Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог / ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ / Логистические транспортные системы
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет «Львівська політехніка»
На правах рукопису
Ковалишин Володимир Володимирович
УДК 656.13
Швидкісні режими руху автомобіля у гірських умовах з урахуванням психофізіологічних особливостей водія
05.22.01 – транспортні системи
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Науковий керівник:
Жук Микола Миколайович
кандидат технічних наук, доцент
Львів – 2012
|
|
|
| Стор. | ||
ВСТУП…………………………………………………………………………... | 5 | |||||
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ВОДІЯ І ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ЗМІНИ ШВИДКОСТІ РУХУ АВТОМОБІЛІВ………………………………………….……………………… |
10 | |||||
| 1.1 | Роль людського чинника у забезпеченні безпеки руху…………. | 10 | |||
| 1.2 | Психофізіологічна надійність водіїв автотранспортних засобів... | 14 | |||
|
| 1.2.1 | Психофізіологічні особливості праці водіїв……………... | 14 | ||
|
| 1.2.2 | Фізіологічна надійність…………………………………… | 17 | ||
|
| 1.2.3 | Психологічна надійність водія……………………………. | 19 | ||
| 1.3
| Аналіз закономірностей зміни часу реакції водія залежно від його функціонального стану ……………………………….……… |
21 | |||
| 1.4
| Закономірності зміни швидкості руху автомобілів у гірських умовах………………………………………………………………. |
28 | |||
| 1.5 | Висновки до розділу……………………………………………….. | 34 | |||
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ВОДІЯ НА ЧАС ЙОГО РЕАКЦІЇ ТА БЕЗПЕЧНУ ДИСТАНЦІЮ.. |
35 | |||||
| 2.1 | Дослідження процесу сприйняття водієм дорожніх умов………. | 35 | |||
|
| 2.1.1
| Електрофізіологічні методи аналізу функціонального стану водія…………………………………………………. |
35 | ||
|
| 2.1.2
| Застосування тренажерів для дослідження психофізіологічних можливостей водія………………….. |
41 | ||
|
| 2.1.3
| Оцінка функціонального стану водія тестовими методами…………………………………………………… |
44 | ||
| 2.2 | Вибір методу виміру транспортної стомлюваності………………. | 49 | |||
| 2.3 | Аналіз методів і моделей визначення часу реакції водія……….. | 55 | |||
|
| 2.3.1 | Аналіз методів визначення часу реакції водія………….. | 55 | ||
|
| 2.3.2 | Моделі формування часу реакції водія………………….. | 57 | ||
|
| 2.3.3 | Моделі визначення часу реакції водія у лабораторних і реальних умовах………………………………………. |
60 | ||
| 2.4 | Аналіз методів визначення безпечної дистанції автомобіля…...... | 64 | |||
| 2.5 | Висновки до розділу………………………………………………... | 66 | |||
РОЗДІЛ 3 ЗМІНА ЧАСУ РЕАКЦІЇ ВОДІЯ У СКЛАДНИХ І ПРОСТИХ СИТУАЦІЯХ ЗАЛЕЖНО ВІД ЙОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ……. |
68 | |||||
| 3.1 | Методика експериментальних досліджень…………………...…... | 68 | |||
| 3.2
| Визначення закономірностей зміни часу реакції водіїв залежно від їхнього функціонального стану в лабораторних умовах…….. |
71 | |||
| 3.3
| Експериментальні дослідження часу реакції водіїв у гірських умовах……………………………………………………………….. |
86 | |||
| 3.4 | Висновки до розділу………………………………………………... | 96 | |||
РОЗДІЛ 4 ВИЗНАЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ШВИДКОСТІ РУХУ АВТОМОБІЛЯ У ГІРСЬКИХ УМОВАХ З УРАХУВАННЯМ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ВОДІЯ……………………………………… |
98 | |||||
| 4.1
| Дослідження зміни динамічного габариту автомобіля залежно від часу реакції водія у гірських умовах………………………….. |
98 | |||
| 4.2
| Визначення безпечної швидкості руху при малих відстанях видимості дороги з урахуванням функціонального стану водія… |
101 | |||
| 4.3
| Дослідження зміни швидкісних режимів руху автомобіля у гірських умовах залежно від функціонального стану водія……... |
107 | |||
| 4.4 | Висновки до розділу………………………………………………... | 113 | |||
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. | 115 | |||||
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………. | 117 | |||||
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….. | 126 | |||||
| Додаток А Перелік публікацій автора за темою дисертації……………. | 126 | ||||
| Додаток Б Текст програми з визначення часу реакції водія у лабораторних умовах……………………………………………………… |
128 | ||||
| Додаток В Час реакції водія залежно від індексу напруження………… | 145 | ||||
| Додаток Г Час реакції водія залежно від ПАРС………………………… | 157 | ||||
| Додаток Д Акти впровадження…………………………………………... | 169 | ||||
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВАДС | Водій – автомобіль – дорога – навколишнє середовище |
ФС | Функціональний стан |
ДТП | Дорожньо-транспортна пригода |
ТЗ | Транспортний засіб |
ДУ | Дорожні умови |
СЛМ | Система «людина – машина» |
ОДР | Організація дорожнього руху |
ЕКГ | Електрокардіограма |
ЕЕГ | Електроенцефалограма |
ЕПГ | Електропневмографія |
ЕМГ | Електроміограма |
ШГР | Шкірно-гальванічна реакція |
ОКГ | Окулографія |
ІН | Індекс напруження |
ПАРС | Показник активності регуляторних систем |
ССС | Серцево-судинна система |
Вступ
Актуальність теми
Останнім часом у зв'язку зі збільшенням динамічних характеристик транспортних засобів (ТЗ) фахівці відзначають, що часто причиною дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) є недотримання безпечної швидкості руху при малих відстанях видимості. Такі небезпечні місця на автомобільній дорозі найчастіше зустрічаються у гірських умовах.
Відомо, що гірська автомобільна дорога характеризується переважно обмеженою видимістю в плані та поздовжньому профілі, вузькою шириною проїзної частини та узбіч. Це призводить до частої зміни режиму руху.
Такі автомобільні дороги у гірських умовах вимагають особливо ретельно розроблених заходів з організації руху, оскільки вони характеризуються значно нижчими швидкостями і разом з тим високою потенційною небезпекою ДТП з тяжкими наслідками.
Найбільш важливими напрямками організації дорожнього руху на гірських дорогах є оптимізація швидкісних режимів, покращення зорового орієнтування водіїв, скорочення числа та зниження ступеня небезпеки конфліктних ситуацій, максимальне використання інформації. Першочерговим заходом з підвищення безпеки на таких дорогах у гірських умовах слід вважати оптимізацію швидкісних режимів руху автомобілів. Тут потрібно спрямувати зусилля на більш точне орієнтування водіїв у виборі швидкісного режиму, враховуючи їхні психофізіологічні особливості. Залежно від впливу зовнішніх чинників і функціонального стану водії по-різному аналізують інформацію, що у деяких випадках призводить до помилкових рішень чи дій.
Серед найважливіших показників надійності роботи водія у гірських умовах є час реакції водія. Цей показник відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки дорожнього руху. Збільшення часу реакції водія призводить до збільшення динамічного габариту транспортного засобу, що, у свою чергу, впливає на швидкісні режими руху автомобілів у гірських умовах.
Серед вчених, які займалися дослідженням поведінки водія у небезпечних ситуаціях, треба зазначити: М. О. Ігнатова, В. Ф. Бабкова, В. К. Долю,
Ю. О. Давідіча, В. П. Поліщука, В. О. Іларіонова, В. М. Мішуріна,
Р. М. Баєвського, Є. М. Лобанова, Г. І. Клинковштейна, В. І. Коноплянка,
Д. Клеберсберга. Кожен із них займався дослідженням надійності роботи водія при впливі різних чинників як у реальних, так і в лабораторних умовах.
Проте закономірності зміни швидкісних режимів руху автомобілів у гірських умовах є недостатньо вивченими. В існуючих дослідженнях неповністю враховано вплив функціонального стану водія на швидкісні режими руху автомобіля у гірських умовах.
Саме тому вивчення закономірностей зміни параметрів дорожнього руху (зокрема швидкості транспортних потоків) залежно від функціонального стану водія є дуже актуальною проблемою.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконувалась у рамках науково-дослідної роботи «Оптимізація параметрів вулично-дорожньої мережі та пішохідно-транспортних потоків і організації автомобільних перевезень» кафедри «Транспортні технології» Національного університету «Львівська політехніка», яка відповідає «Транспортній стратегії України на період до 2020 року» (ухвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2010 р. № 2174-р) та постанові Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2016 року» від 8 серпня 2012 р. № 771. Особистий внесок автора дисертації полягає у дослідженні швидкісних режимів руху автомобіля у гірських умовах з урахуванням функціонального стану водія.
Мета і задачі дослідження
Мета: визначення закономірностей зміни швидкісних режимів руху автомобіля у гірських умовах з урахуванням психофізіологічних особливостей водія.
Для досягнення мети у дисертаційній роботі необхідно вирішити наступні задачі:
ü проаналізувати останні результати дослідження психофізіологічних особливостей водія і показників його діяльності;
ü провести аналіз основних методів дослідження впливу функціонального стану водія на час його реакції та безпечну дистанцію;
ü визначити закономірності зміни часу простої та складної реакції водія у лабораторних і реальних умовах;
ü провести дослідження зміни часу реакції водія залежно від його функціонального стану;
ü визначити закономірності зміни безпечної швидкості руху автомобіля у гірських умовах з урахуванням функціонального стану водія.
Об’єкт дослідження: рух автомобіля у гірських умовах.
Предмет дослідження: закономірності зміни швидкісних режимів руху автомобіля у гірських умовах, які враховують психофізіологічні особливості водіїв.
Методи дослідження
У проведених дослідженнях використовувались: методи системного аналізу – при виконанні аналізу проведених досліджень, методів визначення часу реакції водіїв, при виборі методів дослідження; методи натурних досліджень – при виконанні замірів відстаней видимості та при визначенні часу реакції водіїв під час керування транспортним засобом у гірських умовах; електрофізіологічні методи – при визначенні функціонального стану водія; методи теорії імовірностей та математичної статистики – при визначенні залежностей зміни часу реакції водія від його функціонального стану.
Наукова новизна одержаних результатів
У дисертаційній роботі проведено дослідження закономірностей зміни швидкісних режимів руху автомобілів, які, на відміну від існуючих, враховують психофізіологічні особливості водія у гірських умовах руху.
Вперше одержано залежності часу простої та складної реакції водіїв відповідно до функціонального стану в гірських умовах руху.
Удосконалені та набули подальшого розвитку:
ü закономірності зміни часу реакції водія у різних вікових групах водіїв;
ü закономірності зміни динамічного габариту автомобіля та безпечної швидкості руху в гірських умовах.
Практичне значення одержаних результатів
Результати дослідження та отримані закономірності зміни безпечної швидкості руху автомобіля у складних умовах можуть використовуватись при плануванні перевезень вантажів і пасажирів у гірській місцевості, для обґрунтування необхідних швидкісних режимів руху транспортних засобів на гірських дорогах. Розроблене програмне забезпечення дозволяє підвищити точність досліджень закономірностей зміни часу реакції водія у будь-яких умовах руху.
Результати дисертаційної роботи застосовані при розробці графіків руху та режиму роботи водіїв на автобусних маршрутах регулярних перевезень у гірській місцевості у межах Львівської області та впроваджені у навчальний процес на кафедрі «Транспортні технології» Національного університету «Львівська політехніка» при підготовці бакалаврів базового напряму 6.070101 «Транспортні технології».
Особистий внесок здобувача
Особисто автором опублікована одна робота в основному науковому фаховому виданні та чотири роботи, які додатково відображають наукові результати дисертації. Автору належать усі наукові результати, що виносяться на захист. У публікаціях із співавторами особистий внесок здобувача полягає у наступному: аналіз впливу складних дорожніх умов на водія здійснений за допомогою Холтерівського моніторингу «КардіоСенс» [1 додатка А], аналіз методів дослідження психофізіологічних особливостей водія [2 додатка А], визначення впливу функціонального стану водія на час його реакції у простих та складних ситуаціях у лабораторних і реальних умовах [3, 5 додатка А].
Апробація результатів дисертації
Результати наукових розробок, отримані при виконанні дисертаційної роботи, доповідалися на:
ü міжнародній науково-практичній конференції «Логістика промислових регіонів» (м. Донецьк, 2010 р.);
ü VIII міжнародній науково-практичній конференції «Устойчивое развитие городов. Управление проектами и программами городского и регионального развития» (м. Харків, 2010 р.);
ü міжнародній науково-практичній конференції «Транспортные проблемы крупнейших городов» (м. Харків, 2012 р.).
Публікації
Основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи опубліковано у п’яти наукових статтях у фахових виданнях, що входять до переліку Департаменту атестації кадрів МОНмолодьспорту України, та трьох тезах доповідей на наукових конференціях.
Висновки
1. Аналіз проведених раніше досліджень показав, що надійність водія у системі дорожнього руху значною мірою визначається його психофізіологічним станом. Закономірності зміни швидкісних режимів руху автомобілів у гірських умовах є недостатньо вивченими. В існуючих закономірностях неповністю враховано вплив функціонального стану водія.
2. Дослідженнями у лабораторних умовах встановлено, що середній час простої реакції найменший у першій групі учасників досліджень – 300 мс. У водіїв другої групи цей час становить 330 мс, що на 10 % більше. У третій віковій групі у водіїв середній час простої реакції є більшим на 20 % (360 мс).
Найбільш імовірне значення часу складної реакції у водіїв першої вікової групи, що становить 685 мс. У водіїв другої групи цей час реакції на 20 % більший (825 мс), у водіїв третьої групи – на 42 % (975 мс). Це означає, що при дослідженні у лабораторних умовах час реакції водіїв зі збільшенням їхнього віку зростає.
3. При дослідженні водіїв у гірських умовах визначено, що середній час простої реакції найменший у другої групи учасників досліджень – 813 мс. У водіїв першої групи цей час становить 913 мс, що на 12 % більше. У третій віковій групі у водіїв середній час простої реакції є більшим на 23 % (1000 мс).
Середній час складної реакції у водіїв другої вікової групи є найменшим (1370 мс). У водіїв першої групи цей час реакції на 25 % більший (1713 мс), у водіїв третьої групи – на 60 % (2433 мс).
4. У всіх вікових групах час реакції чоловіків у середньому на 15 % менший, ніж у жінок.
5. Встановлено, що при збільшенні втоми водіїв на 25 % у гірських умовах час їхньої реакції в середньому збільшується на 20 %, а при дослідженні у лабораторних умовах – на 17 %.
6. При опрацюванні статистичних даних часу реакції водіїв у гірських умовах визначено, що мінімальний час реакції водіїв становить 700 мс, максимальний – 2433 мс. Середнє значення часу реакції водіїв на гірській дорозі становить
1570 мс. Проте потрібно враховувати час реакції 85 % водіїв, що становить для простої реакції 1100 мс, для складної – 2150 мс. Саме ці значення часу реакції водіїв у гірських умовах слід приймати як розрахункові при визначенні безпечної швидкості руху автомобіля.
7. Встановлено залежність динамічного габариту автомобіля від часу реакції водія у гірських умовах. Так, зміна часу реакції на 0,2 с призводить до збільшення динамічного габариту більш як на 3 м.
8. На основі отриманих результатів досліджень у гірських умовах безпечна швидкість руху автомобіля з урахуванням функціонального стану водія в середньому на 8 км/год є меншою за рекомендовані раніше значення.
9. Отримані закономірності сумісного впливу часу реакції водія та відстані видимості на безпечну швидкість руху автомобіля у гірських умовах складають необхідну інформаційну базу для визначення безпечних швидкісних режимів і обґрунтування обмежень швидкості у гірських умовах.
10. Під час руху автомобіля у гірських умовах при малих відстанях видимості безпечну швидкість потрібно зменшувати в середньому на 10 %, враховуючи функціональний стан водіїв.
11. Результати дослідження й отримані закономірності зміни безпечної швидкості руху автомобіля у складних умовах залежно від психофізіологічних особливостей водія рекомендується використовувати при плануванні перевезень вантажів і пасажирів у гірській місцевості, а також для обґрунтування необхідних швидкісних режимів руху транспортних засобів на гірських дорогах.
Результати дисертаційної роботи рекомендується застосовувати при розробці графіків руху та режиму роботи водіїв на автобусних маршрутах регулярних перевезень у гірській місцевості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Лобанов Е. М. Проектировиние дорог и организация движения с учётом психофизиологии водителя / Е. М. Лобанов. – М. : Транспорт, 1980. – 311 с.
2. http://mnvk-rizhavka.at.ua/index/vodij_avtomobil_doroga_seredovishhe/0-18.
3. Основи теорії транспортних процесів і систем : навч. посібник для ВНЗ /
М. Ф. Дмитриченко, Л. Ю. Яцківський, С. В. Ширяєва, В. З. Докуніхін. –
К. : Вид-ий Дім «Слово», 2009. – 336 с.
4. Степанов И. С. Основы эргономики и дизайна автомобилей и тракторов : учеб. для высш. учеб. заведений / И. С. Степанов, А. Н. Евграфов. ; под общ. ред. В. М. Шарипова. – М. : Изд-ий центр «Академия», 2005. – 265 с.
5. Васильєв А. П. Эксплуатация автомобильных дорог и организация дорожного движения : учеб. для вузов / А. П. Васильєв, В. М. Сиденко. –
М. : Транспорт, 1990. – 304 с.
6. Кизима С. С. Основи експлуатації автомобільних доріг : навч. посібник /
С. С. Кизима. – К. : НТУ, 2002. – 232 с. : іл. – 50.
7. Клебельсберг Д. Транспортная психология / Д. Клеберсберг. ; пер. с нем.
В. Б. Мазуркевич. – М. : Транспорт, 1989. – 367 с.
9. http://www.vuzlib.net/Str_O/15-2.htm.
10. Пістун І. П. Охорона праці на автомобільному транспорті / І. П. Пістун,
Й. В. Хомяк, В. В. Хомяк. – Суми : ВТД Університетська книга, 2005. –
374 с.
11. Цыганков Э. С. Высшая школа водительского мастерства /
Э. С. Цыганков. – М. : НКЦ «Академкнига», 2002. – 432 с.
12. Гаврилов Э. С. Теоретические основы проектирования и организации условий дорожного движения с учётом закономерностей поведения водителей : дис. на соискание научной степени доктора техн. наук :
05.22.10 / Эдуард Васильевич Гаврилов; Харковский автомобильно-дорожный ин-т им. Комсомола Украины. – Х., 1990. – 450 с.
13. Мороз М. П. Методика экспресс-диагностики функціонального состояния и работоспособности человека / http: // olderan.by.com.
14. Романов А. Н. Автотранспортная психология : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / А. Н. Романов. – М. : Изд-ий центр «Академия», 2002. – 224 с.
15. Ломов Б. Ф. Человек и техника. Очерки инженерной психологи /
Б. Ф. Ломов. – М. : Советское радио, 1966 – 461 с.
16. Гонкии А. А. Прогнозирование психофизиологических состояний /
А. А. Гонкии, В. И. Медведев. – Л. : Наука, 1973. – 173 с.
17. Котик М. А. Краткий курс инженерной психологи / М. А. Котик. – Таллин : Валгус, 1971. – 308 с.
18. Кринчик Е. И. О механизмах влияния вероятности сигнала на время реакции человека / Е. И. Кринчик, И. Ф. Медников // Вопросы психологи. – 1970. – № 6. – С. 31–46.
19. Hick W. E. On the rate of gain of invormation / W. E. Hick // Jornal of experimental Psychology. – 1952. – V. 4. – N 1. – P. 11–26.
20. Милерян Е. А. Эмоционально-волевые компоненты надежности оператора. В кн. : Очерки психологии труда оператора / Е. А. Милерян. – М. : Наука, 1971. – 582 с.
21. Небылицын В. Д. Надежность работы оператора в сложной системе управления / В. Д. Небылицын // Инженерная психология. – Изд. МГУ, 1961. – С. 358–367.
22. Ломов Б. Ф. Человек и техника. Очерки инженерной психологи /
Б. Ф. Ломов. – М. : Советское радио, 1966. – 461 с.
23. Клинковштейн Г. И. Организация дорожного движения : учеб. пособие /
Г. И. Клинковштейн, В. И. Коноплянко. – М. : Транспорт, 1977. – 58 с.
24. Коноплянко В. И. Основы безопасности дорожного движения /
В. И. Коноплянко. – М. : ДОСААФ, 1978. – 128 с.
25. Гледер В. Д. Механизмы опознания зрительних образов / В. Д. Гледер. –
М. : Наука, 1966. – 201 с.
26. Залуга В. И. Знаки и указатели на автомобильных дорогах / В. И. Залуга,
С. К. Кашкин. – М. : Транспорт, 1974. – 127 с.
27. Приборы и методики психофизиологического обследования водителей автомобилей / Н. А. Игнатов, В. М. Мишурин, Р. Т. Мушегян,
В. А. Сергеев. – М. : Транспорт, 1978. – 88 с.
28. Трунова І. О. Психофізіологічна надійність водіїв автотранспортних
засобів / І. О. Трунова, Т. Ю. Затравська, Р. Є. Стець, І. П. Пістун // Національний транспортний університет. – 2011. – № 19. – С. 271–277.
29. Бойко Е. И. Время реакции человека / Е. И. Бойко. – М. : Медицина, 1961. – 110 с.
30. Лобанов Е. М. Время реакции водителя / Е. М. Лобанов // Тр. МАДИ. – 1975. – Вып. 95. – С. 81–110.
31. Доля В. К. Теоретические основы и методы организации маршрутных автобусных перевозок пассажиров в крупнейших городах : дис. на соискание научной степени докт. техн. наук : 05.22.10 / В. К. Доля. – М. : МАДИ, 1993. – 360 с.
32. Обучение на автомобильных тренажёрах / Н. А. Игнатов, В. А. Иларионов, М. В. Кошелев, В. М. Мишурин. – М. : ДОСААФ, 1977. – 96 с.
33. Лобанов Е. М. Роль человеческого фактора в организации и безопасности движения / Е. М. Лобанов // Тр. МАДИ. – 1968. – Вып. 27. – С. 89–102.
34. Григоров М. А. Вплив інформаційного і фізичного навантаження на стан фізіологічних систем водія / М. А. Григоров, В. В. Усатов // Труды Одесского политехнического университета. – 2007. – № 2 (28). – С. 53–54.
35. Степенов О. В. Вплив психофізіологічних характеристик водія на безпеку дорожнього руху / О. В. Степенов // Механіка та машинобудування. –
2010. – № 1. – С. 14–22.
36. Коноплянко В. И. Конструктивная безопасность автомобиля /
В. И. Коноплянко, А. Б. Дьяков, А. К. Бажанов. – М. : Наука, 1976. – 82 с.
37. Душков Б. А. Основы инженерной психологии / Б. А. Душков,
А. В. Королев, Б. А. Смирнов. – М. : Академический проект. –
Л. : Деловая книга, 2002. – 576 с.
38. Волобуєва Т. В. Экспериментальная проверка модели обучения водителя в стрессовых дорожно-транспортных ситуациях / Т. В. Волобуєва // Вісті Автомобільно-дорожнього інституту. – 2009. – № 2 (9). – С. 199–205.
39. Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці / Я. В. Крушельни-
цька. – К. : КНЕУ, 2003. – 367 с.
40. Бабков В. Ф. Дорожные условия и безопасность движения : учеб. для
вузов / В. Ф. Бабков. – М. : Транспорт, 1993. – 271 с.
41. Лобанов Е. М. Транспортная планировка городов : учеб. для вузов /
Е. М. Лобанов. – М. : Транспорт, 1990. – 240 с.
42. Гюлев Н. У. Влияние времени простоя автомобиля в дорожном заторе на функциональное состояние водителя / Н. У. Гюлев // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2011. – № 1/10 (49). – С. 50–52.
43. Гюлев Н. У. К вопросу о зависимости плотности транспортного потока от функционального состояния водителя / Н. У. Гюлев // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2011. – № 6/4 (54). – С. 65–67.
44. Гюлев Н. У. Модель влияния транспортного затора на функциональное состояние водителя / Н. У. Гюлев // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2011. – № 2/6 (50). – С.73–75.
45. Сильянов В. В. Транспортно-эксплуатационные качества автомобильных дорог и городских улиц : учеб. для высш. учеб. заведений /
В. В. Сильянов, Э. Р. Домке. – 2-е изд. – М. : Изд-ий центр «Академия», 2008. – 352 с.
46. Автомобильные перевозки и организация дорожного движения : справочник / пер. с. англ. В. У. Рэнкин, П. Клафи, С. Халберт и др. – М. : Транспорт, 1981. – 592 с.
47. Мищерякова Т. Г. Психофизиологическое обеспечение профессиональной деятельности железнодорожников и восстановительная медицина /
Т. Г. Мищерякова, В. М. Звоников // Весник восстановительной
медицины. – 2002. – № 1. – С. 43–52.
48. Поліщук В. П. Організація та регулювання дорожнього руху : підр. /
В. П. Поліщук, О. О. Бакуліч, О. П. Дзюба, В. І. Єресов та ін. : за заг. ред.
В. П. Поліщука. – К. : Знання України, 2012. – 467 с.
49. Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану : ДСТУ 3587-97 – [Чинний від 30 червня 1997]. – К. : Держстандарт України, 1997. – 14 с.
50. Лобашов О. О. Практикум з дисципліни «Організація дорожнього руху» : навч. посібник / О. О. Лобашов, О. В. Прасоленко. – Х. : ХНАМГ, 2011. – 221 с.
51. Волков В. Г. Методы и устройства для оценки функционального состояния и уровня работоспособности человека-оператора / В. Г. Волков,
В. М. Машкова. – М. : Наука, 1993. – 208 с.
52. Быстров Ю. Г. Измерение удельного сопротивления в точках акупунктуры / Ю. Г. Быстров // Методико-биологические аспекты рефлексотерапии и оценки функционального состояния : Межвуз. об. научн. тр. – Калинин : Калининский политехнический институт, 1988. – С. 4–12.
53. Коледов Л. В. Исследование применимости средств мультимедиа для контроля функционального состояния оператора ЭВМ / Л. В. Коледов,
О. А. Вершинин, О. В. Красильникова, А. Н. Омельченко // Вестник Донского государственного технического университета. – 2001. – Т. 1. –
№ 1 (7). – С. 134–139.
54. Небылицин В. Д. Основные свойства нервной системы человека /
В. Д. Небылицин. – М. : Просвещение, 1966. – 284 с.
55. Инженерная психология / Г. К. Середа, С. П. Бочарова, Г. В. Репкина,
Б. А. Смирнов. – К. : Вища шк., 1976. – 308 с.
56. Доля В. К. Пасажирські перевезення : підр. / В. К. Доля. – Х. : Форт, 2011. – 504 с.
57. Гюлев Н. У. Выбор рационального количества автобусов на маршрутах города с учётом влияния человеческого фактора : дис. на соискание научной степени канд. техн. наук : 05.21.01 / Н. У. Гюлев. – Х. : ХАДИ, 1993. – 174 с.
58. Fere C. De la resistance electrique sons influence des excitations sencorielles at des emotions / C. Fere // C. r. Soc. Biol. – Paris, 1995. – P. 217–219.
59. Vigoaroux R. Sar le role de la resistance electrique des tissus dans l’electrodiagnostic / R. Vigoaroux // C. r. Soc. Biol, Paris. – 1879. – № 31. –
P. 336–339.
60. Taylor D. H. Drivers galvanie skin response and the risk of accident /
D. H. Taylor // Ergonomics. – 1961. – № 7. – P. 439–451.
61. Лобанов Е. М. Методика оценки эмоционального состояния водителей с использованием психологических показателей / Е. М. Лобанов,
В. В. Новизенцев // Тр. МАДИ. – 1975. – Вып. 95. – С. 110–132.
62. Дымерский В. Я. Психофизиология труда и подготовка водителей автомобилей / В. Я. Дымерский, Р. Т. Мушетян. – М. : Транспорт, 1969. –
91 с.
63. Ямбрус А. Л. Роль движения глаз в процессе зрения / А. Л. Ямбрус. – М. : Наука, 1965. – 167 с.
64. Симонов Н. В. Высшая нервная деятельность человека. Мотивационно-эмоциональные аспекты / Н. В. Симонов. – М. : Наука, 1975. – 175 с.
65. Микк Я. А. Факторы определяющие время прочтения слова в связном тексте / Я. А. Микк // Вопросы психологи. – 1972. – № 3. – С. 125–129.
66. Rutley K. S. Heart Rate as a Measure in Road I ayout Design Engonomics /
K. S. Rutley, D. G. Mace. – 1972. – № 2. – P. 165–173.
67. Мигаль В. П. Сигнатури ЕКГ і функціональний стан людини-оператора /
В. П. Мигаль, Г. В. Мигаль // Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии. – 2009. – № 44. – С. 219–225.
68. Бабков В. Ф. Ландшафтное проектирование автомобильных дорог /
В. Ф. Бабков. – М. : Транспорт, 1969. – 168 с.
69. Система холтеровского мониторирования КардиоСенс : методические рекомендации / Национальный аэрокосмический университет «ХАИ». – Х., 2006. – 113 с.
70. Баевский Р. М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии /
Р. М. Баевский. – М. : Медицина, 1979. – 298 с.
71. Баевский Р. М. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе / Р. М. Баевский, О. Н. Кириллов, С. З. Клецкин. – М. : Наука,
1984. – 222 с.
72. Mygal G. Functional state of an operator. System approach / G. Mygal //
NATO – work group «Operator functional state and impaired performance in complex work environments». – Ciocco: Italy, 2002. – P. 134–137.
73. Коледов Л. В. Иследование применимости средств мультимедиа для контроля функционального состояния оператора ЭВМ / Л. В. Коледов,
О. А. Вершинин, О. В. Красильникова, А. Н. Омельченко // Вестник Донского государственного технического университета. – 2001. – № 1 (7). – С. 134–139.
74. Вайсман А. И. Здоровье водителей и безопасность дорожного движения /
А. И. Вайсман. – М. : Транспорт, 1979. – 137 с.
75. Горбов Ф. Д. О «помехоустойчивости» оператора / Ф. Д. Горбов // Инженерная психология. – Изд-во МГУ. – 1964. – С. 310–357.
76. Лукьянов А. Н. Сигналы состояния человека оператора / А. Н. Лукьянов,
М. В. Фролов. – М. : Наука, 1969. – 217 с.
77. Давидич Ю. А. К вопросу выбора населением способа передвижения между индивидуальным и городским массовым пассажирским транспортом /
Ю. А. Давидич, В. П. Шпачук, Д. П. Понкратов // Вісник Донецького інституту автомобільного транспорту. – 2009. – № 1. – С. 82–86.
78. Давидич Ю. А. Управление проектированием городских маршрутов перевозки грузов с учётом состояния водителя / Ю. А. Давидич,
А. Н. Шептура // Комунальное хозяйство городов. – 2003. – № 49. –
С. 219–223.
79. Weinspach K. Prognose des Strassenverkehrs auf der Grundlage von Strassenverkehrszahlungen / Klaus Weinspach // Strassen - Verkelirsteclinik. – 1974. – № 4. – P. 107–112.
80. Сирота В. М. Формирование навыков визуальной оценки обстановки движения у водителей / В. М. Сирота, Т. В. Волобуева // Вісті Автомобільно-дорожнього інституту. – 2007. – № 2 (5). – С. 98–104.
81. Чуприкова И. И. О стабилизации времени реакции при большом числе хранящихся в памяти эталонов. К вопросу о построении теоретической модели реакции вибора / И. И. Чуприкова // Вопросы психологии. –
1971. – № 1. – С. 50–62.
82. Streh C. M. Vigilance the problem of sustainedattention / Carl M. Streh // Oxford e. a. Pergamen Press. – 1971. – v. 106. – P. 111.
83. Гюлев Н. У. К вопросу о формировании транспортных потоков в городах с учётом психофизиологии водителя / Н. У. Гюлев // Комунальне господарство міст. – 2012. – № 103. – С. 485–489.
84. Кірянов О. Ф. Динамічний габарит як функція транспортного поля /
О. Ф. Кірянов, Р. П. Бублик // Транспортные проблемы крупнейших
городов : міжнар. наук.-практ. конф., 2012. : тез. докл. – Х., 2012. – С65–67.
85. Лобанов Е. М. Пропускная способность автомобильных дорог /
Е. М. Лобанов, В. В. Сильянов, Ю. М. Ситников, Л. Н. Сапегин. –
М. : Транспорт, 1970. – 152 с.
86. Игнатов Н. А. Психофизиологические основы труда шофера /
Н. А. Игнатов. – М. : Высшая шк., 1969. – 102 с.
87. Бена Э. Психология и физиология шофера / Э. Бена, И. Госковец,
И. Штикар. – М. : Транспорт, 1965. – 191 с.
88. Илларионов В. А. Водитель автомобиля / В. А. Илларионов, М. В. Кошелев, В. М. Мишурин. – М. : Транспорт, 1985. – 247 с.
89. Гуслиц В. С. Автомобильные тренажёры / В. С. Гуслиц, В. А. Иларионов,
Н. А. Игнатов. – М. : Транспорт, 1975. – 96 с.
90. Vytich K. N. The Role of Physician and Psychologist in traffic Safety /
K. N. Vytich // Traffic Enginnering and Control. – 1963. – № 11. – P. 25–29.
91. Пугачёв И. Н. Организация и безопасность дорожного движения : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / И. Н. Пугачёв, А. Э. Горев,
Е. М. Олещенко. – М. : Изд-ий центр «Академия», 2009. – 272 с.
92. Трошихин В. А. Функциональная подвижность нервных процессов и профессиональный отбор / В. А. Трошихин, С. И. Молдавская,
Н. В. Кальченко. – К. : Наук. думка, 1978. – 226 с.
93. Доля В. К. Організація пасажирських перевезень у містах / В. К. Доля. –
Х. : Нове слово, 2002. – 140 с.
94. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування :
ДСТУ 4100-2002 – [Чинний від 03 червня 2002]. – К. : Держстандарт України, 2002. – 63 с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Перелік публікацій автора за темою дисертації
Статті у фахових виданнях:
1. Жук М. М. Вплив висотної характеристики дороги на водія при русі позаміськими проїзними частинами / М. М. Жук, Ю. Я. Ройко, В. В. Ковалишин // Проектування, виробництво та експлуатація автотранспортних засобів та
поїздів. – 2009. – № 17. – С. 147–149.
2. Жук М. М. Аналіз методів дослідження функціонального стану водія і показників його діяльності / М. М. Жук, В. В. Ковалишин // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2011. – № 5/2 (53). – С. 12–15.
3. Жук М. М. Методика досліджень впливу функціонального стану водія на час реакції у складних і простих ситуаціях / М. М. Жук, В. В. Ковалишин // Вісник Донецької академії автомобільного транспорту. – 2011. – № 4. – С. 12–17.
4. Ковалишин В. В. До питання визначення впливу функціонального стану водія на час його реакції / В. В. Ковалишин // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2012. – № 2/2 (56). – С. 29–31.
5. Жук М. М. Методика досліджень впливу психофізіологічних особливостей водія на час його реакції у реальних умовах / М. М. Жук, В. В. Ковалишин