АГРОЛАНДШАФТНІ СИСТЕМИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ, ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ І ОПТИМІЗАЦІЇ : Агроландшафтные СИСТЕМЫ Черновицкой области, ПРОБЛЕМЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ И ОПТИМИЗАЦИИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • АГРОЛАНДШАФТНІ СИСТЕМИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ, ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ І ОПТИМІЗАЦІЇ
  • Альтернативное название:
  • Агроландшафтные СИСТЕМЫ Черновицкой области, ПРОБЛЕМЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ И ОПТИМИЗАЦИИ
  • Кол-во страниц:
  • 184
  • ВУЗ:
  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
  • Год защиты:
  • 2001
  • Краткое описание:
  • Чернівецький національний університет
    імені Юрія Федьковича


    На правах рукопису


    СКРИПНИК Ярослав Петрович
    УДК 911.2:551.4:63 (477)
    АГРОЛАНДШАФТНІ СИСТЕМИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ,
    ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ І ОПТИМІЗАЦІЇ

    11.00.01. фізична географія, геофізика та геохімія ландшафтів

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук




    Науковий керівник
    Куниця Микола Олександрович,
    доктор географічних наук, професор






    Чернівці 2001









    З М І С Т
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ. 3
    ВСТУП.. 4
    РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ АГРОЛАНДШАФТНИХ СИСТЕМ... 12
    1.1. Агроландшафтні системи, їх сутність і значення у вирішенні проблем природокористування. 12
    1.2. Підходи, принципи, методи дослідження агроландшафтних систем.. 25
    1.3. Агроландшафтознавче картографування. 35
    Висновки до розділу 1. 42
    РОЗДІЛ 2 УМОВИ Й ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ АГРОЛАНДШАФТНИХ СИСТЕМ........................................................................................................................43
    2.1. Просторове положення. 44
    2.2. Ландшафтна структура. 49
    2.3. Сучасні природні та природно-антропогенні процеси. 56
    2.4. Історико-еволюційні особливості 85
    2.5. Соціально-економічні умови. 101
    Висновки до розділу 2. 117
    РОЗДІЛ 3 СУЧАСНА СТРУКТУРА АГРОЛАНДШАФТНИХ СИСТЕМ І НАПРЯМИ ЇХ ОПТИМІЗАЦІЇ 119
    3.1. Структура агроландшафтних систем. 119
    3.2. Принципи і стан агроландшафтного районування. 130
    3.3. Основні проблеми і рекомендації з раціонального використання. 147
    Висновки до розділу 3. 152
    ВИСНОВКИ.. 153
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 154
    ДОДАТКИ.. 184








    ВСТУП

    Поглиблення протиріч між зростаючими потребами суспільства в природних ресурсах з їх обмеженими запасами, погіршення якості середовища існування людства й загроза екологічної катастрофи, призвели до актуалізації питань взаємодії в системі суспільство-природа”. Тому інтегрування наукового знання, розробка і застосування нових методів дослідження, створення принципово нових технологій виробництва є сьогодні необхідними умовами раціонального природокористування. Серед цих умов, чільне місце належить процедурі оптимізації його, під котрою розуміється вибір найкращого стану природно-технічної системи. Отже, оптимізація є одним із засобів раціонального використання і охорони природи, так як дозволяє найповнішою мірою використати корисні властивості природного середовища при мінімізації їх втрат [141].
    Оптимізація геосистеми будь-якого рангу, вимагає розв’язання таких завдань [37]:
    · виокремлення системи із оточуючого середовища;
    · з’ясування її структурної організації шляхом побудови моделі;
    · визначення типу і поведінки системи, та пошук регулюючого механізму і встановлення критеріїв оптимальності;
    · знаходження найдоцільнішого способу впливу на систему, необхідного для її переведення в оптимальний стан.
    Розв’язання цих завдань створює передумови не лише для короткотермінової оптимізації систем, а й веде до можливості управління ними.
    Проблемами раціоналізації систем природокористування сьогодні займається чимало наук. Але інтеґративна, і напевне ведуча роль у дослідженні процесів оптимізації природокористування з позицій комплексності, системності та історизму, в їх просторово-часовому виразі, нале­жить географії. Причому, повноцінний огляд проблеми і як результат викристалізація шляхів і рекомендацій з її розв’язання можливе при сукупній участі всіх галузей географії, що спричинене багатоаспектністю систем природокористування. В цьому аспекті, особливу актуальність отримали дослідження з оптимізації формування, функціонування і розвитку агроландшафтних систем (АЛС). Це пов’язано зі значною трансформацією природного середовища під сільськогосподарським впливом людини, що в ряді географічних регіонів, в т. ч. і в Чернівецькій області, призвело до погіршення якості довкілля. Як наслідок, перед суспільством постала низка завдань, вирішення котрих і уможливлює процеси оптимізації функціонування і розвитку системи ”суспільство-природа” при сільськогосподарській формі природокористування, зокрема:
    - створення цілісної загальнодержавної науково-технологічної політики раціонального сільськогосподарського природокористування (СП);
    - розвиток фундаментальних наукових досліджень СП та систематизоване втілення отриманих результатів в практику господарювання;
    - покращення інформативної бази СП на основі розробки і подаль­шого удосконалення відповідних геоінформаційних і моніторингових систем;
    - обґрунтування систем СП, забезпечуючих тривалу стійкість при­родно-екологічних параметрів АЛС;
    - удосконалення екологічної освіти і виховання тощо.
    Одна із ведучих ролей в науковому обґрунтуванні оптимізації СП належить ландшафтознавчим методам дослідження, як таким, що уможливлюють ефективне застосування комплексного і системного підходів при дослідженні АЛС.
    Дослідження АЛС з позицій оптимізації їх використання, набувають особливої ваги ще й у зв’язку із сучасними соціально-економічними процесами в Україні. З одного боку, до цього призводить загострення екологічних умов при значній нестабільності соціально-економічної ситуації в державі, а з іншого реальність втілення в практику господарю­вання результатів агроландшафтних досліджень на сучасному етапі трансформації структурно-функціональних взаємозв’язків в АЛС.
    Отже, актуальність теми даного дослідження визначається, як науковою важливістю розробки теоретико-методичних аспектів вивчення АЛС, так і прикладною господарською значимістю отриманих при цьому результатів.
    До певної міри зазначене вплинуло на вибір регіону дослідження, хоча пріоритетними в цьому випадку постали:
    - специфіка його просторового положення контактне розміщенням регіону в зоні інтегративної взаємодії Карпатських гірських, Передкарпатських передгірних (контактних) і Східно-Європейських рівнинних ландшафтних комплексів (ЛК), що в основному визначає значну диференційованість і складність АЛС;
    - розташування регіону в зоні давньої і тривалої за часом та інтенсивної за ступенем антропогенної трансформованості ЛК при їх сільськогосподарському використанні;
    - ситуація в дослідженні АЛС не відповідає рівню сільськогосподарського освоєння регіону.
    В нашому випадку, регіон дослідження АЛС репрезентований територією Чернівецької адміністративної області. Це обумовлено доцільністю розгляду антропогенних ландшафтних систем в адміністративних межах, так, як регулювання і управління системами природокористування здійснюється на основі територіально-адміністративного підходу, а основною одиницею при цьому (в Україні) є адміністративна область.
    В минулому, голо­вна увага в географічних дослідженнях регіону приділялась як в природничому, так і в соціально-економічному відношенні, компонентним особливостям, а у випадку аналізу комплексних утворень відокремлено розглядались природнича і соціально-економічна складові. Вивчення систем природно-господарського характеру знайшло певною мірою відображення в небагатох роботах, починаючи з кінця 60-х років ХХ ст., зокрема в працях Л.І. Воропай, К.І. Геренчука, В.М. Гуцуляка, М.О. Куниці, а в останні роки в роботах М.В. Дутчака, В.П. Коржика, М.М. Куниці, Л.О. Кратко, К.Й. Кілінської, М.М. Проскурняка, П.І. Чернеги та ін. Окремо виділяються дослідження території Чернівецької області вузькогалузевого аграрно-землевпорядного напряму, що знайшли відображення в працях Я.І. Жупанського, М.Г. Ігнатенка, Н.І. Коновалової, І.І. Назаренка, В.П. Руденка, П.О. Сухого, А.М. Третяка, О.А. Чернявського та ін. Проте великомасштабних досліджень АЛС на основі ландшафтознавчого підходу практично не проводилось. Недостатня вивченість даної території зумовлена ще й тим, що значна частина області знаходиться в прикордонній смузі, що спричинило деякі труднощі проведення польових і камеральних картографічних досліджень.
    Мета і задачі дослідження. Головною метою проведеного дослідження є вивчення чинників формування, особливостей і закономірностей функціонування АЛС регіону, з’ясування їх структури та ієрархії, визначення головних напрямів оптимізації агроландшафтних систем. У відповідності до зазначеної мети були сформульовані і розв’язані такі завдання:
    - здійснити аналіз існуючих науково-теоретичних і методичних основ дослідження АЛС;
    - виявити і систематизувати головні чинники формування сучасного стану АЛС регіону на основі діагностики особливостей і закономірностей взаємодії природних, соціальних і економічних систем території;
    - скласти агроландшафтознавчі картографічні моделі та здійснити на їх основі аналіз структури АЛС;
    - з’ясувати сучасні функції і динаміку АЛС регіону;
    - вдосконалити класифікацію та систематизацію агроландшафт­них виділів території та виконати агроландшафтне районування території;
    - визначити основні напрями оптимізації АЛС регіону.
    Об’єктом дослідження є агроландшафтні системи (різновид природно-господарських територіальних систем ПГТС) Чернівецької області різного ієрархічного рівня і структурної організації.
    Предметом дослідження є чинники, процеси, закономірності формування АЛС регіону та особливості їх функціонування.
    Методологічною основою дослідження є концепції взаємодії суспільства і природи ієрархічно-структурованих в просторі й часі надсистем географічної оболонки. Теоретично-методичним фундаментом стало вчення про АЛС різновид ПГТС сільськогосподарського призначення, основи якого закладені в працях з антропогенного ландшафтознавства Ф.М. Мількова, В.С. Преображенського, А.Г. Ісаченка, П.Г. Шищенка, О.М. Маринича, В.О. Ніколаєва, Л.І. Воропай, М.Д. Гродзинського, В.М. Пащенка, Г.І. Швебса та ін. При виконанні роботи, як головний, застосовувався конкретно-науковий ландшафтознавчий підхід, в основі якого простежуються ландшафтно-функціональний, історико-ландшафтний, структурно-ландшафтний та ландшафтно-організаційний принципи. Основними методами дослідження, окрім польових, постали: ландшафтно-картографічне моделювання, статистико-математичний аналіз, методи систематизації та районування.
    В основу роботи покладено матеріали багаторічних (1989-2001рр.) польових експедиційних досліджень автора. Залучено фондові матеріали кафедр фізичної географії та раціонального природокористування і географії та картографії України, матеріали різноманітних державних установ і організацій.
    Наукова новизна роботи вбачається в такому:
    - поглиблено теоретичні й методичні основи агроландшафтознавчого аналізу, зокрема виявлено і вивчено головні чинники агроландшафтогенезу регіону на основі запропонованої структурної моделі взаємозв’язків п’ятимірної АЛС;
    - здійснено спробу обґрунтування місця вчення про агроландшафти в системі оптимізації сільськогосподарського природокористування;
    - вперше складено серію оригінальних прикладних агроландшафтознавчих карт для регіону;
    - виявлено особливості просторової організації АЛС;
    - проведено систематизацію та класифікацію АЛС та вперше виконано агроландшафтне районування території.
    Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій, які захищаються. На нашу думку, сформульовані наукові положення, висновки і рекомендації мають право на достовірність, оскільки побудовані на застосуванні діалектико-матеріалістичної методології і відповідають об’єктивній реальності. Результати дослідження, що отримані шляхом використання загальновизнаних ландшафтознавчих методик та спеціальних методичних прийомів і способів суміжних наук, обґрунтовані проведеними експериментальними дослідженнями і апробовані під час виступів на науково-практичних конференціях і семінарах. Обґрунтованість висновків та результатів дослідження досягнута також значним обсягом первинного матеріалу, застосуванням сучасних методик збору, аналізу й опрацювання даних.
    Наукове значення роботи.
    1. Аналіз питань історії становлення вчення про агроландшафти має просвітницьке і спадкоємне значення для з’ясування сутності АЛС, як реально існуючих об’єктів, що сформувалися й функціонують під впливом діяльності людини.
    2. Дослідження дало можливість всебічно проаналізувати специфіку формування і розвитку АЛС на прикладі ландшафтно-різноманітного і контактного за географічною сутністю регіону.
    3. Наукові здобутки дисертаційного дослідження є важливими для обґрунтування і розробки напрямів оптимізації регіональних систем сільськогосподарського використання території з метою раціоналізації природокористування й здійснення екологічного моніторингу довкілля.
    Практичне значення роботи полягає у використанні отриманих результатів при виконанні: державної приоритетної науково-дослідної теми Ландшафтно-екологічні основи вирішенні проблем раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища” №49-81 (1990-1993рр.); науково-дослідної роботи за темою Географічні особливості краєзнавчого картографування України” №50-00 (1990-1995рр.); держбюджетної науково-дослідної теми Географічні особливості використання і відтворення природних ресурсів регіону Прикарпаття” №50-82 (1992-1996рр.); госпдоговірної теми Атлас народногосподарського комплексу Чернівецької області” №61-801 (1989 1993рр.); госпдоговірної теми Вплив антропогенних несприятливим явищ і процесів на регіональні особливості господарського комплексу” №50-81 (1991-1993рр.); госпдоговірної теми Складання карт для розробки математико-картографічної моделі і бази даних для системи при йому і обробки матеріалів дистанційного зондування Чернівецької області” №603-801 (1982-1992рр.); госпдоговірної теми Комплексний екологічний атлас міста Чернівці” (1991-1994рр.).
    Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі на географічному і біологічному факультетах Чернівецького університету й мають вагоме значення для впровадження новітніх методичних засобів і прийомів просторово-інформаційного аналізу й моделювання при підготовці спеціалістів.
    Запропоновані в дисертації науково-методичні розробки щодо вивчення структурних і функціональних особливостей АЛС обласного територіально-адміністра-тивного рівня, можуть бути використані для дослідження інших регіонів країни.
    Особистий внесок здобувача. Результати роботи висвітлені в публікаціях, що перелічені у списку використаних джерел. Вони певною мірою відображають повноту опрацювання автором наукової проблеми. У матеріалах доповіді [108] розглянуто питання методики дослідження ЛК Середнього Придністров’я і висвітлено результати оцінки їх антропогенної перетвореності. Теоретично-методичні аспекти використання ландшафтознавчих основ при розробці картографічних моделей обґрунтування регіональних програм з оптимізації природокористування розглянуто в статті [119]. Проблемні сторони розвитку картографування антропогенно-змінених ЛК, в т.ч. і АЛС проаналізовано в матеріалах доповідей [120,314]. Теоретично-методичні питання еколого-географічного картографування територій великих міст висвітлено в статті [313]. Попередні результати дослідження АЛС регіону висвітлені в статтях [315,316]. Характер впливу СП на природу відображено в статті [317]. Запропоновано схему агроландшафтного районування території Чернівецької області та висвітлено прийоми картографічного моделювання АЛС у статтях [318,319]. Історичні аспекти сутності АЛС зазначено в статті [320]. Проаналізовано морфометричні характеристики рельєфу, як чинники розвитку АЛС у статті [321].
    Апробація результатів дисертації. Окремі теоретичні, методичні та прикладні результати дослідження доповідались автором і обговорювались на наукових і науково-практичних конференціях регіонального, загальнодержавного і міжнародного рівня, а саме: Направления становления и развития социалистического хозяйственного механизма в условиях экономической самостоятельности региона” (Чернівці, 1990р.); Ноосферогенез:: постановка и пути решения проблемы” (Кишинів, 1990р.); Проблеми охорони природи і відтворення природно-ресурсного потенціалу Західного Поділля” (Тернопіль, 1990р.); Географические аспекты природопользования Волыни” (Луцьк, 1990р.); Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу УРСР” (Чернівці, 1991р.); Рациональное природопользование горных стран” (Бишкек,1991р.); Всеукраїнська конференція про ”Навчальний атлас України” (Луцьк, 1992р.); Проблеми географії України” (Львів, 1994р.); Посилення практичної підготовки студентів-географів з топографії і картографії та координації і результативності досліджень з географічної картографії на картографічних кафедрах державних університетів” (Харків, 1997р.); Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра” (Луцьк, 1998р.); Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя” (Київ, 1999р.); Географічна наука та освіта в Україні” (Київ, 2000р.); наукових семінарах кафедри географії і картографії України (1990-2001рр.). Результати досліджень
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Агроландшафтні системи формують структурне п’ятивимірне системне утворення внаслідок інтегрованого поєднання природних, інформаційних і виробничих складових.
    2. АЛС, як складні просторово-часові поліструктурні утворення слід розглядати з системно-інтегративних, антропогенно-ландшафтознавчих і соціоекологічних позицій, враховуючи історико-еволюційні та соціально-економічні передумови їх формування.
    3. Основою ефективного функціонування АЛС на сучасному етапі сільськогосподарського природокористування повинні стати геоінформаційні системи, які забезпечать оперативне управління ними та агромоніторинг.
    4. АЛС Чернівецької області сформувались на тлі різноманітних за походженням, властивостями й ресурсами ландшафтних комплексів різного таксономічного рангу в умовах довготривалого аґрогенезу різних напрямків і форм.
    5. На функціональний режим та якісний стан АЛС значний вплив мають природні процеси та явища. Вони, шляхом зміни внутрішньосистемних зв’язків і структурної організованості, часто-густо відіграють роль рушійного механізму трансформації АЛС.
    6. Складно-мозаїчну структуру АЛС формують понад 250 АЛ-місцевостей, об’єднаних в 48 АЛ-районів і 3 АЛ-округи. Структура АЛС в різних регіонах області має спільні і відмінні риси, що пов’язано з дрібноукладністю й виробничо-територіальними типами сільськогосподарських підприємств, дрібноконтурністю угідь та контурами ландшафтних місцевостей і урочищ. Основними типами структур виступають компактно-сотова, паралельно-смугаста, лінійна і дисперсно-ареальна, що є свідченням стійкості агроландшафтів.
    7. Дослідження агроландшафтних систем в розрізі АЛ-місцевостей дає підстави для розробки оптимізаційних заходів із землеустрою та землекористування в регіоні. Ці структурні зміни, в кінцевому результаті, призведуть до економічного зростання сільськогосподарського виробника, а відтак й до соціальних зрушень на селі.
    Проведене дослідження слід вважати лише як незначний крок у пізнанні сутності АЛС. Однак, він може стати в нагоді при здійсненні приватизаційних процесів землі та вдосконаленні територіально-адміністративного поділу області.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аваев М.Г. Основы земледелия с почвоведением. М.: Государственное издательство сельскохозяйственной литературы, 1957. 328 с.
    2. Агрокліматичний довідник по Чернівецькій області. К.: Держсільгоспвидав УРСР, 1960. 80 с.
    3. Алексеев Н.А. Экономическая эффективность защиты земель и народнохозяйственных объектов от стихийных природных явлений // Ландшафтно-экологические исследования и природопользование. М., 1985. С. 58-73.
    4. Анализ хозяйственной деятельности сельскохозяйственных предприятий. Справочник. М.: Колос, 1982. 272 с.
    5. Анненская Г.Н., Мамай И.И. Смена и возраст ландшафтов. Изд. ВГО, Т.110, 1978. Вып.1. С. 31-38.
    6. Аношко В.С. Географические основы мелиорации. Минск: Вышейшая школа, 1971. 176 с.
    7. Антропогенні зміни біогеоценотичного покриву в Карпатському регіоні / Голубець М.А., Козак І.І., Козловський М.П., Борсук Д.В., Грінчак М.М. та ін. К.: Наук. думка, 1994. 166 с.
    8. Анучин В.А. Основы природопользования (теоретический аспект). М.: Мысль, 1978. 293 с.
    9. Арманд А.Д. Информационные модели природных комплексов. М.: Наука, 1975. 126 с.
    10. Арманд Д.Л. Наука о ландшафте. М.: Мысль, 1975 288 с.
    11. Арольд И.А. Исследование природных условий и ресурсов административного района для районных планировок (на примере Выруского района Эстонской ССР): Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.01 / Тартуский гос. ун-т. Тарту, 1974. 55 с.
    12. Атаев З.В. Ландшафтная структура Предгорного Дагестана // Антропогенные ландшафты: структура, методы и прикладные аспекты изучения. Воронеж: ВГУ, 1988. С. 79-89.
    13. Ахаминов А.Д. Изучение изменений в природных комплексах под воздействием сельского хозяйства // Изучение и оценка воздействия человека на природу. М., 1980. С.122-134.
    14. Ахромеев Л.М. Антропогенные ландшафты ополий Центральной России и пути их оптимизации // Антропогенные ландшафты: структура, методы и прикладные аспекты изучения. Воронеж: ВГУ, 1988. С. 73-79.
    15. Ахтырцев Б.П. Влияние орошения на сельскохозяйственные ландшафты среднерусской лесостепи // Антропогенные ландшафты: структура, методы и прикладные аспекты изучения. Воронеж: ВГУ, 1988. С. 47-57.
    16. Ахтырцева Н.И. О классификации антропогенных ландшафтов // Вопросы географии. 1977. №106. С. 53-57.
    17. Балджи М.Д. Ландшафты и агроландшафты степной зоны равнинного Крыма. Клепинино, 1977. 114 с.
    18. Басаликас А.Б. Антропогенизированный ландшафт высшая ступень геосистемной организации // Geogrарhia Lituanica. Вильнюс, 1976. С. 179-185.
    19. Бауэр Л., Вайничке X. Забота о ландшафте и охрана природы. М.: Прогресс, 1971. 263 с.
    20. Берг Л.С. Труды по теории эволюции. Л.: Наука, 1977. 387 с.
    21. Березка І.С., Скрипник Я.П., Явкін В.Г. Умови формування дощових паводків у Карпатах // Еколого-географічні проблеми дослідження природно-ресурсного потенціалу регіону К.: НМК ВО, 1992. С. 50-59.
    22. Берест В.Г. Некоторые теоретические вопросы изучения динамики эрозионных ландшафтов с позиций существующей парагенетической концепции // Теоретические основы противоэрозионных мероприятий. Тез. докл. Всесоюзной конф. Одесса, 25-27 сентября 1979г. Одесса, 1979. С. 55-57.
    23. Берлянт А.М. Картографический метод исследования природных явлений. Практическое пособие. М.: Изд-во МГУ, 1971. 76 с.
    24. Берлянт А.М. Карта - второй язык географии.- М.: Просвещение, 1985.-192с.
    25. Берлянт А.М. Образ пространства. М.: Мысль, 1986. 240 с.
    26. Берлянт А.М. Картографический метод исследования.- М.: МГУ,1988. - 252с.
    27. Беручашвили Н.Л. Научные основы и принципы построения карт структуры и функционирования природных комплексов // Применение картографического метода в научных исследованиях и на практике. Тез. докл. V Всес. конф. по темат. картографии. Тбилиси: Изд-во ТГУ, 1973. С. 62-63.
    28. Беручашвили Н. Л. Объяснительная записка к ландшафтной карте Кавказа. Часть 1. Тбилиси: Изд-во ТГУ, 1980. 56 с.
    29. Беручашвили Н.Л. Четыре измерения ландшафта. М.: Мысль, 1986.- 182 с.
    30. Биксей П.М. Водораздельные природно-территориальные комплексы Покутско-Буковинских Карпат // Природа, население и хозяйство Юго-Западного экономического района. Черновцы, 1973. С. 39-44.
    31. Биксей П.М. Овраги Хотинской возвышенности и их классификация // Матер. XIX научной сессии. Секция геогр. наук. Черновцы, 1963. С. 16-18.
    32. Биксей П.М. Об эрозионном расчленении Черновицкой области // Тез. докл. ХХ научной сессии. Секция геогр. наук. Черновцы: ЧГУ, 1964. С. 60-61.
    33. Божок А.П. К вопросу составления карт природных условий, влияющих на использование сельскохозяйственной техники (на территорию УССР) // Доклады и сообщения секций и комиссий географического общества УССР. К.: Наук. думка,1976. Вып.2. С. 25-32.
    34. Божок А.П. Комплексное картографирование технической оснащенности сельского хозяйства Украинской ССР: Автореф. дис... канд. геогр. наук: 05.24.03 / АН Украинской ССР. Ин-т геофизики. Отделение географии. К., 1978. 24 с.
    35. Божок А.П. Карты технической оснащенности сельского хозяйства // Картографическое обеспечение отдельных видов планирования. К.: Наук. думка, 1979. С. 82-93.
    36. Бойко Р.Д., Чоп В.І. Ерозійні процеси в Чернівецькій області і їх вивчення //Тези доп. міжвуз. навч.-наук. конф. присв. 25-чю возз’єднання Північної Буковини з УРСР. Чернівці, 1965. С. 174-176.
    37. Боков В.А., Черванёв И.Г. Введение в физическую географию и рациональное природопользование: Учеб. пособие. Харьков: ХГУ, 1989. 128 с.
    38. Ботушанський В.М. Сільське господарство Буковини (друга половина ХІХ початок ХХ ст.) Чернівці: Золоті литаври, 2000. 340 с.
    39. Брусенцов Г.В. Сейсмичность Прикарпатья // Тез. докл. ХХ науч. сессии. Секция геогр. наук. Черновцы, апрель 1964г. Черновцы: ЧГУ, 1964. С. 156-159.
    40. Бужинская Н.Г., Говердовская М.С. Опыт составления картосхемы устойчивости природно-территориальных комплексов к техногенному воздействию // Теоретические и методические вопросы прикладной картографии. Иркутск, 1977. - С.31-33.
    41. Буковина: історичний нарис. Чернівці: Зелена Буковина, 1998. 416 с.
    42. Булатов В.И. О ландшафтно-географическом обеспечение аграрного природопользования // География и природные ресурсы. 1983.-№3. - С.35-41.
    43. Булатов В.И. Пути и методы агроландшафтных исследований //Общие и региональные вопросы ландшафтной географии СССР.-Воронеж:ВГУ,1987.-С.54-63.
    44. Бураков В.И. Принципы и рабочие этапы агроландшафтного проектирования // Фіз. географія та геоморфологія. 1989. - №36. С. 50-56.
    45. Бураков В.И. Агроландшафтные основы экотехнологической интенсификации сельского хозяйства Украины // Физико-географические процессы и охрана окружающей среды. К.: Наук. думка, 1991. С. 151-160.
    46. Варицева В.М. Оценка склоновых земель по тракторопроходимости и эрозионной опасности для разработки научно обоснованных проектов организации территории колхозов и совхозов в эродированных районах // Тез. докл. ХХ научной сессии. Секция геогр. наук. Черновцы: ЧГУ, 1964. С. 78-81.
    47. Ващенко П.П. Советская Буковина. М.: Гос. уч.-пед. изд-во МП РСФСР, 1963. 120 с.
    48. Веклич М.Ф., Сіренко Н.О. Етапи розвитку ландшафтів території України в пізньому кайнозої // Географічні ландшафти і охорона природи. К.: Наук. думка, 1976. С. 23-34.
    49. Веклич М.Ф. Основы палеоландшафтоведения.-К.: Наук. думка, 1990. 192с.
    50. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. - М.: Наука, 1988. 520с.
    51. Вернандер Н.Б. Сільськогосподарські типи земель та їх значення у меліоративній та сільськогосподарській практиці // Фіз. географія та геоморфологія. 1974. Вип.12. С. 44-50.
    52. Видина А.А. Практические занятия по ландшафтоведению. Выпуск 1. Укладка спецконтуров на картографической основе с рельефом в горизонталях и оформление разных видов природных карт: Метод. пособие. - М.: МГУ, 1974.- 84с.
    53. Викторов А.С. Рисунок ландшафта. М.: Мысль, 1986. 179 с.
    54. Винокур І.С. Історія та культура черняхівських племен ДністровськоДніпровського межиріччя IIVст. н.е. К.: Наук. думка, 1975. С.6-57.
    55. Володимир Кубійович. Том І. Наукові праці // Упорядкування і вступна стаття проф. О. Шаблія. Париж-Львів: Фенікс, Українська академія друкарства, 1996.- 800 с.
    56. Волошин В.В., Тёрло В.А. Проблемы предотвращения отрицательного воздействия животноводческих комплексов на окружающую среду в Украинской ССР // Физико-географические процессы и охрана окружающей среды: Сб. науч. тр. К.: Наук. думка, 1991. С. 137-143.
    57. Волощук М.Д., Джемелинский А.А. Овраги и меры борьбы с ними. Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1975. 108 с.
    58. Воропай Л.І., Рибін М.М. Висотно-зональна структура ландшафтів гірських країн (на прикладі Українських Карпат) // Сучасні проблеми географічної науки в Українській РСР. К.: Наук. думка, 1966. С. 64-71.
    59. Воропай Л.І., Коржик В.П. Антропічні зміни природи Північної Буковини та питання її охорони // Фіз. географія та геоморфологія. 1973. - Вип. 10. - С. 29-35.
    60. Воропай Л.И. Роль антропогенного фактора в развитии географической оболочки. Черновцы: ЧГУ, 1975. 76 с.
    61. Воропай Л.І. Досвід проведення історико-географічних досліджень // Фіз. географія та геоморфологія. 1976. Вип. 15. С. 16-21.
    62. Воропай Л.И., Денисик Г.И. Изменение структуры геокомплексов под воздействием горнодобывающей промышленности (на примере Гниваньского карьера) // Физ. география и геоморфология. 1977. Вып. 18. С. 38-47.
    63. Воропай Л.И., Куница М.Н. Селитебные геосистемы физико-географиче­ских районов Подолии. Черновцы: ЧГУ, 1982. 92 с.
    64. Воропай Л.И. Антропогенные процессы, их роль в формировании территориальной географической структуры // Физ. география и геоморфология. 1986. Вып. 33. С. 12-17.
    65. Воропай Л.И., Куница М.Н., Куница Н.А., Дутчак Н.В. Ландшафтная структура Черновицкой области, ее антропогенные изменения и задачи рационального природопользования // Тез. докл. и выступ. Черновцы, 1990. С. 207-212.
    66. Воропай Л.И., Куница Н.А. Геолого-геоморфологическое строение Среднего Приднестровья // Воздействие гидротехнического строительства на природу и хозяйство Среднего Приднестровья: Сб. науч. тр. Л., 1991. С. 9-16.
    67. Воропай Л.И. Антропогенные процессы воздействия общества на природу, их структура, функции, значение. // Теоретические проблемы географии (система географических концепций). Тез. докл. IV Всес. конф. Л.: Изд-во ГО СССР, 1993. С. 93-94.
    68. Галицкий В.И., Гриневецкий В.Т., Давыдчук В.С. и др. Методические рекомендации по ландшафтным исследованиям территории Украинской ССР в целях рационального природопользования. К.: Отделение географии ин-та геофизики АН УССР, 1982. 28 с.
    69. Галицкий В.И., Гриневецкий В.Т., Давыдчук В.С., Маринич А.М., Миллер Г.П., Муха Б.П., Пащенко В.М., Шевченко Л.Н. Изучение природно-территориаль­ных комплексов для целей рационального природопользования // Комплексные гео­графические исследования проблем рационального природопользования: сб. науч. тр. К.: Наук. думка, 1984. С. 11-29.
    70. Географические основы регионального прогноза изменений природных комплексов при воздействии больших мелиоративных систем (на примере Западной Сибири) / Михеев В.С., Антипов А.Н., Абалаков А.Д., Медведев Ю.О.-Иркутск, 1987.-55с.
    71. Географія Чернівецької області (навчальний посібник) / Жупанський Я.І., Куниця М.М., Воропай Л.І., Жук М.В., Куниця М.О та ін. Чернівці, 1993. 192 с.
    72. Геология и полезные ископаемые западных областей УССР / Балуховский Н.Ф., Быховер Н.А., Вологдин А.Г., Екимов В.А., Матвеев А.К., Тархов П.В., Титов Н.А. М., Л.: Госгеолиздат, 1941. 642 с.
    73. Геренчук К.И., Кучинский П.А. Природный ландшафт Прикарпатья и пути его преобразования // Учебные записки. Том Х. Серия геолого-геогр. наук. Вып.3. К.: КГУ, 1953. С. 57-69.
    74. Геренчук К.И. Опыт определения границ природных комплексов // Геогр. сб. Львов. ун-та. 1961. Вып. 6. С.7-16.
    75. Геренчук К.І., Койнов М.М., Цись П.М. Природно-географічний поділ Львівського та Подільського економічних районів. Львів: ЛДУ, 1964.- 220 с.
    76. Геренчук К.И. Опыт классификации географических ландшафтов Украинской ССР и Молдавской ССР // Вопросы регионального ландшафтоведения и геоморфологии СССР: Географ. сб. Выпуск 5. Львов: ЛГУ, 1964. С. 5-14.
    77. Геренчук К.І., Раковська Є.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження. К.: Вища школа, 1975. 246 с.
    78. Горбунова Л.И., Гришина И.И. Опыт составления крупномасштабных сельскохозяйственных карт использования земель // Вопросы географии: География и земельные ресурсы. 1961. Вып. 54. С. 87-96.
    79. Гофман К.Г. Экономическая оценка природных ресурсов в условиях социалистического общества. М.: Наука, 1977. 205 с.
    80. Граков В.Н. Скифы. М.: МГУ, 1971. 232 с.
    81. Григорян Г.Б. Ландшафтные карты как основа разработки комплексных тематических карт ресурсов горных земель // Теоретические и методические вопросы прикладной картографии. Иркутск, 1977. С. 38-39.
    82. Гриневецкий В.Т, Шищенко П.Г. Ландшафтно-мелиоративное районирование территории интенсивного природопользования // Физ. география и геоморфология. 1982. Вып. 28. С. 30-37.
    83. Гришанков Г.Е. О двух типах устойчивости региональных природных комплексов // Вопросы динамики и структуры ландшафтных комплексов. Воронеж: ВГУ, 1977. С. 95-102.
    84. Гродзинський М.Д. Анализ динамики ландшафтных границ // Физико-географические процессы и охрана окружающей среды: Сб. науч. тр. К.: Наук. думка, 1991. С. 37-44.
    85. Гродзинский М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. К.: Либідь, 1993. 224 с.
    86. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник. К.: Либідь, 1993. 224 с.
    87. Гродзинський М.Д., Ковеза Г.П., Маринич О.М., Прістер Б.С., Швебс Г.І., Шищенко П.Г. Теоретичні та методичні аспекти аналізу агроландшафтів // Вісник Київського ун-ту. Серія Географія. 1994. №40. С. 3-14.
    88. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.: Лікей, 1995. 233 с.
    89. Гудзевич А.В. Динаміка техногенних ландшафтів Поділля: Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.11 / Львівський держ. ун-т. Львів, 1996. 22 с.
    90. Гуцуляк В.Н. Природные условия средней части Прут-Днестровского междуречья: учеб. пособие. Черновцы: ЧГУ, 1978. 112 с.
    91. Гуцуляк В.Н., Рыбин Н.Н., Чоп В.И. Природные ландшафты правобережья Среднего Приднестровья // Воздействие гидротехнического строительства на природу и хозяйство Среднего Приднестровья: Сб. науч. тр.-Л.:Изд-во ГО СССР, 1981.- С.16-26.
    92. Гуцуляк В.Н., Повивчук Д.З. Влияние физико-географических условий на гидрохимическую характеристику ландшафтов Прут-Днестровской лесостепи // Изучение процессов формирования химического состава природных вод в условиях антропогенного воздействия. Л.: Гидрометеоиздат, 1987. С. 45-47.
    93. Гуцуляк В.М. Еколого-геохімічний аналіз природно-антропогенних ландшафтів (на прикладі Чернівецької області та півночі Молдови): Автореф. дис... д-ра геогр. наук: 11.00.01/ НАН України. Інститут географії. К., 1994. 36с.
    94. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навч. посібник. Чернівці: Рута, 2001. 248 с.
    95. Давыдчук В.С. К вопросу об антропогенном факторе динамики ландшафтов // Научно-техническая революция и методы географического анализа.-М., 1971.-С.44-48.
    96. Давидчук В.С., Давидчук С.В., Сорокіна Л.Ю. Оцінка радіонуклідного забруднення лісів засобами ГІС на ландшафтній основі // Український географічний журнал. 1998. №3. С.54-59.
    97. Даниленко В.Н. Неолит Украины. К.: Наук. думка, 1969. 258 с.
    98. Деградація ґрунтів та шляхи підвищення їх родючості: Монографія / Я.О. Мольчак, М.М. Мельнійчук, І.В. Андрощук, В.М. Заремба. Луцьк: Надстир’я, 1998.- 280 с.
    99. Денисик Г.И. О воздействии горнодобывающей промышленности на природу товтр и задачи их охраны // Природные ресурсы Карпат и Приднестровья, вопросы их рационального использования и охраны. Черновцы: ЧГУ, 1979. С.153-154.
    100. Денисик Г.И. Опыт историко-географического анализа ранних этапов формирования техногенных ландшафтов Правобережной Украины // География и природные ресурсы. 1991. №2. С.124-130.
    101. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України: Монографія. Вінниця: Арбат, 1998. 292 с.
    102. Довженок В.И. Землеробство древньої Русі. - К.: Вид-во АН УРСР, 1961.- 266с.
    103. Дорофеев А.А. О некоторых физико-географических задачах оптимизации агроландшафтов // Рациональное использование и охрана природных комплексов. М, 1986. С. 38-49.
    104. Дорфман Я.Р. Ландшафтно-географическая характеристика города Черновцы и его пригородного района: Автореф. дис... канд. геогр. наук: Львов, 1966. 20с.
    105. Дроздов К.А. Ландшафтные парагенетические комплексы среднерусской лесостепи. Воронеж: ВГУ, 1978. 160 с.
    106. Дроздов К.А. Крупномасштабные исследования равнинных ландшафтов. Воронеж: ВГУ, 1986. 175 с.
    107. Дутчак М.В., Скрипник Я.П., Чернега П.І. Картографічне обґрунтування регіональних програм природокористування // Проблема охорони природи та відтворення природно-ресурсного потенціалу Західного Поділля. Тези доп. регіон. наук.- практ. конф. Тернопіль, 1990. С.103-105.
    108. Дутчак Н.В., Скрипник Я.П., Проскурняк М.М. Прикладные ландшафтные исследования в среднем Приднестровье для целей рационального использования и охраны природы // Тез. докл. и выступ. науч. конф. Направления становления и развития социалистического хозяйственного механизма в условиях экономической самостоятельности региона”. Ч. II. Черновцы: ЧДУ, 1990. С. 279-282.
    109. Дутчак М.В. Природно-територіальні комплекси Дністровської долинно-річкової системи в межах Середнього Придністров’я, їх зміни під впливом гідротехнічної системи: Автореф. дис канд. геогр. наук: 11.00.01 / НАН України. Інститут географії. К., 1994. 25 с.
    110. Дьяконов К.Н. Ландшафтные исследования в районах влияния водохранилищ // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1965. № 5. С. 50-54.
    111. Дьяконов К.Н. Географические проблемы изучения мелиоративных осушительных систем // Вестник Моск. ун-та. Сер. V. География. - 1976. - №6. - С. 71-60.
    112. Ена А.В. Геоформула как синтезирующий ландшафтный индикатор // Физ. география и геоморфология. 1990. Вып. 24. С. 120-125.
    113. Жекулин В.С. Историческая география ландшафтов. Новгород: НГПИ, 1972. 288 с.
    114. Жекулин В.С. Историческая география. Предмет и методы. - Л.: ЛГПИ, 1975.- 62с.
    115. Жуков В.Т., Сербенюк С.Н., Тикунов В.С. Математико-картографическое моделирование в географии. М.: Мысль, 1980. 224 с.
    116. Жупанський Я.І., Джаман В.О., Чернега П.І., Круль В.П., Скрипник Я.П. До питання про картографічне обґрунтування програм природокористування // Географические аспекты природопользования Волыни. Тез. докл. науч.-практ. конф. Луцк, 1990. С. 142-144.
    117. Жупанский Я.И., Круль В.П., Скрипник Я.П., Чернега П.И. Некоторые аспекты картографического обоснования региональных программ природопользования (равнинных и горных территорий) // Матер. науч. конф. Рациональное природопользование горных стран”. Бишкек, 1991. С.102.
    118. Жупанський Я.І., Скрипник Я.П. До питання про структуру Навчального атласу України” // Тези Всеукр. конф. про Навчальний атлас України”.-Луцьк, 1992.-С.13-14.
    119. Жупанский Я.И., Джаман В.А., Чернега П.И., Круль В.П., Скрипник Я.П. Картографическое обоснование долговременной региональной программы // Методологические проблемы современной географии. Сб. науч. трудов. К., 1993. С.40-46.
    120. Жупанський Я.І., Скрипник Я.П. Українська картографія: проблеми і перспективи // Проблеми географії України. Мате
  • Стоимость доставки:
  • 50.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины