Ван Лей. Формування вокально-сценічної майстерності майбутнього вчителя музики : Ван Лэй. Формирование вокально-сценического мастерства будущего учителя музыки Van Lei. Formation of vocal and stage skills of the future music teacher

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Ван Лей. Формування вокально-сценічної майстерності майбутнього вчителя музики
  • Альтернативное название:
  • Ван Лэй. Формирование вокально-сценического мастерства будущего учителя музыки Van Lei. Formation of vocal and stage skills of the future music teacher
  • Кол-во страниц:
  • 199
  • ВУЗ:
  • Видавництво НПУ ім. М.П. Драгоманова
  • Год защиты:
  • 2010
  • Краткое описание:
  • Ван Лей. Формування вокально-сценічної майстерності майбутнього вчителя музики : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Ван Лей ; наук. керівник А. Г. Болгарський ; Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2010. - 199 с.

    НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені М.П. Драгоманова

    На правах рукопису

    ВАН ЛЕЙ

    УДК 378.016:784.9(043.3)


    Формування вокально-сценічної майстерності
    майбутнього вчителя музики

    13.00.02 – «Теорія та методика музичного навчання»



    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата педагогічних наук


    Науковий керівник
    Болгарський Анатолій
    Георгійович, кандидат
    педагогічних наук, професор


    Київ - 2010

    ЗМІСТ

    ВСТУП ……………………………………………………………………… 3
    РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВОКАЛЬНО-СЦЕНІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
    МУЗИКИ ................................…………......................................................... 10
    1.1. Методичне підґрунтя вокального навчання студентів з КНР .............. 10
    1.2. Сутність та зміст вокально-сценічної майстерності ……………......... 36
    Висновки до першого розділу …………………………………………….... 67
    РОЗДІЛ ІІ СТРУКТУРА ВОКАЛЬНО-СЦЕНІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ ........................................................ 71
    2.1. Компонентна структура вокально-сценічної майстерності
    майбутніх фахівців …....................................................................................... 71
    2.2. Критеріально-рівневий аналіз вокально-сценічної майстерності
    майбутніх учителів музики .............................................................................. 92
    Висновки до другого розділу ……………………………………………….. 110
    РОЗДІЛ ІІІ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА
    ПОЕТАПНОЇ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ВОКАЛЬНО-СЦЕНІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
    МУЗИКИ ...................................................................................................... 112
    3.1. Діагностування рівнів сформованості вокально-сценічної
    майстерності студентів .................………………………………………..... 112
    3.2. Поетапна методика формування вокально-сценічної майстерності
    майбутніх учителів музики та її експериментальна перевірка …….......... 132
    Висновки до третього розділу ………………………………………........... 157
    ВИСНОВКИ ……………………………………………………………....... 161
    ДОДАТКИ ………………………………………………………………...... 166
    ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………….. 179



    ВСТУП

    Модернізація системи сучасної освіти орієнтується на європейські стандарти, взявши за основу положення Болонського процесу. Для підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців у сфері музичного мистецтва особливу актуальність набуває досвід професійної підготовки майбутніх учителів.
    Вища педагогічна школа у цій царині покликана забезпечити ефективну фахову підготовку майбутнього вчителя музики, враховуючи специфіку викладання мистецьких дисциплін; орієнтуючись на особистий та професійний саморозвиток для забезпечення розвитку спеціалізованих музично-виконавських умінь та навичок. Особливого значення проблема виконавської майстерності набуває в умовах застосування інноваційних підходів, що вимагає створення творчої взаємодії педагога та студента. Значний потенціал для формування виконавської майстерності та практичного її втілення містить вокальне навчання студентів інститутів мистецтв та музично-педагогічних факультетів педагогічних університетів.
    Проблема формування професійної майстерності вчителя висвітлена у різноманітних сферах: психолого-педагогічній (Ю.Азаров, Л.Виготський, І.Зязюн, О.Киричук, Н.Кузьміна, А.Макаренко, О.Пєхота, С.Рубінштейн, В.Сухомлинський, Г.Хозяїнов та ін.,) та музично-естетичній (Е.Абдуллін, Б.Асаф’єв, О.Апраксіна, Л.Арчажникова, А.Козир, Г.Падалка, О.Рудницька, В.Шульгіна). У наукових дослідженнях висвітлюються різні аспекти підготовки вчителя музики до виконавської майстерності (І.Мостова, Г. Ніколаї, Г. Падалка, В.Федоришин, Ю.Цагареллі та ін.), формування окремих професійно важливих якостей особистості, що визначають фахову майстерність учителя музики (Е. Абдуллін, І.Коваленко, О. Рудницька, Л. Рапацька, О.Щолокова). Велика зацікавленість учених цією важливою проблематикою обумовлена потребами розвитку суспільства, нагальною необхідністю підготовки високопрофесійних фахівців.
    Разом з тим на сьогодні залишаються невизначеними питання сутності та змісту вокально-сценічної майстерності фахівців педагогічного профілю. Потребують наукового обґрунтування методичні шляхи формування пріоритетних фахових якостей особистості, а саме: музичність, артистизм, імпровізаційність та інтерпретаційність виконання вокальних творів, тощо.
    Історія розвитку вокального виконавства та педагогіки засвідчує, що протягом багатьох років дослідники намагалися не тільки з'ясувати принципи виховання співака, здійснити їх апробацію, впровадити систему формування професійних навичок, але й удосконалити організацію всього вокально-педагогічного процесу. Сучасне музичне мистецтво – це мистецтво діалогу, в процесі якого формується особистість. У педагогічній творчості це діалог вокального виконавства та вокальної педагогіки, в результаті якого формується особистість співака. Фахівці – мистецтвознавці та педагоги не так часто звертаються до проблеми вокально-сценічної творчості, хоча формування здатності до неї як постійної, сталої риси у професійних співаків є актуальною проблемою сучасної вокальної педагогіки та виконавства.
    Огляд фундаментальних праць з теорії вокального мистецтва свідчить, що серед проблем вокально-сценічного процесу як компоненту вокально-педагогічної творчості увага приділялася, зокрема, таким аспектам, як техніка постановки голосу та фізіологія цього процесу (В. Антонюк, Д. Аспелунд, І. Назаренко, Ф. Засєдателєв, О. Зданович та ін.), формування й розвиток фахових здібностей (Л. Дмитрієв, А. Вербова, В. Юшманов та ін.), підготовка професійних співаків до вокально-сценічної діяльності (М. Єгоричева, І. Герсамія, І. Колодуб та ін.). Вокально-сценічній діяльності присвятили свої спогади видатні митці – яскраві постаті професійного виконавського та педагогічного мистецтва минулого і сучасності (Ф. Литвин, Н. Обухова, В. Преображенська, К. Дорліак та ін.).
    Однак проблему підготовки майбутніх учителів музики з розвиненим навиком вокально-сценічної майстерності ще недостатньо досліджено як у теоретичному, так і в методичному аспектах, що позначається і на виконавській творчості співаків, й на психолого-педагогічній діяльності викладачів у середніх та вищих закладах освіти музичного профілю.
    Так, китайськими науковцями розроблені основні вимоги до виконання вокальної музики (Гу Юй Мей, Ма Ге Шунь, Сюй Дин Чжун, Чжан Цзянь Го, Чжау Сон Жу, Чжоу Чжен Сун, Шен Сіан, Юй Тен Ган, Ян Хун Нянь та ін.), але зміст їх, в основному, стосується викладачів виконавських навчальних закладів, які здійснюють підготовку вокалістів до роботи на професійних сценах.
    У сучасній психолого-педагогічній літературі визнається значущість творчої індивідуальності митця, здібностей та зовнішніх факторів їх розкриття, усвідомлених і неусвідомлених моментів творчості (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, А.Болгарський, Н. Відінєєв, Є. Іванова, А.Козир, Е.Кучменко, Г.Падалка, О.Щолокова та ін.). Однак у цих дослідженнях майже відсутні приклади з вокально-сценічної практики, немає конкретного аналізу становлення власне творчої індивідуальності співака, характеристики цього творчого процесу.
    Процес вокально-сценічної творчості народжується і здійснюється в надзвичайно складній і довершеній психічній лабораторії, де відбувається переживання й осмислення вражень і почуттів та переклад їх на мову мистецтва. Творення вокально-художніх образів, що спрямовується свідомістю та інтуїцією співака, є напруженою, але завжди хвилюючою діяльністю. Вирішення зазначених проблем можливе лише при врахуванні не тільки питань загальної психології та професійної педагогіки, фізіології та педагогіки вищої школи, мистецтвознавства та культурології, але й досягнень методики постановки голосу. В якому б ракурсі не вивчалася вокально-сценічна творчість, не можна забувати про її головну специфічну особливість – музичним інструментом тут виступає сама людина.
    Вивчати вокально-сценічну майстерність можна лише за допомогою комплексного аналізу – при поєднанні мистецтвознавчого, психологічного та методико-педагогічного та театрального підходів.
    Потреба у визначенні оптимальних шляхів формування вокально-сценічної майстерності вчителів музики, відсутність спеціальних теоретичних розробок з цієї проблеми та недоліки в практиці вокального навчання зумовили вибір теми дослідження: «Формування вокально-сценічної майстерності майбутнього вчителя музики».
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація входить до плану наукових досліджень кафедри методики музичного виховання та хорового диригування Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова й складає частину наукового напряму «Зміст, форми, методи фахової підготовки вчителів музики». Тема дисертації затверджена вченою радою НПУ імені М.Драгоманова (протокол № 12 від 29.05.2008 р.).
    Мета дослідження – теоретично обґрунтувати зміст і структуру вокально-сценічної майстерності майбутнього вчителя музики, розробити методику формування означеного феномена та експериментально перевірити її ефективність.
    Об'єкт дослідження – процес фахової підготовки студентів інститутів мистецтв у педагогічних університетах.
    Предмет дослідження – методика формування вокально-сценічної майстерності майбутніх учителів музики.
    Відповідно до мети, об’єкта та предмета дослідження визначено основні завдання дослідження:
    1. Проаналізувати стан розроблення досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній науці та мистецтвознавстві.
    2. Теоретично обґрунтувати та визначити сутність, зміст і специфіку вокально-сценічної майстерності майбутнього вчителя музики у сучасному контексті освіти.
    3. Виявити функції вокально-сценічної майстерності вчителя музики.
    4. Розробити та теоретично обґрунтувати структуру вокально-сценічної майстерності майбутнього вчителя музики та визначити критерії та показники і рівні її сформованості.
    5. Розробити поетапну методику формування вокально-сценічної майстерності майбутніх учителів музики та експериментально перевірити її ефективність.
    Методологічну основу дослідження становлять теорія пізнання – основні положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних та мистецтвознавчих фактів, явищ, процесів; концептуальні положення теорії творчості, психолого-педагогічної науки в галузі вокальної підготовки студента, зокрема формування навичок вокально-сценічної майстерності, розвитку особистості в процесі навчання; системно-цілісний підхід до розгляду функціонування системи викладач – студент.
    Теоретичну основу дослідження становлять положення, які ґрунтуються на: дослідженнях вокально-сценічної майстерності та механізмів розвитку творчої особистості співака (В.Антонюк, В.Багадуров, Л. Дмитрієв, І. Герсамія, М. Єгоричева Д.Огороднов, Р.Юссон та ін.); виявленні сутності педагогічної творчості викладача вокалу та умов її розвитку (А. Вербова, П. Голубєв, Л. Дмитрієв, Б. Теплов та ін.); психолого-педагогічних теоріях творчої особистості та її розвитку в процесі діяльності (Б. Ананьєв, Г. Батищев, Д. Богоявленська, Л. Виготський, О. Лук, Я. Пономарьов, В. Рибалко та ін.); психологічних концепціях визначення здібностей (Б. Ананьєв, К. Платонов, С. Рубінштейн та ін.); працях з теорії та методики музично-педагогічної освіти (Е.Абдуллін, Б.Асаф’єв, О.Апраксіна, Л.Арчажникова, А.Козир, Г.Падалка, Г.Побережна, О.Ростовський, О.Рудницька, В.Шульгіна, О.Щолокова).
    Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези використані загальнонаукові методи: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація, узагальнення теоретичних та дослідних даних); емпіричні (спостереження, обговорення, анкетування, самоспостереження, самооцінка, ретроспективний аналіз виконавського та педагогічного досвіду провідних педагогів викладання співу).
    Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
    - вперше визначено специфіку підготовки майбутніх учителів музики до вокально-сценічної діяльності перед учнівською аудиторією, визначено функції цієї діяльності та критерії й показники сформованості вокально-сценічної майстерності вчителів музики;
    - розроблено поетапну методику формування вокально-сценічної майстерності студентів музично-педагогічних факультетів та інститутів мистецтв педагогічних університетів, визначено особливості формування означеного феномена у китайських студентів;
    - уточнено поняття «вокально-сценічна майстерність учителя музики»;
    - подальшого розвитку дістали діагностичні засоби вивчення стану означеного феномену, на основі яких визначено рівні вокально-сценічної майстерності майбутніх учителів музики.
    Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в можливості використання у музичній освіті КНР нового підходу до формування вокально-сценічної майстерності студентів. Систематизація педагогічних знань, одержаних у системі європейської освіти, дозволяють інтегрувати їх в освітнє середовище КНР з урахуванням національних, ментальних та культурних особливостей. На базі дисертації можна сформувати методологічний курс вокального навчання в середніх і вищих музичних навчальних закладах Китаю. Матеріали дослідження використані в навчальних курсах: з постановки голосу, на заняттях з методики музичного виховання, у підготовці навчальних планів з підготовки учителів музики та визначається можливістю використання його матеріалів і висновків у розробці рекомендацій з питань педагогічної та виконавської діяльності у вищих закладах освіти музичного профілю.
    Апробація і впровадження результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри методики музичного виховання та хорового диригування Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, а також на: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти» (Київ, 2009), Всеукраїнському науковому семінарі «VІ Педагогічні читання пам’яті О.П.Рудницької» (Київ, 2008); звітних наукових конференціях аспірантів та викладачів Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова (2007-2010).
    Впровадження результатів дослідження здійснено у навчально-виховний процес Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова (довідка № 05-10/1053 від 23.06.2009 р.), Чернівецького державного університету (№ 17-38/848 від 25.03.2010 р), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету (довідка № 436 від 28.05. 2010 р.), Київського Міського педагогічного університету імені Б.Грінченка (довідка № 210-а від 22.04. 2010 р.).
    Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 6 статей, з них 4 у фахових наукових виданнях затверджених ВАК України.
    Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (232 найменувань, з них 42 іноземними мовами, серед яких 28 - китайською). Основний текст дисертації складає 160 сторінок, загальний обсяг роботи – 199 сторінок. Робота містить 8 таблиць, 6 рисунків, що разом з додатками складає 17 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування вокально-сценічної майстерності студентів, що знайшло відображення у теоретичному обґрунтуванні та визначенні специфіки означеного феномену, розробці та експериментальній перевірці поетапної методики формування вокально-сценічної майстерності студентів як майбутніх учителів музики. Проведене дослідження та виконання всіх поставлених завдань дали підстави зробити такі висновки:
    1. У дисертації уточнено поняття «вокально-сценічна майстерність вчителя музики», що розглядається як складова фахової майстерності вчителя музики й виражає здатність до виразної інтерпретації музичних творів та донесення їхнього художньо-образного змісту до учнівської аудиторії. Специфіка вокально-сценічної майстерності вчителя музики полягає в його умінні передбачити і забезпечити досягнення педагогічної мети сценічного виступу, артистично і емоційно підкреслено виконати вокальний твір, увійти у необхідну роль, досягти у процесі прилюдного виконання емоційно-творчого контакту зі слухачами.
    2. Основними функціями вокально-сценічної майстерності майбутнього вчителя музики визначено: діагностично-орієнтаційну, пізнавально-інформаційну, конструктивно-оцінну, прогностично-організаційну, педагогічно-перетворювальну. Реалізація вищезазначених функцій в процесі фахової вокально-сценічної підготовки майбутніх учителів музики уможливлюється шляхом опанування предметним та змістовим наповненням останніх. У процесі цілеспрямованого музично-педагогічного навчання з застосуванням спеціальних методів та технологічних підходів можлива компенсація окремих функцій шляхом їх взаємного доповнення та перебудови менш розвинених функцій.
    3. Склад компонентної структури вокально-сценічної майстерності майбутнього вчителя музики включає: мотиваційно-регулятивний, комунікативно-поведінковий, креативно-продуктивний, сценічно-діяльнісний компоненти. Мотиваційно-регулятивний компонент забезпечує стабільний інтерес студентів до вокально-сценічної діяльності. Комунікативно-поведінковий компонент сприяє забезпеченню оптимального спілкування вчителя зі слухацькою аудиторією в процесі виконання вокальних творів. Креативно-продуктивний компонент виражає здатність учителя до глибокого і всебічного осягнення змісту музики, визначення її педагогічного потенціалу, спроможність до створення оригінальної трактовки музичних образів та трансляції художніх цінностей у середовище учнівської молоді. Сценічно-діяльнісний компонент передбачає готовність майбутнього вчителя музики до виступів перед учнівською аудиторією, до збереження творчого самопочуття в умовах прилюдної діяльності.
    4. Критеріями сформованості вокально-сценічної майстерності китайських студентів визначено: міру прояву спонукальних мотивів до вокально-сценічної діяльності (показники: інтерес майбутнього вчителя музики до вокально-сценічної діяльності; цілеспрямованість студентів на фахове самовдосконалення); ступінь готовності майбутнього вчителя музики до навчально-виконавського спілкування (показники: контактність майбутнього вчителя музики у різних формах вокально-виконавської комунікації; гнучкість поведінки студента у підготовці до сценічного виступу); міру здатності студента на емоційний відгук у процесі виконання вокальних творів (показники: здатність майбутнього вчителя музики до виконавської творчої інтерпретації; уміння відтворювати вокально-сценічний образ); ступінь фахової самореалізації майбутнього вчителя музики у вокально-сценічній діяльності (показники: використання студентом фахових знань, умінь та навичок у навчально-дієвих формах роботи; артистизм виконання вокальних творів).
    5. Проведений констатувальний експеримент дозволив виявити рівні сформованості вокально-сценічної майстерності студентів. Критеріально-рівнева система оцінювання складалась з трьох рівнів: початкового, середнього, високого. До початкового рівня ми віднесли студентів, у яких спостерігався слабкий прояв спонукальних мотивів до вокально-сценічної діяльності, знижений інтерес до процесу співу, театральної діяльності. Студенти, які належали до цього рівня не проявляли особистісної потреби у вокально-сценічному самовдосконаленні, була відчутна їх байдужість до контактування у різних формах вокально-виконавської комунікації. Здатність до виконавсько-творчої інтерпретації майже відсутня, дуже збіднені художньо-образні уявлення та спрощене перевтілення у процесі підготовки до сценічного виступу. До середнього рівня ми віднесли студентів, які мали початкову вокальну підготовку. У них недостатньо яскраво проявлялися і потребували певної стимуляції з боку викладача здібності до спілкування, особливо у процесі підготовки до сценічного виступу. Вони можуть переносити певний об’єм вокально-сценічних знань, умінь, навичок у навчально-дієві форми роботи, але публічне виконання вокальних творів, що передбачає артистизм і прояв вокально-сценічної майстерності потребує скрупульозного доопрацювання. До високого рівня ми віднесли студентів, які були емоційно активними і мали яскраво виражену мотивацію до вокально-сценічної діяльності. Майбутні вчителі цього рівня мають бажання досягти високої вокально-сценічної майстерності, та вважають її основним стимулом фахового самовдосконалення. Студенти цього рівня характеризуються високим ступенем розвитку творчих здібностей, що проявляється у бажанні постійно презентувати свої вокальні здобутки на сцені, у них яскраво виражені сильні й глибокі почуття, вони вміють сценічно перевтілюватися. Артистизм виконання ними вокальних творів відрізняється оригінальністю їх інтерпретації, високою вокально-сценічною майстерністю, адже студенти цього рівня здатні творчо застосовувати набутий фаховий досвід в Україні й трансформувати його за умови роботи в КНР. За зведеними результатами констатувального експерименту було виявлено серед досліджуваних 18 % високого рівня вокальної підготовки; 47% середнього рівня і 35 % початкового рівня.
    6. У результаті дослідження розроблено поетапну методику формування вокально-сценічної майстерності у студентів інститутів мистецтв педагогічних університетів, яка складається із трьох етапів. Перший (фахово-адаптаційний) етап має полягати у розвитку інтересу студентів до вокального виконавства в умовах прилюдних виступів. Важливого значення надається опануванню майбутніми фахівцями теоретичної бази знань у галузі вокального виконавства та формуванню у них установки на фахове самовдосконалення. Другий (художньо-розвивальний) етап має бути скерований на розвиток у студентів умінь творчого опрацювання вокальних текстів, самостійної виразної їх інтерпретації, на пошук оригінальних підходів до трактовки музики, до її педагогічного опосередкування. На цьому етапі передбачається впровадження тренінгових форм підготовки студентів до концертних виступів. Третій (діяльнісно-творчий) етап спрямовано на закріплення у студентів досягнутих у процесі попереднього навчання вокально-творчих умінь, на розвиток здатності до сценічного втілення вокальних образів, до проявів артистизму у виступах, до збереження творчого самопочуття у процесі виконавської діяльності перед слухацькою аудиторією.
    7. У результаті проведеного дослідження було також визначено особливості вокальної підготовки китайських студентів, що навчаються в Україні. Формування їх вокально-сценічної майстерності, враховуючи провідні ознаки китайського мистецтва (взаємозв’язок між національним мелосом і розмовною мовою, залежність від різноманітності інтонацій та мовних наспівів, органічний зв’язок музики зі словом та рухами, пластичність інтонування тощо), має збагатитись здобутками української вокальної школи.
    8. Статистична обробка результатів та узагальнення отриманих даних експериментальної роботи дозволили розподілити студентів контрольної та експериментальної груп за визначеними критеріями сформованості вокально-сценічної майстерності. З ймовірністю не меншою 0,9828 (0,9828 = 1-0,0172) можна стверджувати, що частки студентів що мають початковий рівень сформованості вокально-сценічної майстерності відрізняються суттєво, тобто їх доля на момент формувального експерименту суттєво зменшилась в порівнянні з констатувальним експериментом. Аналогічно, з ймовірністю не меншою 0,9873 (0,9873 = 1-0,0127) можна стверджувати, що частка студентів що мають високий рівень сформованості вокально-сценічної майстерності на момент формувального експерименту суттєво збільшилась у порівнянні з констатувальним експериментом. Для середнього рівня відповідна ймовірність становить всього 0,5484, тобто зміна кількості майбутніх учителів музики, що мають середній рівень сформованості вокально-сценічної майстерності є статистично незначущою. Перевірку результативності проведеного формувального експерименту зроблено на основі порівняння даних початкового і заключного діагностування. Результати проведеної дослідно-експериментальної роботи дали можливість зафіксувати позитивну динаміку формування вокально-сценічної майстерності майбутніх учителів музики.
    Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшого вивчення і наукового обґрунтування потребують питання розкриття специфіки підготовки китайських студентів до вокально-сценічної діяльності, педагогічні умови розвитку артистизму виконання студентами вокально-хорових творів, тощо.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины