Ліфанова Євгенія Олександрівна. Формування та розвиток іміджу міст органами місцевого самоврядування

Краткое описание

Ліфанова Євгенія Олександрівна. Формування та розвиток іміджу міст органами місцевого самоврядування.- Дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.04, Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр., Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - Д., 2014.- 264 с.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЛІФАНОВА ЄВГЕНІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 352.073.544(477)

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ІМІДЖУ МІСТА ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

25.00.04 – місцеве самоврядування

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Бобровська Олена Юріївна,
доктор наук з державного управління, професор

Дніпропетровськ – 2013
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………. 3
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ ІМІДЖУ МІСТ В ЇХ СТРАТЕГІЧНОМУ РОЗВИТКУ…………….
10
1.1. Теоретичні аспекти формування іміджу міст органами місцевого самоврядування……………………………………………………………….
10
1.2. Імідж-білдінг міст як чинник їх розвитку……………………………… 35
1.3. Міста як об’єкт застосування імідж-білдінгу органами місцевого самоврядування………………………………………………………………
47
1.4. Методологічні засади і інструменти розробки стратегічних заходів підвищення іміджу міст ………………………………………………………
69
Висновки до розділу 1………………………………………………………. 89
Розділ 2. ДІАГНОСТИКА ІМІДЖУ МІСТ В КОНТЕКСТІ ПРОГРАМУВАННЯ І СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ЇХ РОЗВИТКУ
93
2.1. Правові засади формування та розвитку іміджу міст…………………. 93
2.2. Методи та інструменти оцінювання іміджу міста органами місцевого самоврядування……………………………………………………………….
111
2.3. Дослідження внутрішнього іміджу міста Дніпропетровська та напрямів його підвищення………………………………………………………………
130
Висновки до розділу 2………………………………………………………. 153
Розділ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ ІМІДЖ-БІЛДІНГУ МІСТ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ………………………………………

155
3.1. Передумови формування іміджу міста органами місцевого самоврядування: структурний аналіз……………………………………….
155
3.2. Основні компоненти формування та розвитку іміджу міста………… 174
3.3. Концепція і програма імідж-білдінгу міста (на прикладі Дніпропетровська)……………………………………………………………..
190
Висновки до розділу 3………………………………………………………. 204
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 207
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….. 210
ДОДАТКИ……………………………………………………………………. 234
ВСТУП
Актуальність теми. Формування сприятливого іміджу території у масовій свідомості, закріплення і просування його в межах міста і поза ними в сучасних умовах стає важливим завданням органів місцевого самоврядування. Позитивний імідж окремих територіальних утворень формує позитивний імідж України як держави, підвищуючи її авторитет в очах міжнародної спільноти.
Виявлення нових чинників стійкого розвитку територій і напрацювання інструментів управління ними для прискорення комплексного соціально-економічного розвитку територій, підвищення конкурентоспроможності муніципальних утворень є актуальним як науковим, так і практичним завданням сьогодення. До таких чинників належить позитивний імідж території, що стимулює підвищення ділової активності й інтерес бізнес-співтовариства до реалізації ефективних інноваційних проектів, освоєння ресурсного потенціалу територій, створення нових робочих місць і підвищення можливостей якісного облаштування життя, добробуту громадян.
Формування та розвиток іміджу міста охоплює широкий спектр питань і вимагає комплексного системного підходу з урахуванням історичного минулого, перспектив розвитку території. У зв’язку з цим діяльність органів місцевого самоврядування, спрямована на створення іміджу, здатного найбільш вигідно подати й реалізувати переваги потенціалу території в українських умовах, становить значний науковий і практичний інтерес.
Цілеспрямоване формування та розвиток позитивного іміджу територіальних утворень може суттєво впливати на встановлення принципово нових відносин між владою та громадськістю.
Методологічним підґрунтям дослідження стали наукові праці Б. Адамова, В. Алексєєва, В. Бабаєва, В. Бакуменка, О. Бобровської, Г. Губерної, Б. Колеснікова, В. Куйбіди, М. Латиніна, О. Лебединської, О. Лиски, В. Мамонової, С. Саханенка, С. Серьогіна, О. Сушинського, Ю. Шарова та інших дослідників, що зробили істотний внесок у формування теоретико-методологічних засад розвитку системи місцевого самоврядування в Україні. Але в сучасній науковій літературі в галузі знань «Державне управління» недостатньо робіт, у яких комплексно аналізувалися б проблеми створення іміджу територіальних утворень. Певною мірою ці питання висвітлюються в працях В. Королька, О. Лащенко, Г. Почепцова, С. Саханенка, О. Чебана.
Серед вітчизняних розробок з питань національного іміджу та іміджу регіонів України важливе місце займають публікації Д. Богуша, В. Семиноженка та В. Гейця. Серед праць зарубіжних дослідників слід визначити розробки К. Асплунда, С. Анхольта, І. Важеніної, Б. Джі, Ф. Котлера, А. Панкрухіна, М. Портера, але імідж-білдінг територіальних утворень залишається поза увагою дослідників.
Віддаючи належне теоретичному доробку вітчизняних і зарубіжних дослідників, слід зазначити, що роль органів місцевого самоврядування у формуванні та розвитку іміджу територіальних утворень ще комплексно не досліджувалась. Малодослідженими також залишаються питання, пов’язані з участю органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у формуванні та розвитку позитивного іміджу територіальних утворень. Потребує системного дослідження діяльність органів місцевого самоврядування щодо імідж-білдінгу територіальних утворень в Україні. Усе це обумовило актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України у межах комплексного наукового проекту «Державне управління та місцеве самоврядування» за темами: «Публічна служба в умовах глобалізації: контент, науково-світоглядні та морально-етичні засади, критерії оцінки ефективності» (державний реєстраційний № 0111U003434), «Забезпечення системи управління територіальним розвитком інструментальними засобами упередження кризових явищ» (державний реєстраційний номер 0110U002233), «Інноваційні підходи до забезпечення конкурентоспроможності регіонів у контексті активізації економічного розвитку» (державний реєстраційний номер 0112U001640). Зокрема, дисертантом обґрунтовані напрями професіоналізації посадових осіб місцевого самоврядування у сфері управління формуванням іміджу територіальних утворень та обґрунтована роль іміджу територіальних утворень у підвищенні конкурентоспроможності територій.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробленні концепції формування та розвитку іміджу міст органами місцевого самоврядування в Україні.
Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:
‒ узагальнити інтерпретації поняття «імідж міста» в державно-управлінському дискурсі й доповнити понятійно-категоріальний апарат дослідження;
‒ виявити і довести роль підвищення іміджу територій як чинника забезпечення конкурентоспроможності міст та обґрунтувати значення імідж-білдінгу міста як складової управління його розвитком;
‒ поглибити типологію та структурні елементи іміджу міста, систематизувати чинники його формування й розвитку та розробити відповідні методи його діагностики;
‒ дослідити організаційно-функціональні засади реалізації імідж-білдінгу в діяльності органів місцевого самоврядування;
‒ розробити концепцію формування та розвитку іміджу міст і запропонувати програму її реалізації органами місцевого самоврядування.
Об’єктом дослідження визначено процеси забезпечення конкурентоспроможності територій органами місцевого самоврядування.
Предметом дослідження є формування та розвиток іміджу міст органами місцевого самоврядування.
Методи дослідження. Під час написання дисертаційної роботи були використані теоретичні та емпіричні методи дослідження. Основними є системний підхід, порівняння й аналогія, аналіз і синтез, синектика, а також морфологічний, структурно-функціональний методи й методи соціологічного масового та експертного опитування.
Методологічною основою дисертаційної роботи є системний підхід, який застосовується для вирішення більшості завдань дослідження. Методи порівняння та аналогії, аналізу й синтезу застосовувались окремо або в комплексі під час виявлення проблематики й визначення предмета дослідження, узагальнення невирішених питань формування іміджу міст органами місцевого самоврядування, для вдосконалення й оновлення понятійно-категоріального апарату предметної сфери дослідження. Морфологічний метод та метод синектики було застосовано під час визначення складових та встановлення характерних рис іміджу міста. За допомогою структурно-функціонального методу обґрунтовано напрями вдосконалення функціонування органів місцевого самоврядування як суб’єкта управління формуванням та розвитком іміджу територіальних утворень. Для здійснення теоретико-методологічних узагальнень і концептуалізації вихідних положень дослідження було використано дескриптивний аналіз директивних і планових прогнозних документів розвитку країни і регіонів. Методи соціологічного масового та експертного опитування застосовувались під час апробації запропонованого діагностичного інструментарію.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні концепції формування та розвитку іміджу міст органами місцевого самоврядування як чинника підвищення конкурентоспроможності. Наукові положення, які найбільшою мірою розкривають новизну дослідження, полягають у тому, що:
уперше:
– розроблено й обґрунтовано концептуальні засади формування й розвитку іміджу міст органами місцевого самоврядування, зокрема: визначено зміст, роль і місце явища «імідж міста» у прискоренні процесів соціально-економічного розвитку; введено в науковий обіг поняття «імідж-білдінг міста» – як комплексну, послідовну, цілеспрямовану діяльність щодо формування, відтворення та розвитку позитивного іміджу міст; розроблено концепцію, програму і модель імідж-білдінгу міста та конкретизовано зміст технологій, інструментів і принципів формування й розвитку іміджу міст;
удосконалено:
– трактування поняття «імідж міста» і його похідні дефініції: бренд міста, образ міста, субімідж міста, під час визначення яких запропоновано виходити з їх системоутворювальної цілісності; визначено функції та структуру іміджу міста, розроблена класифікація цільових груп міста;
– методи діагностики іміджу міста органами місцевого самоврядування за окремими напрямами і сферами формування іміджу, з урахуванням локальних і інтегрованих показників його формування та розвитку (за змістом, відношенням до об’єкта, часом дії, складом, характером та силою впливу);
дістали подальшого розвитку:
– інтерпретація складових іміджу міста, що обґрунтовують його роль як інструменту стратегічного розвитку й підвищення конкурентоспроможності територій, зокрема, виділено складові, націлені на залучення відвідувачів і резидентів, розвиток економіки або експорт територіальних продуктів (формування привабливості міста, розвиток інфраструктури, презентація населення й персоналу);
– інструментарій формування і розвитку іміджу міст органами місцевого самоврядування, зокрема, сформована структура імідж-білдінгового менеджменту органів місцевого самоврядування, яка містить сукупність завдань, повноважень, зв’язків, організаційних схем і структурних процесів, що забезпечують цілісність міста як корпорації, та запропоновано запровадити Кодекс корпоративної соціальної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені й обґрунтовані дисертантом методологічні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані в процесах формування та реалізації стратегій соціально-економічного розвитку міст у поточній управлінській діяльності, а також у коригуванні й координації програмних заходів. Науково-методичні результати роботи будуть корисними під час розробки навчальних програм і спецкурсів підготовки фахівців за спеціальностями «Державне управління», «Публічне адміністрування» та «Державна служба»; у розробці й запровадженні спеціальних курсів і семінарів з підвищення кваліфікації державних службовців, до функціональних повноважень яких належать питання управління формуванням іміджу територіальних утворень.
Основні положення дисертаційного дослідження були використані: у практичній діяльності Державного фонду сприяння місцевому самоврядуванню в Україні (акт про впровадження від 30.04.2013 р.), Дніпропетровської обласної асоціації органів місцевого самоврядування (довідка № 2/06-2-2013 від 27.05.2013 р.), Дніпропетровської міської ради (довідка № 14/01 від 23.04.2013 р.), Солонянської районної ради Дніпропетровської області (довідка №02-12-310/0/2-13 від 04.06.2013 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора. Основні положення, висновки та пропозиції, що наведені в дисертації та виносяться на захист, сформульовані й обґрунтовані автором особисто. У роботі не використовувались ідеї або розробки, які належать співавтору, разом з яким було підготовлено окрему наукову публікацію. Внесок автора в опубліковану у співавторстві роботу конкретизовано в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї і положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на міжнародних, регіональних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Правові аспекти публічного управління: теорія і практика» (Дніпропетровськ, 2011), «Актуальні проблеми європейського та євроатлантичного співробітництва України» (Дніпропетровськ, 2011), «Теорія і практика державної служби» (Дніпропетровськ, 2011), «Проблеми управління соціальним і гуманітарним розвитком» (Дніпропетровськ, 2011), ІІІ та ІV Всеукраїнських міжвузівських конференціях студентів та молодих учених «Становлення публічного адміністрування в України» (Дніпропетровськ, 2012, 2013); під час проведення круглих столів «Особливості соціального управління в Україні» (Дніпропетровськ, 2011), «Взаємозв’язок політики і управління: теоретичний і прикладний аспекти» (Дніпропетровськ, 2013).
Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження опубліковано у 17 наукових працях, серед них: 6 статей у фахових виданнях з державного управління, 1 стаття в іноземному виданні, 9 публікацій у матеріалах науково-комунікативних заходів.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 264 сторінки, з них 209 сторінок основного тексту. Дисертація містить 16 рисунків та 20 таблиць в основному тексті, 6 додатків на 31 сторінці. Список використаних джерел налічує 246 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розглянуто актуальне наукове завдання, що полягає в обґрунтуванні концептуальних засад формування та розвитку іміджу міст як чинника підвищення їх конкурентоздатності і розвитку та участі в цьому процесі органів місцевого самоврядування. Результатом дослідження стало формулювання висновків теоретичного і практичного характеру. Сформульовані висновки узагальнено в такому вигляді.
1. На підставі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових здобутків уточнено поняття «імідж міста» і його похідні дефініції. «Імідж міста» розглянуто як цілеспрямовано сформоване різними цільовими групами, у тому числі населенням міста, органами місцевого самоврядування, представниками бізнес-спільноти, у громадській свідомості уявлення, яке відображає умови життєдіяльності людей, ведення бізнесу, потенціал внутрішнього розвитку і можливості його використання, що істотно впливає на соціально-економічний розвиток міста.
Обґрунтовано функції іміджу міста, що дозволяє визначити його роль і значення для стратегічного розвитку міста.
2. Поглиблено типологію іміджу міст, зокрема виділено позитивний стихійний, негативний стихійний, позитивний штучний, негативний штучний, дзеркальний, перцептивний, ідеальний, відчутний, невідчутний, зовнішній, внутрішній види іміджу. Визначення змісту різновидів іміджу за сферами оцінювання (внутрішній і зовнішній) і за характером прояву (відчутний і невідчутний) дозволяє систематизувати характерні риси іміджу міста, умови і чинники його формування.
Обґрунтовано, що уявлення про місто як відкриту соціальну систему формує певні рамки під час формування та розвитку його іміджу з урахуванням локальних і інтегрованих характеристик і показників.
На підставі узагальнення теоретичних засад запропоновано інтерпретацію концепту «імідж міста». Його складовими визначені: назва міста; міський дизайн; статус міста; територіальне розташування; історія і легенда; міські традиції і етос; ресурсний потенціал міста; перспективні напрями розвитку міста.
3. Доведено, що імідж міста є чинником, який сприяє успішному веденню бізнесу і підвищенню його конкурентоспроможності. Показниками, що характеризують імідж міста, були обрані: за змістом – економічні, політичні, соціальні; відношенням до об’єкта (міста) – зовнішні і внутрішні; часом дії – постійні і тимчасові; складом – матеріальні і нематеріальні; характером впливу – позитивні і негативні; силою впливу – сильні і слабкі. Запропоновано проводити діагностику рівня іміджу міста шляхом експертного і масового опитування й аналізу тенденцій змін результуючих показників соціально-економічного розвитку, індикаторів стану видів іміджу.
За допомогою методу експертного опитування виявлено найзначущіші характеристики, що формують імідж міста і дозволяють позиціонувати місто як територію, сприятливу для ведення бізнесу, вкладення капіталу і підвищення якості життя населення.
4. Установлено, що імідж міста є складним багаторівневим утворенням, яке засноване на емоційному сприйнятті цілого комплексу образів міста як окремими людьми, так і різними соціальними категоріями. Формування та розвиток позитивного іміджу вимагає комплексного системного підходу з урахуванням історичних подій, короткострокових, середньострокових і довгострокових перспектив розвитку міста. Програму розвитку позитивного іміджу запропоновано реалізовувати за трьома напрямами: інформаційним, діяльнісним та інфраструктурним. Цьому сприятиме дотримання запропонованого Кодексу корпоративної соціальної відповідальності органів місцевого самоврядування.
Управління процесом імідж-білдінгу слід розглядати як сукупність інституціональних, організаційно-правових, технологічних, соціальних, економічних і психологічних заходів. Спрямування функції управління на формування, підтримку й підвищення іміджу міста дозволяє місту зайняти пріоритетну конкурентну позицію серед міст країни.
5. Визначено основні напрями дій органів місцевого самоврядування зі створення іміджу міста і інструментарій їх реалізації у складі стратегії міського розвитку. Розроблено концепцію імідж-білдінгу, яка містить системне уявлення про місто; відповіді на ключові питання щодо мети формування іміджу; створення моделі імідж-білдінгу міста з використанням своєрідних «точок опори» на міську історію, економічний і промисловий потенціал, етичну позицію і психологію населення, вербальні характеристики міста тощо; визначення відповідних каналів «зворотного зв'язку» зі споживачами інформації про імідж міста. У цій моделі місто представлено з позиції соціальної корпорації, що має стратегічну мету і орієнтацію на задоволення потреб потенційних споживачів іміджу міста.
Запропоновано модель імідж-білдінгу міста, визначено етапи формування та розвитку позитивного іміджу міста (створення підґрунтя, зовнішнього іміджу, внутрішнього іміджу і невідчутного (передаваного) іміджу), що впливають на єдине уявлення про його цілісність, якісну визначеність і цілеспрямованість у забезпеченні внутрішніх потреб міста і жителів та можливостей ефективної взаємодії міста і співпраці із зовнішнім середовищем.
Носієм і ретранслятором консолідованого іміджу міста є визначені цільові групи. Наведена модель детермінує системну взаємодію чинників його формування та розвитку і низку заходів, які доцільно здійснювати органам місцевого самоврядування в процесі створення образу міста з урахуванням запропонованих каналів зворотного зв'язку.
Визначено, що організаційно-функціональна складова імідж-білдінгу містить сукупність завдань, повноважень і зв’язків, організаційних схем і структурних процесів, які забезпечують цілісний вплив органів місцевого самоврядування і територіальної громади на системний імідж міста як корпорації.