Ваколя Тетяна Іванівна. Формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки : Ваколя Татьяна Ивановна. Формирование исследовательской компетентности будущих учителей начальных классов в процессе профессиональной подготовки

Краткое описание

Ваколя Тетяна Іванівна. Формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки.- Дис. канд. пед. наук: 13.00.04, Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2014.- 245 с.

МУКАЧІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису
ВАКОЛЯ ТЕТЯНА ІВАНІВНА

УДК 378. 004:33

ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
13. 00. 04 – теорія та методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук, доцент
Пермінова Л. А.

Мукачево – 2014
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
1. 1. Методологічні засади професійно-наукової підготовки студентів вищих навчальних закладів 12
1. 2. Сутність і структура дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкових класів 31
1. 3. Особливості практики організації науково-дослідницької роботи майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки 51
Висновки з першого розділу 69
РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
2. 1. Структурно-функціональна модель формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки 74
2. 2. Організаційно-педагогічні умови реалізації моделі формування дослідницької компетентності 119
2. 3. Визначення й обґрунтування рівнів сформованості дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки 127
Висновки з другого розділу 145
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
3. 1. Аналіз констатувального та формувального етапів експерименту 149
3. 2. Динаміка результатів дослідження та перспективи удосконалення професійно-дослідної підготовки майбутніх учителів початкових класів 183
Висновки з третього розділу 188
ВИСНОВКИ 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 198
ДОДАТКИ 227

ВСТУП
Актуальність і доцільність дослідження. Соціально-економічні і культурологічні перетворення на сучасному етапі оновлення України, прогресивні педагогічні орієнтири у розвитку системи вищої освіти висувають нові вимоги до якості підготовки фахівців відповідно до реалій сьогодення.
Реалізація принципів Болонської конвенції, зміна освітньої парадигми висувають нові, більш якісні вимоги до вищої школи. В умовах утворення єдиного ринку праці в Європі, забезпечення високого рівня підготовки фахівців відповідно до вимог світових стандартів, одержання «подвійних» дипломів, потребують від випускників вищих навчальних закладів фундаментальної загальної і професійної підготовки, сформованості критичного мислення, володіння комплексом професійних і соціальних компетенцій. Актуальність дослідження обумовлена підвищенням вимог до професійної компетентності педагогів, соціальною потребою суспільства у фахівцях, компетентних виконувати свої професійні обов’язки на високому науково-педагогічному рівні.
У цьому контексті актуальною стає проблема модернізації освітнього процесу, пов’язаного з формуванням дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів, що розглядається як одна з необхідних умов їх якісної професійної підготовки.
Проблема формування професійної компетентності педагогічних кадрів знайшла достатнє висвітлення в науковій літературі. Зокрема, психологічні її аспекти досліджували М. Боришевський, Л. Карамушка, В. Моляко, В. Семиченко та ін. Складники професійної освіти висвітлено в працях В. Андрєєва, В. Андрущенка, Г. Балла, В. Бондаря, В. Безпалька, М. Євтуха, О.Колгатина та ін. Проблемі вдосконалення вимог до професійної підготовки майбутніх педагогів присвячені публікації В. Гуріна, Н. Кузьміної, О. Кучай, О. Пєхоти, О. Пометун, В. Чайки та ін. Формування професійної компетентності фахівця розглядалось у роботах Є. Барбіної, О. Заболотської, Л. Коваль, Л. Пермінової, Л. Петухової та ін. Питання підвищення ефективної підготовки вчителів початкових класів відображено в роботах Н. Бібік, О. Савченко, М. Марусинець, Л. Машкіної, О. Хижної, Л. Хоружої, Л. Хомич та ін.
Організація наукової діяльності вищих навчальних закладів вивчалась Б. Андрієвським, Є. Заїр-Беком, Н. Родіоновою, А. Тряпіциним та ін., а дослідницька компетентність розглядалася вченими у контексті науково-дослідної діяльності студентів (Р. Горохова, Н. Кічук, Л. Коржова, Р. Скульський та ін.).
Із дисертаційних робіт останніх років, що торкаються цієї проблеми, слід назвати дослідження І. Демури, Е. Чепорової (професійна компетентність майбутніх фахівців), Л. Машкіної, Л. Ройко, С. Тезикової (науково-дослідна діяльність студентів педагогічного профілю), А. Коломієць, Л. Петухової (формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів), Ю. Козловського (теоретико-методологічні основи моделювання наукової діяльності вищого навчального закладу), М. Архіпової, М. Головань, С. Лукашенко, О. Маркова (дослідницька компетентність).
Водночас, незважаючи на значну кількість публікацій цього спрямування, в теорії і практиці педагогічної освіти мають місце суперечності між:
– вимогами нової освітньої парадигми, орієнтованої на компетентнісний, особистісний розвиток кожного студента, і традиційним підходом до організації навчального процесу в умовах вищого навчального закладу;
– потребою у фахівцях, здатних до організації дослідницької професійної діяльності, і неготовністю випускників педагогічних вишів до її реалізації;
– усвідомленням якості підготовки майбутнього вчителя початкових класів, який володіє необхідним рівнем дослідницької компетентності, і недостатнім обґрунтуванням умов її досягнення.
Відкритим залишається питання дидактико-методичного забезпечення процесу формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів, відсутній ефективний механізм діагностики сформованості дослідницької компетентності. Як пропедевтична робота із майбутніми першокурсниками до організації і проведення наукових досліджень, не стала предметом спеціального дослідження і підготовка майбутніх молодших спеціалістів тощо.
Таким чином, наявність існуючих протиріч, а також зростання актуальності проблеми професійної підготовки сучасного фахівця до науково-дослідницької діяльності, зокрема формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкових класів, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки».
Зв’язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Мукачівського державного університету із проблеми «Формування професійної компетентності майбутнього фахівця в умовах сучасної освітньої парадигми» (державний реєстраційний номер № 110U000150). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Мукачівського державного університету (протокол № 2 від 26.10.2011) та узгоджена у Міжвідомчій Раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від 29.05.2012).
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці моделі формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів та умов її реалізації у процесі професійної підготовки у виші.
Завдання дослідження:
– проаналізувати теоретико-методологічні та організаційні засади формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки;
– обґрунтувати педагогічну сутність змісту поняття «дослідницька компетентність» та структуру дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів;
– розробити та експериментально перевірити модель формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів, обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови її реалізації у процесі професійної підготовки;
– визначити критеріально-діагностичні методики, що забезпечують якісне спостереження за динамікою сформованості дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка студентів вищих навчальних закладів.
Предмет дослідження – формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки.
В основу дослідження покладено гіпотезу, згідно з якою формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів буде ефективним якщо:
– виходити з розуміння дослідницької компетентності як інтегрованої якості особистості, що цілісно розвивається протягом всього процесу навчання у вищій школі, а складну структуру дослідницької компетентності розглядати в єдності і взаємозв’язку її ціннісно-мотиваційного, змістово-практичного, психолого-професійного, комунікативного і рефлексивного компонентів;
– моделювання процесу професійної підготовки базується на компетентнісному, синергетичному, особистісно зорієнтованому підходах, що є необхідним для організації професійної підготовки, зокрема формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів;
– забезпечити якість формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів, цілеспрямовано мотивуючи на формування загально-педагогічних знань, умінь і навичок та дослідницької компетентності, а також їх трансформацію в науково-дослідницьку діяльність;
– залежно від провідної форми діяльності студентів практично реалізовувати ієрархічні взаємозв'язки методів, засобів і педагогічних умов для різних рівнів сформованості дослідницької компетентності (високого, середнього, низького), що забезпечить результативність індивідуальної освітньої траєкторії процесу формування дослідницької компетентності;
– належним чином буде організовано і проведено педагогічний моніторинг і корекцію процесу формування дослідницької компетентності.
Для розв’язання поставлених завдань і перевірки робочої гіпотези використовувалися такі методи дослідження: теоретичні – для обґрунтування вихідних положень дослідження та уточнення основних наукових понять було використано аналіз і узагальнення наукових джерел; методологічний аналіз основних дефініцій дослідження; теоретичне моделювання структурно-логічних компонентів дослідницької компетентності; синтез, порівняння, моделювання, ранжування, групування – з метою систематизації дослідницького матеріалу з проблеми та розробки програми дослідження (п.1.1, п.1.2, п.1.3); емпіричні – (анкетування, інтерв’ю, бесіда, тестування, спостереження, рейтинг) забезпечили вивчення стану проблеми та обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування дослідницької компетентності (п.1.3, п.3.1, п.3.2). За допомогою прогностичних методів екстраполяції створено експериментальну модель (п.2.1); діагностичний, констатувальний, формувальний та уявний експерименти дали можливість перевірити висунуту гіпотезу (п.3.1, п.3.2). Апробація ефективності визначених організаційно-педагогічних умов формування дослідницької компетентності здійснювалась методами моніторингу, тестування, бесід, рейтингу, порівняння і зіставлення (п.3.1, п.3.2). Обробка матеріалів забезпечувалася методами математичної статистики (середнє арифметичне, середнє зважене, мода, медіана та ін.) (п.3.1, п.3.2).
Експериментальною базою дослідження було обрано педагогічний факультет Мукачівського державного університету, гуманітарно-педагогічний факультет Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ і Ужгородський національний університет. Репрезентативна вибірка склала 320 студентів та 42 викладачі вищих навчальних закладів. Для проведення експерименту було визначено контрольну (162 студенти) та експериментальну (158 студентів) групи.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Мукачівського державного університету (довідка № 249 від 25.09.2013 р.); Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ (довідка № 278/уа від 25.09.2013 р.); Ужгородського національного університету (довідка № 256/41 від 26.11.2013 р.).
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що:
– уперше розроблено та апробовано модель формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки як структурно-функціональний інваріант педагогічної діяльності, що являє собою комплекс, репрезентований цільовим, нормативним, теоретико-методологічним, змістово-методичним, організаційно-технологічним, оцінно-діагностичним блоками, а також механізмом зворотного зв’язку; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови її реалізації; обґрунтовано структуру та механізм діагностики сформованості дослідницької компетентності у майбутніх учителів початкових класів;
– уточнено зміст поняття «дослідницька компетентність майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки»;
– розкрито на теоретичному рівні проблему організації процесу формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів;
– подальшого розвитку набули форми, методи і засоби як навчально-методичний ресурс формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у контексті сучасної освітньої парадигми.
Практична значущість. За результатами укладено методичний посібник «Технологія формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки», спрямований на оптимізацію змісту, організаційних форм і методів формування дослідницької компетентності студентів; укладено комплекс діагностичних методів і прийомів визначення рівнів сформованості дослідницької компетентності, а також розроблено спецкурси «Введення в педагогічне дослідження», «Організація і проведення експерименту в психолого-педагогічному дослідженні», «Дослідно-експериментальна робота в навчальних закладах», змістова професійна спрямованість яких сприяє цілісному формуванню дослідницької компетентності студентів, актуалізує їх особистий і професійний досвід, створює умови для моделювання майбутньої пошуково-наукової діяльності дослідницького характеру.
Одержані матеріали можуть бути продуктивно використані під час підготовки і проведення лекційних і семінарських заняттях, самостійної науково-дослідної роботи студентів у процесі професійної підготовки, у системі післядипломної освіти, що допоможе вчителям початкових класів у розробці методичних рекомендацій, посібників, індивідуальних проектів тощо.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним обґрунтуванням його вихідних концептуальних положень; застосуванням комплексу взаємопов’язаних методів, адекватних його об’єкту, предмету, меті та завданням; широким і всебічним обговоренням результатів, висновків та методичних рекомендацій; експериментальною перевіркою висунутих припущень і теоретичних положень.
Апробація результатів дослідження. Здійснювалась шляхом обговорення на наукових та науково-практичних конференціях:
міжнародних – «Професійно-особистісний розвиток і становлення фахівців у сучасних умовах розбудови вищої школи: методологія, теорія і практика» (м. Ужгород, 2010 р.), «Оновлення змісту професійної освіти майбутніх педагогів ДНЗ і ЗОШ І ступеня: парадигми ХХІ сторіччя» (Івано-Франківськ – Берегове, 2011 р.); «Оновлення змісту професійної освіти майбутніх педагогів дошкільної та початкової освіти: парадигми XXI сторіччя» (м. Івано-Франківськ, 2011 р.), «Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти» (м. Херсон, 2011 р.); Перший міжнародний педагогічний конгрес до 195 річчя Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського» (м. Одеса, 2011 р.); «Вища освіта в сучасному суспільстві: шляхи оновлення та засоби реформування» (м. Одеса, 2011 р.); «Освіта про європейські цінності» в рамках Програми транскордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 рр. (м. Мукачево, 2013 р.); «Використання інноваційних педагогічних технологій як умова розвитку дослідницьких умінь учителя початкових класів» (м. Херсон, 2013 р.); «Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти в контексті педагогічних ідей Фрідріха Фребеля» (м. Херсон, 2014 р.);
всеукраїнських – «Удосконалення підготовки майбутнього фахівця в контексті Болонської конвенції» (м. Мукачево, 2010 р.); «Формування професійної компетентності вчителя початкових класів у контексті об’єктивної парадигми освіти» (м. Київ, 2012 р.); «Педагогічні інновації у фаховій освіті» (м. Ужгород, 2012 р.); «Культура педагога в контексті освітніх парадигм (до 80 річчя з дня народження В. Сагарди) (м. Ужгород, 2013 р.).
регіональних – «Проблеми відтворення кадрового потенціалу Закарпатського регіону» (м. Ужгород, 2012 р.); «Інноваційний розвиток у вищій школі та сучасні освітні технології» (м. Мукачево, 2013 р.); щорічних науково-практичних студентських конференціях та конференціях науково-педагогічних працівників Закарпатського регіону.
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано: 11 одноосібних статей, із яких 1 у зарубіжному виданні, 8 у наукових фахових виданнях України, 1 методичний посібник, 4 методичні рекомендації та 3 тези доповідей на конференціях.
Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаних джерел (266 найменувань, з них 10 іноземною мовою) та додатків на 20 сторінках. Дисертація містить 13 таблиць і 6 рисунків на 15 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 245 сторінок, в тому числі основного тексту 196 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та обґрунтовано особливості розв’язання проблеми формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки. Результати проведеного дослідження дали змогу зробити наступні висновки:
1. Аналіз наукових доробок вирішення проблем організації дослідницької діяльності студентів, дозволяє констатувати те, що у контексті вимог нової освітньої парадигми підготовка вчителя початкових класів пов’язується з компетентнісним підходом, тобто спрямованістю педагогічного процесу на формування ключових (базових) і предметних компетентностей, які розглядаються в якості інтегрованої характеристики особистості. Узагальнення результатів аналізу відповідних інформаційних джерел засвідчує, що складовою іманентною частиною професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів є дослідницька компетентність. Не зважаючи на розбіжності в трактуванні, поняття «дослідницької компетентності» нами розуміється як цілісне динамічне, структурно-рівневе утворення, яке включає професійно ціннісні особистісні якості, професійне спрямування, наявність спеціальних знань і вмінь, комунікабельність та здатність до рефлексії, які забезпечують високу ефективність організації педагогічного наукового пошуку та самореалізації у майбутній професійній діяльності. Формування готовності до проведення наукових досліджень визначається як система послідовних педагогічних впливів на мотиваційну, змістово-практичну, функціонально-рефлексивну сфери студента, спрямованих на розвиток його наукового потенціалу. Структура дослідницької компетентності включає мотиваційний, професійно-діяльнісний і функціонально-рефлексивний компоненти.
Результати критичного аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження засвідчують, що ефективне формування дослідницької компетентності можливе за умови його розгляду в якості необхідної складової єдиного процесу фахової підготовки майбутнього вчителя початкових класів.
2. Обґрунтована у дисертації структурно-функціональна модель формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкових класів базується на ієрархії наукових принципів та інноваційних підходів (єдність і зумовленість педагогічних явищ і процесів, перехід кількісних змін в якісні, комплексність і системність, прогностичність, цілісність і синергетичність навчання, особистісно орієнтована його спрямованість на культурологічні та аксіологічні засади).
Оволодіння дослідницькою компетентністю здійснюється на основі комплексного цілісного підходу до розвитку особистості засобами цілеспрямованих педагогічних впливів у процесі навчання у виші. Цілісний характер формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів забезпечується шляхом чіткого узгодження змістового і процесуального блоків навчання, дидактико-методичного забезпечення та відповідної нормативно-правової бази процесу фахової підготовки. Інтеграція ключових загальнонаукових навчальних знань є вищим рівнем реалізації міжпредметних зв’язків.
У дисертації з’ясовано, що формування дослідницької компетентності трансформується у декілька взаємопов’язаних етапів: діагностико-прогностичний (збір інформації про абітурієнтів, мотиваційна спрямованість, рівень знань); інформаційно-когнітивний (оволодіння системою пошуку інформації, ознайомлення з методами дослідження, розвиток рефлексії, оволодіння прийомами аналізу, синтезу, підготовка до самостійних досліджень); репродуктивно-практичний (вивчення методології й принципів організації дослідження, накопичення досвіду наукового пошуку, систематизація практики, проведення досліджень, оформлення наукової продукції).
3. Доведено, що дослідницька компетентність більш інтенсивно розвивається за умов активного включення студентів у цілеспрямовану пошукову діяльність, яка носить комплексний характер. Це забезпечує наступність і неперервність в оволодінні майбутніми фахівцями системою знань і умінь, умотивованим бажанням здійснювати дослідницьку діяльність. У роботі підкреслюється, що практика організації і проведення наукових досліджень, сприяє не тільки формуванню дослідницької компетентності, а й загально професійній підготовці майбутнього педагога, розвитку його творчого потенціалу і фахової культури.
У процесі формування дослідницької компетентності значне місце мають займати спеціальні курси відповідного спрямування. У нашому випадку це «Введення в педагогічне дослідження», «Організація і проведення експерименту в психолого-педагогічному дослідженні», «Дослідно-експериментальна робота в навчальних закладах». Їх ефективне поєднання і поступове ускладнення за роками навчання на бакалавраті, наповнення активними методами і засобами учіння (розробка творчих програм, збільшення питомої ваги самостійних досліджень, використання інтерактивних методів розв’язання педагогічних проблем та більш інтенсивне використання ділових ігор, круглих столів, дискусій, міні-проектів, діалогів-суперечок) сприяє забезпеченню позитивної динаміки розвитку студента, прискорює входження майбутнього педагога в імовірне професійне середовище, актуалізує особистісний досвід, включає в ситуації, що моделюють майбутню діяльність дослідницького характеру.
У дисертації обґрунтовано методичний супровід процесу формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкових класів, що включає розробки лекційних і семінарських занять, завдання для самостійної і групової роботи, рекомендації щодо організації дискусій, ділових ігор, тренінгів, алгоритми для практико-орієнтованих, дослідницьких проектів, тестові завдання для студентів різних рівнів навчальних досягнень, критеріально-оцінний інструментарій сформованості дослідницької компетентності (комплекс діагностичних матеріалів та обґрунтованих критеріїв і показників).
4. Обґрунтована в дисертації методика діагностики включає систему критеріїв, трансформованих у відповідні показники (сформованість мотивації, наявність дослідницьких знань і вмінь, професійні якості і продуктивність дослідницької діяльності, комунікабельність, рефлексія). Визначення якісних і кількісних характеристик сукупності їх проявів здійснюється за алгоритмом: критерії, їх зміст, ситуації прояву, рівні сформованості. Доведено доцільність трьохрівневої характеристики сформованості дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів: високий, середній, низький. У дослідженні обґрунтовано їх змістове наповнення та кваліметричний механізм визначення. Загальна оцінка рівня сформованості дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкових класів визначається за усередненим показником прояву всіх компонентів.
5. Змістово-структурний аналіз результатів формувального етапу експерименту засвідчив, що формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкових класів найбільш інтенсивно здійснюється за наявністю комплексу умов: 1) розуміння дослідницької компетентності як інтегрованої якості особистості, що цілісно розвивається на протязі всього процесу навчання у виші, а складну структуру дослідницької компетентності розглядати в єдності і взаємозв’язку її ціннісно-мотиваційного, когнітивного, змістово-діяльнісного, комунікативного і рефлексивного компонентів; 2) моделювання процесу професійної підготовки на основі компетентнісного, синергетичного, особистісно зорієнтованого підходах, що є необхідним для продуктивної організації професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів; 3) забезпечення якості професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, стимулюючи мотивацію на придбання і якісне формування загально-педагогічних і дослідницьких знань, умінь і навичок, а також їх трансформацію в науково-дослідницьку діяльність; 4) практичної реалізації ієрархічних взаємозв'язків методів, засобів і педагогічних умов для різних рівнів сформованості дослідницької компетентності (високого, середнього, низького) студентів, що дозволить вибудовувати індивідуальні освітні траєкторії формування дослідницької компетентності; 5) належним чином організовувати проведення педагогічного моніторингу процесу формування дослідницької компетентності та своєчасної її корекції.
6. Підсумки формувального етапу експерименту показали зростання рівнів дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у експериментальній групі на відміну від контрольних, де домінували середній та низький рівні. За усередненими даними різниця на високому рівні склала 19,5%, середньому – 20,4% і низькому, відповідно – 40,4%.
Таким чином, результати проведеного дослідження довели ефективності структурно-функціональної моделі формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів, що підтвердило наукову достовірність висунутої гіпотези і дозволило сформулювати перспективи реформування професійної освіти у контексті формування дослідницької компетентності майбутніх педагогів-початківців. Серед них: чітка сформованість дослідницької компетентності за умов регіоналізації здобуття вищої освіти молоддю, що дозволить коригувати зміст навчання у виші, підбирати прогресивні форми і методи навчання, підняти відношення викладачів щодо студентів на рівень фасилітації, перспективно використовувати дидактичні, методичні, інформаційні, управлінські і фінансові ресурси; ступеневість освіти дозволить об’єднати зусилля закладів І-ІІ рівня акредитації з закладами ІІІ-ІV рівнів, що, у свою чергу, допоможе повною мірою реалізувати стратегію професійної освіти студентства; зміна інституту кураторства, де будуть працювати професійні тьютори, коучи; реалізація сучасних вимог до кадрового науково-педагогічного потенціалу орієнтує на рефлексивний характер його підготовки.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання забезпечення обґрунтування умов реалізації наскрізної лінії наукової підготовки студентів, оптимізації матеріально-технічного і дидактичного забезпечення вищої школи. Залишається відкритою проблема розробки комплексної системи міжпредметних зв’язків навчальних дисциплін.
У тій же час удосконалення підготовки педагогічних кадрів, зокрема вчителів початкових класів вимагає орієнтації на очікувані соціально-економічні, психолого-педагогічні та демографічні тенденції розвитку суспільства, врахування процесів глобалізації і паралельних проблем регіоналізації освітніх систем на основі сучасних світових досягнень у психолого-педагогічній сфері. В умовах орієнтації освіти України в європейську спільноту актуальним залишається змістове, процесуально-діяльнісне та управлінське забезпечення, умотивовано-рефлексивна сфера підготовки педагогічних кадрів у динамічному процесі модернізації вищої школи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авдєєва І. М. Інноваційні комунікативні технології в роботі куратора академгрупи. Навчальний посібник. / І. М. Авдєєва, І. М. Мельникова. – К. : ВД «Професіонал», 2007. – 304 с.
2. Адольф В. А. Формирование профессиональной компетентности будущего учителя / В. А. Адольф // Педагогика, 1998, № 1. – С. 72-75.
3. Аксëнова Н. А. Особенности развития исследовательской компетентности студентов-историков на различных этапах обучения в вузе / Н. А. Аксенова // Высшее образование сегодня. – 2009.  № 9.  С. 29-31.
4. Алексеєнко Г. І. Основи педагогічного експерименту і кваліметрії: навч. -метод. посіб. / Г. І. Алексеєнко. – Чернівці: Рута, 2003. – 41 с.
5. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: підруч. / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 560 с.
6. Андрієвський Б. М. Професійно-наукова підготовка майбутнього вчителя початкових класів [монографія] / Б. М. Андрієвський, Л. Є. Петухова, – Херсон: Айлант, 2006. – 176 с.
7. Андреев В. Н. Педагогика: Учебный курс для творческого саморазвития / В. Н. Андреев. – Казань, 2000. – 45 с.
8. Андрущенко В. П. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу // Вища освіта України. –№ 1. – К. , 2005. – С. 3-12.
9. Архангельський С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С. И. Архангельський. – М. : Педагогика,1980. – 384 с.
10. Архіпова М. В. Дослідницька компетентність майбутніх інженерів-педагогів / М. В. Архіпова // Матеріали V міжнародної наук. -практ. конференції «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи» м. Хмельницький, 22-24 жовтня 2009 р. – Хмельницький, 2009. – С. 144-148.
11. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований / Ю. К. Бабанский – М. : Педагогика, 1982. – 196 с.
12. Базелюк В. Г. Формування дослідницьких умінь керівника загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти: дис. . . . канд. пед. наук: 13. 00. 04 / Базелюк Василь Григорович. – К. , 2009. – 247 с.
13. Байденко В. И. Компетентностный подход к проектированию государственных стандартов высшего профессионального образования (методологические и методические вопросы): метод. пособ. / В. И. Байденко. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2005. – 144 с.
14. Балл Г. О. Категорія «культура особистості» в аналізі гуманізації загальної та професійної освіти / Г. О. Балл // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати дослідження і перспективи: Зб. наук. пр. [за ред. І. А. Зязюна та Н. Г. Ничкало]. – К. , 2003. – 680 с.
15. Барбина Е. С. Идеи интеграции, системности и целостностив теории и практике высшей школы / Е. С. Барбина. – К. : ИППО АПН Украины, 1996. – 420 с.