АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СПЕЦІАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МІЛІЦІЇ : АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВЫЕ ОСНОВЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СПЕЦИАЛЬНЫХ ПОДРАЗДЕЛЕНИЙ МИЛИЦИИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СПЕЦІАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МІЛІЦІЇ
  • Альтернативное название:
  • АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВЫЕ ОСНОВЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СПЕЦИАЛЬНЫХ ПОДРАЗДЕЛЕНИЙ МИЛИЦИИ
  • Кол-во страниц:
  • 231
  • ВУЗ:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • З м і с т

    ВСТУП ……………………………………………………..…………………………..3
    РОЗДІЛ 1.
    ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СПЕЦІАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МІЛІЦІЇ……………………………………………………..………10
    1.1. Сутність та особливості адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції……………………………………………………………..……………………10
    1.2. Місце спеціальних підрозділів міліції в системі МВС України……………………………………………….....…….…………………….…48
    1.3. Нормативно-правове забезпечення діяльності спеціальних підрозділів міліції…………………………………………………..………..………..……………66
    1.4. Адміністративно-правовий статус працівника спеціального підрозділу міліції………………………………..…………………………………………………83
    Висновки до розділу 1 ………………...…………………………………………….110
    РОЗДІЛ 2.
    ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СПЕЦІАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МІЛІЦІЇ………………………………………………………………………...........112
    2.1. Форми адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції…………………………………………………………………………………112
    2.2. Методи адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції…………………………………………………………………………………131
    2.3. Забезпечення законності в адміністративній діяльності спеціальних підрозділів міліції……………………………………………………………………151
    2.4. Взаємодія спеціальних підрозділів міліції з іншими службами міліції, державними органами та громадськістю………………..…………………………178
    Висновки до розділу 2 ……………………………………………………...……….197
    ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………199
    ДОДАТОК А………………………………………………………………………...205
    ДОДАТОК Б………………................................................................................…...211
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...212
    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. З прийняттям Конституції України постали завдання щодо побудови демократичної держави, реалізації економічних реформ, підвищення рівня життя і добробуту громадян України, вирішення яких значною мірою залежить від ефективності роботи правоохоронних органів, і зокрема Міністерства внутрішніх справ, яке є головним підрозділом у системі органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань.
    Необхідна науково обґрунтована концепція глобальних змін в діяльності таких підрозділів ОВС – спеціальні підрозділи міліції, які повинні базуватися на чіткому визначенні цілей, завдань, функцій, компетенції і повноважень та визначенні місця і статусу спеціальних підрозділів міліції у системі МВС України, їх співвідношення з іншими службами, підрозділами ОВС, іншими правоохоронними і контролюючими органами.
    Необхідність суттєвих змін в адміністративно-правових засадах діяльності спеціальних підрозділів міліції, приведення їх у відповідність із новими умовами і завданнями сучасного етапу розвитку суспільства, потребує теоретичного дослідження галузевих управлінських проблем. Зміна існуючих і побудова нових структур без наукового дослідження неможлива, спеціальні підрозділи міліції повинні розвиватися тільки на науковій основі. Успіх наукових розробок забезпечується тим, що сьогодні юридичні науки, що вивчають протидію злочинності та адміністративним правопорушенням, та практика накопичили значний обсяг інформації, яку можна використовувати під час розроблення складних, специфічних проблем діяльності спеціальних підрозділів міліції, поставити і вирішити питання, які в сукупності можуть скласти новий перспективний напрямок в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ.
    Загальні питання розвитку науки адміністративного права досліджували: В.Б. Авер’янов, М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, В.Л. Грохольський, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, Я.Ю. Кондратьєв, Н.Р. Нижник, О.І. Остапенко, В.П. Пєтков, О.П. Рябченко, В.К. Шкарупа. Їх надбання були використані при розгляді теоретичних проблем адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції. Поряд із ними, використовувались здобутки вчених, які вивчали окремі проблеми державного управління, кримінально-правові, кримінологічні, психологічні, оперативно-розшукові та інші галузево-значущі аспекти діяльності ОВС: Е.О. Дідоренко, М.В. Корнієнко, Ю.Ф. Кравченко, М.Г. Логачов, В.К. Шепітько, та багато інших.
    Питання адміністративно-правових засад діяльності спеціальних підрозділів міліції, які відіграють значну роль у боротьбі зі злочинністю та адміністративними правопорушеннями, на цей час комплексно не досліджувалися.
    Актуальність дисертації викликана необхідністю вдосконалення діяльності спеціальних підрозділів міліції, і, як кінцевий результат – покращення боротьби з правопорушеннями. Адже успішне виконання завдань і функцій, визначених державою і МВС України для спеціальних підрозділів міліції, безпосередньо залежить від належного рівня організації системи управління цими підрозділами, характерною особливістю якої є їх динамічний розвиток.
    Наукова і практична значимість визначених проблем, відсутність присвячених їм комплексних досліджень і зумовили тему даного дисертаційного дослідження і її розроблення автором.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 1.2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п. 2.2 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр., схвалених Вченою радою Національного університету внутрішніх справ від 23 березня 2001 р., п. 2.2 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.
    Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у виробленні теоретичних підходів до визначення адміністративно-правових основ діяльності спеціальних підрозділів міліції та підготовки пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства.
    Виходячи із поставленої мети, у дисертації вирішуються такі основні завдання:
    – визначається зміст та формулюється поняття адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції;
    – характеризуються особливості становлення та розвитку спеціальних підрозділів міліції;
    – визначається правовий статус працівників спеціальних підрозділів міліції;
    – характеризуються сучасний стан нормативно-правового забезпечення діяльності спеціальних підрозділів міліції, правозастосовча практика;
    – визначаються форми та методи адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції;
    – з‘ясовуються засоби забезпечення законності в адміністративній діяльності спеціальних підрозділів міліції;
    – визначаються основні напрямки розвитку взаємодії спеціальних підрозділів міліції з іншими службами міліції, державними органами та громадськістю;
    – формулюються напрямки удосконалення адміністративно-правового регулювання та практичного здійснення адміністративної діяльності спеціальними підрозділами міліції.
    Об’єкт дослідження становлять суспільні відносини у сфері адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції.
    Предметом дослідження є адміністративно-правові основи діяльності спеціальних підрозділів міліції
    Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовувався загальний діалектичний метод наукового пізнання, окремі спеціальні методи які застосовуються у наукових дослідженнях юридичного змісту.
    Історико-правовий метод дозволив показати розвиток і становлення спеціальних підрозділів міліції (підрозділ 1.1), витоки і розвиток нормативно-правових актів, які регулюють їх діяльність (розділ 1); порівняльно-правовий метод застосовувався в процесі порівняння нормативно-правових актів і практики їх використання в діяльності спеціальних підрозділів міліції, що дозволило внести пропозиції з удосконалення нормативно-правової бази (розділ 1); системно-структурний метод застосовувався при дослідженні принципів, функцій, форм і методів адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції, їх функціональної і організаційної структур (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2), а логіко-семантичний метод дозволив поглибити їх понятійний апарат. При вирішенні інших завдань дослідження застосовувалися соціологічні методи: спостереження, аналіз документів.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дане дисертаційне дослідження є одним з перших в Україні в якому здійснений комплексний аналіз змісту адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції та визначені шляхи її вдосконалення.
    До найбільш вагомих і значимих результатів, які характеризують особистий внесок в розробку зазначеної проблеми, належать.
    1. Уперше визначено поняття адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції на підставі сформульованих рис цієї діяльності. Під адміністративною діяльністю спеціальних підрозділів міліції розуміють урегульовану адміністративно-правовими нормами виконавчо-владну, розпорядчу діяльність, яка спрямована, з одного боку, на забезпечення виконання поставлених перед цими підрозділами правоохоронних завдань щодо сприяння реалізації нормативно закріплених прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, їх охорону та захист, охорону громадського порядку та громадської безпеки, боротьбу із правопорушеннями, з іншого – на упорядкування внутрішньо-системних відносин, які виникають з питань організації самої системи спеціальних підрозділів міліції, забезпечення необхідних умов її функціонування.
    2. Удосконалено визначення принципів адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції, які відображають зміст цієї діяльності. Від загальних принципів адміністративної діяльності запропоновані відрізняються: а) принципом взаємозв’язку та взаєобумовленності мети і завдань адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції; б) принципами їх оперативно-службової діяльності.
    3. Дістало подальшого розвитку визначення особливостей нормативно-правого забезпечення адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції, а саме: а) існування трьох груп правових норм, якими врегульовано діяльність спеціальних підрозділів міліції; б) перевага відомчих нормативно-правових актів у регулюванні діяльності.
    4. Проведено історико-правовий аналіз становлення та розвитку спеціальних підрозділів міліції, який надав можливість визначити, що статус цих підрозділів постійно змінювався у напрямку поступового набуття ними повноважень з виконання завдань щодо охорони громадського порядку, пов’язаних із підвищеною небезпекою, у зв’язку з чим постійно удосконалювались форми та методи їх діяльності.
    5. Дістало подальшого розвитку положення про форми адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції. У розвиток від розроблених теорією адміністративного права положень про правові та організаційні форми, форми адміністративної діяльності спеціальної міліції конкретизовані. Пріоритетними визначені адміністративні договори.
    6.Дістало подальший розвиток положення про особливості застосування адміністративного примусу в адміністративній діяльності спеціальних підрозділів міліції: а) працівники спеціальних підрозділів міліції не мають права застосовувати заходи адміністративної відповідальності; б) покладені на ці підрозділи повноваження обумовлюють використання переважно заходів адміністративного припинення, у тому числі спеціального призначення.
    7. Дістало подальшого розвитку положення про засоби забезпечення законності в адміністративній діяльності спеціальних підрозділів міліції. До найбільш дієвих віднесені різні форми контролю.
    8. Удосконалено форми взаємодії спеціальних підрозділів міліції з іншими службами міліції, а також іншими державними органами та громадськістю.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані і обґрунтовані у дисертації висновки пропозиції та рекомендації можуть бути використані для вдосконалення чинного законодавства України у сфері правового регулювання адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції.
    Результати дисертаційного дослідження можуть бути застосовані у подальшій науковій роботі за напрямами вивчення адміністративно-правових засад діяльності спеціальних підрозділів міліції.
    У навчальному процесі матеріали дисертації вже використовуються під час проведення занять з дисциплін «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», спеціальних курсів «Діяльність спеціальних підрозділів міліції», «Діяльність Державної служби охорони при МВС України та транспортної міліції», «Діяльність міліції громадської безпеки в надзвичайних умовах».
    Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалась за розділами і в цілому на спільних засіданнях кафедр адміністративної діяльності органів внутрішніх справ та кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.
    Результати дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичній конференції «Нормативно-правове забезпечення проходження служби в органах внутрішніх справ України» (м. Харків, 2004 p.) , науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, 2004 p.), симпозіуму професорсько-викладацького складу ВНЗ МВС України «Адміністративне право і адміністративна діяльність органів внутрішніх справ України» (м. Сімферополь, 2005), науково-практичній конференції «Забезпечення правопорядку та безпеки громадян у контексті реформування міліції громадської безпеки» (м. Харків, 2006 р.), науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми участі населення та громадських формувань в охороні громадського порядку і безпеки громадян у сучасних умовах» (м. Харків, 2007).
    Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 5 наукових статей у фахових виданнях та 5 доповідей (виступів) у матеріалах всеукраїнських науково-практичних конференцій, семінарів.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях знань, автором сформульовані висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення правового регулювання та практичної реалізації повноважень в адміністративній діяльності спеціальних підрозділів міліції щодо захисту прав і свобод громадян. Основні з них такі:
    1. Рисами адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції названі: державно-владний і організаційний характер, підпорядкованість і підконтрольність у процесі її здійснення відповідним державним органам, законність, профілактична спрямованість.
    2. Під принципами діяльності спеціальних підрозділів міліції, слід розуміти основні положення, які відповідають закономірностям розвитку суспільства і цілям діяльності системи державного управління, на засадах яких здійснюється адміністративна діяльність спеціальних підрозділів міліції.
    В діяльності спеціальних підрозділів міліції діє узгоджена система принципів, які класифікуються на загальні (відповідні загальним принципам адміністративної діяльності), спеціальні (принципи оперативно-службової діяльності).
    До загальних віднесено:
    а) законність, що означає такий режим адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції, згідно якого спец підрозділи міліції діють тільки у межах та спосіб, визначені чинним законодавством, а громадяни – так, як законом не заборонено;
    б) взаємозв’язок та взаємообумовленість мети та завдань діяльності;
    в) відсутність протиріч загального та галузевого законодавства, норми яких регламентують адміністративну діяльність спеціальних підрозділів міліції;
    г) невідворотність відповідальності.
    До спеціальних віднесено: високу бойову готовність, оперативність, глибоке знання оперативної обстановки на території, що обслуговується, наступність у роботі, найсуворіше додержання законності, пильність, збереження державної й службової таємниці, чітке виконання вимог нормативних актів, ввічливе та поважне ставлення до громадян.
    3. До трьох груп правових норм, якими регламентовано адміністративну діяльність спеціальних підрозділів міліції віднесено: а) норми, якими визначено права і свободи громадян; б) заборонні; в) норми, які регламентують організацію діяльності спеціальних підрозділів міліції.
    4. Під формами адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції розуміється зовнішнє вираження однорідних за своїм характером та правовою природою юридичних та неюридичних виконавчо-розпорядчих дій, за допомогою яких забезпечуються їх зовнішньо-адміністративна та внутрішньо-організаційна діяльність.
    Форми адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції класифіковані на правові та організаційні. Правовими є, насамперед, адміністративні договори. Діяльність спеціального підрозділу міліції охорони «Титан» заснована на адміністративному договорі. Діяльність інших спеціальних підрозділів міліції може здійснюватись на договірній основі у вільний від роботи час.
    5. При аналізі методів адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції були проаналізовані методи переконання та примусу. Заходи адміністративного примусу, які використовують працівники спецпідрозділу міліції, наступні:
    а) адміністративно-запобіжні заходи;
    б) заходи адміністративного припинення.
    6. Забезпечення законності в адміністративній діяльності спеціальних підрозділів міліції – це створення такого правового режиму в суспільстві, при якому вся система спеціальних підрозділів міліції, виконуючи функції щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки, захисту об’єктів всіх форм власності від протиправних посягань на договірних засадах та боротьби з іншими правопорушеннями в місцях несення служби, зобов'язана, з одного боку, строго додержуватися вимог законів, а з іншого боку – вимагати від посадових осіб і громадян безумовного виконання законів і інших законодавчих актів, здійснювати правоохоронні і правозастосовчі заходи з метою зміцнення правопорядку в державі.
    7. Формами взаємодії спеціальних підрозділів міліції щодо охорони громадського порядку, громадської безпеки, боротьби зі злочинністю в місцях несення служби з іншими службами міліції, державними органами та громадськістю, під час здійснення виконання основних функцій є:
     спільний аналіз стану адміністративно-правової охорони громадського порядку;
     взаємний обмін інформацією про проведену роботу ;
     планування спільних заходів;
     інструктаж і навчання суб’єктів взаємодії формам і методам боротьби з правопорушеннями, а саме стосовно охорони громадського порядку та громадської безпеки, охорони майна та забезпечення особистої безпеки громадян;
     проведення з взаємодіючими суб’єктами спільних заходів щодо адміністративно-правової охорони майна всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки особи, а також громадського порядку в цілому;
     надання суб’єктам взаємодії методичної допомоги в плануванні й обліку їхньої роботи;
     обмін позитивним досвідом роботи з попередження та профілактики правопорушень стосовно охорони громадського порядку, громадської безпеки, охорони майна та забезпечення особистої безпеки громадян.
    8. З метою вдосконалення адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції запропоновані заходи, які згруповані у три групи: організаційні, нормативні, перспективні.
    Організаційні заходи:
    Потребує створення в структурі Департаменту громадської безпеки МВС України Управління спеціальними підрозділами, яке б здійснювало удосконалення структури, організаційних основ, форм та методів роботи спеціальних підрозділів міліції щодо охорони громадського порядку та безпеки, підвищення ефективності їх роботи по боротьбі зі злочинністю, захисту прав та свобод громадян. Управлінню доцільно підпорядкувати підрозділ міліції особливого призначення «Беркут» та спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон», а також здійснити внутрішній поділ за напрямками виконання завдань та функцій (Додаток А, додаток Б).
    Нормативні заходи:
     Закріплення спеціальних принципів внесенням доповнень до наказів МВС України: від 18.05.2004 р. № 529 “Про затвердження Положення про підрозділ міліції особливого призначення «Беркут»”, від 19.11.2003 року № 1390 «Про затвердження положення про спеціальні підрозділи судової міліції «Грифон», від 25 листопада 2003 р № 1432. «Положення про спеціальні підрозділи міліції охорони “Титан”», від 23.03 1998р. №193 «Про затвердження Положення про окремий спеціалізований батальйон дорожньо-патрульної служби особливого призначення "Кобра" при ДДАІ МВС України».
     З метою об’єктивності та законності у прийнятті рішень, щодо застосування заходів безпеки до осіб, які приймають участь у кримінальному судочинстві, доцільно внести зміни до ч. 3 ст. 52-1 Кримінально-процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 22 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
    Ч. 3 ст. 52-1 КПК України «Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» викласти в такій редакції:
    «Орган дізнання, слідчий, прокурор, одержавши заяву чи повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у частині другій цієї статті, зобов’язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше ніж три доби, а у невідкладних випадках — негайно винести подання і матеріали справи до суду про застосування або відмову в застосуванні заходів безпеки.
    Ч. 2 ст. 22 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»:
    «Орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, дізнання, слідчий, прокурор, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, зобов’язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках —негайно винести подання і матеріали справи до суду про застосування або відмову в застосуванні заходів безпеки».
     Потребує змін Закон України “Про міліцію” в частині розширення повноважень працівників міліції, а також працівників спеціальних підрозділів міліції щодо безперешкодного входження на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян. На думку автора пп. “б” п. 15 ст. 11 зазначеного Закону необхідно викласти в такій редакції: “на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення правопорушення, що загрожує життю і здоров’ю громадян або посягає на громадську безпеку”.
     Абзац другий частини першої ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України доцільно викласти у такій редакції: „неухильно дотримуватися вимог Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативних актів, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, наказів та розпоряджень начальників".
     Досліджуючи реалізацію спеціальними підрозділами міліції повноважень визначено, що спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон» найчастіше взаємодіє із судовими розпорядниками. В практичній діяльності постають проблеми складання протоколів судовими розпорядниками про адміністративне правопорушення за ст.. 185-3 КУпАП. Вважаємо за необхідне запропонувати зміни до п. 7 ст.. 255КУпАП «Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення», та викласти його у такій редакції: «7) секретар судового засідання, секретар суду, старші судові розпорядники та судові розпорядники (статті 185-3, 185-5, частина перша статті 185-6)».
    Перспективні заходи:
     Чітке визначення правового положення спеціальних підрозділів міліції в проекті Закону України «Про органи внутрішніх справ».
     Розробка проектів Законів України «Про охорону громадського порядку» та «Про профілактику правопорушень» та їх прийняття.



    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

    1. Авер’янов В.Б Цвєтков В.В., Шаповал В.М. та ін. Державне управління. Теорія і практика. – К.: Юрінком, 1998. – 431 с.
    2. Авер’янов В.Б. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування // Право України, 1998. – № 8. – с. 8-13.
    3. Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф. Виконавча влада і державний контроль. – К., 1999. – 48 с.
    4. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления. – К.: Наукова думка, 1979. – 235 с.
    5. Агеева Е.А. Формы управленческой деятельности исполкомов местных Советов. – М.: Юрид.лит., 1973. – 104 с
    6. Административная деятельность органов внутренних дел. Учебник / Коренев А.П., Костенников М.В., Кисин В.Р. – М.:МЮИ МВД России, 1996 – 335 с.
    7. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Общая. Учебник. Издание третье / Под ред. А.П. Коренева. - М.: Московская академия МВД России, Изд-во «Щит-М», 2000. – 304 с.
    8. Административная деятельность органов внутренних дел: Учебник/Под ред. Попова Л.Л. – М.: МВШМВДСССР, 1983. – 545 с.
    9. Административное право (Общая часть): Учебное пособие / Под ред. В.П. Сальникова. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. – 256 с.
    10. Административное право / Под ред. М.И. Еропкина. – М.: Юрид.лит., 1971. – 416 с.
    11. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел: Учебник / Под ред. Л.Л. Попова. – М.: Академия МВД СССР, 1990. – 223 с.
    12. Административное право Российской Федерации / А.П. Алехин, Ю.М. Козлов, А.А. Кармолицкий. – М.: ТОО “Теис”, 1994. – Ч.1. – 269 с.
    13. Административное право Украины (Общая часть): Учебное пособие. – Харьков: ООО “Одиссей”, 1999. – 224 с.
    14. Административное право Украины.-2-е изд., перераб. й доп.[Учебник для студентов виш.учеб.заведений юрид. спец./ Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др.]; Под ред. проф. Ю.П. Битяка. -Харьков: Право, 2003.-576 с.
    15. Адміністративна діяльність міліції / За заг. ред. акад. АПрНУ, проф. О.М. Бандурки: Підручник. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004.–448 с.
    16. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під ред. І.П. Голосніченко, Я.Ю. Кондрантьєва. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 177с.
    17. Адміністративна діяльність. Частина особлива: Підручник / За заг. ред. О.М.Бандурки. – X. : Ун-т внутр. справ, „Еспада", 2000. – 368 с.
    18. Адміністративна діяльність: Навчальний посібник / За заг. ред. д.ю.н., доцента О.І.Остапенка. - Львів: ЛІВС, 2002. – 252 с.
    19. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. - Харків: Право, 2000. – 520 с.
    20. Аксенов А.А. Организация взаимодействия в органах внутренних дел как функция управления: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Академия МВД СССР. - М., 1974. – 24 с.
    21. Алексеев С. С. Проблемы теории права. Курс лекций. В 2-х томах. Т. 1. – Свердловск. – 1972.– 396 с.
    22. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – М.: Юрид.лит., 1982. – Т.2. – 359 с.
    23. Алексеев С.С. Правовое регулирование и логика права // Право. опыт комплексного исследования.– М., 1999.– С. 11-16.
    24. Алехин А.П.,Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации: Учебник. – М.: ЗЕРЦАЛО, 1998. – 672 с
    25. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Дис. д-ра юрид. наук: 12.00.07 - К.: Національна академія наук України; інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 1999.– 390с.
    26. Ануфриев В.А. Социальный статус и активность личности. – М.: Наука, 1984. – 382с.
    27. Ануфрієв М.І. Управлінські шляхи зміцнення дисципліни в органах внутрішніх справ (соціолого-правові аспекти): Дис... канд. юр. наук: 12.00.07. - Харків, 1998. – 171 с.
    28. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. М., 1997. – 21 с.
    29. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: Дис.. канд..юрид.наук:12.00.02 /Українська юридична академія. – Х., 1994.–152 с.
    30. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. – Харків: Основа, 1996. – 398 с.
    31. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. - Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с
    32. Бандурка О.М., Джафарова О.В. Міліція і населення: Теорія і досвід партнерства. Монографія. – Х., Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 199 с.
    33. Бахрах Д.Н. Административная ответственность. – Пермь,1966. – 193 с
    34. Бахрах Д.Н. Административное право: Крат. учеб.курс. – М.: Норма, 2000. – 275 с.
    35. Бахрах Д.Н. Вопросы законности в государственном управлении // Реферативный журнал. – 1998. – № 4. – С. 40-42.
    36. Бахрах Д.Н. Форма государственного управления // Советское государство и право. – 1983. – № 4. – С. 20-27.
    37. Безрядин Н.М. Совершенствование организационной структуры строевых частей и подразделений патрульно-постовой службы милиции // Актуальные проблемы организации охраны общественного порядка. Сборник научных трудов. – М.– 201 с.
    38. Безсмертний Є.О. Адміністративно-запобіжні заходи, що застосовуються органами внутрішніх справ: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.07. – Х., 1997. – 176 с.
    39. Берг А.И. Кибернетика и общественные науки // Методологические проблемы науки. – М., 1964. – 384 с.
    40. Битяк Ю.П. Правові засади забезпечення прав людини і гро¬мадянина в сфері державної служби // Проблеми законності. -1998. - Вип. 36: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – С. 97-103.
    41. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України. Конспект лекцій. – Харків: Націон. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого, 1996. – 160 с.
    42. Богуцкий В.В. Акты государственного управления: Текст лекцій. – Харьков, 1996. – 20 с.
    43. Большая советская энциклопедия. 3 изд.– М., 1973. – Т. 13. – С. 70.
    44. Боннер А.Т. Законность и справедливость в правоприменительной деятельности. М.: Рос. Право, 1992. – 320 с.
    45. Бородин С.С. Административная деятельность ОВД: Словарь терминов и понятий: Учебное пособие: Спб, Лань. – 2000. – 238с.
    46. Борьян Б.А. Государственный контроль в Союзе ССР и Западной Европе. - М.: Изд-во Наркомторга СССР и РСФСР, 1928. – 291 с.
    47. Брэбан. Ги Французское административное право /Пер. с фр. Д.И. Васильева; Под ред. и со всуп. ст. С.В. Боботова. – М.: Прогресс, 1988. – 487 с.
    48. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть). Учебное пособие. – Х.: “Одиссей”, 2001. – 288 с.
    49. Ващенко С. В. Механізм управління. Управлінські відносини: Конспект лекцій. Запоріжжя, 2000. – 31 с.
    50. Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем / Под ред. Е.Б. Кубко. – К.: Юр инком, 1997. – 192 с.
    51. Веремеенко И.И. Механизм административно-правового регулирования в сфере охраны общественного порядка: ч.1-2. Предмет и понятие / МВД СССР; Всесоюзный научно исследовательский и-т. – М., 1981.
    52. Веремеенко И.И. Предмет, задачи и система курса “Организация охраны общественного порядка и обеспечение общественной безопасности”. Лекция –М.: Академия МВД РФ, 1992. – С.6–14.
    53. Веремеенко И.И. Сущность и понятие общественного порядка // Советское государство и право. – 1982. – № 3. – С.22–29.
    54. Витрук М.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. – М., 1979. – 229 с.
    55. Витрук М.В. Статус личности в политической системе общества / Политология. – М.: Дело, 1993. – 352 с.
    56. Вишняков В.Г. Структура штаты органов советского государственного управления. – М.: Наука, 1972. – 278 с.
    57. Воронцов С. А. Правоохранительные органы и спецслужбы Российской Федера¬ции. История и современность / Серия «Учебники и учебные по¬собия». — Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 1999. — 704 с.
    58. Габричидзе Б.Н., Елисеев Б.П. Российское административное право: Учебник. – М.: Издат. группа НОРМА-ИНФРАМ, 1998. – 622 с.
    59. Гаєвський Б.А. Основи науки управління: Навч. посібник. – 2- ге вид. – К.: МАУП, 1998. – 112 с.
    60. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: Дис. д-ра юрид. наук: 12.00.07 - X.: Національна юридична академія України ім. Я.Мудрого, 2003. – 413 с.
    61. Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття). – К.: МАУП, 1998. – 52 с.
    62. Голосніченко І.П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права. – К.: Вища школа, 1991. – 96 с.
    63. Гончарук С.Т. Адміністративне право України: Загальна та Особлива частини: Навч. посіб. – К.: НАВСУ, 2000. – 239 с.
    64. Горшенев В.М. Структура правового статуса гражданина в свете Конституции СССР 1977г. // Правопорядок и правовой статус личности в развитом социалистическом обществе в свете Конституции СССР 1977г. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1980. – С. 51-58.
    65. Государственная служба в зарубежных странах: сб. обзоров законодательства / Рос. АН, Ин-т науч. информ. по обществ. наукам, Ин-т законодательства и сравнит. правоведения при Правительстве РФ. – М.: ИНИОН РАН, 1996. – 166 с.
    66. Государственное управление: основы теории и организации. Учебник / Под ред. В.А. Козбаненко. – М.: Статут, 2000. – 912 с.
    67. Грохольський В.Л. Управління діяльністю спеціальних підрозділів МВС України по боротьбі з організованою злочинністю: Автореф. дис. доктора юрид. наук. – Х., 2004. – 39 с.
    68. Грохольський В.Л. Форми державного управління у сфері боротьби з організованою злочинністю // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 2. – С. 38–44.
    69. Гуменюк В.А. Адміністративне-правове регулювання здійснен¬ня органами внутрішніх справ дозвільної системи: Дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.07 – Харків, 1999. – 210с.
    70. Гусарєв С.Д. Теоретичні аспекти забезпечення правового статусу особистості в Україні // Науковий вісник Дніпропетр. юридичного ін-ту МВС України. – 2000. – № 1. – С. 39-44.
    71. Гусаров С.М. Адміністративно-правові засади управлінської діяльності Державної автомобільної інспекції України щодо забезпечення безпеки дорожнього руху: Дис. ... канд. юрид. наук. - Харків, 2002. – 180 с.
    72. Даль В. Словарь живого великорусского языка. – М., 1995. – Т.2. – С. 153.
    73. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування: Зб. наук. пр.: В 2 ч. / Укр. акад. держ. упр. при Президентові України, Центр досліджень адм. реформи. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – Ч.1. – 220 с.
    74. Державне управління: Навч. посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко; За ред. А.Ф. Мельник. – К.: Знання-Прес, 2003.–343с.
    75. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
    76. Державне управління: теорія і практика / За заг.ред. В.Б. Авер’янова. – К.: “Юрінком”, 1998. – 432 с.
    77. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: Ін Юре, 1999. – 242 с.
    78. Ермаков К.К. Взаимодействие и координация в органах внутренних дел. Лекция. - М.: Академия МВД СССР, 1971. – 24 с.
    79. Еропкин М.И., Попов Л.Л. Административно-правовая охрана общественного порядка. – Лениздат, 1973.– С.17.
    80. Єгупенко В.В. Заходи запобігання та припинення адміністратив¬них правопорушень на транспорті органами Державної автомобільної ін¬спекції України: Дис. ... канд. юрид. наук. - Харків, 2002. – 174 с.
    81. Желудкова Т.И. Деятельность советской милиции по охране общественного порядка. — М., 1979. С. 8—17.
    82. Загальна теорія держави і права / За редакцією академіка АПрН України, докт. юрид. наук, проф. В.В. Копєйчикова.— К.: Юрінком, 1997.— 320 с.
    83. Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р. № 356/95-ВР // Відомості Верховної Ради України 1995. – №34. – Ст. 266 (з наступними змінами та доповненнями).
    84. Закон України “Про Державну прикордонну службу України” від 3 квітня 2003 р. № 661-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 27. – Ст. 208.
    85. Закон України “Про міліцію” // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 4. Ст.20 ( із змінами і доповненнями).
    86. Закон України „Про статус народного депутата України” від 26.07.1994 р. // Відомості Верховної Ради.-1993.- №3.- Ст.17 (з наступними змінами та доповненнями).
    87. Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua
    88. Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua
    89. Закон України «Про судоустрій України» // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua
    90. Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua
    91. Залюбовська І.К. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади як засіб забезпечення законності у сфері державного управління. Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. –Одеса, 2002. – 20 с.
    92. Заросило В.О. Порівняльний аналіз адміністративної діяльності міліції України та поліції зарубіжних країн (Великобританії, США, Канади та Франції): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Київ, 2002. – 250 с.
    93. Зуй В.В. Адміністративно-правовий статус громадян в Україні // Правова держава Україна: Проблеми, перспективи розвитку: Короткі тези доп. та наук. повід. респ. н-пр. конфер. 9-11 лист. 1995. – Х., 1995. – С. 107-108.
    94. Игитов В.И. Административно-правовые и общественные меры воздействия в области охраны общественного порядка: Автореф. дис. канд.юрид.наук. - М., 1965. – 16 с.
    95. Из истории милиции Советской Украины. — Киев, 1965. С. 34-41.
    96. Ильин И.А. О сущности правосознания. М.: Рарог, 1993. – 234 с.
    97. Инструкция горно-полицейским урядникам и стражникам Иркутской губернии. Утв. МВД 6 июня 1902 г. //Собрание узаконений и распоряжений правительства. 1902. Ст. 10.
    98. Інструкція про організацію комплексного інспектування і контрольних перевірок ГУМВС, УМВС, УМВСТ: Наказ МВС України від 02.07.1993 р. № 389 //К.: Центр компьютерных технологий. – Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
    99. Кант И. Сочинения: В 8- ми Т. - М.: Бек, 1994. - Т. 6. – 437 с.
    100. Капустин М.П., Лазарев В.В. Есть ли законность “калужская” и “казанская”? В.1. – Изд-во “Знание”. М., 1990. – 64 с.
    101. Картузова И.А. Дисциплинарная ответственность государственных служащих: Автореф. … канд.юрид.наук: 12.00.07. – О., 1999. – 20 с.
    102. Керженцев П.М. Принципы организации. Избранные произведения. – М.: Экономика, 1968. – 339с.
    103. Кисиль Л.Е. Административно-правовой статус руководителя предприятия: Дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.02. – К., 1994. – 172 с.
    104. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Одеса: Юридична література, 2001. – 304 с.
    105. Клюшниченко А.П. Меры административного принуждения, применяемые милицией: Особенности. Классификация. Системовыражение. Учеб. пособие. – К.,1979.– 87 с.
    106. Коваль Л.В. Адміністративне право України. Курс лекцій (Загальна частина) – К.: Основи, 1994. – 154 с.
    107. Козлов Ю.М. Советское административное право: Пособие. – М.: Знание, 1984. – 208 с.
    108. Козюбра М.І., Сиренко В.Ф. Соціалістична законність і правопорядок. К., Політвидав України, 1976. – 51 с.
    109. Колонтаевская Я.Ф, Цепкое Г.Н. Подготовка сотрудников правоохранительных органов в США //Деятельность правоохранительных органов зарубежных стран. Сборник материалов Выпуск 1, – М., Академии управления МВД России, 2001– 163с.
    110. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2001. – 752 с.
    111. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
    112. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
    113. Колюка М.М. Дисциплінарна відповідальність державних службовців // Проблеми законності. Вип. 37. – Х.: НЮАУ, 1999. – С. 105-109
    114. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: Монографія / За заг. ред. проф. О.М. Бандурки.– Харків: Вид-во Нац. ун-т. внутр. справ, 2002. – 336 с.
    115. Кононов О. В., Кокарев Ю. Г. Судебные приставы: вчера, сегодня, завтра //Государство и право. 1999. № 1. С. 74-79.
    116. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
    117. Коренев А.П. Нормы административного права и их применение. – М.: Юрид. лит., 1978. – 144 с.
    118. Кулик В.П. Методология права. – М.: Прогресс, 1978. – 121 с.
    119. Курагин Г. Г. Механизм ведомственного правового регулирования деятельности органов внутренних дел. – М., 1976.
    120. Кучинский В.А. Конкретизация конституционного статуса гражданина СССР в текущем законодательстве как проблема социалистической законности // Правопорядок и правовой статус личности в развитом социалистическом обществе в свете Конституции СССР 1977г. – Саратов, 1980. – С. 108-113.
    121. Кучинский В.А. Личность, свобода, право. – М.: Юрид. лит., 1978. – 207 с.
    122. Лазарев Б.М. Формы советского государственного управления. – М., 1983.
    123. Лапшин В.А. Координация деятельности по правовому воспитанию населения // Советская юстиция. – 1982. – № 12. – С. 10-12.
    124. Логачов М.Г.Психологічна підготовка особового складу спеціальних підрозділів ОВС до дій в екстремальних ситуаціях: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук. – Х., 2001. – 16 с.
    125. Лукашева Е.А. Социалистическая законность в современный период // Советское государство и право. – 1986. – № 3. – С. 10-14.
    126. Малиновский В.Я. Державне управління. Навчальний посібник. – Луцьк: «Вежа», 2000. – 558 с.
    127. Мангутов И.С., Уманский Л.И. Организатор и организаторская деятельность. - Л.: ЛГУ, 1975. – 185 с.
    128. Манохин В.М. Служба и служащий в Российской Федерации: правовое регулирование. – М.: Юристъ, 1997. – 295 с.
    129. Матузов Н.И. Личность, права, демократия. Теоретические проблемы субъективного права. – Саратов: Изд-во Сарат.ун-та, 1972. – 292 с.
    130. Матузов Н.И. Правовая система и личность. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987. – 294 с.
    131. Матузов Н.И. Правовой статус личности: понятие и структура // Правопорядок и правовой статус личности в развитом социалистическом обществе в свете Конституции СССР 1977г. – Саратов, 1980. – С. 58-67.
    132. Михайленко А.Р. Правовое регулирование деятельности прокуратуры Украины по обеспечению законности // Государство и право. – 1994. – № 1. – С.87-93.
    133. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: Прийнято резолюцією 2200 А (ХХІ) Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 36-58.
    134. Московець В.І. Взаємодія населення з міліцією: стан та шляхи удосконалення: Дис... канд. юрид наук: 22.00.03 / НУВС. – X., 2001. – 214с.
    135. Мулукаев Р. С. Организационно-правовые основы ста¬новления советской милиции (1917—1920 гг.).— М., 1975. С. 68—70;
    136. Наказ Генерального прокурора України № 3 від 14 січня 2002 р. «Про вдосконалення координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю».
    137. Наказ МВС СРСР від 2 грудня 1976 р. № 310 «Про створення об'єднаних дивізіонів (моторизованих взводів) міліції в міських, районних відділах внутрішніх справ».
    138. Наказ МВС України № 1432 від 25 листопада 2003 р. «Про організацію службової діяльності спеціальних підрозділів міліції охорони “Титан”».
    139. Наказ МВС України від 02.11.1996 р. № 761 “Про внесення змін і доповнень до Положення про спеціальний підрозділ охорони «Титан», затвердженого наказом МВС України від 28.01.93 № 42”.
    140. Наказ МВС України від 16.01.1992 року N 1 «Про реорганізацію загонів міліції особливого призначення і створення підрозділів міліції швидкого реагування «Беркут» та заходи по їх ефективному використанню в боротьбі з організованою злочинністю і охорони громадського порядку».
    141. Наказ МВС України від 18 жовтня 1993 року № 701 «Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ»
    142. Наказ МВС України від 18.05.2004 року № 529 «Про затвердження Положення про підрозділ міліції особливого призначення «Беркут»»
    143. Наказ МВС України від 19.11.2003 року № 1390 «Про затвердження положення про спеціальні підрозділи судової міліції «Грифон».
    144. Наказ МВС України від 23 липня 1997 року № 467 «Про створення спеціальних підрозділів міліції для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів»
    145. Наказ МВС України від 23.03 1998р. №193 «Про затвердження Положення про окремий спеціалізований батальйон дорожньо-патрульної служби особливого призначення "Кобра" при УДАІ МВС України та внесення змін і доповнень до наказів МВС України від 11.09.1997 р. №452 та від 20.11.1997 р. №780»
    146. Наказ МВС України від 28.01.1993 № 42 “Про створення спеціальних підрозділів міліції охорони «Титан»”.
    147. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів».
    148. Наказ Міністерства Внутрішніх Справ України від 31 січня 1996 р. № 60 “Про затвердження Інструкції про відбір кандидатів на службу в органах внутрішніх справ України”. – К., 1996. – 8 с.
    149. Наказ Міністерства Внутрішніх Справ України від 31 травня 1999 р. № 443 “Про затвердження Настанови про дії органів внутрішніх справ України по ліквідації масових безпорядків. – К.: МВС України, 1999. – 52 с.
    150. Наставление по дорожно-патрульной службе Государственной автомобильной инспекции. – М., 1979. – 185.
    151. Научная организация управления в аппаратах милиции / За ред. Ю.М. Козлова. - М.: Юрид. лит., 1975. – 243 с.
    152. Нижник Н., Машков О., Мосов С. Контроль у сфері державного управління // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 1998. – № 2. – С.23-31.
    153. Нижник Н.Р. Природа та зміст адміністративної реформи в Україні // Реформування державного управління в Україні: проблеми та перспективи. К., 1998.– С. 135-142
    154. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Навчальний посібник / За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.
    155. Новий тлумачний словник української мови : В 4-т. / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко. К., 1998.
    156. Новоселов В.И. Правовое положение граждан в советском государственном управлений. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1976. – 216 с.
    157. Новоселов В.И. Теоретические проблемы развития административно-правового положения граждан СССР в современных условиях: Дисс. … докт. юрид. наук. – Саратов, 1979. – 376 с.
    158. Овсянко Д.М. Административное право: Учеб.пособие. – М.: ЮРИСТ, 1997. – 448 с.
    159. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – М.: Рус.яз., 1986. – 797 с.
    160. Олейник П.А. Личность. Демократия. Законность. М.: Юрид. лит. – 1981. – 121 с.
    161. Опрышко В.Ф. Народнохозяйственный комплекс: управление и право. – К.: Либідь, 1983 – 250 с.
    162. Основин В.С. Основы науки социального управления. – Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1971. – 260 с.
    163. Ответственность в управлении / И.Л. Бачило, П.Г. Щекочихин, С.В. Катрич и др.; Отв. ред.: А.Е. Лунев, Б.М. Лазарев. – М.: Наука, 1985. – 304 с.
    164. Павленко П.І. Проблема правового статусу посадової особи в юридичній літературі // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. ст. / Донецький ін-т внутр. справ при Донецькому держ. ун-ті. – Донецьк: ДІВС, 1999. – № 1. – С. 150-154.
    165. Петелин А.И. Некоторые методологические проблемы исследования юридической ответственности // Проблемы юридической ответственности по социалистическому праву: Сб. статей / Ред А.И. Петелин. – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1977. – 152 с.
    166. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. Ю.Ф. Кравченка. – К.: НАВСУ, 1999. – 702.
    167. Полежаев А.П., Савелий М.Ф., Швец Н.Я. Технические средства и системы управления в органах внутренних дел. – М., 1986. – Ч. 2.
    168. Політичний енциклопедичний словник: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Упорядники В.П.Горбатенко, А.Г.Саприкін / За ред. Ю.М.Шемшученка., В.Д..Бабкина. – К.: Генеза, 1997. – 628 с.
    169. Полное собрание законодательства Российской империи: Собр.3, Т. 20., Отд 2.-№ 18547.
    170. Положение о Министерстве юстиции РФ, утвержденное постановле¬нием Правительства РФ от 4 ноября 1993 г. //Собрание актов Президента и Правительства РФ. 1993. № 48. Ст. 4650
    171. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затверджене Указом Президента України від 17 жовтня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000– № 42. – Ст.. 1774.
    172. Постанов Кабінету Міністрів України № 457 від 26 червня 1995р «Про порядок вирішення питань переселення в інше місце проживання, надання житла, матеріальної допомоги та працевлаштування осіб, взятих під державний захист» // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua
    173. Постанова Кабінету Міністрів України №706 від 7 вересня 1993 р «Порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, передбачений» // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua
    174. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. №341 "Положення про Державну автомобільну інспе¬кцію Міністерства внутрішніх справ"// Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua
    175. Постанова Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991р. №114 „Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР” // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua.
    176. Постанова Ради Міністрів УРСР № 308 від 12 квітня 1966 р. "Про Типове положення про позавідомчу охорону при ОВС УРСР" // СП УРСР. - 1966.
    177. Про посилення охорони установ Держбанку СРСР: Постанова Ради Міністрів СРСР від 13 червня 1979 р. // СП СССР. - 1979.
    178. Про проведення раптових перевірок несення служби, стану дисципліни і законності серед особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ України: Розпорядженням МВС України від 24.10.1997р. № 231 //К.: Центр компьютерных технологий .- Компьютерное законодательство Украины, октябрь 2004.
    179. Про схвалення Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України: Рішення колегії МВС України № 7 км/8 від 6 жовтня 2000 р.
    180. Развадовський В.Й. Адміністративно-правове регулювання правовідносин у транспортній сфері України: Монографія. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту. внутр. справ, 2004. – 284 с.
    181. Разумович Н.М. Источники и форма права // Сов. Государство и право. - 1988. – №3. – С.20-26.
    182. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. N 335-р. // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua
    183. Рябченко О.П. Держава і економіка: адміністративно-правові аспекти взаємовідносин /За заг.ред. О.М. Бандурки: Монографія. – Х.: Вид-во Університету внутрішніх справ, 1999. – 299 с.
    184. Рябченко О.П. Державне управління економікою України (адміністративно-правовий аспект): Дис...докт. юрид. наук. – Харків, 2000. – 466 с.
    185. Садовский В.Н. Методологические проблемы исследования объектов, представляющих собой системы. – В кн.: Социология в СССР. – М.: Высшая школа, 1996. – 424 с.
    186. Салманова О.Ю. Адміністративно-правові засоби забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху: Дис. ...канд. юрид. наук. – Харків, 2002. – 231 с.
    187. Самощенко И.С., Фару
  • Стоимость доставки:
  • 50.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины