ЗМІНИ ЛАНДШАФТІВ ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ У КІНЦІ ХVІІІ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ : Изменение ландшафта Северной Буковины В КОНЦЕ XVIII - НАЧАЛЕ ХХ ВЕКА



  • Название:
  • ЗМІНИ ЛАНДШАФТІВ ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ У КІНЦІ ХVІІІ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
  • Альтернативное название:
  • Изменение ландшафта Северной Буковины В КОНЦЕ XVIII - НАЧАЛЕ ХХ ВЕКА
  • Кол-во страниц:
  • 292
  • ВУЗ:
  • ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Юрія Федьковича
  • Год защиты:
  • 2002
  • Краткое описание:
  • ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені Юрія Федьковича

    На правах рукопису

    Веприк Наталія Петрівна

    УДК 911.5 (477.85)

    ЗМІНИ ЛАНДШАФТІВ ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ
    У КІНЦІ ХVІІІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ


    11.00.01 фізична географія, геофізика та геохімія ландшафтів


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук



    Науковий керівник
    Пащенко В.М.
    доктор географічних наук





    Чернівці 2002








    ЗМІСТ

    ВСТУП..................................................................................................... 4
    РОЗДІЛ 1. ВИХІДНІ ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
    ІСТОРИКО-ЛАНДШАФТОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗМІН ЛАНДШАФТІВ..................................................................................... 10
    1.1. Теоретичні основи дослідження..................................................... 10
    1.2. Принципи, підходи і методи історико-ландшафтознавчих досліджень.............................................................................................. 16
    1.2.1. Загальна характеристика принципів, підходів і методів дослідження............................................................................................ 16
    1.2.2. Картографічні та картографо-статистичні методи досліджень.. 19
    1.2.3. Мікротопонімічний метод дослідження...................................... 25
    1.3. Алгоритм регіональних досліджень змін ландшафтів................... 30
    РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ РИСИ ПРИРОДИ ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ.......................................................................................... 36
    2.1. Особливості геокомпонентної структури ландшафтів. Природна еволюція ландшафтів.............................................................................. 36
    2.2. Ландшафти регіону, їх територіальна організація......................... 48
    РОЗДІЛ 3. ЕТАПИ ТА ЧИННИКИ АНТРОПОГЕННИХ ЗМІН ЛАНДШАФТІВ..................................................................................... 54
    3.1. Просторово-часові межі дослідження та етапи антропогенних змін природи регіону...................................................................................... 54
    3.2. Соціально-економічний чинник...................................................... 56
    3.3. Особливості заселення регіону дослідження. Етапи формування поселень різних типів............................................................................. 66
    3.4. Етнічний чинник.............................................................................. 75
    РОЗДІЛ 4. ЛАНДШАФТИ ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ У КІНЦІ ХVІІІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В НИХ ТА ЇХ ЗМІНИ..................... 84
    4.1. Сільськогосподарські ландшафти Північної Буковини та природокористування в них................................................................... 84
    4.1.1. Землеробство і агроландшафти................................................... 84
    4.1.2. Тваринництво та пасовищно-сінокісні ландшафти..................... 97
    4.2. Лісогосподарські ландшафти Північної Буковини і напрями їх антропогенних змін............................................................................... 109
    4.3. Напрями антропогенних змін природних аквальних комплексів Північної Буковини............................................................................... 129
    4.4. Дорожньо-транспортне природокористування і дорожні ландшафти Північної Буковини........................................................... 144
    4.5. Загальна оцінка антропогенної зміненості ландшафтів Північної Буковини у кінці ХVІІІ на початку ХХ століття.............................. 152
    РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ У ЛАНДШАФТАХ ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ........................................................................................ 161
    5.1. Традиційне природокористування у ландшафтах: визначення, джерела дослідження, перспективи розвитку..................................... 161
    5.2. Шляхи покращення сучасного природокористування у ландшафтах Північної Буковини із урахуванням позитивного досвіду минулого............................................................................................... 165
    ВИСНОВКИ........................................................................................ 175
    список використаних джерел......................................... 180
    додатки .207







    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. Важливим для раціоналізації сучасного природокористування у ландшафтних комплексах (ЛК) та для прогнозу їх майбутніх змін і станів є з’ясування просторово-часових закономірностей взаємодії природи, суспільства і природокористування. Пізнання цих закономірностей можливе при ретроспективному аналізі змін ЛК.
    Сучасні ландшафти Північної Буковини результат тривалої їх природної еволюції та антропогенної діяльності. У кінці ХVІІІ на початку ХХ ст. зміни ЛК Північної Буковини під впливом антропогенної діяльності відбувались набагато інтенсивніше, ніж від їх природної еволюції. Антропогенних змін ландшафти регіону почали зазнавати з появою в ранньому палеоліті (IV-IIIтис. до н.е.) перших поселень на Прут-Дністровському межиріччі. Проте найвідчутніший вплив людини на ландшафти регіону відбувся в останні 200 років. Про це залишились документальні та зокрема картографічні свідчення, придатні для історико-географічних і навіть історико-ландшафтознавчих використань. Впливу антропогенної діяльності у період із кінця ХVІІІ до початку ХХ ст. зазнали переважно біо- і гідрокомпоненти ЛК. Ці зміни спостерігались на більшій частині Північної Буковини.
    Саме в цей період у Північній Буковині склалися умови для відходу від екстенсивного і переходу до інтенсивного природокористування, відповідно і для більшого освоєння ландшафтів. Антропогенізація ландшафтів відбувалася з наростаючою результативністю, що спостерігається і дотепер.
    Подібність соціально-економічних чинників розвитку природокористування, зокрема у приватній власності на землю в минулому і тепер, може бути врахована при проведенні земельної реформи. Досвід раціонального і нераціонального природокористування, набутий у цей період представниками кількох поколінь, сприятиме уникненню небажаних наслідків, що були властиві земельній реформі у минулому. Все це і складає актуальність історико-ландшафтознавчих досліджень Північної Буковини документованого періоду.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною дослідницької теми відділу ландшафтознавства Інституту географії НАНУ (номер держреєстрації 0199U002042 Ландшафтне різноманіття рівнинної території України: методологія дослідження та систематики”, 1998-2001 рр.)
    Мета і завдання дослідження. Головна мета дослідження виявити зміни ЛК Північної Буковини, набуті під впливом природних та антропогенних чинників у період із кінця ХVІІІ до початку ХХ ст. Метою дослідження також є оцінювання інтенсивності антропогенного впливу на ЛК регіону, вдосконалення теоретико-методичних складових регіональних історико-ландшафтознавчих досліджень змін природи та встановлення позитивного історичного досвіду природокористування у регіоні для запровадження його у сучасному природокористуванні.
    Основні завдання дослідження:
    · з’ясувати, уточнити і використати придатні теоретико-методичні та джерелознавчі напрацювання історико-географічні та історико-ландшафтознавчі для проведення регіонального дослідження змін ландшафтів у часі;
    · визначити етапи змін ландшафтів регіону та найістотніші чинники впливу на природокористування (етнічні та соціально-економічні);
    · створити серію історико-ландшафтознавчих картосхем;
    · дослідити просторові особливості природокористування у ландшафтах Північної Буковини, визначити їх вплив на ЛК; для ключових ділянок і регіону в цілому реконструювати стани антропогенно змінених ЛК різних часових зрізів, з’ясувати перебіг і ступінь антропогенізації ландшафтів Північної Буковини;
    · ввести в ландшафтознавче і прикладне географічне застосування відомості про різні етнокультурні традиції буковинців у природокористуванні.
    Об’єкти і предмет дослідження. Вибір об’єктів дослідження ландшафтів Північної Буковини і їх змін природокористуванням різних видів і різними етносами у кінці XVIII - на початку XX ст. зумовлений кількома чинниками:
    - різноманітністю природокористування різних видів у ландшафтах регіону (сільськогосподарського, лісогосподарського, транспортного і водогосподарського).
    - недостатністю вивчення змін ЛК і особливостей природокористування в регіоні на досліджуваний період;
    - поліетнічністю Північної Буковини;
    - високою ландшафтною різноманітністю краю, поєднанням на відносно невеликій території ландшафтів трьох класів (рівнинних, передгірських, гірських) та численної кількості інших класифікаційних різновидів ЛК.
    Предметом дослідження є з’ясування змін у ландшафтах Північної Буковини у кінці XVIII на початку XX століття під впливом сільськогосподарського, лісогосподарського, транспортного і водогосподарського природокористування.
    Методи дослідження. Методика дослідження історичних змін ландшафтів під впливом природокористувань різних видів складна. У роботі використані принципи, підходи й методи досліджень філософського, загальнонаукового та конкретно-наукового методологічних рівнів пізнання. З філософського рівня пізнання застосовані принципи об’єктивності, взаємозв’язку і розвитку, причинності; з-поміж загальнонаукових принципи узагальнення, самоорганізації, історичності та інші. Із принципів конкретно-наукового рівня методології науки в цьому історико-ландшафтознавчому дослідженні використані принципи територіальної цілісності та еволюційності. Продуктивними в історико-ландшафтознавчому використанні виявились дослідницькі підходи: загальнонаукового рівня історичний та екологічний і конкретно-наукового методологічного рівня пізнання географічний. Для дослідження часових змін ландшафтів залучені картографічний, картографо-статистичний, мікротопонімічний методи, метод порівняння історико-ландшафтознавчих зрізів, метод актуалізму, методи математичної статистики. Зазначенні методи тісно пов’язані між собою, тому для досягнення наміченої мети у роботі щоразу використовувались кілька методів у поєднанні. Наприклад, історичний, географічний та картографічний або картографо-статистичний.
    Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вдосконалено методику проведення регіональних історико-ландшафтознавчих досліджень змін ландшафтів за документований період, зокрема обґрунтовано слушність використання в таких дослідженнях мікротопонімів. Виділені етапи і чинники антропогенних змін ландшафтів регіону дослідження, розкрито зміст кожного етапу і чинника ландшафтних змін, розглянуто вплив природних чинників на зміни ЛК. Через подібність соціально-економічних чинників розвитку природокористування у приватній власності на землю у минулому (середина ХІХ ст. початок ХХ ст.) і тепер з’ясовано, як впливали на антропогенізацію ЛК Північної Буковини тодішні відносини власності на землю і як позитивний поліетнічний досвід можна застосовувати у сучасному природокористуванні. Зміни у ландшафтах за досліджуваний період розкриває вперше створена серія різномасштабних історико-ландшафтознавчих та історико-географічних картосхем. Це побудовані для трьох історичних зрізів картосхеми лісистості, розораності, густоти річкової мережі, ступеню антропогенної зміненості та інші для виділів фізико-географічного районування (ландшафтних районів і областей) і адміністративного поділу (окремих громадських земель), а для ключових ділянок карти станів антропогенно змінених ЛК, теж на три часові зрізи, які доповнюються відображеннями сучасної ландшафтної структури.

    Практичне значення одержаних результатів. Результати виконаного дослідження можуть бути корисними щодо наступного: для з’ясування майбутніх перспектив раціоналізації природокористування у Північній Буковині в цілому - та на землях дрібних і середніх селянських господарств; для уникнення негативних явищ і негативного досвіду, які мали місце в минулому й полягали у роздрібненості землеволодінь і недосконалому землеустрої; для збагачення можливостей раціоналізації природокористування; для вивчення етнокультури природокористування загалом і зокрема у Північній Буковині; для просвітницько-виховної роботи і патріотичного та геоекологічного спрямування. Методичні здобутки можуть бути корисними при здійсненні дослідження часових змін ЛК в інших регіонах.
    Особистий внесок здобувача. При написанні дисертації здобувачем особисто зібрано різноманітний матеріал: архівний описовий, статистичний, картографічний; літературний; польовий; на основі всебічного опрацювання зібраних матеріалів із приведенням їх у зіставний стан, придатний для дослідження історичних змін ландшафтів, створено серію оригінальних різномасштабних історико-ландшафтознавчих та історико-географічних картосхем; проведено кількісний аналіз змін, набутих ЛК переважно під дією антропогенних чинників; встановлено кореляційний зв’язок між виявленим скороченням протяжності річок і збільшенням розораності та збезлісенням; за кадастровими планами зібрана та опрацьована мікротопонімія Північної Буковини, обґрунтовано нові можливості використання в історико-ландшафтознавчих дослідженнях мікротопонімічного методу; у формі рекомендацій викладено набутий у минулому досвід позитивного природокористування у ландшафтах регіону.
    Апробація роботи. Основні положення дисертації апробовані на міжнародних наукових і науково-методологічних конференціях Людина в ландшафті XXI століття: гуманізація географії” (Київ, 1998); Ландшафт як основа науки. Проблеми постнекласичних методологій” (Вінниця, 2000); Буття ландшафту та буття в ландшафті” (Київ, 2001); Проблеми ландшафтного різноманіття України” (Київ, 2000); Наука та освіта в Україні” (Київ, 2000); на семінарі Ради молодих учених та спеціалістів Інституту географії НАНУ Сучасні проблеми розвитку географії: погляд молодих учених” (Київ, 2000); на засіданнях відділу ландшафтознавства Інституту географії НАН України (2000 2002).
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 одноосібних наукових праць, у тому числі: 8 статей, із них 5 у фахових виданнях, і одні тези. Загальний обсяг публікацій - 3,1 д. а.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. Для прикладного природничо-географічного вивчення природокористування різних видів, з виходом на сучасне використання отриманих результатів, необхідною є потреба в ретроспективній, зокрема історико-ландшафтознавчій складовій дослідження. Опрацьовані на сьогодні теоретико-методологічні положення історико-ландшафтознавчих досліджень дали підстави для порівняльного виконання завдань цієї дисертаційної роботи: порівняння в просторі - щодо рівнинних, передгірських, гірських ландшафтів; порівняння в часі - щодо стану природокористування на кінець ХVIII і на початок ХХ століть; порівняння етнічних особливостей природокористування, що простежуються у Північній Буковині в українців, німців, румунів, росіян-старообрядців; порівняння щодо подібності соціально-економічних умов розвитку регіону у другій половині ХІХ на початку ХХ ст. із відповідними сучасними умовами.
    2. Зміни ландшафтів досліджуваного регіону відбувались під впливом чинників їх природної й антропогенної трансформації. Природні зміни ландшафтів у досліджуваний період були зафіксовані для руслових ландшафтів: максимальної інтенсивності руслові деформації досягали на Прут-Дністровському межиріччі. Проте більших змін ландшафти регіону зазнали внаслідок дії антропогенних чинників, соціально-економічних та етнічних, із яких вплив перших виявився найбільшим. Відміни у природокористуванні, з огляду на етнічну приналежність, виявили себе у формуванні різних типів поселень (вулично-квартального і хутірського) та відповідно в різній організації сільськогосподарських територій. Природокористування у Північній Буковині традиційно залежало від регіональних умов природного середовища і характеризувалось найбільшою різноманітністю у межах передгірських ландшафтів; у свою чергу вплив природокористування на ЛК виявився максимальним у межах рівнинного лісостепу.
    3. Основні наслідки антропогенної діяльності на території Північної Буковини виявили себе у змінах біотичних і водних компонентних складових ландшафтів та у створені умов для змін комплексних складових ландшафтної структури - на рівні урочищ і навіть місцевостей. Зокрема, були створені умови для активізації дернового процесу ґрунтоутворення і формування в низькогірних і середньогірних ландшафтах на місці гірсько-лісових ґрунтів дерново-буроземних під вторинною лучною рослинністю. У заплавних і низькотерасових місцевостях долин Сірету і Малого Сірету внаслідок осушувальних меліорацій заклались умови для поступової заміни болотних ґрунтів на дернові. У межах рівнинних лісостепових і частково передгірських ландшафтів колишні пасовища і сіножаті були замінені ріллею. На значних площах місце колишніх широколистяних, хвойно-широколистяних і хвойних лісів Буковинського Передкарпаття і Карпат зайняли сіножаті й пасовища. Наслідком таких трансформацій стали зміни ландшафтів, які у передгір’ї та у горах можна означити як зміни типів ЛК. Значні вирубування у гірських ЛК краю призвели до звуження смуги лісів через підняття нижньої та опускання верхньої їхньої межі. Зменшилося біотичне різноманіття лісів і природних луків. Завдяки насадженням більшого поширення набула ялина, але вона утворювала нестійкі до бур деревостани. На заплавах і водозборах через нераціональні дії людини змінилися умови формування поверхневого стоку, що зумовило зниження рівня води в малих річках, їх обміління та відмирання верхніх ланок. У період із кінця ХVIII до початку ХХ століття переважаючими галузями природокористування за площами землевідведень були сільськогосподарське (рільництво і тваринництво) та лісогосподарське; менші площі займали поселення, дороги, водосховища. У рільництві перехід від екстенсивних до інтенсивніших систем землеробства спричинив збільшення ерозійних процесів, які набули найбільшого впливу в межах терасових місцевостей рівнинного лісостепу. У межах середньо- і крутосхилових місцевостей низькогір’я і середньогір’я вирубуванням лісів та прокладанням доріг у передгір’ї була зумовлена активізація ерозійних і зсувних процесів, а надмірним випасанням худоби - активізація ерозії. У водному господарстві будівництво водяних млинів і ставків для них призводило до негативних наслідків - заболочення заплав; будівництво захисних споруд на гірських річках досягало позитивних результатів - застерігало від розмивання берегів. Ступінь зміненості ландшафтів залежав від особливостей відносин власності: більшій антропогенізації ЛК - більшій розораності земель - сприяло роззосередження землеволодінь у дрібних власників; у межах великих землеволодінь були умови навіть для збереження лісових урочищ у стані, наближеному до природного (особливо в рівнинному лісостепу).
    4. Передгірським і гірським ландшафтам Північної Буковини, меншою мірою рівнинним лісостеповим, у XVIII - XX століттях була властива успадкована з попередніх часів тенденція найновіших тектонічних піднять із відповіднім спектром природних змін у ЛК, пов’язаних переважно з посиленням ерозійного розчленування; температурний режим був помірним, вологісний бездефіцитним. Історико-ландшафтознавче дослідження регіону з кінця XVIII до початку XX ст. засвідчило антропогенно зумовлену тенденцію до ксерофітизації рівнинних лісостепових ландшафтів внаслідок значної розораності перелогів (на цьому часовому рубежі відзначалося зростання розораності перелогів з 20-25% до 70-80% і навіть більше). Документальне свідчення про такі зміни у ландшафтах ключових ділянок отримано з планів (1 : 600 віденських сажнів; 1 : 2880), а всієї території з середньомасштабних карт (1 : 115 200; 1 : 75 000, 1 : 28 800). Порівняння результатів дослідження великомасштабних карт станів ландшафтів, побудованих для територій ключових ділянок на кінець XVIII ст., на середину XIX ст., на початок ХХ ст., а також зіставлення середньомасштабних карт усього об’єктного регіону дало можливість виявити антропогенні зміни в ЛК. Виконане порівняння густоти річкової мережі Північної Буковини для трьох часових зрізів виявило суттєве скорочення протяжності річок, чому сприяв антропогенний чинник, зокрема, значні вирубування лісів та зростання розораності. За отриманими показниками було виявлено, що найбільше скорочення сумарної протяжності водотоків краю за період з кінця ХVІІІ до початку ХХ ст. спостерігалось у межах Буковинського Передкарпаття. На скорочення протяжності річок також впливали осушувальні заходи, здійснені у кінці ХІХ на початку ХХ ст. у долині Сірету та його приток. Загальне зростання антропогеннізації ландшафтів регіону ілюструють кілька карт, створені у масштабі 1 : 800 000. Це історико-ландшафтознавчі карти, побудовані за статистичними і картографічними джерелами (карти лісистості, розораності, густоти річкової мережі, ступеню антропогенної зміненості ЛК та інші, з розрахунками для виділів фізико-географічного районування на середину XIX і початок XX ст., для окремих громад на кінець ХVІІІ ст.), карти станів антропогенно змінених ЛК на три ключові ділянки (рівнинну, передгірську і гірську) у масштабі 1 : 50 000; історико-географічні карти (густоти населення, дорожньо-транспортної мережі, розташування млинів на річках краю та інші). Це все свідчать, що значні масштаби антропогенних змін ландшафтів Північної Буковини мали місце практично впродовж усього досліджуваного періоду і найбільше в періоди найінтенсивнішої взаємодії чинників природних й антропогенних змін ландшафтів.
    5. Відомості про традиції у природокористуванні буковинських етносів українців, румунів, німців та інших складають істотні інформативні розділи не лише етнологічних, а й історико-географічних знань, які можуть бути використані в історико-ландшафтознавчих реконструкціях щодо перебігу та ступеня антропогенізації природи краю. На етапі переходу від екстенсивного до інтенсивнішого землеробства (перелогова система трипільна багатопільна) відбулися зміни у традиційному природокористуванні, адаптованому до ландшафтів краю, з певними втратами можливостей використання набутого досвіду (у рільництві через подрібненість спадкоємних наділів, починаючи з другої половини ХІХ ст.) та внаслідок вдосконалення знарядь обробітку землі, вирощування нетрадиційних для регіону сільськогосподарських культур тощо. Немалу роль у цих процесах відіграли зміни структур землеволодіння, що існували протягом дослідженого періоду. У Північній Буковині та взагалі в регіонах, де спостерігався дефіцит земельних ресурсів на душу населення у минулому і тим більше, коли це має місце і тепер, важливо з’ясувати всі складові досвіду одноосібного господарювання: позитивного досвіду для раціоналізації дрібновласницького природокористування, і негативного для уникнення небажаних наслідків антропогенізації природи у майбутньому.







    список використаних джерел

    1. Австро-Венгрия. Военно-статистическое описание. Район Буковины. Петроград, 1916. Ч.IV. 56с.
    2. Адамець Вільгельм. Вказівки для управи цукрових бураків на Буковині: Пер. з нім. Чернівці, 1900. 27 с.
    3. Бабаев Р.А. Оптимальные параметры в графоаналитических способах для измерения длин извилистих линий по картам // Учеб. записки Азерб. ун-та. 1975. № 4. Сер. геол.-геогр. наук. С. 72-73.
    4. БарвінськійІ. Паша душа в господарстві. Практична наука господарства сельского. Львів: Б.в., 1880. Ч. IV. 96с.
    5. БартаА. Нащо ролю гноити и як коло гною ходити. Львів: Б.в., 1888. 42с.
    6. БартаА. Як рілю управляти, як сіяти і як збирати? Львів: Б.в., 1888. 80с.
    7. БелокуровБ.С. Опыт использования архивных материалов в топонимике // Вопросы географии. М.: Мысль, 1966. Сб. 70. С.137-141.
    8. Берлянд А.М. Картографический метод исследования. М.: Изд-во МГУ, 1988. 252 с.
    9. БечайИ. Об управі поодиноких рослин господарських. Львів: Б.в., 1877. 64с.
    10. Биксей П.М. Об эрозионном расчленении Черновицкой области // Тезисы докладов ХХ научной сессии. Секция географических наук. Черновцы: ЧГУ. 1964. С. 60-61.
    11. БотушанськийВ.М. Розвиток сільської виробничої кооперації на Буковині (кінець XIX початок XX ст.) // Питання історії України. Чернівці: Золоті литаври. 1999. Т. 3. С. 261-269.
    12. БотушанськийВ.М. Сільське господарство Буковини (друга половина XIX початок XX ст.). Чернівці: Золоті литаври, 2000. 340 с.
    13. БотушанськийВ.М., СайкоМ.М. Німецька сільськогосподарська колонізація на Буковині (кінець XVIII поч. XX ст.) // З історичного минулого Буковини. Чернівці: ЧДУ. 1996. С. 38-53.
    14. БромлейЮ.В. Современные проблемы этнографии. М.: Наука, 1981. 390с.
    15. БромлейЮ.В. Этнос и этнография. М.: Наука, 1973. 284 с.
    16. Будыко М.И. Изменение климата. Л.: Гидрометеоиздат, 1974. 280 с.
    17. ВампиловаЛ.Б. Историко-географический анализ при проведении региональных и локальных исследований // Историческая география: Тенденции и перспективы. СПб, 1995. С. 57-66.
    18. Вальчук О.М. Дорожні ландшафти: проблеми класифікації // Наукові записки Вінницького педагогічного університету. 2002. Вип. 3. Сер. Географія. С. 69-71.
    19. Веприк Н.П. Агроландшафти і землеробство Північної Буковини у кінці ХVІІІ на початку ХХ століття // Науковий вісник Чернівецького університету. 2002. Вип. 138. Сер. Географія. С. 135-149.
    20. Веприк Н.П. Вплив природокористування на ландшафти поліетнічної Північної Буковини // Фізична географія та геоморфологія. 2002. Вип. 43. С. 77-81.
    21. Веприк Н.П. Досвід природокористування в умовах реформування сільського господарства (на прикладі Північної Буковини) // Ландшафти і сучасність. Київ Вінниця: Гіпаніс. 2000. С. 234-239.
    22. Веприк Н.П. Етнокультурні традиції природокористування в ландшафтах Північної Буковини // Людина в ландшафті ХХ ст... Гуманізація географії. Проблеми постнекласичних методологій. К., 1998. С. 144-147.
    23. Веприк Н.П. Історико-ландшафтознавчий аналіз лісогосподарського природокористування (на прикладі Північної Буковини у кінці ХVІІІ на початку ХХ ст.) // Науковий вісник Чернівецького університету. 2001. Вип. 120. Сер. Географія. С. 156-171.
    24. Веприк Н.П. Мікротопоніми як джерело історико-ландшафтознавчих досліджень (на прикладі Північної Буковини) // Наукові записки Вінницького педагогічного університету. 2001. Вип. 2. Сер. Географія. С. 47-52.
    25. Веприк Н.П. Основні напрямки антропогенної трансформації аквальних комплексів Північної Буковини у кінці ХVІІІ на початку ХХ століття // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету. 2001. Вип. 2. Сер. Географія. С. 3-8.
    26. Веприк Н.П. Особливості природокористування на території Північної Буковини в кінці ХVІІІ на початку ХХ ст. // Проблеми ландшафтного різноманіття України. К. 2000. С. 197-202.
    27. Веприк Н.П. Про прикладне і наукове значення досліджень традицій природокористування (на прикладі Північної Буковини) // Географічна наука та освіта в Україні. К.: Фітоцентр. 2000. С. 40.
    28. ВерхолякІ.М. Торгівля лісом Буковини з Росією і Наддніпрянською Україною в XIXст. // Тези доповідей та повідомлень Чернівецької істор.- краєзн. конф. 50 років возз’єднання Північної Буковини і Хотинського повіту Бессарабії ” Чернівці: Облвидав. 1990. Ч. 1. С.39‑41.
    29. ВидинаА.А., МамайИ.И., СолнцевН.А. О легендах крупномасштабных ландшафтных карт общенаучного типа // Ландшафтный сборник. М.: Изд-во МГУ, 1970. С.196-231.
    30. Відтворення родючості грунтів у грунтозахисному землеробстві / За ред. М.К.Шикули. К.: Оранта, 1998. 680 с.
    31. Вістник Союза руских хліборобських спілок на Буковині Селянська Каса”. Чернівці: Руська Рада, 1870. 160 с.
    32. ВольскийМ. Историческое и народно-хозяйственное значение обработки крестьянами собственниками. М.: Б.и., 1865. 628с.
    33. ВоропайЛ.И., КоржикВ.П. Опыт составления карт использования природных ресурсов Северной Буковины в различные исторические эпохи // Комплексное и тематическое картографирование Украинской ССР. Киев: Наукова думка. 1974. С.192-194.
    34. ВоропайЛ.И., КоржикВ.П. Опыт составления серии ландшафтных карт Северной Буковины для различных исторических эпох // Материалы конф. Антропогенные ландшафты центральных черноземных областей и прилегающих территорий.” Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та. 1975. С. 48-50.
    35. ВоропайЛ.И., КоржикВ.П., КуницаМ.Н. Система историко-географического картографирования для целей рационального природопользования // Тезисы докладов конф. Картография и научно-технический прогресс.” Л.: Изд-во АН СССР. 1988. Кн. 2. С. 3-4.
    36. ВоропайЛ.И., КуницаМ.Н. Историческое ландшафтоведение: объект исследования, социальные функции, положение в системе наук, проблемы // Тезисы науч.-практ. конф. Историческая география ландшафтов: Теоретические проблемы и рациональные исследования”. Петрозаводск: КГПИ. 1991. С. 4-7.
    37. Габріель фон Сплені. Опис Буковини: Пер. з нім., передмова і коментар О.Д.Огуя, М.М.Сайка. Чернівці: Рута, 1995. 112 с.
    38. Галичина, Буковина, Угорская Русь. М.: Задруга, 1915. 230с.
    39. ГалькаИ. Начала розумного земледелия для меньших земледельцев. Львов: Б.и., 1875. 68с.
    40. ГалькаИ.Выклады о малоземельном господарстве. Львов: Б.и., 1877. 184с.
    41. Географическое и статистическое обозрение Галиции и Буковины. Санкт-Петербург: Б.и., 1870. 147 с.
    42. ГенсірукС.А., НижникМ.С., КопійЛ.І. Ліси Західного регіону України. Львів, 1998. 407с.
    43. Географія лісових ресурсів України, охорона, використання, відтворення / За ред. ГенсірукаС.А. Львів: Світ, 1995. 124с.
    44. Генсірук С.А., Фурдичко В.С., Бондар В.С. Історія лісівництва в Україні. Львів: Світ, 1995. 424 с.
    45. Географія Чернівецької області: Навчальний посібник / За ред. Я.І. Жупанського. Чернівці: Чернівецька обласна друкарня, 1993. 192 с.
    46. ГлушкоМ.С. Шляхи сполучення і транспортні засоби в Українських Карпатах другої половини XIX поч. XXст. К.: Наукова думка, 1993. 228с.
    47. ГоловацкийЯ. Географическій словарь Западнославянских и Югославских земель и прилегающих стран. Вильна: Б.и., 1884. 372с.
    48. ГолубецМ.А., ОдинакЯ.П., КозакИ.И. Проблемы природопользования в Карпатском регионе в экологическом освещении // Тезисы докладов науч.-практ. конф. Эколого-экономические и социально-правовые вопросы природопользования и охраны природы . Львов: Б.и., 1989. С. 9-11.
    49. ГоршенінМ., ПешкоВ. Ерозія гірських лісових ґрунтів та боротьба з нею. Львів: ЛДУ, 1972. 148 с.
    50. ГошкоЮ.Г. Населення Українських Карпат XV-XVIII ст. К.: Наукова думка, 1976. 206 с.
    51. ГрабовецькийВ.В. Гуцульщина XIII-XIX століть. Історичний нарис. Львів: Вища школа, 1982. 151с.
    52. Гриценко І.А. Лісна торгівля Буковини з Росією і Наддніпрянською Україною в ХІХ ст. // Наукові записки Чернівецького університету. 1961. Вип. 3. Сер. історичних наук. Т. 54. С.199-130.
    53. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник. К.: Либідь, 1993. 224 с.
    54. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.: Лікей, 1995. 233 с.
    55. ГукевичК. Про лучбу ґрунтів або комасацию. Львів: Б.в., 1902. 34с.
    56. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. Л.: Изд-во ЛГУ, 1989.
    496 с.
    57. Гурова Д.Д. Вплив історичних змін природи на сучасну ландшафтну різноманітність Запорізької області // Проблеми ландшафтного різноманіття України. К., 2000. С. 281-286.
    58. Гурова Д.Д. До історико-ландшафтознавчого аналізу природокористування на Запоріжжі // Науковий вісник Чернівецького університету. 2000. Вип. 120. Сер. Географія. С. 146-156.
    59. Гуцульщина. К.: Наукова думка, 1987. 471с.
    60. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. Вінниця: Арбат, 1998. 292 с.
    61. Денисик Г.І. Лісополе України. Вінниця: Тезис, 2001. 284 с.
    62. Довідник по удобренню сільськогосподарських культур. К.: Урожай, 1975. 344с.
    63. Добрі Ради. Рогізна: Б.в., 1891, 1892, 1894.
    64. Доценко А.І. Регіональне розселення: проблеми та перспективи. К: Наукова думка, 1994. 196 с.
    65. ЕвдокимоваА.К. Антропогенные изменения ландшафтов западной части Москворецко-Окского междуречья (XVII-XX века): Автореф. дис... канд. географ. наук: 11.00.01 / Моск. гос. ун-т. М., 1980. 24 с.
    66. ЖалобаИ.В. Пути сообщения Буковины в конце XVIII начале XX вв.: история строительства и народнохозяйственное значение: Автореф. дис... канд. истор. наук: 07.00.02 / Ужгородський гос. ун-т. Ужгород, 1991. 18 с.
    67. ЖалобаІ.В. Пристосування рік та потоків Буковини для потреб лісосплаву в XIX ст. // Вісник центру буковинознавства. 1993. Вип. 1. Серія історична. С. 48-58.
    68. ЖалобаІ.В. Розвиток залізничної мережі на Буковині у другій половині XIX на початку XXст. // Тези доповідей та повідомлень Черн. істор.-краєзн. конф. 50 років возз’єднання Північної Буковини і Хотинського повіту Бессарабії”. Чернівці: Облвидав. 1990. Ч. 1. С.33‑35.
    69. ЖалобаІ.В., ПідлубнийІ.А. Територіально-адміністративний устрій Буковини в кінці XVIII першій половині XX ст. // Тези доповідей історико-краєз. конф. До витоків назви краю Буковина (600-річчя першої писемної згадки)”. Чернівці: ЧДУ. 1992. С. 8-9.
    70. ЖекулинВ.С. Историческая география ландшафтов. Новгород: Изд-во АН СССР, 1972. 232с.
    71. ЖекулинВ.С. Историческая география: предмет и методы. Л.: Наука, 1982. 224с.
    72. Жекулин В.С. Введение в географію: Учебное пособие. Л.: ЛГУ, 1989. 272 с.
    73. ЗаклинськийР. Географія Руси. Русь галицька, буковинська и угорська. Львів: Б.в., 1887. Ч.1. 150с.
    74. Іваницький Б.Г. Ліси і лісове господарство на Україні. Львів: Вид-во НТ ім. Т.Г. Шевченка, 1936. Кн. 7, Т. 2. 124 с.
    75. Истомина Э.Г., Постников А.В. Географические карты ХVІІІ ХІХ вв. как источники для изучения изменений малых рек Европейской территории России // Вопросы географии. М.: Мысль, 1981. Сб. 118. С.55-77.
    76. Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область. К.: УРЕ, 1969. 704 с.
    77. Кайндль Р.Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази: Пер. з нім. Чернівці: Молодий буковинець, 2000. 208 с.
    78. КарпенкоЮ.А. Свойства и источники микротопонимии // Микротопонимия. М.: МГУ. 1967. С.15-31.
    79. КилимникС. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 4 т. К.: АТ Обереги”, 1994. Т. 2. 234 с.
    80. Кирилюк М.І. Водорегулююча роль лісу Українських Карпат // Науковий вісник Чернівецького університету. 1998. Вип. 31. Сер. географія. С. 3-8.
    81. КовальчукИ.П. Алгоритм пространственно-временной оценки антропо­генной трансформации природных комплексов и их компонентов // Тезиcы докл. науч. практ. конф. Эколого-экономические и социально-правовые вопросы природопользования и охраны природы”. Львов: Изд-во ЛГУ. 1989. С. 104-106.
    82. КовальчукИ.П. Картографический метод оценки масштабов антропогенной трансформации компонентов ПТК запада Украины // Тезисы науч.-практ. конф. Историческая география ландшафтов: Теоретические проблемы и рациональные исследования”. Петрозаводск: КГПИ. 1991. С. 118-119.
    83. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Львів: Інститут українознавства, 1997. 440 с.
    84. КожолянкоГ.К. Народознавство Буковини. Громадський і сімейний побут: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 1998. 111с.
    85. Козій Г.В. Гірські луки Східних Карпат та їх походження // Гірськокарпатські пасовища та сіножаті. К.: Вид-во АН УРСР. 1955. С. 25-46.
    86. КозловВ.И. Что же такое этнос? // Природа. 1971. № 2. С. 15-17.
    87. КозловВ.И., ПокшишевскийВ.В. Этнография и география // Советская этнография. 1973. №1. С. 12-14.
    88. Койнов М.М. Ландшафтно-типологічні особливості Турківської (Стрийсько-Санської) Верховини // Вісник Львівського університету. 1964. Серія географічна. С. 35-43.
    89. Колбовский Е.Ю. Русловые природно-аквальные комплексы рек бассейна верхней Волги и их изменение под влиянием антропогенного воздействия // Изменение природной среды под влиянием хозяйственной деятельности человека. Калинин: КГУ. 1985. С. 42-52.
    90. КордубаМ. Земля свідком минулого. Географічні назви як історичне джерело. Львів: Б.в., 1924. 14с.
    91. КордубаМ. Ілюстрована історія Буковини. Чернівці: Б.в., 1906. 87с.
    92. КордубаМ. Рецензия на публикацию проф. А.Петрова Карпаторусские межевые названия”. Прага: Б.и., 1929. 4с.
    93. КоржикВ.П.Антропогенные изменения ландшафтов Северной Буковины и актуальные задачи рационального природопользования: Автореф. дис канд. географ. наук: 11.00.01 / Ін-т географи НАНУ. Киев, 1992. 24 с.
    94. КорнелляА. Спілки меліораційні (поліпшення землі). Львів: Б.в., 1907. 26с.
    95. КостюшкоИ.И. Аграрная реформа 1848г. в Австрии. М., 1993. 238с.
    96. КочуровБ.И. Устойчивость и сохранение ландшафтов при их сельскохозяйственном освоении // Вопросы географии. М.: Мысль. 1984. Сб. 124. С. 42-50.
    97. КравецьМ.М. Селянство Східної Галичини і Північної Буковини у другій половині XIX ст. Львів: ЛДУ, 1964. 239с.
    98. Крылов Н.В., Иванова С.Ю. О некоторых вопросах историко-ландшафтного районирования // Тезисы науч.-практ. конф. Историческая география ландшафтов: Теоретические проблемы и рациональные исследования”. Петрозаводск: КГПИ. 1991. С. 148-149.
    99. КрюковН.А. Славянские земли. Сельское хозяйство в славянских землях в связи с общим развитием этих стран. Чехия, Моравия, Силезия, Буковина и Венгрия. Петроград: Б.и., 1916. Т.2. Ч.2. 474с.
    100. КубійовичВ. Пастушество Буковини. Львів: ЗНТШ, 1932. Ч.1. 203с.
    101. Куница Н.А. Четвертичные (антропогеновые) отложения Прут-Днестровского междуречья // Тезисы докладов ХХІІ научной сессии. Черновцы: Областная типографии. 1966. С. 79-82.
    102. КуницаМ.Н. Природно-территориальные комплексы и расселение населения: Анализ пространственных и временных взаимосвязей (на примере Черновицкой области): Автореф. дис канд. географ. наук: 11.00.01 / Ин-т географии НАНУ. Киев, 1986. 19 с.
    103. КупчанкоГ. Некоторые историко-географические сведения о Буковине. К.: Б.и., 1875. 314с.
    104. КупчинскийО.А. Микротопонимия как источник исторической географии // Вопросы географии. М.: Мысль. 1966. Сб. 70. С.126-130.
    105. Кучинскиий П.А., Яневская Л.П. Почвы Черновицкой области и определение потребности их в удобрениях. Львов: Каменяр, 1965. 140 с.
    106. Левицкий К. Про нові спілки господарські. Львів: Б.в., 1904. 40с.
    107. ЛящукБ.Ф. Географічні назви Українських Карпат і прилеглих територій: Навчальний посібник. К.: ІСДО, 1993. 204с.
    108. ЛящукБ.Ф. До походження географічних назв на території Покутсько-Буковинських Карпат і прилеглих районів // Вісник Львівського університету. 1962. Серія географічна. С. 115-120.
    109. МалофеевВ.И. Органические удобрения: способы подготовки и внесения // Новое в жизни, науке, технике. 1988. №4. С. 64.
    110. МандибураМ.Д. Полонинське господарство Гуцульщини другої половини XIX 30 років XX ст. К.: Наукова думка, 1978. 192 с.
    111. МильковФ.Н. Рукотворные ландшафты. Рассказ об антропогенных комплексах. М.: Мысль, 1978. 88 с.
    112. МильковФ.Н. Человек и ландшафты. Очерки антропогенного ландшафтоведения. М.: Мысль, 1973. 220 с.
    113. МироноваЄ.В. Деякі питання розселення сільського населення на території Чернівецької області // Наукові записки Чернівецького університету. 1956. Вип. 2. Т. XXII. Серія географічних наук. С.41-49.
    114. МіллерГ.П., ПетлінВ.М. Механізм антропогенної модифікації функціональних властивостей ПТК // Вісник Львівського університету. 1994. Вип. 19. Серія географічна. С. 60-64.
    115. Мольчак Я.О., Мельничук М.М., Андрощук І.В., Заремба В.М.. Деградація ґрунтів та шляхи підвищення їх родючості: Монографія. Луцьк: Надстир’я, 1998. 280 с.
    116. Мурзаев Э.М. Топонимика и ландшафты прошлого // Вопросы географии. М.: Мысль. 1979. Сб. 110. С. 11-18.
    117. МурзаевЭ.М. География в названиях. М.: Наука, 1982. 176с.
    118. Нариси з історії Північної Буковини. К.: Наукова думка, 1980. 338 с.
    119. НиконовВ.А. Научное значение микротопонимии // Микротопонимия. М.: МГУ. 1967. С. 5-14.
    120. Ободовський О.Г. Гідролого-екологічна оцінка руслових процесів (на прикладі річок України). К.: Ніка-Центр, 2001. 274 с.
    121. О користном ужиттю неужитков. Львів: Б.в., 1880. 56с.
    122. ОникиенкоВ.В. Буковина (историко-географический очерк) // Наукові записки Чернівецького університету. 1956. Вип.2. Т. XXII. Серія географічних наук. С.3-40.
    123. ОсадчукС. Німці і німецькі товариства на Буковині (друга половина XIX ст. 1914р.). Чернівці: ЧДУ, 1993. 21 с.
    124. ПавлюкС.П. Аграрно-традиційні знання селянства Північної Буковини // Тези доп. та повід. Черн. істор.-краєзн. конф. 50 років возз’єднання Північної Буковини і Хотинського повіту Бессарабії ”. Чернівці: Облвидав. 1990. Ч. 2. С.230‑231.
    125. ПавлюкС.П. Народна агротехніка українців Карпат другої половини XIX початку XX ст. К.: Наукова думка, 1986. 172с.
    126. ПавлюкС.П. Традиційне хліборобство України: агротехнічний аспект. К.: Наукова думка, 1991. 224 с.
    127. ПащенкоВ.М. Землезнання. Методологія природничо-географічних наук. Київ: Б.в., 2000. Кн. перша. 320с.
    128. ПащенкоВ.М. О методологии и теории исторического ландшафтоведения // Тезисы науч.-практ. конф. Историческая география ландшафтов: Теоретические проблемы и рациональные исследования”. Петрозаводск: КГПИ. 1991. С. 11.
    129. ПащенкоВ.М. Різноманітність та історичні трансформації ландшафтів // Ландшафти і сучасність. Київ Вінниця: Гіпаніс. 2000. С.57-62.
    130. Петров В.П. Подсечное земледелие. К.: Наукова думка, 1968. 228 с.
    131. ПитулякМ.Д. Етнокультурні традиції природокористування та оптимізація рекреаційних функцій ландшафтів Тернопільщини: Автореф. дис канд.геогр.наук: 11.00.11 / Львівський держ. ун-т. Львів, 1998. 17 с.
    132. ПіддубнийГ. Буковина, її минуле й сучасне. Харків: ДВУ, 1928. 255с.
    133. ПодгородецкийП.Д. Задачи изучения исторической физической географии // Физическая география и геоморфология. К.: Выща школа. 1978. Вып. 19. С. 86-89.
    134. ПодольскаяН.В. Микротопонимы в древнерусских памятниках письменности // Микротопонимия. М.: МГУ. 1967. С.39-53.
    135. ПоспеловЕ.М. Географическая терминология в микротопонимии Восточных Карпат // Микротопонимия. М.: МГУ. 1967. С. 23-30.
    136. ПоспеловЕ.М. Этнонимы в топонимике // Этническая топонимика. М.: МФГО. 1987. С. 5-13.
    137. ПостниковА.В. Развитие картографии и вопросы использования старых карт. М.: Наука, 1985. 216 с.
    138. Преображенский В.С. Современные проблемы методики ландшафтоведения / Методика ландшафтных исследований. Л.: Изд-во АН СССР. 1971. С. 4-10.
    139. Природа Українських Карпат / За ред. К.І.Геренчука. Львів: Вища школа, 1968. 266 с.
    140. Природа Чернівецької області / За ред. К.І.Геренчука. Львів: Вища школа, 1978. 160 с.
    141. Природные сенокосы и пастбища. М.-Л.: Сельхозиздат, 1963. 550 с.
    142. ПриходькоН.Н., ОлийникВ.С. Экологические функции лесных насаждений // Мелиоративная роль лесных насаджений. Харьков: Изд-во ХСХИ. 1986. С. 79-91.
    143. РогалевА.Ф. К вопросу о методике историко-лингвистического анализа этнотопонимов (на материале Белоруссии) // Этническая топонимика. М.: МФГО. 1987. С. 15-17.
    144. Романчук С.П. Історичне ландшафтознавство (теоретико-методичні засади та методика антропогенно-ландшафтних реконструкцій давнього природокористування). К.: Київський університет, 1998. 146 с.
    145. Романчук С.П., Шищенко П.Г., Щур Ю.В. Традиційне природокористування в Україні (здобутки, втрати, перспективи) // Людина в ландшафті ХХ ст. ... Гуманізація географії. Проблеми посткласичних методологій. К.: Б.в. 1998. С. 58-61.
    146. Романчук С.П. Традиційне природокористування в Карпатах як умова збереження ландшафтного різноманіття // Фізична географія та геоморфологія. 2002. Вип. 43. С. 68-72.
    147. Рыбин Н.Н. Почвы Карпат. Черновцы: ЧГУ, 1985. 86 с.
    148. Сайко М.М. Приєднання Буковини до Австрії і його вплив на соціально-економічний та політичний устрій краю (70-80-ті роки XVIII початок
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины