Н.М. Етичні принципи адвокатської етики в Укрвїні : монографія. – О. : Юрид. літ., 2005. – 152 с.
124. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность : Московские лекции и интервью / отв. ред. докт. философ. наук Н.В. Митрошилова – М. : АО «КАМІ»; Издат. центр «Академия», 2005. – 245 с.
125. Очерки нравственного православно-христианского учения : Записки ордин. проф. богословия в ун-те св. Владимира, прот. Н. Фаворова /
Н.А. Фаворов. – 6–е изд., перераб. – Киев: Типография С.В. Кульженко, 1889 . – 223 с.
126. Ожегов И.С. Словарь русского языка / С.И. Ожегов; под ред.
Н.Ю. Шведовой. – стереотип., 14-е издание. – Москва: Рус. яз., 1982. – 816 с.
127. Головченко В.В. Мораль. // В.В. Головченко / Юридична енциклопедія.– Т. 3. – К. : Українська енциклопедія, 2001. – С. 770.
128. Вознюк М.Н. Етика : навчальний посібник // Н.М. Вознюк. – К.: Центр учбової літератури, 2013. – 300 с.
129. Тлумачний словник української мови: 12500 статей (близько 40000 сл.) / за ред. B.C. Калашника. – Харків: Прапор, 2002. – 992 с.
130. Де Джордж Р.Т. Деловая этика. – Т. 1. – Москва: Прогресс, 2001. – 496 с.
131. Новий тлумачний словник української мови : у 3–х т. : 42 000 сл. / уклад.: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – 2–ге вид., випр. – К. : Аконіт, 2003. – Нові словники. – Т. 3 : П – Я. – 2003. – 864 с.
132. Проблемы судебной этики / под ред. М.С.Строговича. – М. : Наука. – 1974. – 272 с.
133. Архангельский Л. М. Этика или моралеведение? – Вопросы философии. – 1982. – № 2. – С. 18–23.
134. Основы этических знаний / М.Н. Росенко — СПб. : Изд-во «Лань», 1998. – 246 с.
135. Профессиональная этика участников уголовного судопроизводства / В.В. Леоненко. – К : Наукова думка, 1981. – 164 с.
136. Цвык В.А Профессионализм: Социально–философский анализ : дис. ... доктора философских наук : спец. 09.00.11 / В.А. Цвык; Рос. ун–т дружбы народов. – Москва, 2004. – 347 с.
137. Философская энциклопедия в 5 томах. – Т. 4. – М. : Сов. Энциклопедия, 1990. – С . 100.
138. Наумчик В.Н. Этика педагога : учеб.-метод. пособие /
В.Н. Наумчик, Е.А. Савченко. – Минск : Універсітэцкае, 1999. – 216 с.
139. Настольная книга судьи / под ред. А.Ф. Горкина, В.В. Куликова и др. – М. : Юрид. лит., 1972. – 744 с.
140. Федоренко Е.Г. Профессиональная этика / Е.Г. Федоренко. – К. : Вища школа, 1983. – 216 с.
141. Болдова А.А. Формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчвльно виховному процесі : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : спец. – 13.00.04 / А.А. Болдова; Київському університеті імені Бориса Грінченка. – К., 2009. – 19 с.
142. Горбатов А.В. Деловая этика: учебное пособие / А