Кулик Євгенія Володимирівна Інноваційні інтерактивні канали взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією як засіб модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

На правах рукопису

КУЛИК Євгенія Володимирівна

УДК 027.625:004.5

Інноваційні інтерактивні канали взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією як засіб модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні

27.00.03 книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій

Науковий керівник:
Любов Андріївна Дубровіна
член-кореспондент НАН України
доктор історичних наук,
професор

КИЇВ 2016

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 Розвиток інноваційних інтерактивних форм мережевого бібліотечно-інформаційного обслуговування 15
1.1 Стан наукової розробки теми та джерельна база дослідження 15
1.2 Уявлення про інноваційні інтерактивні канали та можливості їхнього використання для взаємодії з юнацькою аудиторією 42
1.3 Інформаційно-мережева культура як важлива компонента якісної мережевої комунікації 51
Висновки до першого розділу 63
Розділ 2 Cучасні Інноваційні інтерактивні комунікаційні канали в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні юнацтва 67
2.1 Вплив інформаційно-мережевої культури на бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів 67
2.2 Трансформація офіційних сайтів бібліотек для юнацтва з використанням соціальних сервісів Веб 2.0 90
2.3 Бібліотечні блоги як засіб бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва 97
2.4 Бібліотечна компонента соціальних мереж для взаємодії з юнацькою аудиторією 108
2.5 Можливості використання вікі-технологій на допомогу освіті та самоосвіті юнацтва 115
2.6 Бібліотечна компонента сервісів фото-
та відеохостингу 120
Висновки до другого розділу 129

Розділ 3 тенденції модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій 131
3.1 Модернізація бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва відповідно до стратегій розвитку українського суспільства 131
3.2 Модернізація комплексної системи обслуговування віддалених користувачів відповідно до світових тенденцій розвитку бібліотек 145
3.3 Методи та засоби підвищення інформаційно-мережевої компетентності бібліотекарів 166
3.4 Бібліотечні засоби формування інформаційно-мережевої культури юнацтва 178
Висновки до третього розділу 191

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 195

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 201

ДОДАТОК А Зразок анкети дослідження «ІКТ у практиці обслуговування юнацтва, молоді» 242
ДОДАТОК Б Інтернет-представництва бібліотек для юнацтва (молоді) 245
ДОДАТОК В Комплексний аналіз блогів бібліотек для юнацтва (молоді) 254
ДОДАТОК Г Комплексний аналіз інтерактивних представництв юнацьких бібліотек у соціальній мережі «ВКонтакте» 259
ДОДАТОК Д Комплексний аналіз інтерактивних представництв юнацьких бібліотек у соціальній мережі «Facebook» 262
ДОДАТОК Ж Довідка про впровадження науково-практичних результатів дисертаційного дослідження у Державній бібліотеці України для юнацтва 264

ВСТУП
Актуальність теми. Впродовж останніх 50-ти років людство є свідком значних досягнень у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), завдяки яким значна частина інформаційних ресурсів стають доступними для різноманітної аудиторії. У більшості країн відбувається становлення інформаційного суспільства, суспільства знань. Еволюція соціальних медіа та мобільних технологій зробила людей набагато ближчими завдяки нівелюванню часових і географічних кордонів. Стрімкий розвиток мережевих технологій та широкий спектр їх застосування мають безпрецедентний вплив на світову спільноту та економіку більшості держав. Вважається, що людська історія ще не була свідком подібного розвитку, в якому інноваційні технології так глибоко проникли б у повсякденне життя суспільства.
Використання сучасних ІКТ майже в усіх сферах людської діяльності посприяло перенесенню інформаційно-комунікативної активності до інтернет-простору, завдяки чому розширилися кордони і можливості спілкування, масове поширення міжособистісних комунікацій змінило мережевий сервіс і наблизило його до потреб особистості, котра отримала змогу бути як активним учасником, так і співавтором інформаційно-мережевих ресурсів і послуг. Розвиток нових комунікаційних каналів призвів до формування сучасного виду культури інформаційно-мережевої. Еволюція мережевих технологій надала чимало можливостей для інноваційного розвитку бібліотек, котрі у процесі інтеграції до системи соціальних комунікацій суспільства почали переглядати свою місію, соціальні функції, політику формування ресурсів та обслуговування користувачів. Бібліотеки трансформуються в соціально значущі інформаційно-комунікаційні центри, які не лише накопичують і надають у користування ресурсний потенціал, а й стають активними учасниками та суб’єктами інформаційного простору. Пошук нових моделей розвитку бібліотеки як соціально-комунікаційної структури суспільства, модернізація бібліотечно-інформаційного обслуговування з використанням нових комунікаційних засобів особливо актуальні для спеціалізованих бібліотек, що обслуговують найактивніших в Україні інтернет-користувачів юнацтво та молодь (громадяни віком від 14 до 35 років)[1].
Створення системи бібліотек України, що спеціалізуються на обслуговуванні юнацтва, було розпочато 1974 р. Діяльність самостійної мережі бібліотечно-інформаційного обслуговування юних читачів стала унікальним прецедентом та соціокультурним феноменом у світовій бібліотечній практиці.
На 1 січня 2013 р. мережа бібліотек України, що обслуговують юнацтво (молодь) включала[2] Державну бібліотеку України для юнацтва (далі ДБУЮ), 18 обласних бібліотек для юнацтва (далі ОЮБ), 3 обласні бібліотеки для молоді (Дніпропетровська ім. М. Свєтлова, Тернопільська, Рівненська) (далі ОМБ), Кримський республіканський заклад «Юнацька бібліотека» (далі КРЗ «Юнацька бібліотека»), Закарпатську обласну бібліотеку для дітей та юнацтва (далі Закарпатська ОБДЮ), 12 юнацьких бібліотек та 25 бібліотек-філій, понад 14 800 юнацьких відділів, абонементів[3], кафедр[4], груп. Кожна структурна одиниця є спеціалізованим закладом, котрий задовольняє інформаційні потреби юнацтва в освіті та самоосвіті, професійному удосконаленні, пошуках світогляду, духовному та естетичному розвиткові.
Долучаючись до мережевої комунікації, бібліотеки для юнацтва разом із традиційними формами бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів (читачів), застосовують сучасні можливості мережевих комунікаційних сервісів для встановлення активної взаємодії між бібліотекою та читачем у зручний, швидкий, безперервний і психологічно комфортний для юнацької аудиторії спосіб. За таких умов кожен читач має можливість самостійно в інтерактивному режимі використовувати різноманітні бібліотечно-інформаційні ресурси та послуги, обмінюватися інформацією у соціальних мережах, брати участь в обговореннях, отримувати консультації кваліфікованих бібліотечних фахівців.
Відстежуючи та ініціюючи інтеграцію комп’ютерних технологій та інноваційних інтерактивних комунікаційних сервісів у практику бібліотечного обслуговування юнацтва, що виявилися ефективними в провідних бібліотеках світу, українські бібліотекарі стикаються з проблемою недостатньої кількості інформації з питань теорії, методології та особливостей практичного застосування цих інновацій для обслуговування користувачів юнацького віку.
Не менш важливими питаннями, що потребують бібліотекознавчого дослідження, є прогнозування подальшої модернізації бібліотек відповідно до розвитку інформаційно-мережевої культури, соціокультурної сфери України, зміни потреб юних користувачів, тенденцій розвитку нових ІКТ та особливостей їхнього упровадження в практику діяльності провідних бібліотек світу.
Юнацтво та молодь одні з найактивніших користувачів Інтернету, які, згідно із зовнішніми експертними [76; 90] та бібліотечними [115] соціологічними дослідженнями, демонструють високий або достатній рівень технічних знань у сфері комп’ютерних, мережевих, мобільних технологій. Водночас є підстави констатувати, що саме ця категорія користувачів не вдається до нових можливостей інформаційного пошуку в різноманітних інформаційних об’єктах і не тяжіє до масового використання авторитетних достовірних даних та знань. Існує ризик, що зазначений рівень інформаційної грамотності юнацтва, з одного боку, негативно впливатиме на їх соціалізацію, враховуючи стрімкі темпи розвитку та впровадження нових ІКТ, зростання обсягу інформаційного контенту, а з іншого не менш негативно впливатиме на конкурентоспроможність української молоді на світовому ринку праці. Отже, перед низкою освітніх та інформаційних інституцій постає завдання сприяти розвиткові в юнацькому середовищі нових навичок, що необхідні для формування інтелектуальної еліти країни. Саме тому бібліотеки як осередки інформації, знань та культури, разом із освітніми закладами, мають стати центрами поширення інформаційної, мережевої та медіаграмотності, що є базовими для побудови та розвитку суспільства знань. У світлі викладеного, формування інформаційно-мережевої культури бібліотечними засобами є актуальним завданням бібліотекознавства.
Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Робота пов’язана з науковими темами Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського: «Інформаційно-комунікаційна діяльність наукових бібліотек як фактор розвитку суспільства знань» (20142016 рр., №0114U000197); «Розробка технологічних засад та інфраструктури формування бази знань наукової бібліотеки» (20142016 рр., №0114U001102); «Підвищення ефективності діяльності наукової бібліотеки» (20112013), № 0110U006904), а також із реалізацією Закону України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 20072015 роки» та Стратегією сталого розвитку «Україна-2020».
Стан вивчення проблеми. Аналіз фахової літератури дає підстави говорити про певний доробок вітчизняних вчених у вивченні організаційних та теоретичних аспектів упровадження комп’ютерних технологій та онлайнових комунікаційних сервісів у бібліотеках України внаслідок розвитку інформаційно-мережевої культури. Зокрема, питання ефективної адаптації бібліотеки до умов зовнішнього середовища і перетворення її на сучасний поліфункціональний заклад розглядають українські та зарубіжні бібліотекознавці: О. Онищенко [88; 177], Л.Дубровіна [77], Т. Добко [72; 73], Н. Кунанець [132], І. Давидова [66], О.Воскобойнікова-Гузєва [4648], В. Пашкова [157], І.Шевченко[224], М.Дворкіна [68], О. Лаврик [133; 134] та ін.
Аспекти розвитку бібліотечно-інформаційного сервісу, спричиненого інтеграцією комп’ютерних технологій та технологій Веб 2.0 до бібліотечно-інформаційної діяльності відображено у працях О.Онищенка, В. Попика, В. Горового [192], К. Лобузіної [136138], Н.Каліберди [99101], Т. Ярошенко [230; 231], Д. Соловяненка [189; 190], А. Ржеуського [174], В. Звєрєвича [82], Д. Лі Кінга (David Lee King) [255], П. Міллера (Paul Miller) [267], Дж. Мейнеса (Jack M. Maness) [263] та ін.
Досвід застосування нових технологій для модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва розглядають Г. Саприкін [184], О. Виноградова [40], Ж. Вертій [3335], Л. Степченко [194197], О.Фомічева [211], В. Чудінова [221; 222], А. Шайдуров [223], C. Аплін (Susan M. W. Aplin) [232], Б. Гаудер (Brad Gauder) [245] та ін.
Застосування інтерактивних каналів взаємодії з читацькою аудиторією: блогів, представництв у соціальних мережах, вiкі-технологій, сайтів фото та відеохостингу тощо розглядають Л. Трачук [206], С.Матліна [147], В. Бондаренко [28; 29], А. Федоров [209], І. Юрик [227, 228], Р. Кайзер (Ronald Kaiser) [253] та ін.
Тема мережевої комунікації перебуває у центрі уваги О. Мар’їної [143145], Л. Городенко [60; 61], Л. Гордієнко [5456], К. Бердник [26, 27], А. Войскунського [44] та ін.
Проблематика формування інформаційно-мережевої культури особистості, зокрема в юнацькому середовищі, залишається малодослідженою. Проте теоретичним підґрунтям для розробки цього питання є праці, що висвітлюють різноманітні аспекти формування інформаційної культури, зокрема М. Антонченко [20], Н. Гендіної [50; 51], С. Іванової [86], М. Фаркас (Meredith Farkas) [242], Е. Лі (Alice Lee), Дж.Лау (Jesús Lau), Т. Карбо (Toni Carbo) [238] та ін.
Питання якісного підвищення рівня інформаційної культури в середовищі дітей та юнацтва, а також інформаційних фахівців розглядаються у публікаціях Ю. Вобленко [42], Є. Медведєвої [149], А.Кобзаренко, Н. Дзюби [69] та ін. Необхідний перелік знань, умінь і навичок бібліотекаря, що працює з дітьми, підлітками та молоддю, висвітлено у працях В. Вальтер (Virginia A. Walter) [287], Д. Хамади (Dalia Hamada) [249], Ю. Мелентьєвої [150] та ін.
Окремо варто відзначити і публікації з педагогіки та психології щодо індивідуально-психологічних особливостей юнацтва, які бібліотекарі мають враховувати під час комунікації, в тому числі й використовуючи сучасні ІКТ, з цією категорією користувачів. Цікавими в контексті запропонованого дослідження є праці про розвиток та формування особистості у юнацькому віці Г. Рудь [179], О. Малини [140], Є.Поліванової [165] та ін.
Ґрунтовний аналіз фахових публікацій дозволяє стверджувати, що, попри окремі ідеї бібліотекознавців щодо модернізації бібліотечного обслуговування юнацтва з упровадженням ІКТ, найважливіші аспекти означеної проблематики ще комплексно не вивчалися. Це свідчить про актуальність теми дисертаційного дослідження.
Метою роботи є узагальнення та теоретичне обґрунтування практичного застосування інноваційних інтерактивних каналів взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією, аналіз ефективності їхнього використання та тенденцій розвитку як засобу модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні.
Досягненню поставленої мети сприятиме вирішення таких завдань:
з’ясувати рівень наукової розробки проблеми розвитку інноваційних інтерактивних форм обслуговування читачів у бібліотеках для юнацтва (молоді);
розглянути вплив інформаційно-мережевої культури на розвиток інноваційних мережевих форм бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва;
дослідити та узагальнити досвід використання інтерактивних мережевих сервісів для обслуговування підлітків та молоді у зарубіжних бібліотеках;
встановити засоби інтерактивної та соціальної мережевої взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією, що передбачають використання сервісів на сайтах спеціалізованих бібліотек України;
з’ясувати ставлення бібліотекарів, котрі обслуговують юнацтво, до нових інтерактивних сервісів та їхнє бачення ефективності нових ресурсів і послуг, що надаються з використанням сервісів Веб 2.0;
виявити стримувальні фактори інтеграції нових інтерактивних технологій до практики бібліотечної діяльності та чинники їхнього ефективного застосування для розвитку бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва;

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Під час проведення цього дисертаційного дослідження, присвяченого вивченню та узагальненню теоретичного обґрунтування та практичного застосування інноваційних інтерактивних каналів взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією, аналізу ефективності їхнього використання та тенденцій розвитку як засобу модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні, виявлено, вивчено та проаналізовано матеріали тематики. Зокрема, розглянуто вплив інформаційно-мережевої культури на розвиток нових мережевих форм бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва. Досліджено та узагальнено досвід використання мережевих бібліотечно-інформаційних сервісів для обслуговування підлітків та молоді у зарубіжних бібліотеках. Здійснено комплексний аналіз засобів інтерактивної та соціальної мережевої взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією, що надаються з використанням сервісів Веб 2.0 на профільних сайтах бібліотек України. За результатами Всеукраїнського опитування з’ясовано ставлення бібліотекарів, котрі обслуговують юнацтво, до нових інтерактивних сервісів та їхнє бачення ефективності нових ресурсів і послуг, що надаються з використанням сервісів Веб 2.0. Виявлено стримуючі фактори інтеграції нових інтерактивних технологій до практики бібліотечної діяльності та чинники їхнього ефективного застосування для розвитку бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва.
Визначено бібліотечні засоби підвищення інформаційно-мережевої компетентності юнацтва та бібліотекарів, котрі їх обслуговують, для налагодження якісної комунікаційної взаємодії.
Окреслено тенденції модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва з урахуванням: тенденцій розвитку інформаційного суспільства, суспільства знань в Україні; динаміки зростання інформаційних та комунікаційних потреб юнацтва; подальшого розвитку інноваційних комунікаційних сервісів; світових тенденцій застосування нових інформаційно-комунікаційних технологій у практиці обслуговування юнацтва.
У процесі дослідження досягнуто мету дисертації, вирішено поставлені завдання, що дозволило дійти наступних основних висновків.
1. Проведений аналіз наукових праць за темою дослідження засвідчив, що попри значну кількість бібліотекознавчих праць (з питань модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів (читачів) в умовах становлення інформаційного суспільства, суспільства знань, що пов’язані з інтеграцією сучасних ІКТ; застосування інтерактивних мережевих сервісів, до бібліотечно-інформаційної діяльності; формування інформаційно-мережевої культури усіх учасників мережевої комунікації для дотримання якісної складової цього процесу) комплексні дослідження щодо особливостей розвитку бібліотечного обслуговування юнацтва, досить численного сегмента користувачів сучасних інтерактивних інтернет-технологій відсутні.
2. Потребує розвитку й понятійний апарат бібліотекознавства та терміносистеми щодо сучасних інноваційних форм обслуговування в юнацьких бібліотеках з використанням інтерактивних комунікаційних засобів, зокрема у дисертації розглянуто поняття «інноваційні інтерактивні засоби взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією», «інтерактивне мережеве представництво бібліотеки», «інформаційно-мережева культура бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва», «інформаційно-мережева культура особистості», «інформаційно-мережева компетентність юнацтва».
3. Інформаційно-мережева культура є різновидом інформаційної культури і відображає прогрес у системі соціальних комунікацій, детермінований розвитком мережевих технологій наприкінці ХХ на початку ХХІ ст. і перенесенням інформаційно-комунікативної активності до віртуального простору Інтернету. Упродовж останніх 10 років в Україні інформаційно-мережева культура збагачується з розвитком віртуального комунікаційного середовища, основу якого складають інтерактивні комунікаційні сервіси: блоги, подкасти, соціальні мережі, сервіси фото- та відеохостингу, мобільні додатки тощо. Ці тенденції розвитку інформаційно-мережевої культури позначаються і на бібліотечно-інформаційному обслуговуванні. Для реалізації комунікаційної, інформаційної, освітньої функцій бібліотекарі поруч із класичними формами бібліотечно-інформаційного обслуговування почали використовувати інноваційні інтерактивні канали взаємодії з юнацькою аудиторією: бібліотечні блоги, сторінки бібліотек та бібліотечні тематичні спільноти у популярних серед юнацтва соціальних мережах, канали бібліотечного фото- та відеоконтенту, вікі-проекти, онлайнові зібрання бібліотечних посібників, що надають бібліотекам можливість бути зрозумілими, корисними і доступними для читача з будь-якого користувацького пристрою (комп’ютера, ноутбука, планшета чи мобільного телефону, котрі мають інтернет-доступ).
4. Аналіз упровадження та використання зарубіжними публічними бібліотеками (серед пріоритетних завдань яких є обслуговування підлітків та молоді) інтерактивних комунікаційних каналів взаємодії з користувачами дозволяє умовно виділити наступні етапи інтеграції сервісів Веб 2.0 до бібліотечно-інформаційного обслуговування. Зокрема, перший етап (20052007) характеризується песимістичним ставленням керівництва значної частини публічних бібліотек до інноваційних інтерактивних каналів взаємодії з користувачами. Однак прихильники інновацій розпочинали пілотні проекти зі створення колекцій віртуальних закладок del.icio.us, бібліотечних YouTube-каналів навчального відео та відео одного дня з життя бібліотеки, з підтримки бібліотечних блогів. Експериментальні представництва в MySpace, Facebook та на сайтах інших соціальних мереж надали можливість бібліотекам, організувавши інтерактивні веб-спільноти, залучати віртуальних користувачів до комунікації з фізичною бібліотекою у реальному світі. Другому етапу, що припадає на 20082010 рр., властиве масове використання інтерактивних та соціальних каналів взаємодії бібліотек з користувачами. Вдалі експериментальні ініціативи набували рис професійних бібліотечних інтерактивних мережевих спільнот, для яких характерними є послідовна, систематична та цілеспрямована політика підтримки. Третій етап (20112014 рр.) характеризується збільшенням кількості нових онлайнових сервісів, котрі починають використовуватися підлітками та молоддю у повсякденній життєдіяльності. Відтак бібліотеки змушені повсякчас, здійснюючи комплексний моніторинг, переглядати ефективність одних інтерактивних комунікаційних каналів на користь інших.
5. На сайтах профільних українських бібліотек, окрім забезпечення онлайн-доступу до внутрішніх бібліотечних електронних ресурсів (каталогів, баз даних, електронних колекцій тощо), підтримуються зовнішні ресурси і послуги, що надаються бібліотеками безпосередньо в Інтернеті з використанням сервісів Веб 2.0 (блоги, подкасти, сторінки (групи) у популярних серед юнацтва соціальних мережах, канали бібліотечного відео, фотоколекції, онлайн-презентації тощо). Впродовж найближчих 1015 років, враховуючи динаміку розвитку інформаційно-мережевої культури та зростаючі потреби користувачів, бібліотекам слід розвивати як внутрішні цифрові ресурси, інтегруючи до них елементи соціалізації (дружній інтерфейс, інтерактивні та семантичні технології), так і не нехтувати соціальними інтернет-медіа як додатковими інноваційними каналами взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією.
За даними результатів здійсненого під час роботи над дисертаційним дослідженням опитування «Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у практиці обслуговування юнацтва та молоді», було встановлено, що бібліотекарів за принципом прихильності до упровадження ІКТ, зокрема технологій Веб 2.0, у практику бібліотечно-інформаційного обслуговування можна поділити на 4 групи: прихильників технологій, які їх активно використовують у повсякденній професійній діяльності (70%); прихильників технологій, які поки що, з певних причин, іноді їх використовують для організації окремого процесу (18%); противників технологій, які заперечують нововведення в принципі (7%); тих, хто проявляє цілковиту інформаційну пасивність і не цікавиться новими тенденціями розвитку бібліотек (5%).
Переважна більшість бібліотекарів констатують позитивні зміни від застосування інноваційних інтерактивних комунікаційних каналів, що використовуються бібліотеками, зокрема 68,2% респондентів відмічають покращення іміджу бібліотеки в користувацькому середовищі, 63,6% залучення нових читачів, 41% налагодження співпраці із спонсорами та партнерами, 23% якісну професійну комунікацію.
6. У ході роботи над дослідженням було виявлено наступні стримуючі фактори інтеграції нових інтерактивних технологій до практики бібліотечної діяльності: фінансові труднощі (передусім кошти для придбання комп’ютерної техніки, оплати доступу до Інтернету тощо), технологічні труднощі, недоліки інформаційної та методичної підтримки, відсутність розуміння філософії «Бібліотека 2.0» бібліотекарями, нескоординовані дії профільних бібліотек щодо впровадження інновацій.
З’ясовано, що серед чинників ефективного застосування інноваційних інтерактивних технологій для розвитку бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва варто виокремити оновлення матеріально-технічної бази бібліотек, високий рівень інформаційно-мережевої компетентності бібліотекарів та читачів, знання бібліотекарями індивідуально-психологічних особливостей юнацтва та володіння сучасними методиками обслуговування користувачів юнацького віку із застосуванням ІКТ.
7. Діяльність бібліотек з формування інформаційно-мережевої культури поступово набуває комплексного характеру, сьогодні в її основі можна виділити наступні складові: заходи з формування інформаційно-мережевої культури бібліотекарів; формування бібліотечного мережевого простору з використанням вподобаних у юнацькому середовищі соціальних веб-сервісів як безпечного комунікаційного середовища; заходи, спрямовані на формування інформаційно-мережевої культури юнацтва. Водночас необхідно констатувати, що діяльність бібліотек у зазначеному напрямку відбувається відокремлено від навчальних програм та державної підтримки. Відтак надалі для бібліотек є надзвичайно значимим налагодження комунікації з освітніми закладами та громадськими організаціями для об’єднання зусиль.
8. Подальша інтеграція ІКТ до бібліотечно-інформаційної діяльності з метою якісного оновлення бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва передбачатиме передовсім розумне цілеспрямоване використання технологій як економічно доцільного засобу комунікативної взаємодії з юними користувачами. У контексті якісного оновлення мережевого бібліотечного простору відбуватиметься модернізація офіційних бібліотечних сайтів, що передбачатиме оптимізацію інформаційного наповнення ресурсів, персоніфіковану навігацію та редизайн. Розвиток соціальних медіа спричинить перегляд ефективності їх бібліотечної складової, бібліотекарі започатковуватимуть експериментальні веб-проекти з використанням нових онлайнових комунікаційних платформ, та зосередяться на постійній підтримці найуспішних ініціатив, згідно із кількісними та якісними показниками. За тематикою переважатимуть ресурси на допомогу освіті, самоосвіті, навчанню упродовж життя як важливі чинники у сферах зайнятості й соціального забезпечення, економічного зростання і конкурентоспроможності.

Використані інформаційні джерела
1. Про авторське право і суміжні права [Електронний ресурс] : Закон України від 23.12.1993 № 3792-XII // Відомості Верховної Ради України. 1994. № 13. Ст. 64. Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3792-12. Назва з екрану.
2. Про бібліотеки і бібліотечну справу [Електронний ресурс] : Закон України від 27 січня 1995 р. № 32/95 ВР зі змінами та доповненнями. Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32/95-%D0%B2%D1%80. Назва з екрану.
3. Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні : Декларація від 15 грудня 1992 року № 2859-XII (зі змінами) // Відомості Верховної Ради України. 2006. № 50. Ст. 501.
4. Про інноваційну діяльність [Електронний ресурс] : Закон України від 04.07.2002 № 40-IV // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 36. Ст. 266. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/40-15. Назва з екрану.
5. Про інформацію [Електронний ресурс] : Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 48. Ст. 650 . Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12. Назва з екрану.
6. Про Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України [Електронний ресурс] : Постанова Верховної Ради України від 13.07.1999 р. № 916-XIV // Відомості Верховної Ради України . 1999. № 37. Ст. 336. Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/916-14. Назва з екрану.
7. Про місцеве самоврядування [Електронний ресурс] : Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1997. № 24. Ст. 170. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр. Назва з екрану.
8. Про молодіжні та дитячі громадські організації [Електронний ресурс] : Закон України від 01.12.1998 № 281-XIV // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 1. Ст. 2. Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/281-14. Назва з екрану.
9. Про Національну програму інформатизації [Електронний ресурс] : Закон України від 04.02.1998 № 74/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1998. № 2728. Ст. 181. Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/74/98-вр. Назва з екрану.
10. Про обов’язковий примірник [Електронний ресурс] : Закон України від 09.04.1999 № 595-XIV // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 2223. Ст. 199. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/595-14. Назва з екрану.
11. Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні 2007 2015 рр. [Електронний ресурс] : Закон України 09.01.2007 № 537-V // Відомості Верховної Ради України. 2007. № 12. Ст. 102. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/537-16. Назва з екрану.
12. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні [Електронний ресурс] : Закон України від 08.09.2011 № 3715-VI // Відомості Верховної Ради України. 2011. № 1920. Ст. 166. Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3715-17. Назва з екрану.
13. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні [Електронний ресурс] : Закон України від 05.02.1993 № 2998-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 16. Ст. 16. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2998-12. Назва з екрану.
14. Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020» [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015. Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/­18688.html . Назва з екрану.
15. Автономова, Н. Особливості редагування аналітичних матеріалів в умовах діяльності Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) НБУВ [Електронний ресурс] / Н.Автономова // Наукові праці Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського. Київ, 2009. Вип. 23. С. 222230. Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/npnbuimviv_2009_23_19.pdf. Назва з екрану.
16. Аксьонова, Н. Методика відбору інтернет-інформації: вплив сучасних інтернет-технологій / Н. Аксьонова // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вип. 39. С. 385396.
17. Аліферова, Л. І. Роль нових комп'ютерних технологій в інформаційній культурі дітей та юнацтва [Електронний ресурс] / Л. І. Аліферова, С.М.Руфанова. Електрон. текст. данні. [Матеріали 4-ї Міжнародної конференції «Крим 1997», Судак, 1997]. Москва, 1998. Режим доступу : http://goo.gl/Z12Psi . Назва з екрану. Текст на екрані рос., англ., укр. мовами. Електрон. версія друк. матеріалів.
18. Аналіз інтернет-аудиторії України . Результати досліджень [Електронний ресурс] : листопад 2013 (04.01.14) : дані проекту Opinion Software Media компанії InMind. Режим доступу : http://www.inau.org.ua/ 252.3286.0.0.1.0.phtml. Назва з екрану.
19. Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2015 році». Київ : НІСД, 2015. 684 с.
20. Антонченко, М.О. Інформаційна культура як складова загальнолюдської культури [Електронний ресурс] / М. О. Антонченко. Електрон. дані. Режим доступу : http://www.ii.npu.edu.ua/files/­Zbirnik_KOSN/2/25.pdf . Назва з екрану.
21. Артамонова, І. М. Інтернет як специфічний тип мас-медійного тексту (на матеріалах українського сектору Мережі) / І. М. Артамонова // Вісник СумДУ. Серія Філологія. 2007. № 2. С. 59.
22. Аудитория Интернета в Украине: динамика, мобильный Интернет, старые и новые пользователи [Электронный ресурс] : Исследование GfK Украина. Режим доступа: http://www.gfk.ua/public_relations/presentations/­index.ua.html. Загл. с экрана.
23. Бачинська, Н. А. Формування особистості підлітків в клубах за інтересами в умовах бібліотек для дітей : автореф. дис. канд. пед. наук : 07.00.08 / Бачинська Надія Анатоліївна. К., 1998. 16 с.
24. Божок, Н. Психологічні особливості юнацького віку та їх вплив на формування фрустраційної толерантності майбутнього фахівця / Н. Божок // Психологія особистості. 2013. № 1 (4). С. 187194.
25. Боряк, Г. До питання про стан і перспективи розвитку мережевих інформаційних ресурсів соціогуманітарних наук [Електронний ресурс] / Г.Боряк // Соціальні історичні дисципліни. 2013. Число 21. С. 925. Режим доступу: http://history.org.ua/JournALL/sid/sid_2013_21/3.pdf. Назва з екрану.
26. Бердник, Е. А. Сетевая культура как объект социологического анализа / Е. А. Бердник // SOCIOПРОСТІР: Междисциплинарный сборник научных работ по социологии и социальной работе. 2011. №1(2). С. 5155.
27. Бердник, Е. А. Теоретико-методологические основания изучения информационной культуры в системе социологического знания / Е.А.Бердник // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Збірник наукових праць. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, 2008. С. 344350.
28. Бондаренко, В. Мобільні технології у бібліотеці: QR-код / В.Бондаренко // Бібліотечний вісник. 2014. № 6. С. 2832.
29. Бондаренко, Т. А., Виртуальная реальность в современной социальной ситуации : автореф. дис. д-ра философ. наук / Т. А. Бондаренко. Ростов-на-Дону, 2007. 42 с.
30. Борик, С. М. Бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів: вивчення інформаційних потреб / С. М. Борик // Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства : матеріали п’ятої міжнар. наук.-практ. конф., 1112 вересня 2013 р., Львів / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національний університет «Львівська політехніка», Науково-технічна бібліотека. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2013. С. 499509.
31. Булахова, Г. Бібліотеки в соціальних мережах та блогосфері як засіб рекламування / Г. Булахова // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вип. 36 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. 2013. С. 146151.
32. Бурчик, М. Л. LibCMS эффективное средство для ведения сайта библиотеки [Электронный ресурс] / М. Л. Бурчик, Н. В. Соколова. Режим доступа : http://www.gpntb.ru/libcom9/disk/29.pdf. Загл. с экрана.
33. Вертій, Ж. Інноваційні форми обслуговування читачів у бібліотеках для дітей України та зарубіжжя / Ж. Вертій // Наукові праці Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського. 2013. Вип. 35. С. 521530.
34. Вертій, Ж. С. Обслуговування читачів в бібліотеках для дітей: розвиток інноваційних форм : автореф. дис. ... канд. наук із соц. комунікацій : 27.00.03 / Ж. С. Вертій; НАН України, Нац. б-ка України ім.В.І.Вернадського. Київ, 2013. 19 c.
35. Вертій, Ж. Удосконалення інноваційних форм обслуговування читачів у дитячих бібліотеках / Ж. Вертій // Збірник наукових праць / Білоцерківський інститут економіки та управління ВНЗ «ВМУРоЛ «Україна» ; за ред. П. І. Юхименка ; наук. ред. І. Г. Романченко. Біла Церква, 2012. С. 3846.
36. Взаимодействие веб-сайтов по культуре с пользователем : Рекомендации / под ред. рабочей группы проекта MINERVA EC «Качество, доступность и удобство работы» ; издание на русском языке подготовлено Центром ПИК ; перевод: Е. Малявская ; ред. перевода: Н.Браккер, Л. Куйбышев. Москва : MINERVA EC Project, 2008. 201 с.
37. Вилегжаніна, Т. Кооперація як засіб успішного функціонування бібліотек в інформаційному середовищі / Т. Вилегжаніна // Бібліотечна планета. 2013. № 4. С.47.
38. Вилегжаніна, Т. Проблему доступності бібліотек вирішуємо разом / Т.Вилегжаніна // Бібліотечна планета. 2014. № 2. С.46.
39. Винарик, Л. С. Информационная культура в современном обществе [Электронный ресурс] / Л. С. Винарик, Н. Ф. Васильева. Электрон. данные. Режим доступа : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/­Soc_Gum%20/Mre/2009_2/1.2.3.pdf .
40. Виноградова, О. Інноваційна діяльність бібліотеки для юнацтва: основні шляхи та методи / О. Виноградова // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. 2013. Вип. 35. C. 516520.
41. Вітушко, А. Проблема використання в бібліотечному інформаційному виробництві соціальних мереж з точки зору інформаційної безпеки / А.Вітушко // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. Вип. 36 / НАН України, Нац. б-ка України ім.В.І.Вернадського, Асоц. б-к України. 2013. С. 137145.
42. Вобленко, Ю. Ф.http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_all/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=M=&S21COLORTERMS=0&S21STR= Формування інформаційної культури юнацтва в бібліотеці : автореф. дис... канд. пед. наук : 17.00.08 / Вобленко Юлія Федорівна ; Київський держ. ун-т культури і мистецтв. Київ, 1998. 16 с.
43. Вознесенська, О. Формування патріотизму під впливом медіа контенту в умовах інформаційної війни / О. Вознесенська // Бібліосвіт : інформ. вісн. Вип. 4 (52) / ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». Київ : [б. в.], 2014. С. 2230.
44. Войскунский, А. Е. Гуманитарный Интернет / А. Е. Войскунский // Гуманитарные исследования в Интернете. Под ред. А. Е.Войскунского. Москва : Терра-Можайск, 2000. С. 310.
45. Волян, Н. П. Бібліотечна блогосфера: досвід, критерії оцінки, рекомендації : метод. матеріали / Н. П. Волян ; авт. тексту про амер. блоги, пер. з англ.. : С. О. Волкова ; відп. за вип. : В. П. Ярощук ; КЗ «Рівнен. обл. універ. наук. б-ка» РОР. Рівне : [б. в.], 2013. 14 с.
46. Воскобойнікова-Гузєва, О. Модернізаційні моделі розвитку бібліотечно-інформаційних установ в період глобалізації: постановка питання // Вісник Львівського ун-ту. Серія книгозн. бібліот. та інф. технол. 2012. Вип. 7. С. 157171.
47. Воскобойнікова-Гузєва, О. Розвиток бібліотечно-інформаційної сфери в контексті пріоритетів національної та міжнародної інформаційної політики / О. Воскобойнікова-Гузєва // Наукові праці Національної бібліотеки України В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім.В.І.Вернадського. 2013. Вип. 35. С. 289302.
48. Воскобойнікова-Гузєва, О. В. Стратегії розвитку бібліотечно-інформаційної сфери України : генезис, концепції, модернізація : монографія / О. В. Воскобойнікова-Гузєва ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; наук. ред. Г.І. Ковальчук. Київ : Академперіодика, 2014. 362 с.
49. Всемирный доклад по образованию. Учителя, педагогическая деятельность и новые технологии / ЮНЕСКО. Париж, 1998. 175 с.
50. Гендина, Н. Концепция формирования информационной культуры личности: опыт разработки и формирования / Н. Гендина // Библиосфера. 2005. № 1. С. 5562.
51. Гендина, Н. И. Формирование информационной культуры личности в библиотеках и образовательных учреждениях: Учеб.-метод. пособ. /Н.И.Гендина, Н. И. Колкова, И. Л. Скипор, Г. А. Стародубова. 2-е изд., перераб. Москва, 2003. 296 с.
52. Гирсберг, Д. Будущее библиотек пять мнений [Электронный ресурс] / Дагмар Гирсберг ; Goethe-Institut. Бонн, 2013. Режим доступа : http://www.goethe.de/ins/ru/lp/kul/dur/buc/bib/ru10382510.htm. Загл. с экрана.
53. Головаха, С. Наукова бібліотека у соціальних мережах / С. Головаха // Бібліотечний вісник 2013. № 1. С. 2932.
54. Гордієнко, Л. М. Глобальність: ознака мережевої комунікації [Електронний ресурс] / Л. М. Гордієнко. Електрон. текст. данні. Режим доступу: : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum./Dtr_sk/2011_3/files/­SC311_01.pdf, вільний. Назва з екрану.
55. Гордієнко, Л. М. Мережеві комунікації у структурі соціальних комунікацій [Електронний ресурс] / Л. М. Гордієнко. Електрон. текст. данні. Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_sk/­2011_2/files/SC211_03.pdf, вільний. Назва з екрану.
56. Гордієнко, Л. М. Цифрова та інформаційна нерівність у мережевій комунікації [Електронний ресурс] / Л. М. Гордієнко. Електрон. текст. данні. Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/SOC_Gum/is/2012_16/Gorodenk.pdf, вільний. Назва з екрану. Текст на екрані укр. мовою. Електрон. версія друк. статті. [Інформаційне суспільство. Вип. 16. 2012. Лип. груд.].
57. Горовий, В. М. Особливості розвитку соціальних інформаційних баз сучасного українського суспільства : монографія / В. М. Горовий. Київ : НБУВ, 2005. 300 с.
58. Горовий, В. М. Соціальні інформаційні бази і розвиток бібліотечного інформаційного потенціалу (19912006 р.р.) : автореф. дис. д-ра іст. наук : 07.00.08 / Горовий Валерій Микитович ; НАН України ; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Київ, 2006. 35 с.
59. Горовий, В. М. Соціальні інформаційні комунікації, їх наповнення і ресурс : монографія / В. М . Горовий ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського . Київ, 2010. 356 с.
60. Городенко, Л. М. Контексти виникнення мережевої комунікації // Актуальні питання масової комунікації. 2014. Вип. 16. С. 1625.
61. Городенко, Л. Філософсько-культурні особливості мережевої комунікації / Л. Городенко // Журналістика : наук. зб. / за ред. Н.Сидоренко. 2012. Вип. 11 (36). С. 3744.