ПАТОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АФЛА (В1)- ТА Т-2 МІКОТОКСИКОЗНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТОЛОГІЇ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ : Патоморфологическая характеристика АЛЬФА (В1) - И Т-2 микотоксикозы энцефало ПАТОЛОГИИ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ПАТОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АФЛА (В1)- ТА Т-2 МІКОТОКСИКОЗНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТОЛОГІЇ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ
  • Альтернативное название:
  • Патоморфологическая характеристика АЛЬФА (В1) - И Т-2 микотоксикозы энцефало ПАТОЛОГИИ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА
  • Кол-во страниц:
  • 162
  • ВУЗ:
  • ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • Харківська державна зооветеринарна академія


    На правах рукопису

    Ульяницька Анастасія Юріївна
    УДК 619:616-074:611


    Патоморфологічна характеристика афла (В1)- та Т-2 МІКОтоксикозної енцефалопатології великої рогатої худоби


    16.00.02 патологія, онкологія і морфологія тварин


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук



    Науковий керівник:
    Щетинський Ігор Михайлович
    кандидат ветеринарних наук, доцент




    Харків - 2008






    Зміст




    Перелік умовних позначень


    4




    Вступ


    5




    Розділ 1. Огляд літератури


    14




    1.1.


    Мікотоксикози, їх класифікація і особливості, спільність і відмінності мікотоксикозів



    14




    1.2.


    Хімічні та фізичні властивості мікотоксинів, їхня взаємодія з різними клітинами і тканинами



    18




    1.3.


    Афлатоксикоз великої рогатої худоби, афлатоксин, його продуценти, хімічні і фізичні властивості токсину



    22




    1.3.1.


    Патогенез афлатоксикозу великої рогатої худоби, його клінічна і патоморфологічна характеристика



    25




    1.3.2.


    Нервовий компонент афлатоксикозу великої рогатої худоби


    33




    1.3.3.


    Діагностика афлатоксикозу


    35




    1.4.


    Т-2 токсикоз великої рогатої худоби, Т-2 токсин, його продуценти, його хімічні та фізичні властивості



    36




    1.4.1.


    Патогенез Т-2 токсикозу великої рогатої худоби, його клінічна і патоморфологічна характеристика



    41




    1.4.2.


    Нервовий компонент Т-2 токсикозу великої рогатої худоби і його характеристика



    53




    1.4.3.


    Діагностика Т-2 токсикозу


    54




    1.5.


    Висновок щодо огляду літератури


    56




    Розділ 2. Матеріал, методи та схема досліджень


    59




    Розділ 3. Власні дослідження


    68




    3.1.


    Клінічна і патоморфологічна характеристика польових випадків афлатоксикозу великої рогатої худоби



    68




    3.2.


    Клінічна і патоморфологічна характеристика польових випадків Т-2 токсикозу великої рогатої худоби



    77




    3.3.


    Патоморфологія енцефалопатології великої рогатої худоби після аліментарного введення з кормом афлатоксину



    89




    3.4.


    Патоморфологія енцефалопатології великої рогатої худоби після аліментарного введення з кормом Т-2 токсину



    96




    3.5.


    Патоморфологія енцефалопатології великої рогатої худоби після субарахноїдального введення афлатоксину



    101




    3.6.


    Патоморфологія енцефалопатології великої рогатої худоби після субарахноїдального введення Т-2 токсину



    108




    3.7.


    Патоморфологія енцефалопатології великої рогатої худоби після інтракаротікоартеріального введення афлатоксину



    113




    3.8.


    Патоморфологія енцефалопатології великої рогатої худоби після інтракаротікоартеріального введення Т-2 токсину



    120




    Розділ 4. Аналіз і узагальнення результатів досліджнь


    127




    Висновки


    140




    Пропозиції виробництву


    142




    Список використаних джерел


    144




    Додатки


    161







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    АДФ аденозіндімонофосфатаза
    АлАТ - алананамінотрансфераза
    АМФ аденозінмонофосфатаза
    АсАТ аспартатамінотрансфераза
    АТФ аденозінтрифосфатаза
    ГАМК - γ-аміномасляна кислота
    ГЛДГ - глютаматдегідрогеназа
    ДНК дезоксірибонуклеїнова кислота
    ЛД50 50% летальна доза
    МАО - моноамінооксидази
    РНК рибонуклеїнова кислота
    ТШХ - метод тонкошарової хроматографії
    DON - діоксініваленол
    NADP нікатінамід дінуклеопротеїд









    Вступ



    Не дивлячись на значні успіхи у пізнанні сутності мікотоксикозів тварин, необхідно визнати, що навіть зараз деякі, до того ж і надто важливі, сторони цих захворювань все ще залишаються поза межами наших знань.
    Відомо, що Т-2 токсикоз та афлатоксикоз великої рогатої худоби перебігають з досить значними змінами у нервовому статусі, у тварин майже постійно та незалежно від характеру перебігу захворювання реєструються такі елементи нервової патології, як депресія, сонливість, дискоординація рухів, парез і навіть параліч тазових кінцівок, менінгіальний синдром та інші [173, 18, 164, 38, 8, 136].
    Але характер вказаних нервових Т-2 токсикозних та афлатоксикозних патологій не визначений, відсутні також чіткі уявлення про їх патогенез.
    Формально, виходячи з того, що Т-2 токсикоз і афлатоксикоз великої рогатої худоби є захворюваннями, для яких характерний досить сильний токсичний гепатоз, вказані нервові патології можна було вважати наслідком печінкової енцефалопатії [77, 146, 57, 61, 27, 107, 108].
    Властиві для захворілої на Т-2 токсикоз чи афлатоксикоз великої рогатої худоби нервові патології деякі автори розглядають як наслідок дії на головний мозок ендогенних нейротоксинів аміаку, жирних кислот, фенолів і меркаптану, дії несправжніх нейротрансміттерів, або результатом впливу на головний мозок великих доз ГАМК, внаслідок зниження її печінкового кліренсу [57, 61].
    Проте, безумовному прийняттю цих положень, існуючих трьох теорій розвитку печінкової енцефалопатії токсичної, несправжніх нейротрансміттерів і порушення обміну γ-аміномасляної кислоти, для пояснення наявних у хворої на Т-2 токсикоз чи афлатоксикоз великої рогатої худоби нервової патології заважає низка обставин.
    Першою з них є частий прояв нервових патологій у захворілих тварин раніше, ніж печінкових; другою відсутність прямих кореляцій між важкістю патологій печінки і головного мозку; третьою слабка ефективність у терапії печінкових афлатоксикозних і Т-2 токсикозних патологій використання препаратів для лікування печінкових розладів.
    У зв’язку з цим ми припустили, що характерні для афлатоксикозу і Т-2 токсикозу нервові розлади можуть бути не тільки наслідком печінкової недостатності, але й безпосередньої дії трихотеценових або афлатоксикозних мікотоксинів чи їхніх метаболітів на головний мозок.
    Як відомо [175, 174, 30, 43], афлатоксин та Т-2 токсин дуже легко проходять через слизові оболонки і проникають у кров. У крові і в місцях її депонування вони піддаються знешкодженню. Основним органам, де відбувається їхнє знешкодження, є печінка.
    У плазмі крові та в печінці токсини піддаються деацилуванню, гідроксилуванню, зв’язуються із глюкуроновою кислотою та виводяться із організму у нативному виді або у формі глюкуронатів із жовчю калом, з сечею, у лактуючих тварин з молоком [102, 172, 70, 152, 63]
    У знешкодженні мікотоксинів, які надійшли до організму, велику роль відіграють оксиданти НАДФН-оксидази, цитохроми, супероксидний радикал, перекис водню, гідроксил, оксид азоту та інші.
    Нервові складові появляються у тих випадках, коли знешкодження афлатоксинів або Т-2 токсину носить неповний характер.
    Як вчить сучасна токсикологія, циркулюючі у крові токсиканти, у тому числі і мікотоксиногени можуть надходити до головного мозку або через кровоносні судини, які живлять його кров’ю, в такому випадку першим місцем їхньої дії є стінка судини; або вони можуть проникати у центральну нервову систему з ліквором у результаті їхнього проникнення через стінку судинних сплетень бічних шлуночків мозку.
    Перший шлях проникнення є важчим, ніж другий. Якщо він має місце при вказаних мікотоксикозах, то у головному мозку повинна дуже швидко розвинутися тотальна токсична енцефалопатія з фатальним смертельним завершенням. У другому випадку мікотоксиногени можуть знешкоджуватися карбоксиестеразами ліквору і діяти початково, до того ж, відносно локально на кору мозку.
    У випадку проникнення мікотоксиногенів через судини, які живлять мозок, вивести їх із мозку неможливо, їх можна лише знешкодити в самому мозку.
    Мікотоксиногени, які знаходяться у субарахноїдальному просторі мозку, можна вивести шляхом спинномозкової пункції.
    Актуальність теми. Переведення судження про безпосередню дію афлатоксинів або Т-2 токсину на головний мозок у площину доведеності надзвичайно важливо як для теоретичної, так і для практичної ветеринарії.
    Якщо Т-2 токсин і афлатоксин здатні викликати важкі прямі патології у центральній нервовій системі, то ці патології можуть бути сильнішими, ніж гепаральні.
    Токсини, у зв’язку з цим, слід шукати не тільки у тих морфофункціональних одиницях, у яких їх зараз шукають, але і у головному мозку, найкраще у спинно-мозковій рідині. Цей пошук можна проводити як на трупному матеріалі, так і у захворілих тварин.
    Крім цього, у зв’язку з розподілом у захворілих тварин афлатоксинів або Т-2 токсину і їхніх метаболітів у найрізноманітніших органах і, як це припускається, у лікворі та у частинах мозку, які ним омиваються, науковий інтерес представляє виявлення токсинів на гістомікроскопічному рівні у клітинах і позаклітинних субстратах мозку.
    Методи індикації афлатоксинів і Т-2 токсину, які існують, дозволяють вловлювати їх наявність в масі досліджуваного органу, проте, не дозволяють визначити структуру або структури органу, в яких вони знаходяться або з якими вони пов’язані.
    Надзвичайно важливою у вивченні нервових патологій у хворих на афлатоксикоз чи Т-2 токсикоз тварин є не стільки виявлення цих токсинів, скільки визначення їх гістотопографії і концентрації у тій чи іншій топографічній зоні.
    Практична ветеринарія у випадку отримання доказу існування у патогенезі афлатоксикозу та Т-2 токсикозу великої рогатої худоби нервової патогенетичної ланки буде шукати способи профілактики їх розвитку та способи лікування.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є одним самостійним розділом теми «Розробити методи визначення і засоби профілактики впливу негативних факторів зовнішнього середовища на організм сільськогосподарських тварин з метою одержання екологічно безпечних продуктів тваринництва» (Державний реєстраційний номер 0101U001617) і виконана за планом наукових досліджень Харківської державної зооветеринарної академії.
    Мета і задачі дослідження. Мета роботи отримати докази існування у патогенезі афлатоксикозу та Т-2 токсикозу великої рогатої худоби енцефальної ланки, як наслідку дії афлатоксину і Т-2 токсину на головний мозок.
    Завдання дослідження:
    1. провести патоморфологічне дослідження головного мозку у великої рогатої худоби, в якої мало місце спонтанне захворювання на афлатоксикоз та Т-2 токсикоз;
    2. отримати дані про наявність або відсутність у головного мозку афлатоксину і Т-2 токсину у хворої на афлатоксикоз чи Т-2 токсикоз великої рогатої худоби шляхом використання кристалооптичного методу;
    3. встановити можливість отримання енцефальної патології у великої рогатої худоби шляхом згодовування їй корму, спеціально контамінованого афлатоксином;
    4. охарактеризувати енцефальну патологію у великої рогатої худоби при згодовуванні їй кормів, штучно контамінованих Т-2 токсином;
    5. отримати інформацію про характер розвитку у головному мозку великої рогатої худоби енцефальної патології при введенні їй у сонну артерію афлатоксину;
    6. встановити характер реагування головного мозку на введення великій рогатій худобі афлатоксину у субарахноїдальний простір;
    7. визначити характер енцефальних патологій, які розвиваються у великої рогатої худоби в експерименті при введенні Т-2 токсину у сонну артерію;
    8. вивчити зміни будови головного мозку великої рогатої худоби після введення їй Т-2 токсину у субарахноїдальний простір;
    9. зробити теоретичний аналіз положення про наявність у афлатоксикозі та Т-2 токсикозі великої рогатої худоби енцефальної патогенетичної ланки.
    Об’єкт дослідження: афлатоксикозна і Т-2 токсикозна енцефалопатологія великої рогатої худоби.
    Предмет дослідження: кінцевий головний мозок, його оболонки та спинномозкова рідина великої рогатої худоби при дії на них афлатоксину і Т-2 токсину.
    Методи дослідження: патоморфологічний (дослідження бічних шлуночків головного мозку, хоріоїдального сплетіння та його сполучнотканинної основи, павутинної оболонки головного мозку, поверхневих та глибоких шарів кори великих півкуль головного мозку); гістокристалохімічний (пошук характерних для афлатоксикозу та Т-2 токсикозу кристалів у головному мозку, в його оболонках і у лікворі); клінічний (загальний огляд тварин, дослідження неврологічного статусу); експериментальний (згодовування тваринам кормів, які містять у своєму складі афлатоксин чи Т-2 токсин; парентеральне введення великій рогатій худобі афлатоксину чи Т-2 токсину у сонну артерію чи у субарахноїдальний простір); гістохімічний (визначення РНК, ДНК, білків).
    Наукова новизна отриманих результатів. Вперше доведено, що однією із складових елементів афлатоксикозної і Т-2 токсикозної патології великої рогатої худоби є енцефалопатологія. Встановлено, що вона розвивається не тільки як наслідок гепаральної патології, але і у результаті дії відповідних мікотоксинів спочатку на судини головного мозку, а потім і безпосередньо на його нервову тканину.
    Вперше отримані дані щодо морфофункціональних змін кінцевого головного мозку, його оболонок, ліквору великої рогатої худоби за афлатоксикозу і Т-2 токсикозу.
    За допомогою патоморфологічного, гістохімічного та гістокристалохімічного методів вперше визначені шляхи проникнення афлатоксину та Т-2 токсину до головного мозку, досліджений характер взаємодії цих токсинів із його структурами.
    Встановлено, що афлатоксин або Т-2 токсин можуть прямо діяти на головний мозок або проникаючи крізь капіляри судинного сплетіння, або можуть заноситися у головний мозок судинами, які його живлять. У першому випадку розвивається лікворна гіпертензія та набряк-набухання головного мозку. Гематогенне потрапляння токсинів у мозок приводить до появи в ньому судинних розладів, об’ємних гідропічних дегенерацій, важких енцефаломаляцій, розвитку енцефалопатії.
    Представлені результати про те, що афлатоксин і Т-2 токсин, у випадку їхнього попадання у цитоплазму нейронів блокують роботу нейроцитів, утворюючи з РНК та ДНК об’ємні аддукти.
    Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані дозволяють розглядати афлатоксикоз і Т-2 токсикоз як захворювання із складовою у формі енцефалопатології. Вказана енцефальна патологія розвивається не тільки як результат патології печінки, але і як результат безпосередньої дії токсиногенів на судини головного мозку і на його нервову тканину.
    У зв’язку з цим, розтин головного мозку є обов’язковим для достовірної патологоанатомічної діагностики афлатоксикозу і Т-2 токсикозу.
    Отримані данні можуть бути основою для розробки схеми лікування хворої на афлатоксикоз чи Т-2 токсикоз великої рогатої худоби, в яку доцільно бути включити дегідратаційну терапію та спинномозкову пункцію. Останню можна застосовувати не лише для лікування, але і для діагностики цих захворювань. Пропонується у відібраній рідині проводити кристалооптичним методом пошук афлатоксинів і Т-2 токсинів.
    Результати досліджень використовуються у роботі патоморфологічних відділів Запорізької обласної державної лабораторії ветеринарної медицини та Севастопольської міської державної лабораторії ветеринарної медицини.
    Матеріали дисертаційної роботи використовуються у наукових дослідженнях кафедри патологічної анатомії та у навчальному процесі під час викладання дисциплін «Патологічна анатомія» студентам у ВУЗах України за спеціальністю «Ветеринарна медицина».
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана у повній відповідності з запропонованим планом. Автором зібрано і опрацьовано матеріал польових випадків досліджуваних мікотоксикозів, ним самостійно проведено всі передбачені планом роботи експерименти і опрацювані їхні результати.
    Робота документована самостійно виготовленими автором патогістологічними препаратами, з яких автор зробив мікрофото.
    Автор провів широкий пошук необхідної для виконання дисертації наукової літератури, проаналізував і зробив висновки із зібраних літературних джерел, склав наукову концепцію роботи і відповідно до неї сформулював наукові висновки.
    Автор вдячний своєму керівнику, зав. кафедрою патологічної анатомії і патологічної фізіології ХДЗВА кандидату ветеринарних наук, доценту І.М. Щетинському за запропоновану для розробки наукову тему та за постійні наукові консультації щодо здійснення всієї роботи. Автор також є вдячним всім співробітникам кафедри за підтримку і технічну допомогу.
    Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені і обговорені на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів ХДЗВА (м. Харків, 2006 2007 рр.); на науково-практичній конференції «Сучасні проблеми здоров’я і патології тварин» (м. Львів, 2006 р.); на міжнародній науковій конференції «Актуальні питання боротьби з інфекційними захворюваннями у гуманній та ветеринарній медицині» (м. Харків, 2006 р.), на Х міжнародній науково-виробничій конференції «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (м. Бєлгород, 2006 р.), на Всеросійській науковій конференції з міжнародною участю «Актуальные вопросы эволюционной, возрастной и экологической морфологии» (м. Бєлгород, 2006 р.), на 16-й Всеросійській науково-методичній конференції «Современные проблемы патологической анатомии, патогенеза и диагностики заболеваний животных» (м. Ставрополь, 2007 р.), на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми патології, імунології та морфології» (м. Харків, 2008 р.).
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, із них 5 у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
    1. Ульяницька А.Ю. Про патогенез деяких варіантів отруєнь великої рогатої худоби афлатоксином / А.Ю. Ульяницька // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. Х., 2006. Вип. 13 (38): Ветеринарні науки. С. 250-256.
    2. Ульяницька А.Ю. Патологоанатомічна диференціація афлатоксикозної і Т-2 токсикозної енцефалопатії / А.Ю. Ульяницька // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. Львів. 2006. Том 8, № 4 (31), частина 2. С. 283-289.
    3. Ульяницька А.Ю. Енцефалопатія гострого та підгострого афлатоксикозу телят / А.Ю. Ульяницька // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії: матеріали міжнародної наукової конференції [«Актуальні питання боротьби з інфекційними захворюваннями у гуманній та ветеринарній медицині»]. Харків, 2006. Вип.13., ч.2.: Ветеринарні науки. С. 271-275.
    4. Ульяницька А.Ю. Варіантні форми афлатоксикозних і Т-2 токсикозних гепаральних енцефалопатій телят / А.Ю. Ульяницька // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. Харків, 2007. Вип.14 (39), ч. 2.: Ветеринарні науки. С. 110-121.
    5. Ульяницкая А.Ю. Афлатоксикозная и Т-2 токсикогенная энцефалопатии, возникновение, развитие и патологоанатомическая характеристика / А.Ю.
    Ульяницкая // Ветеринарна медицина: міжвідомчій тематичний науковий збірник. Харків, 2008. № 89. С. 376-381
    6. Ульяницкая А.Ю. Клетки Кольмера и их роль в норме и патологии крупного рогатого скота / А.Ю. Ульяницкая // Актуальные вопросы эволюционной, возрастной и экологической морфологии: материалы Всерос. науч. конференции с международным участием, посвященной 10-летию медицинского факультета и кафедры анатомии и гистологии человека БелГУ. Белгород, 2006. С. 172.
    7. Ульяницкая А.Ю. Об особенностях отека-набухания головного мозга у животных, больных афлатоксикозом / А.Ю. Ульяницкая // Материалы Х международной научно-практической конференции «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения». Белгород, 2006. Т. 2. С. 59.
    8. Щетинский И.М. О сравнительной патологоанатомической характеристике отравлений пирролизидиновыми алкалоидами и афлатоксинами / И.М. Щетинский, А.Ю. Ульяницкая // Материалы Х международной научно-практической конференции «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения». Белгород, 2006. Т. 2. С. 67. (Дисертант дослідила афлатоксикозну патологію великої рогатої худоби в порівнянні з піролізидиналкалоїдною).
    9. Ulyanitskaya A.Y. Differens betwееn intoxications caused by aflatoxins and pyrrolyzidine alkaloids / A.Y.Ulyanitskaya, I.M. Shchetinskiy // Simpozium materials of symposium wifh international participation Animal husbandry, veterinary and agroeconomy in transitional processes”: proc. abstracts. Univer. of Hovi Sad, 2006. P. 194. (Дисертант дослідила афлатоксикозну патологію великої рогатої худоби в порівнянні з піролізидиналкалоїдною).
    10. Ульяницкая А.Ю. Об афлатоксикозной и Т-2 токсикозной энцефалопатии крупного рогатого скота / А.Ю. Ульяницкая // Современные проблемы патологической анатомии, патогенеза и диагностики болезней животных: сборник научных трудов. Ставрополь, 2007. С. 224-226.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    1. У дисертації наведені результати даних клінічних і патоморфологічних досліджень, які характеризують невральні розлади у великої рогатої худоби у польових випадках афлатоксикозу і Т-2 токсикозу та у відтворених в експерименті, визначено, що головною причиною цих розладів є не гепаральні фактори, а самі токсини, які здатні руйнувати стінки судин, що живлять головний мозок кров’ю та потрапляти у сам мозок, викликати його набряк-набухання і енцефалопатію.
    2. Основою характерних для афлатоксикозу і Т-2 токсикозу великої рогатої худоби невральних розладів є енцефальна патологія, яка розвивається у хворих тварин у формі набряку-набухання головного мозку та енцефалопатії як наслідку дії відповідних мікотоксинів безпосередньо на головний мозок.
    3. Афлатоксикозний або Т-2 мікотоксикозний набряк-набухання головного мозку у великої рогатої худоби розвивається у випадку проникнення відповідних токсинів у мозок через судини, які живлять кров’ю судинне сплетення шлуночків мозку.
    4. Характерна для афлатоксикозу або Т-2 мікотоксикозу енцефалопатія розвивається внаслідок проникнення безпосередньо у мозок відповідних мікотоксинів через судини, які живлять мозок кров’ю.
    5. Афлатоксин і Т-2 токсин викликають у стінках церебральних судин атрофії, дегенерації і некрози, стінка судин становиться підвищено проникливою.
    6. Енцефальний набряк-набухання у хворої на афлатоксикоз і Т-2 токсикоз великої рогатої худоби розвивається ступінчасто знизу уверх, у формі патологій, які йдуть одна за одною: руйнування стінки й конгестія судин сплетення → набряк його основи → водянка мозкових бічних шлуночків → набряк павутинної оболонки в поєднанні з конгестією її судин → скупчення рідини у субарахноїдальному просторі → набряк м’якої мозкової оболонки і самого мозку.
    7. У зоні розвитку енцефального афлатоксикозного або Т-2 токсикозного набряку реєструються: десквамації і некрози ендотелію судин, тигроліз і гідропічні дегенерації нейроцитів, мукоїдне набухання, колікваційні некрози, гіперемії, периваскулярні і перицелюлярні набряки.
    8. Афлатоксикозна і Т-2 токсикозна енцефалопатія розвиваються безпосередньо під впливом відповідних токсинів, у формі «важкого захворювання нейроцитів» та фрагментації глії.
    9. Характерним для Т-2 токсикозного набряку-набухання і енцефалопатії є зникнення з багатьох нейроцитів зони патології тигроїдної субстанції, РНК, а для афлатоксикозного ще й ДНК та білків.





    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
    При проведенні патологоанатомічного розтину трупів великої рогатої худоби з підозрою на афлатоксикоз або Т-2 токсикоз пропонується враховувати те, що при цих захворювань має місце енцефалопатологія. У її розвитку найголовніше значення має пряма дія відповідного мікотоксину на судини мозку і на сам мозок.
    Афлатоксикозна та Т-2 токсикозна енцефалопатологія являються двохелементною патологією, їх складовими частинами є: набряк-набухання головного мозку та енцефалопатія.
    Перша з цих складових розвивається в наслідок дії афлатоксина або Т-2 токсину на стінку судин, які формують судинне сплетіння бічних шлуночків мозку. Під їх впливом судини цього сплетіння стають підвищено порозними і, внаслідок цього, виникає гідроцефалія, підоболонкові водянки, набряки мозкових оболонок та набряк мозку. У зоні набряклості, яка розвивається, нейроцити втрачають тигроїдну субстанцію, набрякають та лізуються. Разом з ними лізуються і їх відростки та глія. Набряк опускається у мозок зверху на глибокі частини основи мозку.
    Паралельно з набряком-набуханням у мозку розвивається, переважно у глибинних його частинах, - енцефаломаляція. Вона являється наслідком дії афлатоксину або Т-2 токсину на стінку церебральних судин. Під впливом цих токсинів порозність судин підвищується і токсини безпосередньо контактно діють на нейроцити та їх відростки, на гліальні елементи й на самі судини з боку їх зовнішньої оболонки.
    В наслідок цієї дії у вказаних структурах розвивається коагуляція, зморщування, атрофія, фрагментація.
    Присутність мікотоксинів визначається мікрокристалооптичним методом у спинномозковій рідині та у гістозрізах мозку, мозкових оболонок, сплетінь й судин.
    Результати досліджень та розроблені пропозиції використовуються у навчальному процесі при викладанні дисципліни «Патологічна анатомія» у спеціальних ВУЗах України, у роботі патоморфологічних відділів Запорізької обласної державної лабораторії ветеринарної медицини та Севастопольської державної лабораторії ветеринарної медицини.







    Список використаних джерел

    1. Алиев А. А. Оперативные методы исследований сельскохозяйственных животных / А. А. Алиев. Ленинград: «Наука», 1974. 336 с.
    2. Артюх В. П. Трихотеценовые микотоксины: природа, биотрансформация, биологические эффекты / Артюх В. П., Гойстер О. С., Хмельницкий Г. О. и др. // Сучасні проблеми токсикології. 2002. - № 4. С. 3-14.
    3. Бигон М. Особи, популяции и сообщества / М. Бигон, Д. Харпер, К. Таунсенд.; пер. с англ. М.: Мир, 1989. 667 с.
    4. Бойко Г. Застосування методу гемосорбцii при експериментальному Т-2 токсикозi поросят / Бойко Г. Стойков I. Новiцький К. // Ветеринарна медицина Украiни. 2002. № 6. - С. 22-23.
    5. Василенко С. В. Фузариотоксикозы животных. Лекция / Василенко С. В. М.: МГАВМиБ им. К. И. Скрябина. 2000. 14 с.
    6. Влияние Т-2 токсина на ультраструктуру и активность органоспецифических ферментов некоторых органов крыс. / Л. В. Кравченко, С. И. Хвыля, Л. И. Авреньева и др. // Цитология. 1983. Т. 85. № 11. С. 1264-1269.
    7. Глушнина Н. М. О механизме токсического действия Т-2 токсина / Н. М. Глушнина, Н. П. Сергиенко, Н. В. Гончаров // Гигиена и санитария. 1992. Т. 71. № 3-6. С. 45-47.
    8. Головчак Н. П. Вплив Т-2 токсину на функціональні процеси головного мозку / Н. П. Головчак, А. В. Тернавська, Г. І. Коцюмбас // Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології: ІІІ Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 70-річчу з дня народження Г. М. Чаіченка: 4-6 жовт. 2006 р.: Тези доп. Київ, 2006. С. 26.
    9. Голиков С. Н., Общие механизмы токсического действия / Голиков С. Н., Саноцкий И. В., Тиунов Л. А. Л.: Медицина, 1986. 280 с.
    10. Головко В. А. Гепаральные заболевания крупного рогатого скота и их клинико-морфологическая характеристика / В. А. Головко, И. М. Щетинський // Ветеринарная медицина: міжвідомчій тематичний збірник. Харків, 2002. - № 80. С. 661-665.
    11. Гусев Е. И. Нервные болезни. Учебник / Гусев Е. И., Гречко В. Е., Бруд Г. С.; под ред. Е. И. Гусева. М.: Медицина, 1988. 640 с.
    12. Діагностика, лікування і профілактика мікотоксикозів тварин та птиці. Методичні вказівки // Хмельницький Г. О., Духницький В. Б., Риженко В. П., та ін. Київ, Геопринт”, 2004. 49 с.
    13. Духницький В. Б. Т-2 токсикоз тварин (патогенез, діагностика, лікування, профілактика): афтореф. дис. на здобуття наук. ст. доктора вет. наук / В. Б. Духницький. Харків, 2006. 40 с.
    14. Жаботинский Ю. М. Нормальная и патологическая морфология нейрона / Ю. М. Жаботинский Л.: Медицина, 1965. 323 с.
    15. Жуленко В. Н. Ветеринарная токсикология / В. Н. Жуленко, М. И. Рабинович, Г. А. Таланов // Под ред. В. Н.Жуленко. М.: Колос, 2004 384 с.
    16. Зайченко А. М., Макроциклические трихотеценовые микотоксины: продуценты, распределение, определение, физиология токсинообразования, токсигенный потенциал (Обзор литературы) / Зайченко А. М., Рубежняк И. Т., Кобзистая О. П. // Современные проблемы токсикологии. 2001. № 2. С. 56-62.
    17. Захарова Л. П. Проблемы контаминации зерновых культур дезоксиниваленолов в России / Захарова Л. П., Обольский О. Л., Львова Л. С. // Вопросы питания. 1994. - № 2. С.40-44.
    18. Зинатуллин Р. Р. Токсикологическая оценка Т-2 токсина и афлатоксина В1 при сочетанном их воздействии на организм животных: автореферат диссертации канд. вет. наук / Р. Р. Зинатуллин. Казань, 1999. 21 с.
    19. Зинатуллин Р. Р. К механизму действия сочетанного Т-2 афлатоксикоза / Р. Р. Зинатуллин // Материалы международной н.-практической конференции посвященной 40-летию ВНИИВВиМ: Тез. докл. Покров, 1998. С. 463.
    20. Кононский А. И. Гистохимия / А. И. Кононский. К.: Вища школа, 1976 280 с.
    21. Котик А. Н. Микотоксикозы птиц / А. Н. Котик. Борки, 1999. 267 с.
    22. Котик А. Н. Этиология, методы диагностики и меры профилактики фузариотоксикозов сельскохозяйственных птиц: автореф. дисс. на соиск. уч. ст. д.вет.н. / А. Н. Котик. Харьков, 1993. 33 с.
    23. Кононенко Г. П. Фузариотоксикозы в зерновых кормах / Г. П. Кононенко, А. А. Буркин // Вет. патология. 2002. - №2. С. 128-132.
    24. Красніков Г. А. Патогістологічні зміни при афлатоксикозі телят / Г. А. Красніков, В. Ф. Бабкін // Актуал. питання вет. патології: Мат. 1-ї Всеукр. наук.-вир. кон. вет. патологів, 13-15 листоп. 1996 р. Київ, 1996. Ч. 1. С. 136-137.
    25. Красніков Г. А. Патологічні зміни при афлатоксикозі телят / Г. А. Красніков, А. Ф. Бабкін // Вет. медицина: міжвідомчий тематик. наук. зб. К., 1997. Вип. 71. С. 50-51.
    26. Красников Г. А. Особенности гистоморфологических изменений у цыплят при длительном скармливании малых доз афла- и Т-2 токсинов / Г. А. Красников, О. Н. Гудкова // Вет. пробл. птицеводства: тез. докл. науч.-произв. конф. молодых ученых и специалистов, 20-30 ноябр., 1990 г. Л.: Ломоносов, 1990. С. 77-82.
    27. Коцюмбас Г. І. Морфофункціональні зміни у головному мозку щурів, поросят і курей за експериментального Т-2 токсикозу та впливу розчинів натрію гіпохлоріду: автореф. дис. на здобуття наук. ст.. доктора вет. наук / Г. І. Коцюмбас. Біла церква, 2008. 40 с.
    28. Коцюмбас Г.І. Гістопатологія головного мозку щурів при експериментальному Т-2 токсикозі / Г.І.Коцюмбас // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН. 2005. Вип. 6 (№ 2). С. 98-103.
    29. Коцюмбас Г. І. Морфофункціональна характеристика гемато-нейронального бар’єру кори головного мозку при Т-2 токсикозі поросят / Г. І. Коцюмбас // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С. З. Гжицького. Львів, 2006. Т. 8. № 4 (31). ч. 2. С. 248-260.
    30. Кузнецов А. Ф. Ветеринарная микология / А. Ф. Кузнецов. СПб.: Изд-во «Лань», 2001. 416 с.
    31. Кузнецов А. Ф. Ветеринарная микотоксикология: Учебное пособие. / А. Ф. Кузнецов. Л., 1989. 61 с.
    32. Курманов И. Фузариотоксикозы сельскохозяйственных животных: Афтореф. дисс. на соиск. уч. ст. док. вет. наук / И. Курманов. М, 1971. 33 с.
    33. Куценко С. А. Основы токсикологии / Куценко С. А. Санкт-Петербург, 2002. 340 с.
    34. Лили Р. Патогистологическая техника и практическая гистохимия / Р. Лили. М.: Мир, 1969. 648 с.
    35. Левченко В. І. Внутрішні хвороби тварин / Левченко В. І. , Кондрахін І. П., Влізло В. В. Біла церква, 2001. ч. 1. 554 с.
    36. Лужников Е. А. Физиогемотерапия острых отравлений / Е. А. Лужников, Ю. С. Гольдфарб. М.: Медпрактика, 2002. 200 с.
    37. Лужников Е. А. Острые отравления: Руководство для врачей. 2-ое изд. перераб. и доп. / Е. А Лужников, Л. Г. Костомарова. М.: Медицина, 2000 434 с.
    38. Малинин О. А. Вертеринарная токсикология: Уч. пособие / Малинин О. А. Харьков: ЧП Майдаченко, 2002. - 464 с.
    39. Масенко С. В. Фузариотоксикозы животных. Лекция. М.: МГАВМиБ, 2000. 14 с.
    40. Материалы Европейского семинара по микотоксинам. Оценка воздействия микотоксинов в Европе. Alltech, 2005. 118 с.
    41. Методические рекомендации по диагностике, профилактике и лечению микотоксикозов сельскохозяйственных животных и птиц / Г. А. Красников. Х.: УНИИЭВ, 1991. 34 с.
    42. Мікотоксикози тварин: Методичні рекомендації / І. Я. Коцюмбас, Г. І. Коцюмбас, О. Б. Величенко, О. М. Брезвин, Є. М. Голубій та ін. Львів: Тріада плюс, 2007. 26 с.
    43. Микотоксины и микотоксикозы / Под редакцией Дуарта Диаза М.: Печатный Город, 2006, 365 с.
    44. Микроскопическая техника: Руководство / Под ред. Д. С. Саркисова, Ю. Л. Перова. М.: Медицина, 1996. 544 с.
    45. Митрофанов А. В. Изменение морфологического состава периферической крови и костномозгового пунктата у телят при экспериментальном афлатоксикозе. / А. В. Митрофанов // Ветеринария. Республиканский межвед. тематич. сборник. 1989. № 64. С. 67-72.
    46. Морфология нервной системы. Уч. пособие. / Под ред. В. П. Бабминдра. Ленинград.: Изд-во Ленинградского университета, 1985. 282 с.
    47. Мюллер Э., Леффлер В. Микология / Э. Мюллер В. Леффлер: пер. с нем. М.: Мир, 1995. 341 с.
    48. Меркулов Г. А. Курс патогистологической техники / Г. А. Меркулов. Ленинград: Медгиз, 1961. 340с.
    49. Основи клініко-морфологічної невропатології / Б. І. Роздільський, І. С. Зозуля, Л. І. Сандуляк. К.: Здоров’я, 1992. 240 с.
    50. Оценка загрязнения пищевых продуктов микотоксинами / Сборник учебно-методических материалов. [«Проблемы обеспечения безопасности пищевых продуктов, продуценты микотоксинов и микотоксикозы»] / Под ред. В. А. Тутельяна. Москва: Ценрт международных проэктов ГКНТ, 1985. т. 1. 226 c.
    51. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных /А. В. Жаров, В. П. Шишков, М. С. Жаков и др.; под ред. В. П. Шишкова, А. В. Жарова. 4-е изд. перераб. и доп. М.: Колос, 2003. 568 с.
    52. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных / А. В. Акулов, В. М. Апатенко, Н. И. Архипов. М.: Агропромиздат, 1985. 271 с.
    53. Патологічна анатомія тварин: Навчальний посібник / [П. П. Урбановіч, М. К. Потоцький, Г. А. Зон, Б. В. Борисевич, Г. І. Коцюмбас та ін.]; за ред. П. П. Урбановіча, М. К. Потоцького. К.: Ветінформ, 2007. 880 с.
    54. Петрович С. В. Микотоксикозы животных / С. В. Петрович. М.: Росагропромиздат, 1991. 238 с.
    55. Петрович С. В. Микозы животных / Петрович С. В. М.: Росагропромиздат, 1989. - 174 с.
    56. Печенка А. М., Пивень В. И. Отек-набухание головного мозга // Инфекционные и паразитарные болезни. /Под ред. Ж. И. Возианова. К.: Здоров’я, 2002. т. 3. С. 650-690.
    57. Подымова С. Д. Болезни печени: руководство для врачей / Подымова С. Д. М.: 1998. 704 с.
    58. Позднякова В. Т. Микрокристаллооптические реакции на алкалоиды / В. Т. Позднякова. Киев: Гос. Мед. изд. УССР, 1960. 120 с.
    59. Полизопуло З. Гепатоэнцефалопатия у кошек и собак / З. Полизопуло, Тим. Раллис. [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://vets.al.ru/doc/vet/vet_doc/vf73/hepat.html
    60. Поширення мікроміцетів на зернових кормах та їх токсигенні властивості / В. Рухляда, М. Кулініч, С. Тарануха, І. Кулеша // Ветеринарна медицина України. 2001. № 6. С. 44-45.
    61. Радченко В. Г. Основы клинической гепатологии. Заболевания печени и дилиарной системы / В. Г. Радченко, А. В. Шабров, Е. Н. Зиновьева. М.: Изд. «БИНОМ», 2005. 864 с.
    62. Ромейс Б. Микроскопическая техника / Ромейс Б.: пер. с нем.; под ред. И.И.Соколова. Москва: Изд. иностр. лит., 1953. 720 с.
    63. Роудер Джозеф Д. Ветеринарная токсикология / Джозеф Д. Роудер. Пер. с англ. М.Степкин М.: Аквариум Бук», 2003 416 с.
    64. Рухляда В. Фузаріоз-Т-2 токсикоз сільськогосподарських тварин / В. Рухляда, І. Малохатько // Ветеринарна медицина України. 2002. № 3. С. 12-14.
    65. Рухляда В. В. Экспериментальный Т-2 токсикоз КРС / В. В. Рухляда // Ветеринария. 1989. № 2. С. 52-54.
    66. Рухляда В. В. Случаи фузариотоксикоза у коров / В. В. Рухляда, В. П. Коломацкий, П. М. Оношенко // Ветеринария. 1982. № 2. С. 68-69.
    67. Смирнов В. В. Микотоксины: Фундаментальные и прикладные аспекты / В. В. Смирнов, Ф. М. Зайченко, И. Г. Рубежняк // Современные проблеми токсикологии. — 2000. — №1. — С. 5-12.
    68. Сурай П. Ф. Влияние микотоксинов на антиоксидантный статус и иммунитет / П. Ф. Сурай // Микотоксины и микотоксикозы / Д. Диаза. М.: Печатный город, 2006. С.111-156.
    69. Тертон М. Новые методы иммуноанализа / Тертон М., Бангхем Д. Р., Колкотт К. А: пер. с англ. М.: Мир, 1991. 280 с.
    70. Труфанов О. В. Метаболизм Т-2 токсина неспецифическими эстеразами крови in vitro / О. В. Труфанов // Успехи медицинской микологии: материалы 1-го Всероссийского конгресса по мед. микологии: Тезисы докл. Москва. т. 1. 2003. С. 181.
    71. Трошин В. Д. Нервные болезни (профилактика и лечение): Учебник. / В. Д. Трошин. Нижний Новгород: Изд-во Нижегородской медицинской академии, 2004. 832 с.
    72. Тутельян В. А. Микотоксины / В. А. Тутельян, Л.В. Кравченко. М.: Медицина, 1985. 320 с.
    73. Федоров М. В. Микробиология / М. В. Федоров. М.: Сельхозгиз, 1949. 423 с.
    74. Харченко С. Н. Справочник по микозам и микотоксикозам сельскохозяйственных животных / С. Н. Харченко, В. П. Литвин, И. М. Тарабара. Киев: Урожай, 1982. 168 с.
    75. Хмельницький Г. Засоби профілактики та лікування мікотоксикозів тварин / Г. Хмельницький, В. Духницький // Ветеринарна медицина України. 2004. - № 9. С. 33-34.
    76. Хмелевский Б. Н. Профилактика микотоксикозов животных / Б. Н. Хмелевский, В. И. Пилипец, Н. С. Малиновская. М.: Агропромиздат, 1985. 271 с.
    77. Частная патология и терапия домашних животных. Болезни органов / [Гутира Ф., Марек И., Маннингер Р., Мочи И.]. т. 2. книга 4 . М.: Изд. с.-х. литературы журналов и плакатов, 1963. 584 с.
    78. Шерлок Ш. Заболевания печени и желчных путей: практ. рук. / Ш. Шерлок, Дж. Дули; пер. с англ. М.: ГЭОТАР-Мед, 2002. 864 с.
    79. Щетинський І. М. Гістокристалохімія / І. М. Щетинський, Л. М. Дребот // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С. З. Гжицького. Львів, 2006. т. 8. № 4 (31). ч. 2. С. 298-308.
    80. Шешко П. М. Микотоксины и проблемы контроля качества кормов (По материалам Интернет-изданий) / П. М. Шешко // Ветеринарная медицина Беларуси. 2003. №1. С. 28-30.
    81. Шкитырь З. В. Структурно-функциональный анализ системы циркуляции ликвора / З. В. Шкитырь // под ред. Глотова В. А., Алексеева А. В. Смоленск: Изд-во Смоленской государственной медицинской академия, 2000. 32 c.
    82. Шлегель Г. Общая микробиология / Г. Шлегель.; пер. с нем. М.: Мир, 1987. 567 с.
    83. Шульговский В. В. Основы нейрофизиологии / В. В. Шульговский. Москва: Аспект пресс. 2002. 180 с.
    84. Abdel-Fattah H. M. Aflatoxin and aflatoxicosis / H. M. Abdel-Fattah, Y. Y. Kamel, S. E. Megalla, A. H. Hates // Mycopathologia. 1982. V. 77 (3). March 19. Р. 129-144.
    85. Abdelsalam E. B. Aflatoxicosis in fattening sheep / E. B. Abdelsalam, A. E. el. - Tayeb, A. A. Nor Eldin, А. М. Abdulmagid // Vet. Rec. 1989. May 6. № 124 (18). Р. 487-488.
    86. Abid-Esseti S. DNA fragmentation apoptosis and cell cyclearrest induced by zearlenone in culture DOK, Veroand Caco: prevention by vitamin E / S. Abid-Esseti, I. Baudrimont, N. Hassen // Toxicol. 2003. № 192. P. 237-248.
    87. Amodio P. Neurophysiological investigation of hepatic encephalopathy / P. Amodio, А.Gatta // Metab. Brain. Dis. 2005. 20 (4). Р. 369-79.
    88. Atroshi F. Significance of apoptosis and its relationship to antioxidants after ochratoxin A administration in mice / F. Atroshi, I. Biese, H. Salniemi // J. Pharmacy Pharmac. Sci. 2000. - №3. P. 281-291.
    89. Azziz-Baumgartner E. Case-control study of an acute aflatoxicosis outbreak, Kenya, 2004. / [Azziz-Baumgartner E., Lindblade K., Gieseker K., Rogers H.S., Kieszak S., Njapau H., Schleicher R. et al.] // Environ Health Perspect. 2005. 113 (12). P.1779-1783.
    90. Bennet J. W. Mycotoxins / J. W. Bennet, M. Klich // Clin. Microbiol. Rew. 2003. № 16. Р. 497-516.
    91. Bergman F. Comparison of the toxicity of two trichothecenes applied topically to brain and liver of rats / F. Bergman, R. Yarom, B. Yagen // Toxicol. Lett. 1989. Vol. 48. № 1. P. 49-56.
    92. Bergman F. Cerebral toxicity of the trichothecene T-2, of the products of ist hydrolysis and of some related toxins / F. Bergman, D. Soffer, B. Yagen // Toxicol. 1988. Vol. 26. № 10. P. 923-930.
    93. Berry C. I. The pathology of mycotoxins / C. I. Berry // J. Pathol. 1988. Vol. 154. P. 301-311.
    94. Bhavanishankar T. N. Dermal toxicity of Fusarium toxins in cominations / T. N.Bhavanishankar, H. P. Ramesh, T. Shantha // Arch. Tox. - 1988. 61. Р. 241-244.
    95. Bodine A. B. Biological Effects of aflatoxin. Toxicology, metabolism and physiological effects o aflatoxin in the bovine / A. B. Bodine, D. R. Mertens // Aflatoxin and Aspergillus flavus in corn. 1983. Febr. P. 46-61.
    96. Buening G. M. The effect of T-2 toxin on the bovine immune system: cellular factors. / G. M. Buening, D. D. Mann, B. Hook, G. D. Osweiler. // Vet. Immunol. Immunopathol. 1982. Jul: 3(4). Р. 411417.
    97. Casaret L. J. Toxіcology. The Basіs scіence of Poіsons. / L. J. Casaret, J. Doull. - New York.: Macmіllan, 1988. 768 р.
    98. Cerebral Ventricular System and Cerebrospinal Fluid / J. E. Bruni.: DEPARTMENT of Human Anatomy and Cell Science, University of Manitoba.: Winnipeg. March 2001. [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://www.umanitoba.ca/ faculties/medicine/anatomy
    99. Chen J. H. T-2 toxin-induced apoptosis involving Fas, p53, Bcl-xL, Bcl-2, Bax and caspase-3 signaling pathways in human chondrocytes / [Chen J. H., Cao J. L., Chu Y. L., Wang Z. L., Yang Z. T., Wang H. L.] // J. Zhejiang Univ. Sci. B. 2008. V. 9 (6). Р. 455-463.
    100. Ciegler A. Mycotoxins and mycotoxicoses / A. Ciegler, J. W. Bennet // Booscience. 1980. V. 30 (8). P. 512-515.
    101. Clark J. D. Caprіne aflatoxіcosіs: Experіmental dіsease and clіnіcal pathologіcal changes / Clark J. D., Hatch R. C., Mіller D. M., Jaіnt A. V. // AJVR. 1984. N 45. - P. 1132-1135.
    102. Clark J. D. Veterinary Toxicology / J. D. Clark, P. G. Harvey, D. J. Humphreys London: Baillere Tindall, 1981. 328 p.
    103. Cohrs P. Nervensystem / Paul Cohrs // Lehrbuch der speziellen pathologischen Anatomie der Haustiere / Paul Cohrs. Jena, 1970. T. 2. P. 705-808.
    104. Cole R. J. The trichothecenes / Cole R. J., Cox R. H. // Cole R. J. Handbook of Toxic Fungal Metabolites. / Cole R. J., Cox R. H. New York
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины