Діагностика, прогнозування та профілактика патологічних родів у свиноматок : Диагностика, прогнозирование и профилактика патологических родов у свиноматок

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Діагностика, прогнозування та профілактика патологічних родів у свиноматок
  • Альтернативное название:
  • Диагностика, прогнозирование и профилактика патологических родов у свиноматок
  • Кол-во страниц:
  • 213
  • ВУЗ:
  • СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
    СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


    На правах рукопису



    Мусієнко Юрій Володимирович

    УДК 619:618.5:636.4.082.456

    Діагностика, прогнозування та профілактика патологічних родів у свиноматок

    Спеціальність 16.00.07 ветеринарне акушерство

    Д и с е р т а ц і я
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук


    Науковий керівник:
    Харенко Микола Іванович
    доктор ветеринарних наук, професор




    Суми 2007








    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ПОЗНАЧЕНЬ....................................................4
    ВСТУП.....................................................................................................................................................................5
    РОЗДІЛ 1
    ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ...............................................................................................................................12
    1.1. Характеристика тривалості поросності................................................................12
    1.2. Прояв передвісників родів у свиноматок............................................................15
    1.3. Характеристика родового процесу у свиноматок.........................................17
    1.4. Основні методики допомоги свиноматкам при фізіологічних родах.........................................................................................................................................................24
    1.5. Причини патологічних родів у свиноматок.......................................................26
    1.6. Методи біостимуляції родового процесу............................................................30
    1.7. Динаміка біохімічних показників крові перед родами.............................33
    1.8. Гормональні зрушення під час родового процесу........................................37
    1.9. Стан системи гемостазу та фібринолізу у свиноматок.............................40
    РОЗДІЛ 2
    ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ..........................................................................................................................43
    2.1. Природно-кліматичні та господарські умови проведення досліджень............................................................................................................................................45
    2.2. Схема проведення досліджень....................................................................................47
    2.3. Методи досліджень..............................................................................................................55
    2.3.1. Методики клінічного дослідження........................................................55
    2.3.2. Методи біохімічних та гормональних досліджень крові......55
    2.3.3. Статистичний аналіз отриманих результатів.................................59
    2.3.4. Методики визначення економічної ефективності......................60
    РОЗДІЛ 3
    РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ...............................................................................62
    3.1. Основні причини патологічних родів у свиноматок у ТОВ „Ряснянське” Краснопільського району Сумської області..............................62
    3.2. Характеристика тривалості поросності при фізіологічних і патологічних опоросах................................................................................................................76
    3.3. Характеристика прояву передвісників родів....................................................80
    3.4. Особливості перебігу фізіологічних і патологічних родів.....................92
    3.5. Характеристика стадій родів........................................................................................96
    3.6. Показники плодючості свиноматок......................................................................100
    3.7. Вплив біологічно активних препаратів на тривалість поросності.111
    3.8. Вплив ПДЕ та естрофану на прояв передвісників родів у свиноматок........................................................................................................................................114
    3.9. Вплив ПДЕ та естрофану на тривалість стадій родів..............................117
    3.10. Вплив біологічно активних препаратів на показники плодючості свиноматок залежно від їх віку..........................................................................................120
    3.11. Співвідношення гормональних та нейрогуморальних факторів перед опоросом та вплив на них біологічно активних речовин................125
    3.12. Співвідношення біохімічних показників перед опоросом та вплив на них біологічно активних речовин.............................................................................130
    3.13. Стан системи гемостазу у свиноматок за фізіологічних та патологічних родів та вплив на нього біологічно активних речовин....141
    3.14. Показники сумнівного і несприятливого прогнозу, щодо перебігу родів у свиноматок великої білої породи......................................147
    3.15. Економічна ефективність застосування біологічно активних препаратів для профілактики патологічних родів у свиноматок......................................................................................................................................149
    РОЗДІЛ 4
    АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ............................153
    ВИСНОВКИ...................................................................................................................................................179
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.....................................................................................................182
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................................................183
    ДОДАТКИ.......................................................................................................................................................204







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ПОЗНАЧЕНЬ

    АТ-ІІІ антитромбін-ІІІ
    БАР біологічно активні речовини
    в/м внутрішньом¢язово
    ВРХ велика рогата худоба
    ЗФАПК загальна фібринолітична активність плазми крові
    ІФА імуноферментний аналіз
    ММА метрит-мастит-агалактія
    ОД одиниця дії
    П:Е прогестеронестрадіолове співвідношення
    ПГF2α простагландин F2-альфа
    ПДЕ плацента денатурована емульгована
    СЖК сироватка жеребних кобил
    ФСФ фібриностабілізувальний фактор, фактор ХІІІ, фібриназа, фактор Лакі-Лоранда
    ХЗФ Хагеман-залежний фібриноліз, фактор ХІІ
    ЦНС центральна нервова система








    ВСТУП

    У вирішенні проблеми виробництва м’яса і м’ясних продуктів в Україні важлива роль належить свинарству, як найбільш вигідній галузі скороспілого тваринництва. Тому останнім часом перед фахівцями постало завдання радикального відродження галузі, переведення її на інтенсивну технологію і досягнення виробництва дешевої, конкурентоспроможної продукції. Її розвиток вимагає особливої уваги з боку держави, зокрема, створення необхідного генофонду та міцної матеріально-технічної бази [1, 2].
    За статистичними даними, у світі щорічно виробляється понад 220 млн тонн м'яса, з яких близько 41 % припадає на свинину. В середньому за рік виробництва м'яса загалом збільшується на 13,5 млн тонн, а частка свинини у цьому прирості становить близько 47,7 %. У господарствах України найбільше поголів'я свиней (21,4 млн голів) було зареєстровано в 1971 році, а рекордне валове виробництво свинини (1576 тис. тонн у забійній масі) одержано в 1989 році [3, 4].
    Але всупереч обґрунтованій практиці більшості країн світу і наших власних традицій, ця важлива галузь за останні 1015 років суттєво занепала і потребує негайного відродження та розумного до неї ставлення. У січні 2005 року загальна чисельність свиней у всіх категоріях господарств становила 6440 тис. голів і тільки за минулий рік свинопоголів’я скоротилося на 681,5 тис. голів. Порівняно з 1989 роком загальна чисельність свиней скоротилася у два рази, а виробництво свинини майже на дві третини. Це відбулося внаслідок руйнування значної кількості спеціалізованих господарств і промислових комплексів, а саме там продуктивність тварин у 23 рази вища, затрати людської праці у 89 разів менші. Згідно з останніми статистичними даними, виробництво свинини в держпідприємствах становить 810 %, колективних агроформуваннях 2224 %, індивідуальному секторі 6670 %, фермерських господарствах близько одного відсотка. Як свідчать численні спостереження науковців і практиків, продуктивність клінічно здорових свиней на 2025% залежить від генотипу тварини та рівня селекційно-племінної роботи в стаді. Нині генетичний потенціал наших порід свиней використовується вкрай незадовільно (за репродуктивними якостями на 4550 %, а за відгодівельними на 2025%) [58].
    Збільшення поголів'я свиней, підвищення їх продуктивності та впровадження передових технологій, які базуються на вдосконалених біотехнологічних методах, що відповідають сучасному рівню науково-технічного прогресу і досягненням передової практики, дозволять забезпечити високі темпи розвитку свинарства в нашій країні. Але це можна досягти лише при постійному спостереженні за плодючістю та станом здоров’я свиноматок, обов’язково звертаючи увагу на наявність патологічних процесів як у статевому апараті, так і в усьому організмі в цілому [9, 10].
    Патологічні роди у свиноматок завдають господарствам значних економічних збитків, які складаються з тривалої неплідності свиноматок, передчасного їх вибраковування, виникнення післяродових патологій, народження мертвих та нежиттєздатних поросят, нерентабельного використання кормів. Акушерська допомога повинна надаватися свиноматкам своєчасно і кваліфіковано, оскільки основна її мета збереження життя і майбутньої відтворної здатності свиноматки та виведення з порожнини матки живих нетравмованих поросят. Передчасне, запізніле й некваліфіковане втручання при родовому процесі однаковою мірою є небезпечним як для плодів, так і для материнського організму. Внаслідок патологічних родів, неправильної організації і некваліфікованого ведення родового процесу господарства недоотримують значної кількості поросят, а інтенсивність використання маточного поголів’я різко знижується. Прогнозування, діагностика і попередження патологічних родів підвищать рентабельність свинарських спецгоспів [1, 11, 12].
    Актуальність теми. Патологічні роди у свиноматок завдають господарствам значних економічних збитків, які складаються з тривалої неплідності свиноматок, передчасного їх вибраковування, народження мертвих та нежиттєздатних поросят, виникнення післяродової патології, нерентабельного використання кормів. Прогнозування, діагностика і попередження патологічних родів підвищать рентабельність свинарських спецгоспів.
    Дослідженню родової патології у великої рогатої худоби присвячена велика кількість праць (Хомин С.П., Яблонський В.А, 1985; Краєвський А.Й., 1994; Харута Г.Г., 1997; Батраков А.Я, 1999; Вячевский С.С., 2002). В той час, в літературі недостатньо висвітлені зміни у свиноматок окремих передвісників, стадій родів, причин патологічних родів та методи надання рододопомоги (оперативна чи консервативна) при тій чи іншій патології родового процесу (великі плоди, слабкі або надмірні перейми і потуги, неправильне взаємовідношення плодів і родових шляхів, затримання посліду та ін.).
    Практично відсутні дані в літературі щодо характеру гормональних та біохімічних зрушень перед родами, під час прояву перших передвісників та по стадіях родового процесу, які могли би служити прогностичними ознаками розвитку патології родів та були би підставою застосування відповідних заходів з метою її профілактики та корекції перебігу родів.
    Основна увага дослідників зосереджена на вивченні ролі системи фібринолізу при хірургічних хворобах у свиней, асептичному і септичному запаленні у великої рогатої худоби та коней (Рубленко С.В., 1997; РубленкоМ.В., 1998; Ільніцький М.Г., 2002; Кулинич С.М., 2002; ЛазоренкоА.Б., 2003). Дослідженню змін у системі гемостазу під час вагітності і родах присвячена обмежена кількість праць, і стосується переважно великої рогатої худоби (Краєвський А.Й., 2002) і собак (ДубоваО.А., 2003). Між тим, стан системи гемокоагуляції та фібринолізу при вагітності і фізіологічних та патологічних родах у свиноматок залишились поза увагою дослідників.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства та хірургії Сумського національного аграрного університету з питань діагностики, прогнозування та профілактики родової патології у сільськогосподарських тварин.
    Мета і задачі дослідження. Метою проведених досліджень було удосконалення методів діагностики, прогнозування та профілактики патологічних родів у свиноматок.
    Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
    - встановити основні причини патологічних родів у свиноматок з урахуванням пори року та їх віку в умовах господарств Сумської області;
    - вивчити і проаналізувати сезонну і вікову динаміку прояву передвісників та параметри окремих стадій родів;
    - визначити показники основних біохімічних показників крові (в тому числі естрогенів і прогестерону) та активність компонентів гемокоагуляційної і фібринолітичної системи крові вагітних свиноматок у передродовому періоді з урахуванням пори року та їх віку;
    - вивчити вплив плаценти денатурованої емульгованої та естрофану на перебіг родів у свиноматок;
    - розробити основні критерії прогнозування родової патології у свиноматок.
    Об’єкт дослідження перебіг опоросу у свиноматок і стан новонароджених поросят.
    Предмет дослідження зміни біохімічних показників сироватки та плазми крові свиноматок при фізіологічних та патологічних родах та після застосування біологічно активних речовин.
    Методи дослідження клінічні, метричні, хронометричні, біохімічні та статистичні.
    Наукова новизна одержаних результатів. Удосконалено методику діагностики патологічних родів у свиноматок та розроблені діагностично-прогностичні тести розвитку патологій під час родів, запропоновані показники сумнівного і несприятливого прогнозу щодо перебігу родового процесу у свиноматок.
    Запропонований та апробований новий ефективний засіб профілактики родової патології за допомогою комплексного застосування препаратів ПДЕ та естрофану, та вивчений їх вплив на прояв передвісників, тривалість стадій родового процесу та показники плодючості свиноматок.
    Визначено зміну основних біохімічних, ферментних показників, естрадіолу і прогестерону в крові свиноматок у передродовому періоді з урахуванням їх віку та вивчений корегуючий вплив на них біологічно активних речовин.
    Вперше вивчено динаміку коагуляційно-антикоагулянтного та фібринолітичного потенціалу плазми крові перед родами у клінічно здорових свиноматок та свиноматок з патологічним перебігом родового процесу з урахуванням їх віку та доведено корегуючий вплив на систему гемостазу ПДЕ та естрофану.
    Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дозволили удосконалити, обґрунтувати та використовувати розроблені діагностично-прогностичні тести з метою завчасного виявлення свиноматок з підвищеною загрозою виникнення патологічних родів (дод. Б).
    Запропоновано ефективний комплексний метод профілактики родової патології за допомогою поєднаного застосування тканинного препарату ПДЕ та синтетичного лютеолітичного препарату естрофану (дод. А).
    Отримані дані про зрушення у системах обміну речовин, гормональному статусі та гемостазіологічних показниках перед опоросом дали змогу поглибити розуміння причин виникнення патологічних родів та обґрунтувати застосування біологічно активних речовин для їх профілактики (дод. В).
    Матеріали дисертаційної роботи використовуються під час читання лекцій та проведення лабораторно-практичних занять на факультеті ветеринарної медицини та біолого-технологічному факультеті Сумського НАУ (дод. Д), Львівської національної академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького (дод. Е) та Луганського НАУ (дод. Ж), а також включені до навчального плану щорічної перепідготовки спеціалістів ветеринарного та біолого-технологічного профілю Сумської області. Результати досліджень впроваджені у господарстві «Ряснянське» Краснопільського району Сумської області (дод. АВ).
    Особистий внесок здобувача. Весь обсяг клініко-експериментальних досліджень, огляд та аналіз літературних джерел за темою дисертації і статистичну обробку отриманих даних здійснено особисто здобувачем.
    Виконання біохімічних, гормональних та гемостазіологічних досліджень за темою дисертації та розроблення методик щодо застосування біологічно активних речовин проводилося при безпосередній участі здобувача.
    Наукова інтерпретація та узагальнення отриманих результатів у висновках та пропозиціях, підготовка та написання дисертації і автореферату здійснено здобувачем самостійно при консультації наукового керівника.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи повідомлено й обговорено на:
    - третій міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів Молоді вчені майбутнє вітчизняної ветеринарної медицини” (м.Суми, 27 вересня 1 жовтня 2004 р.;
    - VIII міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта `2005» (м. Дніпропетровськ, 721 лютого 2005 р.);
    - міжнародній науково-виробничій конференції «Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин» (сел.Кулиничі, Харківська обл., 29 березня 2005 р.);
    - міжнародній науково-практичній конференції «Ветеринарна медицина 2005: сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва» (м. Ялта, 30 травня 4 червня 2005р.);
    - міжнародній науково-практичній конференції «Здобутки і перспективи розвитку ветеринарної медицини», присвяченій 20-річчю заснування факультету ветеринарної медицини (19852005) (м. Суми, 2830 вересня 2005 р.);
    - науково-практичній конференції з міжнародною участю «Ветеринарне забезпечення свинарства: сучасний стан і шляхи розвитку» (м. Харків, 1518 листопада 2005 р.);
    - першій міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні наукові дослідження 2006» (М. Дніпропетровськ, 2028 лютого 2006 р.);
    - міжнародній науково-практичній конференції «Аграрний форум 2006» (м.Суми, 2529 вересня 2006 р.);
    - міжнародній науково-практичній конференції «Наукові та практичні аспекти реформ ветеринарної служби та ветеринарної освіти в Україні» (м.Б.Церква, 2729 вересня 2006 р.);
    - міжнародній науково-практичній конференції «Сучасність і майбутнє аграрної науки та виробництва» (м. Львів, 1920 жовтня 2006 р.)
    - науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (20052006 роках);
    - обласних, міських, районних засіданнях і семінарах керівників ветеринарної медицини Сумської області.
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових статей, з них 11 у фахових виданнях, з яких 3 є одноосібними, а 8 у співавторстві: "Вісник Сумського національного аграрного університету" (4), "Вісник Полтавської державної аграрної академії" (1), "Вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького" (1), міжвідомчий тематичний науковий збірник "Ветеринарна медицина" (м.Харків) (2), журнал «Ветеринарна медицина України» (1), бюлетень «Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин» (м. Харків) (1), "Вісник Білоцерківського державного аграрного університету" (1).

    Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Робота викладена на 147 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 40 таблицями та 40 рисунками. Список використаної літератури включає 248 джерел, у тому числі 69 іноземних.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі щодо своєчасної діагностики та прогнозування патологічних родів у свиноматок залежно від їх віку та пори року в умовах свинарських господарств, шляхом дослідження тривалості поросності, характеру прояву передвісників родів, перебігу родового процесу, біохімічних показників крові, що дозволяє проводити ефективні профілактичні заходи за допомогою біологічно активних речовин для зростання показників відтворної здатності свиноматок та збереженості поросят.
    2. У 44,92 % свиноматок у спецгоспі з виробництва свинини реєструються патологічні роди, у 20,8 % вони характеризуються появою у гнізді мертвонароджених, які складають 3,78 % всіх поросят. У свиноматок з патологічними родами на мертвонародженість поросят припадає 43,849,3 %, на аспіраційну асфіксію 24,432,2 %, на затримання посліду 20,524,7 %, на слабкість перейм та потуг 12,316,9 %, на недорозвиток плодів 12,316,4 %, на перерозвиток плодів 11,615,1 %, на вузькість тазу 8,112,3 %, на канібалізм 6,811 % та на надмірні перейми та потуги 8,110,8 %.
    3. Відстань від кореня хвоста до сідничного горба та її зміна при патологічних родах статистично менша (2,763,03 та 0,480,62 см відповідно), ніж при фізіологічних (3,233,76 та 0,871,29 см відповідно).
    4. Підготовча стадія при фізіологічному перебігу опоросу триває в середньому від 174,0±8,1 хвилин навесні до 224,5±11,7 хвилин взимку, а при патологічних родах від 229,2±7,3 навесні до 270,6±13,0 хвилин взимку. Стадія виведення при фізіологічних родах коливається від 116,5±2,5 хвилин (влітку) до 130,20±3,88 хвилин (восени), при патологічних родах від 185,7±3,3 хвилин (влітку) до 206,9±14,6 хвилин (взимку). Середній інтервал між народженням поросят при фізіологічному перебігу родового процесу становить від 12,5±0,7 до 16,23±0,47 хвилин, а при патологічних родах від 17,9±0,7 до 21,56±1,14 хвилин.
    5. Відсоток збереженості поросят до відлучення у 45 днів у середньому при патологічних родах (66,0271,15 %) на 10 % менший, ніж при фізіологічних (76,1681,91 %). Найбільше фізіологічних родів відбувається увечері (29,2137,74 %) та вночі (17,9230,33 %), а найменше вранці (16,0421,31 %) та вдень (17,2128,30 %). Кількість патологічних родів вдень (23,1932,95 %) та вранці (15,9128,40 %) значно збільшується, відносно до фізіологічних показників і найменше патологічних родів реєструється вночі (18,5723,19 %).
    6. На 113-114 добу поросності перед фізіологічним перебігом родового процесу відбувається зниження рівня прогестерону до 10,07±1,53 нмоль/л, прогестероно-естрадіолового співвідношення до 14,20±2,62, активності холінестерази до 35,72±4,13 мкмоль/(с·л), рівня загального білка до 61,67±1,24 г/л, рівня тригліцеридів до 0,598±0,023 ммоль/л з одночасним підвищення рівня естрадіолу до 0,71±0,03 нмоль/л, кількості іонів кальцію до 2,20±0,06 ммоль/л, рівня глюкози до 3,89±0,05 ммоль/л, загального холестерину до 1,81±0,04ммоль/л. Перед патологічним опоросом (на 113-114 добу поросності) значно перевищує фізіологічні показники рівень прогестерону (24,57±3,97), прогестероно-естрадіолового співвідношення (50,43±10,45), активність холінестерази (49,11±3,16 мкмоль/(с·л)), вміст загального білка (73,0±1,92) та загального холестерину (2,01±0,04), тоді як рівень естрадіолу (0,53±0,05), кальцію (1,98±0,03) та глюкози (3,54±0,07) значно менший.
    7. Зі 106 по 114 добу вагітності перед патологічними родами відбувається статистично значиме зменшення активності ФСФ, АТ ІІІ, ХЗФ та ЗФАПК, порівняно з фізіологічними родами (p<0,001). З віком (від 9 місяців до 2 років) у плазмі крові свиноматок підвищується вміст фібриногену, підвищується активність ХЗФ, АТ ІІІ та ЗФАПК, при цьому активність ФСФ знижується.
    8. На 21 годину в середньому скорочується період поросності після застосування естрофану на 112113 добу вагітності у дозі 1,5 мл, причому кількість свиноматок з поросністю вище 116 діб зменшується до 3,33 %, на 40 хвилин скорочується стадія виведення плодів, на 25 хвилин тривалість виділення посліду та на 47 хвилин середній інтервал між народженням поросят. Але найкращій профілактичний та синхронізуючий ефект має комплексне застосування ПДЕ та естрофану, яке сприяє тому, що 71,67 % опоросів відбуваються з 114 до 116 доби вагітності, кількість свиноматок з патологічними родами скорочується до 10 %, кількість мертвонароджених поросят до 1 %, збереженість поросят до відлучення у 45 днів збільшується на 16,3 %.
    9. Введення ПДЕ та естрофану сприяє підвищенню концентрації фібриногену; зниженню активності фактора ХІІІ та збільшенню загальної фібринолітичної активності (р<0,05). Введення естрофану сприяє зниженню активності АТ-ІІІ та підвищенню ХЗФ, а дворазове введення ПДЕ як самостійно, так і у поєднанні з естрофаном призводить, навпаки, до підвищення активності АТ-ІІІ та зниженні ХЗФ (р<0,05).
    10. До показників підвищеної загрози виникнення патологічних родів належать: зниження рівня фібриногену у крові до 4,17±0,20 г/л, зростання активності фактора ХІІІ до 52,43±0,63 с, зниження інгібіторної здатності АТ-ІІІ до 80,13±0,74 %, а також, Хагемен-залежного фібринолізу до 47,4±1,19 хвилин та загальної фібринолітичної активності до 417,0±3,69 хвилин.
    11. Економічна ефективність дворазового введення ПДЕ на 105 та 112113 добу вагітності у дозах по 10 мл на одну дослідну свиноматку становила 228,38грн. Після застосування естрофану на 112113 добу поросності цей показник становив 265,54 грн. Економічний ефект при комплексному введенні препаратів досягав 350,44 грн. на одну дослідну свиноматку.







    Пропозиції виробництву

    1. З метою з’ясування причин патологічних родів та своєчасного проведення профілактичних заходів, доцільно визначати у крові свиноматок у останній тиждень поросності рівень прогестерону, естрадіолу, холінестерази, іонів кальцію, загального білка, глюкози, загального холестерину, фібриногену, фактора ХІІ та ХІІІ, антитромбіну ІІІ та загальну фібринолітичну активність.
    2. Для профілактики родової патології застосовувати тканинний препарат ПДЕ у дозі 10 мл на 105 та 112113 добу вагітності у поєднанні з естрофаном у дозі 1,5 мл на 112113 добу.
    3. Матеріали дисертаційної роботи рекомендуємо використовувати у навчальному процесі під час викладання ветеринарного акушерства, гінекології, біотехніки розмноження та технології штучного осіменіння сільськогосподарських тварин, при підготовці фахівців на біолого-технологічних та факультетах ветеринарної медицини України ІІІ і IV рівнів акредитації.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Харенко М.І., Хомин С.П., Царенко О.М., Пономаренко В.П., ХаренкоА.М. Фізіологія та патологія розмноження свиней. Суми: Козацький Вал, 2004. 430с.
    2. Харенко М.І. Оцінка неплідності свиноматок // Тваринництво України. 1995. № 45. С. 24.
    3. Преображенский О.Н. Современные методы диагностики беременности и бесплодия животных // Ветеринария. 2003. № 7. С. 3234.
    4. Рекомендації з профілактики неплідності худоби / Г.В.Зверева, В.А.Яблонський, М.В.Косенко та ін. ДНДКІ ветпрепаратів і корм. добавок. Львів, 2001. 18 с.
    5. Ильинский Е.В. Причины бесплодия и малоплодия свиноматок в хозяйствах промышленного типа // Ветеринария. 2002. № 3. С.3438.
    6. Інтенсивна технологія виробництва свинини / В.П.Рибалко, Б.В.Баньковський, В.Ф.Коваленко та iн. / За ред. В.П.Рибалка. К.: Урожай, 1991. 176 с.
    7. Свинарство i технологiя виробництва свинини / В.I.Герасимов, В.П.Рибалко, Л.М.Цицюрський та iн. К.: Урожай, 1996. 352 с.
    8. Степанов В.И., Михайлов Н.В. Свиноводство и технология производства свинины. М.: Агропромиздат, 1991. 336 с.
    9. Полякова П.В. Факторы, влияющие на продуктивность хряков-производителей // Ветеринария. 1993. № 5. С. 1820.
    10. Харенко М.І. Біотехнологія розмноження свиней. Суми.: Козацький вал, 1998. 186 с.
    11. Валгошкин К.Д., Медведев Г.Ф. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных. Минск.: Ураджай, 1997. 600 с.
    12. Коцарев В.Н..Мисайлов В.Д.. Нежданов А.Г. Первичная слабость родов и послеродовые болезни свиней // Тез.докл. Всесоюзн. науч. конф. „Научные основы профилактики и лечения патологии воспроизводительной функции с.-х. животных”. Воронеж, 1988. С. 158159.
    13. Гришко Д.С. Лекції з ветеринарного акушерства: Навчальний посібник. Х.: Прапор, 2003. 400 с.
    14. Вербицький П.І., Достоєвський П.П., Бусол В.О. Довідник лікаря ветеринарної медицини. К.: Урожай, 2004. С. 579608.
    15. Смолянінов Б.В., Паршин П.В., Кротких М.О., Решетніченко О.П., ХомутІ.С. Симптоматична неплідність у корів в окремих господарствах Одеської області // Аграрний вісник причорномор’я. Одеса. 2002. Вип. № 4 (15). С. 232235.
    16. Гончаров В.П., Якимчук И.Л., Карпов В.А. Акушерская помощь при опоросах. М.: Россельхозиздат, 1979. 63 с.
    17. Губаревич Я.Г. Ветеринарне акушерство і гінекологія. К.: Державне видавництво сільськогосподарської літератури, 1951. 504 с.
    18. Михайлов Н.Н. Профилактика бесплодия и малоплодия свиней. Изд. 2-е, перераб. и доп. М.: Колос, 1973. 232 с.
    19. Крутыпорох Ф.И. Мертворожденность и ранняя гибель поросят у свиноматок украинской степной белой породы; Автореф. дис. д-ра. с.-х. наук. К., 1971. 42 с.
    20. Студенцов А.П., Шипилов В.С., Субботина Л.Г. Ветеринарное акушерство и гинекология. М.: Колос, 1980. 447 с.
    21. Голубев Г.В., Нетеса А.И. Как повысить продуктивность свиноматок. М.: Россельхозиздат, 1978. 183 с.
    22. Ветеринария. Большой энциклопедический словарь/гл. ред. В.П.Шишков. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. 640 с.
    23. Коваленко В.Ф. Терещенко І.В. Виживання та фізіологічна зрілість народжених поросят залежно від тривалості періоду ембріогенезу // Свинарство. № 38. К.: Урожай, 1983. С. 6468.
    24. Левин К.Л. Физиология и патология воспроизводства свиней. М.: Росагропромиздат, 1990. 255 с.
    25. Преображенский О. Новый подход к составлению календаря супоросности // Свиноводство. 1997. № 4. С. 2425.
    26. Харенко М.І., Чернетко М.В. Біотехнологія розмноження свиней. К.: Ветінформ, 1996. С. 168170.
    27. Полянцев Н.И., Подберезный В.В. Ветеринарное акушерство и биотехника репродукции животных. М.: Феникс, 2001. 480 с.
    28. Савич И.А. Свиноводство и технология производства свинины. М.: Агропромиздат, 1986. 363 с.
    29. Данкверт С., Дунин И., Гарай В., Суслина Е. Свиноводство сегодня и завтра // Животноводство России. 2003. № 10. С. 25.
    30. Bazer F.W., Ford J.J., Kensinger R.S. Reproductive Physiology // Biology of the Domestic Pig // Eds. Pond W.G., Mersmann H.J. Ithaca and London: Cornell Univ. Press, 2001. P. 150224.
    31. Rohrer G.A. Genetics // Biology of the Domestic Pig // Eds. Pond W.G., Mersmann H.J. Ithaca and London: Cornell Univ. Press, 2001. P. 122149.
    32. Пономаренко В.П., Харенко А.М., Харенко М.І. Показник відтворної функції кнурів-плідників і свиноматок при застосуванні нових біостимуляторів // Вісник Білоцерківського ДАУ: Зб. наук. пр. Біла Церква, 1997. Вип. 2. Ч.1. С. 8688.
    33. Нарижный А.Г., Русецкая О.Н., Ескин Г.В. Действие препарата Сат-сом на воспроизводительную функцію свиноматок // Вісник Сум. НАУ, 2005. Вип. 12. С. 4548.
    34. Балаболкин М.И. Эндокринология. М.: Универсум паблишнг, 1998. 582 с.
    35. Миронов И.С. Первая помощь при отеле, ягнении и опоросе. М.: Колос, 1968. 40 с.
    36. Проценко М.Ю., Віннічук Д.Т. Відтворення сільськогосподарських тварин. К.: Вища шк., 1994. С. 329368.
    37. Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. К.: Мета, 2002. 319 с.
    38. Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. К.: Урожай, 1995. С. 133156.
    39. Гельвиг Эрнст-Гюнтер Заболевания свиней. М.: Астрель, АСТ, 2003. 112 с.
    40. Герасимов В.І., Рибалко В.П., Цицюрський Л.М. Свинарство і технологія виробництва свинини. К.: Урожай, 1996. 352 с.
    41. CernescuH. Ginecologie veterinară. Ed. Helicon, Timişoara, 1997. 338 p.
    42. GhergariuS., CăpăţînăV. Urgenţe medico-chirurgicale veterinare. Ed. Cereş, vol. I, Bucureşti, 1998. Р. 108121.
    43. Акопян Т.Э. Бактериальный вагиноз и беременность // Акуш. и гинек. 1996. № 6. С. 35.
    44. Алтухов Н.М., Афанасьев В.И., Башкиров Б.А. и др.; Сост. А.А. Кунаков. Справочник ветеринарного врача. 2-е изд. М.: Колос, 1996. С. 441457.
    45. Dr. med. vet. Erwin Sieverding Handbuch Gesunde Schweine, Kamlage Verlag GmbH, 2000. Р. 312.
    46. Кузьмич Р.Г. Клиническое акушерство и гинекология животных. Витебск, 2002. 248 с.
    47. Пучковский А.И. Роды и послеродовой период у свиньи: Автореф. дис.канд. вет. наук: 16.807. Казань. 1951. 16 с.
    48. Нежданов А.Г. Физиология и патология родов и послеродового периода у с.х. животных. Воронеж, 1999 . 60 с.
    49. Коган Г.Ф. Маститы и санитарное качество молока / Г.Ф.Коган, Л.Н.Горинова. Мн.: Ураджай, 1990. 133 с.
    50. Валюшкин К.Д. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных. Мн.: Ураджай, 2001. С.112135.
    51. Справочник ветеринарного врача // Под. Ред. П.П. Достоевского, Н.А.Судакова, З.А. Атамась и др. Киев: Урожай, 1990. 784 с.
    52. Делберт Дж. Карлсон, Джеймс М. Гиффин, Лиза Д. Карлсон. Домашний ветеринарный справочник для владельцев кошек. М.: Центрполиграф, 1997. 573 с.
    53. Делберт Дж. Карлсон, Джеймс М. Гиффин. Домашний ветеринарный справочник для владельцев собак. М.: Центрполиграф, 1997. 534 с.
    54. Crowell R. E., DuClos T. W., Montoya G. et al. // J. Immunol. 1991. Vol. 147. P. 34453453.
    55. Frydman R., Belaisch-Allart., Parneix I., Forman R.., Hazout A., Test J. Comparison between flare up and down regulation effects of luteining Hormone-releasing hormone agonists in an in vitro fertilization program // Fertil Steril. 1998. № 50. P. 471475.
    56. Ginter OJ. Veterinary aspects of the role of the uterus and prostaglandins in the regression of the corpus luteum.//Arch. Med. Vet. 1993. № 5. P. 57.
    57. Hild-Petito S., West N.B., Brenner R.M., Stouffer R.L. Localization androgen receptor in follicle and corpus luteum of the primate ova during the menstrual cycle //Biol. Reprod. 1991. № 44. P. 561568.
    58. Hillier S.G. Gonadotropic control of granulosa cell function. Capitanio G.L., Asch R.H., De Cecco L., Crose S. eds. Proceedings of the 1 International Symposium on Gamete Intra-Fallopian Transfer (GIFT). New York. Raven Press. 1989. P. 105108.
    59. Marnell L. L., Mold C., Voider M. A. et al. // J. Immunol. 1995. Vol. 155. P. 21852193.
    60. Валюшкин К.Ю. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных. Мн.: Ураджай, 1997. 718 с.
    61. Leiding С. Aktuells Probleme der Schweinebesamung // Scrrweinesucht Schweinemast. 1987. 35. 1. P. 2022.
    62. Гришко Д.С., Жидков Д.М., Гонтаренко В.С. Практическая ветеринарная гинекология. Харьков, 1999. 92 с.
    63. Петров О.О., Харенко М.І., Іванніков О.О., Байдевлятов Ю.А. Діагностика, лікування запальних процесів та функціональних порушень матки і яєчників у корів. Суми: Слобожанщина, 2000. 50 с.
    64. Ветеринарное акушерство и гинекология / А.П.Студенцов, В.С.Шипилов, Л.Г. Суботына, О.Н. Преображенский; Под ред. В.С.Шипилова. М.: Агропромиздат, 1986. 480 с.
    65. Ветеринарное акушерство, гинекология. 7-е изд. / А.П.Студенцов, В.С.Шипилов, В.Я. Никитин, и др.; Под ред В.Я. Микинина. М.Г.Миролюбова. М.: Колос, 2000. 495 с.
    66. Голиков А.Н., Базанова Н.Г., Кожебеков З.К. Физиология сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1991. 432 с.
    67. Ветеринарное акушерство и гинекология/ Под ред. проф. Кононова Г.А. Л.: Колос, 1977. 656 с.
    68. Ветеринарное акушерство, гинекология и биотехника размножения / А.П.Студенцов, В.С.Шипилов, В.Я.Никитин и др. М.: Колос, 1999. 493 с.
    69. Тараканов Е.А.; Жучаев К.В.; Кошель В.А. Свинья в приусадебном хозяйстве Сибири: Учеб. пособие / Новосиб. гос. аграр. ун-т. Новосибирск, 2001, 23 c.
    70. ConstantinescuD.M., BănăţeanuF., (e.a.). Cercetări clinice privind combatarea endometritelor la vaci folosind hidrilizatul de colagen şi placentă ca vehiculant pentru antibiotice în instilaţii locale. Rev. Rom. Med. Vet., Vol. 9, nr.1, 1999. Р.4551.
    71. Акушерство, гинекология и искусственное осеменение с.х. животных / Н.Н.Михайлов, Г.В.Паршутин, Н.Е. Козлов и др.; Под ред. Н.Н. Михайлова. М.: Агропромиздат, 1990. 527 с.
    72. Бугров А.Д., Колесник П.В., Ткачева И.В., Скиба С.Б. Оплодотворяемость коров после задержания последа // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць / ХЗВІ. Харків, 2000. Ч.2 Ветеринарні науки. Вип.6 (30). С.5962.
    73. Бергхоф П.К. Мелкие домашние животные. Болезни и лечение. М.: Аквариум ЛТД, 2000. 224 с.
    74. Болезни молодняка свиней /Никольский В.В., Божко В.А., Бортничук В.А. и др. К.: Урожай, 1989. 192 с.
    75. Мартыненко Н.А. Эмбриональная смертность сельскохозяйственных животных и ее предупреждение. К.: Урожай, 1971. 299 с.
    76. Справочник по ветеринарному акушерству / Г.В.Зверева, В.Н.Олексин, С.П.Хомин и др. К.: Урожай, 1985. 280 с.
    77. Клiнiчна дiагностика хвороб тварин // В.I.Левченко, М.О.Судаков, Й.Л.Мельник та iн. За ред. В.I.Левченко. К.: Урожай, 1995. 368 с.
    78. Гамальчик П. Биологическая терапия в ветеринарной медицине. К.: Каскад-Медикал, 1997. С. 223262.
    79. Гудилин И.И., Петухов В.Л., Дементьєва Т.А. Интерьер и продуктивность свиней / Новосиб. гос. аграр. ун-т. Новосибирск, 2000. 251с.
    80. Попов В.М. Производительность свиней украинской степной белой породы при чистопородном разведении и скрещивании: Автореф. дис... канд. с.-х. наук: 06.02.01 / Херсон. держ. аграр. ун-т. Херсон, 2003. 18 с.
    81. Плященко С.И., Сидоров В.Т. Стрессы у сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1987. C. 7187.
    82. Von der Pahlen В., Lindman R., Sarkola T. et al. Aggressive behaviour 2002; 28: Р. 273280.
    83. Харута Г.Г. Прогнозування відтворної функції корів. Біла Церква: Білоцерківський державний аграрний університет, 1999. С. 1540.
    84. Данилова Т.М. Повышение эффективности использования современного генофонда свиней большой белой породы при чистопородном разведении, скрещивании и гибридизации: Автореф. дис... канд. с.-х. наук / УААН. Ин-т свиноводства. Полтава, 2001. 20 с.
    85. Звєрєва Г.В., Олеськів В.М., Качур Д.О. Ураження маститом корів-первісток при акушерській патології //Неінфекційна патологія тварин. Б.Церква. 1995. Ч.2. С. 3637.
    86. Раудис А.З. Лечение послеродового эндометрита у свиноматок // Ветеринария. 1987. № 10. С. 45.
    87. Любецький В.Й., Любецька Т.В. Закономірності метаболічних порушень у післяродовий період // Ветеринарна медицина України, 1998. № 1. С. 1415.
    88. Любецький В.Й., Михайлик М.М. Родова та після родова патологія у молочних кіз. К.: Київська правда, 2002. С. 516.
    89. Харута Г.Г., Вельбінець М.М., Раєвський А.Й. та ін. Рододопомога при спазмі й неповному розкритті шийки матки у корів. Науковий вісник НАУ. Вип. 22. 2000. С. 6063.
    90. Царенко О.М. Економічні основи використання ресурсозберігаючих, екологічно чистих і безвідходних технологій у тваринництві і птахівництві. Суми: Козацький вал, 2002. С. 197200.
    91. Кошовий В.П. Акушерсько-гінекологічна патологія у корів. Навч. посіб. Х.: Золоті сторінки, 2004. С. 83127.
    92. Фельдштейн М.А. Неотложная помощь животным. М.: Колос, 1975. 144 с.
    93. Терешенков А.С. Профилактика и лечение акушерско-гинекологических заболеваний коров.2-е изд. Минск: Ураджай, 1990. 216 с.
    94. Панасова Т. Патологічні роди у кіз та їх ускладнення // Ветеринарна медицина України. 2005. № 12. С. 1619.
    95. Раудис А.З. Функциональная и патогенетическая связь между маткой и яичниками при патологии этих органов у свиноматок: Автореф. дис. ...канд. вет. наук: 16.00.07. Львов. 1990. 16 с.
    96. Вощенко І.Б., Пономаренко В.П., Харенко М.І. Причини, сприяючі розвитку післяродових ендометритів та їх клінічні форми в спецгоспі з виробництва свинини // Вісник Сумського НАУ 2002. № 8. С. 1618.
    97. Dr. Roland Aumuller, Prof. Dr. Thomas Blaha, Josef Bruninghoff. Fruchtrarkeit im Sauenstall (top FachBuch agrar), Neuauflage, 2000. Р. 112
    98. Чумаченко В.Ю. Резистентність тварин і фактори, що впливають на її стан // Ветеринарна медицина України. 1997. № 7. С. 2325.
    99. Яблонський В.А. Проблеми відтворення тварин на рубежі ХХІ століття // Науковий вісник НАУ: "Проблеми фізіології і патології відтворення тварин".− К.: 2000. − Вип. 22. − С. 16−21.
    100. Бот Г. (Gunther Both) "О профилактики и лечении нарушений репродуктивной функции свиньи при помощи гомеопатических лекарственных средств" //"Биологическая терапия в ветеринарной медицине" Петер Гамальчик и др. К.: Каскад-Медикал, 1997. С. 210223.
    101. Мучник С.Р. Механизм действия тканевых препаратов // Тканевая терапия. К.: Здоров'я, 1975. С. 4047.
    102. Чумаченко В.Ю. та ін. Довідник по застосуванню біологічно активних речовин у тваринництві. К.: Урожай, 1989. 264 с.
    103. Калашник И.А. Стимулирующая терапия в ветеринарии. К.: Урожай, 1990. 160 с.
    104. Rothschild M.F., Bidanel J.P. Biology and genetics of reproduction // The Genetics of the Pig // Eds. Rothschild M.F., Ruvinsky A. Cambridge: CAB Intern., 1998. P. 313344.
    105. Карш Ф., Линкольн Д.У., Линкольн Дж. А. и др. Гормональная регуляция размножения у млекопитающих / Пер. с англ. / Под ред. К. Остина. М.: Мир, 1987. 305 с.
    106. Харута Г., Ордін Ю., Івасенко Б. Патогенез затримання посліду, субінволюціїї матки, ендометриту у корів та їх профілактика // Ветеринарна медицина України. − 1997. − № 10. − С. 20−21.
    107. Яблонський В.А., Боднар О.О., Желавський М.М. Імунологічний статус корів при гострому післяродовому ендометриті // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. − Вип. 13. Ч.1. − Біла Церква, 2000. − С.129−139.
    108. Голдбан Д.М., Рейлян Н.С. Новые тканевые препараты для ветеринарных целей // Новые препараты в ветеринарии. Кишинев: Киш-й с.-х. ин-т, 1990. С. 411.
    109. Яблонський В.А., Любецький В.Й. Більше уваги організації відтворення тварин// Ветеринарна медицина України. 2002. № 5 С. 3233.
    110. Швец Г.И. Регуляция репродуктивной функции у коров и телок с использованием натуральных половых феромонов быка: Автореф. дис. канд. биол. наук: 03.00.13. Курск. 1999. С. 319.
    111. Пономаренко В.П. Ефективність впливу хоріоцену, ПДЕ і умбіліцену на відтворну функцію кнурів-плідників: Дис. ...канд. вет. наук: 16.00.07. Суми, 1999. С. 3540.
    112. Пономаренко В.П., Харенко А.М., Харенко М.І. Вплив біостимуляторів на відтворну функції свиноматок і кнурів-плідників // Ветеринарна медицина України. 1999. № 5. С. 2627.
    113. Пономаренко В.П., Харенко А.М. Нові біостимулятори при інтенсифікації відтворної функції свиноматок і кнурців-плідників //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Наукові досягнення в галузі ветеринарної медицини» Харків. ІЕКВМ УААН. 1997. С. 110111.
    114. Пономаренко В.П., Харенко А.М., Харенко М.І. Інтенсифікація відтворної функції кнурів-плідників і свиноматок за допомогою препаратів «Хоріоцену», «Умбіліцену» та ПДЕ // Вісник Сумського СГІ. Науково-методичний журнал. Вип. 1. Суми, 1997. С. 135136.
    115. Антонов, В.С. Михайлова та ін. Вплив тіометалоглобуліну на показники природної резистентності телят.// Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Ч. 2. Вип. 9 (33). Харків. ХДЗА., 2001. С. 203.
    116. Котляр О.С. Антиокислювальні та імунологічні показники у свиней, які отримували біологічно активні добавки // Науково-технічний бюлетень «Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин». Харків, 2005. № 91. С. 1419.
    117. Фрипту Вал. Гр. Патогенетические аспекты профилактики и лечения родильниц с гипогалактией: Автореф. дис. ... д-ра. мед. наук. Кишенев, 1994. 24 c.
    118. Hillier S.G., Yong E.L., Illingworth P.L., Baird D.T., Schwall R.H., Mason AJ. Effect of recombinant inhibin on androgen synthesis in cultured human thecal cells //Мої. Cell Endocrinol. 1991. № 75. P. 16.
    119. Паничев А.Г., Николаенко К.В., Кузьменко И.Н. и др. Особенности белкового состава плодной части плаценты коровы // Сельхоз. биол. 1991. № 2. С. 6670.
    120. БотяновскийА.Г. Применение биостимульгина для терапии эндометритов у коров. Ветеринарные и зооинженерные проблемы в животноводстве и научно-методическое обеспечение учебного процесса: Материалы II Междунар. научно-практической конференции, г. Витебск, 2528 сентября 1997. С. 114116.
    121. БукановА.М., ЕфимовН.М., ГабайдулинГ.Х. Применение современ-ных физиотерапевтических аппаратов // Ветеринария. М.: Колос. 2002. № 4. С. 1416.
    122. Folosirea prudentă a antibioticilor. O propunere pentru principii globale de bază. /Din Bulletin World Veterinary Association, vol. 16, nr. 1, ianuarie 1999. // Revista română de medicină veterinară, № 3/1999. Р. 299301.
    123. Пономаренко В.П., Вощенко І.Б. Терапевтична ефективність застосування тканинного препарату ПДЕ при післяродовому ендометриті // Вісник Сумського Національного аграрного університету, 2003. № 9. С.101105.
    124. Вощенко И.Б., Харенко Н.И., Пономаренко В.П., Чекан О.М. Профилактика послеродовой патологии свиноматок с использованием биологически активных прапаратов // Материалы науч.-практ. конф. по проблеме «Повышение конкурентоспособности животноводства и задачи кадрового обеспечения». Быково, Московской области. 2003. Вып. 9 С.106108.
    125. Elkind-Hirsch K.E., Sherman L.D., Malinak R. J Clin Endocrinol Metab 1993; 76. Р. 472475.
    126. Sullivan J.M., Shala B.A., Miller L.A. et al. J N Am Menopause Soc 1995; 2. Р. 193199.
    127. Writing Group of the PEPI Trial. JAMA 1995; 273. Р. 199208.
    128. Foidart J.M., Colin C., Denoo X, et al Fertil Steril 1998; 69. Р. 963969.
    129. Weber K. T. N Engl J Med 1999; 341. Р. 753755.
    130. Коцарев В. Н. Профилактика послеродовых заболеваний у свиноматок // Ветеринария. 2005. №3. С. 3943
    131. Батраков А.Я., Рисюк В. Ф. Применение ихтиола при задержании последа у коров // Ветеринария. М.: Колос, 1999. № 9. С. 4243.
    132. Харенко Н.И., Осетров А.А., Петров В.А. Воспроизводство стада. Методические рекомендации. Сумы: Слобожанщина, 1994. 34 с.
    133. Паращенко І.В Відтворна функція телиць різних порід та методи її корекції: Автореф. дис. ...канд. вет. наук: 16.00.07. Львів. 2003. 18 с.
    134.
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины