СТРУКТУРА ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ ГОЛОГОРО-КРЕМЕНЕЦЬКОГО ГОРБОГІР’Я : СТРУКТУРА почвенного покрова Гологорах-КРЕМЕНЕЦКОМУ горбогирья

Краткое описание

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

ГАСЬКЕВИЧ ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 911.2:631.44.06 (477.81+477.83+477.84)

СТРУКТУРА ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ ГОЛОГОРО-КРЕМЕНЕЦЬКОГО ГОРБОГІР’Я

Спеціальність 11.00.05 біогеографія і географія ґрунтів

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник:
Позняк Степан Павлович
доктор географічних наук, професор

Львів 2005

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ....

3

ВСТУП....

4

РОЗДІЛ 1

Умови формування структури Ґрунтового по­криву Гологоро-Кременецького горбогір’я..

9

1.1

Геологічна будова......

10

1.2

Геоморфологічні умови.

17

1.3

Гідрогеологічні умови...

22

1.4

Клімат.....

25

1.5

Рослинність....

28

1.6

Ґрунтовий покрив..

31

РОЗДІЛ 2

Методика досліджень....

37

2.1

Вибір і характеристика ключових ділянок..

39

2.2

Лабораторно-аналітичні дослідження..

43

2.3

Статистико-картометричні методи досліджень..

44

РОЗДІЛ 3

Теоретичні і практичні аспекти вивчення структури Ґрунтового покриву....

45

РОЗДІЛ 4

Характеристика сучасної структури Ґрунто­вого покриву Гологоро-Кременецького гор­богір’я...

62

4.1

Елементарні ґрунтові ареали.

63

4.2

Мікрокатени....

118

4.3

Ґрунтові комбінації..

127

РОЗДІЛ 5

Антропогенне трансформування структури Ґрунтового покриву Гологоро-Кременецького горбогір’я...

173

ВИСНОВКИ...

210

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

214

ДОДАТКИ...

228

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

ҐК грунтова комбінація;
ҐП грунтовий покрив;
ЕҐА елементарний грунтовий ареал;
Ід індекс роздрібненості;
Ік Індекс контрастності;
Ін індекс неоднорідності;
Іс індекс складності;
КГ коефіцієнт генетичної контрастності грунтів;
КД ключова ділянка
КДҐП коефіцієнт класифікаційної диференціації грунтового покриву;
КМ коефіцієнт контрастності грунтів за гранулометричним складом;
КР коефіцієнт розчленування;
КС коефіцієнт контрастності за ступенем змитості грунтів;
мс метеостанція;
СҐП структура грунтового покриву;
СДҐК ступінь диференціації грунтових контурів за площею.

ВСТУП
Ґрунт, як природне тіло, формується під впливом сукупної дії факторів ґрунтотворення, специфічне поєднання яких на кожній території зумовлює різноманіття ґрунтів. Однак, поширення ареалів окремих класифікаційних груп ґрунтів не є спонтанним, а визначається закономірним чергуванням у просторі ґрунтотворних факторів. Поширюючись у просторі, різні класифікаційні групи ґрунтів формують ґрунтовий покрив, який є невід’ємною складовою частиною екосистем та виконує низку життєво важливих екологічних функцій. Унаслідок виникнення просторових взаємозв’язків між ґрунтами, ґрунтовий покрив поділяється на окремі компоненти, які формують його структуру.
Як засіб сільськогосподарського виробництва, ґрунти Гологоро-Креме­нецького горбогір’я зазнають інтенсивного антропогенного навантаження. Зни­щення природної рослинності, впровадження агротехнічних способів обробіт­ку, проведення меліоративних робіт, внесення мінеральних добрив спричинили зміни природних процесів ґрунтотворення. Необґрунтоване та нераціональне ведення сільського господарства зумовило погіршення властивостей ґрунтів, їхню деградацію. Однак, антропогенна трансформація стосується не лише окре­мо взятих ґрунтів, які складаються з вертикального набору генетичних горизон­тів. На дію антропогенних чинників ґрунтовий покрив реагує як єдиний орга­нізм”. При цьому змінюється співвідношення між ґрунтами, характер та інтен­сивність зв’язків між ними, тобто, трансформації зазнає структура ґрунтового покриву. Надмірне навантаження на ґрунтовий покрив викликає його де­градацію та послаблення продуктивних і захисних функцій в екосистемах.
Актуальність теми. Успішний розвиток сільськогосподарського вироб­ництва, запобігання негативним наслідкам дій людини можливі на основі де­тального аналізу не лише властивостей конкретних ґрунтів, а й особливостей ґрунтового покриву. Тому картографування та дослідження структури ґрунто­вого покриву є важливим завданням географії ґрунтів. Особливого значення такі дослідження набувають на територіях тривалого сільськогосподарського освоєння, до яких належить і Гологоро-Кременецьке горбогір’я. Ґрунтовий покрив тут слід розглядати як самостійний фактор, що впливає на продук­тивність сільськогосподарських угідь. Ефективність сільського господарства є найвищою в умовах однорідного та великого за площею ґрунтового масиву. Однак, строкатість факторів ґрунтотворення на території досліджень виключає можливість формування таких масивів. Ґрунтовий покрив землекористувань та окремих угідь відзначається певною територіальною неоднорідністю, що ство­рює суттєві труднощі у сільськогосподарському виробництві. Неоднорідний ґрунтовий покрив потребує диференційованого підбору та застосування агро­технічних заходів, внесення добрив, меліоративних робіт, а також сільсько­господарських культур. Недостатнє врахування строкатості ґрунтів зумовлює зниження ефективності обробітку землі та зниження врожайності сільсько­господарських культур. Тому в умовах проведення земельної реформи та роз­державлення земель необхідними є дані про організацію ґрунтового покриву, його структуру, що дасть змогу раціонально розробляти проекти землекорис­тувань та зменшити негативний антропогенний вплив на ҐП та довкілля.
У зв’язку з інтенсивним антропогенним тиском на ґрунт, широкого по­ширення набули дослідження деградаційних процесів окремих ґрунтів. Однак, вивчення розвитку цих процесів у взаємозв’язку з просторовим поширенням ґрунтів є фрагментарним та неповним. При цьому важливо отримати дані про структуру ґрунтового покриву за певний період та провести порівняльний аналіз показників стану ґрунтового покриву.
Науково-обґрунтованим є визначення параметрів структури ґрунтового покриву досліджуваного регіону з метою удосконалення ґрунтово-географіч­ного та агроґрунтового районування, а також підвищення інформативності ґрунтових карт.
Дослідження просторової неоднорідності ґрунтового покриву Гологоро-Кременецького горбогір’я, вивчення закономірностей її виникнення, властивос­тей та еволюції СҐП одне з актуальних завдань ґрунтово-географічних досліджень, спрямоване на оптимальне використання, підвищення продуктив­ності, збереження і регенерацію родючості ґрунтів.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дослідження пов’язані з На­ціональною програмою охорони земель” на 1996 2005 роки, державною нау­ково-технічною програмою Родючість і охорона ґрунтів” на 2001 2005 роки, держбюджетною темою Географічні проблеми розвитку депресивних регіонів України: оцінка розвитку депресивності в сільськогосподарських регіонах Ук­раїни” кафедральною проблематикою Проблеми генези, географії і класифі­кації ґрунтів Західного регіону України” (Вс 77Б, державний реєстраційний номер 1010U001424).
Мета і завдання досліджень. Мета досліджень виділити рівні струк­тури ґрунтового покриву Гологоро-Кременецького горбогір’я та визначити кількісні і якісні параметри СҐП; встановити зміни параметрів СҐП під впливом сільськогосподарського виробництва.
Завдання досліджень:
- охарактеризувати фактори диференціації ґрунтового покриву Голо­горо-Кременецького горбогір’я та поширення окремих типів ґрунтів;
- виділити рівні організації СҐП (елементарні ґрунтові ареали, мікрока­тени, ґрунтові комбінації);
- дослідити зміст та генетико-геометричну будову ЕҐА та мікрокатен; встановити ступінь складності, контрастності та неоднорідності ґрун­тового покриву комбінацій, та причини їхнього виникнення;
- дослідити вплив сільськогосподарського виробництва на зміну кіль­кісних та якісних характеристик СҐП;
- встановити тенденції подальшого розвитку СҐП;
- скласти карту структури ґрунтового покриву регіону.
Об’єкт досліджень структура ґрунтового покриву Гологоро-Креме­нецького горбогір’я. Предмет досліджень компонентний склад ґрунтового покриву території; генетико-геометрична будова та якісні параметри СҐП; характер і типи взаємозв’язків між ґрунтами; антропогенне трансформування структури ґрунтового покриву досліджуваного регіону.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовано сис­темний підхід до вивчення ґрунтового покриву. При вирішенні конкретних завдань використано порівняльно-географічний, картометричні, лабораторно-аналітичні, статистичні методи. Для аналізу трансформаційних змін у структурі ґрунтового покриву регіону застосовано історичний підхід.
Наукова новизна одержаних результатів.
- для території Гологоро-Кременецького горбогір’я проводилося дослід­ження просторової організації ҐП та механізмів його диференціації;
- визначено кількісні характеристики ґрунтового покриву від його най­простіших одиниць (ЕҐА) до більш складних (ҐК) розраховано кое­фіцієнти розчленування ґрунтових ареалів, показники складності, контрастності та неоднорідності ґрунтового покриву;
- простежено антропогенне трансформування СҐП за 30-річний період;
- встановлено тенденції зміни кількісних і якісних параметрів СҐП;
- складено карту СҐП регіону.
Практичне значення одержаних результатів.
- одержані результати є внеском у розвиток географії ґрунтів та карто­графування ґрунтового покриву;
- результати досліджень пропонується використовувати при розроблен­ні рекомендацій щодо організації території із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення;
- для розроблення програм раціонального використання та охорони земель;
- для розроблення системи заходів по збереженню і поліпшенню при­родних ландшафтів, відновлення і підвищення родючості ґрунтів;
- при проведенні моніторингових досліджень з метою встановлення антропогенного трансформування ґрунтового покриву;
- для вдосконалення ґрунтово-географічного районування та підвищен­ня інформативності ґрунтових карт;
- отримані результати використовуються для складання проектів земле­устрою для землекористувачів та землевласників Державним підпри­ємством Львівський науково-дослідний та проектний інститут земле­устрою”.
Особистий внесок здобувача:
- проведення польових та лабораторно-аналітичних досліджень;
- опрацювання картографічних джерел з метою вивчення компонент­ного складу ґрунтового покриву та виділення простих і складних рівнів СҐП;
- розрахунок показників геометричної будови елементарних ґрунтових ареалів і мікрокатен та статистичне оцінювання результатів;
- встановлення рівня складності, контрастності, неоднорідності ґрунто­вого покриву Гологоро-Кременецького горбогір’я;
- вивчення зміни перелічених показників під впливом антропогенної діяльності;
- складання карти СҐП Гологоро-Кременецького горбогір’я.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були в основі матеріалів доповідей та обговорення на Міжнародній науковій конфе­ренції Генеза, географія і екологія ґрунтів” (Львів, 2003); Міжнародній нау­ковій конференції до 120-річчя географії у Львівському національному універ­ситеті імені Івана Франка (2003); Міжнародній конференції Екологічна геогра­фія: історія, теорія, методи, практика” (Тернопіль, 2004); Міжнародній науковій конференції Ландшафтознавство: традиції і тенденції” (Львів, 2004); наукових конференціях професорсько-викладацького складу Львівського національного університету імені Івана Франка (2003-2005).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано дев’ять наукових статей, які відображають зміст дисертації, з них чотири у виданнях, рекомен­дованих ВАКом України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Результати досліджень структури ґрунтового покриву Гологоро-Креме­нецького горбогір’я дають підстави зробити наступні висновки:
1. Диференціація ґрунтового покриву території дослідження та форму­вання його структури відбувається здебільшого під впливом геомор­фологічного чинника мезорельєфу. Меншу роль відіграють строка­тість материнських порід (Вороняки) та неоднорідні умови впливу ґрунтових вод (Гологірське пасмо, Вороняки). У ґрунтовому покриві горбогір’я переважають типи сірих лісових ґрунтів і чорноземів, які відрізняються на підтиповому та нижчих таксономічних рівнях. Вони утворюють елементарні ґрунтові ареали і мікрокатени, які разом з ЕҐА інтразональних та азональних ґрунтів формують ґрунтові комбінації.
2. Елементарні ґрунтові ареали Гологоро-Кременецького горбогір’я (най­простіші одиниці СҐП) відзначаються різноманітним змістом, оскільки ґрунти, що їх утворюють, відрізняються між собою не лише на вищих таксономічних рівнях (типу, підтипу), а й на нижчих (роду, виду, різ-новиду й розряду). Це зумовлює значну кількість виділених ЕҐА та складність ґрунтового покриву.
3. У геометричній будові елементарних ареалів встановлено низку зако­номірностей, зумовлених екологічними особливостями їхнього форму­вання та впливом ерозійних процесів:
- середня площа ЕҐА залежить від типу ґрунту та зростає від ясно-сірих лісових ґрунтів до чорноземів опідзолених;
- середня площа ЕҐА залежить від ступеня еродованості ґрунтів і зменшується від незмитих до сильнозмитих відмін. Ареали середньо- та сильнозмитих відмін ґрунтів різних типів мають, переважно, пло­щу менше 5га та чисельно переважають серед усіх ЕҐА. Незмиті ґрунти відзначаються розмірами понад 10га;
- від ступеня еродованості ґрунтів залежить також ступінь розчле­нування меж ЕҐА: коефіцієнт розчленування зростає від незмитих до сильнозмитих ґрунтів;
- показники геометричної будови ЕҐА еродованих ґрунтів, зокрема їх­ня площа, відзначаються вищим ступенем мінливості, ніж ареалів незмитих ґрунтів.
4. Мікрокатени Гологоро-Кременецького горбогір’я, які також є елемен­тарними одиницями СҐП, належать до ерозійно-делювіального спектру та сформовані еродованими та намитими ґрунтами. Попри невеликі пло­щі, вони відзначаються високим ступенем розчленування меж. Розміри, і розчленування меж мікрокатен характеризуються високою мінливістю.
5. ЕҐА та мікрокатени території досліджень формують ґрунтові комбі­нації, головним фактором виникнення яких є мезорельєф. Переважа­ючими ґрунтовими комбінаціями є варіації та поєднання, між компо­нентами яких існують односпрямовані генетичні зв’язки. Найбільш поширеними вони є в межах Гологірського пасма та Кременецьких гір. У межах Вороняк окрім них поширені поєднання-мозаїки, при фор­муванні яких важливу роль відіграють неоднорідні материнські породи.
6. Ґрунтові комбінації характеризуються високим ступенем роздрібненості та розчленованості ареалів, що їх утворюють. Особливо це проявляється у західній та центральній частині горбогір’я (Гологірське пасмо, Воро­няки), де за складністю ҐП комбінації належать не лише до крупно­блокових, а й до роздрібнених витягнутих. Ступінь складності ҐП не залежить від роду ҐК і може бути однаково високий як у поєднаннях, так і у варіаціях. Найвищий ступінь контрастності ҐК спостерігається у центральній частині горбогір’я (у межах Вороняк), де більшість ком­бінацій належить до класу контрастних. Контрастність ґрунтового по­криву за окремими показниками є неоднаковою. Якщо генетична контрастність для усіх комбінацій горбогір’я є порівняно невисокою, то за гранулометричним складом та ступенем еродованості ґрунтів доволі значною (хоча неоднорідний гранулометричний склад ґрунтів не є повсюдним явищем та спостерігається у межах Вороняк, рідше Го­логірського пасма). Контрастність ґрунтів у поєднаннях та поєднаннях-мозаїках загалом є вищою, ніж у варіаціях (хоча у Вороняках Ік ос­танніх є близьким за значеннями до поєднань). Відповідно до склад­ності та контрастності, найвища неоднорідність ґрунтового покриву притаманна для комбінацій центральної частини території досліджень, що зумовлено більшим горизонтальним розчленуванням території, ви­щим ступенем неоднорідності ґрунтів за гранулометричним складом, змитістю, літологією ґрунтотворних порід, порівняно з західною та східною частинами горбогір’я. Неоднорідність ґрунтового покриву не залежить від роду комбінацій.
7. Унаслідок антропогенного використання земель та розвитку інтен­сивної водної ерозії, спричиненої цим, у СҐП Гологоро-Кременецького горбогір’я за 30-річний період відбулася низка змін. Зокрема, змінився зміст деяких елементарних ґрунтових ареалів (ЕҐА незмитих ґрунтів перетворилися на слабозмиті, слабозмитих на середньозмитих тощо). Зросла кількість елементарних ґрунтових ареалів та мікрокатен. Спо­стерігається зменшення середньої та сумарної площ ЕҐА незмитих ґрунтів і зростання цих показників для ареалів еродованих відмін. Ступінь розчленування ареалів еродованих, а часто й незмитих ґрунтів, навпаки, збільшився. Простежується збільшення діапазону коливання показників геометричної будови ЕҐА та мікрокатен.
Внаслідок збільшення ступеня роздрібненості та розчленованості ґрунтового покриву зросла його складність. Контрастність ґрунтового по­криву комбінацій зросла за рахунок збільшення контрастності за кате­горіями змитості (намитості) ґрунтів для усіх ҐК; та за грануломе­тричним складом для більшості ҐК центральної частини горбогір’я. На фоні зростання складності та контрастності ґрунтового покриву збіль­шилася і його неоднорідність.
8. За досліджуваний період намітилися такі тенденції розвитку грун­тового покриву: за наявних темпів розвитку ерозійних процесів відбу­ватиметься подальше зростання кількості елементарних одиниць ґрун­тового покриву, що призведе до перетворення багатьох ҐК (особливо у межах Вороняк) з крупноблокових на роздрібнені. Збільшення площ еродованих грунтів зумовить підвищення контрастності грунтового покриву, особливо за ступенем еродованості грунтів. При цьому спосте­рігається два протилежних явища: нівелююча дія процесів водної ерозії в часі, тобто зменшення діапазону коливань величин КС між окремими комбінаціями простежується у центральній частині території дослі­джень. Для Гологірського пасма, навпаки, характерним є збільшення діапазону коливань контрастності грунтового покриву за ступенем еродованості. Можна зробити висновок, що при подальшому зростанні цього показника на території Гологірського пасма у майбутньому відбуватиметься також зменшення різниці між окремими грунтовими комбінаціями.
9. Врахування неоднорідності грунтового покриву при плануванні сільськогосподарського виробництва та запровадження протиерозійних заходів на території горбогір’я дасть змогу запобігти посиленню гетеро­генності грунтового покриву та перетворенню ерозійних процесів на механізм його руйнування.
Отримані результати пропонується використовувати при організації моніторингу грунтового покриву Гологоро-Кременецького горбогір’я. При цьому дані стану первинної та сучасної СҐП можуть слугувати про­міжними етапами для встановлення швидкості трансформації її окремих показників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агрокліматичний довідник по Львівській області. К.: Держсіль­госпвидав УРСР, 1959. 96с.
2. АндрониковВ.Л., АнанкоТ.В., МихайловаР.П., СимаковаМ.С., Шуби­наИ.Г. Отражение структуры почвенного покрова на почвенных картах // Почвоведение. 1993. - №7. С. 76-82.
3. АндрущенкоГ.О. Ґрунти Західних областей УРСР. Львів Дубляни: Вільна Україна, 1970. Ч.1. 184с.
4. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. М.: Изд-во ГУГК, 1978. 184с.
5. БіленкоД.К. Геоморфологічні спостереження на Кременеччині // Наукові праці української академії с.-г. наук. Вип.11. К., 1960. С.96-101.
6. БіликГ.І., ГолубецьМ.А. Принципи геоботанічного районування Укра­їнської РСР // Геоботанічне районування Української РСР. К.: Наукова думка”, 1977. С.9-16.
7. Богуцький А.Б. Лесові відклади Волино-Подільської височини // Мат. до вивч. природних ресурсів Поділля. Тернопіль-Кременець, 1963. С.12-14.
8. БогуцькийА.Б. Генетичні типи четвертинних відкладів Волино-По­дільської височини // Мат. науков. конф. по вивченню та використанню продуктивних сил Поділля. Вип. 1. Львів, 1966. С.3-21.
9. БондарчукВ.Г. Геологічна будова УРСР. К.-Х.: Радянська школа, 1947. 255с.
10. БондарчукВ.Г. Геоморфологія УРСР. К.: Радянська школа, 1949. 244с.
11. БондарчукВ.Г. Геологія України. К.: Вид-во АН УРСР, 1959. 832с.
12. БондарчукВ.Г. Геологічна будова УРСР. К.: Радянська школа, 1963. 375с.
13. БрадісЄ.М., БачурінаА.Ф. Рослинність УРСР. Болота. К.: Наукова думка, 1969. 241с.
14. БухалоМ.О. Флора і рослинність Гологір // Доповіді і повідомлення. Вип. 9. Ч. 2. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1961. С.115-118.
15. ВараваК.М. Підземні води четвертинних відкладів платформенної час­тини України. К.: Наукова думка, 1973. 135с.
16. ГавриленкоК.С., ШтогринО.Д., ЩепакВ.М. Підземні води західних об­ластей України. К.: Наукова думка, 1968. 316с.
17. Гагарина Э.И., РомаИ.В., КиселевВ.В. К характеристике структуры почвенного покрова конечно-моренного рельефа Псковской области // Почвоведение. 1991. №9. С.5-18.
18. ГаськевичО.В. Ерозійна деградація ґрунтів Гологоро-Кременецького гор­богір’я // Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість". К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. С. 95-98.
19. ГаськевичО.В. Оцінка варіабельності фізико-хімічних властивостей ґрун­тів Гологоро-Кременецького горбогір’я // Ґенеза, географія та екологія ґрунтів: Зб. наук. Праць. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. С. 91-95.
20. ГаськевичО.В. Роль ерозійних процесів у формуванні структури ґрун­тового покриву Гологірського пасма // Сучасні проблеми і тенденції роз­витку географічної науки. Мат. міжнар. конф. до 120-річчя географії у ЛНУ. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. С.274 - 276.
21. ГаськевичО. Вплив антропогенної діяльності на структуру ґрунтового по­криву північно-західної частини Подільської височини // Мат. VІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Наука і освіта 2004”. Т.57. Географія та геологія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. С.36-38.
22. ГаськевичО.В. Роль антропогенного чинника у формуванні структури ґрунтового покриву Гологоро-Кременецького горбогір’я // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного ун-ту. Серія: географія. Тернопіль. - № 2. Ч.1. 2004. С. 138-143.
23. ГаськевичО.В. Трансформація ґрунтового покриву в агроландшафтах Гологоро-Кременецького горбогір’я // Фізична географія та геоморфологія. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Вип. 46. Т 2. С. 47-53.
24. ГаськевичО.В. Экологические аспекты изучения структуры почвенного покрова // Человек и почва в ХХI веке / Тез. Всеросс. конф. "VII Доку­чаевские молодежные чтения". СПб., 2004. С. 124-125.
25. Геоботанічне районування Української РСР. К.: Наукова думка, 1977. 304с.
26. Геоморфология Украинской ССР / Под. ред. И.М.Рослого. К.: Вища школа, 1990. 287с.
27. ГерасимовИ.П., ГлазовскаяМ.А. Основы почвоведения и географии почв. М.: Географгиз, 1960. 490с.
28. ГеренчукК.И. Геоморфология Подолья // Наукові записки Чернівецького ун-ту. Серія геолого-географічних наук. Т. VIII. Вип. 2. 1950. С. 89-111.
29. ГеренчукК.І., КойновМ.М., ЦисьП.М. Природно-географічний поділ Львівського та Подільського економічних районів. Львів: Видавництво Львів. ун-ту, 1964. 222с.
30. ГлазовскаяМ.А. Почвы мира. География почв. Т.2. М.: Изд-во МГУ, 1973. 428с.
31. ГлазовскаяМ.А. Общее почвоведение и география почв. М.: Высшая школа, 1981. 400с.
32. ГлазовскаяМ.А. Денудационно-аккумулятивные структуры почвенного покрова как формы проявления педолитогенеза // Почвоведение. 2000. №2. С.134-147.
33. ГлазовскаяМ.А. Хелювиально-глеевое выщелачивание и органо-педоли­тогенез в формировании макро- и мезоструктур почвенного покрова в та­ежно-лесных ландшафтах // Генезис, география и картография почв: Науч. тр. Почвенного ин-та им. В.В.Докучаева. М., 2000. С77-106.
34. ГоголевИ.Н., КрасехаЕ.Н. Структура почвенного покрова и почвенное районирование Кеть-Енисейского междуречья // Почвоведение. 1977. - № 9. С. 26-37.
35. ГодельманЯ.М. Структура почвенного покрова и ее количественные ха­рактеристики (на основе Молдавской ССР). Автореф. дисс. канд. гео­граф. наук. Кишинев, 1969. 24с.
36. ГодельманЯ.М. Структура почвенного покрова и пути её математического объяснения // Вопросы исследования и использования почв Молдавии. 1969. №5. С.64-91.
37. ГодельманЯ.М. Картометрический метод характеристики структуры поч­венного покрова эродированных земель // Вопросы методики почвенно-эрозионного картирования. М., 1972. С. 245 - 260.
38. ГодельманЯ.М. Структура почвенного покрова и землеустроительное проектирование // Почвоведение. 1977. - № 9. С. 13-25.
39. ГодельманЯ.М. Развитие теории и методов картографии почв на основе учения о структуре почвенного покрова // Структура почвенного покрова и использование почвенных ресурсов. М.: Наука, 1978. С. 15-20.
40. ГодельманЯ.М. Неоднородность почвенного покрова и использование земель. М.: Наука, 1981. 200с.
41. ГодельманЯ.М. Классификационная система почвенного покрова // Поч­воведение. 1991. №6. С.15-26.
42. ГоркуновВ.А. Методические аспекты изучения структуры почвенного по­крова Могилевской области // Агрохімія і ґрунтознавство. Кн.2. Харків, 2002. С.42-43.
43. ГригорьевГ.И. Изучение элементарных структур почвенного покрова как обязательный метод почвенных исследований // Структура почвенного по­крова и использование почвенных ресурсов. М.: Наука, 1978. С.20-26.
44. ГриньГ.С., ДонченкоМ.Т. Некоторые показатели структуры почвенного покрова украинской лесостепи // Структура почвенного покрова и использование почвенных ресурсов. М.: Наука, 1978. С.152-155.
45. ГриньГ.С., КрупськийМ.К. Принципи агроґрунтового районування Укра­їнської РСР // Агрохімія і ґрунтознавство. Вип. 12. К.: Урожай, 1969. С.3-26.
46. ГусакМ. Поширення і динаміка ярів Волинської височини та північного краю Поділля // Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. С.240 - 242.
47. ДжеррардА.Дж. Почвы и формы рельефа: Комплекс. геоморфол.-почв. исследов. Л.: Недра, 1984. 208с.
48. ДмитриевЕ.А. Математическая статистика в почвоведении. М.: Изд-во МГУ, 1972. 292с.
49. ДмитриевЕ.А. Элементы организации почвы и структура почвенного покрова // Почвоведение. 1993. №2. С.23-30.
50. ДобровольскийВ.В. География почв с основами почвоведения. М.: Просвещение, 1976. 288с.
51. ДоспеховБ.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). М.: Агропромиздат, 1985. 351с.
52. ЗаверухаБ.В. Кременецькі гори як пам’ятка природи // Зб. Матеріали про охорону природи на Україні. №2. К., 1960. С.31-36.
53. ЗаверухаБ.В. Нарис рослинності Кременецьких гір та використання рос­линних ресурсів // Мат. до вивчення природних ресурсів Поділля. Тернопіль-Кременець, 1963. С.95-98.
54. ЗаверухаБ.В. Флора и растительность Кременецких гор: Автореф. дисс. канд. биол. наук. К., 1965.
55. Закономерности пространственного варьирования свойств почв и инфор­мационно-статистические методы их изучения. М.: Наука, 1970. 220с.
56. Закономерности развития региональной тектоники Украины / В.Г.Бондарчук, И.И.Чебаненко, Ю.М.Довгаль и др. К.: Наукова думка, 1983. 182с.
57. Заморій П.К. Четвертинні відклади України. К.: Вид-во КДУ, 1961. 551с.
58. ЗимовецБ.А., КоролюкТ.В., ПановаЕ.И. Структура почвенного покрова аридных территорий суббореального пояса Евразии // Почвоведение. 1993. - №7. С. 60-61.
59. ЗоновВ.Г., НауменкоА.А., СмагуловТ.А. Дифференциация структуры почвенного покрова сухой степи Тургайского плато // Почвоведение. 1983. №12. С.17-24.
60. ИенниГ. Факторы почвообразования. М.: Гос. изд. иностр. лит., 1948. 348с.
61. КалиниченкоВ.П., МинкинМ.Б. Статистический анализ закономерностей формирования структуры почвенного покрова сухой степи // Почвове­дение. 1984. - № 6. С. 101-110.
62. КарпачевскийЛ.О. Пестрота почвенного покрова и педон в лесных био­геоценозах // Почвенные комбинации и их генезис. М.: Наука, 1972. С. 150-153.
63. Картография почв и структура почвенного покрова. М.: Колос, 1980. 149с.
64. Классификация и диагностика почв СССР. М.: Колос, 1977. 224с.
65. Климатологический справочник СССР. По Украинской и Молдавской ССР. Вып.10. К.: Изд-во Управ. Гидрометеослужбы Украинской ССР, 1950. 713с.
66. КовалишинД.И. Основные типы структур почвенного покрова Украин­ского Полесья и их современное развитие в условиях интенсивного зем­леделия // Структура почвенного покрова и организация территории. М.: Наука, 1983. С. 94-98.
67. КовалишинД.І., ГуликС.В., Дем’янчукП.М. Особливості формування структури грунтового покриву Правобережного Лісостепу України // Агрохімія і грунтознавство. Випуск 65. Харків, 2004. С.91-97.
68. КовальчукІ.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Львів: Інститут Українознавства, 1997. 440с.
69. КозловскийФ.И. Почвенный индивидуум и методы его определения // За­кономерности пространственного варьирования свойств почв и информа­ционно-статистические методы их изучения. М.: Наука, 1970. С. 42-60.
70. КозловскийФ.И., СорокинаН.П. Почвенный индивидуум и элементарный анализ структуры почвенного покрова // Почвенные комбинации и их генезис. М.: Наука, 1972. С.50-57.
71. КозловскийФ.И., СорокинаН.П., ТравниковаЛ.С. Агрогенная динамика почв и микрорельефа склонов в Подмосковье // Генезис, география и картография почв: Науч. тр. М.: Почвенный институт им. В.В.До­кучаева РАСХН, 2000. С. 119-152.
72. КоролюкТ.В. Типизация структур почвенного покрова // Генезис, гео­графия и картография почв: Науч. тр. Почвенного ин-та им. В.В.Докучаева. М.: 2000. С. 240-252.
73. КорсуновВ.М., КрасехаЕ.Н. Пространственная организация почвенного покрова. Новосибирск: Наука, 1990. 200с.
74. КорсуновВ.М., КрасехаЕ.Н., РальдинБ.Б. Методология почвенных эколого-географических исследований и картографии почв. Улан-Удэ: Изд-во БНЦ СО РАН, 2002. 234с.
75. Краткий агроклиматический справочник Украины / Под ред. К.Т.Лог­винова. Л.: Гидрометеоиздат, 1976. 256с.
76. Кривульченко А. Педогалогеохімія інтразоналних ландшафтних комплек­сів Причорноморського сухого степу // Генеза, географія та екологія ґрун­тів. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. С.210-215.
77. КрупениковИ.А., ГодельманЯ.М., ХолмецкийА.М. Анализ структуры почвенного покрова как метод почвенно-географической характеристики природных регионов // Почвенные комбинации и их генезис. М.: Наука, 1972. С. 189-195.
78. Лазько Е.М., КирилюкВ.П., Сиворонов А.А., Яценко Г.М. Нижний до­кембрий западной части Украинского щита. Львов: Вища школа, 1975. 235с.
79. ЛевинА.Б. Структура почвенного покрова и возможности ее использо­вания для оценки потенциальной опасности эрозии почв // Оценка и кар­тирование эрозионно-опасных и дефляционно-опасных земель. М., 1978. С. 112-116.
80. Лидов В. П., Орлова В. К., Углова Л. В. Значение струйчатого размыва в формировании почвенного покрова // Эрозия почв и русловые процессы. Вып. 3. М.: Изд-во МГУ, 1973. С. 35-64.
81. Львівська область. Атлас. М.: Вид-во ГУГК, 1989. 41с.
82. МариничО.М., ШищенкоП.Г. Фізична географія України. К.: Т-во Знання”, КОО, 2003. 479с.
83. Междуречные ландшафты среднерусской лесостепи / Ф.И.Мильков, В.Н.Двуреченский, К.А.Дроздов и др. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1990. 232с.
84. МеллумаА.Ж. Формирование пространственных единиц почвенного по­крова в условиях холмистого рельефа ледниковой аккумуляции (на при­мере Латвийской ССР) // Почвенные комбинации и их генезис. М.: На­ука, 1972. С.73-80.
85. МильковФ.Н. Парагенетические ландшафтные комплексы // Научн. зап. Воронежск. отдела геогр. об-ва СССР. Воронеж, 1966. С.3-7.
86. МильковФ.Н. Ландшафтная сфера Земли. М.: Мысль, 1970. 207с.
87. НеуструевС.С. Генезис и география почв. М.: Наука, 1977. 328с.
88. НикитинаА.Н. Шкала контрастности почв БССР // Структура почвенного покрова и использование почвенных ресурсов. М.: Наука, 1978. С. 52-57.
89. ОрелМ.Д. Природні комплекси північного краю Поділля (в межах гор­богір'я Вороняки) // Вісн. Львів. ун-ту. Серія географічна. Вип.. 3. 1965. С. 52-57.
90. ОрелМ.Д. Антропогенові відклади Поділля та їх роль у формуванні при­родних комплексів // Вісник Львів. ун-ту. Серія географ. Вип.10. 1976. С.16-24.
91. Позняк С.П. Орошаемые черноземы юго-запада Украины. Львов: ВНТЛ, 1997. 240с.
92. ПознякС.П., КрасєхаЄ.Н., КітМ.Г. Картографування ґрунтового покри­ву. Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. 500с.
93. ПолыновБ.Б. Учение о ландшафтах / Избранные труды. М.: Изд-во АН СССР, 1959. С.492 - 511.
94. Почвенные комбинации и их генезис. М.: Наука, 1972. 214с.
95. Почвоведение: В 2-х ч. / Под ред. В.А.Ковды, Б.Г.Розанова. Почва и почвообразование / Г.Д.Белицина, В.Д.Василевская, Л.А.Гришина и др. М.: Высш. шк., 1988. Ч.1. 400с.
96. Почвы Украины и повышение их плодородия. Экология, режимы и про­цессы, классификация и генетико-производственные аспекты / Под ред. Н.И.Полупана. Киев: Урожай, 1988. Т. 1. 269с.
97. Природа Львівської області / За ред. К.І.Геренчука. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1972. 152с.
98. Природа Тернопільської області / За ред. К.І.Геренчука. Львів: Вища школа, 1979. 167с.
99. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые / Е.Ф.Шню­ков, А.В.Чекунов, А.С.Вялов и др. К.: Наукова думка, 1986. 184с.
100. Природа Украинской ССР. Климат / В.Н.Бабиченко, М.Б.Барабаш, К.Т.Логвинов и др. К.: Наукова думка, 1984. 232с.
101. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое райо­нирование / А.М.Маринич, В.М.Пащенко, П.Г.Шищенко и др. К.: Наукова думка, 1985. 224с.
102. Природа Украинской ССР. Почвы / Н.Б.Вернандер, И.Н.Гоголев, И.Д.Ковалишин и др. Киев: Наукова думка, 1986. 216с.
103. Природа Украинской ССР. Растительный мир / Т.Л.Андриенко, О.Б.Блюм, С.П.Вассер и др. К.: Наукова думка, 1985. 208с.
104. ПшевлоцькийМ., ГаськевичВ. Ґрунти Сокальського пасма і їх агротехно­генна трансформація. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2002. 180с.
105. РедькинФ.Б. Хозяйственная деятельность как фактор эволюции почвен­ного покрова // Генезис, география и картография почв. М., 2000. С.315 - 322.
106. РодеА.А. Система методов исследования в почвоведении. Новосибирск: Наука, 1971. 92с.
107. РозановБ.Г. Почвенный покров земного шара. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. 248с.
108. РомановаТ.А. Классификация почвенных сочетаний западной части Бело­русского Полесья // Почвенные комбинации и их генезис. М. Наука, 1972. С. 58-63.
109. РоомаИ.П. О методике количественной характеристики структуры поч­венного покрова // Почвенные комбинации и их генезис. М.: Наука, 1972. С. 177-180.
110. РуденкоФ.А. Гідрогеологія У