ЦЕРКОВНІ БРАТСТВА ЛЬВІВСЬКО-КАМ’ЯНЕЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ (XVIII СТ.) : ЦЕРКОВНЫЕ БРАТСТВА Львовско-Каменецкого ЕПАРХИИ (XVIII СТ.)

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

ЛАЗОРАК БОГДАН ОРЕСТОВИЧ

УДК 262.3(477.83)“17”(043.3/5)

ЦЕРКОВНІ БРАТСТВА ЛЬВІВСЬКО-КАМ’ЯНЕЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ
(XVIII СТ.)
Спеціальність 07.00.01 – історія України

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Науковий керівник:
Тимошенко Леонід Володимирович,
кандидат історичних наук, професор

Дрогобич – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................3
ВСТУП.................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ...........................10
1.1. Джерела………………...............................................................................10
1.2. Історіографія проблеми.............................................................................30
Висновки до розділу 1......................................................................................42
РОЗДІЛ 2. ІНСТИТУЦІЙНЕ ОФОРМЛЕННЯ ЦЕРКОВНИХ БРАТСТВ
ЛЬВІВСЬКО-КАМ’ЯНЕЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ......................................................45
2.1. Перехід церковних братств до унії у контексті реформи крилосу
єпископом Йосифом Шумлянським................................................................45
2.2. Статути унійних церковних братств: інституційно-правова роль,
змістова еволюція та формулярний різновид джерела…..............................58
Висновки до розділу 2......................................................................................72
РОЗДІЛ 3. ВНУТРІШНІЙ УСТРІЙ ЦЕРКОВНИХ БРАТСТВ......................74
3.1. Внутрішня організація та середовище церковних братств....................74
3.2. Дисциплінування діяльності церковних братств....................................91
Висновки до розділу 3....................................................................................117
РОЗДІЛ 4. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ТА ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕРКОВНИХ
БРАТСТВ..........................................................................................................119
4.1. Фінансово-господарська діяльність церковних братств.......................119
4.2. Освітньо-культурний та благодійницький види діяльності церковних
братств..............................................................................................................142
Висновки до розділу 4....................................................................................173
ВИСНОВКИ....................................................................................................176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................184
ДОДАТКИ........................................................................................................247

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
Архивъ ЮЗР – Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной коммиссией для разбора древних актов, височайше учрежденной при Киевском, Подольском и Волынском генералъ-губернаторе
ВИС – Временник института Ставропигйского с месяцословом
ВЮЗЗР – Вестник Юго-Западной и Западной России
ДКЗ – Дрогобицький краєзнавчий збірник
Записки НТШ – Записки Наукового Товариства імені Шевченка в Україні
Записки ЧСВВ – Записки Чину Святого Василія Великого
ІР НБУВ – Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені
В. І. Вернадського
КПДІМЗ – Кам’янець-Подільський міський державний історичний музей-заповідник
ЛННБ ВР – Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Відділ рукописів
НМЛ – Національний музей ім. Митрополита Андрея Шептицького у Львові. Відділ рукописної та стародрукованої книги
НТШ – Наукове Товариство імені Шевченка
ПЕВ – Подольские епархиальные ведомости
УГКЦ – Українська Греко-Католицька Церква
ЦДІАЛ України – Центральний державний історичний архів України, м. Львів
ЧСВВ – Чин Святого Василія Великого
APP ABGK – Archiwum Państwowе w Przemyślu. Archiwum Biskupstwa Greckokatolickiego w Przemyślu
BNW BKGK – Biblioteka Narodowa w Warszawie. Zbiory Biblioteki Kapituły greckokatolickiej w Przemyślu

ВСТУП

Актуальність дослідження. Вивчення історії України періоду XVIII ст. неможливе без урахування релігійних контекстів, зокрема, діяльності церковних братств – парафіяльних організацій мирян, – які, в основному, репрезентували ментальність та ідентичність українського народу.
Водночас вивчення історії мирянства, в тому числі і на регіональному рівні, досі не стало предметом постійного зацікавлення українських істориків, які звертаються до теми досить спорадично. Так, наприклад, лише нещодавно в академічному середовищі Львова було розпочато масштабну програму організації наукових конференцій, круглих столів та наукових семінарів, присвячених 425-літтю інституційного оформлення Львівського Успенського братства як Патріаршої Ставропігії [663; 664; 665; 666]. У ході серйозних дискусій вкотре було з’ясовано, що, на відміну від православного періоду історії церковних братств, який тривав впродовж XVI–XVII ст., епоха XVIII ст. є практично недослідженою в українській історіографії, особливо у географічних межах Львівсько-Кам’янецької єпархії, тобто, поза територією м. Львова як центру Львівського крилоського намісництва. Така ситуація зумовлена продукуванням секулярних ідей у дискурсі унійної церкви [530], які вкоренилися в українській історіографії у ХХ ст., коли значна увага приділялась, здебільшого, проблемам соціально-економічної діяльності братств та їх участі в суспільно-політичній боротьбі. Так, до питання про інституційний розвиток мирянських організацій підходили з класових позицій, а засади духовності, релігійних практик, соціальної психології та релігійної ідентичності їх середовища залишалися за рамками досліджень, в яких трактування перелічених проблем, стосовно українських унійних братств, було однозначно негативним, а відтак звульгаризованим і неактуальним.
Сучасний, значною мірою оновлений, дискурс передбачає переосмислення організаційної структури та правового статусу Галицької (Львівської) єпархії середини XVI – кінця XVIII ст., який в останні роки був спричинений виходом у світ фундаментальних праць львівського дослідника Ігоря Скочиляса [257; 520; 518]. На нашу думку, мегапроект І. Скочиляса потребує доповнення науковим матеріалом щодо ролі та місця унійних братств, як особливої, відкритої для усіх станів і водночас залежної від церковної влади інституції, організованої в межах конкретного парафіяльного середовища мирян. На відміну від польської історіографії (Б. Лоренс, А. Міронович, В. Кольбук), в Україні досі відсутня комплексна праця, яка б реконструювала цілісну картину історії унійних церковних братств на єпархіальному рівні.
Комплексне та всебічне вивчення проблем, пов’язаних із переходом церковних братств Львівсько-Кам’янецької єпархії до унії, їхнім інституційним оформленням, фінансово-господарським, освітньо-культурним і благодійницьким видами діяльності, окрім історіографічного, зумовлюється джерелознавчим чинником – потребою залучення до наукового обігу нового архівного матеріалу та якісного оновлення інформаційного поля про минуле унійних організацій мирян.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка і є складовою частиною кафедральної теми “Пізньосередньовічна та ранньомодерна історія Дрогобицько-Самбірського Підгір’я (ХІ–XІХ ст.)” (державний реєстраційний номер 0109U004083).
Мета дисертації полягає у вивченні та системній реконструкції процесу інституційного розвитку та діяльності церковних братств Львівсько-Кам’янецької єпархії у XVIII ст.
Досягнення мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань:
– дослідити процес переходу церковних братств до унії;
– охарактеризувати інституційно-правову роль, зміст та формулярний різновид братських статутів;
– виокремити основні етапи дисциплінування діяльності унійних церковних братств з боку Львівської капітули;
– реконструювати економічні підоснови фінансово-господарської діяльності унійних церковних братств;
– проаналізувати засадничі аспекти освітньо-культурної та благодійницької видів діяльності церковних братств.
Об’єктом дослідження є церковні братства – всестанові релігійні організації мирян Львівсько-Кам’янецької єпархії.
Предметом дослідження обрані інституційно-правовий розвиток, а також основні функції та види діяльності церковних братств Львівсько-Кам’янецької єпархії у 1700–1793 рр.
Хронологічні межі дисертаційного дослідження охоплюють період від 1700 р. до 1793 р. Вибір нижньої межі дослідження (1700 р.) – зумовлений переходом Львівсько-Кам’янецької єпархії до унії, який спричинив підпорядкування церковних братств Святоюрському владичому двору у Львові, зокрема, у зв’язку із ствердженням єпископом Йосифом Шумлянським (10 липня 1700 р.) грамоти “про відновлення” єпархіального крилосу. Вибір верхньої межі (1793 р.) – пов’язаний із другим поділом Речі Посполитої, в часі якого відбувалось входження західних намісництв Львівсько-Кам’янецької єпархії до складу Російської імперії, що супроводжувалося новими реформами єпархіального крилосу з боку владичого двору, які позначилися на діяльності церковних братств.
Географічні межі дисертаційної роботи охоплюють територію Львівсько-Кам’янецької єпархії, обшири якої певною мірою були усталеними до 1793 р. В організаційній структурі владицтва – це землі, які, впродовж 1700–1793 рр., були в підпорядкуванні двору львівсько-кам’янецького єпископа [520, с. 3–367; 518, с. 407–487]: давні крилоси – Барський [516], Бережанський, Галицький, Кам’янецький та Львівський, які об’єднували близько 120 намісництв) [531; 526; 517; 522; 532]. За сучасним адміністративним поділом – це частини Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та Черкаської областей України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є загальні принципи наукового пізнання: наукової об’єктивності та принцип історизму, які передбачають цілісний, всебічний підхід до вивчення проблеми унійних церковних братств. У роботі використано як загальнонаукові (систематизації, типологізації), так і спеціальні історичні методи (історичний, проблемно-хронологічний, статистичний). Застосовано методи історичного джерелознавства: наукової евристики, класифікації та критики джерел.
Методологічні засади дослідження передбачають також використання міждисциплінарного підходу із залученням дослідницьких методів у галузі церковного права, еклезіології, богословських наук, історичної антропології, соціальної історії та джерельної герменевтики. У цьому контексті реалізовано принципи контекстуалізації, цілісності й об’єктивності.
Допоміжне значення для виконання поставлених у дисертаційному дослідженні завдань мають методи історичної географії та історичної ретроспекції. Водночас застосовано сучасні концепти історичної пам’яті, конфесіоналізації, ментальної географії, локальної соціальної історії, соціального дисциплінування, а також принцип ієрархічної підлеглості.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній уперше в українській історичній науці, шляхом залучення широкого кола нових джерел та маловідомих матеріалів, проведено комплексне, систематизоване й узагальнююче дослідження історії церковних братств у межах міських та сільських парафій Львівсько-Кам’янецької єпархії періоду XVIII ст.
Значним елементом новизни є виявлення і введення до наукового обігу рукописної спадщини з архівів церковних братств Барського, Бережанського, Галицького, Кам’янецького та Львівського крилосів. Її дослідження дозволило здійснити системну реконструкцію інституту мирянських братств в організаційній структурі унійної Львівсько-Кам’янецької єпархії.
Уперше з’ясовано особливості переходу православних церковних братств до унії, а на підставі опрацьованих актових джерел (братських статутів; актів генеральних візитацій; братських реєстрів; протоколів засідань братств; метричних книг [524; 525; 512]; братських пом’яників та ієрейських синодиків; владичих ординацій та декретів тощо) здійснено датування їхнього інституційного оформлення та географічну локалізацію у XVIII ст. Водночас, визначено нормативно-правові засади внутрішньої організації унійних церковних братств, ключові етапи дисциплінування їхньої діяльності з боку Львівської капітули, а також співвідношення правових статусів братчиків та пароха.
Проаналізовано невідомі досі братські касові книги, книги леґацій, фундушні записи і тестаменти, на основі яких уточнено відомості про ключові засади фінансово-господарської діяльності унійних церковних братств.
Подальший науковий розвиток отримали питання освітньо-культурної та благодійницької діяльності церковних братств Львівсько-Кам’янецької єпархії.
У ході дослідження вдалося довести, що церковні братства Львівсько-Кам’янецької єпархії, потрапивши в першій третині XVIII ст. у стан тривалого дисциплінування з боку Львівської капітули, продовжували сприяти піднесенню освітнього рівня мирян, збереженню національних обрядів, традицій і звичаїв, що, в цілому, визначало їхню духовну візію: трансляцію “віри батьків” наступним поколінням вірних відповідно до нових умов сопричастя з Римом, підтримуючи водночас тяглість львівської братської інституційної традиції.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розширенні наукових знань про унійні церковні братства, які діяли на теренах Львівсько-Кам’янецької єпархії у XVIII ст. Представлений у дисертації фактичний матеріал, теоретичні і концептуальні положення та висновки можуть бути використані при написанні наукових праць з історії парафіяльного життя унійної церкви періоду XVIII ст., підготовці монографій з історії населених пунктів, а також при створенні науково-методичних посібників, лекційних і спеціальних курсів з історії України, релігієзнавства, історії рідного краю, історії церкви, історії вітчизняної культури, культурології для студентів вищих навчальних закладів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації обговорювались на ХІ Дрогобицькій міжнародній науковій історико-краєзнавчій конференції “Дрогобицько-Самбірське підгір’я крізь призму століть” (Дрогобич, 5 грудня 2008 р.), ХХ Науковій сесії Наукового товариства ім. Шевченка (Дрогобич, 26 березня 2009 р.), ХІХ, ХХ та ХХІ Міжнародних наукових конференціях “Історія релігій в Україні” (Львів, 12–15 травня 2009 р., 12–15 травня 2010 р., 23–26 травня 2011 р.), Міжнародному науково-практичному семінарі “Парадигма sacrum & profanum в літературі та культурі” (Дрогобич, 14–15 квітня 2010 р.), Міжнародній конференції, присвяченій 15-й річниці утворення Державного історико-архітектурного заповідника в Жовкві (Жовква, 22–24 квітня 2010 р.), Науковому семінарі на тему “Церковні братства Львова XVI – XVIII ст.”, під час засідань НТШ (Львів, 23 листопада 2010 р.), Науковій конференції на відзначення 425-ліття організаційного встановлення Львівського Успенського братства як Патріаршої Ставропігії (Львів, 30–31 березня 2011 р.), Міжнародній науковій конференції “Львівське Ставропігійське Успенське Братство в духовній культурі України” до 425-ліття надання Львівському Ставропігійському братству Патріаршої Ставропігії (Львів, 26 травня 2011 р.), щорічних підсумкових конференціях викладачів та студентів історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (Дрогобич, 2007–2011 рр.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації висвітлені у тринадцяти наукових статтях, сім із яких опубліковано у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Перехід Львівсько-Кам’янецької єпархії до унії у 1700 р. та динамічні культурно-релігійні перетворення, ініційовані церковною владою, спричинили появу нового типу церковних братств, які за формою організації нагадували церковні братства періоду XVI ст., проте у своєму правовому статусі були позбавлені окремих характерних прерогатив, першою чергою, у праві виборності пароха та незалежності від влади єпископа. Унійне церковне братство – це національно-релігійна всестанова організація мирян у міських чи сільських парафіях, визнана владою унійною унійної церкви, з артикульованим колом функціональних обов’язків, які виконувались спільно або ж під опікою парафіяльного священика.
В інституційному розвитку унійних церковних братств виокремлено два етапи, кожен з яких контролювався львівським владикою та Конгрегацією поширення віри в Римі.
Перший етап пов’язаний із формуванням нової культурної і релігійної моделі “Slavia Unita”, запропонованої єпископом Йосифом Шумлянським, яка формувала нову релігійну ідентичність мирян-уніатів і сприяла з’єднанню Руської церкви з Римом. Зважаючи на побутування в “руській старовині” ставропігійної традиції, перехід церковних братств до унії відбувався неодночасно і хронологічно був розділений двома історичними подіями:
а) 1700 р. – разом із 13-ма передміськими братствами Львова до унії перейшли церковні братства інших крилосів, які одночасно визнали пастирську опіку львівського владики Йосифа Шумлянського;
б) 1708 р. – відбувся перехід до унії Львівського Успенського братства, якому папа Климент ІХ ствердив ставропігійні права (незалежність від влади єпископа діяла формально).
Основний етап інституційного розвитку церковних братств тривав до 1790-х рр. Він орієнтувався на дисциплінування релігійної, фінансово-господарської, освітньо-культурної та благодійницької видів діяльності братств, знайшовши відображення у ствердженні відповідних церковно-правових норм, які були укладені в:
1) грамоті львівського єпископа Йосифа Шумлянського “про відновлення” Львівського єпархіального крилосу від 10 липня 1700 р. (“5 правил” надавали парафіяльним священикам право контролю за діяльністю церковних братств, замінюючи давню ставропігійну формулу взаємовпливу “братство – священик” на нову унійну духовну прерогативу “священик – братство”);
2) постановах Замойського синоду 1720 р. (канонізація прав і обов’язків церковних братств, дефініція унійного статусу мирянських організацій та запровадження усталених форм контролю за їхньою діяльністю);
3) інструкціях Атанасія Шептицького 1730-х рр. для проведення ревізії церковних братств та візитації парафій (введення норми реформаційного декрету, який підсумовував характер діяльності братства, констатував причини порушення норм канонічного права та запобігав їх виникнення в подальшому);
4) декреті Атанасія Шептицького 1744 р. (Decretum Reformationis) для львівських передміських братств (кардинальна реорганізація внутрішнього устрою передміських львівських братств шляхом посилення контролю за релігійним життям мирян з боку парафіяльного священика, а також стабілізація фінансово-господарської, культурно-освітньої та благодійницької функцій);
5) реформаційних декретах владики Лева Шептицького 1750–1760 рр. (розмежування прав та обов’язків між братствами та василіанськими монастирями, які співіснували при одному храмі; збільшення правового поля на користь монахів);
6) реформаційних декретах офіціала Антонія Левинського 1770-х рр. (відродження братських ініціатив в організації релігійних чинностей; удосконалення механізму фінансової звітності проводу братств; боротьба з інертністю в діяльності парохів);
7) ординаціях владики Петра Білянського 1780–1790 рр. (“цивілізування” діяльності церковних братств та їх пристосування до умов австрійської доби; вдосконалення нормативно-правових механізмів дисциплінування тощо).
Довготривалий процес дисциплінування діяльності церковних братств зумовлювався намаганням Святоюрського владичого двору, послідовно кодифікувати поєднання “нових” – латинських та “старих” – традиційних культурних надбань Руської церкви. Метою цього культурного поєднання було вироблення нової конфесійної емблематики уніатів, у якій церковні братства, на противагу колишнім контфронтаціям, були покликані до діалогу з католицькими громадами, що явно запобігало культурній асиміляції в подальшому. Перейшовши до унії, церковні братства не змінили ментального уявлення щодо локалізації духовного центру галицької християнської традиції, який культивувався в особі львівського владики. В цілому процес дисциплінування, сприяв зростанню у XVIII ст. чисельності організацій мирян. За нашими підрахунками, у 1789–1793 рр., коли в єпархії налічувалося 2868 парафій, церковні братства діяли у 85–90 % парафій.
Головною ознакою інституційного оформлення церковного братства у XVIII ст. був акт присяги братчиками відновлених старих православних чи новоутворених церковних братств на вірність новим унійним правилам. Братська присяга була закладена у тексті статуту, який був основним правовим документом, що узаконював інституційне оформлення церковних братств у межах внутрішньо-парафіяльної організації мирян Львівсько-Кам’янецької єпархії. Заміна православного тексту братської присяги на унійний спостерігалася у статутах церковних братств Львівського крилосу, які стверджувались єпископами вже у перші роки XVIII ст. Натомість текст братської присяги Львівського Ставропігійного братства був змінений лише у 1725 р., тобто аж через 5 років після прийняття постанов Замойського синоду.
Артикули статуту, апробовані церковною владою, забезпечували пароху необхідне правове поле для врегулювання механізмів дієвості братства, яке водночас залишалося відкритою для всіх станів організацією мирян, з характерними релігійною, фінансово-господарською, культурно-освітньою та благодійницькою формами діяльності. Зміст артикулів статуту пройшов певну еволюцію, набувши в середині 1730-х рр. виразного унійного характеру із застосуванням в братських присягах уніфікованої текстової формули, яка обов’язково включала “Благословення Папи Римського та Святішого Апостольського Престолу”. Натомість, уніфікація братського формуляру на рівні друкованого, при збережені усталеної актової структури документа (вступний протокол, основний текст (контекст) і кінцевий протокол (есхатокол), завершилась в кінці 1740-х рр. Впродовж 1750–1780 рр. жодних змін у текстовій структурі братських артикулів не відбувалося.
Усі братські статути були покликані регламентувати внутрішню організацію церковних братств, встановлюючи правила церемоніального вступу до братства, субординації взаємовідносин між братчиками, їхні християнські обов’язки та права у здійсненні релігійних чинностей.
У XVIII ст. статути не встановлювали меж для станової приналежності новоприбулих в братство. Тим не менше окремі артикули заохочували до участі в братствах представників шляхти та духовенства. Невипадково в поодиноких випадках шляхта та прості люди організовували при церкві два окремі братства.
На відміну від XVII ст., у XVIII ст. в межах Львівсько-Кам’янецької єпархії значно розширилась практика організації молодших церковних братств. Молодші братства поділялись на чоловічі (молодечі) та жіночі (сестринські). У більшості випадків молодші братства вели окремі касові книги, проте, часто спільно із старшими братствами виконували одні й ті ж релігійні функції. Інституційне утворення молодших братств так само, як і у старших, сигналізувалося ствердженням статутів. Їхня інституційно-правова роль та формуляри були подібними до статутів старших братств. Однак у статутах молодших братств, могли по-різному регламентуватися правова підпорядкованість та фінансова самостійність братчиків чи сестер відносно старших братств. Прагнучи відрізнятись від старших братчиків, молодші братства обирали собі посвяту відповідно до титулу бічного вівтаря, за яким закріплювався обов’язок постійного нагляду (ремонт, організація богослужінь тощо). У 1780-х рр., коли церковна влада енергійно заохочувала мирян вступати до церковних братств, організація молодших братств не була обов’язковою.
До числа молодших братств, як правило, входили діти старших братчиків. Також молодші чоловічі братства могли організовувати учні братських шкіл. Основне призначення молодших братств полягало у підготовці парафіяльної молоді до участі у старшому братстві, а, відтак, до тривалого виконання більш складних релігійних обов’язків.
Органом самоврядування в церковному братстві були спільні збори, на яких чільне місце одночасно належало двом старшим братчикам і парохові. Незважаючи на те, що домінуючу роль у прийнятті рішень виконував парох, братство володіло правом оскарження його волі в духовному суді. Таке співвідношення прав спонукало обидві сторони заздалегідь вирішувати свої суперечки під час братських зборів. У більшості випадків протоколи братських засідань засвідчують збереження колегіальних принципів, щоправда, в 1770-х рр. декрети львівського офіціала Антонія Левинського спонукали до зовнішнього регулювання діяльності церковних братств, шляхом участі у їхніх засіданнях священиків з інших парафій, а також призначення духовних провізорів. Подібні нововведення значно пожвавлювали діяльність старших братчиків, які у відкритій формі та у присутності представників інших парафій, в своїх щорічних звітах, демонстрували свої організаційні вміння в церковному житті.
За функціональними обов’язками у внутрішньому середовищі церковних братств обирались два старші та два молодші братчики, скарбничий (скарбій), провізор шпиталю, провізор школи, бакалавр, дяк та паламар. Зауважимо, що з метою заощадження коштів, часто один братчик міг виконувати кілька функціональних обов’язків. Кількість членів у церковному братстві не унормовувалась артикулами, і, в основному, залежала від чисельності мирян в парафії. Однак, в переважній більшості випадків, кількість братчиків сягала від 10 до 20 осіб. Виняток становлять церковні братства Поділля, у яких кількість братчиків могла сягати 40 осіб. Офійним початком організації внутрішнього середовища церковного братства вважалося обов’язкове укладення реєстру братчиків, який згідно відповідного артикулу статуту щороку оновлювався під час елекційних зборів братства (під час виборів старших братчиків). Будь-які збори братчиків передбачали ведення протоколів, у яких записувались прийняті братством рішення щодо фінансово-господарської чи культурно-релігійної діяльності. Вперше ця норма була кодифікована у відповідній постанові Замойського синоду від 1720 р.
Унійні церковні братства володіли правом організувати братський суд, під час якого вирішувались внутрішні суперечки між братчиками. Часто на таких засіданнях головував парафіяльний священик. Водночас більш складні конфліктні ситуації вирішувались під час візитацій або в духовному консисторському суді.
У XVIII ст. церковні братства продовжували активно займатись фінансово-господарською діяльністю, яка орієнтувалась виключно на підримування релігійного життя парафії. Цей вид діяльності впродовж усього XVIII ст. контролювався церковною владою, яка шляхом візитування ретельно вивіряла ведення усіх грошових рахунків братчиків, що записувались сеньйорами у спеціальні касові книги або книги прибутків та витрат. З метою унеможливлення фінансових зловживань, братства, під наглядом пароха, часто запроваджували дві касові книги, одну з них записували старші братчики, а іншу – молодші. Розвиток будь-якого церковного братства у XVIII ст., в основному, залежав від фінансового статку членів парафіяльної громади.
Основним джерелом надходження коштів до братської скриньки були: добровільні пожертвування (ходіння, сидіння), членські внески, кошти акомулювані в торгівлі канунним медом чи лихварських операціях тощо. В основному грошовий прибуток рівномірно розподілявся на різноманітні потреби церковного життя: впорядкування храму чи парафіяльного цвинтаря, кпівля богослужбового начиння, оплату праці бакалаврів, паламарів, дяків, регентів хору та ін. В силу розмірів грошових надходжень братство виплачувало парафіяльному священику “річне”, “недільне”, “колядниче” тощо.
За наявності відповідних приватних фундацій на ґрунт чи при умові його оренди церковні братства часто розвивали дрібні промисли, а саме: бджільництво, садівництво, рибальство та ін. Найпоширенішим видом промислів характерних для господарської діяльності церковних братств було бджільництво. Видобутий мед забезпечував церковним братствам стабільне надходження воску, з якого братчики виготовляли свічки для богослужінь. У містах церковні братства утримували більш серйозні промисли такі, як ґуральництво, броварство, а в Кам’янці-Подільському братчики утримували навіть млини. Церковні братства, які утримували млини часто звільнялись від додаткового оподаткування. У Львівсько-Кам’янецькій єпархії церковні братства зрідка мали змогу одночасно займатись кількома видами промислів, оскільки братчики протягом тижня змушені були виконувати чимало панських повинностей.
Основним підґрунтям для початку успішної фінансово-господарської діяльності церковних братств у XVIII ст. були грошові надходження від леґацій, закріплених в тестаментах чи фундушних грамотах. Водночас, фінансова стабільний часто залежала від утримання пасіки, “канунні” позики з якої забезпечували скриньку додатковими відсотковими надходженнями впродовж кількох десятиліть. Окремі церковні братства організовували серйозні фінансово-кредитні операції, застосовуючи різномінтні лихварські схеми та прийоми, з метою збільшення грошових надходжень. Жодна річ із братської скрині не видавалася без відповідної застави під відсотки. Усі дані про лихварські операції записувались у касову книгу поряд із даними щодо ведення господарства.
Релігійна діяльність унійних церковних братств Львівсько-Кам’янецької єпархії була зорієнтована на збереження національного обряду в його греко-візантійській версії. Звичайна купівля хліба, вина, ладану, а також необхідного богослужбового інструментарію, в цілому, забезпечували належне виконання парафіяльним священиком усіх необхідних потреб для мирян: чини хрещення, вінчання, похорону, також богослужіння за здоров`я, поминальні практики тощо. У цьому контексті неабияке значення мали спільні літургічні процесії, догляд за святими дарами, парафіяльним храмом, цвинтарем тощо. Починаючи з 1720-х рр., на релігійну діяльність церковних братств відчутно впливали латинські нововведення Замойського синоду, які спонукали братчиків будувати у храмах бічні вівтарі, сповідальниці, закуповувати малі дзвінки, залучати своїх дітей до прийняття Святих Тайн тощо.
Характерне посилення релігійної дисципліни в церковному братстві, а також відкриття нових шкіл у сотнях сільських парафій, сприяли піднесенню загальної культури парафіян, які, послуговуючись прикладом братчиків, глибше сприймали церковні науки, приділяючи більше уваги євхаристії. У XVIII ст. активна освітня та релігійна діяльність церковних братств сприяли розвитку української духовної культури: сакрального живопису (через підтримку малярських та різьбярських осередків), духовної музики, шкільництва, а також рукописної та друкованої богослужбової і світської літератури. Усе це, безумовно, свідчило про важливу участь церковних братств Львівсько-Кам’янецької єпархії у новому “руському відродженні”, яке розпочалося після прийняття постанов Замойського синоду у 1720 р.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

НЕОПУБЛІКОВАНІ ДЖЕРЕЛА
АРХІВНІ МАТЕРІАЛИ
Національний музей ім. Митрополита Андрея Шептицького у Львові. Відділ рукописної та стародрукованої книги
Ф. Рукописи кириличні (Рк)
1. Спр. 113. Синодик церкви Благовіщення у Львові (1699–1774), 88 арк.
2. Спр. 244. Артикули братські, 8 арк.
3. Спр. 357. Артикули братства, 11 арк.
4. Спр. 505. Артикули братства, 8 арк.
5. Спр. 553. Касова книга братства Параскеви П’ятниці у Львові (1660–1710 рр.), 56 арк.
6. Спр. 570. Пом’яник церкви Феодора Тирона у Львові (1724–1762), 50 арк.
7. Спр. 655. Артикули братства. – 6 арк.
8. Спр. 796. Метрика парафіян в м. Галичі (1691–1760), 114 арк.
9. Спр. 799. Метрика жовківського монастиря Чину Святого Василія Великого при храмі Різдва Христового (1733–1777 рр.), 117 арк.
10. Спр. 840. Пом’яник ієрея Івана Мелецького в Калуші (1694 – 1785), 65 арк.
11. Спр. 845. Артикули братські, 17 арк.
12. Спр. 1586. Метрика собору св. Юра у Львові (1713–1761), 160 арк.
13. Спр. 2740. Статут на заснування братства. Львів (27 квітня 1689), 1 арк.
14. Спр. 2741. Грамота Афанасія Шептицького, 1 арк.
15. Спр. 2742. Статут братства, 1 арк.
16. Спр. 2821. Реєстр братства с. Болехів (1729 р.), 2 арк.
17. Спр. 2835. Метрика с. Ковшова списана Василієм Гарбачевським (1744–1775), 36 арк.
18. Спр. 2835. Метрика с. Криниця (1731–1782), 100 арк.
19. Спр. 2836. Метрика с. Підгородник (1764–1777 рр.), 30 арк.
20. Спр. 2840. Метрика с. Коханівка храму Успіння Богородиці (1729–1775), 65 арк.
21. Спр. 2841. Метрика с. Воля Гойницька (1738–1786), 58 арк.
22. Спр. 2842. Метрика з церкви Туринецької і Кулянської (1693–1796), 36 арк.
23. Спр. 2843. Метрика м. Бібрки (1687–1726), 91 арк.
24. Спр. 2844. Метрика м. Бібрки ІІ (1726–1803), 196 арк.
25. Спр. 2845. Метрика с. Довжки (1743–1784), 28 арк.
26. Спр. 2846. Метрика с. Брошнів, с. Крехів (1642–1791), 92 арк.
27. Спр. 2847. Метрика с. Шкло (1759–1780 рр.), 151 арк.
28. Спр. 2848. Метрика с. Гнильне (1721–1755), 50 арк.
29. Спр. 2849. Метрика с. Кричка (1688–1776), 164 арк.
30. Спр. 2850. Метрика с. Оліїв (1687–1765 рр.), 160 арк.
31. Спр. 2851. Метрика с. Божикова церкви св. Миколая (1755 – 1777), 51 арк.
32. Спр. 2852. Метрика с. Старичі (1730–1775 рр.), 80 арк.
33. Спр. 2853. Метрика с. Старичі (1728–1776 р.), 56 арк.
34. Спр. 2854. Метрика с. Псари (1723–1763 рр.), 74 арк.
35. Спр. 2855. Метрика с. Великі Шумлячи (1689–1777 рр.), 189 арк.
36. Спр. 2856. Метрика с. Крехів (1747–1771), 156 арк.
37. Спр. 2857. Метрика с. Балинець церкви храму Рождества Христового (1739–1766), 64 арк.
38. Спр. 2858. Метрика с. Печарни храму Архистратига Михайла (1738–1779 рр.), 59 арк.
39. Спр. 2859. Фрагмент метрики с. Сушиця (1769–1777 рр.), 26 арк.
40. Спр. 2860. Метрика с. Кугаїв (1731–1776 рр.), 83 арк.
41. Спр. 2861. Метрика с. Тростянець церкви Різдва Пресвятої Богородиці (1759 – 1776), 80 арк.
42. Спр. 2862. Фрагмент метрики с. Прогноїв (1714–1779), 130 арк.
43. Спр. 2863. Метрика с. Красне храму св. Миколая (1756–1800), 126 арк.
44. Спр. 2864. Метрика с. Коронуж (1716–1760), 61 арк.
45. Спр. 2865. Метрика с. Колодно (1746–1769), 47 арк.
46. Спр. 2866. Метрика с. Мельнич храму Св. Миколая (1757–1782), 41 арк.
47. Спр. 2867. Метрика с. Лютинка (1756–1789), 34 арк.
48. Спр. 2868. Метрика с. Боянів ц-ви Рождества Христового (1741–1797), 123 арк.
49. Спр. 2869. Метрика церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Кам’янки-Струмилевої (1720–1756), 76 арк.
50. Спр. 2878. Метрика церкви Благовіщення у Львові (1696–1752), 123 арк.
51. Спр. 2972. Метрика умерлих церкви Різдва Богородиці в Кам’янці-Струмилевій (1745–1778), 11 арк.
52. Спр. 2974. Конспект щоденника учителя про навчання та поведінку учнів (XVIII ст.), 8 арк.
53. Спр. 3175. Єпископська грамота церкві Параскеви П’ятниці у Львові, 1 арк.
Ф. Рукописи кириличні (Ркк)
54. Спр. 60. Касова книга братства в с. Манаєво (1772–1808), 16 арк.
55. Спр. 68. Устав братський 1744 р. для церкви в Плугові, 11 арк.
56. Спр. 84. Устави братські, 13 арк.
57. Спр. 91. Устави братські, 13 арк.
58. Спр. 94. Устави братські, 12 арк.
59. Спр. 128. Артикули братські, 42 арк.
60. Спр. 147. Книга доходів і розходів братства церкви Богоявлення у Львові поч. XVIII ст., 36 арк.
61. Спр. 148. Книга видатків братства Благовіщення у Львові (1676–1709 рр.), 47 арк.
62. Спр. 149. Книга прибутків та видатків (1676–1759 рр.), 87 арк.
63. Спр. 150. Реєстр братства ц. Благовіщення у Львові (1611–1747), 77 арк.
64. Спр. 151. Книга духовного єпископського суду (1668–1673 рр.), 115 арк.
65. Спр. 177. Устав братства для Запитова, 21 арк.
66. Спр. 873. Оустави ради союзу братського, 6 арк.
67. Спр. 1124. Устави братства, 32 арк.
68. Спр. 1745. Артикули Леона Шептицького, 4 арк.
Ф. Рукописи латинські (Ркл)
69. Спр. 9. Processus Causa et Actionis inter Fiscalem Curia Episkopalis Leopoliensis, 846 арк.
70. Спр. 17. Visitationis Generalis Diaecesis Leopoliensis ab Anno 1740 ad Annum 1743, 500 арк.
71. Спр. 23. Visitatio Generalis Diacesis Leopoliensis per et intra Decanatus Złoczoviensem, Białokamenecensem, Gołogurensem, Glinianensem et Kulikoviensem De Anno 1762 in Annum 1763 Personaliter ac prout his in actis a Perillustri R[evere]nd[issi]mo D[omi]no Nicolao Szadurski, Protonotario Ap[osto]l[i]co, Curiae Ep[isco]palis Judice, et Visitatore G[enera]li Delegato, expedita, 530, [3].
72. Спр. 24. Visitatio Generalis Diаecesis Leopoliensis per et intra Decanatus Stromiłokamioncensem, Żułkeviensem, Bobrecensem et Szczyrzecensem de Anno 1763 in Annum 1764 Personaliter ac prout his in actis a Perillustri R[everen]d[issi]mo D[omi]no Nicolao Szadurski, Protonotario Apostolico, Causarum Curiae Episcopalis Judice, et Visitatore Generali Delegato expedita, 976, [3].
73. Спр. 26. Acta Vizitacionis Generalis in Decanatibus Oficii Barensis Dіaeceseos Cameneсеnsis Podolia sitarum Pascente Graegem Christi Illustrissimo E[x]cel[lent[issi]mo Domino Petro Bielański, Episcopo Leopoliensi, Haliciensi et Rev[eren]d[issi]mum Dominum Georgium Trochlinski, Cаnonicum Cathedralem Leopoliensem, Curatum in Ihnatowce, Delagum G[ene]r[a]lem Visitatorem Peractae Anno Domini 1782 et 1783, 892 арк.
74. Спр. 58/1. Protocolium spraw Duchownych w Sądach Konsystorskich Ritus Greaci Episkopskich Lwowskich, 93 арк.
75. Спр. 58/2. Protocolium spraw Duchownych w Sądach Konsystorskich Ritus Greaci Episkopskich Lwowskich, 88 арк.
76. Спр. 58/3. Protocolium spraw Duchownych w Sądach Konsystorskich Ritus Greaci Episkopskich Lwowskich, 80 арк.
77. Спр. 58/4. Protocolium spraw Duchownych w Sądach Konsystorskich Ritus Greaci Episkopskich Lwowskich, 6 арк.
78. Спр. 58/5. Protocolium spraw Duchownych w Sądach Konsystorskich Ritus Greaci Episkopskich Lwowskich, 72 арк.
79. Спр. 58/6. Protocolium spraw Duchownych w Sądach Konsystorskich Ritus Greaci Episkopskich Lwowskich, 132 арк.
80. Спр. 58/7. Protocolium spraw Duchownych w Sądach Konsystorskich Ritus Greaci Episkopskich Lwowskich, 64 арк.
81. Спр. 58/8. Protocolium spraw Duchownych w Sądach Konsystorskich Ritus Greaci Episkopskich Lwowskich, 90 арк.
82. Спр. 59. Protocolium spraw Duchownych w Sądach Konsystorskich Ritus Greaci Episkopskich Lwowskich w roku panskim 1700, 1701, 1702, 1703 рр., 93 арк.
83. Спр. 60. Protocolon protestacyi, manifastacyi y innych transakcyi do sądow Episkopskich Katedralnych Lwowskich zachodząncych w roku 1708 zaczynaiącysię, 69 арк.
84. Спр. 62. Protocollon spraw rożnych na sądach Episkopskich Consystorskich Lwowskich. 7 julii 1710 Anno, 43 арк.
85. Спр. 63. Acta Consistoryi Leopoliensis, 454 арк.
86. Спр. 64. Acta Consistoryi Leopoliensis, 330 арк.
87. Спр. 65. Acta Consistoryi Leopoliensis, 160 арк.
88. Спр. 66. Actorum Curiae Episkopalis Leopoliensis, 800 арк.
89. Спр. 67. Actorum Episkopalis Curie Leopoliensis Tomus I, 664 арк.
90. Спр. 68. Actorum Episkopalis Curie Leopoliensis Tomus II, 720 арк.
91. Спр. 82. Protokul Spraw rożnych, na Sądach Duchownych Consistorskich Lwowskich, agituiących się w Katedrze Swięntego Jerzego Lwowskiey w Sądach Namiesniczych w Roku Pańskiego 1710 zaczątsie do roku 1731, 167 арк.
92. Спр. 85. Acta Curia Episkopalis Leopoliensis, 753 арк.
93. Спр. 87. Acta Curia Episkopalis Leopoliensis, 898 арк.
94. Спр. 93. Acta Curia Episkopalis Leopoliensis, 319 арк.
95. Спр. 94. Acta Curia Episkopalis Leopoliensis, 304 арк.
96. Спр. 96. Actorum Offici Brzezanensis, 392 арк.
97. Спр. 103. Касова книга і список членів братства церкви монастирської в Уневі, 7 арк.
98. Спр. 131. Acta Vienna. Tom I. – 275 арк.
99. Спр. 133. Acta Vinnensia. Tom II. – 112 арк.
100. Спр. 141. Hic Liber continent acta Processus inter PP. Basilianes, Episcopum et Clerum Saecularum in Tribunali Sacrae Nunciature Versaviensi ab Anno 1751 ad an(n)o 1773 agitati, 470 арк.
101. Спр. 142. Processus Causa Cleri S(ecularum) PP. Basilia(norum), 262 арк.
102. Спр. 148. Документи церкви Благовіщення на Краківському передмісті м. Львова, 13 арк.
103. Спр. 149. Regestr Przychodów y Rozchodów Cerkwi Zwiastowania N. Panny Maryi (1744–1759), 20 арк.
104. Спр. 158. Касова книга братства міської Успенської церкви в м. Куликові (1722–1778), 128 арк.
105. Спр. 159. Касова книга братства міської Успенської церкви в м. Куликові (1769 р.), 6 арк.
106. Спр. 160. Касова книга братства Св. Спаса у Львові, 15 арк.
107. Спр. 161. Касова книга братства церкви на Знесінню коло Львова (1757–1774), 19 арк.
108. Спр. 162. Касова книга старшого братства церкви на Знесінню коло Львова (1757–1774), 29 арк.
109. Спр. 175. Protocolium spraw Duchownych. (1706–1721), 298 арк.
110. Спр. 176. Protocolium spraw Duchownych. (1722–1735), 324 арк.
111. Спр. 210. Protocuł spraw roznych, na Sądach Duchownych Consistorskich, Episkopskich Lwowskich, agituiących się w Katedrze Swiętego Jarzego, Lwowskiej, 69 арк.
112. Спр. 277. Касова книга церкви с. Жовтанці (1792–1812 рр.), 40 арк.
113. Спр. 404. Касова книга братства Св. Теодора Тирона (1745–1786 рр.), 101 арк.
114. Спр. 415. Касова книга братства церкви с. Сухоріче коло Львова (1777–1789 рр.), 49 арк.
115. Спр. 429. Касова книга церковного братства села Чехів коло Бучача (фрагменти), 43 арк.
116. Спр. 500. 28 документів, 51 арк.
117. Спр. 515. 1) Ревізія братства в Болехові; 2) Акт генеральної візитації парафій м. Болехова, 19 арк.
118. Спр. 521. Фрагмент статуту братства і акт ревізії в Золочеві (коло Бібрки), 3 арк.
119. Спр. 536. Виписка з протоколу братства т. зв. “Ікона Спасителя” про вибір старшин в с. Туринка (1777 р.), 2 арк.
120. Спр. 554. Касова книга церкви с. Коцюбинці (1796–1845 рр.), 32 арк.
121. Спр. 559. Метрика народжених і одружених с. Тустань (1776–1786), 12 арк.
122. Спр. 594. Книга оповідей в церкві П’ятниці у Львові (1796–1807 рр.), 13 арк.
123. Спр. 605. Касова книга братства церкви в с. Чорнокінці, 20 арк.
124. Спр. 614. Касова книга церкви с. Звенигород (1783–1795 рр.), 47 арк.
125. Спр. 621. Книга опису всіх легацій ц. Св. Духа в Потиличі (1555–1839 рр.), 40 арк.
126. Спр. 688. Ерекційні грамоти і презенти на парохії у Барському деканаті 1728–1783 рр. (Хмельницька область, Кам’янецька дієцезія), 99 арк.
127. Спр. 689. Презенти і ерекції деканату Барського (1729–1781 рр.), 144 арк.
128. Спр. 690. Ерекційні грамоти і презенти на парохії в Кам’янець-Подільському деканаті (1748–1793), 111 арк.
129. Спр. 691. Презенти і ерекції парохій деканатів Орининського і Скольського рр. 1726–1787, 62 арк.
130. Спр. 692. Ерекційні грамоти і презенти Летичівського деканату Кам’янець-Подільської дієцезії, 84 арк.
131. Спр. 693. Ерекційні грамоти, акти розмежування церковних грунтів, презенти парохій Чорноострівського деканату Кам’янець-Подільської дієцезії, 53 арк.
132. Спр. 695. Презенти і ерекції парохій деканату Копайгородського (1730–1776), 92 арк.
133. Спр. 698. Презенти парохій деканату Гусятинського (1740–1788 рр.), 25 арк.
134. Спр. 713. Різні грамоти і акти ерекційні. (1554–1798 рр.), 35 арк.
135. Спр. 717. Protocolium spraw Duchownych. (1743–1786), 227 арк.
136. Спр. 718. Protocolium spraw Duchownych. (1747–1791), 422 арк.
137. Спр. 743. Документи Львівського Ставропігійного братства (1646/1754–1759), 80 арк.
138. Спр. 754. Документи в справі школи при церкві Богоявлення у Львові (1795 р.), 8 арк.
139. Спр. 787. Касова книга братства с. Вовків (1794–1878 рр.), 48 арк.
140. Спр. 844. Пергаментний привілей короля Яна ІІІ з підтвердженням привілею Яна Казимира для братства церкви в м. Кам’янка Струмилова 1682 р., 1 арк.
141. Спр. 904. Грамота короля Михайла для братства св. Миколая у Львові 1672 р., 6 арк.
142. Спр. 920. Оригінал завіщання Львівської міщанки Анни Красовської для церков, монастирів, братств, шкіл, шпиталів (1714 р.), 7 арк.
143. Спр. 929. Позов Івана Дрогомірецького, пароха в с. Хом’яківка на духовний суд з обвинуваченням селян за крадіжки (1783 р.), 1 арк.
144. Спр. 1028. Заповіт, 10 арк.
145. Спр. 1037. Документи парохій Куликівського деканату (1730–1777 рр.), 20 арк.
146. Спр. 1038. Документи з архіву Куликівського деканату, 46 арк.
147. Спр. 1089. Завіщання священика церкви у Крилосі (1798 р.), 2 арк.
148. Спр. 1125. Summariusz Papierów Dokumentow Przywilejow Zapisow Cerkwi Swiętego Bohoiawlenskiey Lwowskiey slusących pod czas Wizyty Generalnej w Roku 1744 dnia 12., 53 арк.
149. Спр. 1126. Акт продажу дому Синявської Васькевичу у Львові по вул. Фрайборчівській (1704 р.), 1 арк.
150. Спр. 1127. Реляція сеньйорів братства церкви Богоявлення у Львові про знищення городу шпиталя при церкві, 2 арк.
151. Спр. 1128. Запис довгу 130 зл. передміщанам Галицького передмістя у Львові на церкву Богоявлення (1630 р.), 2 арк.
152. Спр. 1129. Міщани м. Львова Гаврило і Варвара Лянгіші записують свій дім для братського шпиталю при церкві Богоявлення (1622 р.), 2 арк.
153. Спр. 1130. Три грамоти дороговизни грунтів для братства церкви Богоявлення (1622, 1609 рр.), 4 арк.
154. Спр. 1131. Фрагмент вироку суду у процесуальних питаннях (без початку), 1 арк.
155. Спр. 1132. Фрагмент судового акту в процесуальних питаннях (поч. XVII ст.), 1 арк.
156. Спр. 1133. Цесія 100 зл. від маляра Павла Ліщинського для братства церкви Богоявлення (1650 р.), 2 арк.
157. Спр. 1135. Завіщання Василя Реваковича для братства Богоявлення у Львові (1669 р.), 1 арк.
158. Спр. 1136. Комісійна таксація грунтів церкви Богоявлення через копання валів на грунтах церкви Богоявлення у Львові (1683 р.), 2 арк.
159. Спр. 1137. Заява братства церкви Богоявлення у Львові до магістрату, що церковний грунт мав бути огороджений, як власність церкви (1717 р.), 2 арк.
160. Спр. 1138. Скарга братства Богоявлення у Львові до короля із-за відмови магістрату відшкодовувати кошти за забрані у братства ґрунти (1683 р.), 1 арк.
161. Спр. 1139. Лист єпископа Онуфрія Шумлянського в справі пожертв на церкву Св. Духа, 1 арк.
162. Спр. 1140. Списки документів церкви Богоявлення у Львові і чорновик інвентаря будинку на церковному цвинтарі (1744 р.), 7 арк.
163. Спр. 1141. Виписка з книг Низького замку у Львові та затвердження привілеїв братства, школи і шпиталя церкви Богоявлення у Львові (1634/ 1647 рр.), 2 арк.
164. Спр. 1142. Договір братства церкви Богоявлення у Львові на винаймання будинку С. Гладиловичу (1747 р.), 1 арк.
165. Спр. 1143. Акти магістрату про оцінення дому братствта при церкві Богоявлення (1749 р.), 1 арк.
166. Спр. 1144. Акт продажу дому братства церкви Богоявлення у Львові (1749 р.), 2 арк.
167. Спр. 1145. Протокол про чудо на іконі в будинку братства Богоявлення у Львові (1761 р.), 2 арк.
168. Спр. 1146. Довжний рескрипт двох Львівських міщан на 1000 зл. від церкви Богоявлення у Львові (1775 р.), 1 арк.
169. Спр. 1147. Довжний скрипт В. Целецького на 200 зл. позичених у братства церкви Богоявлення у Львові (1779 р.), 1 арк.
170. Спр. 1148. Зміна боргового скрипту на 1000 зл. позичених у братства Богоявлення у Львові, 1 арк.
171. Спр. 1149. Умови винаймання будинку братства Богоявлення у Львові (1790 р.), 2 арк.
172. Спр. 1211. Чотири позови до священиків на духовний суд від львівського єпископа Варлаама Шептицького (1711 р.), 4 арк.
173. Спр. 1215. Статут братства церкви Св. Миколая в Кам’янці Струмиловій (1763 р.), 5 арк.
174. Спр. 1272. Реєстр братства Знесінського, 16 арк.
175. Спр. 1524. Статут братства при церкві в с. Стільсько (1744 р.), 5 арк.
176. Спр. 2032. Список братів (церковних) та селян с. Страдне, 49 арк.
177. Спр. 2078. Списки коштовностей церкви Благовіщення у Львові (кінець XVIII ст.), 2 арк.
Ф. Рукописи латинські (РлF).
178. Спр. 98/7. Acta Vienennsia, 97 арк.

Центральний державний історичний архів України, м. Львів
Ф. 129. Львівський Ставропігійний інститут. 1378–1944 рр.
Оп. 1
179. Спр. 759. Інструкція для вчителя братської школи, складена вчителем Рузкевичем Теодором. кін. XVIII ст., 4 арк.
180. Спр. 762. Оголошення львівського єпископа Й. Шумлянського про приєднання братства до унії (8 лютого 1701 р.), 4 арк.
181. Спр. 773. Послання львівського єпископа Й. Шумлянського до братства з підтвердженням усіх прав і привілеїв братства та визнанням своїх претензій до братства несправедливими. Витяги з актів папської комісії і львівської консисторії (11 червня 1704 р.), 25 арк.
182. Спр. 777. Листи львівського єпископа Й. Шумлянського (уніата) до нунція Спінолі Миколи та його повіреного з встановленням похвал для братства та повідомленням про прийняття братством унії (2 березня 1708 р.), 4 арк.
183. Спр. 778. Лист львівського єпископа / уніата / Шумлянського до нунція М. Спінолі з проханням прийняти братство під свою опіку (19 квітня 1708 р.), 1 арк.
184. Спр. 779. Лист братства до нунція М. Спінолі з проханням сприяти поверненню братству 1500 зл., позичених львівським єпископом Й. Шумлянським, призначених братством на купівлю кам’яниці для заснування духовної семінарії (22 серпня 1708 р.), 2 арк.
185. Спр. 806. Зобов’язання братства про утримання при Успенській церкві 3-х священиків та 1-го диякона (ченців), згідно з постановою собору у Замості (1 червня 1721 р.), 9 арк.
186. Спр. 811. Позов львівського єпископа А. Шептицького братству при Онуфріївському монастирі на духовний суд з приводу неповаги до єпископської влади (30 квітня 1722 р.), 3 арк.
187. Спр. 869. Тексти братської присяги (1725, 1751 рр.), 2 арк.
Оп. 2
188. Спр. 32. Перелік засідань Ради в 1733–1757, 1777–1813 рр. та запрошення на засідання, 14 арк.
189. Спр. 52. Протокол допиту членів ради про рахівника братства та фінансову звітність за 1779 –1780 рр., 7 арк.
190. Спр. 633. Списки жертводавців на церкву, школу і друкарню за 1556–1828 рр., 4 арк.
191. Спр. 636. Перелік дарчих записів на поминальні богослужіння за 1721–1852 рр., 12 арк.
192. Спр. 637. Перелік пожертвувань на упорядкування міських кладовищ 1792–1793, 5 арк.
193. Спр. 638. Перелік пожертвувань на церкву і будинки № 192 і 193 за 1795–1798 рр., 5 арк.
194. Спр. 639. Перелік пожертвувань на церкву і бурсу за 1667–1821 рр., 5 арк.
195. Спр. 640. Перелік пожертвувань на церкву і бурсу за 1661–1816 рр., 29 арк.
196. Спр. 641. Списки жертводавців на церкву за 1667–1877 рр., 47 арк.
197. Спр. 643. Перелік пожертвувань на церкву і школу за 1622–1828 рр., 3 арк.
198. Спр. 644. Книга обліку фондів пожертвувань за 1663–1879 рр., 12 арк.
199. Спр. 677. Розпорядження львівського староства священику Горбачевському Івану про з’ясування претензій священика Костецького щодо прибутків церкви Св. Параскеви П’ятниці в с. Знесіння (1792–1794 рр.), 5 арк.
200. Спр. 795. Копії архівних документів XVII–XVIII ст., зроблені Бендасюком Семеном для публікації (1935 р.), 38 арк.
201. Спр. 802. Протоколи засідань ради за 1732 – 1848 рр. (копії 1936 р.), 195 ст.
202. Спр. 805. Виписки та бібліографія праць з історії братства (1927 р.), 7 арк.
203. Спр. 1205. Книга запису надходження книг та їх продажу в братстві (1788–1791 рр.), 76 арк.
204. Спр. 1359. Листування з Окружним управлінням та Галицьким губернаторством про майновий стан шпиталю у зв’язку з ліквідацією братства (1788–1813 рр.), 142 арк.
Оп. 3
205. Спр. 73. Привілей короля Яна ІІ передміщанам Жовкви на спорудження церкви Івана Хрестителя і заснування братства та декрет короля в справі скарги братства на поручника замку за вторгнення до церкви під час богослужіння (1680, 1682 рр), 3 арк.
206. Спр. 74. Скарги церковного братства с. Жовтанці та позови Львівського духовного суду в справі зловживання своїм положенням священика Булонського Василя (1776 р.), 8 арк.
207. Спр. 81. Дарчий запис власника м. Заліщиків Понятовського Станіслава новопобудованій церкві Св. Трійці на щорічну виплату 200 зл. (1766 р.), 1 арк.
208. Спр. 127. Журнал реєстрації директивних документів державних і духовних властей парафії Св. Юрія в м. Миколаєві (1780–1782 рр.), 32 арк.
209. Спр. 203. Перелік земельних угідь передм. Успенської церкви в м. Тернополі, посвідчений власницею міста Т. Потоцькою (1782 р.), 2 арк.
Ф. 201. Греко-католицька митрополича консисторія, м. Львів
Оп. 4б
210. Спр. 152. Фундушева грамота єпископа Варлаама Шептицького братству у Чорткові (1711 р.), 1 арк.
Ф. 408. Греко-католицький митрополичий ординаріат, м. Львів
Оп. 1
211. Спр. 134. Листи священиків про діяльність парафій в місцевостях, букви ОБ-ОП (1774–1935 рр.), 45 арк.
212. Спр. 911. Протоколи опитувань свідків для підтвердження фактів щодо “чудодійної сили” ікони в с. Зарваниці (1742 р.), 98 арк.
213. Спр. 915. Дарчий запис Мрозовицького А. на користь церкви в с. Соколівці (1755 р.), 14 арк.

Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника НАН України.
Відділ рукописів
Ф. 3. Бібліотека та Центральний архів монастирів оо. Василіян у Львові
214. Спр. 314. Visitatio Szadurskiana generalis Decanatus rit[us] grae[ci] cath[olici] Brzeżanensis ex Anno 176[0], 68 арк.
215. Спр. 412/25. Лев Шептицький. Обіжник у справі Львівської Ставропігії (1763 р.), 1 арк.
216. Спр. 816/1. Статут церковного братства (Оуставы сие есть артикулы братскіє), 2 арк.
217. Спр. 851/5. Доповідь про братство Св. Онуфрія, засноване 1770 р., 3 арк.
Ф. 5. Бібліотека Інститутту ім. Оссолінських у Львові
218. Спр. 3391. І. Зборовський. Статут церковного братства с. Заліська Воля. (1703 р.), 16 арк.
Ф. 6. Бібліотека Богословської Академії у Львові
219. Спр. 68. Статут братства (церковного), 29 арк.
Ф. 77. Петрушевич Антін
Оп. 1
220. Спр. 113. Устав братський церковний (Артыкули братскиє), 1697 р., 18 арк.
221. Спр. 204. Статут церковного братства (1742 р.), 6 арк.
Відділ рідкісної книги (стародруки)
Ф. Стародруки (СТП)
222. Спр. 204. Оуставы сие есть артикулы братскіє, 4 арк.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Ф. XVIII. Колекція та архів митрополита Андрея Шептицького
223. Спр. 8. Грамота Макария – епископа Галицкого и Львовского о ниспослании своего архиерейского благословения Благовещенскому церковному братству (1542 г.), 1 арк.
224. Спр. 39. Грамота Г. Балабана – епископа Львовского, галицко-каменецкого об основании церковного братства и об определении фундуша на содержание при Благовещенской церкви священика (1602 г.), 1 арк.
225. Спр. 66. Грамота Ивана Казимира – короля польського о востановлении городской церкви в Глинянах и о представлении ей привелеев (30 мая 1640 г.), 1 арк.
226. Спр. 97. Грамота Й. Шумлянского – епископа Львовского Галицко-Каменецкого о регламентации внутренней жызни церковного братства в Куликове и определении фундуша на содержание свещеника (1670 г.), 1 арк.
227. Спр. 148. Письмо короля польського Августа ІІ папе римському, которым он протежирует Львовскому греко-католическому епископу Атаназию Шептицкому (15 травня 1715 г.), 1 арк.
228. Спр. 151. Грамота Августа ІІ – короля польського о назначении и именовании Атанасия Шептицкого Львовским католическим епископом (1715 г.), 1 арк.
229. Спр. 153. Грамота Варлаама Шептицкого епископа Львовского, Галицького и Каменца-Подольского, архимандрита Уневского об утверждении устава мужского церковного братства (14 мая 1715 г.), 12 арк.
230. Спр. 165. Грамота Якова Людвика – королевича польского о наделении церкви Махновской землей под пасику, которая обязывается снабжать ету церковь воском для свечей (9 августа 1731 г.), 1 арк.
231. Спр. 171. Грамота Августа II – короля польского о передаче Льву Шептицкому Львовской Греко-католицкой епископии после смерти А. Шептицкого (9 мая 1748 г.), 1 арк.
232. Спр. 198. Грамота Климентия XIII – папы римского об утверждении львовским епископом Льва Шептицкого (1762 г.), 1 арк.
233. Спр. 415. Устав дух. братства при рашовском монастире утверджений блюстителем митрополитом Киевским и всея России А. Желиборски