ГЕНЕТИКО-ЛІТОЛОГІЧНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ ФОРМУВАННЯ ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ РОЗТОЧЧЯ : ГЕНЕТИКО-литологические обусловленность ФОРМИРОВАНИЕ почвенного покрова РОЗТОЧЬЕ

Краткое описание

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

ПІДКОВА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 631.48:631.472](477.83)

ГЕНЕТИКО-ЛІТОЛОГІЧНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ ФОРМУВАННЯ ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ РОЗТОЧЧЯ

11.00.05 біогеографія і географія ґрунтів

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
КІТ МИРОН ГРИГОРОВИЧ
кандидат географічних наук, доцент

Львів 2008

Зміст
ст.
Вступ......................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. Чинники ґрунтоутворення....................................................................8
1.1. Геологічна будова........................................................................................10
1.2. Геоморфологічна будова.............................................................................13
1.3. Гідрогеологічні особливості.......................................................................16
1.4. Кліматичні умови.........................................................................................19
1.5. Рослинний покрив........................................................................................21
Висновки до розділу...............................................................................................24
РОЗДІЛ 2. Особливості генези і географії ґрунтів Розточчя..............................25
Висновки до розділу...............................................................................................36
РОЗДІЛ 3. Методика досліджень..........................................................................37
3.1. Методи досліджень......................................................................................37
3.2. Вибір і характеристика ключових ділянок................................................39
3.3. Лабораторно-аналітичні дослідження........................................................42
РОЗДІЛ 4. Теоретичні засади літогенної дивергенції ґрунтоутворення...........44
4.1. Оцінка гірської породи як чинника ґрунтоутворення..............................44
4.2. Поняття катена і літокатена........................................................................50
4.3. Суть поняття літогенна дивергенція ґрунтоутворення............................54
Висновки до розділу..............................................................................................56
РОЗДІЛ 5. Літогенна дивергенція ґрунтоутворення Розточчя..........................57
5.1. Літогенна дивергенція ґрунтоутворення у межах літокатен...................57
5.2. Практичне застосування методу літокатен...............................................76
Висновки до розділу..............................................................................................79
РОЗДІЛ 6. Морфогенетичні особливості ґрунтів Розточчя, зумовлені
літологією ґрунтоутворюючих порід...................................................................80
6.1. Морфологічні особливості..........................................................................80
6.2. Фізичні властивості.....................................................................................95
6.2.1. Гранулометричний склад............................................................................96
6.2.2. Загальні фізичні властивості......................................................................106
6.3. Фізико-хімічні властивості.........................................................................110
6.3.1. Гумусовий стан............................................................................................111
6.3.2. Карбонатність..............................................................................................127
6.3.3. Ємність катіонного обміну та склад ввібраних основ.............................134
6.3.4. Кислотно-основні властивості...................................................................138
6.4. Валовий хімічний склад ґрунтів................................................................143
6.5. Диференціація профілю ґрунтів................................................................157
Висновки до розділу..............................................................................................167
ВИСНОВКИ...........................................................................................................170
ДОДАТКИ..............................................................................................................174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................................209

ВСТУП

Ґрунтоутворюючі породи літологічний фактор за І.П. Герасимовим, М.А.Глазовською (1960) є одним із основних чинників ґрунтоутворення. Вони є тим твердофазним субстратом, у межах якого відбувається взаємодія живої і неживої речовини педосфери, формується ґрунт як біокосна система. Породи різняться хімічним, мінералогічним, гранулометричним складом, структурою тощо. Кожна з ознак може значною мірою і незалежно від інших впливати на процес ґрунтоутворення, знаходячи своє відображення у властивостях ґрунтів, їхньому валовому хімічному складі тощо. Різноманітність ґрунтоутворюючих порід у межах певної території у разі незмінності інших чинників ґрунтоутворення зумовлює літогенну дивергенцію ґрунтоутворення, значною мірою визначаючи структуру ґрунтового покриву території.
Актуальність теми. Розточчя специфічний у природному відношенні регіон, знаходиться у контактній зоні кількох фізико-географічних країн, через нього проходить частина Головного Європейського вододілу. Важливим є природоохоронне і рекреаційне значення Розточчя, наявність системи природоохоронних об’єктів у його межах. Аналіз літературних джерел показує, що дослідженню ґрунтового покриву Розточчя приділено мало уваги.
На формування ґрунтів і ґрунтового покриву у межах Розточчя значний вплив має літологічний фактор. Значна різноманітність ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід зумовлює велике різноманіття ґрунтів як на родовому, так на підтиповому і навіть типовому таксономічному рівнях, спричинюючи літогенну дивергенцію ґрунтоутворення у його межах. Це зумовлює значні труднощі у сільськогосподарському використанні територій. Для їхнього ефективного використання потрібно розробляти спеціальні технологічні прийоми і способи обробітку ґрунтів, адже поряд можуть залягати низькопродуктивні і родючі ґрунти, легкого і важкого гранулометричного складу, щебенюваті і без уламків порід тощо. Крім того, ґрунти, сформовані на літологічно неоднорідних породах, характеризуються різною величиною екологічної стійкості та агровиробничої цінності, що зумовлює необхідність застосування різних заходів з оптимізації землекористування. Зважаючи на це, найбільш актуальним слід вважати використання методу літокатен під час детального картографування ґрунтів Розточчя. Це зумовить вищу якість обстеження ґрунтового покриву поряд зі значним його здешевленням.
Об’єкт і предмет досліджень. Об’єктом досліджень є ґрунти Розточчя, їхні морфологічні, фізичні, фізико-хімічні властивості. Предмет досліджень літогенна дивергенція ґрунтоутворення і генетико-літологічна обумовленість формування ґрунтового покриву Розточчя.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям досліджень за темою дисертаційної роботи пов’язаний з Національною програмою охорони земель” на 1996 2010 рр., державною науково-технічною програмою Родючість і охорона ґрунтів” на 2001 2010 рр., держбюджетною темою Географічні проблеми розвитку депресивних регіонів України: оцінка розвитку депресивності в сільськогосподарських регіонах України” (Вс-220Ф, державний реєстраційний номер 0104U002137), кафедральною проблематикою Проблеми генези, географії і класифікації ґрунтів Західного регіону України” (Вс-77Б, державний реєстраційний номер 1010U001424), госпдоговірною темою Консервація деградованих земель Львівщини” (Вм-17-06, державний реєстраційний номер 0107U003721).
Мета роботи вивчити морфологічні, фізичні, фізико-хімічні властивості ґрунтів Розточчя, особливості їхньої генетичної будови, генези, закономірності зміни основних показників їхніх властивостей залежно від літології ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід.
Для досягнення поставленої мети було виконано наступні завдання:
- проведено аналіз і оцінку чинників ґрунтоутворення Розточчя;
- досліджено ґрунтоутворюючі і підстилаючі породи, визначено їхній мінералогічний і петрографічний склад, структуру і інші властивості;
- вивчено морфологічні, фізичні, фізико-хімічні властивості ґрунтів і їхній зв’язок з літологією ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід;
- визначено валовий хімічний склад ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід, виявлено зміни, які відбулись у валовому хімічному складі ґрунтів у результаті процесу ґрунтоутворення;
- розраховано ступінь диференціації профілю ґрунтів, сформованих на літологічно різних породах, на основі розрахованих показників діагностовано процеси, що проходять у ґрунтах;
- побудовано літокатени як серії ґрунтів, відмінності між якими обумовлені літологією порід;
- досліджено літогенну дивергенцію ґрунтоутворення у межах Розточчя.
Методи досліджень. Вивчення ґрунтового покриву Розточчя, зв’язку ґрунтів і їхніх властивостей з літологією ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід проводили із використанням порівняльно-географічного, профільно-генетично-факторного, порівняльно-аналітичного методів і методу літокатен.
Наукова новизна:
- уперше в межах України на прикладі Розточчя детально вивчено явище літогенної дивергенції ґрунтоутворення;
- у ґрунтово-географічних дослідженнях території західного регіону України вперше використано метод літокатен;
- обгрунтовано генетико-літологічну обумовленість формування ґрунтів на різних таксономічних рівнях;
- проведено оцінку диференціації ґрунтового профілю на основі розрахунку фактора вилуговування і елювіально-акумулятивних коефіцієнтів з використанням результатів валового хімічного аналізу;
- використано шліфи ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід з метою встановлення їхнього впливу на властивості сформованих на них ґрунтів;
- побудовано літокатени у межах ключових ділянок.
Практичне значення. Результати досліджень можуть бути використані для удосконалення діагностики і класифікації ґрунтів; для корегування матеріалів ґрунтового обстеження попередніх років; природним заповідником Розточчя” і Яворівським національним природним парком для еколого-господарського зонування їхньої території; під час бонітування ґрунтів і ґрунтово-екологічній оцінці, а також розробленні заходів із раціонального землекористування. Рекомендовано застосовувати метод літокатен під час проведення детального великомасштабного обстеження ґрунтів.
Особистий внесок здобувача. Автор провела польові і лабораторні дослідження ґрунтів, вивчила літогенну дивергенцію ґрунтоутворення і генетико-літологічну обумовленість формування ґрунтів на різних таксономічних рівнях; обґрунтувала використання методу літокатен в умовах значної різноманітності ґрунтоутворюючих порід; оцінила ступінь диференціації ґрунтів залежно від ґрунтоутворюючих порід, використала шліфи для визначення морфогенетичних властивостей ґрунтів.
Апробація результатів роботи. Основні результати роботи доповідали та обговорювали на VII з’їзді Українського товариства ґрунтознавців і агрохіміків (Київ, 2006), IV Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів (Дніпропетровськ, 2007), звітних наукових конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2005 2007).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у семи одноосібних наукових статтях, з них п’ять у виданнях, рекомендованих ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Одним із головних чинників формування ґрунтового покриву Розточчя є літологічні особливості ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід. Породи, характеризуючись різною літологією, мінералогічним і петрографічним складом, вмістом СаСО3 тощо, впливають на будову і властивості ґрунтів, які на них утворились. Встановлено, що характерною особливістю Розточчя є літогенна дивергенція ґрунтоутворення, яка зумовлює складність і дрібноконтурність ґрунтового покриву, представленого зональними (дерново-підзолистими, сірими лісовими), азональними (лучними, лучно-болотними, болотними, торфово-болотними) та інтразональними (дерново-карбонатними) ґрунтами.
2. Найбільш потужний профіль мають дерново-підзолисті і сірі лісові ґрунти, ґрунтоутворюючими породами яких є дочетвертинні і водно-льодовикові піски і супіски та лесоподібні суглинки (до 130 см). Профіль ґрунтів, які сформувались на елювії щільних карбонатних порід (рендзини на елювії вапняків, мергелів), має потужність до 60 см. Властивості ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід знаходять своє відображення у забарвленні генетичних горизонтів ґрунтів, структурі, гранулометричному складі, наявності уламків порід у профілі тощо.
3. Гранулометричний склад ґрунти Розточчя успадкували від ґрунтоутворюючих порід. Переважають фракції піску або грубого пилу, окрім дерново-карбонатних ґрунтів, сформованих на елювії мергелів, у них переважає мулиста фракція. Пісок у профілі дерново-карбонатних ґрунтів накопичується зазвичай у формі нерозчинного залишку у результаті декарбонізації порід з наступним вилуговуванням карбонатів. Дерново-підзолисті ґрунти Розточчя, які сформувались на водно-льодовикових пісках і супісках, характеризуються вищими показниками щільності твердої фази і щільності будови, а також меншою шпаруватістю, ніж дерново-підзолисті ґрунти, сформовані на дочетвертинних пісках. Для гумусово-акумулятивного горизонту рендзин характерні найнижчі величини щільності твердої фази і щільності будови (2,42 2,43 і 0,98 1,03 г/см3 відповідно), а також найвища шпаруватість (47,62 59,27 %) серед ґрунтів Розточчя.
4. Ґрунти Розточчя, сформовані на елювії щільних карбонатних порід, характеризуються вищим вмістом гумусу (2,29 4,98 %), ніж ґрунти, сформовані на дочетвертинних і водно-льодовикових пісках та супісках (менше 2 %). У ґрунтах під лісом тип гумусу гуматно-фульватний, ФК переважають над ГК, незалежно від типу ґрунтоутворюючих порід. Відмінності величин коефіцієнта оптичної щільності гумінових кислот та коефіцієнта екстинції верхніх горизонтів ґрунтів опосередковано свідчать про відмінності їхніх ґрунтоутворюючих порід.
5. Вміст карбонатів, їхня форма і розміри вказують на ступінь вивітреності породи і вилуговування продуктів руйнування. Дерново-карбонатні ґрунти, сформовані на елювії вапняків, характеризуються вищою карбонатністю профілю, ніж рендзини, сформовані на елювії мергелів, що зумовлено різним вмістом СаСО3 у породах (вміст СаСО3 у вапняках перекристалізованих становить 93,20 %, вапняках згусткових 92,86 %, а у мергелях глинистих 43,12 %). Підстилання ґрунтів продуктами вивітрювання карбонатних порід зумовлює гідрогенне окарбоначення нижньої частини ґрунтового профілю.
6. У вбирному комплексі ґрунтів Розточчя переважають катіони кальцію. У ґрунтах, які сформувались на елювії щільних карбонатних порід або підстеляються продуктами їхнього вивітрювання, спостерігається збільшення вмісту ввібраного кальцію вниз по профілю до ґрунтоутворюючої породи, відповідно зростає сума ввібраних основ і ступінь насичення ними. Вплив ґрунтоутворюючих порід на ємність катіонного обміну і вбирну здатність ґрунтів є опосередкованим через гранулометричний склад ґрунтів.
7. Дерново-підзолисті ґрунти, ґрунтоутворюючими породами яких є дочетвертинні і водно-льодовикові піски і супіски, характеризуються вищою кислотністю ґрунтового розчину і більшими величинами гідролітичної кислотності, ніж дерново-підзолисті ґрунти, підстелені щільними карбонатними породами, та сірі лісові ґрунти, сформовані на лесоподібних суглинках. Наявність кальцію у ґрунтоутворюючій або підстилаючій породі сприяє нейтралізації кислотності ґрунтового розчину, надаючи йому нейтральної або слабо(середньо-) лужної реакції, зменшує величину гідролітичної кислотності.
8. Основу мінеральної частини ґрунтів Розточчя (більше 95 %) становлять оксиди силіцію, феруму, алюмінію і кальцію, абсолютно переважає оксид силіцію. Профільний аналіз валового хімічного складу ґрунтів Розточчя свідчить про успадкованість його від ґрунтоутворюючих порід. Дерново-карбонатні ґрунти характеризуються високим вмістом півтораоксидів у мінеральній частині, що свідчить про інтенсифікацію процесів внутрішньоґрунтового вивітрювання, у результаті чого утворюються вторинні мінерали, а також збільшується розчинність і вилугованість карбонатів. Дерново-підзолисті ґрунти характеризуються диференціацією профілю за елювіально-ілювіальним типом.
9. Ґрунти Розточчя диференційовані за мулом, величина загального ступеня диференціації профілю ґрунтів змінюється від 1,25 до 3,26 у такій послідовності: дернові → дерново-слабопідзолисті → дерново-середньопідзолисті → сірі лісові ґрунти. У ґрунтах на двочленних відкладах, у яких материнська порода повністю охоплена процесами ґрунтоутворення, вплив підстилаючої породи більш виражений, загальний ступінь диференціації профілю у них збільшується.
10. Вивітрювання карбонатних порід, розчинення і вилуговування продуктів руйнування зумовило еволюцію дерново-карбонатних ґрунтів Розточчя. Еволюційний ряд ґрунтів такий: дерново-карбонатні типові → слабовилуговані → середньовилуговані ґрунти. Останні за показниками фізичних і фізико-хімічних властивостей наближаються до відповідних показників дерново-підзолистих ґрунтів. Це вказує на те, що наступною стадією їхньої еволюції є формування дерново-підзолистих ґрунтів, підстелених щільними карбонатними породами.
11. На основі проведених досліджень рекомендуємо вивчення ґрунтів і ґрунтового покриву територій, які характеризуються неоднорідністю і різноманітністю ґрунтоутворюючих порід, проводити з використанням методу літокатен. Це дасть можливість скласти достовірні карти великого масштабу, запровадити еколого-безпечне землекористування, а також значною мірою зменшить вартість досліджень.

cписок використаних джерел

1. Агрокліматичний довідник по Львівській області. К.: Держсільгоспвидав УРСР, 1959. 96 с.
2. Александрова Л.Н. Изучение процессов гумификации растительных остатков и природы новообразованных гумусовых кислот // Почвоведение. 1972. № 7. С. 37 45.
3. Александрова Л.Н. Органо-минеральные производные гумусовых кислот и методы их изучения // Почвоведение. 1967. № 7. С. 61 72.
4. Андрущенко Г.О. Ґрунти західних областей УРСР. Львів Дубляни: Вид-во Вільна Україна”, 1970. Ч.1. 184 с.
5. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1970. 489 с.
6. Атлас почв Украинской ССР / Под ред. Н.К. Крупского, Н.И. Полупана. К.: Урожай, 1979. 159 с.
7. Ахтырцев Б.П. Серые лесные почвы Центральной России. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1979. 160 с.
8. Багнавец О.С. Гумусное состояние серых лесных почв северной части Приволжской возвышенности, развитых на разных почвообразующих породах // Почвоведение. 1988. № 10. С. 48 58.
9. Бельчикова Н.П. Некоторые закономерности содержания, состава гумуса и свойств гуминовых кислот в главнейших группах почв Союза ССР // Труды Почвенного ин-та им. В.В. Докучаева. 1951. Т. 38. С. 33 58.
10. Бень Я., Кендзера О., Пронишин Р. Морфоструктура та геодинаміка Розточчя // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Українська геоморфологія: стан і перспективи”. Львів: Меркатор. 1997. С. 76 79.
11. Білик Г.І., Брадіс Є.М. Геоботанічне районування Української РСР // Укр. бот. журн. 1962. Т.ХІХ. №4. С. 23 32.
12. Бондарчук В.Г. Геологія України. К.: Вид-во АН УРСР, 1959. 829 с.
13. Боул С., Хоул Ф., Мак-Крекен Р. Генезис и классификация почв. Пер. с англ. М.И. Герасимовой. М.: Прогресс, 1977. 417 с.
14. Боч М.С., Рубцов Н.И. О болотных массивах западных районов Подольской возвышенности // Ботанический журнал. 1962. № 4. С. 68 72.
15. Бреус Н.М. Серые лесные почвы // Почвы Украины и повышение их плодородия. Т. 1. Экология, режимы и процессы, классификация и генетико-производственнные аспекты / Под ред. Н.И. Полупана. К.: Урожай, 1988. С. 148 162.
16. Бреус Н.М., Полупан М.І. Агроґрунтове районування // Географічна енциклопедія України: в 3-х т. К., 1989. Т. 1: А-Ж. С. 13.
17. Вадюнина А.Ф., Корчагина З.А. Методы исследования физических свойств почв. М.: Агропромиздат, 1986. 416 с.
18. Ващенко В.М. Подземные воды // Ресурсы поверхностных вод. М. Л.: Гидрометеоиздат, 1969. Т. 6. Вып. 1. С. 138 178.
19. Вильямс В.Р. Почвоведение. М.: Сельхозгиз, 1946. 456 с.
20. Вишневський Й.Я., Стаднюк М.В. Рендзини природного заповідника Розточчя” // Природа Розточчя: Збірник науково-технічних праць природного заповідника Розточчя”. Вип. 1. Івано-Франкове: ПЗ Розточчя”, 1999. С. 58 60.
21. Возбуцкая А.Е. Химия почвы. М.: Высш. Шк., 1968. 426 с.
22. Высоцкий Г.Н. Очерки о почвах и режиме грунтовых вод // Бюллетень почвоведа. Москва. 1927. № 1 4.
23. Гагарина Э.И. Опыт изучения выветривания обломков карбонатных пород в почве // Почвоведение. 1968. № 9. С. 117 126.
24. Геоботанічне районування Української РСР. К.: Наукова думка, 1977. 304 с.
25. Герасимов И.П., Глазовская М.А. Основы почвоведения и география почв. М.: Географгиз, 1960. 491 с.
26. Герасимов И.П., Зонн С.В. Подзол и глей; псевдоглей и псевдоподзол (к приоритету генетических понятий). Почвоведение. 1971. № 8. С. 118 129.
27. Геренчук К.І., Койнов М.М., Цись П.М. Природно-географічний поділ Львівського та Подільського економічних районів. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1964. 222 с.
28. Глинка К.Д. Почвоведение. М.; Л.: Сельколхозгиз, 1932. 599 с.
29. Глинка Н.Д. Деградация и подзолистый процесс // Почвоведение. 1924. № 3 4.
30. Глушко В.В. Львівський палеозойський прогин // Географічна енциклопедія України: В 3-х т. К., 1990. Т. 2: З-О. С. 310.
31. Глушко В.В. Рава-Руська зона // Географічна енциклопедія України: В 3-х т. К., 1993. Т. 3: П-Я. С. 109.
32. Гнатюк Р. Геоморфологічні райони Південного Розточчя // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Українська геоморфологія: стан і перспективи”. Львів: Меркатор, 1997. С. 100 102.
33. Гнатюк Р. Головні орографічні елементи й орографічні напрями Південного Розточчя // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. Львів. 1999. Вип. 24. С. 148 152.
34. Гнатюк Р.М. Основні елементи рельєфу заповідника „Розточчя” // Наук. вісник: Збірник наук.-техн. праць. Вип. 4. Львів: УкрДЛТУ, 1995. С. 15 22. С.
35. Гнатюк Р.М. Основні елементи рельєфу Південного Розточчя // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. Львів. 1998. Вип. 21. С. 126 129.
36. Гоголев И.Н. К вопросу о генезисе темноцветных /рендзинных/ почв под лесом // Почвоведение. 1952. № 3. С. 241 250.
37. Гоголев И.Н. Путеводитель єэкскурсии Всесоюзного совещания по генезису, классификации и сельскохозяйственной типологии почв советских Карпат и прилегающих территорий. Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1963. Вып. 7. 64 с.
38. Гоголев И.Н. Темноцветные почвы (рендзины) Западных областей Украины: Рукопись. Дис. канд. с-х. наук. М., 1951. 203 с.
39. Гришина Л.А., Орлов Д.С. Система показателей гумусного состояния почв // Проблемы почвоведения (советские почвоведы к ХІ Международному конгрессу почвоведов). М.: Наука, 1978. С. 42 47.
40. Гузій А. Природний заповідник „Розточчя” в мережі природоохоронних об’єктів Розтоцької гряди // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. Львів. 2000. Вип. 26. С. 75 81.
41. Джеррард А.Дж. Почвы и формы рельефа. М.: Недра, 1984. 208 с.
42. Дмитриев Е.А. Математическая статистика в почвоведении. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. 292 с.
43. Добровольский В.В. География почв с основами почвоведения. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. 384 с.
44. Добровольский Г.В., Урусевская И.С. География почв. М.: Изд-во МГУ, 2004. 460 с.
45. Докучаев В.В. Избранные сочинения. М.: Госсельхозиздат, 1949. Т.3. с. 248.
46. Докучаев В.В. К вопросу о соотношении между возрастом и высотой местности, с одной стороны, характером и распределением черноземов, лесных земель и солонцов с другой // Избр. соч. М.: Госсельхозиздат, 1949. Т. 3. 284 с.
47. Докучаев В.В. Реферат и критический разбор геоботанических исследований проф. С.И. Коржинского в бассейне Камы и части Волги: Собр. Соч. М.: Сельхозгиз, 1951. Т.6.
48. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (С основами статистической обработки результатов исследований). М.: Колос, 1979. 416 с.
49. Дюшофур Ф. Основы почвоведения. Эволюция почв. Пер. с франц. М.: Прогресс, 1970. 591 с.
50. Зайдельман Ф.Р. Естественное и антропогенное переувлажнение почв. СПб.: Гидрометеоиздат, 1993. 286 с.
51. Зайдельман Ф.Р. Подзоло- и глееобразование. М.: Наука, 1974. 195 с.
52. Иенни Г. Факторы почвообразования. М.: Гос. изд. иностр. лит., 1948. 348 с.
53. Каск Р.П. Дерново-карбонатные выщелоченные и оподзоленные почвы или буроземы // Почвоведение. 1976. № 7. С. 17 27.
54. Кауричев И.С., Ноздрунова Е.М. Общие черты генезиса почв временного избыточного увлажнения // Новое в теории оподзоливания и осолодения почв. М.: Изд-во АН СССР, 1964. С. 46 61.
55. Качинский Н.А. Физика почвы. М.: Высшая школа, 1965. Ч. 1. 323 с.
56. Кирильчук А.А., Позняк С.П. Дерново-карбонатні грунти (рендзини) Малого Полісся. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. 180 с.
57. Кіт М. Г. Клімат ґрунтів і його роль в процесах ґрунтоутворення // Грунт основа добробуту держави, турбота кожного. Матеріали VII з’їзду УТГА. Кн. 2. Харків. 2006. С. 82 84.
58. Кіт М. Ґрунтова кліматологія, сучасний стан і перспективи розвитку // Збірник наукових праць міжнародної конференції Генеза, географія та екологія ґрунтів”. Львів, 1999. С. 40 44.
59. Кіт М. Клімат ґрунтів західних областей України // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. 1998. Вип. 23. С. 46 53.
60. Кіт М., Іванець Н. Морфологічні особливості буроземів національного парку Сколівські Бескиди” і їхній зв’язок з літологією ґрунтоутворюючих порід // Ґенеза, географія та екологія ґрунтів: Зб. наук. праць. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. С. 169 172.
61. Классификация и диагностика почв СССР / Сост. В.В. Егоров, В.М. Фридланд, Е.Н. Иванова и др. М.: Колос, 1977. 223 с.
62. Ковалишин Д.И. Дерново-карбонатные и дерновые скелетные (литогенные) почвы // Почвы Украины и повышение их плодородия. Т. 1. Экология, режимы и процессы, классификация и генетико-производственнные аспекты / Под ред. Н.И. Полупана. К.: Урожай, 1988. С. 140 142.
63. Ковальчук І.П. Гідрологічні особливості Українського Розточчя // Природа Розточчя: Збірник науково-технічних праць природного заповідника Розточчя”. Вип. 1. Івано-Франкове: ПЗ Розточчя”, 1999. С. 52 58.
64. Ковальчук І.П., Більська М.А. Геоекологія Розточчя. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003. 192 с.
65. Ковда В.А. Основы учения о почвах. Общая теория почвообразовательного процесса. М.: Наука, 1973. Кн. 1. 432 с.
66. Кононова М.М. Органическое вещество почвы. Его природа, свойства и методы изучения. М.: Изд-во АН СССР, 1963. 313 с.
67. Кононова М.М. Современные задачи в области изучения органического вещества почвы // Почвоведение. 1972. № 7. С. 27 36.
68. Кононова М.М., Бельчикова Н.П. Ускоренные методы определения состава гумуса минеральных почв // Почвоведение. 1961. № 10. С. 75 87.
69. Костюкевич Л.И., Алексейчик Н.И. Влияние известкования и удобрения на содержание и состав гумуса в дерново-подзолистой почве // Почвоведение. 1990. № 2. С. 37 48.
70. Краєзнавство і туристика. 1995. № 1. 20 с.
71. Кудрин Л.Н. Гипсы верхнего тортона юго-западной окраины Русской платформы. ИЛУ, 1955.
72. Лебедева И.И., Ахтырцев Б.П., Коковина Т.П. Классификация аккумулятивно-гумусовых почв // 100 лет генетического почвоведения. М.: Наука, 1986. С. 55.
73. Ломаев А.А. Геология карста Волыно-Подолии. К.: Наукова думка, 1979. 230 с.
74. Манушева Л. Различия в некоторых свойствах гумусового горизонта под влиянием материнской породы и состава лесных фитоценозов // Почвоведение. 1970. № 6. С. 75 81.
75. Маринич О.М., Пархоменко Г.О., Петренко О.М., Шищенко П.Г. Удосконалена схема фізико-географічного районування України // Укр. географ. журнал. 2003. № 1. С. 16 20.
76. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України. К.: Т-во Знання”, КОО, 2003. 479 с.
77. Муха Б.П. Розточчя // Географічна енциклопедія України: в 3-х т. К., 1993. Т. 3: П-Я. С. 144.
78. Мякина Н.Б., Аринушкина Е.В. Методическое пособие для чтения результатов химических анализов почв. М., Изд-во Моск. ун-та, 1979. 62 с.
79. Найдин Д.П. Основные черты тектоники Львовско-Люблинской мульды // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел геологии. Т. ХХVІІІ (3), 1953.
80. Ногина Н.А. Результаты обобщения материалов, характеризирующих подзолистые почвы // Почвенно-мелеоративные проблемы и пути повышения плодородия почв нечерноземной зоны УССР. М.: Колос, 1979. С. 135 148.
81. Оленчук Я.С., Николин А.Г. Ґрунти Львівської області. Львів: Вид-во „Каменяр”, 1969. 84 с.
82. Орлов Д.С,. Бирюкова О.Н., Суханова Н.И. Органическое вещество почв Российской Федерации. М.: Наука, 1996. 256 с.
83. Орлов Д.С. Гумусовые кислоты почв и общая теория гумификации. М.: Изд-во МГУ, 1990. 325 с.
84. Орлов Д.С. Химия почв. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. 400 с.
85. Орлов Д.С., Бирюкова О.Н. Гумусное состояние почв как функция их биологической активности // Почвоведение. 1984. № 8. С. 39 49.
86. Орлов Д.С., Гришина Л.А., Ерошичева Н.Л. Практикум по биохимии гумуса. М.: Изд-во МГУ, 1969. 155 с
87. Палієнко В.П., Барщевський М.Є. і ін. Загальне геоморфологічне районування території України // Український географічний журнал. Киів. 2004. № 1. С. 3 11.
88. Підвальна Г.С., Позняк С.П. Гумусовий стан автоморфних ґрунтів Пасмового Побужжя. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2004. 192 с.
89. Підкова О. Валовий хімічний склад ґрунтів Розточчя // Наук. вісн. ВДУ ім. Л.Українки, серія географія. Луцьк. 2007. №2. Ст. 37 47.
90. Підкова О. Дерново-карбонатні грунти Розточчя // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. Вип. 33. Львів. 2006. С. 326 332.
91. Підкова О. Морфогенетичні особливості дерново-підзолистих ґрунтів Розточчя // Історія української географії. Всеукр. науково-теоретичний часопис. Тернопіль: Підручники і посібники. 2005. Випуск 1 (11). С. 63 67.
92. Підкова О.М. Використання методу літокатен при дослідженні грунтового покриву в умовах значного різноманіття грунтотвірних порід // Грунт основа добробуту держави, турбота кожного. Матеріали VII з’їзду УТГА. Кн. 2. Харків. 2006. С. 137 139.
93. Підкова О.М. Чинники ґрунтоутворення Розточчя // Наук. вісн. ВДУ ім. Л.Українки, серія географія. Луцьк. 2006. № 2 С. 139 145.
94. Платонова Г.Ю. Ґрунтово-географічне районування // Географічна енциклопедія України: в 3-х т. К., 1989. Т. 1: А-Ж. С. 300 301.
95. Плотникова Т.А. Характеристика особенностей образования и природы гумусовых веществ почв с помощью данных оптической плотности // География, генезис и плодородие почв: Сб. трудов. Л.: Колос, 1972. Вып. V. С. 196 210.
96. Подзолистые почвы центральной и восточной частей европейской территории СССР / Под ред. А.А. Роде, Н.А. Ногиной, И.В. Забоевой. Л.: Наука, 1980. 299 с.
97. Позняк С.П., Красєха Є.Н., Кіт М.Г. Картографування ґрунтового покриву. Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. 500 с.
98. Позняк С.П., Красєха Э.Н. Чинники ґрунтоутворення. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2007. 400 с.
99. Полевой определитель почв / Под ред. Н.И. Полупана, Б.С. Носко, В.П. Кузьмичева. К.: Урожай, 1981. 320 с.
100. Полузеров Н.А. К методике количественной оценки процесса почвообразования на основе химического анализа // Почвоведение. 1970. № 9. С. 26 33.
101. Полупан Н.И. Классификация почв // Почвы Украины и повышение их плодородия. Т. 1. Экология, режимы и процессы, классификация и генетико-производственнные аспекты / Под ред. Н.И. Полупана. К.: Урожай, 1988. С. 116 127.
102. Полупан Н.И., Тихоненко Д.Г., Ковалишин Д.И. Дерново-подзолистые почвы // Почвы Украины и повышение их плодородия. Т. 1. Экология, режимы и процессы, классификация и генетико-производственнные аспекты / Под ред. Н.И. Полупана. К.: Урожай, 1988. С. 128 137.
103. Полынов Б.Б. Валовой почвенный анализ и его толкование // Почвоведение. 1944. № 10. С. 482 490.
104. Пономарева В.В. Теория подзолообразовательного процесса. М.; Л.: Наука, 1964. 380 с.
105. Пономарева В.В., Плотникова Т.А. Гумус и почвообразование. Л.: Наука, 1980. 220 с.
106. Почвоведение. В 2-х ч. / Под ред. В.А. Ковды, Б.Г. Розанова. Ч. 1. Почва и почвообразование / Г.Д. Белицина, В.Д. Васильевская, Л.А. Гришина и др. М.: Высш. Шк., 1988. 400 с.
107. Почвоведение. В 2-х ч. / Под ред. В.А. Ковды, Б.Г. Розанова. Ч. 2. Типы почв, их география и использование / Богатырев Л.Г., Васильевская В.Д., Владиченский А.С. и др. М.: Высш. шк., 1988. 368 с.
108. Почвы УССР / Н.Б. Вернандер, М.М. Годлин, Н.Г. Самбур, С.А. Скорина. Киев, Харьков: Госиздат. сельхоз. литер., 1951. 320 с.
109. Почвы УССР и их плодородие / В.Г. Крикунов, Н.И. Полупан. К.: Вища школа. Головное изд-во, 1987. 320 с.
110. Природа Львівської області / Під ред. К.І. Геренчука. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1972. 152 с.
111. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые / Е.Ф. Шнюков, А.В. Чекунов, А.С. Вялов и др. К.: Наукова думка, 1986. 184 c.
112. Природа Украинской ССР. Почвы / Н.Б. Вернандер, И.Н. Гоголев, И.Д. Ковалишин и др. Киев: Наукова думка, 1986. 216 с.
113. Природа Украинской ССР. Растительный мир / Т.Л. Андриенко, О.Б. Блюм, С.П. Вассер и др. К.: Наукова думка, 1985. 208 с.
114. Рейнтам Л.Ю. Морфология и регрессии между генетическими горизонтами почв буроземного, псевдоподзолистого и дерново-подзолистого типов // Почвоведение. 1970. № 12. С. 154 169.
115. Роде А.А. Генезис почв и современные процессы почвообразования. М.: Наука, 1984. 256 с.
116. Роде А.А. Подзолообразовательный процесс. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1937. 454 с.
117. Роде А.А. Система методов исследования в почвоведении. Новосибирск: Наука, 1984. 256 с.
118. Розанов Б.Г. Генетическая морфология почв. М.: Изд-во МГУ, 1975. 293 с.
119. Розанов Б.Г. Морфология почв. М., 1983. 320 с.
120. Розанов Б.Г. Морфология почв. М.: Изд-во Моск. ун-та, 2004. 432 с.
121. Руденко Ф.А. Гідроекологія Української РСР. К.: Вища школа, 1972. 175 с.
122. Самойлова Е.М. Почвообразующие породы. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. 173 с.
123. Свидницький Б. Антропогенна трансформація дерново-слабопідзолистих зв’язнопіщаних ґрунтів Розточчя внаслідок сільськогосподарського використання // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. Львів. 2004. Вип. 30. С. 294 298.
124. Свидницький Б.П., Прокопів П.Я. Дерново-слабопідзолисті піщані ґрунти заповідних територій Розточчя // Проблеми і перспективи розвитку природоохоронних об’єктів на Розточчі. Матеріали міжнар. наук.-практ. конференції. Львів: Логос, 200. С. 166 168.
125. Свинко Й.М., Сивий М.Я. Геологія. К.: Либідь, 2003. 480 с.
126. Соболевський Е.Е. Гідрогеологічне районування // Географічна енциклопедія України: в 3-х т. К., 1989. Т. 1: А-Ж. С. 262.
127. Соколов Д.Ф., Судницина Т.Н. Состав и оптические свойства гуминовых кислот некоторых лесных почв // Доклады АН СССР, 1961. Т. 138. № 4. С. 931 934.
128. Соловей В.Б., Величко В.А. Функціонально-екологічні закономірності формування дерново-карбонатних грунтів // Вісник аграрної науки. №8. К.: Вид-во Аграрна наука. 1997. С. 14-18.
129. Стаднюк М. Морфологічні особливості дерново-підзолистих ґрунтів Розточчя // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. 1999. Вип. 25. С. 40 42.
130. Тюрин И.В. К вопросу о генезисе и классификации лесостепных и лесных” почв // Уч. зап. Казан. ун-та. Казань, 1930. Кн. 3 4. С. 429 462.
131. Тюрин И.В. Органическое вещество почвы. М.: Сельхозиздат, 1957. 287 с.
132. Фридланд В.М. Влияние степени выветренности почвообразующих пород на процессы формирования почв в разных биоклиматических зонах // Почвоведение. 1970 № 12. С. 5 15.
133. Фридланд В.М. О роли выветривания в создании почвенного профиля и о разделении почвенн