Біляєва, Наталія Василівна. Розвиток позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів. : Беляева, Наталья Васильевна. Развитие позитивного отношения к обучению у учащихся начальных классов. Belyayeva, Natal'ya Vasil'yevna. Razvitiye pozitivnogo otnosheniya k obucheniyu u uchashchikhsya nachal'nykh klassov.

Краткое описание

Біляєва, Наталія Василівна.
Розвиток позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Н. В. Біляєва ; керівник роботи О. В. Скрипченко ; Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2010. - 201 с.

Національний педагогічний університет
імені М. П. Драгоманова

На правах рукопису

Біляєва Наталія Василівна

УДК 37.015.3: 159.922.6

Розвиток позитивного ставлення до навчання
в учнів початкових класів

19. 00. 07 – педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник –
Скрипченко Олександр Васильович,
доктор психологічних наук, професор

Київ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО НАВЧАННЯ
1. 1. Поняття «ставлення» у психологічній науці…………….……………….10
1. 2. Психологічні характеристики ставлення особистості до учбової діяльності…………………………………………………………………………26
1. 3. Вікові особливості ставлення молодших школярів до учбової діяльності…………………………………………………………………………49
Висновки з розділу 1…………………………………………………………….67

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТАВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ДО НАВЧАННЯ
2. 1. Теоретико-методичні аспекти вивчення ставлення учнів початкових класів до навчання…………………………………….…………………………70
2. 1. 1 Структурні особливості, параметри та типи ставлення школяра до навчання………………………………………………………………………….70
2. 1. 2. Методи та організація дослідження……….…………………….……..76
2. 2. Особливості ставлення молодших школярів до навчання……….…..….90
2. 2. 1. Характеристика когнітивного компоненту ставлення учнів початкових класів до навчання……………………………………………………………….90
2. 2. 2. Вікова динаміка емоційно-оцінного і поведінкового компонентів ставлення учнів перших-четвертих класів до навчання……..………………103
Висновки з розділу 2……………………………………………….…….…….137

РОЗДІЛ 3
РОЗВИТОК ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО НАВЧАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
3. 1. Теоретичне обґрунтування програми розвитку позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів……………………………………….…140
3. 2. Зміст програми розвитку позитивного ставлення до навчання у молодших школярів………….…………………………………….………..…152
3. 3. Результати формувального експерименту з розвитку позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів……………..…….………163
Висновки з розділу 3………………………………………………………...…172
ВИСНОВКИ…………………………..……………………….………………..175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………..….……………………180
ДОДАТКИ………………………………………….………….………………..198
ВСТУП

Актуальність теми. Система психологічних ставлень особистості є одним із значущих чинників формування гуманістично спрямованого, всебічно розвинутого та соціально активного індивіда. Наявність у підростаючої особистості позитивного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе і до провідної діяльності є основною умовою її гармонійного та всебічного розвитку. В зв’язку із згаданим вище, пошуки ефективних шляхів і засобів розвитку такого ставлення є важливим завданням психологічної науки та педагогічної практики.
Проблема ставлень залишається однією з найактуальніших у сучасній психологічній науці. Різні підходи до розгляду даної проблеми висвітлено в працях К.О. Абульханової-Славської, Б.Г. Ананьєва, О.О. Бодальова, Л.І. Божович, О.Ф. Лазурського, Б.Ф. Ломова, В.С. Мерліна, В.М. М’ясищева, Ю.О. Приходько, С.Л. Рубінштейна та ін.
Проблема ставлення до навчання виступає важливою частиною загальної проблеми ставлень особистості. Ставлення до навчання є однією із найважливіших внутрішніх детермінант активності індивіда у даному виді діяльності та її ефективності. Ця проблема досить широко вивчалася у віковій та педагогічній психології, передусім у таких її напрямках, як: психологічні характеристики окремих складових ставлення до навчання, деякі детермінанти і механізми такого ставлення (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, О.К. Дусавицький, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, А.К. Маркова, М.В. Матюхіна, С.Л. Рубінштейн, П.М. Якобсон та ін.); окремі види ставлень до учіння та їх чинники на різних вікових етапах (Л.О. Висотіна, Г.Ф. Івончик, М.Г. Левандовський, Ю.М. Орлов, Г.О. Хомич та ін.).
Провідним видом діяльності в молодшому шкільному віці виступає учбова діяльність. У процесі виконання учбової діяльності не лише розвиваються особистісні якості школяра, а й виробляється особистісне ставлення до цього виду діяльності. Увагу дослідників проблеми ставлення молодших школярів до навчання було зосереджено на дослідженні зв’язку між учбовими мотивами і ставленням учнів до учбової діяльності чи до учіння (М.І. Алєксєєва, Л.І. Божович, А.К. Маркова, О.В. Скрипченко, Г.І. Щукіна та ін.); на вивченні зв’язку між ставленням молодших школярів до учіння або до учбової діяльності та її результативністю (М.Т. Дригус, К.С. Дрозденко, Н.П. Зубалій, З.І. Калмикова та ін.); на дослідженні окремих чинників чи механізмів формування ставлення до учбової діяльності або до учіння (М.Г. Іванчук, О.В. Скрипченко, Л.С. Славіна, Л.М. Співак та ін.); на виявленні особливостей розвитку деяких видів ставлення до учбової діяльності (В.П. Кутішенко та ін.) .
Аналіз стану досліджень проблеми ставлень особистості свідчить про соціальну значущість та недостатню розробленість теоретичних і прикладних аспектів проблеми розвитку позитивного ставлення до навчання в молодшому шкільному віці, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: «Розвиток позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри психології Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова за напрямом «Теорія та технологія виховання і навчання у системі народної освіти». Тема дисертації затверджена Вченою радою НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол № 8 від 27 лютого 2003 р.) і узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 27 травня 2003 р.).
Мета дослідження: теоретично визначити психологічну характеристику ставлення до навчання, експериментально виявити компоненти, типи і вікові особливості прояву ставлення молодших школярів до навчання, обґрунтувати психолого-педагогічні умови, розробити та апробувати програму розвитку позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів.
В основу дослідження покладено припущення про те, що:
1. Ставлення молодшого школяра до навчання, як система, вирізняється асинхронністю розвитку його компонентів: когнітивного, емоційно-оцінного і поведінкового. Вікова динаміка розвитку компонентів ставлення до навчання характеризується певними особливостями, які зумовлено дією чинників і психологічних механізмів ставлення до навчання.
2. Розвиток позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів необхідно здійснювати з врахуванням асинхронності становлення його компонентів шляхом їх вдосконалення за дотримання певних психолого-педагогічних умов засобами оптимізації основних об’єктивних і суб’єктивних чинників (принципи та технології в діяльності вчителя, стиль спілкування між вчителем і учнями, оцінка результатів учбової діяльності з боку вчителя та батьків; інтереси школяра) і психологічних механізмів ставлення до навчання (самоусвідомлення, самооцінювання, саморегуляція), за допомогою застосування системи активних методів впливу на особистість молодшого школяра, що ґрунтується на принципах особистісно орієнтованого освітнього підходу.
Завдання дослідження:
1. Визначити теоретичні підходи до вивчення проблеми ставлення особистості до навчання.
2. Експериментально дослідити компоненти, типи та особливості вікової динаміки ставлення учнів початкових класів до навчання.
3. Визначити психолого-педагогічні умови розвитку позитивного ставлення молодших школярів до навчання.
4. Обґрунтувати, розробити та апробувати програму розвитку позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів і сформулювати на цій основі практичні рекомендації вчителям та батькам школярів.
Об’єкт дослідження: ставлення молодших школярів до навчання.
Предмет дослідження: розвиток позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів.
Методи дослідження. Відповідно до визначеної мети, припущення, сформульованих завдань використано комплекс теоретичних, емпіричних, математичних і статистичних методів дослідження. На етапі теоретичного дослідження було використано: теоретико-методологічний аналіз, класифікація і систематизація наукових джерел, порівняння та узагальнення даних теоретичних і експериментальних досліджень. На етапі емпіричного дослідження застосовувались: бесіда, спостереження, контент-аналіз, анкетування, тестування, аналіз результатів діяльності учнів, констатувальний, формувальний і контрольний експерименти. На етапах констатувального та контрольного експериментів використовувались спеціальні психодіагностичні методики: твори на теми: «Моя школа», «Мій вчитель», «Я – учень», «Мої однокласники», «Мої мрії»; проективна методика — малюнок «Я в школі»; тест шкільної тривожності Філліпса; методика Т.В. Дембо - С.Я. Рубінштейн, модифікована Ю.О. Бабаян; опитувальник визначення рівня загальної самооцінки Г.Н. Казанцевої; методика незакінчених речень.
Обробка експериментально отриманих даних здійснювалась методами математичної статистики: описової статистики, рангової кореляції (коефіцієнт рангової кореляції rs Спірмена), χ2 – критерію Пірсона.
Дослідження здійснювалося в три етапи (пошуковий, експериментальний, заключний) впродовж 2006 - 2009 років.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:
• вперше обґрунтовано поняття «ставлення до навчання» та «позитивне ставлення до навчання»; виявлено структуру (когнітивний, емоційно-оцінний і поведінковий компоненти), параметри та типи (позитивне, нейтральне, амбівалентне, негативне) ставлення молодших школярів до навчання; запропоновано комплексну методику вивчення особливостей ставлення учнів початкових класів до навчання; експериментально досліджено психологічні особливості та вікову динаміку ставлення учнів перших-четвертих класів до навчання; визначено психолого-педагогічні умови (врахування вчителем закономірностей психічного та особистісного розвитку молодшого школяра; впровадження у навчальний процес принципів і технологій особистісно орієнтованого підходу; дотримання вчителями і батьками учнів рекомендацій, спрямованих на розвиток у дітей мотивації успіху), чинники (принципи та технології в діяльності вчителя, стиль спілкування між вчителем і учнями, оцінка результатів учбової діяльності з боку вчителя та батьків; інтереси школяра) і психологічні механізми (самоусвідомлення, самооцінювання, саморегуляція) розвитку позитивного ставлення учнів початкових класів до навчання; обґрунтовано та розроблено програму розвитку позитивного ставлення до навчання в молодших школярів;
• уточнено та поглиблено психологічну характеристику ставлення до навчання, вікові особливості прояву ставлення до навчання, а також структурні особливості ставлення молодших школярів до навчання;
• набуло подальшого розвитку знання про специфіку навчання учнів початкових класів і види ставлень людини як чинників формування всебічно розвиненої особистості.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть бути використані практичними психологами і вчителями початкових класів для розвитку позитивного ставлення до навчання в молодших школярів; викладачами вищих навчальних закладів з метою ознайомлення студентів з особливостями розвитку учнів початкових класів у процесі навчання, зокрема, під час вивчення теми «Розвиток молодшого школяра» з навчальної дисципліни «Вікова психологія»; тем «Психологія учіння» і «Психологія навчання» з навчальної дисципліни «Педагогічна психологія».
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 06 / 1849 від 16. 10. 2009 р.), Мелітопольської ЗОШ № 20 І - ІІІ ступенів (довідка № 261 від 23. 10. 2009 р.) та ЗОШ № 24 І - ІІІ ступенів м. Мелітополя Запорізької області (довідка № 319 від 26. 10. 2009 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися й отримали схвалення на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта 2005» (Дніпропетровськ, 2005), на Міжнародній науково-практичній конференції «Особистісні та ситуативні детермінанти поведінки і діяльності людини» (Донецьк, 2008), на Міжнародній науково-практичній конференції «Психологія особистості: теорія, досвід, практика» (Одеса, 2009), на VІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2008), на засіданнях кафедри психології Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та засіданнях кафедри практичної психології Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження опубліковано у 8 наукових працях, з яких 5 статей — у фахових виданнях, затверджених ВАК України, матеріали конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми позитивного ставлення молодших школярів до навчання, що виявляється у визначенні психологічної характеристики ставлення до навчання, вікових і структурних особливостей ставлення молодших школярів до навчання; розробці, обґрунтуванні та апробації програми розвитку позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів.
1. Ставлення до навчання, як одне з провідних видів психологічних ставлень особистості молодшого школяра, є складноорганізованою системою, що характеризується динамічністю та асинхронністю становлення своїх компонентів. Ставлення до навчання — це інтегроване психічне утворення, що включає такі взаємопов’язані складові: ставлення школяра до учбової діяльності та його ставлення до діяльності вчителя. Це ставлення є частково динамічною, частково усталеною системою усвідомлених вибіркових зв’язків учня з різними за значущістю, суб’єктивно оціненими, на основі життєвого досвіду та оцінок з боку значущих інших, об’єктами навчання. Такі зв’язки вирізняються певним емоційним забарвленням і, відповідно, спрямовують учбову діяльність та поведінку школяра.
Ставлення до навчання має трикомпонентну структуру: 1) когнітивний компонент — знання про учбову і навчальну діяльності, їх властивості; розуміння ролі вчителя в навчальній діяльності; усвідомлення учнем самого себе як суб’єкта учбової діяльності (учбова самосвідомість); 2) емоційно-оцінний компонент — оцінка учнем вчителя як суб’єкта управління учбовою діяльністю, що має певне емоційне забарвлення; оцінка ним учбової діяльності та самого себе як суб’єкта учіння, в поєднанні з відповідним емоційним забарвленням; 3) поведінковий компонент — готовність до дій, вчинки та дії школяра як суб’єкта ставлення в процесі навчання. У структурі ставлення школяра до навчання виокремлено складові: потреби, мотиви, інтереси, переконання; оцінки, емоції, почуття; волю, довільну увагу. Ставлення до навчання виявляються в емоційних реакціях, діях і вчинках учня. На основі таких параметрів, як: модальність, ступінь усвідомленості, ступінь активності, ступінь узагальненості, інтенсивність і ступінь стійкості, виділено чотири типи ставлення учнів початкових класів до навчання: 1) позитивне; 2) нейтральне; 3) амбівалентне; 4) негативне.
2. Упродовж молодшого шкільного віку ставлення учнів до навчання має певні динамічні характеристики. Від першого до четвертого класів простежено негативні тенденції у ставленні школярів до навчання за типами такого ставлення: майже вдвічі зменшується кількість учнів з позитивним ставленням до навчання; збільшується кількість школярів з нейтральним типом ставлення до навчання; суттєво збільшується кількість учнів з амбівалентним типом ставлення до навчання; зростає кількість школярів з негативним ставленням до навчання.
Ставлення молодших школярів до навчання вирізняється асинхронністю розвитку когнітивного, емоційно-оцінного і поведінкового компонентів, в поєднанні з негативними тенденціями вікової динаміки такого розвитку. Учням перших-других класів притаманний низький рівень розвитку когнітивного та поведінкового компонентів ставлення, зокрема, відсутність знань про роль вчителя як суб’єкта управління учбовою діяльністю та про себе як про учня. Для школярів третіх і четвертих класів є характерними негативні складові у змісті емоційно-оцінного компоненту ставлення до навчання, зокрема, високий рівень тривожності, відсутність пізнавальних інтересів, низька оцінка себе та негативне ставлення до себе як до учня.
3. Ознаками позитивного ставлення школяра до навчання є: знання про учбову і навчальну діяльності та їх властивості сповнені позитивним змістом; учень розуміє роль вчителя в навчальній діяльності, як таку, що сприяє досягненню учбових цілей; усвідомлення школярем самого себе як суб’єкта учбової діяльності на достатньо високому рівні; переважання пізнавальних мотивів; стійкість мотиваційної сфери; пізнавальні потреби та інтерес; позитивне емоційне забарвлення більшості навчальних ситуацій; позитивна оцінка учнем власної учбової діяльності та діяльності вчителя; сформоване цілепокладання щодо нестандартних перспективних цілей; перехід до творчої діяльності; довільна увага, високий рівень розвитку вольових процесів; відповідальність; дієвість; висока ступінь пізнавальної активності; ініціативність у власних учбових діях; вміння долати труднощі під час досягнення поставленої учбової цілі; здатність до передбачення соціальних наслідків власної учбової діяльності та поведінки. Провідними чинниками розвитку позитивного ставлення молодших школярів до навчання є: принципи і технології в діяльності вчителя, стиль спілкування між вчителем і учнями, оцінка результатів учбової діяльності з боку вчителя і батьків; інтереси школяра; а психологічними механізмами — самоусвідомлення, самооцінювання, саморегуляція.
4. Розвиток позитивного ставлення учнів початкових класів до навчання передбачає реалізацію двох взаємопов’язаних напрямків роботи: 1) розвиток позитивного ставлення до навчальної діяльності, тобто до діяльності вчителя; 2) розвиток позитивного ставлення до учбової діяльності; а також врахування асинхронності розвитку когнітивного, емоційно-оцінного і поведінкового компонентів ставлення школярів до навчання. Виявлена асинхронність потребує першочергової організації розвивальних впливів на когнітивний і поведінковий компоненти такого ставлення в учнів перших-других класів. Розвивальна робота з школярами третіх і четвертих класів має спрямовуватися на корекцію негативних складових емоційно-оцінного компоненту ставлення до навчання.
5. Основними психолого-педагогічними умовами формування позитивного ставлення до навчання є: врахування вчителем закономірностей психічного та особистісного розвитку дитини молодшого шкільного віку; впровадження у навчальний процес принципів і технологій особистісно орієнтованого підходу: орієнтованості на особистість школяра, індивідуального підходу, співпраці та партнерства, забезпечення всебічного розвитку школяра, проблемності у навчанні, технології особистісно орієнтованої педагогічної ситуації, робота над навчальним проектом; дотримання вчителями і батьками молодших школярів відповідних психолого-педагогічних рекомендацій, спрямованих на розвиток у дітей мотивації успіху. Програма розвитку позитивного ставлення до навчання в молодших школярів базується на принципах особистісно орієнтованої освіти і передбачає застосування активних методів впливу на значущі чинники і психологічні механізми такого ставлення.
6. Програма, спрямована на розвиток позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів актуалізує основні чинники і психологічні механізми такого ставлення, що зумовлює: покращення показників ставлення до навчання за його типами, збільшення кількості молодших школярів з позитивним типом ставлення до навчання, з одночасним зменшенням кількості учнів з нейтральним, амбівалентним і негативним типами ставлення до навчання; суттєве зростання рівнів розвитку когнітивного і поведінкового компонентів у школярів перших класів (сформованість реальних та ідеальних уявлень про себе як про школяра, знань про навчальну і учбову діяльності, морального «Я»); появу в учнів третіх класів позитивних складових в емоційно-оцінному компоненті ставлення до навчання (нормального рівня тривожності, адекватної самооцінки, позитивного ставлення учня до себе).
Проведене дослідження не охоплює усіх аспектів проблеми розвитку позитивного ставлення до навчання в учнів початкових класів. Подальшої розробки вимагають наступні перспективні напрямки досліджень: вивчення залежності ставлення молодших школярів до навчання від індивідуального стилю діяльності; ґендерні особливості розвитку ставлення учнів початкових класів до навчання; вплив стилю педагогічної діяльності на ставлення молодших школярів до навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г. С. Возрастная психология / Г. С. Абрамова.— Изд. 2-е., исп. и доп. — М.: Академический Проект, 2001.— 704 с.
2. Абрамова Г. С. Практикум по возрастной психологии: Учеб. пособие для студентов вузов / Г. С. Абрамова. — М.: Издательский центр «Академия», 1998. — 320 с.
3. Абульханова - Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова - Славская. – М.: Мысль, 1991. – 299 с.
4. Акименко Ю. Ф. Психологічна корекція ставлення батьків до дітей молодшого шкільного віку: дис. … канд. психол. наук: 19. 00. 07 / Ю. Ф. Акименко. — К., 2003. — 240 с.
5. Алексеева М. И. Влияние оценки результата учебной деятельности школьников на их отношение к ней / М. И. Алексеева // Материалы III Всесоюзного съезда Общества психологов СССР, 9-12 июля 1968. — М.: Б.и., 1968. — Т. 2: Возрастная и педагогическая психология. — С. 170 - 171.
6. Алєксеєва М. І. Мотиви навчання учнів / М. І. Алєксеєва. – К.: Радянська школа, 1974. – 116 с.
7. Алферов А. Д. Формирование ответственного отношения к учению: Учебное пособие к спецкурсу / А. Д. Алферов. – Ростов-на-Дону: РГПИ, 1984. – 297 с.
8. Альманах психологических тестов. Рисуночные тесты. — М.: «КСП», 1997. — 320 с.
9. Ананьев Б. Г. К постановке проблемы развития детского самосознания / Б. Г. Ананьев. — М. - Л.: Известия А П Н Р С Ф С Р, 1948. — Выпуск 18. — С. 101 - 124.
10. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания: Избранные психологические труды/ Б. Г. Ананьев; А. А. Бодалев (ред.); Академия педагогических и социальных наук, Московский психолого-социальный институт. – Москва - Воронеж, 1996. – 384 с.
11. Ананьев Б. Г. Психология педагогической оценки // Избранные психологические труды: В 2-х т. / Б. Г. Ананьев. – М.: Педагогика, 1980. – Т. 2. – 1980. — С. 128 – 267.
12. Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина. — СПб.: Питер, 2001. — 688 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
13. Андреева А. Д. Особенности отношения к учению подростков и старшекласников: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. психол. наук: спец. 19. 00. 07 «педагогическая и возрастная психология» / А. Д. Андреева. — М., 1989. — 20 с.
14. Асмолов А. Г. Психология личности / А. Г. Асмолов. — М.: Изд-во МГУ, 1990. — 367 с.
15. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека / Под ред. И. А. Полищука, А. Е. Видренко. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: «Здоров’я», 1979. — 124 с.
16. Бабаян Ю. О. Розвиток рефлексивного оцінювання як чинника мотивації досягнення молодших школярів: дис. … канд. психол. наук: 19. 00. 07 / Ю. О. Бабаян. — К., 2004. — 206 с.
17. Бернс Р. Развитие «Я-концепции» и воспитание: Пер. с англ. / Р. Бернс. — М.: Прогресс, 1986. — 420 с.
18. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Наук. видання / І. Д. Бех. — К.: Либідь, 2003. — 280 с.
19. Бодалев А. А. Психология о личности / А. А. Бодалев. — М.: Издательство Московского университета, 1988. – 188 с.
20. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте / Л. И. Божович . – М.: Просвещение, 1968. – 464 с.
21. Божович Л. И. Отношение школьников к учению как психологическая проблема / Л. И. Божович. – М.: АПН РСФСР, 1951. – Вып. 36. – С. 3 - 28.