Андрющенко Катерина Михайлівна Теоретико-правові засади загальнообов’язкового державного соціального страху­вання від нещасного випадку на виробництві : Андрющенко Екатерина Михайловна Теоретико-правовые основы обязательного государственного социального страхования от несчастного случая на производстве Andryushchenko Yekaterina Mikhaylovna Teoretiko-pravovyye osnovy obyazatel'nogo gosudarstvennogo sotsial'nogo strakhovaniya ot neschastnogo sluchaya na proizvodstve

Краткое описание

Андрющенко Катерина Михайлівна, головний спе- ціаліст-юрисконсульт сектору правового забезпечення архітектурно-будівельного контролю відділу правового забезпечення департаменту територіального контро­лю Харківської міськради: «Теоретико-правові засади загальнообов’язкового державного соціального страху­вання від нещасного випадку на виробництві» (12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення). Спецра­да К 11.737.02 у Донецькому юридичному інституті

Міністерство освіти і науки України Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

АНДРЮЩЕНКО КАТЕРИНА МИХАЙЛІВНА

УДК 349.2 (477)

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО
СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ

12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор,
Ярошенко Олег Миколайович

Сєвєродонецьк – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ТА СУТНІСТЬ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ 15
1.1 Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві як елемент правового механізму конституційного права на соціальний захист 15
1.2. Поняття, сутність та ознаки загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві 26
1.3. Ґенеза правового механізму загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві 53
Висновки до Розділу 1 73
РОЗДІЛ 2. ПРИНЦИПИ, ГАРАНТІЇ, ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ ЗАГАЛЬНООБОВ`ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ
…………………………………………………………………………………..….76
2.1 Система принципів і гарантій загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві 76
2.2 Мета й завдання загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві 100
2.3 Функції загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві 114
Висновки до Розділу 2 130
РОЗДІЛ 3. ЗМІНА ПАРАДИГМИ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ 134
3.1. Сучасні концептуальні підходи загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві 134
3.2 Позитивний зарубіжний досвід загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві 159
Висновки до Розділу 3 182
ВИСНОВКИ 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 191

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасних умовах динамічного розвитку державних інституцій та обрання стратегічного курсу європейської інтеграції запроваджуються новітні методи правового регулювання в соціальній сфері, здійснюється переосмислення класичних ідей і сталих законодавчих положень, які тривалий час вважались підґрунтям розвитку правової системи. Втілення загальнолюдських цінностей в царині права й розширення масштабів соціальної сфери в Україні є всеохоплюючим і здійснюється протягом усього періоду розвитку нашої держави. Одним із головних завдань на сучасному етапі державотворення є забезпечення всебічного соціального захисту людини праці за допомогою загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, за допомогою чого будь який працівник відчував би себе в рамках правового поля упевнено і економічно незалежно. Зазначеною інституцією соціальний забезпечення від соціальних ризиків на виробництві, передбачена підтримка та захист найбільш активної й працездатної частини суспільства, а саме осіб без яких неможливий розвиток економічного потенціалу держави, які створюють матеріальні та нематеріальні блага, призначення яких полягає у споживанні суспільством у цілому. А отже, дослідження проблем даного інструменту спрямоване на встановлення прогалин у реалізації прав застрахованих працівників, окресленні принципів правового регулювання цього інституту, визначенні суб’єктного складу, вдосконаленні правових механізмів фінансування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування й витрат відповідного фонду, та пошуках можливостей їх вирішення.
В умовах сьогодення існують різні погляди науковців та та пропозиції
правників щодо шляхів вирішення існуючих проблем та механізмів вдосконалення системи загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві становлять широкий спектр – від вирішення питання сфери дії досліджуваної інституції, від змін

окремих елементів, до перегляду бачення основоположних принципів функціонування даного інституту. Існують також й радикальні прозиції щодо скасування соціального страхування взагалі. Все це є наслідком відсутності в Україні єдиної доктрини загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка би надала наукове обґрунтування напрямків та можливостей подальшої еволюції даного правового інституту в залежності від встановлених розмірів заробітної плати, податкової системи, демографічного стану тощо. За таких умов важливою є наукова розробка системи проблем та рекомендацій щодо їх вирішення, оскільки соціальне страхування є одним із найважливіших інструментів, що має безпосередній вплив на соціальний та фінансовий стан працездатної частини населення.
Впродовж усіх років незалежності, соціальна політика України так і не знайшла свого формування у якості цілісної комплексної стратегії щодо соціального захисту, тож такі інститути як загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві фактично існують у вигляді різноманітних видів недостатньо обґрунтованих та фінансово підкріплених виплат, пільг тощо. Кількість та складність проблем соціальної сфери, є фактично незмінною, оскільки розв’язання одних може призвести до виникнення інших. Їх вирішення є нагальною необхідністю, оскільки соціально-економічний стан нашої держави вимагає віднесення таких питань як загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві у число пріоритетних. Дослідження проблем даного інституту дозволить за допомогою застосування наукових підходів встановити найслабкіші елементи досліджуваного механізму та сформулювати пропозиції щодо їх подолання.
Порушена проблематика висвітлювалась у наукових працях таких
вітчизняних і зарубіжних учених-правників, як-то: В.М. Андріїв, Є.І. Астрахан, К.С. Батигін, Н.Б. Болотіна, В.С. Венедіктов, О.О. Гаврилова, Н.Д. Гетьманцева, С.Ю. Головіна, М.І. Деревянко, В.В. Жернаков, О.Д. Зайкін, Т.А. Занфірова, Р.І. Іванова, М.І. Іншин, М.Л. Захарова,

М.М. Клемпарський, І.Д. Копайгора, В.Л. Костюк, О.Л. Кучма, С.С. Лукаш, Р.З. Лівшиць, К.Ю. Мельник, О.В. Москаленко, П.Д. Пилипенко, С.М. Прилипко, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, С,М. Синчук, І.М. Сирота, Б.І. Сташків, О.В. Тищенко, Н.М. Хуторян, Н.А. Чередніченко, Г.І. Чанишева, Л.І. Шумна, В.І. Щербина, О.М. Ярошенко та ін. Проте, незважаючи на значний науковий доробок і широке коло літературних джерел з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, у переважній більшості робіт дослідники приділяють увагу окремим теоретичним або практичним проблемам, історичним питанням запровадження й розвитку цієї інституції. Комплексно ж ця тематика в юридичній науці майже не вивчалась, особливо що стосується питань європейської інтеграції. За таких обставин існує потреба у проведенні подальших доктринальних пошуків у цій сфері з метою поглибленого аналізу чинної нормативно-правової бази, визначення її відповідності сучасним вимогам суспільного життя та досягненням доктрини права, виявлення наявних проблем і встановлення напрямків їх подолання, а також приведення національного законодавства до міжнародних стандартів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента України від 25 серпня 2015 року № 501/2015; Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2016 – 2020 роки, ухвалених Національною академією правових наук України (рішення від 03 березня 2016 року); Пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки на період до 2020 р. Дисертацію виконано у межах комплексної цільової програми Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля «Проблеми розвитку вітчизняного законодавства та імплементації в Україні норм міжнародного та європейського права». Тему дисертації затверджено Вченою радою Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля 28 березня 2014 року (протокол № 8).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є визначення змісту загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, формування науково-теоретичних висновків і практичних рекомендацій для подальшого вдосконалення нормативно- правового забезпечення і правозастосовної практики. Для досягнення мети були поставлені наступні основні задачі:
– визначити понятійний апарат досліджуваної проблематики;
– дослідити періодизацію генезису загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві;
– сформулювати поняття й ознаки загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві;
– охарактеризувати систему принципів і гарантій загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві;
– з'ясувати мету й завдання загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві;
– проаналізувати функції загальнообов’язкового державного
соціального страхування від нещасного випадку на виробництві;
– виокремити проблемні питання загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві в умовах європейської інтеграції;
– надати пропозиції з удосконалення загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві на підставі зарубіжного досвіду;
– окреслити напрямки розвитку загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві в Україні відповідно до європейських стандартів і загальнолюдських цінностей;
– оптимізувати правовий механізм, окреслити суб’єктний склад загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку;

– надати науково обґрунтовані пропозиції і практичні рекомендації з удосконалення правового регулювання досліджуваного інституту, а також напрямки усунення існуючих законодавчих прогалин і неузгодженостей.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права на соціальний захист.
Предметом дослідження виступають теоретико-правові засади загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.
Методи дослідження. Методику дисертаційної роботи побудовано з урахуванням поставленої мети та задач дослідження, його об’єкта та предмета. Для досягнення об’єктивності, повноти й всебічності результатів дисертації використовувався комплекс як загальних, так і спеціальних методів пізнання сутності загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві. Їх застосування зумовлюється системним підходом, завдяки якому розглянуто всі важливі питання в їх єдності та взаємозв’язку.
За допомогою логіко-семантичного методу проаналізовано понятійний апарат у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві (підрозділи 1.1; 2.1; 2.3). Історичний метод наукового дослідження став у нагоді для з’ясування ґенези загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві (підрозділ 1.2). Застосування системно-структурного методу надало можливість виявити ознаки загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, охарактеризувати роль і значення принципів, гарантій, мети, завдань і функцій цього виду страхування (підрозділи 2.1; 2.2; 2.3). Порівняльно-правовий метод використано при розгляді пропозицій щодо запозичення позитивного зарубіжного досвіду загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві (підрозділ 3.2). Методи аналізу та синтезу допомогли сформулювати власні висновки з огляду на

теоретичні напрацювання різних науковців, що стосуються порушеної проблеми, й накреслити шляхи вдосконалення загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві (підрозділи 1.1; 3.1).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні самостійних, комплексних, завершених дисертаційних досліджень теоретико-правових засад загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, в якому представлено нові ідеї та визначені сучасні тенденції правового регулювання цієї сфери як в Україні, так і в інших розвинених країнах.
За результатами дослідження сформульовано авторські основні положення, висновки та рекомендації, котрі містять елементи наукової новизни й виносяться на захист. Основними з них є такі:
уперше:
– запропоновано концептуальний підхід до визначення системи загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, яка складається з відповідних елементів, визначених у певному взаємозв’язку (загрози, соціальні ризики, суб’єкти соціального страхування, принципи управління, соціальна функція держави, правовий інструментарій – форми, методи, заходи тощо) на підставі сучасної правової доктрини, інноваційних підходів, стратегії і тактики правового механізму цього виду соціального страхування;
– доведено, що в умовах формування та розвитку сучасного виробництва необхідно на законодавчому рівні стимулювати роботодавця спрямовувати відповідні кошти на охорону праці шляхом установлення залежності страхових внесків та показників від кількості й рівня нещасних випадків, а також і загального стану здоров’я працівників на підприємстві (установі, організації);

– виділено окремі системні проблеми загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, а саме:
1) загальносоціальні: а) високий рівень безробіття, в результаті чого Фонд соціального страхування України недоотримує значні суми страхових внесків від працездатної частини населення і б) наявність тіньового ринку праці й тіньової виплати заробітних плат, що має негативні наслідки, аналогічні з попередньою проблемою; 2) інституційні: а) проблема наповнення коштами Фонду соціального страхування України; б) відсутність залежності між розмірами страхових внесків та сумою кінцевих страхових відшкодувань; в) основоположні принципи та інструменти організації системи соціального страхування, такі як диференціація соціального і професійного ризиків, еквівалентність страхових внесків і витрат тощо, на практиці не виступають регуляторами досліджуваного інституту, тобто має місце нестраховий перерозподіл коштів;
– комплексно виокремлено пропозиції запозичення досвіду зарубіжних країн у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, серед яких: 1) створення в рамках Фонду соціального страхування України окремого органу на кшталт австрійського Управління з виплати працівникам компенсацій (Австрія); 2) здійснення персоналізації сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування; 3) покриття дефіциту Фонду соціального страхування України за рахунок коштів Державного бюджету (Австрія); 4) запровадження категорій ризику для сплати роботодавцями страхових внесків (Німеччина); 5) запровадження змішаної системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, внаслідок чого сферу страхування від нещасного випадку на виробництві передати у відання страхових асоціацій, які окрім грошових фондів, володітимуть необхідною інфраструктурою для лікування та реабілітації постраждалих працівників (Німеччина);
– проаналізовано питання співвідношення між загальнообов’язковим
державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві,

медичним страхування та загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;
– визначено напрямки адаптації загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві до європейських стандартів, з урахуванням принципів і засад інституту охорони праці;
– на підставі аналізу та визначення проблемних питань розвитку досліджуваного виду соціального страхування наведені аргументи щодо необхідності пошуку додаткових правових механізмів підвищення його ефективності на підставі добровільного страхування від нещасних випадків на виробництві;
удосконалено:
– доктринальну дефініцію правової конструкції «загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві»: це система нормативно закріплених і гарантованих заходів соціального характеру, що виражають соціальну функцію держави, й полягають у матеріальному і нематеріальному (соціальні послуги) забезпеченні громадян, які зазнали ушкодження здоров’я, що призвело до втрати працездатності, або які потребують допомоги у зв’язку зі смертю особи на утриманні якої вони перебували, в результаті настання страхового випадку (нещасного випадку на виробництві), що забезпечується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, які акумулюються шляхом сплати страхових внесків у добровільному або обов’язковому порядку роботодавцями, з метою створення умов для належного рівня життєдіяльності застрахованих осіб або суб’єктів, які перебували на їх утриманні;
– класифікацію функцій загальнообов’язкового державного соціального
страхування від нещасного випадку на: а) загальні функції: матеріально- допоміжна; превентивна; контрольна; науково-дослідницька; міжнародно- співробітницька; б) спеціальні функції: створення та використання страхових

фондів; функція перерозподілу грошових виплат і соціальних послуг між застрахованими особами;
– сучасні концептуальні підходи до етапізації ґенези загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві;
– правовий механізм запровадження загальнолюдських цінностей у загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві;
– підстави та умови відповідальності роботодавця в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку в разі порушення приписів законодавства з охорони праці, санітарної гігієни, пожежної безпеки тощо;
– розроблення концепції кола і структури відносин в царині соціального захисту за соціального страхування від нещасних випадків, які пов’язані з втратою працездатності з тимчасовим, або постійним зниженням доходу, платоспроможності або додатковими витратами працівника на лікування та відновлення здоров’я;
дістали подальшого розвитку:
– тлумачення мети загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, під якою запропоновано розуміти захист прав застрахованих від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору, та в інших визначених законом випадках, що знаходить свій прояв у достатньому рівні компенсації доходів у разі втрати працездатності, переведенні на легшу роботу й наданні реабілітаційних заходів;
– розкриття системи гарантій загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, яку складають такі гарантії: 1) обов’язковість фінансування Фондом соціального страхування України витрат, пов’язаних з матеріальним забезпеченням постраждалих осіб, страхових виплат, соціальних послуг із цільовим

використанням коштів соціального страхування; 2) гарантія притягнення до відповідальності суб’єктів відносин загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві у визначеному чинним законодавством порядку; 3) страхових виплат, у разі наявності та доведення обставин, за яких настає страховий випадок;
4) збереження середньомісячного заробітку при переведенні потерпілого на легшу та нижчеоплачувану роботу; 5) страхових виплат потерпілому під час його професійної реабілітації; 6) одержання щомісячних страхових виплат непрацездатними особами, які перебували на утриманні померлого працівника;
– пропозиції з удосконалення законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві;
– з метою оптимізації реалізації права працівників на соціальний захист запропоновано об’єднати загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням;
– думка щодо необхідності визначити медичні заклади, що надаватимуть послуги медично-реабілітаційного характеру у разі нещасного випадку на виробництві;
– проблемні питання щодо стратегії розбудови та функціонування національної системи досліджуваного виду страхування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – для подальших загальних і спеціальних наукових досліджень теоретичних та практичних проблем загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві;

– у правотворчості – при розробленні нових та внесенні змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів, зокрема, при доопрацюванні проекту Трудового кодексу України та внесенні змін до КЗпП України;
– у правозастосовній діяльності – з метою вдосконалення практики використання положень законодавства у сфері праці та соціального страхування, а також у регулюванні відносин на виробництві, що стосуються загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку;
– у навчальному процесі – тези, положення, висновки, пропозиції й рекомендації, які містить дисертація, можуть бути використані на наукових конференціях, у диспутах, під час вивчення таких дисциплін, як «Трудове право», «Право соціального забезпечення» у вищих юридичних закладах освіти, при підготовці лекційних та семінарських занять, в процесі підготовки робочих програм та планів, підручників, навчальної та прикладної літератури.
Особистий внесок здобувача. Дослідження виконано здобувачкою самостійно. Усі сформовані в ньому положення й висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень авторки. У співавторстві написано та видано колективну монографію «Концептуальні засади становлення інноваційного суспільства в Україні» (внесок здобувачки – 1 д.а). У дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження порушеної проблеми в цілому, а також окремі її аспекти, узагальнення і висновки доповідалися дисертанткою на засіданнях кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля, а також були оприлюднені на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях:
«Правове забезпечення комерціалізації результатів досліджень і розробок» (м. Харків, 22 травня 2012 р.); «Соціально-економічні права людини та гарантії їх реалізації в сучасних умовах державотворення» (м. Харків, 10-11 жовтня 2012 р.); «Актуальні напрями правового забезпечення інноваційної та

інвестиційної політики в Україні» (м. Харків, 14 листопада 2014 р.); «Єдність і диференціація трудового права та права соціального забезпечення» (м. Харків,
28 листопада 2014 р.); «Сучасні проблеми трудового та пенсійного законодавства» (м. Харків, 27 листопада 2015 р.); «Сфера дії трудового права та права соціального забезпечення» (м. Харків, 28 жовтня 2016 р.).
Публікації. Основні результати дисертації, висновки та пропозиції знайшли відображення в одній колективній монографії, 5 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях України, в 1 статті, оприлюдненій у науковому виданні іншої держави, а також тезах до 6 доповідей і наукових повідомлень на зазначених конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та надано нове вирішення наукового завдання, яке полягало в тому, щоб на підставі вивчення загальновизнаних міжнародних стандартів, чинного національного й зарубіжного законодавства внести конкретні наукові рекомендації з удосконалення національного законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві. За результатами дослідження сформульовано нижченаведені основні висновки.
1. Систему принципів загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві становлять принципи:
а) загальноправові, як-то: єдність прав та обов’язків суб’єктів відносин загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві; гарантованість прав і свобод суб’єктів цього виду страхування; відповідальність суб’єктів загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві; законність такого страхування; поєднання стабільності й динамізму в загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві;
б) спеціальноправові, що охоплюють: поширення права соціального забезпечення на осіб, які працюють на умовах трудового договору, учнів та студентів навчальних закладів на період, коли вони набувають професійних навичок, осіб, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ; забезпечення страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, залежно від рівня заробітної плати особи і ступеня втрати нею працездатності; гарантування матеріального забезпечення потерпілого в разі настання страхового випадку; поєднання обов’язковості державного соціального страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору та на інших передбачених законодавством

підставах, і права на добровільну участь у розв’язуваній системі; принцип диференціація умов і розмірів матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються застрахованим особам; формування й використання страхових коштів на засадах солідарності й субсидіарності; цільове використання коштів.
2. За критерієм характеру загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві має такі основні ознаки, як: соціальна і профілактична спрямованість; централізованість управління; поєднання обов’язкового та добровільного соціального страхування; обмежене коло суб’єктів, зобов’язаних сплачувати страхові внески.
3. Систему гарантій загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві складають наступні гарантії: 1) гарантія обов’язковості фінансування Фондом соціального страхування України витрат, пов’язаних із матеріальним забезпеченням постраждалих осіб, страхових виплат і соціальних послуг та цільового використання страхових коштів; 2) гарантія притягнення до відповідальності суб’єктів відносин загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві у порядку, визначеному чинним законодавством; 3) гарантія виплати страхових коштів у разі наявності та доведення обставин, за яких настає страховий випадок;
4) гарантія збереження середньомісячного заробітку у разі переведення
потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу; 5) гарантія страхових виплат потерпілому під час його професійної реабілітації; 6) гарантія одержання щомісячних страхових виплат непрацездатними особами, які перебували на утриманні померлого працівника.
4. Метою загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві є захист прав застрахованих від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору, і в інших визначених законом випадках, що знаходить свій прояв у достатньому

рівні компенсації доходів в разі втрати працівником працездатності, переведенні його на легшу роботу й наданні реабілітаційних заходів.
5. До завдань загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві належать: 1) встановлення механізмів порядку страхування від нещасного випадку й надання страхових виплат; 2) формування грошових фондів, з яких покриваються витрати, пов’язані із нещасним випадком на виробництві; 3) створення спеціального органу для керівництва та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві; 4) профілактика нещасних випадків та здійснення заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних факторів виробництва; 5) надання матеріального забезпечення та страхових виплат застрахованим працівникам і членам їх сімей; 6) відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; 7) скорочення розривів між рівнем матеріального забезпечення працюючих членів суспільства та осіб, постраждалих внаслідок нещасних випадків на виробництві; 8) здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду соціального страхування України й за обґрунтованістю виплат у кожному окремому страховому випадку.
6. Виділено наступну класифікацію функцій загальнообов’язкового
державного соціального страхування від нещасного випадку: 1) загальні функції: а) матеріально-допоміжна функція; б) превентивна функція; в) контрольна функція; г) науково-дослідницька функція; д) міжнародно- співробітницька функція; 2) спеціальні функції: а) створення та використання страхових фондів; б) функція перерозподілу грошових виплат і соціальних послуг між застрахованими особами.
7. Проблеми загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві поділяються на такі:
1) загальносоціальні: високий рівень безробіття, в результаті чого Фонд соціального страхування України недоотримує значних сум страхових внесків

від працездатної частини населення; наявність тіньового ринку праці та тіньової виплати заробітних плат, що має негативні наслідки, аналогічні із попередньою проблемою; 2) інституційні: проблема наповнення коштами Фонду соціального страхування України; відсутність залежності між розмірами страхових внесків та сумою кінцевих страхових відшкодувань; а також нестраховий перерозподіл коштів, за якого такі основоположні принципи, терміни й інструменти організації системи соціального страхування, як диференціація соціального і професійного ризиків, еквівалентності страхових внесків і витрат тощо, на практиці не є регуляторами досліджуваного інституту.
8. Виокремлено пропозиції запозичення досвіду зарубіжних країн у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, серед яких є наступні: 1) створення в рамках Фонду соціального страхування України окремого органу на кшталт австрійського Управління з виплати працівникам компенсацій (Австрія); 2) здійснення персоналізації сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування; 3) покриття дефіциту Фонду соціального страхування України за рахунок коштів Державного бюджету (Австрія); 4) запровадження категорій ризику для сплати роботодавцями страхових внесків (Німеччина); 5) запровадження змішаної системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, внаслідок чого сферу страхування від нещасного випадку на виробництві передати у відання страхових асоціацій, які окрім власне грошових фондів, володітимуть необхідною інфраструктурою для лікування та реабілітації постраждалих осіб (Німеччина).
9. Порівняно з іншими формами колективного соціального захисту,
інститут загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку має істотні переваги в організаційному плані, а також в питаннях фінансування, профілактики здоров’я, гарантування збереження й використання страхових ресурсів тощо.

10. В умовах формування й розвитку сучасного виробництва необхідно на законодавчому рівні стимулювати роботодавця спрямовувати відповідні кошти у сферу охорони праці шляхом встановлення залежності страхових внесків від показників кількості й рівня нещасних випадків і загального стану здоров’я працівників на підприємстві (установі, організації). Основним завданням повинно стати попередження нещасних випадків, оскільки лікування та відновлення втраченого здоров’я є тривалішим процесом і вимагає значно більших витрат аніж профілактика.
11. Виокремлено концепцію запровадження загальнообов’язкового державного медичного соціального страхування у взаємозв’язку з реформуванням загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, що є вкрай важливим і належить до першочергових завдань, які потребують негайного вирішення, що дозволить створити прозорі й зрозумілі механізми правових, фінансових, і соціально- економічних взаємовідносин між роботодавцями і працівниками, лікарями та пацієнтами, державою і платниками страхових внесків, надасть можливість оптимізувати системне використання ресурсів щодо охорони здоров’я і доступності медичної допомоги тощо.
12. Запропоновані напрямки врегулювання окремих законодавчих прогалин та неузгодженостей, вектори посилення державного фінансування, впливу та контролю за діяльністю Фонду соціального страхування України, що надасть можливість усунення існуючих негативних факторів, які виникають у зв’язку з відсутністю чіткого та прозорого законодавчого нормативно-правового регулювання у зазначеній царині.