СІЛЬСЬКЕ РОЗСЕЛЕННЯ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ, СТРУКТУРА ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ : СЕЛЬСКОЕ РАССЕЛЕНИЯ Львовской области: ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ, СТРУКТУРА И ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Івана Франка

На правах рукопису

ПАНДЯК
ІГОР ГРИГОРОВИЧ

УДК 911.373 (477.83)

СІЛЬСЬКЕ РОЗСЕЛЕННЯ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ, СТРУКТУРА ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

11.00.02 економічна і соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук

Науковий керівник
Мальська Марта Пилипівна
кандидат економічних наук, доцент

Львів 2003

ЗМІСТ

Вступ

4

Розділ 1. Теоретико-методологічні та методичні основи дослідження
сільського розселення

10

1.1. Поняття про сільське розселення, його елементи та форми

10

1.2. Історія розвитку географічних досліджень сільського розселення

15

1.3. Методологічні підходи в аналізі сільського розселення

20

1.4. Методи географічного дослідження сільського розселення

22

1.5. Методичні аспекти типології сільських поселень

27

Розділ 2. Формування та розвиток мережі сільського розселення Львівської
області

34

2.1. Основні чинники формування сільського розселення

34

2.2. Історико-географічні особливості розвитку сільських поселень

42

2.3. Історико-генетичні типи сільських поселень Львівської області

67

Розділ 3. Загальні риси сучасної структури сільського розселення Львівської
області

72

3.1. Географічне розташування сільських поселень

72

3.2. Розміри (людність) сільських поселень

80

3.3. Щільність сільських поселень

94

3.4. Планувальна структура сільських поселень

97

3.5. Адміністративний статус сільських поселень

113

3.6. Функціональні типи сільських поселень

121

Розділ 4. Соціально-демографічні виміри сільського розселення Львівської
області

129

4.1. Особливості демографічного розвитку сільських поселень

129

4.2. Міграції сільського населення в процесі соціально-економічного
розвитку регіону

139

4.3. Трудові ресурси і зайнятість сільського населення

148

4.4. Соціально-економічна інфраструктура сільських поселень

158

Розділ 5. Районування сільського розселення Львівської області

166

5.1. Завдання та принципи районування сільського розселення

166

5.2. Районні відмінності сільського розселення Львівської області і
напрямки екістичної політики

167

Висновки

175

Список використаних джерел

179

Додатки

193

ВСТУП
Сільське розселення, як система взаємопов’язаних сільських поселень певної території, є середовищем життєдіяльності та важливим фактором розвитку суспільства. Територіальна структура сільського розселення у державі впливає на його демографічні процеси, природний і механічний рух населення. Її роль відображається у векторі та інтенсивності соціально-економічних та геополітичних процесів. Тому проблема організації регіональних систем розселення, сільського зокрема, є актуальною для будь-якої держави, потребує всебічних досліджень, і насамперед, у суспільно-географічному аспекті.
В сучасних умовах посилюється взаємозв’язок сільського розселення і соціально-економічних процесів. Нові форми та напрямки економічної діяльності істотно впливають на структуру мережі сільських поселень. В залежності від соціально-економічного розвитку формуються регіональні особливості в режимі відтворення населення, що істотно змінює систему розселення. Внаслідок негативних тенденцій у соціально-економічному житті спостерігається послаблення потенціалу сільського розселення.
Поглиблення та ускладнення міжпоселенських зв’язків між системами міських і сільських поселень зумовило розвиток інтеграції у розселенні, формування цілісних територіальних систем розселення. Просторова диференціація систем розселення з індивідуальними системоформуючими елементами та зв’язками передбачає необхідність аналізу системи як цілісного персоніфікованого утворення.
Водночас, у географічних дослідженнях проблем розселення в Україні до цього часу більше уваги приділялося вивченню міст, національних та регіональних систем розселення. Державна політика індустріалізації супроводжувалася ослабленням уваги до розвитку сільських поселень. Регіональні системи сільського розселення, які відзначаються складністю структури і особливостями розвитку, аналізувались лише в окремих аспектах і в контексті вивчення загальної системи розселення України.
Актуальність теми. Сільське розселення важлива складова територіальної організації суспільства, що зосереджує значний людський, економічний та культурний потенціал, суттєво впливає на розвиток соціально-економічних процесів у державі. Сьогодні в Україні значно загострилась проблема сільських поселень, зумовлена ускладненням демографічних процесів, погіршенням стану сільськогосподарського виробництва та соціального обслуговування.
Ускладнення соціально-економічних умов життя сільського населення негативно позначилось на його демографічних характеристиках. Депопуляція населення, зменшення частки осіб молодого віку внаслідок тривалих міграційних процесів та збільшення частки осіб старших вікових категорій відобразилось на забезпеченні поселень найбільш економічно активною складовою трудових ресурсів та життєздатності багатьох поселень. Особливо актуальною стала проблема життєздатності малих поселень, яким загрожує обезлюднення та втрата їх статусу. Проте, сьогодні, в умовах реформування аграрного сектору у державі, назріла необхідність переосмислення стратегії розвитку саме малих сільських поселень, у яких використання земельних ресурсів є ефективним для розвитку фермерських господарств. Мають місце суттєві недоліки у соціальному обслуговуванні та функціонуванні місцевого самоврядування у системі сільського розселення. Послаблення потенціалу сільського розселення, зумовленого одночасним впливом зазначених чинників, актуалізує необхідність наукових досліджень цієї взаємодії.
У Львівській області сільське розселення має усталену форму територіальної організації: найвищі показники чисельності сільського населення та поселень в Україні, нижчі за середньодержавні значення показники природного скорочення населення, значний резерв трудових ресурсів. На підставі всебічного аналізу сукупної взаємодії цих чинників слід розробити науково обґрунтовану стратегію удосконалення територіальної структури і досягнення збалансованості у розселенні регіону й держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках наукової теми Географічні проблеми західного регіону України” на кафедрі географії України Львівського національного університету імені Івана Франка.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягала в аналізі процесу формування сільського розселення Львівської області, його сучасної територіальної організації, обґрунтуванні типологічних особливостей та перспектив розвитку сільських поселень.
Згідно з метою було визначено такі завдання:
виявити найважливіші чинники та виділити етапи розвитку мережі сільських поселень Львівської області;
здійснити типологію сільських поселень згідно з найістотнішими ознаками;
проаналізувати демографічні та соціально-економічні аспекти функціонування сільських поселень в сучасних умовах;
виявити геопросторові особливості у сільському розселенні;
сформувати пропозиції щодо удосконалення територіальної структури і досягнення збалансованого розвитку сільського розселення Львівської області.
Об’єктом дослідження є система сільських поселень Львівської області.
Предметом дослідження є історико-географічні особливості формування, сучасний стан та тенденції розвитку системи сільських поселень Львівської області.
Головними напрямками дослідження визначено: історико-географічні закономірності генези сільського розселення, геопросторову організацію системи сільських поселень, соціально-економічні проблеми функціонування системи розселення. Аналізуються проблеми і перспективи розвитку та регіональна екістична політика в галузі сільського розселення області.
Методологія та методи дослідження. Методологічною основою дослідження слугували основні положення теорії суспільної географії, роботи відомих українських та зарубіжних учених. Із досліджень українських науковців кінця ХІХ першої половини ХХ ст., вагому роль відіграли праці М.Русова, В.Охримовича, С.Рудницького, В.Кубійовича, а також сучасних вчених А.Доценка, Я.Жупанського, Ф.Заставного, О.Заставецької, С.Іщука, П.Коваленка, В.Нагірної, С.Ковальова, М.Паробецького, Ю.Пітюренка, Л.Руденка, А.Степаненка, М.Фащев-ського, А.Хомри, О.Шаблія, Л.Шепотько та інших.
У вирішенні поставлених завдань, крім загальнонаукових, використовувались сучасні методи суспільно-географічних досліджень: карто-графічний, математичний, статистичний, порівняльно-географічний, історико-географічних зрізів, типізації, польових спостережень.
Інформаційною основою в процесі підготовки дисертаційної роботи послужили матеріали переписів, поточного статистичного обліку останніх років, польові та архівні матеріали, довідкові видання, публікації з історії, археології, етнографії, лінгвістики, картографічні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів. Виконана робота є оригінальним цілісним дослідженням, яке всебічно розкриває територіальну структуру сільського розселення окремого регіону.
За результатами дослідження:
виявлено основні тенденції в процесі історичного розвитку сільського розселення області та визначено вплив на нього різних чинників. Ідентифіковано часові та просторові межі впливу основних чинників: природного середовища, соціально-економічного розвитку, політико-адміністративного статусу регіону та особливостей процесу урбанізації;
проведено типологію сільських поселень на підставі найголовніших ознак історичного розвитку, географічного положення, соціально-економічних функцій, адміністративного статусу та планування забудови. Виділено історичні періоди у розвитку та генетичні типи сільських поселень, здійснено аналіз маловідомих німецьких та польських джерел. Запропоновано типологію поселень області за ознакою політико-адміністративного та організаційно-господарського впливу, а також щодо особливостей планування та характеру забудови території;
визначено сучасний стан та територіальні особливості демографічних процесів у сільських поселеннях області;
виявлено тенденції та територіальні особливості розвитку соціальних процесів у регіоні, з’ясовано їх зв’язок із міграційною активністю населення. Проаналізовано структуру, проблеми та перспективи зайнятості сільського населення;
проведено районування сільського розселення згідно з найістотнішими регіональними особливостями географічного положення, соціально-економічного та демографічного розвитку;
науково обґрунтовано стратегічні напрямки в регіональній екістичній політиці щодо сільського розселення.
Практичне значення одержаних результатів. Основні аспекти дисертаційної роботи можуть бути використані:
у розробці комплексної програми соціально-економічного розвитку регіону. Основні положення дисертації є інформаційною основою в ході реформування аграрного сектору та соціальної інфраструктури, удосконалення регіонального використання трудових ресурсів;
у процесі формування національної та регіональної політики щодо вдосконалення територіальної структури сільського розселення, збереження та зміцнення депресивних поселень, реконструкції безлюдних сіл;
як інформаційна основа розробки державних програм розвитку пріоритетних напрямів соціальної сфери, насамперед сільського туризму;
у реформуванні адміністративно-територіального устрою регіону;
для здійснення поглибленого аналізу конкретних проблем сільського розселення і формування комплексної наукової моделі розселення регіону;
у навчальному процесі студентів географічних спеціальностей при розробці і викладанні спецкурсів Економічна і соціальна географія України”, Географія населення України”, Географія сільських поселень”; у просвітницькій та навчально-виховній роботі серед учнівської і студентської молоді, зокрема і сільського населення взагалі, прийнятті управлінських рішень.
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати дисертаційного дослідження отримані здобувачем особисто. Співавторські ідеї та розробки не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції Українсько-польські відносини у Галичині в XX ст.” (Івано-Франківськ, 1996); Міжнародній науково-практичній конференції Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки” (Львів, 1997); Всеукраїнській науково-методичній конференції Роль грошових заощаджень населення у розбудові економіки України” (Київ, 2002), а також обговорювалися на щорічних наукових конференціях географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (1996-2002 рр.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у семи наукових працях, з яких чотири у рекомендованих ВАК України виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Робота викладена на 229 сторінках, містить 6 таблиць, 17 рисунків та 34 додатки (37 сторінок). Список використаних літературних джерел нараховує 185 назв.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Основи сільського розселення області закладені у Давньоруській і Галицько-Волинській державах. Поселення цього періоду небагаточисельні, малолюдні, проте формували досить щільну щодо території України мережу у Передкарпатті та центральній горбогірній частині області. Формування поселень цієї доби пов’язується з виконанням соціально-економічних та геополітичних функцій.
Найбільша кількість сільських поселень (близько 10%) сформувалася у польський період XIVXVIII ст. Їхнє формування відбувалося у складних соціально-економічних та політичних умовах, які сприяли механічному зростанню населення в регіоні. Польська колонізація зумовила формування небагаточисельних поселень у західних і центральних районах Старосамбірському, Городоцькому, Пустомитівському, Мостиському. Одночасно відбувається процес утворення дрібних поселень унаслідок роїння” селянських земель та закладення сіл великими землевласниками. Особливо інтенсивно колонізується українськими селянами карпатська частина області, формуються майже всі сучасні гірські поселення.
В австрійський період сформувалось близько 16% поселень від сучасної мережі сільського розселення. У процесі заселення землевласниками земель гіршої якості та німецької колонізації, в основному виникали дрібні та середні за розмірами села. В межах області сформувалося 80 німецьких колоній, які найчастіше територіально не утворювали окремих поселень.
У міжвоєнний польський період 19201939 рр. виникають поодинокі невеликі польські осади (до 100 осіб) та значно більше присілків у центральній та прикордонній частинах області. Інтенсивна польська колонізація за короткий період, що мала місце в умовах економічної та політичної кризи, суттєво не вплинула на мережу сільського розселення.
У період перебування території області в складі Радянського Союзу, мережа сільських поселень зазнала значних змін. Примусова колективізація сільського господарства та інтенсивна індустріалізація, цілеспрямована ліквідація дрібних поселень зумовили зменшення сільських поселень у понад два рази (на 56,4%), розвиток інтенсивної міграції, економічний та демографічний занепад сільських поселень.
2. Ретроспективний аналіз розвитку мережі сільського розселення Львівської області свідчить про вагоме значення у формуванні параметрів сільських поселень, насамперед у їхньому розташуванні, морфометричних характеристиках, орієнтуванні садиб тощо, природного середовища. Одночасно, важливе значення у формуванні генетичних типів поселень, їхнього місця у територіальній системі розселення мали соціально-економічні та політичні умови розвитку регіону.
3. На підставі польових досліджень та аналізу картографічного матеріалу виявлено територіальні особливості локалізації планувальних форм сільських поселень. Для області характерне поширення рядового, ланцюгового, вуличного, безсистемного та комбінованого планування. Їхнє співвідношення у різних районах визначається природними умовами, насамперед рельєфом і конфігурацією річкової сітки, та історико-генетичними типами поселень, зокрема, первинним етнічним характером поселення.
4. Згідно з сучасним адміністративно-територіального устроєм держави, сільські поселення за виконанням суспільно-політичних функцій диференційовано на дві групи: центри сільрад і поселення, позбавлені окремих самоврядних управлінських структур. Виявлено територіальні відмінності між поліськими і гірськими та передгірськими селами у ступені забезпечення місцевого самоврядування, що зумовлені особливостями концентрації людності у сільських поселеннях і урбанізації району. Одночасно з’ясовано, що рівень забезпечення місцевого самоврядування у сільських поселеннях (34,1%) недостатній для надання необхідних адміністративних послуг. Географічно виражені структурні диспропорції, низька якість процесу управління, ускладнені можливості здійснення зв’язків між елементами адміністративних одиниць зумовлюють необхідність проведення адміністративної реформи на загальнодержавному рівні.
5. Згідно з місцем і роллю сільських поселень у мережі сільського розселення виділяються сільськогосподарські і аграрно-промислові поселення. Частка аграрно-промислових незначна і територіально вони тяжіють до міських поселень. Сільські поселення мають широкі можливості для розвитку невиробничої спеціалізації, насамперед з виконання функцій соціального та рекреаційного обслуговування. З урахуванням комплексу селищеформуючих функцій і можливостей впливу на навколишні поселення, виділено чотири типи сільських поселень: центри підрайонних, кущових, місцевих систем розселення та позбавлені функціонального впливу.
6. У сільських поселеннях області помітні тенденції загострення демографічної ситуації. Для всіх адміністративних районів, за винятком Турківського, властива депопуляція сільського населення, пришвидшився процес старіння та збільшилося демографічне навантаження на працездатне населення. Проте, на загаль-нодержавному фоні показники демографічного розвитку області характеризуються дещо сприятливішою ситуацією кількісно високим демографічним потенціалом, невисокими темпами скорочення населення 17,5%, проти 30% в Україні, упродовж 19592000 рр.
7. У розвитку демографічних процесів помітний зв’язок з соціально- економічними проблемами останніх десятиліть, що зумовили міграцію сільської молоді у міста та інші регіони держави. У районах з низьким розвитком соціально-економічної інфраструктури інтенсивні міграції населення спричинили найгострішу демографічну ситуацію. Тривожним є факт, що до таких регіонів належать сприятливі для розвитку сільського господарства північно-східні, східні та центральні райони області.
8. Сільські поселення області зосереджують значний трудоресурсний потенціал, який у зв’язку із структурними змінами у господарстві використовується нераціонально. Високий рівень зареєстрованого безробіття (9,8%) та тенденції до його збільшення, насамперед серед кваліфікованих працівників, неефективна структура зайнятості у галузях господарства, повільні темпи розвитку фермерських господарств та агропромислових підприємств, зумовлює необхідність реалізації державної соціально орієнтованої економічної політики, спрямованої на стимулювання розвитку ефективних форм та напрямків господарства. Для її реалізації слід:
створити сприятливу податкову, цінову та кредитну політику;
розробити механізм надходження та ефективного використання інвестиційних потоків;
створити інформаційну систему щодо ринку праці у сільських поселеннях, забезпечити економічне регулювання трудової міграції.
9. Визначено регіональні особливості розвитку системи закладів соціальної інфраструктури. Низький рівень її розвитку, насамперед державної складової медичних установ, навчально-виховних закладів та закладів культури, сьогодні є одним з основних чинників складних демографічних процесів та однорідної структури зайнятості сільського населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ковалев С.А. Географическое изучение сельского расселения. - М.: Изд-во МГУ, 1960. - 338 с.
2. Фтомов Г.С., Кочерга А.И., Коваленко П.С. Расселение: вопросы теории и развития (На примере УССР). - К.: Наукова думка, 1985. - 263 с.
3. Крисанов Ф.Д. Сельское расселение: социально-экономический аспект / АН УССР. Ин-т экономики. - К.: Наукова думка, 1988. - 140 с.
4. Давидович В.Г. Расселение в промышленных узлах. - М.: Госстройиздат, 1960. - 324 с.
5. Рогожин Г.Н. Перспективы развития сельских населенных пунктов. - М.: Экономика, 1973. - 152 с.
6. Ковалев С.А. Сельское расселение. - М.: Изд-во МГУ, 1963. - 370 с.
7. Покшишевский В.В. Расселение // Краткая географическая энциклопедия. - СЭ. - М., 1962. - Т.3. - С.87.
8. Анисимов В.А., Коковин Н.А. Коммунальная статистика. - М-Л.: Изд-во Минист. коммун. х-ва РСФСР, 1949. - 247 с.
9. Доценко А.І. Регіональне розселення: проблеми і перспективи. - К.: Наукова думка, 1994. - 195 с.
10. Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. - К.: Либідь, 1996. - 318 с.
11. Соціально-економічна географія світу / Під ред. С.П.Кузика. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. - 255 с.
12. Русов М. Типи сільських селищ в полудневій частині Галичини. - К.: 1915. - 167 с.
13. Русов М.А. Поселения и постройки крестьян Полтавской губернии. Сборник Харьковского историко-филологического общества, 1902. - Т. XIII, Ч. X.- 48 с.
14. Волков (Вовк) Ф.К. Этнографические особенности украинского народа // Украинский народ в его прошлом и настоящем. Пг., 1916. - Т.11.
15. Persowski F. Osady na prawie ruskiem, polskiem, niemieckiem і wołoskiem w ziemi Lwowskiej: Studium z dziejów osadnictwa. - Lwów: 1927. - 220 s.
16. Moszyński K. Kultura ludowa słowian. Kultura materjalna. - Kraków: 1929. - 710 s.
17. Fischer A. Rusini. Zarys etnografji Rusi. - Lwów; Warszawa; Kraków. Zakl. Nar. im. Ossolinskich, 1928. - 192 s.
18. Malicki A. Typy wsi w Polsce. - Lwów: Ksieg Malinowskiego. - 22 s.
19. Zaborski B. O kształętach wsi w Polsce i ich rozmieszczeniu. - Kraków: Nakl. PAU, 1926. - 121 s.
20. Кубійович В. Географія українських і суміжних країв. Українське видання. - Краків- Львів, 1943. - 517 с.
21. Мейтцен А. Формы расселения. Очерки из экономической и социальной истории древнего мира и средних веков / Под ред. В.Э. Дена. сПб., 1899. - 340 с.
22. Першин П.Н. Общие вопросы экономики планировки хозяйственных центров колхозов и МТС // Экономические вопросы планировки хозяйственных центров МТС и колхозов. - М.: Сельхозгиз, 1957. - 352 с.
23. Стельмах Г.Ю. Історичний розвиток сільських поселень на Україні. - К.: Наукова думка, 1964. - 229 с.
24. Сілецький Р. Сільське поселення та садиба в Українських Карпатах XIX початку XX ст. - К.: Наукова думка, 1994. - 139 с.
25. Копчак С.І. Населення українського Прикарпаття. - Львів: Вища школа, 1974. - 185 с.
26. Гошко Ю.Г. Населення Українських Карпат XVXVIII ст. - К.: Наукова думка, 1976. - 204 с.
27. Шепотько Л.А. Социальное развитие села на современном этапе. - К.: 1982. - 46 с.
28. Шепотько Л., Прокопа І., Максимюк О. Село: сучасна політика і стратегія розвитку // НАН України: Ін-т економіки. - К.: 1997. - 330 с.
29. Шепотько Л., Гудзинський С. Трудові ресурси села: сучасна ситуація, нові аспекти мислення // Україна: аспекти праці. - 1996. - №2-3. - С. 20-22.
30. Шепотько Л. Міграційна політика: відродження села // Демографічна ситуація в Україні: Матеріали наукової конференції. - Київ. - 1993. - С. 160-164.
31. Питюренко Е.И. Системы расселения и территориальная организация народного хозяйства. - К.: Наукова думка, 1983. - 140 с.
32. Питюренко Е.И. Территориальные системы городских поселений Украинской ССР. - К.: Наукова думка, 1977. - 205 с.
33. Заставецька О.В. Тернопільська область: географічні основи комплексного економічного і соціального розвитку. - Тернопіль: Терноп. держ. пед. ін-т, 1993. - 203 с.
34. Романюк М.Д. Трудова маятникова міграція населення Прикарпаття. - Львів: Світ, 1996. - 232 с.
35. Романюк М. Економічні чинники та передумови міграції молоді (На прикладі Карпатського регіону) // Економічний часопис. - 1997. - № 10. - С. 48-51.
36. Радовець А.А., Косенко В.М. До питання про національну і регіональні програми відродження українського села // Відродження українського села. - К.: Наукова думка, 1992. - С. 232-241.
37. Брык М.В., Березовская М.А., Бевзюк А.Н. Социально-экономическая модель сельского района. - К.: Наукова думка, 1979. - 247 с.
38. Методология и методика системного изучения советской деревни. - Новосибирск: Наука, 1980. - 344 с.
39. Крисанов Ф.Д. Шляхи збереження і підвищення життєздатності сільських населених пунктів // Демографічні дослідження. - 1986. - Вип. 10. - С. 80-85.
40. Зільбер Г.А., Думін Б.Я. Деякі особливості географії населення Львівської області // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. - 1962. - Вип. 1. - С. 60-63.
41. Заставний Ф.Д. Населення України.- Львів: МП Край”. Товариство укр. мови ім. Т.Шевченка Просвіта”, 1993. - 224 с.
42. Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів: Світ, 1994. - 472 с.
43. Заставний Ф.Д. Регіональні особливості сільського розселення: методика визначення перспективності сіл // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. - 1982. - Вип. 32. - С. 53-59.
44. Шаблій О.І. Математичні методи в економічній географії. - Львів: Вища школа. - Вид-во Львів. у-ту, 1984. - 136 с.
45. Билецкий М.И., Кныш М.М., Шевчук Л.Т. Проблемы рационального использования трудовых ресурсов сельского хозяйства региона (на примере Львовской области) // Весник Львов. ун-та. Серия географическая. - 1986.- Вып. 15. - С. 71-74.
46. Паробецький М.М., Манів З.О., Мамчин М.М. Проблеми відродження села Карпатського регіону України // Вісник Львів. у-ту. Серія географічна. - 1990. - Вип. 19. - С. 198-201.
47. Паробецький М.М., Шаблій О.І. Економічні вузли Івано-Франківської області // Вісник Львів. у-ту. Серія географічна. - 1970. - Вип. 5. - С. 37-40.
48. Анісімова Г.М., Максимова Є.М. Особливості розвитку територіальної системи розселення в Західному регіоні України // Проблеми соціально-економічної географії Західного регіону України. - К.: Наукова думка, 1993. - С. 66-76.
49. Анісімова Г.М. Особливості динаміки та розміщення населення Закарпатського господарського комплексу // Вісник Львів. у-ту. Серія географічна. - 1970. - Вип. 5. - С. 34-36.
50. Дністрянська Н.І., Дністрянський М.С. Географія поселень Львівської області. Навчальний посібник. - Львів: ВНТЛ, 2001. - 56 с.
51. Дністрянський М.С. Україна в політико-географічному вимірі. - Львів: Вид-во Львів. у-ту, 2000. - 310 с.
52. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологи-ческий словарь. - М.: Мысль, 1983. - 350 с.
53. Шищенко П.Г. Методи географічних досліджень // Географічна енциклопедія України. - К., 1990. - Т.2. - С. 347.
54. Cпектор М.Д. Вопросы сельского расселения. - М.: Экономика, 1977. - 79 с.
55. Соціально-економічна географія України / За ред. проф. О.І.Шаблія. - Львів: Світ, 1994. - 608 с.
56. Руденко Л.Г. Картографічний метод досліджень // Географічна енциклопедія України. - К., 1990. - Т. 2. - С. 126.
57. Воропай Л.І. Історико-географічні зрізи // Географічна енциклопедія України. - К., 1990. - Т.2. - С. 84-85.
58. Жекулин В.С. Историческая география: предмет и методы. - Л.: Наука. Ленинградское отделение, 1982. - 224 с.
59. Саушкин Ю.Г. Результаты и перспективы применения математических методов в экономической географии. - Л.: 1970. - 26 с.
60. Голиков А.П., Черванев И.Г., Трофимов А.М. Математические методы в географии. - Харьков: Выща школа. Изд-во ХГУ, 1986. - 143 с.
61. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. - К.: Вища школа, 1994. - 156 с.
62. Орфанов И.К., Камерилова Г.С., Сараев Д.С. Практикум по экономической и социальной географии СССР. - М.: Просвещение, 1991. - 144 с.
63. Витов М.В. О классификации поселений // Советская этнография. - 1953. - №3. - С. 27-37.
64. Витов М.В. Вопросы этнографической систематики восточно-словянского народного жилища (Классификация типов застройки усадьбы) // Вестник Моск. у-та. Историко-филологическая секция. - 1958. - №4. - С. 129-140.
65. Проценко С.М. Типологія населених пунктів // Географічна енциклопедія України. - К., 1993. - Т. 3. - С. 292-293.
66. Грацианская Н.Н., Листова И.М., Токарев С.А. Введение: Типология народного жилища в странах зарубежной Европы // Типы сельского жилища в странах зарубежной Европы. - М., 1968. - С. 3-11.
67. Бломквист Е.Э. Общие черты в крестьянском жилище русских и украинцев // Советская этнография. - 1954. - №4. - С. 25-47.
68. Саушкин Ю.Г. Комплексная практика студентов-географов в Озерном районе. - Т. 54. - М.: Записи МГПИ. - 1949. - С. 37-42.
69. Саушкин Ю.Г. Географические очерки природы и сельскохозяйственной деятельности населения в различных районах Советского Союза. - М.: Географгиз, 1947. - 424 с.
70. Проценко С.М. Селище міського типу // Географічна енциклопедія України. - К., 1993. - Т. 3. - С. 173.
71. Міжега М.Я. Сільське поселення // Географічна енциклопедія України. - К., 1993. - Т. 3. - С.189.
72. Кричало М.П. Особливості сільського розселення Хмельницької області // Економічна географія. - К., -1967. - Вип. 2. - С. 35-41.
73. Мохначук С.С. Формування сітки сільських поселень Волинської області // Економічна географія. - К., - 1967. - Вип. 2. - С. 57-66.
74. Ковтонюк М.О. До питання про сільське розселення Рівненської області та завдання щодо його перебудови // Економічна географія. - К., - 1968. - Вип. 5. - С. 18-24.
75. Ярмоленко І.А. Кількісні показники розвитку сільського розселення Української РСР // Економічна географія. - К., 1972. - Вип. 12. - С. 31-37.
76. Саушкин Ю.Г. Введение в экономическую географию. - М.: Изд-во Моск. у-та, 1958. - 450 с.
77. Нудельман В.И. Итоги оценки градостроительных предпосылок промышленного развития городов УССР // Проблемы советского градо-строительства. - К., 1971. - Вып. 2. - С. 49-55.
78. Покшишевский В.В. Население и география. Теоретические очерки. - М.: Мысль, 1978. - 318 с.
79. Дубова Н.А. Антропологические аспекты урбанизации // Советская этнография. - 1987. - № 1. - С. 80-85.
80. Районная планировка. Справочник проэктировщика / Владимиров В.В., Наймарк Н.И., Субботин Г.В. - М.: Стройиздат, 1986. - 325 с.
81. Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині ранньослов’янського і давньоруського періодів. - К.: Наукова думка, 1982. - 267 с.
82. Археологія Української РСР: В 3 т. / Наукова думка. АН УРСР. Ін-т археології. - К., 1971. - Т. 1. - 451 с.
83. Баран В.Д. Ранні слов’яни між Дністром і Прип’яттю. - К.: Наукова думка, 1972. - 244 с.
84. Історія селянства Української РСР: В 2 т. // Наукова думка. - К., 1967. - Т. 1. - 551 с.
85. Правда русская / Под ред. акад. Грекова Б.Д. - М. - Л.: Изд-во АН СССР, 1947. - Т. 2. - 864 с.
86. Сіреджук П.С. Заселення Галицької землі в XIVXVIII ст. // Український історичний журнал. - 1984. - № 6. - С. 81-89.
87. Токарев С.А. О культурной общности восточнословянских народов // Советская этнография. - 1954. - № 2. - С. 21-31.
88. Тихомиров М.Н. Древнерусские города. - М.: Госполитиздат, 1956. - 477 с.
89. История городов и сел Украинской ССР: Львовская область // УСЭ. - К., 1978. - 795 с.
90. Населення Прикарпаття та Волині за добу розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. - К.: Наукова думка, 1976. - 223 с.
91. Історія Української РСР: В 8 т. / АН УРСР. - К., 1977. - Т. 1. Кн. 1. - 444 с.
92. Крип’якевич І. Княжий Самбір і Самбірська волость. Відбитки з Літопису Бойківщини”. - Ч. 10. - 8 с.
93. Шараневич И. Указатель до картины земель пред и за Карпатами, начертанной з взгляду на старинну народную комуникацию. - Львов: Ин-т Ставропигии 1869. - 23 с.
94. Dabkowski P. Szlachta zaściankowa w Korczynie i Kruszelnicy nad Stryjem. - Lwów, 1936. - 187 s.
95. Рожко М. Древнерусские поселения в предгорьях Карпат в XXIV вв. // Научные труды Львов. сельскохоз. ин-та. - Львов, 1974. - Т. 52. - С. 98-108.
96. Мавродин В.В. Образование древнерусского государства. - Л.: 1945. - 432 с.
97. Tuzska J. Inwentarz zup Samborskich z 1558 z. Studia z dziejów górnictwa i kutnictwa. - Wrocław: 1957. - 168 s.
98. Археологические открытия 1978. - М.: 1979. - С. 360-361.
99. Худаш М.Л. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів. - К.: Наукова думка, 1995. - 361 с.
100. Кісь Я.П. Виникнення і розташування міст на території Руського і Белзького
воєводств від XIV до середини XVII ст. // Архіви України. - 1968. - №1. -
С. 35-41.
101. Кісь Я.П. До питання про передумови розвитку міст на території Руського