Бойко Аліна Василівна. Стійкість національної економіки в умовах глобалізації : Бойко Алина Васильевна. Устойчивость национальной экономики в условиях глобализации

Краткое описание

Бойко Аліна Василівна. Стійкість національної економіки в умовах глобалізації.- Дисертація д-ра екон. наук: 08.00.03, Держ. установа "Ін-т економіки та прогнозування НАН України". - Київ, 2015.- 400 с.

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
«ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ»

На правах рукопису

Бойко Аліна Василівна

УДК 338(477):339.9

СТІЙКІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

08.00.03 – економіка та управління
національним господарством

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
Геєць Валерій Михайлович
академік НАН України,
доктор економічних наук, професор

Київ – 2014

ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………..………………………..……....…...…… 4
РОЗДІЛ 1. Концептуальні засади дослідження стійкості національної економіки …………………………………………………………………….. 19
1.1. Концепт стійкості відкритих динамічних систем ............................. 19
1.2. Дискурс методології дослідження стійкості економіки …….…..... 33
1.3. Стійкість у концепціях і моделях економічного розвитку ……….. 48
1.4. Концептуальні підходи щодо вивчення стійкості національної
економіки ............................................................................................... 67
Висновки до розділу 1 .......................................................................... 85

РОЗДІЛ 2. Взаємодія та взаємозалежність національних економік у глобальному вимірі .…………………..…………………………………….. 88
2.1. Національні економіки у глобальному економічному просторі ....... 88
2.2. Зовнішня торгівля для стійкості національної економіки …………. 107
2.3. Іноземні інвестиції та кредити для стійкості національної
економіки ……………………………………………………………… 120
2.4. Економіка України у глобальному конкурентному середовищі ….. 132
Висновки до розділу 2 ........................................................................... 150

РОЗДІЛ 3. Особливості розвитку економіки України щодо
формування її стійкості …………………………………………………...... 154
3.1. Природно-ресурсні фактори формування стійкості національної економіки ................................................................................................ 154
3.2. Соціально-економічні перетворення та демографічні зміни ............ 168
3.3. Фінансові чинники формування стійкості національної економіки 182
3.4. Інтелектуалізація та інноваційність національної економіки............ 194
Висновки до розділу 3 ........................................................................... 215

РОЗДІЛ 4. Збалансованість розвитку регіонів України як умова
забезпечення стійкості національної економіки …………………….… 219
4.1. Методи та кількісний аналіз збалансованого розвитку регіону …... 219
4.2. Структурно-функціональна стійкість економіки регіону ……….… 236
4.3. Конвергенція та нерівномірність розвитку регіонів …………….… 249
4.4. Регіональна самоорганізація національної економіки ……………... 262
Висновки до розділу 4 ........................................................................... 282

РОЗДІЛ 5. Політика забезпечення стійкості національної економіки
до глобальних викликів ……………..….……………….…………………. 286
5.1. Оцінювання рівня стійкості та стратегії її забезпечення для
економіки України …………………………………………………… 286
5.2. Напрями політики у сфері забезпечення стійкості економіки …….. 308
5.3. Механізми забезпечення та інфраструктура підтримки стійкості національної економіки …………………………………………….. 330
Висновки до розділу 5 ......................................................................... 349

ВИСНОВКИ ...................................................................................................... 353
ДОДАТКИ …...................................................………...…..…..…….………. 360
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………...................................….. 401

ВСТУП
У сучасному світі спостерігається нерівномірний та асиметричний вплив глобалізації на економічний розвиток країн, де поряд із позитивними наслідками нарощування та поглиблення їх взаємодії, можливістю оптимально концентрувати необхідні ресурси у найефективніших сферах і розширення альтернатив їх вибору, мають місце й очевидні негативні ефекти, які можуть стримувати економічний розвиток країни та дестабілізувати національну економіку.
Актуальність теми. Подальше нарощування глобальних суперечностей, нелінійний характер функціонування економічних систем, посилення економічної взаємодії та взаємозалежності країн, подальша трансформація ролі держави в економічних відносинах із періодичними кризами довіри населення і бізнесу до державних інституцій актуалізували проблему здатності національної економіки зберігати життєво важливі параметри та функції.
Процес вивчення новітніх явищ і змін як на глобальному, так і на національному рівні, а також викликів, ризиків і загроз, породжених дією ентропійної складової у сучасних суспільних (у тому числі й економічних) відносинах, у системі усталених понять і категорій із використанням традиційного методологічного апарату виявляє, що знання про їхню природу недостатні і неповні. Подолання обмеженості традиційних економічних концепцій і теорій в інтерпретації сучасних особливостей функціонування і розвитку національних економік потребує використання міждисциплінарного наукового підходу. Така постановка проблеми обумовлює уточнення нових для економічної теорії (подекуди запозичених з інших наук) понять і категорій, що виникають у результаті осмислення новітніх економічних явищ і процесів. Зокрема, вразливість національних економік і, навпаки, їхня здатність розвиватися в умовах перманентних і непередбачуваних миттєвих потрясінь перетворює "стійкість" як властивість економічної системи на одну з ключових категорій, а проблему стійкості національної економіки – на пріоритетний напрям наукових досліджень.
Наукові й методологічні основи теорії стійкості започатковані у працях класиків вивчення механічних систем Ж.-Л.Лагранжа, П.-С.Лапласа, А.Пуанкаре, О.Ляпунова; розробках П.Ферхюльста, присвячених розвитку біологічних популяцій; дослідженнях складних систем У.Ешбі, Л.Берталанфі, І.Пригожина. Засади наукового аналізу національних економічних систем сформулювали автор концепції економічного націоналізму Ф.Ліст, представники німецької історичної школи економісти М.Вебер, В.Зомбарт, Г.Шмоллер і засновник Фрайбургської школи неолібералізму В.Ойкен. Фактори економічного розвитку, спираючись на діалектичну філософію і діалектичну логіку, по-яснює теорія еволюційної економіки, започаткована працями Й.Шумпетера.
Сучасна зарубіжна наука містить вагомі напрацювання теоретико-методоло¬гічного характеру щодо критеріїв, підсистем і факторів націо-нальної стійкості, що відображені у публікаціях експертів Світового економічного форуму та вчених Інституту Реут в Ізраїлі. Наукові підходи до вивчення стійкості екологічних систем розробили К.Голлінг, Р.Левонтін, Р.Мей, М.Росенцвайг, К.Фолке. Методології інтегрального оцінювання соціо-еколого-економічного розвитку країни присвячені розробки експертів Комісії ООН зі збалансованого розвитку та Організації економічного співробітництва та розвитку. Комплекс індикаторів стійкості фінансової системи запропоновано експертами Міжнародного валютного фонду. Механізми забезпечення стійкості економічних систем до викликів різної природи досліджували американські вчені М.Брунеау, А.Роуз, С.Ченг. Систематизації наукових підходів до вивчення стійкого розвитку територіальних систем присвячені публікації російських вчених О.Дондокової, В.Рубцова, А.Стьопіна, С.Чупрова.
Суттєвий внесок у дослідження впливу глобалізації на розвиток економіки України та розуміння еволюції національного, регіонального і глобального економічного розвитку, сучасних інституційних змін у їх взаємодії зробили такі вчені, як Л.Антонюк, В.Базилевич, О.Власюк, А.Гальчинський, В.Геєць, Д.Лук’яненко, І.Малий, В.Мунтіян, Є.Панченко, А.Поручник, А.Сундук. Дослідженню природи шокових збурень і чинників макроекономічної нестабільності в економіці України, що є важливою теоретичною основою для розкриття природи стійкості національної економіки, присвячені праці Ю.Бажала, І.Єгорова, Я.Жаліла, І.Крючкової, В.Сіденка.
Науковий інтерес до вивчення теоретико-методологічних засад стійкості фінансової системи України виявили такі вчені, як В.Александров, О.Барановський, О.Дзюблюк, Г.Задорожній, В.Міщенко. У своїх працях вони обґрунтували напрями забезпечення стійкості банківської системи України та її інститутів, підходи до оцінювання стійкості фінансової системи та прийняття управлінських рішень щодо її забезпечення. Дослідженню стану стійкості економіки як фактора безпеки та розвитку держави, розробленню основ державної політики, орієнтованої на підвищення рівня конкурентоспроможності та стійкості економіки України, присвячені праці Г.Калетника, С.Козловського, М.Павловського, Т.Тищук, А.Ходжаян.
Наукові розробки зарубіжних та українських вчених у різних галузях знань стали значним внеском у розвиток емпіричних досліджень функціонування економіки в глобальному просторі. Разом із тим сучасні економічні реалії вимагають розроблення та імплементації концептуальних засад і теоретико-методологічного інструментарію комплексного та системного вивчення стійкості національної економіки в умовах глобалізації, а також з’ясування особливостей і проблем формування та забезпечення стійкості української економіки, пошуку ефективних шляхів їх розв’язання. Зазначене й обумовило актуальність теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація містить результати дослідження автора, які отримані у межах науково-дослідних робіт відомчої тематики відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України": "Фактори макроекономічної нестабільності в системі моделей економічного зростання" (№ ДР 0108U005096) – підготовлено підрозділ "Розширена виробнича функція та інтегральна оцінка факторів макронестабільності в моделі економічного зростання України"; "Макроекономічна збалансованість в системі моделей розвитку економіки України" (№ ДР 0111U003974) – визначено проблеми формування та збереження стійкості економічної системи України, проведено оцінку її здатності протистояти глобальним викликам, об-ґрунтовано перспективні напрями збереження стійкості національної еконо-міки України в умовах глобальної нестабільності.
У межах госпдоговірних робіт ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України": "Перспективне прогнозування видатків бюджету" (№ ДР 0112U005610) автором систематизовано зарубіжний досвід перспективного прогнозування видатків бюджету, обґрунтовано сценарні умови та етапи побудови і впровадження системи середньострокового бюджетування на функціональній та програмно-цільовій основі, підготовлено пропозиції щодо законодавчого забезпечення реалізації пріоритетів бюджетних видатків та державних цільових програм у контексті забезпечення економічного розвитку України в умовах фінансових обмежень; "Бюджетна стратегія суспільного розвитку" (№ ДР 0112U005611) автором систематизовано досвід формування і реалізації бюджетної стратегії у країнах з розвинутою та трансформаційною економікою, визначено особливості формування та реалізації пріоритетів бюджетної стратегії в умовах економічних реформ щодо забезпечення економічного зростання в Україні.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методологічних засад і розроблення практичних рекомендацій щодо політики формування та забезпечення стійкості національної економіки в умовах глобалізації. Відповідно до мети у роботі поставлено і вирішено такі завдання:
– розвинути фундаментальні положення теорії стійкості в економіці;
– удосконалити методологічні підходи до вивчення стійкості національ-ної економіки;
– проаналізувати зовнішні умови розвитку економіки України та визна-чити виклики і ризики для її стійкості;
– розкрити проблеми формування стійкості національної економіки у системі внутрішніх факторів її розвитку;
– проаналізувати вплив факторів регіонального рівня на забезпечення стійкості української економіки в умовах глобалізації;
– здійснити інтегральне оцінювання здатності української економіки функціонувати в умовах зовнішніх і внутрішніх викликів;
– з’ясувати сутність і визначити види компенсаційних ресурсів для забезпечення стійкості економіки;
– розкрити сутність і функціональну роль компенсаційних механізмів у сфері стійкості національної економіки;
– обґрунтувати пріоритетні напрями політики у сфері забезпечення стійкості економіки України;
– визначити складові інфраструктури підтримки стійкості національної економіки в умовах глобалізації.
Об’єктом дослідження є економіка України у макроекономічній системі координат.
Предметом дослідження є засади формування та забезпечення стійкості економіки України до глобальних і національних викликів сучасності.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано сукупність загальнонаукових методів пізнання і спеціальних методів економічних досліджень. Методологічною базою дослідження є діалектичний, системний і міждисциплінарний підходи, на основі яких проведено ґрунтовний аналіз процесів формування та забезпечення стійкості економіки України. Теоретико-методологічні основи дисертації становлять фундаментальні положення теорії стійкості механічних систем, теорії складних систем, неокласичної економічної школи, німецької історичної школи, теорії інституціоналізму, концепції збалансованого розвитку, теорії ендогенного зростання та теорій зовнішньої залежності, а також праці українських і зарубіжних вчених з питань функціонування економічних систем в умовах глобалізації.
У процесі наукового дослідження автором використано методи теоре-тичного узагальнення і порівняння, аналізу та синтезу, монографічний метод для розкриття економічного змісту понятійно-категоріального апарату, всебічного і ґрунтовного вивчення науково-практичних напрацювань з теми дисертації; системний метод пізнання економічних явищ і процесів, історичний метод, метод систематизації – для розкриття еволюції системи поглядів на стійкість у природничих та економічних науках; системно-структурний і порівняльний аналіз, індексний метод і метод статистичних групувань – для аналізу динаміки й оцінки стану та тенденцій розвитку економіки України у контексті глобальних викликів; графічний і картографічний методи – для наочного відображення стану й результативності розвитку регіонів України; метод експертних оцінок – для визначення індикаторів, їх порогових меж при розрахунку інтегрального показника рівня стійкості української економіки.
Джерельною і статистичною базою дослідження є науково-аналітичні матеріали міжнародних організацій, насамперед ООН, ЮНКТАД, ФАО, ПРООН, Світового банку, МВФ, СОТ, ОЕСР, та статистична інформація Євростату, Державної служби статистики України, Національного банку України, а також нормативно-правові акти України та зарубіжних країн.
Наукова новизна одержаних результатів. Найважливішими теоретичними і практичними результатами, що характеризують наукову новизну дослідження, є такі:
вперше:
– запропоновано розглядати "стійкість національної економіки" як властивість соціально-економічної системи країни, для характеристики якої поряд із такими відомими її критеріями як: надійність, резервність, адаптивність, відновлення, реагування, обґрунтовано доцільність уведення двох нових – автономність і керованість. Відповідна розробка дозволила за рахунок обґрунтування таких показників автономності, як самозабезпеченість основними видами сільськогосподарської продукції та паливно-енергетичними ресурсами, капіталізація банківської системи, що характеризують рівень відкритості національної економіки, та таких показників дієвості керуючих впливів на економіку, як розвиненість громадянського суспільства та довіра населення до державних інституцій, що характеризують здатність утримувати національну економіку у стійкому стані, комплексно оцінити ступінь збереження усталеності внутрішніх зв’язків економіки перед зовнішніми викликами, її здатність до стабілізації та зростання в умовах зовнішніх і внутрішніх впливів;
– розроблено інтегральний показник оцінки рівня стійкості національної економіки, який, на відміну від існуючих, базується на визначених кількісних та якісних показниках, що відображають суть стійкості національної економіки, та дозволяє виміряти рівень внутрішніх можливостей економіки протистояти раптовим впливам, адаптуватися до мінливих умов, відновлюватися після потрясінь різної природи при збереженні безперервності її функціонування. На цій основі здійснено оцінку здатності економіки України функціонувати в умовах глобальних викликів, за якою було встановлено незадовільний рівень стійкості української економіки впродовж 2000–2013 рр. та відсутність чітко вираженої тенденції до його підвищення;
– запропоновано поняття "компенсаційний ресурс для забезпечення стійкості економіки", котре пропонується розглядати як сукупність матеріа-льних запасів, фінансових резервів і нематеріальних активів, що можуть бути використані для прямих компенсацій суб’єктам економіки втрат від негативних впливів. До сукупності таких ресурсів віднесено: матеріальні запаси, резервні потужності в енергетиці, запаси споживчих товарів, золоті та валютні резерви, додаткові транспортні можливості, можливості міжнародної підтримки. Також визначено такі компенсаційні ресурси у недержавному секторі економіки, як: заощадження населення, безоплатне споживання окремих видів благ і послуг за рахунок суспільних фондів споживання, сільськогосподарська продукція, що вироблена в господарствах населення, та не впроваджені винаходи й розробки;
– запропоновано поняття "компенсаційні механізми для забезпечення стійкості національної економіки", що трактується як сукупність організаційних форм економічних відносин, які забезпечують формування та використання фондів грошових коштів і матеріальних резервів з метою запобігання та мінімізації негативних наслідків фінансових, продовольчих, техногенно-екологічних, соціально-демографічних, технологічних впливів на національну економіку. До таких фондів віднесено резервний фонд Кабінету Міністрів України, Стабілізаційний фонд Державного бюджету, державний матеріальний резерв, міжнародні резерви України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Державний фонд фундамент¬альних досліджень. Проведене автором виокремлення компенсаційних механізмів з механізму державного регулювання економіки дозволяє сформувати цілісну систему державних інституцій для підтримки стійкого стану на-ціональної економіки;
удосконалено:
– методологічні підходи до вивчення стійкості економіки у частині доповнення загальнонаукових принципів дослідження розробленою автором системою таких специфічних принципів наукового дослідження формування стійкості національної економіки в умовах глобалізації, як: збалансованість, самодостатність, регульована відкритість, природна ієрархія, самоорганізація, самообмеження. Відповідна розробка поглиблює методологічні засади пізнання стійкості економічної системи країни, що, як обґрунтовано, реалізуються у параметрах державного, ринкового та суспільного регулювання, природної саморегуляції, та дозволяють організувати процес формування стійкості національної економіки науково обґрунтовано та планомірно підвищувати її рівень;
– методологічні підходи до проведення аналізу стану стійкості національної економіки у частині запропонованої та реалізованої етапності аналізу зовнішніх і внутрішніх (національних і регіональних) факторів впливу на економіку країни з позиції глобальності формування викликів для її стійкості. Для оцінювання рівня залежності економіки та її взаємодії зі світовим господарством запропоновано розширити комплекс відомих показників розвитку зовнішньої торгівлі, іноземних інвестицій і кредитів такими показниками зіставлення, як питома вага виробництва стратегічної промислової продукції, основних видів продовольства і сільськогосподарської продукції у світових обсягах, що дає можливість оцінити рівень самозабезпеченості української економіки життєво необхідними матеріальними ресурсами та обґрунтована доцільність цього. Також для оцінювання рівня стійкості національної економіки обґрунтовано важливість аналізу фактору цілісності та єдності економі-чного простору. На відміну від запропонованого, існуючі підходи до аналізу стійкості національної економіки, що визначили його проведення у рамках або зовнішньої стійкості економіки, або стійкості фінансових ринків, або стійкості банківської системи, або з позиції конкурентоспроможності економіки, є обмеженими і їхнє аспектне застосування фактично не відображає її ре¬альний стан;
– урахування системи розподілу безоплатних благ в існуючій моделі споживання в країні при виборі механізмів забезпечення стійкості економіки України у частині обґрунтування прямо пропорційної залежності між рівнем безоплатного споживання окремих видів благ і послуг за рахунок сус¬пільних фондів споживання та можливостями домогосподарств реагувати на зовнішні впливи. Це дозволило встановити, що з переходом від безоплатних елементів у системі соціального захисту до повністю платних послуг комунального господар¬ства, освіти, відпочинку, культури, медицини, також з уведенням вільної купівлі-продажу землі – зростатимуть відповідні частки грошових доходів громадян, що витрачаються на оплату суспільних благ. Відповідно на таку ж величину скорочуватиметься частка доходів, які зао¬щаджуються, та зменшуватимуться фінансові можливості домогосподарств реагувати на зовнішні впливи;

дістали подальший розвиток:
– визначення залежності української економіки від кон’юнктури на світових товарних і фінансових ринках, стану економіки країн – основних торговельних партнерів та інвесторів, що дозволило виявити тенденцію до підвищення вразливості економіки України до таких викликів загального характеру, як збільшення масштабів і зміна характеру зовнішньої торгівлі, зростаюче залучення економік переважної частини країн у міжнародний обмін, скорочення частки ВВП розвинених країн у світовій економіці, зростання зовнішньої заборгованості країн і конкуренції між ними за інвестиційні ресурси, реконцентрація іноземного капіталу на користь країн з економікою, що розвивається, і таких ризиків особливого характеру, як високий рівень економічної відкритості країни, низький рівень диверсифікованості структури зовнішньої торгівлі, домінування у структурі експорту товарів з низьким ступенем технологічної переробки, зростання дефіциту платіжного балансу та зовнішньої заборгованості. З урахуванням результатів вивчення зарубіжного досвіду обґрунтовано доцільність розроблення стратегії фінансової незалежності країни та створення дієвої системи постійного моніторингу за станом відповідних економік і ринків, а також створення національної системи "раннього по-передження і швидкого реагування" на процеси, що відбуваються у світовій економіці;
– визначення таких проблем формування стійкості української економіки, як деградація природного капіталу, неусталена здатність і готовність суспільства протистояти впливам, слабкий зворотний зв’язок у функціонуванні фінансового та реального секторів економіки, відсутність системного підпорядкування економіки саморозвитку людини, становленню особистості та реалізації її креативного потенціалу, на основі результатів аналізу показників природно-ресурсного, соціально-демографічного, фінансового та інтелектуально-інноваційного середовища національної економіки, що дозволило обґрунтувати домінуючу роль організаційно-функціональних зв’язків у системі внутрішніх факторів розвитку економіки для формування її стійкості;
– визначення впливу глобалізації на забезпечення стійкості укра-їнської економіки до регіональних викликів у параметрах цілісності та єдності економічного простору країни. Встановлено, що під впливом глобалізації у 2000–2013 рр. відбувалося розширення зовнішньоеконо-мічних зв’язків регіонів України на противагу послабленню коопераційних і технологічних зв’язків, що становлять економічну основу міжрегіональної інтеграції, та виявлено тенденцію до конвергенції у соці-альному розвитку регіонів України, на відміну від зростання дивергенції в їх екологічному, економічному та інноваційному розвитку, що дозволило зробити висновок про наявність ризиків відособлення, локалізації економічної активності та урбанізації для збереження стійкого стану укра-їнської економіки;
– визначення фінансових та організаційних можливостей регіонального саморозвитку національної економіки в умовах викликів. До джерел розвитку економіки регіону його власними силами, без впливу й сприяння зовнішніх чинників віднесено частку прибутково працюючих підприємств і питому вагу малого підприємництва у валовому регіональному продукті. Обов’язковою умовою регіонального саморозвитку для забезпечення стійкості національної економіки визначено активний розвиток і посилення партнерських відносин у системі "центр – регіон – бізнес – населення" через Державний фонд регіонального розвитку, самоорганізацію населення та бізнесу, а також не лише бюджетне вирівнювання, але й зближення рівнів соціально-економічного та еко-логічного розвитку регіонів. Відповідні розробки удосконалюють регуля-торні важелі регіональної економічної політики у сфері забезпечення стійкості економіки України на засадах децентралізації та ефективності місцевого самоврядування;
– визначення пріоритетних напрямів політики у сфері забезпечення стійкості економіки України через їх виокремлення з теорії та практики державного регулювання економіки, як-от: організація ефективного менеджменту в державному секторі економіки, розвиток високотехнологічних виробництв і сфери високих технологій, покращення умов конкуренції на внутрішньому ринку, розвиток критичної інфраструктури, "промислове виховання нації" шляхом протекціонізму, формування потужного середнього класу, розвиток інформаційного сектора економіки, поглиблення та активізація міжрегіональних економічних зв’язків. Така розробка дозволяє сформувати відповідну сучасним викликам систему заходів та інструментів, необхідних державі для виконання такої функції, як захист національних економічних інтересів, що здійснює стратегічний вплив на стійкість національної економіки. Також проведено систематизацію суб’єктів реалізації державної політики у сфері забезпечення стійкості економіки України за організаційно-функціональним принципом із визначенням їх важелів впливу;
– визначення способів підтримки стійкості української економіки у частині функціонування критичної інфраструктури, під якою розуміється сукупність фізичних і віртуальних систем, мереж та об’єктів, настільки важливих для життєздатності економіки, що їхня недієвість загрожує її функціонуванню. Обґрунтовано необхідність розмежування функціональних обов’язків і посилення координаційно-інтеграційних зв’язків між державою та бізнесом щодо управління критичною інфраструктурою, сприяння оперативному обміну інформацією між ними, впровадження системи управління ризиками на об’єктах критичної інфраструктури. Відповідні розробки дозволяють долати асиметричність інформації про стан і функціонування критичної інфраструктури та забезпечити стійкість національної економіки до зовнішніх і внутрішніх викликів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у доведенні теоретико-методологічних положень, викладених у дисертації, до рівня конкретних практичних рекомендацій; у створенні обґрунтованої основи для подальших досліджень стійкості економіки України.
Наукові розробки і практичні рекомендації дисертаційної роботи були використані при підготовці аналітичних матеріалів і доповідних записок, які подавалися на розгляд в органи державної влади (довідки ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" №135-15/588 від 02.09.2014 р. та №135-13/594-1 від 04.09.2014 р.). Основними з них є:
 доповідна записка "Методологічні підходи та індикатори оцінювання стійкості економіки України" вих. №135-13/594-1 від 04.09.2014 р. направлена в Рахункову палату України;
 науково-аналітичний матеріал "Оцінка макроекономічних наслідків реалізації ринку землі в Україні" вих. №135-13/228 від 11.03.2011 р. направлений у Міністерство аграрної політики та продовольства України;
 пропозиції стосовно удосконалення змісту "Національної стратегії щодо запобігання і протидії корупції на 2011–2014 роки" вих. №135-13/599 від 15.06.2011 р. направлені у Міністерство юстиції України;
 аналітична доповідь"Основні чинники формування дисбалансів доходів і витрат в інституційних секторах економіки України" вих. №135-13/238 від 27.03.2014 р. направлена до департаменту макроекономічного прогнозування Міністерства економічного розвитку і торгівлі України(лист-відгук з Мінекономрозвитку України№3003-06/19653-07 від 13.06.2014 р.);
 аналітичний матеріал "Припущення та ризики макроекономічного прогнозу на 2010 р., 2011 р., 2014–2015 рр." та "Прогноз макроекономічних показників на 2014 р., 2015 р., 2016–2017 рр." вих. №135-13/311 від 30.04.2014 р. направлений до департаменту макроекономічного прогнозування Міністерства економічного розвитку і торгівлі України;
 аналітичні матеріали"Сценарні макропрогнози та ризики розвитку економіки України у 2014 році"вих. №135-13/433 від 24.06.2014 р. направлений Прем’єр-міністру України А.П. Яценюку (лист-відгук з Міністерства фінансів України№31-03000-08-17/17388 від 08.07.2014 р.).
Основні результати дисертаційної роботи пройшли практичну апробацію та отримали позитивні відгуки від ДГО "Концерн "Воєнремсервіс" Міністерства оборони України (довідка №297 від 28.12.2012 р.), АТ "Українська автомобільна корпорація" (довідка №16/15 від 21.08.2014 р.), департаменту економічного розвитку і торгівлі Черкаської обласної державної адміністрації (довідка №733/06 від 02.09.2014 р.).
Окремі наукові результати дисертаційної роботи впроваджені у нав-чальний процес Університету "Проф. д-р Асен Златаров" (м. Бургас, Болгарія) для студентів економічних спеціальностей (довідка №116/4-09/10 від 10.09.2010 р.), Київського національного торговельно-економічного університету під час викладання дисциплін "Національна економіка"та "Політична економія"для підготовки фахівців галузі знань "Економіка та підприємництво" (довідка №2242/30-02 від 01.09.2014 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи обговорювалися на науково-практичних конференціях і круглих столах, а саме: "Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю" (м. Черкаси, 2008 р.), "Нові напрями розвитку суспільства" (Латвія, м. Єлгава, 2008 р.), "Теорія і практика сучасної економіки" (м. Черкаси, 2008 р.), "Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів" (м. Чернівці, 2008 р.), "Теорія і практика сучасної економіки" (м. Черкаси, 2009 р.), "Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки" (м. Тернопіль, 2009 р.), "Світова фінансова криза: уроки для України" (м. Київ, 2010 р.), "Освіта, наука, економіка та технології" (Болгарія, м. Бургас, 2010 р.), "Економічна інтеграція як умова підвищення добробуту у країнах СНД" (м. Одеса, 2011 р.), "Сучасна економічна динаміка в контексті парадигми економічного розвитку Й.А. Шумпетера" (м. Чернівці, 2011 р.), "Міжнародний конгрес дослідників Білорусі" (Литва, м. Каунас, 2011 р.), "Социально-экономические и финансовые механизмы обеспечения инновационного развития экономики" (Білорусь, м. Мінськ, 2012 р.), "Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей" (м. Ірпінь, 2012 р.), "Становлення регіонів в Україні та ефект управління регіональною політикою" (м. Київ, 2012 р.), "Модернізація стратегій економічного розвитку в умовах глобальної нестабільності" (м. Київ, 2012 р.), "Сталий розвиток підприємств, регіонів, країн" (м. Дніпропетровськ, 2012 р.), "Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України" (м. Київ, 2012 р.), "Сучасні тенденції розвитку світової економіки" (м. Харків, 2012 р.), "Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність" (м. Київ, 2013 р.), "Трансформація національних моделей економічного розвитку в умовах глобалізації" (м. Київ, 2013 р.), "Економічна теорія та економічна реальність" (Словаччина, м. Братислава, 2013 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 43 наукові праці, серед яких індивідуальна монографія, 23 одноосібні статті у наукових фахових виданнях України та інших держав, 19 публікацій у матеріалах наукових конференцій і круглих столів.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 456 сторінок, який включає 39 таблиць та 40 рисунків, із яких 14 займають усю площу сторінки, 12 додатків на 41 сторінці, список використаних джерел із 561 найменування на 56 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення важливої науково-практичної проблеми – розвитку теоретико-методологічних засад формування і забезпечення стійкості національної економіки до зовнішніх і внутрішніх викликів у глобальному економічному просторі. Це дозволило сформулювати висновки концептуально-теоретичного, методологічного та науково-практичного характеру.
1. Наукове осмислення еволюції концептів стійкості систем від приро-дничих наук до економіки дає підстави стверджувати, що стійкість – це властивість системи, яка відображає її здатність функціонувати у визначеному напрямі в умовах зовнішніх і внутрішніх впливів, зберігаючи життєво важливі параметри та функції. Стійкість систем в економіці вивчається відносно недавно. Актуалізація цього питання пов’язана із нарощуванням глобальних викликів на тлі підвищення відкритості націо-нальних економік. Із теорії стійкості в економіці слідує, що стійкість, як результат взаємодії множини елементів економічної системи,відображає її внутрішню структуру, що дає підстави для висновку: стійкість закладена всередині системи і є її внутрішньою властивістю. Щоб забезпечити стійкість економічної системи до впливу руйнівних факторів різної природи, необхідно вдосконалювати внутрішні елементи цієї системи. Як самостійний напрям наукових досліджень, стійкість національної економіки потребує використання такої системи спеціальних критеріїв оцінювання її рівня, як надійність, резервність, адаптивність, реагування, відновлення, автономність і керованість,що, власне, і визначає природу її
формування.
2. Вивчення стійкості національної економіки ґрунтується на авторсь-кому розробленні спеціальних принципів наукового дослідження її форму-вання, як складного процесу становлення здатності національної економіки мінімізувати негативний вплив зовнішніх і внутрішніх детермінант її розвитку, адаптуватися, протистояти, відновлюватися завдяки сформованому рівню автономності та керованості економічного життя. До них включено принципи збалансованості соціального, економічного та екологічного розвитку країни;самодостатності, тобто забезпечення достатнього рівня задоволення суспільних потреб; регульованої відкритості для поєднання відкритості національної економіки із закритістю у частині збереження національної ідентичності; природної ієрархії, за яким в основі стійкості первинним виступає природа і людина; самоорганізації, що забезпечує впорядкованість, ієрархічність і цілісність структури еконо¬мічної системи; самообмеження публічної влади на користь громадянського суспільства; задоволення суспільних потреб з урахуванням збереження природних ресурсів і захисту довкілля.
Аналіз стійкості національної економіки базується на етапності ви-вчення сукупності зовнішніх і внутрішніх (національних і регіональних) факторів впливу на економіку країни. Одним із найбільш важливих зовнішніх чинників, що впливають на формування стійкості національних економік у параметрах їх взаємодії та взаємозалежності, є зростання інтеграції економік країн світу у сфері торгівлі та особливо фінансових потоків. Як обґрунтовано автором,рівень залежності національної економіки та її взаємодії зі світовим господарством також визначається самозабезпеченістю економіки життєво необхідними матеріальними ресурсами. Як внутрішня властивість соціально-економічної системи країни, стійкість національної економіки формується у національній системі поліаспектних факторів природно-ресурсного, соціально-демографічного, фінансово-виробничого, інтелектуально-інноваційного характеру, а також фактору конвергенції соціального, економічного, екологічного та інноваційного розвитку регіонів, що є умовою цієї стійкості, оскільки визначає цілісність та єдність економічного простору країни. Відповідний підхід дає нову якість аналізу, моделювання та прогнозування розвитку економіки країни та об’єднує в одне ціле ключові засади теорії стійкості в економіці.
3. Високий рівень відкритості економіки України виступає одним із ключових викликів для українського суспільства та держави щодо захисту національних економічних інтересів, оскільки зростання інтегрованості національної економіки у світову посилює її зовнішньоекономічну залеж-ність. За таких умов фактичне скорочення частки виробництва основних видів продукції сільського господарства та промисловості України у світовому обсязі та у розрахунку на одну особу характеризує погіршення стану життєво важливих параметрів і функцій національної економіки та свідчить про втрату можливостей від функціонування в умовах глобального економічного простору. Розкриття комплексу проблем формування стійкості економіки України у системі її зовнішньоекономічних відносин зумовлює висновок про життєво важливу необхідність підвищувати автономність національної економіки для мобілізації внутрішніх резервів і розвитку у відносно закритому режимі на етапі подолання економічних труднощів, маючи на увазі, що стратегічно розвиток націо¬нальної економіки безумовно має орієнтуватися на ма-ксимізацію вигод від глобалізації.
4. Філософія дослідження формування стійкості національної економіки відображає феноменологію взаємодії природи, людини, суспільства, економіки, держави у відповідному процесі. Окрім державного, ринкового та суспільного регулювання, природний фактор суттєво впливає на економічні процеси, детермінуючи ефективність функціонування економічної системи. Природно-ресурсні можливості формування стійкості української економіки позитивно характеризуються,з одного боку,місткістю територіального простору України за біокліматичним і землересурсним потенціалом, з іншого ж – і наявністю комплексу проблем, серед яких погіршення якісного стану зе-мель, низький рівень макроекономічних умов екологізації виробництва, що вимагає імперативного переходу української економіки на вищі стандарти екологічно безпечного виробництва і споживання.
Оскільки національна економіка визначається економічною діяльністю людей із їх особистими інтересами та надбудовою у вигляді націо¬нальних пріоритетів, за якою стоять традиції, звичаї, релігія, світогляд населення, то неврахування соціально-демографічних чинників у дослідженні формування її стійкості робить результати такого дослідження обмеженими. Відповідно характеристика і тенденції соціально-демографіч-них змін в Україні свідчать про негативні внутрішні процеси щодо формування людського потенціалу країни при збереженні традиціоналізму в ціннісному ядрі населення Украї¬ни – сім’ї та роботи як основи емерджентного ефекту від поєднання результатів економічної діяльності членів сім’ї, що дозволяє використовувати їхні навіть мінімальні доходи для формування заощаджень, необхідних, щоб забезпечити стійкість національної економіки на рівні домогосподарств. Зниження рівня безоплатного споживання окремих видів благ і послуг за рахунок суспіль-них фондів споживання – як одна з тенденцій у соціально-економічних перетвореннях в Україні – прямо пропорційно позначиться на можливостях домогосподарств реагувати на зовнішні впливи.
Якщо формування стійкості національної економіки під впливом соціально-демографічних факторів пов’язане переважно з нематеріальними явищами (наприклад, підтримка реформ суспільством, довіра населення до державних інституцій, до грошової одиниці тощо), то відповідний процес під впливом фінансових чинників визначається якісними і кількісними характеристиками стану фінансових ресурсів. Результати аналізу макрофінансових показників України підтверджують необхідність реалізації заходів за такими напрямами формування стійкості економіки України, як зниження зовнішньоторговельної, боргової та кредитної залежності. Поглиблюються проблеми формування стійкості економіки України відсутністю стратегії фінансової незалежності країни, високим рівнем зовнішньої заборгованості, високим рівнем доларизації грошових відносин,високою кредиторською та дебіторською заборгованістю, низькою інвестиційною привабливістю країни для інве-сторів, недостатньою ефективністю використання залученого іноземного капіталу.
Стійкість національної економіки спирається на системну інтеграцію освітньої, науково-технічної та виробничої сфер. Визначено комплекс про-блем формування стійкості української економіки під впливом інтелектуально-інноваційних факторів, який включає: перерозподіл інтелекту¬альних ресурсів України на користь інших країн; траснаціональний обмін і циркуляцію професійного інтелекту;відсутність дієвих зв’язків між освітою, наукою і виробництвом;недостатність управлінських кадрів з інноваційним і креативним мисленням та критичної маси підприємців, здатних комерціалізувати інновації. Вивчення зарубіжного досвіду з розвитку національних інноваційних систем свідчить про те, що перспективним для України є реалізація реформи вищої освіти, системи наукових досліджень, промислово-інноваційної полі-тики на принципах синхронності та узгодженості; роз¬виток організаційно-функціональної структури регулювання науково-техноло¬гічної та інноваційної діяльності, у тому числі регіональної мережі інноваційних центрів.
5. Конвергенція економіки регіонів у соціальному, екологічному, без-посередньо економічному та інноваційному вимірах виступає однією з умов стійкості національної економіки, оскільки визначає цілісність та єдність економічного простору країни. Поглиблення нерівномірності розвитку регіонів України під впливом глобалізації упродовж 2000–2013 рр., закладаючи економічну основу для недостатньої міжрегіональної взаємодії, сформувало такі ризики регіонального рівня для стійкості економіки загалом, як: локалізація, урбанізація, відособлення. Напрями забезпечення стійкості національної економіки з урахуванням регіонального фактора полягають насамперед у визначенні та активізації фінансових й організаційних можливостей її регіонального саморозвитку, а також підвищенні інтегрованості економічного простору країни, що потребує розроблення та реалізації конкурентоспроможних регіональних проектів, зниження рівня асиметрії міжрегіонального розвитку, підвищення міжрегіональної мобільності населення, залучення до тра-нскордонного співробітництва східних регіонів України та поглиблення на цій основі регіональної інтеграції з ЄС тощо.
6. Результати інтегрального оцінювання рівня стійкості економіки України свідчать про його незадовільне значення та відсутність вираженої тенденції до підвищення. Із семи інтегральних індексів-складників стійкості національної економіки лише чотири – індекс резервності, індекс адаптивності, індекс реагування, індекс автономності, характеризуються позитивною динамікою. Дві складові інтегрального показника стійкості національної економіки (індекс автономності та індекс резервності) ледве перевищують поріг задовільного рівня – 0,6. Здатність економіки України долати негативний вплив явищ і змін різної природи має негативну динаміку, характеризується суттєвим послабленням, зокрема, у зв’язку зі зниженням рівня надійності функціонування економіки від задовільного до небезпечного. Здатність економіки відновлюватися та функціонувати у нових обставинах, що виникають під впливом різних явищ і змін, залишається на небезпечному рівні.
7. Визначення та систематизація компенсаційних ресурсів як сукупності матеріальних запасів, фінансових резервів і нематеріальних активів у сфері забезпечення стійкості економіки до викликів фінансового, продовольчого, техногенно-екологічного, соціально-демографічного, технологічного характеру дають змогу науково обґрунтовано впливати на життєво важливі процеси, від яких залежить стійкість економіки до відповідних викликів, зокрема, на: а) моніторинг та оцінювання стану ресурсів, акумульованих для компенсації втрат; б) сприяння активізації процесу формування грошових коштів і матеріальних запасів, створення нематеріальних активів; в) відтворення та оновлення компенсаційних ресурсів у необхідних масштабах; г) оперативність акумулювання та мобілізацію відповідних ресурсів.
8. Сфера дії запропонованого компенсаційного механізму, як сукупності організаційних форм економічних відносин, що сприяють нагромадженню та використанню фондів грошових коштів і матеріальних резервів, для збереження стійкості національної економіки дозволить забезпечити на науково обґрунтованому рівні: а) формування компенсаційних ресурсів (для цілеспрямованої пристосувальної поведінки економічної системи до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі); б) фінансування втрат (для мінімізації збитків для економіки від впливів зовнішнього та внутрішнього походження); в) перерозподіл матеріальних резервів і грошових коштів (для відновлення функціонування економіки після дії відповідних впливів у межах прогнозованих макроекономічних параметрів); г) розподіл сфер відповідальності між інституціями (для керованості соціально-економічною ситуацією, що виникла внаслідок негативного впливу зовнішнього чи внутрішнього походження).
9.Через низький рівень стійкості економіки України державна політика у сфері її формування та забезпечення повинна реалізовуватися центральними та регіональними органами виконавчої влади і першочергово спрямовуватися на організаційно-функціональну підтримку складових цієї політики, що передбачає не створення додаткових державних інституцій (як зазвичай відбувається), а саме коригування функціональних обов’язків в існуючій системі структурних підрозділів органів державного управління.
10. Підтримка стійкості національної економіки обумовлюється ринковою, інституційною та критичною інфраструктурами. До критичної інфраструктури віднесено сукупність фізичних і віртуальних систем, мереж та об’єктів, настільки життєво важливих для країни, що їх недієвість або знищення підриває функціонування економіки. Ключовими завданнями формування та розвитку критичної інфраструктури в Україні виступає посилення координаційно-інтеграційних зв’язків між державою (органи державної влади та місцевого самоврядування) та бізнесом (власники та оператори об’єктів критичної інфраструктури), сприяння обміну інформацією та захисту такої інфраструктури, впровадження підходів до управління ризиками на відповідних об’єктах з урахуванням їх класифікації, проведеної за таким критерієм, як важливість або кри¬тичність наслідків від втрати; визначення функціональних секторів критичної інфраструктури.
Отримані наукові, методологічні та практичні результати можуть бути використані при розробленні проектів законів та інших нормативно-правових актів, визначенні напрямів державної стратегії та гармонізації функцій профільних інституцій у сфері формування та забезпечення стійкості економіки України, що дасть змогу підвищити її рівень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аганин Ю.И. Хищник–жертва. Экономические приложения /
Ю.И. Аганин // Информационно-математические технологии в экономике, технике и образовании. – Екатеринбург : УГТУ–УПИ, 2008. – Вып. 4. – С. 10–17.
2. Агошкова Е.Б., Ахлебинский Б.В. Эволюция понятия "системы" //
Вопросы философии. – 1998. – № 7. – С. 170–178.
3. Ажажа М.А. Інтелектуалізація економіки: інноваційний і людський потенціал в умовах глобалізації // Проблеми економіки та управління. – Л. : Вид-во Нац. ун-ту "Львів. Політехніка", 2008. – С. 11–17.
4. Айвазян С.А. К методологии измерения синтетических категорий качества жизни населения // Экономика и математические методы. – 2003. – Т. 39. – № 2. – С. 33–53.
5. Айгазиев А.Т. Эколого-экономическая устойчивость Республики
Казахстан. – М. : Наука, 2000. – 183 с.
6. Алгеброва И.М., Емцов Р.Г., Холопов А.В. Государственная экономическая политика: Опыт перехода к рынку. – М. : Изд-во "Дело и
Сервис", 1998. – 320 с.
7. Александров В.В. Финансово-кредитная система как фактор экономической безопасности транзитивного общества [Текст] / В.В. Александров [и др.]; Харковский нац-й ун-т им. В.Н. Каразина, Лаборатория соц. эк-ки. – Х., 2002. – 235 с.: табл. – Библиогр. : С. 208–221.
8. Александров В.В. Функціонування економічної системи. – Харків:
Основи, 1999. – 426 с.
9. Амоша О.І. Регулювання регіонального розвитку в Україні / О.І. Амоша, В.П. Вишневський, А.І. Землянкін, Л.М. Кузьменко, Ю.В. Макогон, Л.Г. Червова, М.Г. Чумаченко // Економіка промисловості. – 2006. –
№ 1. – С. 45–59.
10. Аналітичний огляд "Результат України у світових рейтингах" [Електронний ресурс] / Економічні матеріали НБУ, 2010. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/ doccatalog/document?id=120094.
11. Антициклічне регулювання ринкової економіки: глобалізаційна перспектива [Текст] : монографія / [Д. Г. Лук'яненко та ін.] ; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г. Лук'яненка, д-ра екон. наук, проф. А. М. Поручника ; Держ. вищ. навч. закл. "Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". – К.: КНЕУ, 2010. – 334 с.
12. Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізми реалізації. Монографія / Антонюк Л.Л.– К.: КНЕУ, 2004. – 275 с.
13. Апрышкин С.И., Рахматуллин К.Х. Диалектика устойчивости и изменчивости в процессе движения и развития // Философские науки. Вып. 3. – Алма-Ата, 1973. – С. 30–37.
14. Арнольд В.И. Теория катастроф. – 3-е изд., доп. – М. : Наука, 1990. – 128 с.
15. Артеменко В.Б. Індикатори стійкого соціально-економічного розвитку регіонів / В.Б. Артеменко // Регіональна економіка. – 2006.– № 2. –
С. 90–97.
16. Артьомова Т.І. Методологічна анатомія глобальної фінансово-економічної кризи / Т.І. Артьомова // Економічна теорія. – 2011. – № 2. – С. 16–33.
17. Артьомова Т.І. Концепція національної безпеки та перспективи її втілення в економіці України / Т.І. Артьомова // Наукові записки
НаУКМА. Економічні науки. – 2012. – Т. 133. – С. 3–9.
18. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін: навч. посіб. /
Ю.М. Бажал. – К. : Заповіт, 1996. – 238 с.
19. Бажал Ю.М. Шумпетерівська парадигма "статики" і "динаміки" економічної системи та її практичне значення // Вісник КНУ ім. Т.Шевченка. – 2013. – Вип. 4 (145). – С. 5–8.
20. Базилевич В.Д. Концептуалізація мегатрендів економічного розвитку в контексті глобальних викликів сучасності // Парадигмальні зрушення в економічній теорії ХХІ ст.: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конференції. – К. : Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2012. – С. 11–15.
21. Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України. Стат. зб. / за ред. Н.С. Власенко; Держ. служба стат. України. – К., 2013. – 56 с.
22. Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України. Стат. зб. / за ред. Ю.М. Остапчук; Держ. служба стат. України. – К., 2009. – 54 с.
23. Бауэр Э.С. Теоретическая биология. – Москва-Ленинград : Изд-во
ВИЭМ, 1935. – 151 с.
24. Белоцерковский О.М. Экономическая синергетика: Вопросы устойчивости / О.М. Белоцерковский, Г.П. Быстрай, В.Р. Цибульский. –
Новосибирск : Наука, 2006. – 116 c.
25. Бережная Е.В., Бережной В.И. Математические методы моделирования экономических систем. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Финансы и
статистика, 2005. – 432 с.: ил.
26. Бережной В.И., Зенченко С.В., Громова Е.Ю. Оценка устойчивости экономического развития региона: монография. – Ставрополь : ОАО "Шпаковская типография", 2010. – 261 с.
27. Березовский А.А. Процесс становления экономической устойчивости хозяйства России. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 2002. – 36 с.: ил.
28. Берталанфи Л. Общая теория системы – критический обзор // Исследования по общей теории систем : сборник переводов / общ. ред. и вст. ст. В.Н. Садовского и Є.Г. Юдина. – М. : Прогресс, 1969. – С. 23–82.
29. Бжезинський Зб. Україна у геостратегічному контексті. – [Перекл. з англ.]. – К. : Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2006. – 102 с.
30. Білорус О. Сучасна світова фінансово-економічна криза як прояв тотальної кризи системи глобалізму [Текст] / О. Білорус // Економічний
часопис – ХХ1. – 2008. – № 11–12. – С. 3–8.
31. Білоус В.С. Синергетична парадигма і політична діяльність: методологічний потенціал та ефективність його реалізації // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. – 2006. – Вип. 81–83 : Філософія. Політологія. –
С. 8–9.
32. Бірюков Д.С. Захист критичної інфраструктури: проблеми та перспективи впровадження в Україні / Д.С. Бірюков, С.І. Кондратов. – К. : НІСД, 2012. – 96 с.
33. Бобух І.М. Пропорції та перспективи формування національного багатства України : [монографія] / І.М.Бобух ; НАН України ; Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2010. – 372 с.
34. Бойко А.В. Еволюція концепції стійкості: від природничого до економічного контексту / А.В. Бойко // Економічна теорія. – 2013. – № 4. –
С. 27–37.
35. Бойко А.В. Ендогенні умови стійкості національної економіки / А.В. Бойко // Наука й економіка : Наук.-теор. журнал. – Хмельницький, 2012. – Вип. 4 (28). – Т. 2. – С. 285–288.
36. Бойко А.В. Зарубіжний досвід формування національної інноваційної системи та його використання в Україні / А.В. Бойко // Економіка та прогнозування. – 2013. – № 4. – С. 91–103.
37. Бойко А.В. Земельна компонента стратегії розвитку України в умовах слабкості глобальної продовольчої системи // Економічна інтеграція як умова підвищення добробуту у країнах СНД : Зб. наук. праць конф. (29–30 квітня 2011 р.). – Одеса : Одес. нац. ун-т імені І.І. Мечникова, 2011. – Ч. 1. – С. 77–79.
38. Бойко А.В. Інвестиційний потенціал регіонів України: проблеми теорії та практики / А.В. Бойко // Зб. наук. пр. Черк. держ. технол. університету. Серія: Екон. науки [Текст] : Вип. 26 : У двох частинах. – Черкаси, 2010. – Ч. І. – С. 25–33.
39. Бойко А.В. Інвестиційні відносини в країнах Східної Європи у період трансформаційних перетворень // Теорія і практика сучасної економіки. Матеріали X міжнародної науково-практичної конференції: Черкаси, 14–16 жовтня 2009 р. / Відпов. ред. Хомяков В.І. – Черкаси : ЧДТУ, 2009. – С. 205–207.
40. Бойко А.В. Іноземні інвестиції та кредити у національній моделі ендогенного розвитку / А.В. Бойко // Зб. наук. пр. Черк. держ. технол. університету. Серія: Екон. науки [Текст] : Вип. 30 : У трьох частинах. – Черкаси, 2012. – Частина ІІІ. – С. 269–275.
41. Бойко А.В. Конвергенція та нерівномірність розвитку регіонів України: ризики, тенденції, перспективи / А.В. Бойко // Економіка і регіон:
науковий журнал. – 2014. – № 1 (44). – С. 69–75.
42. Бойко А.В. Концептуалізація стійкості національної економіки /
А.В. Бойко // Вісник КНТЕУ. – 2014. – № 1 (93). – С. 5–19.
43. Бойко А.В. Критическая инфраструктура как условие устойчивости национальной экономики / А.В. Бойко // Економіка. Фінанси. Право. – 2014. – № 1/1. – С. 7–10.
44. Бойко А.В. Механізми забезпечення стійкості економіки України до викликів і ризиків сучасності / А.В. Бойко // Економіка і регіон: науковий журнал. – 2014. – № 3 (46). – С. 36–43.
45. Бойко А.В. Модель інноваційно-орієнтованої нації: досвід Японії для України / А.В. Бойко // Трансформація національних моделей економічного розвитку в умовах глобалізації : матеріали Міжнар. наук.-прак. конф. (20–22 листопада 2013 року, Київ). – К. : Київ. нац. торг.-екон.
у-т, 2013. – С. 34-35.
46. Бойко А.В. Національна інноваційна модель як органічний елемент економічної моделі України / А.В. Бойко // Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність :
Зб. праць ІХ (ХХІ) Всеукр. науково-практичної конференції (14–15 березня 2013 року, Київ). – К. : НТУУ "КПІ", 2013. – С. 77–78.
47. Бойко А.В. Організаційно-інформаційні напрями інтенсифікації транскордонного співробітництва в інвестиційній сфері // Транскордонне співробітництво як фактор активізації євро інтеграційних процесів. Матеріали XVII міжнародної науково-практичної конференції: Чернівці, 7–8 травня 2008 р. / Гол. ред. І.М. Школа. – Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, 2008. – С. 347–350.
48. Бойко А.В. Особливості інвестиційно-інноваційних процесів в умовах фінансової нестабільності / А.В. Бойко // Сучасні тенденції розвитку світової економіки : Матеріали IV Міжнар. науково-практичної конференції (14 грудня 2012 року, Харків). – Харків. – С. 65–67.
49. Бойко А.В. Посткризова економіка України в умовах глобалізованості світового простору // Зб. наук. пр. Черк. держ. технол. університету. Серія: Екон. науки. Вип. 26. – Черкаси, 2010. – С. 115–124.
50. Бойко А.В. Природно-ресурсні можливості адаптивності економіки України до глобальних викликів / А.В. Бойко // Економіка і регіон: науковий журнал. – 2013. – № 6 (43). – С. 39–45.
51. Бойко А.В. Проблеми забезпечення збалансованого розвитку /
А.В. Бойко // Теорії мікро-макроекономіки: зб. наук. праць. Вип. 39. – К. : Видавн.-поліграф. центр Академії муніц. управл., 2012. – С. 50–62.
52. Бойко А.В. Проблеми та перспективи забезпечення фінансової стійкості економіки України / А.В. Бойко // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2012. – № 6 (65). – С. 87–92.
53. Бойко А.В. Реформування національної економіки в умовах глобальної нестабільності / А.В. Бойко // Сучасна економічна динаміка в контексті парадигми економічного розвитку Й.А. Шумпетера : Матеріали ХХ міжнародної науково-практичної конференції (14–15 жовтня 2011 р.). – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – С. 188–120.
54. Бойко А.В. Ринкові принципи інвестування в основі реалізації соціально-економічного потенціалу регіону // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю. Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції: Черкаси, 16–18 квітня 2008 р. / Відпов. ред. Яценко В.М. – Черкаси : ЧДТУ, 2008. – С. 204–206.
55. Бойко А.В. Саморозвиток національної економіки / А.В. Бойко // Сталий розвиток підприємств, регіонів, країн : Матеріали І Міжнар. науково-практичної конференції (2–3 листопада 2012 року, Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ, 2012. – С. 14–15.
56. Бойко А.В. Сільське господарство України у світовому економічному просторі / А.В. Бойко // Наука й економіка: Наук.-теор. журнал. –
Хмельницький, 2014. – Вип. 1 (33). – С. 97–102.
57. Бойко А.В. Социальная национальна экономика в условиях глобальных трансформаций / А.В. Бойко // Социально-экономические и финансовые механизмы обеспечения инновационного развития экономики: Тезисы докладов III Международной научно-практической конференции (20–21сентября 2012 г.). – Минск : ГИУСТ БГУ, 2012. – С. 70–71.
58. Бойко А.В. Соціально-економічна нерівність: компаративний аналіз у контексті інтеграційних пріоритетів України / А.В. Бойко // Зб. наук. пр. Черк. держ. технол. університету. Серія: Екон. науки [Текст]:
Вип. 31: У трьох частинах. – Черкаси, 2012. – Ч. ІІ. – С. 89–93.
59. Бойко А.В. Співробітництво між Україною та ЄС у напрямі "Торгівля та сталий розвиток" / А.В. Бойко // Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України : Матеріали VIII Міжнар. науково-практичної конференції (29–30 листопада 2012 року, Київ). –
Київ, 2012. – С. 3–5.
60. Бойко А.В. Стійкість національної економіки: теорія, методологія, практика / Аліна Василівна Бойко ; НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. НАН України. – К., 2014. – 288 с. : табл.., рис.
61. Бойко А.В. Теоретичне осмислення проблеми національного розвитку та економічної безпеки в умовах глобалізації // Формування ринкової економіки: зб. наук. пр.. – Спец. Вип. Методологічні проблеми сучасної політичної економії. – К. : КНЕУ, 2011. – С. 388–395.
62. Бойко А.В. Теоретичні моделі в аналізі стійкості національної економіки / А.В. Бойко // Наука й економіка : Наук.-теор. журнал. – Хмельницький, 2013. – Вип. 4 (32). – Т. 1. – С. 233–238.
63. Бойко А.В. Управління інвестиційним розвитком у контексті підвищення конкурентоспроможності економіки // Зовнішня торгівля: право та економіка. – № 4 (33). – Київ, 2007. – С. 122 –129.
64. Бойко А.В. Уразливість та стійкість економіки України у зовнішньоторговельних відносинах / А.В. Бойко // Економіка. Фінанси. Право. – 2014. – № 2/1. – С. 3–6.
65. Бойко А.В. Финансовая составляющая национальной устойчивости в глобальной экономике / А.В. Бойко // Scientific Reviews in Azerbaijan State University of Economics. – 2013. – Vol. 1, October–December. –
pp. 59–69.
66. Бойко А.В. Фінансова стійкість економічної системи в умовах глобальної нестабільності / А.В. Бойко // Модернізація стратегій економічного розвитку в умовах глобальної нестабільності: Матеріали Міжнар. науково-практичної конференції (22–23 листопада 2012 року, Київ). –
К. : КНЕУ, 2012. – С. 173–175.
67. Бойко А.В. Фінансова стійкість та економічний розвиток / А.В. Бойко // Філософія фінансової цивілізації : людина у світі грошей : Матеріали V Міжнар. філософсько-економічних читань (28–29 травня 2012 року,
Ірпінь) / Редколегія. Відп. секретар З.Е. Скринник. – Львів, 2012. –
С. 164–173.
68. Бойко А.В. Фінансово-кредитні детермінанти стійкості національної економіки в умовах глобальних зрушень / А.В. Бойко // Міжнародна економічна політика. Науковий журнал. Спец. випуск: У двох частинах. – К. : КНЕУ, 2012. – С. 287–292.
69. Бородин А.И., Киселева Н.Н., Шаш Н.Н. Дирижистские "ловушки" реализации федеральных целевых программ и институты развития // Финансовый журнал. – 2012. – № 2. – С. 5–16.
70. Бородіна О.М. Комерціалізація особистих селянських господарств як напрям підвищення доходів сільського населення / О.Бородіна, І.Прокопа, С.Киризюк // Економіка і прогнозування. – 2012. – № 3. –
С. 79–91.
71. Борщук Є.М. Проблеми оптимізації еколого-економічних систем і концепція сталого розвитку // Матеріали міжн. конф. "Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку": В 2 т. – Рахів, 1998. – Т. 1. – С. 20–24.
72. Бувальцева В.И., Микельсон А.Ю., Сурнин В.С. Саморазвитие экономики региона как эндогенная основа ее устойчивого роста (на примере Кемеровской области). – Новосибирск : Изд-во СО РАН, 2002. – 273 с.
73. Буренин А.Н. Рынки производных финансовых инструментов. – М. : ИНФРА-М, 1996. – 368 с.
74. Бюлетень Національного банку України: щомісячне аналітично-статистичне видання. – К. : НБУ, 2014. – № 7 (256). – 191 с.
75. Бюлетень Національного банку України: щомісячне аналітично-статистичне видання. – К. : НБУ, 2012. – №12 (237). – 187 с.
76. Валова продукція сільського господарства України (у постійних цінах 2010 р.) за 2013 рік / відп. за вип. О.М. Прокопенко. – К. : Держ. служба стат. України, 2013. – 24 с.
77. Валовий регіональний продукт [Електронний ресурс] / Держ. служби стат. України, 2013. – Режим доступу: ttp://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2008/vvp/vrp/vrp2008_r.htm
78. Варналій З.С. Економічна безпека України: проблеми та пріоритети зміцнення [Текст] : [монографія] / З.С. Варналій, Д.Д. Буркальцева, О.С. Саєнко. – К. : Знання України, 2011. – 299 с.
79. Веблен Т. Теория праздного класса / под общ. ред. В.В. Мотылева. –
М. : Прогресс, 1984. – 367 с.
80. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2012 році: Стат. збірник / відпов. за вип. І.І. Осипова. – К. : Держ. служба стат. України, 2013. – Ч. І. – 377 c.
81. Витрати і ресурси домогосподарств України у І кварталі 2013 рік (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України): Стат. бюлетень / відпов. за вип. І.І. Осипова. – К. : Держ. служба стат. України, 2013. – 145 с.
82. Власюк О.С. Виклики та загрози фінансовій безпеці України на середньострокову перспективу [Текст] / О.С. Власюк // Фінанси України. – 2012. – № 5. – С. 3–13.
83. Власюк О.С. Економічна безпека України в умовах ринкових трансформацій та антикризового регулювання / О. С. Власюк; ДННУ "Акад. фін. упр.". – К., 2011. – 473 c.
84. Власюк О.С. Модернізація фінансової стратегії України: виклики міжнародного середовища та внутрішні пріоритети розвитку [Текст] / О.С. Власюк // Фінанси України. – 2012. – № 1. – С. 18¬–27.
85. Водолазский А.А. Начала эконофизики и количественная определенность первых экономических законов. – Новочеркасск : "НОК", 2013. – 227 с.
86. Водолазский А.А. Эконофизика и законы здоровой экономики. Очерки о производительности труда и модернизации экономики. –Новочеркасск : "НОК", 2012. – 86 с.
87. Вольтерра В. Математическая теория борьбы за существование / В. Вольтерра. – М. : ИКИ, 2004. – 288 с.
88. Воробьева И.П. Устойчивость экономики и проблемы ее обеспечения в современной России // Вестник Томского государственного университета. – 2012. – № 1(17). – С. 17–25.
89. Воронин Ю. Ориентиры выхода из экономического кризиса // Экономист. – 2001. – № 5. – С. 11–21.
90. Воронов А.А. Устойчивость, управляемость, наблюдаемость: монография. – М. : Наука, 1979. – 335 с.
91. Гальчинський А.С. Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи [Текст] : методологічні аспекти / А.С. Гальчинський ; Інститут стратегічних оцінок. – К. : Либідь, 2006. – 310 с.
92. Гальчинський А.С. Криза і цикли світового розвитку [Текст] /
А.С. Гальчинський. – К. : АДЕФ–Україна, 2009. – 391 с.
93. Геєць В. Довіри немає не до банківських інститутів. Довіри немає до влади [Електронний ресурс] // Економічна правда. – 09.06.2009. – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/publications/4a2e3c3a9621d/
94. Геєць В. Ліберально-демократичні засади: курс на модернізацію України // Економіка України. – 2010. – № 3. – С. 4–20.
95. Геєць В. Соціоекономічна модернізація аграрного сектору України (концептуальні положення) / В.Геєць, В.Юрчишин, О.Бородіна, І.Прокопа // Економіка України. – 2011. – № 12. – С. 4–14.
96. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання / В.М. Геєць. – К. : Ін-т економ. прогнозув., 2000. – 344 с.
97. Геєць В.М. Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку / Валерій Михайлович Геєць ; НАН України ; Ін-т екон. та прогноз. НАН України. – К., 2009. – 864 с.
98. Гелл Д., Мак–Грю Е. Глобалізація / антиглобалізація / Пер. з англ. І. Андрущенко. – К. : К.І.С., 2004. – 180 с.
99. Герст П., Томсон Г. Сумніви в глобалізації. Міжнародна економіка і можливості керування / Пер. з англ. – К. : К.І.С., 2002. – 306 с.
100. Гладкий Ю.Н., Чистобаев А.И. Регионоведение. – М. : Гардарики, 2002. – 384 с.
101. Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование [Текст] : монография / [Д. Лукьяненко и др.] ; под науч. ред. проф. Д. Лукьяненко, А. Поручника, В. Колесова ; КНЕУ им. В. Гетьмана, МГУ им. М.В. Ломоносова. – К. : КНЭУ, 2013. – 466 с.
102. Головаха Є., Горбачик А., Паніна Н. Україна та Європа: результати міжнародного порівняльного соціологічного дослідження. – К. : Інститут соціології НАН України, 2006. – 160 с.
103. Горский Ю.М., Астафьев В.И. и др. Гомеостатика живых, технических, социальных и экологических систем. – Новосибирск : Наука, 1990. – 350 с.
104. Государство и рынок: американская модель / Под. ред.. М.А. Потного и В.Б. Супяна. – М. : Изд-во "Анния", 1999. – 435 с.
105. Гранберг А.Г., Суслов В.И., Суспицын С.А. Экономико-математические исследования многорегиональных систем // Регион: экономика и социология. – 2008. – № 2. – С. 120–150.
106. Гриценко А.А. Капитализация и социализация экономики в ретроспективе и перспективе / А.А. Гриценко // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – Вип. 15. – 2009. –
С. 191–195.
107. Гриценко М. Чому в Україні не розвиваються сільськогосподарські кооперативи [Електронний ресурс] / Національний прес-клуб "Українська перспектива", 2012. – Режим доступу: http://galinfo.com.ua/news/108592.html
108. Гріневська С.М. Креативний розвиток України – саморозвиток її регіонів / С.М. Гріневська // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. – Спец. вип. : у 2 ч. Регіональний розвиток України: проблеми та перспективи / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана"; відп. ред. С. Фіялка. – К. : КНЕУ, 2011. – Ч. 2. – С. 118–127.
109. Гурвич Е.Т., Прилепский И.В. Как обеспечить внешнюю устойчивость российской экономики // Вопросы экономики. – 2013. – № 9. – С. 4–39.
110. Данин Г. Мировой рынок: конкуренция или сотрудничество? // Международная экономика и международные отношения. – 1993. – № 10. –
С. 114–122.
111. Действующее международное право. – М. : Московский независимый институт международного права, 1997. – Т. 3. – С. 687– 692.
112. Декларація тисячоліття ООН від 08.09.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_621
113. Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети : Монографія / за ред. З.С. Варналій – К. : НІСД, 2007. –
768 c.
114. Дзюблюк О.В., Михайлюк Р.В. Фінансова стійкість банків як основа ефективного функціонування кредитної системи: монографія / Тернопіль : Вид-во ТНЕУ "Економічна думка", 2010. – 384 с.
115. Довіра до влади. Ставлення до виборчої реформи (результати соціологічного дослідження) // "Часопис ПАРЛАМЕНТ": наук.-попул. журнал. – 2011. – № 3. – С. 91–92.
116. Довкілля України 2012: Стат. зб. / за ред.. Н.С. Власенко. – К. : Держ. служба стат. України, 2013. – 234 с.
117. Доклад о мировых инвестициях, 2010 год: Инвестиции в низкоуглеродную экономику / Конференция ООН по торговле и развитию. – Нью-Йорк и Женева : ООН, 2010. – 50 с.
118. Доклад о мировых инвестициях, 2011 год: Способы организации международного производства, не связанные с участием в капитале, и развитие / Конференция ООН по торговле и развитию. – Нью-Йорк,
Женева : ООН, 2011. – 38 с.
119. Доклад о развитии человека за 2001 год: [пер. с англ.]. – Нью-Йорк, Оксфорд : Юниверсити Пресс, 2001. – 263 с.
120. Долгов С.И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление? – М. : ОАО "Изд-во "Экономика", 1998. – С. 10–12.
121. Дондокова Е.Б., Макарова Е.В. Устойчивость экономической системы в условиях глобализации: монография. – Улан-Удэ : Изд-во ВСГТУ, 2009. – 148 с.
122. Дослідж