Сопівник Ірина Віталіївна. Теорія і практика виховання моральної відповідальності сільської молоді : Сопивник Ирина Витальевна. Теория и практика воспитания нравственной ответственности сельской молодежи

Краткое описание

Сопівник Ірина Віталіївна. Теорія і практика виховання моральної відповідальності сільської молоді.- Дисертація д-ра пед. наук: 13.00.07, Східноукр. нац. ун-т ім. Володимира Даля. - Київ, 2014.- 491с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

СОПІВНИК ІРИНА ВІТАЛІЇВНА
УДК 37.034:316.334.55-053.67

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ

13.00.07 – теорія і методика виховання

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент НАПН України
Шевченко Г.П.

Київ – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………….…… 4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ………………………………..
16
1.1. Аналіз підходів до виховання моральної відповідальності особистості …………………….………………………….........................
16
1.2. Сутність поняття «моральна відповідальність» особистості ……. 42
1.3. Структура моральної відповідальності молоді ………………….…. 59
Висновки до першого розділу ………………………………………………….. 81
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ
83
2.1. Суспільна потреба у вихованні відповідальності серед молоді, що проживає у сільській місцевості .……………………………..…………..
83
2.2. Науково-педагогічні теорії та підходи виховання моральної відповідальності молоді …………………………………………………...
108
2.3. Технологічний підхід у процесі морального виховання молоді … 138
Висновки до другого розділу ………………………………………………….. 153
РОЗДІЛ ІІІ. СІЛЬСЬКА МОЛОДЬ ЯК ОБ’ЄКТ І СУБ’ЄКТ ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ …………….……
155
3.1. Молодь як об’єкт виховання …………………….…………………. 155
3.2.Особливості сільської молоді ………………………………………. 180
3.3.Сільська молодь як суб’єкт виховання моральної відповідальності 201
3.4. Діагностика рівнів сформованості моральної відповідальності сільської учнівської і студентської молоді ……………………………...
218
Висновки до третього розділу ………………………………………………... 244

РОЗДІЛ ІV. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ ……………………………………………………………………

247
4.1. Зарубіжний і вітчизняний досвід виховання моральної відповідальності молоді …………………………………………………...
247
4.2. Суб’єкти виховання відповідальності особистості ……………….. 273
4.3. Педагогічні умови виховання моральної відповідальності ……… 289
4.4. Технологія виховання моральної відповідальності сільської молоді 315
4.5. Впровадження педагогічної технології та аналіз результатів експериментальної роботи ………….……………………………………..
355
Висновки до четвертого розділу …………..………………………………….. 380
ВИСНОВКИ ……………………………………………….…………..… 383
ЛІТЕРАТУРА …………………………………………………………….. 395
ДОДАТКИ ………………………………………………………………… 443

ВСТУП

Актуальність теми. У період глобальних екологічних, економічних, продовольчих криз відповідальне відношення людини до себе, свого оточення, навколишнього світу, прогнозування наслідків своєї професійної діяльності набуває все більшого значення. В умовах науково-технічного прогресу, розвитку інформаційних технологій доля окремих людей, спільнот, країн, людства в цілому все більше стає залежною від волі, ціннісних орієнтирів невеликої групи людей чи окремих осіб. Тому важливим напрямом виховання дітей і молоді в сучасному глобалізованому світі є моральне виховання. На сучасному етапі розвитку цивілізації ключовою серед моральних якостей особистості є відповідальність. Саме вона має стати у XXІ столітті одним з основних принципів гармонійного співжиття людини з людиною та навколишнім середовищем. В умовах сьогодення людина сама собі кинула виклик через досягнення свого «раціо», яке проявляється в наукових відкриттях, технічних винаходах. Надбання наукової думки можуть використовуватися по-різному. Так, наслідком розвитку військового потенціалу стала атомна, хімічна, бактеріологічна зброя масового знищення; розвиток генної інженерії призвів до втручання людини в природний розвиток і відтворення живих істот, до появи генетично модифікованих організмів; безвідповідальне відношення до природи породило екологічну кризу світового масштабу; нераціональне ведення сільського господарства – до продовольчої кризи; падіння рівня моральності та зміна ціннісних орієнтацій з превалюванням індивідуалістично-матеріальних потреб спричинюють, особливо серед молоді, масові асоціальні явища, зокрема агресивність, насилля, розпусту, споживацький спосіб життя, зловживання алкоголем та наркотичними засобами, правопорушення та ін. Такі негативні явища, на нашу думку, у першу чергу пов’язані з кризою відповідальності або з безвідповідальністю. Остання спостерігається на різних рівнях: від відсутності відповідального відношення до себе і свого здоров’я аж до байдужого відношення до проблем інших людей, суспільства, держави, довкілля, безвідповідального відношення до благополуччя прийдешніх поколінь.
Саме тому проблема виховання моральної відповідальності молоді потребує особливої уваги. Молодь у всі часи була рушійною силою соціальних змін і перетворень, оскільки саме цій групі населення притаманні такі якості як енергійність, рішучість, адаптивність, мобільність, свобода, інтелектуальний розвиток, бажання змінити стан справ на краще, загострене відчуття справедливості. Практичне вирішення назрілих проблем в українському суспільстві в цілому та вітчизняному агропромисловому комплексі зокрема значною мірою пов’язане з якісною організацією системи виховної роботи із сільською молоддю, яка є тим головним людським ресурсом, який забезпечуватиме розвиток агропромислового комплексу в майбутньому. Тому саме цій категорії населення слід реалізувати важливу місію. Саме їй належить, відповідно до світових і європейських стандартів, організовувати і налагоджувати виробництво, переробку, зберігання та реалізацію сільськогосподарської продукції. У зв’язку із зростанням техногенного навантаження на природу, поглибленням екологічної кризи, зміною клімату, що зумовлює втрату врожаїв та зниження кількісних і якісних показників продовольчого забезпечення людей, зростає потреба у вихованні сільської молоді не лише як фахівців певної галузі, а й як особистостей із відповідальною життєвою позицією, які здатні будувати взаємовідносини в суспільстві, трудовому колективі, сім’ї, довкіллі на засадах добра, справедливості і законності.
На необхідності виховання відповідального молодого покоління зауважують як вітчизняні, так і зарубіжні науковці, а саме: Т. Алєксєєнко, О. Безпалько, І. Бех, Л. Білик, А. Бойко, В. Бурдун, Т. Василевська, Г. Васянович, І. Гамула, І. Грязнов, Є. Зєлєнов, Т. Кравченко, В. Крисаченко, Т. Куниця, А. Макаренко, О. Міщеня, В. Оржеховська, Ю. Осокіна, О. Петренко, А. Плахотний, В. Примак, М. Савчин, В. Сидоренко, М. Сметанський, Н. Стаднік, І. Степаненко, К. Стецюк, В. Сухомлинський, В. Тернопільська, Г. Шевченко, Т. Шиян, В. Шусть, О. Юринець та ін. Серед зарубіжних дослідників проблему відповідальності найбільш повно висвітлюють К. Абульханова-Славська, К. Апель, О. Бодальов, О. Бондаревська, О. Газман, Г. Гаєва, Г. Йонас, Т. Ємельянова, О. Коваленко, Л. Колберг, О. Куванова, В. Купченко, І. Куренков, Н. Мінкіна, Г. Олпорт, Ж. Піаже, П. Підкасистий, Д. Узнадзе, К. Хелкам, О. Шушеріна, Н. Щуркова та ін.
Аналіз наукової літератури, нормативно-правових документів, стану виховання моральної відповідальності молоді дав нам підстави виокремити ряд протиріч, які зумовлюють наявність суперечностей між:
 потребою суспільства в моральних, відповідальних молодих людях і недостатньому рівні сформованості в них моральної відповідальності;
 суспільним замовленням у вихованні гармонійно розвинених молодих людей та відсутністю концепції, програми виховання відповідальної особистості;
 високим рівнем розробки проблеми відповідальності в психолого-юридичному аспекті та недостатньою розробкою педагогічних і методичних засад виховання моральної відповідальності молоді;
 наявним передовим вітчизняним і зарубіжним досвідом виховання відповідальності сільської молоді та недостатнім їх впровадженням у масову практику;
 знаннями моральних норм молодими людьми і їх безвідповідальною поведінкою;
 особливостями соціокультурного розвитку сільського соціуму і недостатнім їх урахуванням у виховній практиці;
 необхідністю підготовки сільської молоді до відповідальної життєдіяльності в умовах сільської місцевості та недостатньою реалізацією виховних впливів суб’єктами виховної взаємодії.
Актуальність, наявні протиріччя, недостатній рівень теоретичної й практичної розробки проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Теорія і практика виховання моральної відповідальності сільської молоді».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою держбюджетних тем НДІ природничих і гуманітарних наук Національного університету біоресурсів і природокористування України: «Розробити теоретичні і методичні засади соціально-педагогічної діяльності із сільською молоддю» (номер державної реєстрації 110/354 ПР); «Формування гармонійно розвиненої особистості фахівців природоохоронної та агропромислової галузей засобами культурно-просвітницької діяльності» (номер державної реєстрації 0113U003850).
Тему дисертації затверджено Вченою радою Національного університету біоресурсів і природокористування України (протокол № 11 від 20.06.2013 р.) та узгоджено на засіданні Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 25.03.2014 р.).
Мета дослідження полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні сутності моральної відповідальності особистості та експериментальній перевірці ефективності педагогічної технології виховання моральної відповідальності сільської молоді.
Завдання дослідження:
• розкрити теоретичні основи виховання моральної відповідальності особистості;
• обґрунтувати концептуально-методологічні засади виховання моральної відповідальності сільської молоді;
• виокремити особливості сільської молоді, які зумовлюють специфіку виховання моральної відповідальності;
• вивчити зарубіжний і вітчизняний досвід виховання моральної відповідальності сільської молоді;
• обґрунтувати педагогічні умови виховання моральної відповідальності сільської молоді;
• теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технологію виховання моральної відповідальності сільської молоді.
Об’єкт дослідження: процес виховання моральної відповідальності сільської молоді.
Предмет дослідження: педагогічна технологія виховання моральної відповідальності сільської учнівської і студентської молоді.
Провідна концептуальна ідея дослідження ґрунтується на філософських положеннях екзистенціалізму, теорії локусу контролю, теорії оперантного біхевіоризму, теорії відповідальності К. Апеля, «принципі відповідальності» Г. Йонаса; наукових ідеях особистісно-орієнтованого, аксіологічного, діяльнісного, компетентнісного, технологічного підходів.
Концепція дослідження базується на ряді положень. Людина як біологічна істота займає свою нішу в природному середовищі, у ланцюгу живлення, тому вона є складовою екосистеми Землі. Людина, як мисляча та активна істота, постійно впливає на навколишнє середовище і змінює його, тому паралельно з розвитком науково-технічного прогресу має зростати моральна відповідальність особистості і суспільства за результати діяльності. В людині взаємопов’язані два начала – біологічне і соціальне, які визначають її поведінку. Єдність людини як біо-соціальної істоти зумовлює наявність суперечності між бажанням індивіда уникати обов’язків (як наслідок – і відповідальності) та соціальною необхідністю їх виконувати. Як істота соціальна, людина має виконувати покладені на неї обов’язки, дотримуватись моральних норм, які є базовими регулятивними механізмами. Період молодості – це найвідповідальніший етап у житті людини, саме тоді вона реалізує право доленосного вибору, який визначає її майбутнє. Педагогічний супровід має спонукати молоду людину до усвідомлення відповідальності за свободу власного вибору. Чи вдасться людині правильно розпорядитися цією свободою – залежить тільки від неї самої.
Унікальність, неповторність, індивідуальність – це характеристики кожної окремо взятої людини. Її самобутні особливості – це система знань, поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, установок, потреб, що випливають із життєвого досвіду. На відміну від правової відповідальності, моральна не має чітко прописаних вимог і санкцій, вона орієнтована на моральні норми, які людиною засвоюються та дотримуються індивідуально, регулюються її совістю.
Індивід живе і розвивається в людській спільноті, накопичує власний досвід, засвоює певні цінності, виробляє відношення до себе, інших людей та навколишнього світу, тому, рівень морального розвитку окремого суспільства, визначає і створює передумови для морального розвитку окремої людини. Колектив є одним з важливих суб’єктів виховання моральної відповідальності як окремого індивіда, так і колективної відповідальності в цілому. Важливими засобами виховання відповідальної особистості в колективі є праця, взаємини відповідальної залежності та педагогічно спрямована громадська думка. Праця є одним з найдієвіших засобів морального виховання особистості. Працелюбність окремої людини відображає поведінковий аспект її моральної відповідальності.
У процесі виховання моральної відповідальності сільської молоді необхідно враховувати особливості соціокультурного середовища села, що визначають специфіку виховної роботи з даною категорією населення. Специфіка виховання моральної відповідальності сільської молоді пов’язана із соціокультурними особливостями сільських територій, зокрема такими: недостатній розвиток соціально-побутової інфраструктури; низька економічна активність та бідність населення; недостатній розвиток мережі громадських об’єднань; закриття малокомплектних шкіл або недостатнє їх кадрове забезпечення; тісні родинно-сусідські взаємини; вплив громадської думки і контролю; збереження національних традицій та звичаїв; зв’язок з природою; зайнятість працею, зокрема сільськогосподарською; вплив релігії і церкви.
На різних етапах наукового пошуку було використано такі методи дослідження:
теоретичні: аналіз психолого-педагогічної та іншої наукової літератури, інтернет-ресурсів – для вивчення стану розробки досліджуваної проблеми у працях вітчизняних і зарубіжних учених; аналіз законодавчих, нормативно-правових і галузевих документів – для визначення суспільної потреби у вихованні моральної відповідальності особистості; метод моделювання – для розробки тримірної моделі моральної відповідальності особистості; порівняння, синтез і узагальнення теоретичних напрацювань інших учених та результатів власного дослідження – для формулювання понять, концептуальних положень, особливостей виховання моральної відповідальності сільської молоді; аналіз, узагальнення, систематизації – для обґрунтування технології виховання моральної відповідальності сільської молоді;
емпіричні: вивчення результатів діяльності класних керівників та наставників академічних груп, експертна оцінка – для оцінки рівня сформованості моральної відповідальності сільської молоді; вивчення зарубіжного досвіду – для виявлення існуючого передового досвіду виховання моральної відповідальності; з метою діагностики рівня сформованості моральної відповідальності сільської молоді було застосовано спостереження, бесіду, анкетування, експертну оцінку, самооцінку, інтерв’ювання, створення виховуючи ситуацій, а також ряд методик, зокрема методики: Р. Кеттела «16 PF»; «Рівень суб’єктивного контролю» (Є. Бажин, Є. Голинкіна, Л. Еткінд); «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча; «Мотивація відповідальності» (М. Савчина), «Методика визначення домінуючої гуманістичної чи егоїстичної спрямованості школяра» та авторські методики діагностики моральної відповідальності сільської молоді;
метод педагогічного експерименту (констатувальний, формувальний, контрольний) з наступним аналізом і узагальненням результатів – для перевірки ефективності впроваджуваної технології виховання моральної відповідальності сільської молоді;
методи математичної статистики – з метою перевірки достовірності результатів впровадження технології виховання моральної відповідальності сільської молоді застосовано критерій «хі-квадрат».
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що
вперше:
• розроблено тримірну модель моральної відповідальності особистості;
• розкрито досвід виховання моральної відповідальності сільської молоді України та зарубіжних країн;
• розроблено Концепцію виховання моральної відповідальності сільської молоді;
• розкрито педагогічні умови виховання моральної відповідальності сільської молоді;
• обґрунтовано і впроваджено технологію виховання моральної відповідальності сільської молоді;
удосконалено:
• методичне забезпечення виховання моральної відповідальності учнівської і студентської молоді;
• систему роботи класних керівників та наставників академічних груп із виховання морально відповідальної особистості;
• методику діагностики моральної відповідальності сільської молоді;
уточнено:
• сутність поняття «моральна відповідальність»;
подальшого розвитку набули:
• технологічний підхід, який лежить в основі виховання моральної відповідальності сільської молоді;
• ідеї впливу праці та громадської думки на виховання моральної відповідальності сільської молоді;
• форми та методи виховання відповідальної особистості;
• показники, критерії і рівні сформованості моральної відповідальності сільської молоді (мотиваційний, когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий, рефлексивний);
до наукового обігу введено:
• маловідомі або невідомі міжнародні документи щодо стану моральності в окремих країнах світу, статистичні дані з розвитку і становища сільської молоді в світі.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці: методики діагностики моральної відповідальності сільської молоді; Концепції виховання моральної відповідальності сільської молоді; журналу та методичних матеріалів для наставників академічних груп; системи занять для роботи класних керівників та наставників академічних груп щодо проблеми виховання моральної відповідальності; електронних навчальних курсів на базі платформи Moodle та навчально-методичних комплексів дисциплін з «Етики»; методичних рекомендацій «Технологія виховання моральної відповідальності сільської молоді», «Виховання моральності старшокласників у сільській місцевості».
Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Національного університету біоресурсів і природокористування України (акт від 30. 05. 2014 р.), Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Заліщицький аграрний коледж імені Є. Храпливого» (довідка №258 від 30. 05. 2014 р.), Таврійського державного агротехнологічного університету (довідка №05-1032/1 від 28. 05. 2014 р.), Косівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (довідка №100 від 30. 05. 2014 р.).
Особистий внесок здобувача. У статті «Роль бібліотеки в реалізації змісту виховної роботи зі студентською молоддю в аграрному вищому навчальному закладі», опублікованій у співавторстві із З. Колесовою, обґрунтовано специфічні особливості відбору змісту виховання для студентів аграрних ВНЗ з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності. У статті «Застосування бібліотечних фондів Клубу ділової жінки «Гармонія» у навчально-виховному процесі», опублікованій у співавторстві з Т. Мельничук, обгрунтовано роль університетської громадської організації в моральному вихованні студентської молоді. У статті «Експериментальна робота з удосконалення виховної роботи зі студентською молоддю», опублікованій у співавторстві з Р. Сопівником, здійснено аналіз результатів щодо роботи наставників академічних груп у процесі виховання відповідальності особистості. У статті «Професійна підготовка майбутніх соціальних педагогів до застосування елементів трудового виховання у сучасній школі», опублікованій у співавторстві з Ю. Юзефович, висвітлено роль праці у вихованні відповідальної особистості. У статті «Екологічна складова змісту підготовки майбутніх соціальних педагогів», опублікованій у співавторстві з Н. Тверезовською, розкрито шляхи формування екологічної відповідальності майбутніх педагогів, які готуються до роботи в сільській місцевості. У статті «Діагностика окремих складових здорового способу життя у студентів – вихідців із сільської місцевості», опублікованій у співавторстві з Р. Корсак, здійснено аналіз результатів опитування студентської сільської молоді щодо валеологічної відповідальності. У статті «Агресивність підлітків із сільської місцевості: діагностика та соціально-педагогічна профілактика», опублікованій у співавторстві із Ю.Кононенко, розкрито агресивну поведінку підлітків із сільської місцевості як передумову їх безвідповідального відношення до людей. У статті «Сущность социальной ответственности как личностного качества сельской молодежи», опублікованій у співавторстві з Т. Мельничук, уточнено сутність поняття «соціальна відповідальність». У навчальному посібнику (Рекомендований Міністерством освіти і науки України, лист №1.4/18-Г-2156 від 22.10.2008 р.), підготовленому у співавторстві із П. Лузаном, С. Виговською, висвітлено види навчально-дослідницької роботи студентів. У хрестоматії «Історія української педагогіки і освіти» (Рекомендованій Міністерством аграрної політики та продовольства України, лист №18-28-13/64 від 14.01.2011 р.), підготовленій у співавторстві із О. Васюк, подано хрестоматійний матеріал вітчизняних мислителів, педагогів щодо проблем морального виховання молоді. У методичних матеріалах «Журнал та методичні матеріали наставника студентської групи», опублікованих у співавторстві з В. Лисенком, Р. Сопівником, розроблено тематики виховних занять наставника академічної групи щодо виховання морально відповідальної особистості. У довідковому виданні «Педагогічний довідник викладача-аграрника», опублікованому у співавторстві із П. Лузаном, подано довідкові матеріали з проблем виховання студентської молоді аграрних вищих навчальних закладів. У робочому зошиті з навчальної дисципліни «Методологічні засади соціально-педагогічних досліджень», опублікованому у співавторстві із Р. Сопівником, подано програму та методи науково-педагогічного дослідження, завдання для самостійної і практичної роботи та питання для самоперевірки з метою формування дослідницьких умінь та навичок молодих людей. У методичних матеріалах «Історичні аспекти реформування системи вищої освіти України», опублікованих у співавторстві з Р. Сопівником, розкрито на основі нормативно-правових документів суспільну потребу у вихованні морально відповідальної особистості.
Апробація результатів дисертації здійснювалась шляхом їх публікацій у наукових та науково-методичних виданнях, обговорення на науково-практичних конференціях:
міжнародних: Міжнародна науково-практична конференція «Соціальна робота в Україні: вектор розвитку в третьому тисячолітті» (Київ, 2007); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Теорія та методика професійної освіти: реалії та перспективи XXІ століття» (Київ, 2011); ІV Міжнародна науково-практична конференція «Теорія та методика професійної освіти: реалії та перспективи XXІ століття» (Київ, 2013); VІ міжнародна науково-практична конференція та XX Всеукраїнські педагогічні читання «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: розвиток творчої особистості» (Кіровоград-Павлиш, 2013); V Міжнародна конференція «Теорія та методика професійної освіти: наукові читання імені професора Віктора Сидоренка» (Київ, 2014);
всеукраїнських: ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Соціально-психологічні особливості професійної діяльності працівників соціальної сфери: подорож у просторі змін» (Київ-Мелітополь, 2009); Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми та перспективи професійної освіти в сучасних умовах» (Умань, 2013);
міжвузівських: Міжвузівська науково-практична конференція «Професійна освіта: теорія, досвід, проблеми» (Київ, 2009).
Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися на кафедрі педагогіки, методики навчання та управління навчальним закладом, розширеному засіданні проблемної вченої ради НДІ природничих і гуманітарних наук, щорічних звітно-наукових конференціях, методичних семінарах у Національному університеті біоресурсів і природокористування України (2006 – 2014 pp.).
Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 44 публікаціях, з яких одна монографія, 25 статей у фахових виданнях, 4 публікації у збірниках матеріалів конференцій, 1 навчальний посібник (гриф МОН України), 1 хрестоматія (гриф МАП України), 1 довідник, 11 навчально-методичних рекомендацій.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 – теорія і методика виховання «Формування громадянськості студентів вищих аграрних навчальних закладів» захищена 2006 року. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської дисертації не використовувались.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (451 найменувань, з них 51 – іноземною мовою), 5 додатків на 51 сторінці. Загальний обсяг дисертації становить 494 сторінки. Обсяг основного тексту – 382 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Проблема виховання морально відповідальної особистості має свою давню історію. В добу Стародавніх східних цивілізацій виникають етичні вчення, які зобов’язують до підготовки молодого покоління на засадах моральності, відповідальності. Сформульоване Конфуцієм «золоте правило моралі» актуально і до наших днів. Особливий вплив на формування відповідальності віруючих здійснювали світові релігії, зокрема Іудаїзм, Християнство. В добу Середньовіччя загострюється увага на тому, що людина повинна неухильно дотримуватись релігійних приписів. У добу Відродження та Нового часу в тлумаченні моральної відповідальності домінують ідеї гуманізму, «розумного егоїзму». З’являються вчення, які відповідальним вважають того, хто досягає мети навіть усупереч моральним нормам (Н. Макіавеллі). Серед українських мислителів варто виділити Г. Сковороду, який стверджував, що відповідальною є та людина, яка «чинить по совісті» та уникає «пасток світу цього». Важливим етапом розвитку вчення про виховання моральної відповідальності особистості стала поява педагогічних систем К. Ушинського (виховання моральних якостей, зокрема любові до Вітчизни, праці, рідної мови, почуття обов’язку і відповідальності, чесності і скромності та ін.), А. Макаренка («відносини відповідальної залежності») та В. Сухомлинського (відповідальність людини за людину, громадянська відповідальність, відповідальність перед колективом, професійна відповідальність, батьківська і сімейна відповідальність, особистісна відповідальність). У наш час проблема виховання відповідальної особистості найбільш повно висвітлена у працях Г. Васяновича, В. Левківського, М. Савчина, М. Сметанського та ін. Проте проблема морального виховання сільської молоді не була предметом спеціального дослідження.
Уточнено сутність поняття «моральна відповідальність», яке розглядається як особистісне утворення, що характеризується ґрунтовними знаннями моральних норм і правил, усвідомленням своїх обов’язків, передбачає емоційно-позитивне ціннісне відношення до них, характеризується актуалізацією в суб’єкта спонукань, намірів відповідальної поведінки та схвалювану суспільством моральну поведінку людини з подальшою рефлексією, самоконтролем, самокорекцією. Розкрито основний зміст та структуру моральної відповідальності сільської молоді, що включає: відповідальність за власне здоров’я (валеологічна відповідальність); екологічну відповідальність; професійну відповідальність; сімейну, в тому числі батьківську відповідальність; громадянську відповідальність. Відповідальність за власне здоров’я (валеологічна відповідальність) – це особистісна риса людини, яка характеризується усвідомленою потребою та знаннями про здоров’я, здоровий спосіб життя, передбачає позитивне емоційно-ціннісне відношення до власного здоров’я і відповідну здоров’язберігаючу поведінку. Екологічна відповідальність – це якісна характеристика особистості, яка усвідомлено здобуває комплекс екологічних знань, ставиться до навколишнього середовища та природи як унікальної цінності, вмотивована до екологобезпечної поведінки. Професійна відповідальність особистості передбачає свідомий вибір професійної діяльності, яка відповідає особистісним характеристикам індивіда, що дозволяють їй свідомо і відповідально виконувати свої професійні та особистісні обов’язки у трудовому колективі, передбачати наслідки професійної діяльності в умовах сталого розвитку, беручи на себе відповідальність за якість і безпеку виробленої продукції чи наданих послуг перед самим собою, колективом, споживачами, суспільством. Основними складовими сімейної відповідальності є: відповідальне відношення до створення сім’ї – включає психологічну, економічну, трудову готовність; відповідальне відношення до народження і виховання дітей – включає психологічну, педагогічну, фізичну, медичну, економічну готовність; відповідальне відношення до членів сім’ї; відповідальність за стан розвитку і майбутнє сім’ї. Громадянська відповідальність – це відповідальність, яка характеризується наявністю в особистості системи моральних, правових, політичних, економічних, історичних, культурологічних усвідомлених знань, сприйняття громадянських цінностей та на їх основі формування громадянської позиції, яка реалізується у відповідальній громадянській поведінці.
Розроблено тримірну сутнісну модель моральної відповідальності особистості, яка дає відповіді на запитання «За що відповідальна людини?» (здоров’я, сім’ю, дітей, країну, навколишнє середовище, Людину), «Перед ким несе моральну відповідальність» (собою – совістю, сім’єю, суспільством, майбутніми поколіннями), «Які часові межі моральної відповідальності?» (минуле, сучасне, майбутнє).
2. Встановлено, що до найбільш важливих наукових теорій, на основі яких необхідно здійснювати процес виховання моральної відповідальності молоді, необхідно віднести наступні: екзистенціалізм (Ж. П. Сартр, А. Камю, М. Гайдеггер, К. Ясперс), теорія локуса контроля або теорія про два типи відповідальності (інфернальний, екстернальний), теорія оперантного біхевіоризму (научіння) (Б. Скіннер), теорія відповідальності К. Апеля (акцентує на колективній солідарній відповідальності людей за вирішення існуючих проблем сьогодення та майбутнього), «принцип відповідальності» Г. Йонаса (спрямований на пошук оптимальних механізмів взаємодії людини із навколишнім природнім середовищем). Базовими підходами виховання моральної відповідальності сільської молоді є особистісно-орієнтований (в центрі педагогічного процесу повинна бути окрема дитина з її інтересами, нахилами, здібностями, задатками, спрямованістю, життєвим досвідом, ціннісними орієнтаціями, переконаннями), діяльнісний (виховання відповідальної особистості шляхом її включення у різні види діяльності та дослідження особливостей розвитку особистісних характеристик вихованця у процесі його активної перетворювальної діяльності), компетентнісний, аксіологічний, технологічний. Аксіологічний підхід передбачає формування в молодої людини системи цінностей, що визначають її відношення до себе, інших людей, навколишнього світу. Оскільки в основі відповідальної поведінки особистості закладено систему ставлень, в основі яких ціннісні орієнтації людини, тому аксіологічний підхід є базовим у формуванні моральної відповідальності сільської молоді. В основі компетентнісного підходу покладено ідею відповідального відношення особисті до: свого розвитку (здатність до навчання), до здоров’я як власного, так і інших людей (здоров’язберігаюча компетентність), до держави та її інститутів (громадянська компетентність), до інших людей (соціальна компетентність), до свого фаху (професійна компетентність), до навколишнього середовища (екологічна компетентність). Розкрито нормативно-правову базу, яка визначає суспільну потребу в формуванні моральної відповідальності молоді в цілому та сільської зокрема. Аналіз існуючих нормативно-правових документів в Україні щодо необхідності виховання моральної відповідальності сільської молоді свідчить про те, що: держава покладає на себе зобов’язання і відповідно несе відповідальність за створення умов для вільного розвитку особистості, дотримання прав і свобод кожного громадянина; основними видами моральної відповідальності є громадянська (Конституція України, Закон України «Про громадянство»), екологічна (Конституція України, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»), сімейна, батьківська (Сімейний кодекс України, Закону України «Про охорону дитинства»), професійна (Закони України «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту»), відповідальність за власне здоров’я (Конституція України, Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді), відповідальність за соціокультурний розвиток села (Закон України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві»).
3. Розкрито характеристики сучасної молоді, яка з одного боку є найбільш творчою, прогресивною (в силу рівня освіченості, володіння інформаційними технологіями), амбітною, впевненою, а з іншого переживає кризу моральності, яка супроводжується егоїзмом, патерналізмом, інфантилізмом, байдужістю до оточуючих, спрямованістю на матеріальні цінності, комфорт, гедонізм. Такі явища обумовлюють зниження відповідального відношення молоді до свого розвитку, праці, сім’ї, професії, країни, навколишнього середовища тощо. Досліджено особливості сільської молоді, яка представляє значну частину у структурі населення України (більше 4 млн.), проживає у сільській місцевості. Серед основних особливостей сільської молоді визначено наступні: демографічні, економічні, освітні, дозвіллєві, громадсько-політичні, ціннісно-орієнтаційні та здоров’язберігаючі. До основних демографічних особливостей віднесено динаміку чисельності сільської молоді, постаріння шлюбності і материнства, зростання народження дітей молодими жінками, які не є в шлюбі, міграцію сільської молоді, високу смертність серед молоді. Здоров’язберігаючими особливостями, які визначають сутність і зміст соціально-педагогічної діяльності визначено: загальне погіршення стану здоров’я сільської молоді, вплив об’єктивних та суб’єктивних чинників на здоров’я сільської молоді, відношення сільської молоді до здоров’я. Виділено економічні особливості сільської молоді, зокрема тенденції до зростання рівня зайнятості, високий показник зайнятості сільської молоді у неформальному секторі економіки та все ж значна кількість безробітних. До основних дозвіллєвих особливостей сучасної сільської молоді віднесено зростаючі тенденції до пасивного відпочинку, залежність задоволення дозвіллєвих потреб від рівня матеріального добробуту, недостатньо розвинена мережа дозвіллєвих центрів у сільській місцевості. До громадсько-політичних особливостей сільської молоді віднесено наступні: низький рівень громадської активності сільської молоді, відсутність стійкого інтересу до громадсько-політичного життя, несистемна участь сільської молоді у діяльності громадських організацій і політичних партій, низький рівень електоральної активності.
Розкрито особливості сільської молоді, які визначають специфіку виховання моральної відповідальності сільської молоді. До основних несприятливих факторів для виховання моральної відповідальності сільської молоді відносимо: а) недостатній розвиток соціально-побутової інфраструктури в сільській місцевості, зокрема: медичних закладів і пунктів, що призводить до зниження рівня відповідальності за власне здоров’я; закладів культури, дозвілля і побуту – унеможливлює повноцінне задоволення духовних потреб; соціальних служб і центрів – недостатню поінформованість щодо своїх законних прав та обов’язків; б) специфіка зайнятості та економічна активність полягає в тому, що більшість мешканців сільських територій зайняті в сільськогосподарському виробництві, яке є сезонним і низькооплачуваним, а тому більшість людей із сільської місцевості знаходяться за межею бідності, такі умови не сприяють розвитку підприємництва на селі, економічній активності і відповідно створюють умови для зниження рівня морально-професійної відповідальності, оскільки основні зусилля спрямовуються на боротьбу за виживання; в) недостатній розвиток мережі громадських об’єднань знижує можливості сільської молоді для активної участі у громадсько-політичному житті населеного пункту чи регіону, як наслідок менше можливостей для формування громадянської відповідальності; г) закриття малокомплектних шкіл та недостатнє їх кадрове забезпечення знижують можливості сільської молоді для отримання якісної базової освіти, що в свою чергу впливає на інтелектуальний та ціннісно-духовний розвиток підростаючого покоління, а відтак мотиваційну, когнітивну, ціннісну компоненту виховання моральної відповідальності. До основних позитивних особливостей, що є сприятливими для виховання моральної відповідальності сільської молоді, на нашу думку, необхідно віднести: а) тісні родинно-сусідські взаємини, які сприяють добросусідській взаємодопомозі, цінності міцної сім’ї та відповідального батьківства; б) вплив громадської думки і громадського контролю за діями і вчинками окремих представників громади, що розвиває почуття відповідальності один за одного та колективної відповідальності; в) збереження національних традицій та звичаїв, що сприяє утвердженню історичної пам’яті, єдності поколінь, формуванню громадянської відповідальності; г) зв’язок із природою – уся життєдіяльність сільських мешканців відбувається, у своїй більшості, на відкритих просторах, на лоні природи, звідси емоційна близькість, джерело естетичних переживань та відповідальне відношення до навколишнього середовища; д) зайнятість працею, зокрема сільськогосподарською, сприяє розвитку працелюбності, потреби у праці; е) вплив релігії, церкви спрямовується на духовно-моральні засади співжиття сільського соціуму, утвердження цінності сім’ї, батьків, взаємоповаги та взаємодопомоги, пошани до релігійних свят і традицій.
Виділено складові суб’єктності сільської молоді, зокрема суб’єктивна оцінка об’єктивного світу, активна участь у конструюванні власного теперішнього і майбутнього життєвого шляху, внутрішня боротьба мотивів, усвідомлення потреби діяти окремій молодій людині відповідним чином, розвиток в особистості свідомості, самосвідомості, «Я-концепції», активна різнопланова діяльність, спрямована на зміну оточуючого світу. Сільська молодь як суб’єкт педагогічної взаємодії, має можливість реалізувати свою активність у таких важливих напрямах діяльності як: свідомому виборі власного життєвого шляху, в організації навчально-виховного та дозвіллєвого середовища, у самовихованні, у самоактуалізації та самореалізації власних потенційних можливостей, у педагогічно доцільному розв’язанні та вирішенні власних життєвих проблем.
4. Здійснено аналіз досвіду виховання морально відповідальної молоді. Така робота здійснюється на кількох рівнях, зокрема: загальнодержавному (включає досвід реалізації різноманітних проектів, акцій, програм, які здійснюються як повноваженими державними структурами та громадськими організаціями); регіональному (передбачає реалізацію програм виховання відповідальної поведінки молодих людей в окремому регіоні); місцевому (полягає, як правило, в організації програм, акцій в окремих населених пунктах); локальному (передбачає заходи, реалізовані центрами, освітніми, культурно-дозвіллєвими, медичними, спортивними та іншими закладами). Особлива увага звертається на виховання сімейної і батьківської відповідальності (зокрема у США, Польщі, Україні), з цією метою реалізуються різноманітні програми підготовки молоді до сімейного життя та усвідомленого батьківства («Мистецтво кохати», «Будуємо стосунки», «Усвідомлене батьківство» та ін.). Важливими напрямами виховання молодих людей, які першочергово необхідно реалізувати є формування відповідальності за «людину», екологічної та соціальної відповідальності. Встановлено, що в цілому відсутня система цілеспрямованого, обґрунтованого виховання морально відповідальної особистості (причому в більшості країн світу), яка б передбачала поетапний алгоритм взаємодії конкретного вихованця із суб’єктами виховної взаємодії на різних етапах його розвитку, а існуючі програми охоплюють спорадично окремих молодих людей.
Виділено основні суб’єкти виховання моральної відповідальності сільської молоді: сім’я, родина – для усіх категорій молоді; педагогічні колективи навчальних закладів – для учнів сільських шкіл та студентів, які є вихідцями із сільської місцевості; фахівці психологічної служби (соціальні педагоги, практичні психологи, соціальні працівники) – в основному для учнів сільських шкіл та студентів, які є вихідцями із сільської місцевості; громада села (громадська думка), церковна громада – для усіх визначених категорій молоді; референтна група (друзі, родичі, однокласники) – для усіх визначених категорій молоді; трудовий колектив – для сільської молоді, зайнятої у виробничій чи невиробничій сфері; засоби масової інформації – для усіх визначених категорій молоді, особливо безробітної; сама молода людина у процесі рефлексії.
5. Обґрунтовано педагогічні умови виховання моральної відповідальності сільської молоді. По-перше – це вмотивованість сільської молоді до морально відповідальної поведінки, що передбачає актуалізацію цілого ряду потреб (у виконанні громадянського обов’язку, гармонійному співжитті із природою, збереженні власного здоров’я, професійній самореалізації, побудові сім’ї, афіліації, дотриманні правових і моральних норм тощо). По-друге, врахування у формах, методах і засобах виховання моральної відповідальності соціокультурної специфіки сільського регіону, в результаті чого береться до уваги незаперечний факт – село має специфічну ієрархію цінностей, міжособистісних відносин, матеріальну культуру, господарсько-економічну основу життєдіяльності, школу, побут, духовну культуру і вірування, систему самоорганізації і управління тощо. По третє – виховання моральної відповідальності має відбуватись у колективі, чим передбачається використання усіх виховних можливостей організованої спільноти. По-четверте – передача сільській молоді знань про моральну відповідальність, що випливає із базового педагогічного принципу єдності свідомості і поведінки, коли знання, погляди засвоєна наукова інформація про моральну норму чи правило, види моральної відповідальності і ті поняття, які з ними пов’язані – природа, особисте здоров’я, сім’я, професія, право, закон, звичай, традиція, патріотизм, – визначають морально-відповідальну поведінку. По-п’яте – виховання моральної відповідальності у праці, що передбачає дію і мету, а отже накладає на суб’єкта, носія предметно-перетворювальної діяльності, відповідальність за її результат; залежно від того з яких позицій виступає людина, і яку мету переслідує, у її перетворювальній активності можна віднайти зв’язки з певними видами моральної відповідальності. По-шосте – формування моральних переконань на засадах ноосферогенезу, філософсько-світоглядної системи, що фокусує увагу і діяльність людини на важливому пріоритеті сучасності – збереженні життя на Землі.
6. Обґрунтовано технологію виховання моральної відповідальності сільської молоді. Загальна ціль даної технології – це педагогічний супровід виховання моральної відповідальності сільської молоді. Основні концептуальні положення технології полягають у розгляді людини як істоти біо-соціальної, яка є творцем своєї долі, носієм індивідуально-неповторного, живе в соціумі, належить до колективу, розвивається в праці та є невід’ємною складовою Всесвіту. Розкрито етапи виховання моральної відповідальності сільської молоді (діагностичний, когнітивний, емоційно-ціннісний, мотиваційний, поведінковий, рефлексивно-оціночний, дослідницький, корекційно-прогностичний) та визначено завдання на кожному із них. Основними завданнями діагностичного етапу є: вивчення мотиваційної сфери особистості як підґрунтя морально відповідальної поведінки, зокрема потреб, мотивів, спрямованості; з’ясування розуміння сучасною молоддю сутності моральності, відповідальності та моральної відповідальності; вивчення ступеня усвідомлення молодими людьми власних обов’язків та повинностей; встановлення типу локуса-контролю (екстернального або інтернального); виявлення ціннісних орієнтацій, системи ставлень до себе, інших людей, сім’ї, дітей, професії, праці, колективу, держави, природи та ін.; дослідження особливостей самооцінки молодими людьми їх рівня моральності та моральної відповідальності, в процесі чого встановити співпадання «Я-ідеального» та «Я-реального» образу; аналіз дій і вчинків окремих молодих людей, а також їх поведінки в різних ситуаціях; встановлення рівня сформованості моральної відповідальності сільської молоді в цілому та в розрізі віку, статі, групи. Основними завданнями когнітивного етапу є формування в молодих людей усвідомлення: життєвої мети; моральних норм і обов’язків, як особистісних цінностей; сутності моральної відповідальності як основи моральної самореалізації особистості; моральної відповідальності в тримірній системі відносин; персональної моральної відповідальності за конструювання і реалізацію власних життєвих планів; власної відповідальності за середовище свого існування та інших людей, в тому числі і майбутніх поколінь; себе як суб’єкта відповідальної поведінки; необхідності розвитку свідомості, моральної самосвідомості, самовиховання відповідальності, саморегуляції відповідальної поведінки. Основними завданнями емоційно-ціннісного етапу є: формування переконання діяти відповідально; формування емоційних переживань, які забезпечують розвиток у вихованця моральних почуттів, зокрема відповідальності; формування моральних цінностей, які визначають систему відповідальних ставлень особистості до себе і навколишньої дійсності. Завданнями мотиваційного етапу є: створення умов для усвідомлення молодими людьми власної нужди у морально відповідальній поведінці та її переживання; опредмечування молоддю власних потреб; формування наміру і мотивів діяти відповідально; формування морально відповідальної спрямованості особистості. Завданнями поведінкового етапу є: спонукання молодих людей до окремих морально відповідальних дій, спрямованих на виконання моральних норм, вимог та обов’язків, що повинні переживатися вихованцями, викликаючи у них позитивні емоції і почуття (виконаного обов’язку, гідності, відповідальності та ін.) у конкретних ситуаціях; створення умов для проявів морального відповідальних вчинків; формування стійкої, систематичної відповідальної поведінки. Завданнями рефлексивного етапу є: сприяння адекватній оцінці молоддю власних відповідальних (або безвідповідальних) дій, а також співставлення самооцінки та думки інших людей; сприяння усвідомленню змісту на наслідків власних вчинків; актуалізація необхідності співставлення молодою людиною власних життєвих цілей із актуальним особистісним розвитком; сприяння осмисленню власної поведінки в аспекті відповідальності; подолання духовної безпечності; розвиток потреби у постійній праці, самовихованні і самовдосконаленні. Завданнями дослідницького етапу для педагога є: виявлення взаємозв’язків вихованця з оточуючим світом, які здійснюють найбільш сприятливий вплив на виховання моральної відповідальності сільської молоді; дослідження динаміки розвитку духовно-моральної сфери вихованців, у процесі виховання моральної відповідальності; аналіз ефективності створення виховуючого середовища педагогом та пошук можливостей його удосконалення; проектування введення нових змінних (умов, форм, методів, прийомів), які забезпечать корекцію виховних впливів. Основними завданнями педагога на корекційно-прогностичному етапі є: внесення доповнень, відповідно до змінних умов розвитку суспільства, нових запитів та перспектив майбутньої життєдіяльності молодих людей, проте не змінюючи базових, трансцендентних моральних цінностей і норм; корекція цілей та засобів виховання моральної відповідальності на окремих етапах реалізації технології, враховуючи соціокультурні та економічні реалії сільського соціуму; виправлення недоліків у розвитку окремих особистісних диспозицій конкретних вихованців; прогнозування виховання моральної відповідальності у вихованців, враховуючи тенденції суспільного розвитку та зміни у ближчому і віддаленому майбутньому в сільській місцевості. Запропоновано систему методів виховної взаємодії для досягнення визначених цілей на кожному етапі реалізації технології. Експериментальна перевірка впроваджуваної технології засвідчила значні відмінності у рівнях сформованості моральної відповідальності сільської молоді контрольних та експериментальних груп на користь останніх, що підтверджує ефективність зазначеної моделі. Контрольний експеримент засвідчив педагогічний ефект від впровадження у у практику технології виховання моральної відповідальності сільської молоді.
Розв’язання означених цим дослідженням проблем не обмежується висновками про багатогранність процесу виховання моральної відповідальності сільської молоді. Це лише одна із спроб, що відображає певний концептуально-методологічний спосіб вивчення досліджуваного феномена. До перспективних напрямів подальших наукових пошуків відносимо розробку неперервної системи виховання моральної відповідальності сільських мешканців, починаючи від дошкільного віку і закінчуючи зрілими особистостями; грунтовне дослідження кращого зарубіжного досвіду із виховання мральної відповідальності особистості; розробка системи постійного моніторингу та прогнозування рівня розвитку моральної відповідальності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1980. – 335 с.
2. Абульханова-Славская К. А. Психология и сознание личности / К. А. Абульханова-Славская– М.; Воронеж, 1999. – 224 с.
3. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. – М.: Мысль, 1991. – 299 с.
4. Абушенко В. Л. Ценностные ориентации // Всемирная энциклопедия. Философия / В. Л. Абушенко. – М.: АСТ; Минск: Хаверст, Современный литератор, 2001. – С. 1199.
5. Августин Аврелий О граде Божием [в 22 книгах] / Августин Аврелий. – М.: Издательство Спасо-Преображенского Валаамского монастыря, 1994. – Т.1. – 1994. – 394 с.
6. Авчухова А. М. Щодо проблем розвитку соціальної інфраструктури сільських населених пунктів. Аналітична записка [Електронний ресурс] / А. М. Авчухова, О. О. Кочемировська. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1132/. – Назва з екрану.
7. Алєксєєва А. В. Гендерні виміри ситуації безробіття. [Электронный ресурс] / А. В. Алєксєєва. – Режим доступа: http://kiev.convdocs.org/docs/92/index-22423.html?page=10. – Название с экрана.
8. Алєксєєнко Т. Ф. Відповідальність особистості / Т. Ф. Алєксєєнко // Енциклопедія освіти / АПН України; гол. ред. В. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 106–107.
9. Алексєєнко Т. Ф. Самоактуалізація / Т. Ф. Алєксєнко // Енциклопедія освіти /АПН України; гол. ред. В. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 795.
10. Алєксєєнко Т. Ф. Формування соціально-моральної позиції у старшокласників: [монографія] / Т. Ф. Алєксєєнко, О. І. Коваленко; за заг. ред. Т.Ф.Алєксєєнко. – Вінниця: ТОВ «Планер», 2011. – 230 с.
11. Альбитер Л. М. Особенности ответственного профессионального поведения линейных руководителей государственных организаций и комерческих структур / Л. М. Альбитер, Н. Н. Сатонина // Вестник Самарского государственного технического университета. – 2013. – №1 (7). – С. 149 –156.
12. Амонашвили Ш. Бесконечные пути совершенства: о гуманистическо-личностной педагогике / Ш. Амонашвили // Педагогический вестник. – 2002. – Февр. (№ 3). – С. 1.
13. Ананьев Б. Г. К психофизиологии студенческого возраста / Б. Г. Ананьєв // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1974. – С. 5–8.
14. Андрощук І. П. Методика технологічної підготовки учнів старших класів сільських загальноосвітніх навчальних закладів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання» / І. П. Андрощук. – К., 2007. – 20 с.
15. Апель К.-О. Апріорі спільноти комунікації та основи етики. До проблеми раціонального обґрунтування етики за доби науки / К.-О. Апель // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: [навч. посіб.] – К.: Ваклер, 1996. – С. 359–376.
16. Апель К.-О. Обґрунтування етики відповідальності / К.-О. Апель // Першоджерела комунікативної філософії; пер. Л.Ситниченко. – К.: Либідь, 1996. – С. 46–60.
17. Аристотель. Политика // История политических и правовых учений: [хрестоматия] / [сост. проф., д-р. ист. наук Г.Г.Демиденко]. – Харьков: Факт, 1999. – С. 36-44.
18. Архипова И. А. Лучшие тесты самодиагностики личности старшеклассников и студентов: психологический практикум / И. А. Архипова. – Спб.: Наука и Техника, 2009. – 288 с.
19. Барабаш В. В. Виступ першого заступника міністра України у справах молоді і спорту / В. В. Барабаш // Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.,11-13 жовт. 1995 р. – К.: А. Л. Д., 1996. – С. 17– 20.
20. Баранова С. В. Социально-психологические механизмы формирования профессиональной ответственности коллективных субъектов управления: автореф дис. на соискание научной степени канд. психол. наук: спец. 19.00.05 «Социальная психология» / С. В. Баранова. – Луганск, 2004. – 21 с.
21. Батаршев А. В. Психодиагностика способности к общению, или как определить организаторские и коммуникативные качества личности / Анатолий Васильевич Батаршев. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 176 с.
22. Бахтин М. М. К философии поступка / М. М. Бахтин // Философия и социология науки и техники. – М.: Наука, 1986. – С. 80–160.
23. Безпалько О. В. Соціальна робота в громаді: навч. посіб. / О. В. Безпалько. – К.: Центр учбової літератури, 2005. – 176 с.
24. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі: навч. посіб. / О. В. Безпалько. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 208 с.
25. Бекон Ф. Новий Органон: [сочинения в 2 т.] / Бекон Ф. / Сосп. общая ред. и вст. стаття Л.А. – М.: Мысль; 1972. – Т. 2. – 1972. – С. 443–444.
26. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Р. Бернс; пер. с англ. / под ред. В. Я. Пилиповского. – М.: «Прогресс», 1986. – 422 с.
27. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологи / В. П. Беспалько. – М.: Педагогика, 1989. – 192 с.
28. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем / В. П. Беспалько. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1997. – 304 с.
29. Беспалько В. П. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов / В. П. Беспалько, Б. Г. Татур. – М.: Высшая школа, 1989. – 141 с.
30. Бех І. Д. Нові методології виховання підростаючої особистості / І. Д. Бех // Український соціум. – 2004. – № 1 (3). – С. 88–94.
31. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: наук.-метод. посіб. / Іван Дмитрович Бех. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
32. Бех І. Д. Психологічні джерела виховної майстерності. Навчальний посібник / І. Д. Бех. – К.: Академвидав, 2009. – 246 с.
33. Бібік Н. Компетенції / Н. Бібік // Енциклопедія освіти / АПН України; гол. ред. В. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 409–410.
34. Білик Л. І. Екологічна відповідальність як духовна якість особистості [Електронний ресурс] / Л. І. Білик // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». – 2005. – № 1. Режим доступу: http://novyn.kpi.ua/2005-1/01_Biluk.pdf. – Назва з екрану. – (Серія «Філософія. Психологія. Педагогіка»).
35. Богатырев К. А. К вопросу о критериях оценки эффективности профессиональной подготовки кадров для агропромышленного комплекса / К. А. Богатырев // Науковий вісник ПДПУ ім. К. Д. Ушинського. – 2001. – Вип. 12. – С. 134–139.
36. Бодальов А. А. Акмеология и педагогика [Электронный ресурс] / А. А. Бодальов. – Режим доступа: http://hpsy.ru/public/x813.htm. – Название с экрана.
37. Бодров В. А. Профессиональная ответственность как психологическая категория субъекта деятельности / В. А. Бодров, Г. А. Луценко // Психологические исследования проблемы формирования профессионала. – М.: ИП АН СССР. – 1991. – С. 157–167.
38. Бодягіна Н. М. Проблеми формування психологічної готовності молоді до шлюбу і сімейного життя: методологічний аспект / Н. М. Бодягіна // Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 11-13 жовт. 1995 р. – К.: А. Л. Д., 1996. – С.190–191.
39. Божович Л. И. Проблемы формирования личности / Л. И. Божович. – М.: Издательство «Институт практической психологии», 1995. – 352 с.
40. Божович Л. И. Изучение мотивации поведения детей и подростков / Л. И. Божович. – М.: Педагогика, 1972. – 351 с.
41. Бойко А. М. Виховання людини: нове і вічне / А. М. Бойко. – Полтава: Техсервіс, 2006. – 568 с.
42. Бойко А. М. Суб’єкт-суб’єктні відносини / А. М. Бойко // Енциклопедія освіти /АПН України; гол. ред. В. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 883–884.
43. Бондар С. П. Технологія навчання / С. П. Бондар // Енциклопедія освіти / АПН України; гол. ред. В. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 906–907.
44. Бондаревская Е. В. Воспитание как возрождение гражданина, человека культуры и нравственности. (Основные положения концепции воспитания) / Е. В. Бондаревская. – Ростов н/Д.: РГПУ, 1995. – 32 с.
45. Борин Г. В. Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до роботи з батьками дітей раннього віку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Г. В. Борин. –Т., 2009. – 20 с.
46. Борытко Н. М. Диагностическая деятельность педагога: учеб. пособ. / Н. М. Борытко. – М.: Академия, 2006. – 288 с.
47. Бочарова Н.О. Формування та використання людських ресурсів аграрного сектору України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.09.01 «Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика» / Н. О. Бочарова. – О., 2006. –19 с.
48. Бурдун В. В. Формування у старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / В. В. Бурдун. – Л., 2006. – 20 с.
49. Василевська Т. Е. Відповідальність як духовно-моральнісний вимір особистості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.07 «Етика» / Т. Е. Василевська. – К., 1995. – 18 с.
50. Васюк О. В. Хрестоматія з історії вітчизняної педагогіки / О. В. Васюк, І. В. Сопівник. – К.: ДАКККіМ, 2010. – 600 с.
51. Васянович Г. П. Етика відповідальності і екологічна криза (методологія трансцендентальної прагматики) / Г. П. Васянович. Збірка наукових праць – Львів: Норма, 2006. – С. 412-414.
52. Васянович Г. П. Морально-правова відповідальність педагога (теоретико-методологічний аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец.13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Г. П. Васянович. – К., 1997. – 55 с.
53. Васянович Г. П. Педагогічна етика: навч.-метод. посіб. / Г. П. Васянович. – Львів: Норма, 2005. – 344 с.
54. Васянович Г. П. Творимо особистість / Г. П. Васянович. Збірка наукових праць – Львів: Норма, 2006. – С. 414-417.
55. Вернадский В. И. Научная мысль как планетное явление / Владимир Иванович Вернадский. – М.: Наука, 1991. – 271 с.
56. Виступ директора ОЦ СССДМ Давидяка С. В. на прес-конференції з питань протидії поширенню наркоманії у молодіжному середовищі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ocsssdm.kr-admin.gov.ua/news_17.html. – Назва з екрану.
57. Виховуємо громадян-патріотів України: наук.-метод. посіб. / [авт. кол. Бех І. Д., Чорна К. І., Шкільна І. М., Журба К. О., Киричок В. А., Назаренко Г. А.]; за заг. кер. К. Чорної. – Черкаси: Видавництво ЧОІПОПП, 2011. – 273 с.
58. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки / О. Вишневський. – Дрогобич: Коло, 2003. – 528 с.
59. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: навч. посіб. / О. Вишневський. – [3-тє вид., доопрац. і доп.]. – К.: Знання, 2008. – 566 с.
60. Виступ директора ОЦ СССДМ Давидяка С. В. на прес-конференції з питань протидії поширенню наркоманії у молодіжному середовищі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ocsssdm.kr-admin.gov.ua/news_17.html. – Назва з екрану.
61. Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб. / [О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін.]. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.
62. Віннікова Л. В. Система підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах США: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / Л. В. Віннікова. – Луганськ, 2003. – 20 с.
63. Віннікова Л. В. Система підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах США: дис... канд. пед. наук: 13.00.05 / Лариса В’ячеславна Віннікова. – Луганськ, 2003. – 217 с.
64. Войтюк І. В. Мотиваційна сфера й світоглядно-ціннісні орієнтири сільської молоді у релігійному вимірі: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.11 «Соціальна філософія» / І. В. Войтюк. – К., 2007. – 22 с.
65. Воспитание детей в школе: новые подходы и новые технологии: научно-популярная литература / [П. И. Арапова и др.]; под ред. авт. Н. Е. Щурковой. – М.: Новая шк., 1998. – 207 с.
66. Выготский Л.С. Психология искуства / Л. С. Выготский; под. ред. М. Г. Ярошевского. – М.: Педагогика, 1987. – 344 с.
67. Гаврилів Н. Наставництво як інструмент сучасної освіти / Н. Гаврилів // «Humanities&socialsciences 2009»: