ФОРМАЛЬНО–ТЕОРЕТИЧНA СТРУКТУРA АРХІТЕКТУРНОГО ПРОСТОРУ (на прикладі енергетичних комплексів) : ФОРМАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА архитектурного пространства (На примере энергетических комплексов)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ФОРМАЛЬНО–ТЕОРЕТИЧНA СТРУКТУРA АРХІТЕКТУРНОГО ПРОСТОРУ (на прикладі енергетичних комплексів)
  • Альтернативное название:
  • ФОРМАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА архитектурного пространства (На примере энергетических комплексов)
  • Кол-во страниц:
  • 144
  • ВУЗ:
  • ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ АРХІТЕКТУРИ І МІСТОБУДУВАННЯ
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
    ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ АРХІТЕКТУРИ І МІСТОБУДУВАННЯ


    На правах рукопису
    СІВКО
    Лідія Вікторівна
    УДК 72.01; 729.625; 725.4
    ФОРМАЛЬНОТЕОРЕТИЧНA СТРУКТУРA
    АРХІТЕКТУРНОГО ПРОСТОРУ
    (на прикладі енергетичних комплексів)
    18.00.01 Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури
    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата архітектури
    Науковий керівник
    ПУЧКОВ Андрій Олександрович,
    кандидат архітектури,
    ст. наук. співроб., доцент
    Київ 2007









    ЗМІСТ




    ВСТУП ..............................................................................................................


    4




    розділ І
    передумови формування формально-теоретичної структури архітектурного простору.
    1.1. Формування категорії «архітектурний простір» у теорії архітектури





    9




    1.2. Методологічні основи студіювання формальнотеоретичної
    структури архітектурного простору ..............................................................



    30




    1.3 Розвиток теорії формального й структурного методів в архітектурі


    39




    Висновки до розділу І .................................................................................


    58




    розділ ІІ
    Основа методу формально-теоретичного структурування архітектурного простору







    2.1. Базові чинники формально-теоретичної структури
    архітектурного простору ..............................................................................



    59




    2.2. Поняття монопростору як елемета формологічної структури


    72




    2.3. Поліпростір як елемент формологічної структури


    84




    Висновки до розділу ІІ ................................................................................


    96




    розділ ІІІ
    ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ формально-теоретичного структурування архітектурного простору







    3.1. Основні теоретичні положення методу формально-теоретичного
    структурування архітектурного простору....................



    97




    3.2. Специфіка формування структури архітектурного простору
    енергетичних комплексів ................................................................................



    109




    3.3. Структура архітектурного простору енергетичних комплексів


    120




    Висновки до розділу ІІІ ..............................................................................


    142




    Загальні висновки ......................................................................................


    143




    Список використаних джерел .............................................................


    145




    ДОДАТОК а .....................................................


    146






    Вступ
    Актуальність теми. Сучасні умови життєдіяльності, застосування наукових технологій, віртуальна реальність змінюють уявлення про простір/час і місце в ньому людини. У цьому контексті архітектурний простір є складною динамічною системою, що утворюється з безлічі елементів, а його формування є комп­лексним багатощаблевим процесом. Цей процес вимагає загального мето­доло­гічного підходу, який дозволив би встановити кореляцію між різними елементами його структури, досить гнучку й пристосовану до різних часткових ситуацій, які відбивають сучасний погляд на організацію простору в архітектурі. На цьому тлі дослідження в галузі формалізації вітчизняної теорії не є достатньо розвинутими, що дозволяє обґрунтувати актуальність теми дисертації:
    архітектурний простір у теорії архітектури розглядається переважно в аспекті практичного застосування, що зумовлено відсутністю систематизованої теоретичної основи у послідовному вивченні структури архітектурного простору. Таким чином, актуальним завданням є проведення та розвиток теоретичних досліджень, які можуть продовжити та доповнити наукову основу формування структури архітектурного простору;
    теоретичне дослідження простору в архітектурі невід’ємно пов’язане з посиланням на архітектурну форму, що зумовлює відсутність однозначного розуміння і відповідного використання понятійного апарату в теоретичних дослідженнях. Цей діалектичний зв’язок простору з формою лише підкреслює необхідність розвитку теоретичного знання щодо „архітектурного простору”;
    формальний напрям у положеннях теорії архітектури лише опосередковано використовується при створенні абстрактних моделей простору, що мають різнорідну основу. Ця обставина обумовлює необхідність подальшого розвитку формального напряму теорії архітектури. Виявлення структури простору є частиною формалізації теоретичних положень в архітектурі. Використання формального структурування архітектурного простору, з його упорядкованістю й логічною доказовістю висновків, забезпечить подальший розвиток теоретичного підґрунтя в інтерпретації накопичених практичних знань;
    сучасні методичні позиції визначення структури архітектурного простору розроблені у теорії архітектури не в повному обсязі. Сьогодні на теоретичному рівні не запропоновано загальний метод, за допомогою якого, в цілому, визначається абстрактна просторова структура.
    Формально-теоретична структура архітектурного простору це сукупність упорядкованих взаємозалежних елементів архітектурного простору, яка дозволяє з’ясувати характер, властивості та відношення між цими елементами; показати природу і сутність влаштування цілісної архітектурної форми; сформувати проектну методику, спрямовану на створення функціонально й об’ємно-розпланувально довершеного архітектурного простору.
    Створення формально-теоретичного методу структурування дозволить упорядкувати логічну будову й змістовне обґрунтування теоретичних положень в архітектурі та відображення структури архітектурних об’єктів у знаковій формі. Таким чином, формально-теоретичний метод структурування є методологічною основою, яка дозволить узагальнити нові підходи до створення і вивчення як ідеальних моделей архітектурного простору, так і розуміння організації архітектурного простору з визначеним функціональним процесом.
    Основою сучасних знань про простір, зокрема в архітектурі, є фундаментальні роботи Евкліда, Р.Декарта,Г.В. Лейбніца,І.Ньютона,А.Ейнштейна,Г.Мінков-ського, а також індивідуальні концепції „класичної теорії архітектури”, що належать Вітрувію, Л.Б. Альберті, Ф.Брунеллескі, Дж.Б. Віньйолі, А.Палладіо. Концепції, що мали вплив на теоретичні погляди в архітектурі ХХст. М.Фуко, У.Еко, К.Леві-Строса, Ж.Лакана, Р.Бар­та, М. Хайдеггера, Ж. Дельоза, Г. Бечлерда, Г.Лефебра. Простір як центральна категорія архітектурної творчості представлений у працях А.Шмарзова, Г.Вьольфліна, О.Вальцеля, А.Е.Брінкмана, О.Г.Габричевського, Т.ванДусбурга,Б.Дзеві,Й.Асіхара,І.Араухо,В.О.Фаворського,П.О.Флорен-ського. Структурний й формальний підходи в інших видах мистецтва, сприяли розробці проблеми простору й методології його вивчення в архітектурі, репрезентованіпрацями В.М.Жирмунського,В.Б.Шкловського,В.Дібеліуса,

    Б.М.Ейхенбаума,Л.Шпітцера,К.С.Малевича,В.В.Кандинського,М.О.Ладов-ського,О.О.Весніна,В.Ф.Крінського,М.А.Туркуса,І.В.Ламцова,М.Я.Ґінзбур-га.ЗагальнітеоретичніпитаннярепрезентованідослідженнямиІ.А.Азизян,Р.Бене-ма,З.Гідіона,Г.Д.Грімма,І.А.Добріциної,А.В.Іконникова,Л.І.Кириллової,А.П.Мардера,В.Ф.Маркузона,Г.К.Мачульського,Б.П.Михайлова,М.Раго-на,О.Г.Раппапорта,Г.І.Рєвзіна,О.В.Рябушина,Ч.Дженкса,Ф.Джодід,П.А.Джонсона,Д.Дюнстера,Р.Інгерсола,К.Несбітт,О.Тзоніса.Питаннямвизна-ченняструктурниходиницьівидівпросторовихструктур,структуриміста,при-свяченіпраціЮ.М.Білоконя,Ю.П.Бочарова,М.Г.Бархіна,М.М.Габреля,В.Л.Глазичева,О.Е.Гутнова,М.М.Дьоміна,В.І.Єжова,Н.О.Кірєєвої,В.В.Ку-цевича,Г.І.Лаврика,І.Г.Лєжави,А.В.Михайленко,В.К.Мора,А.О.Несте-ренко,О.Л.Підгорного,В.Р.Раннєва,Ю.Г.Рєпна,О.С.Слєпцова,В.О.Ті-мохіна,Г.Н.Ушакова,Г.Й.Фільварова,І.О.Фоміна,Б.С.Черкеса,В.М.Шу-бенкова,Кр.Александра,Л.Крейє,Р.Кулхааса,К.Лінча,Д.Форрестера,Н.Са-лінгароса.Аспектищомаютьприкладнуспрямованістьугалузіпромисловоїархітектури,утомучислі,енергетичнихкомплесів,розроблялиВ.В.Блохін,О.К.Болдирєв,А.Ф.Гольдштейн,М.М.Гусєв,С.В.Демидов,Н.Ю.Житкова,Ю.Р.Йоффе,М.М.Кім,І.П.Купцов,Є.С.Матвєєв,В.О.Мислін,М.М.Моро-зов,І.С.Ніколаєв,Г.М.Орлов,І.К.Терзян,О.Я.Хорхот.
    Вивчення теоретичних досліджень дозволяє констатувати існування низки робіт, в яких досліджується структурування архітектурного простору та понятійний апарат, втім, розроблених не остаточно, бракує впорядкованої методології фор­мування структури архітектурного простору.
    Дослідження здійснюється у межах теоретичних, функціонально-розплану-вальних і об’ємно-просторових аспектів формування архітектурного простору. У студії виокремлено лише ті аспекти сприйняття людини, які є основою класифікацій існуючих просторових структур, колір та спосіб освітлення не розглядаються, оскільки мають допоміжний характер. Дослідження обмежується формально-теоретичними положеннями, які можуть застосовуватися для вдосконалення процесу проектування.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота викона-
    на відповідно до планів Київського науково-дослідного й проектно-конструк-торського інституту „Енергопроект”, які відпрацьовані з урахуванням енергетичної стратегії України на період до 2030р. та заходів реалізації цієї стратегії на 2006 — 2010рр., затверджених Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 липня 2006р. № 436-Р. У роботі враховані вимоги Указу Президента України „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року „Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення” (із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 24 березня 2006р. № 257/2006). Обґрунтованість і вірогідність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджуються експериментальним проектуванням і застосуванням результатів дослідження при розробці проектів конкретних об’єктів за участю автора.
    Мета дослідження: розробка методу формально-теоретичного структурування архітектурного простору на прикладі енергетичних комплексів.
    Завдання дослідження:
    розглянути процес історичної обумовленості й еволюції категорії „архітектурний простір” у теорії архітектури;
    проаналізувати використання формального й структурного методів у теорії архітектури;
    виявити й систематизувати загальні чинники, які організують простір і є основою його структури;
    ввести й обґрунтувати поняття монопростору й поліпростору як основних структурних елементів формально-теоретичного методу організації архітектурного простору;
    запропонувати метод структурування простору з використанням понять монопростору й поліпростору на прикладі енергетичних комплексів.
    Об’єктом дослідження є архітектурний простір.
    Предметом дослідження є формально-теоретична структура архітектурного простору.
    Методи дослідження. Методикою дослідження є застосування історичного методу, аналізу і синтезу, методу абстрагування, формалізації, ідеалізації, індукції та дедукції, використання аксіоматичного методу в поєднанні з системним аналізом, а також посилання на окремі положення елементарної теорії множин. Комплексний підхід до студіювання феномену архітектурного простору за допомогою цих методичних засад дозволяє всебічно розкрити сутність організації структури архітектурного простору на прикладі формування енергетичних комплексів.
    Науковановизнаодержанихрезультатівполягаєувпровадженнітаобґрун-туванніосновформально-теоретичногоструктуруванняархітектурногопростору;у виявленні базових чинників, які організують простір і використовуються в теорії архітектури; у впровадженні й визначенні понять монопростору й поліпростору; в розробці методу формального структурування архітектурного простору на прикладі енергетичних комплексів.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання при виконанні Державної програми розвитку промисловості. Результати роботи можуть бути також застосовані в процесі вирішення конкретних завдань при формуванні архітектурного простору енергетичних комплексів, у подальших наукових розробках з цього питання й на спецкурсах для студентів архітектурних вузів і факультетів.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи були апробовані: на науковій конференції Московського архітектурного інституту (Державної академії „МАрхІ”, Москва, 2007), на науково-технічній конференції творчої молоді „Перспективи розвитку будівельних конструкцій, будівель, споруд таїхоснов”(НДІБК,Київ,2003),насемінарі„Організаціябезбар’єрногоархітектурного середовища для маломобільних груп населення” (КиївЗНДІЕП, Київ, 2007).
    Публікації. Результати дисертації опубліковано в шести статтях у фахових збірниках наукових праць і трьох тезах до конференцій.
    Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел тадодатків. Обсяг дисертації — 144 сторінки основного тексту, 15 сторінок списку використаних джерел зі 201 найменуваннями, а також ілюстрації на 21 сторінки, додаток А. на 14 сторінки
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
    Результатами дослідження питань формально-теоретичного структурування архітектурного простору (на прикладі енергетичних комплексів) є наступні положення:
    1. Визначено, що на теоретичному рівні відсутній єдиний методичний підхід до дослідження архітектурного простору і його структури. У роботах, присвячених ролі простору в теорії та практиці архітектури, структура простору не має єдиного трактування й уживається різними авторами відповідно до особистого розуміння проблеми.
    2. Встановлено, що найбільш прийнятне визначення архітектурного простору запропоноване І.Араухо: архітектурний простір являє собою суспільний простір, що включає багато екзистенціальних часткових просторів, організованих за допомогою більш-менш відкритих геометричних схем, які дозволяють задовольнити запити замовника.
    3. Виявлено, що з початку ХХст. використання у мистецтвознавстві та інших гуманітарних науках формального й структурного методів або результатів, отриманих на основі їх застосування, призвело до формалізації категорії архітектурного простору в студіях, присвячених архітектурі й архітектурній формі. В роботі доведено можливість використання окремих положень структурного й формального методів як передумови для створення методу формального структурування архітектурного простору з конкретним функціональним процесом.
    4. Виокремлено організуючі простір чинники, котрим відповідає абстрактне розуміння обґрунтованої організації простору. Конструктивний, геометричний, композиційний, функціональний, перцептивний чинники є основою побудови авторських положень методу формального структурування архітектурного простору.
    5. Запропоновано критерії визначення монопростору й поліпростору для побудови структури архітектурного простору з конкретним функціональним процесом; визначено ознаки, властиві монопростору: асоціативність (сполучуваність), комутативність, здатність до абсорбції, тотожність.
    6. Запропоновано основні теоретичні положення методу структурування архі-тектурного простору. Сутність методу полягає у визначенні: а)щабля структурування (дискретності) відповідно до завдань з формування або аналізу архітектурного простору; б)одиничного, найменшого структурного функціонального елементу аналізованого простору як монопростору за низкою ознак або за окремою ознакою, що дозволяє виділити цей простір або його частину як монопростір відповідно до встановленого щабля; в)порядку відношень між елементами простору (монопросторами); у виділенні зв’язків, що визначають ієрархію, порядок між монопросторами, які у сукупності утворюють єдиний поліпростір; г)поліпростору на основі певних первинних елементів сукупності, якими є монопростір, а також наявних між ними зв’язків; ґ)побудови формально-теоретичної структури архітектурного простору відповідно до щабля структурування; д)переходу на необхідний інший щабель структурування; е)побудови загальнотеоретичної структури архітектурного простору відповідно до творчого задуму.
    7. Сформульовано метод формального структурування, який на теоретичному рівні дозволяє виділити структуру з конкретним функціональним процесом (його сутність продемонстровано на прикладі енергетичних комплексів). Визначено, що запропонований метод структурування архітектурного простору у теоретичному аспекті впорядковує взаємозв’язки між структурними просторовими одиницями, визначає понятійний апарат і його трактування, що в результаті створює теоретичну основу формування цілісного архітектурного простору.








    CПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Авангардизм. Модернизм. Постмодернизм: Терминол. словарь / Сост.: В.Г.Власов, Н.Ю.Лукина. — СПб.: Азбука-классика, 2005. — 320с.
    2. Авдотьин Л.Н. Градостроительное проектирование / Л.Н. Авдотьин, И.Г. Лежава, И.М. Смоляр. — М.: Стройиздат, 1989. — 432с.
    3. Азизян И.А. Теория композиции как поэтика архитектуры / И.А. Азизян, И.А. Добрицына, Г.С. Лебедева. — М.: Прогресс-Традиция, 2002. — 568с.
    4. Александров П.С. Множеств теория // БСЭ. — 3-е изд. — М., 1976. —Т.16. — С.1127-1133.
    5. АльбертиЛ-Б. Десять книг о зодчестве: В 2т. / Пер. В.Зубова — М.: Стройиздат, 1935. — Т.1. — 392c.
    6. Антонов А.В. Системный анализ. Учеб. для вузов/ А.В. Антонов. 2-е изд., стер. — М.: Высш. шк.., 2006.— 454с.
    7. АраухоИ. Архитектурная композиция / Пер. с исп. М. Бакланов, А. Михе. — М.: Высшая школа, 1982. — 207с.
    8. Арнхейм Р. Динамика архитектурных форм / Пер. с англ. В. Глазычев. — М.: Стройиздат, 1984. — 189с.
    9. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие / Пер. с англ. В. Самохина — М.: Прогресс, 1974. — 393с.
    10. Архитектор Иван Леонидов / П.А. Александров, С.О. Хан-Магомедов. М.: Стройиздат, 1971.128с.
    11. Архитектура и эмоциональный мир человека / Г.Б.Забельшанский, Г.Б.Минервин, А.Г.Раппапорт и др. — М.:Стройиздат, 1985. — 208с.
    12. Архитектура общественных зданий с гибкой планировкой / В.А.Абызов, В.В. Куцевич. — К.: Будивэльник, 1990. — 110с.
    13. Архитектура промышленных предприятий, зданий и сооружений / Н.Н.Ким, В.А.Дроздов, Л.Ф.Гольденгерш и др. —М.: Стройиздат, 1990. — 638с.
    14. Архитектурная композиция. Современные проблемы: Сб. науч. раб. — М.: ЦНТИ по градостроительству и архитектуре, 1970. — 197с.
    15. Архитектурное проектирование промышленных зданий и сооружений: Учеб. пособ. / С.В.Демидов, Н.М.Гусев, В.А.Мыслин и др. — М.: Стройиздат, 1964. — 392с.
    16. Архітектура. Короткий словникдовiдник / За заг. ред. А.П.Мардера. — К.: Будівельник, 1995. — 334с.
    17. Барбышев Е.Н., Сомов Г.Ю. Вопросы теории формообразования архитектуры // Архитектура СССР. — 1976. — №8. — C.4446.
    18. Барбышев Е.Н., Сомов Г.Ю. Формообразующие структуры и архитектурная форма // Архитектура СССР. — 1990. — №2. — C.7479.
    19. Барт Р. Избранные работы: семиотика, поэтика / Пер. с франц. Г.Косикова — М.: Прогресс, 1989. — 616с.
    20. Бархин М.Г. Город. Структура и композиция. — М.: Наука, 1986. — 260с.
    21. Бенем Р. Взгляд на современную архитектуру / Пер. с англ. А. Христиани, Е. Гринкруг. — М.: Стройиздат, 1980. — 172с.
    22. Білоконь Ю.М. Функція та структура форми в регіональному плануванні: (Монографія)/ Держ. ком. буд. арх. та житл. політ. України, УДНДІПМ «Дніпромісто», УАА. К.: Кий, 2002. 98 с.: іл. Бібліогр. с.: 96-97.
    23. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Системный подход // БСЭ. — 3-е изд. — М., 1976. —Т.23. — С.14141418.
    24. Блохин В.В. Интерьер промышленных зданий. — М.: Стройиздат, 1989. — 271с.
    25. Блохин В.В. Композиция в промышленной архитектуре. — М.: Стройиздат, 1977. — 51с.
    26. Блохин В.В. Рекомендации по комплексному решению интерьеров производственных зданий / В.В. Блохин, В.И. Николаева, Н.Л. Леонова; ЦНИИПромзданий. — М.: Стройиздат, 1985. — 125с.
    27. Болдырев А.К. Основы проектирования тепловых электростанций: Учебное пособие. — М.: Высшая школа, 1968. — 67с.
    28. Бринкман А.Э. Пластика и пространство как основные формы художественного выражения / Пер. с нем. Е. Некрасова — М.: Изд. Всесоюзной академии архитектуры, 1935. — 174с.
    29. Будущее города / А.Э. Гутнов, И.Г. Лежава. — М.: Стройздат, 1977. —126с.
    30. Буркхард Т. Сакральное искусство востока и запада. Принципы и методы / Пер. с англ. Н. Локман — М.: Алетейа, 1999. — 216с.
    31. Бутаев К. О метре и ритме в промышленной архитектуре // Архитектура СССР. — 1983. — №2.
    32. Бютнер О., Хампе Э. Сооружение — несущая конструкция — несущая структура / Пер. с нем. Ю. Веллер. — М.: Стройиздат, 1983. — 340с.
    33. Вельфлин Г. Основные понятия истории искусств. — С-Пб.: МИФРИЛ, 1994. —426с.
    34. Виленкин Н.Я. Рассказы о множествах. М.: МЦНМО, 2005. 152с.
    35. Виньола Дж.-Б. Правило пяти ордеров архитектуры / Пер. А.Габричевского. — М.: Изд-во Всесоюзн. Акад. архит., 1939. — 167с.
    36. Виртувий. Десять книг об архитектуре / Пер.с лат Ф.Петровский. М.: КомКнига, 2005. 320 с.
    37. Воронина В. Семейство и виды композиции // Архитектура СССР. — 1989. — №5. — С.7072.
    38. Габрель­­­ М.М. Просторова організація містобудівних систем /Ін-т регіон.досліджень НАН України. К.: Вид. Дім А.С.С., 2004. 400 с.:іл.
    39. Габричевский А.Г. К вопросу о строении художественного образа в архитектуре // Искусство. — 1927. — №23. — С.1631.
    40. Габричевский А.Г. Пространство и масса в архитектуре // Искусство. — 1923. — №1. — С.293309.
    41. ГабричевскийА. Проблема архитектурного синтеза как взаимной организации массы и пространства //Архитектура СССР. — 1989. — №1. — С.8691.
    42. Гайдученя А.А. Динамическая архитектура: Основные направление развития, принципы, методы. — К.: Будивельник, 1983. — 96с.
    43. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: В 3т. / АН СССР. Ин-т философии. — М., 1974. — Т.1: Наука логики. — 452с.
    44. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: В 3т. / АН СССР. Ин-т философии. — М., 1974. — Т.2: Философия природы. — 695с.
    45. Гервиц Я.Г. Архитектурные формы и композиция здания. — М.: МАИО, 1927. —135с.
    46. Гидион З. Пространство, время, архитектура / Пер.с нем. М. Леонене, И. Черня. — М.: Стройиздат, 1984. — 455с.
    47. Гильдебранд А. Проблемы формы в изобразительном искусстве / Пер. с нем. В. Фаворский, Н. Розенфельд. — М.: Изд-во МПИ, 1991. — 137с.
    48. Гинзбург М.Я. Конструктивизм как метод лабораторной и педагогической работы // Современная архитектура. — 1927. — №6. — С.160166.
    49. Гинзбург М.Я. Ритм в архитектуре. — М.: Госиздательство, 1923. — 122с.
    50. Гинзбург М.Я., Веснин В.А., Веснин А.А. Проблемы современной архитектуры // Архитектура СССР. — 1934. — №2. — С.6370.
    51. Грегори Р.Л. Глаз и мозг. Психология зрительного восприятия / Пер.с англ. — М.: Прогресс, 1970. — 45с.
    52. Грецкий М.Н. Структурализм // БСЭ. — 3-е изд. — М., 1976. — Т.24. — С.1789 - 1793.
    53. Грецкий М.Н. Французский структурализм. — М.: Знание, 1971. — 50с.
    54. Гримм Е.Д. Пропорциональность в архитектуре. — ЛМ.: ОНТИ, 1935. —148с.
    55. Демин Н.М. Управление развитием градостроительных систем. — К.: Будивэльнык, 1991. — 184с.
    56. Добрицина И.А. От постмодернизма к нелинейной архитектуре: Архитектура в контексте современной философии и науки. М.: Прогресс-Традиция, 2004. 416 с.:ил.
    57. Ежов C.В. Архитектура общественно-торговых комплексов: (Формирование информационно-распределительных пространств). — К.: Будивэльнык, 1988. — 104с.
    58. Ежов В.И. Архитектура общественных зданий и комплексов/ В.И. Ежов, С.В. Ежов, Д.В. Ежов. — К.: ВІСТКА, 2006. — 380с.
    59. Ежов В.И. Архитектурно-конструктивные системы гражданских зданий (история,предпосылки развития, поиск, перспективы)/ В.И.Ежов,О.С.Слєпцов, Е.В.Гусева; УАА, Ин-т содержания и методов образования, КГУСА и др.— К.: Лицензия и Архитектура; АрхтЭк, 1998. —352с.:ил.
    60. Жилин В.Г. Компоновки тепловых электростанций. — МЛ.: Госэнергоиздат, 1961. — 416с.
    61. Жирмунский В.М. Избранные труды: Из истории западно-европейских литератур. — Л.: Наука, 1981. — 320с.
    62. Житкова Н.Ю. Архітектурна типологія промислових будівель. Теорія архітектури і архітектурного проектування: Конспект лекцій/ КНУБА. К.: КНУБА, 2002. 100 с.
    63. Зигель К. Структура и форма в современной архитектуре / Пер. с нем. — М.: Стройиздат, 1965. — 267с.
    64. Ивлев Д.Д. Формальный метод // БСЭ. — 3-е изд. — М., 1976. — Т.27. — С.1611 -1613.
    65. Игнатов Г.Е. Структура пространства как объект анализа и основа построения архитектурной композиции. — М., 1985. — 24с.
    66. Иконников А.В. Функция, форма, образ в архитектуре. — М.: Стройиздат, 1986. — 288с.
    67. Иконников А.В. Мастера архитектуры об архитектуре. / А.В.Иконников, И.Л.Маца, Г.М.Орлов. — М.: Искусство, 1972. — 590с.
    68. Иосинобу А. Архитектурное проектирование // Современная архитектура. —1961. — №6. — С.1619.
    69. История искусств стран Западной Европы от возрождения до начала 20 века. Искусство 17 века: Италия, Испания, Фландрия / А.А.Аникст, Т.Н.Ливанова, Е.И.Ротенберг и др. / Под ред. А.Д.Чегодаева. — М.: Искусство, 1988. — 586с.
    70. Йодикке Ю. О происхождении функционализма // Современная архитектура.1971. — №6. — С.2132.
    71. Кандинский В.В.Точка и линия на плоскости. — СПб.: Азбука-классика, 2005. — 240с.
    72. Канн Луис И. Пространство и вдохновение // Современная архитектура. — 1969. — №2. — С.1332.
    73. Кант И. Критика чистого разума / Пер. с нем. Н. Лосского — М.: Мысль, 1994. — 591с.
    74. Кедров Б., Бочаров Ю., Сергеев К.., Современная наука и проблемы организации научных центров// Архитектура СССР. —1969. —№1. —С.311.
    75. Ким Н.Н. Промышленная архитектура. — М.: Стройиздат, 1988. — 244с.
    76. Киреева Н.А. Принципы выявления объемно-пространственной структуры зданий: Автореф.дис. канд. арх.: 18.00.01 / Харьк. инж.-строит. ин-т. — Х., 1975. — 28с.
    77. Кириллов В.В. Путь поиска и эксперимента. — М.: МГУ, 1974. — 221с.
    78. Кириллова Л.И. Композиция в современной архитектуре / Л.И. Кириллова, И.А. Покровский, И.Е. Рожин. — М.: Стройиздат, 1973. — 287с.
    79. Кириллова Л.И. Масштабность в архитектуре. — М.: Стройиздат, 1961. — 125с.
    80. Кордо Н. Извечные законы композиции // Архитектура СССР. — 1983. — №2. — С.9698.
    81. Костов К.Д. Архитектура инженерных сооружений и промышленного интерьера / Пер. с болг. Н. Теневой, Н. Рудь. — М.: Стройиздат, 1983. — 304с.
    82. Кринский В.Ф. Элементы архитектурно-пространственной композиции / В.Ф. Кринский, И.В. Ламцов, М.А. Туркус. — М.: Стройиздат, 1968. — 168с.
    83. КузенЖ.-П. Вступление // Современная архитектура. — 1965. — №1. — С.4.
    84. Лаврик Г.І. Основи системного аналізу в архітектурних дослідженнях і проектуванні: Навч. посіб. — К.: КНУБА, 2002. — 138с.: іл.
    85. Ле Корбюзье. Архитектура ХХ века / Пер. с франц. В. Зайцев, В. Фрязинов. - М.: Прогресс, 1977. — 303с.
    86. Ле Корбюзье. Модулор / Пер. с франц. Ж. Розенбаум — М.: Стройиздат, 1976. — 120с.
    87. Леви-СтросК. Структурная антропология / Пер. с франц. — М.: Глав. ред. восточной литературы, 1983. — 402с.
    88. Лейбниц Г.-В. Сочинения: В 4т./ АН СССР.Ин-т философии. — М., 1984. — Т.3. — 734с.
    89. Лейбниц Г.-В. Сочинения: В 4т./АН СССР.Ин-т философии. — М.,1982.— Т.1. — 636с.
    90. Линч К. Динамика развития города / Пер. с англ. В. Глазычева. — М.: Стройиздат, 1982. — 328с.: ил.
    91. Льюис Дж.Г. Античная философия: от Фалеса до Сократа. — Мн.: Галаксиас, 1997. — 208с.
    92. Льюис Дж.Г. Античная философия: от Эвклида до Прокла. — Мн.: Галаксиас, 1998. — 224с.
    93. Майар, Дюкан, Банкон. Архитектура, структура и методика работы // Современная архитектура. — 1965. — №1. — С.8689.
    94. Мардер А.П. Архитектурная композиция тепловых электростанций: Дис. ... канд. арх : К., 1971. 225с.
    95. Мардер А.П. Эстетика архитектуры. — М.: Стройиздат, 1988. — 209с.
    96. Мардер А.П. Понятийно-теоретические основы эстетики архитектуры: Автореф. дис. доктора архитектуры / Киевский Гос. технический ун-т строительства и архитектуры. К., 1996. 35 с.
    97. Маркузон В. Художественный образ в архитектуре // Архитектура СССР. — 1972. — №5. — С.3839.
    98. МаркузонВ. Место Альберти в архитектуре раннего Возрождения // Архитектура СССР. — 1973. — №6. — С.3539.
    99. Мастера советской архитектуры об архитектуре: В 2т. / Под общ. ред. М.Бархина. — М.: Искусство, 1975. — Т.1: Советская архитектура. — 544с.
    100. Мастера советской архитектуры об архитектуре: В 2т. / Под общ. ред. М.Бархина. — М.: Искусство, 1975. — Т.2: Советская архитектура. — 696с.: ил., табл.
    101. Мачульский Г.К. Мис ван дер Роэ. — М.: Стройиздат, 1969. — 251с.
    102. Мир архитектуры: Лицо города / А.Э. Гутнов, В.Л. Глазычев. М.: Мол.гвардия, 1990. 350 с.: ил.
    103. Михайленко А.В. Системні методи оцінки та вибору рішень при варіантному архітектурному проектуванні: Конспект лекцій з курсу «Кваліметрія в архітектурі»/ КНУБА. К.: КНУБА, 2001. 40 с.
    104. Михайлов Б.П. Витрувий и Эллада. — М.: Издательство лит. по строительству, 1967. — 279с.
    105. Моор В.К. Архитектурное пространство как центральная категория профессионального мышления: Автореф. дис. канд. арх.: 18.00.01 / Моск. архит. ин-т. — М., 1983 — 23с.
    106. Мюре Л.-М. Главные направления архитектурной мысли конца ХIХ и начала ХХ в. // Современная архитектура. — 1971. — №6. — С.721.
    107. Нестеренко А.А. Особенности построения в объемной композиции // Архитектура СССР. — 1983. — №8. — С.3839.
    108. Нестеренко А.А. Особенности построения и гармонизации объемной композиции в архитектуре: Автореф.дис. канд. арх.: 18.00.01 / Моск. архит. ин-т. — М., 1985. — 24с.
    109. Николаев И.С. Архитектурная типология промышленных предприятий / И.С. Николаев, В.А. Мыслин, Е.С. Матвеев. — М.: Стройиздат, 1975. — 18с.
    110. НимейерО. Архитектура и общество / Пер. с порт. Н. Константинова. — М.: Прогресс, 1975. — 192с.
    111. Нирберг П.Р. Архитектурное черчение: [Справочник] / П.Р. Нирберг, Н.Л. Рускевич, Д.И. Ткач. — К.: Будивэльник, 1991. — 272с.
    112. Объемнопространственная композиция: Учебн. пособ./А.В.Степанов, В.И.Мальгин, Г.И.Иванова и др. — М.: Архитектура — С, 2007. — 255с.
    113. Овчинников Н.Ф., Юдин Э.Г. Структура // БСЭ. — 3-е изд. М., 1976. — Т.24. — С.1782 - 1783.
    114. ОиольМ., КарильоА. Исследования в области организации пространства // Современная архитектура. — 1965. —№1. — С.104107.
    115. Основы архитектурной композиции / А.В. Иконников, Г.П. Степанов. — М.: Искусство, 1971. — 224с.
    116. Основы архитектурной композиции и проектирования / Ю.Г.Божко, Г.И.Иванова, Н.А.Киреева и др. — К.: Вища школа, 1976. — 256с.
    117. Очерки теории архитектурной композиции / С.С.Алексеев, И.Н.Воейкова, В.И.Казаринова и др. — М.: Гос. издво литературы по строительству, архитектуре и строительным материалам, 1960. — 294с.
    118. Палладио А. Четыре книги об архитектуре / Пер. с итал. И.В.Жолтовского / Под общ. ред. А.Г.Габричевского: В 2-х т. — М.: Изд-во Всесоюзн. Акад. архит., 1936. — Т.1. — 352с.
    119. Планировочная структура современного города / Ю.П. Бочаров, О.К. Кудрявцев. — М.: Стройиздат, 1972. — 160с.
    120. Природа геометрия архитектура / В.Е. Михайленко, А.В. Кащенко. К.: Будивэльнык, 1988. 176 с.: ил.
    121. Проектирование и строительство тепловых электростанций / И.П. Купцов, Ю.Р. Иоффе. — М.: Энергоатомиздат, 1985. — 408с.
    122. Производство и пространственная организация городов/ Ю.П.Бочаров, Г.И. Фильваров. М.: Стройиздат, 1987. 256 с.: ил.
    123. Пространство в структуре мира / В.К. Потемкин, А.Л. Симанов. — Новосибирск: Наука, 1990. — 176с.
    124. Пучков А.А. Габричевский: Концепция архитектурного организма в мыслительном процессе 2030-х годов. — К.: А.С.С., 1997. — 154с.
    125. РагонМ. О современной архитектуре / Пер. с фр. Ж. Розенбаум. — М.: Госстройиздат, 1963. — 232с.
    126. Раннев В.Р. Интерьер: Учебник. — М.: Высшая школа, 1987. — 232с.
    127. Ревзин Г. Очерки по философии архитектурной формы. — М.: ОГИ, 2002. — 144с.
    128. РейхенбахГ. Философия пространства и времени / Пер. с англ. Л. Яковенко — М.: УРСС, 2003. — 320с.
    129. Ричардс Д.М. Различные стили современной архитектуры // Современная архитектура. — 1971. — №6. — С.4957.
    130. Рябушин А.В. Архитекторы рубежа тысячелетий. — М.: Искусство ХХI век, 2005. — 288с.
    131. СавченкоМ.Р. Архитектура как наука: методология прикладного исследования. — М.: Едиториал УРСС, 2004. — 320с.
    132. Садовский В.Н. Основания общей теории систем. — М.: Наука, 1974. — 280с.
    133. Середюк И.И. Восприятие архитектурной среды. — Л.: Высшая школа, 1979. — 200с.
    134. Сернил В. Луис И. Канн как педагог // Современная архитектура. — 1969. — №2. — С.8085.
    135. Сивко Л.В. Структурування архітектурного простору: поняття монопростiр як структурна одиниця // Теорія та історія архітектури і містобудув
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины