АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ (В ВНЗ СИСТЕМИ МВС)

Краткое описание

ЗМІСТ
Вступ..............................................................................................................4
Розділ І. Підготовка курсантів в вищому навчальному закладі системи МВС (теоретичний аспект)................................................................13
1.1. Загальні умови набуття професіоналізму курсантами в вищому навчальному закладі системи МВС.....................................................................13
1.2. Перспективи щодо удосконалення відомчої підготовки МВС на прикладі міліції громадської безпеки..................................................................25
1.3. Проблеми організації навчального процесу в вищому навчальному закладі системи МВС за умови застосування інноваційних модульних технологій...............................................................................................................36
Розділ ІІ. Теоретичні основи кредитно-модульної системи організації навчального процесу......................................................................48
2.1. Модульні технології навчання: історичний аспект...........................48
2.2. Поняття кредитно-модульної системи організації навчального процесу...................................................................................................................61
2.3. Загальні засади запровадження та функціонування кредитно-модульної системи організації навчального процесу......................................106
Розділ ІІІ. Адміністративно-правове регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу в вищому навчальному закладі системи МВС...............................................................123
3.1. Місце кредитно-модульної системи організації навчального процесу в державному управлінні.....................................................................123
3.2. Поняття механізму адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу.....................137
3.3. Характеристика складових механізму адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу.................................................................................................................157
Висновки...................................................................................................189
Список використаних джерел ..............................................................202
Додатки......................................................................................................229

ВСТУП
Актуальність теми. Сьогодні перспектива входження України до Європейського Союзу передбачає прийняття активної участі у Болонському процесі, що вимагає внесення відповідних коректив до національного законодавства. Болонська декларація свідчить про потребу створити більш досконалу Європу, а її громадян зробити більш компетентними, які розуміють європейські цінності і відчувають належність до спільного культурного простору. Важливим для входження України у Болонський процес є втілення його вимог: „створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТS) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів”.
Відповідно до цього в Україні було прийнято рішення ввести кредитно-модульну систему організації навчального процесу на всіх перших курсах у всіх вищих навчальних закладів, в тому числі ВНЗ системи МВС. На нашу думку, ВНЗ системи МВС є специфічними порівняно з вищими навчальними закладами загальної спрямованості. Саме тому запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу та її адміністративно-правове регулювання у ВНЗ системи МВС викликає науковий інтерес та необхідність вивчення ситуації, подальшого вдосконалення механізму її адміністративно-правового регулювання.
Міністерство освіти і науки України на основі відповідних міжнародних документів розпочало гармонізацію національного законодавства із Європейським, провівши експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Створення та запровадження відповідної системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТS) вимагає певного наукового аналізу та дослідження теорії та практики запровадження і діяльності кредитно-модульної системи організації навчального процесу в ВНЗ системи МВС України, відповідного регулювання адміністративно-правових відносин у цій сфері. На нашу думку, буде цілком доцільно дослідити кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Україні як комплексне явище педагогічної і правової дійсності крізь призму організації навчального процесу в ВНЗ системи МВС.
Відповідно до того, що проблема яка розглядається є комплексною, підґрунтям дослідження стали роботи багатьох авторів, що вивчали окремі її аспекти, таких як Авер’янов В.Б., Алексюк А.М., Андрійко О.Ф., Ануфрієв М.І., Бандурка О.М., Бахрах Д.М., Безсмертний О.К., Битяк Ю.П., Венедиктов В.С., Голоснiченко І.П., Гончарук С.Т., Додiн Є.В., Дорогих М.М., Єропкiн М.І., Калюжний Р.А., Ківалов С.В., Колпаков В.К., Комзюк А.Т., Копєйчиков В.В., Коренєв О.П., Кравченко Ю.Ф., Луньов О.І., Олійник І.Л., Селіванов А.О., Шкарупа В.К., Ярмиш О.Н.
Проте, як показує аналіз цих джерел, приоритетні процеси запровадження та діяльності кредитно-модульної системи організації навчального процесу в ВНЗ системи МВС досі не було пов’язано з адміністративно-правовим регулюванням суспільних відносин на рівні дисертаційного дослідження. Також, не було комплексного дослідження теоретичних основ кредитно-модульної системи організації навчального процесу та відповідного механізму адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу за допомогою адміністративно-правових засобів. Відсутність відповідної монографічної літератури свідчить як про складність цих питань, так і про недостатню увагу до них із боку вчених-правознавців, що зумовлює потребу в проведенні поглибленого дослідження сутності кредитно-модульної системи, цілісного механізму адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ системи МВС і його удосконалення у разі необхідності.
Дисертацію написано відповідно до чинних нормативно-правових актів міжнародного та національного характеру, які є базою дослідження. Окрім суто наукових джерел адміністративно-правового напрямку, одночасно вивчалися політичні, соціологічні огляди, публікації в пресі, що обумовлено комплексністю дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає вимогам розділу 1, підрозділу 1.2. „Організаційно-управлінське забезпечення діяльності ОВС”, пункту 7 „Методологія та методика переходу вищих навчальних закладів системи МВС до безперервної ступеневої відомчої освіти” та пункту 19 „Правове забезпечення управління в ОВС”, наказу МВС України від 05.07.2004 №755, а також, дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до Плану наукової роботи кафедри адміністративного і фінансового права Національного університету Державної податкової служби України державний реєстраційний номер 0105U000657.
Мета і завдання дослідження. Метою є викладення пропозицій щодо удосконалення навчально-виховного процесу в ВНЗ системи МВС, удосконалення механізму адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу в ВНЗ системи МВС шляхом внесення певних змін та доповнень в нормативно-правові акти.
Відповідно до поставленої мети сформульовано такі завдання дослідження:
- дослідити загальні умови набуття професіоналізму курсантами в вищому навчальному закладі системи МВС.
- узагальнити проблеми організації навчального процесу в вищому навчальному закладі системи МВС.
- визначити шляхи удосконалення та перспективи відомчої підготовки в вищому навчальному закладі системи МВС.
- дослідити історичний аспект модульних технологій навчання.
- дослідити поняття кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
- визначити загальні засади запровадження та функціонування кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
- визначити місце кредитно-модульної системи організації навчального процесу в державному управлінні.
- визначити та сформулювати поняття механізму адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
- дослідити характеристику складових механізму адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу та визначитися із напрямками удосконалення нормативно-правового забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини в сфері кредитно-модульної системи організації навчального процесу в ВНЗ системи МВС.
Предметом дослідження є науково-теоретичні аспекти кредитно-модульної системи організації навчального процесу в вищому навчальному закладі системи МВС, правове забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу, практика застосування кредитно-модульної системи організації навчального процесу в вищому навчальному закладі системи МВС.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми.
Логіко-семантичний метод - за його допомогою поглиблено понятійний апарат, визначено поняття та сутність кредитно-модульної системи організації навчального процесу, визначено поняття механізму адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу, уточнено сутність принципу мобільність у загальній схемі уявлень про кредитно-модульну систему організації навчального процесу (р.2. п.2.2., 2.3.; р.3. п.3.2.). Історичний метод дослідження – за його допомогою вивчено сучасний стан підготовки працівників органів внутрішніх справ, стан організації навчального процесу сьогодні, які розглядаються як результат розвитку суспільних відносин. Також, за допомогою історичного методу стало можливим: дослідити причини виникнення кредитно-модульної системи організації навчального процесу, визначити походження таких складових кредитно-модульної системи організації навчального процесу як модульна система (технологія) навчання, кредитна система навчання (р.1. п.1.1., 1.2.; р.2. п.2.1., 2.2.). Порівняльно-правовий метод використовувався під час дослідження положень тих чи інших положень законодавства України, що стосуються кредитно-модульної системи організації навчального процесу (р.2. п.2.3.). Діалектичний метод використано під час дослідження змісту складових механізму адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу (р.3 п. 3.3). Метод правового аналізу дозволив виявити недоліки у механізмі адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу та сформулювати висновки щодо його удосконалення (р.3. п.3.3.). Соціологічний метод (анкетування) застосовано у процесі збирання й аналізу інформації, вироблення пропозицій щодо вдосконалення організації навчального процесу в ВНЗ системи МВС (р.1. п.1.3.), вдосконалення адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу (р.3. п.3.3.).Статистичний метод використовувався під час опрацювання матеріалів Департаменту контролю видатків на судову владу, оборону, правоохоронну діяльність та безпеку держави для виявлення недоліків і проблем організації професійної підготовки персоналу ОВС України та формулювання висновків щодо її вдосконалення (р.1. п.1.1.), під час аналізу матеріалів, які допомогли виявити причини виникнення кредитно-модульної системи організації навчального процесу (р.2. п.2.1.).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним з небагатьох у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу в ВНЗ системи МВС. Відповідно до цього, у дисертації
- уперше окреслені загальні умови набуття професіоналізму курсантами у вищому навчальному закладі системи МВС, до яких, передусім, належать: належний відбір до ВНЗ, мотивація, початкова адаптація курсантів та належне фінансове забезпечення навчального процесу;
- сформульовано пропозиції щодо вирішення проблем організації навчального процесу в ВНЗ системи МВС під час запровадження інноваційних модульних систем навчання, зокрема пропонується удосконалити нормативне забезпечення організації навчального процесу, привести стан управління навчальним процесом найбільш наближеним до інноваційного, покращити педагогічно-методичне забезпечення в сфері відомої освіти МВС;
- дістав подальшого розвитку інноваційний підхід до організації навчального процесу у ВНЗ системи МВС, що характеризується запровадженням кредитно-модульної системи організації навчального процесу до ВНЗ;
- удосконалено понятійно-категоріальний апарат у сфері кредитно-модульної системи організації навчального процесу в ВНЗ системи МВС, зокрема уточнено поняття кредитно-модульної системи організації навчального процесу, механізму адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу тощо;
- дістало подальшого розвитку узагальнення принципів кредитно-модульної системи організації навчального процесу (порівняльної трудомісткості кредитів, кредитності, модульності, методичного консультування та ін,) на основі чого автором визначено та аргументовано принцип „мобільності”, зміст якого полягає у вільному переміщенні студентів та викладачів у межах освітньої системи за допомогою кредитів;
- визначено статус кредитно-модульної системи організації навчального процесу в державному управлінні, а саме доведено її значущість, дієвість відповідно до нормативно-правових актів міжнародного та національного характеру;
- уперше визначено та удосконалено механізм адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу;
- дістали подальшого розвитку методи узгодження законодавства у сфері вищої освіти відповідно до вимог Болонського процесу, а саме шляхом його удосконалення через запровадження положень про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у вищих навчальних закладах, зокрема в ВНЗ системи МВС;
- аргументовано та внесено пропозицію щодо введення визначення „кредитно-модульна система організації навчального процесу” до Закону України „Про вищу освіту” та Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, що затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 за №48.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертації наукові положення та рекомендації можуть бути використані:
- під час підготовки навчальних та робочих планів, семінарських, практичних занять з курсу адміністративне право України, зокрема з теми „Адміністративно-правове регулювання в сфері вищої освіти України”;
- викладачами юридичних навчальних закладів, закладів підвищення кваліфікації у викладанні адміністративного права та відповідних спеціальних курсів;
- у наукових дослідженнях у сфері адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу в ВНЗ;
- суб’єктами законодавчої ініціативи під час розроблення законопроекту Закону України „Про вищу освіту”.
Результати дисертаційного дослідження у вигляді пропозицій щодо внесення змін до Закону України „Про вищу освіту” від 17 січня 2002 року та „Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23 січня 2004 року за № 48, надано до Інституту законодавства Верховної Ради України (лист від 06.12.2006 №22-312-1-21). Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ під час викладання курсу „Адміністративне право України”, Національного університету державної податкової служби України.
Особистий внесок здобувача в одержанні наукових результатів дисертації полягає в тому, що дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки управління та адміністративного права. Всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на підставі особистих досліджень автора. У процесі одержання нових наукових результатів ідеї або розробки інших дослідників не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження неодноразово обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності Донецького юридичного інституту ЛДУВС. Окремі положення дисертації було оприлюднено на міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях і семінарах: „Соціально-психологічні, педагогічні, фізичні, юридичні та медичні проблеми підготовки фахівців в сучасних умовах” (м.Горлівка, 10-12 жовтня 2006 року); „Правовий досвід на шляху до євроінтеграції” (м.Тернопіль, 30 листопада 2006 року); „Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства” (Осінні юридичні читання, м.Львів, 10 листопада 2006 року); „Сучасні проблеми та перспективи розвитку Європейського союзу” (м.Донецьк, 25-27 жовтня 2006 року); „Організаційно-правові основи взаємодії ОВС із місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування щодо припинення масових заворушень і групових порушень громадського порядку та запобігання їм” (м.Донецьк, 27 січня 2006 року), „Забезпечення безпеки дорожнього руху: науково-методичні аспекти, організаційно-практичні проблеми, перспективи та шляхи їх вирішення” (м.Донецьк, 02 червня 2006 року).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки, сформульовані в дисертації, відображені в семи наукових статтях, які опубліковано у виданнях, що є фаховими з юридичних наук та включені до переліку, затвердженого ВАК України і семи тезах доповідей на конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Підготовка працівників ОВС є дуже важливою складовою діяльності держави щодо створення належного стану правопорядку, громадського спокою, захисту прав, свобод та законних інтересів громадян. Працівники ОВС є посадовими особами, яким ввірено зброю, спеціальні засоби, що може бути застосовано відповідно до вимог закону. Від правильного застосування зброї та спеціальних засобів, правильного вирішення справи залежать долі громадян України. Саме відповідно до цього, підготовка працівників ОВС вважається одним з основних джерел формування якісного корпусу правозахисників і вважається однією з найважливіших галузей суспільних відносин. Відповідно до теорії права, така важлива галузь не може залишатися неврегульованою нормами права, зокрема нормами адміністративного права. Створено нормативну базу внаслідок якої слушно регулюється підготовка працівників органів внутрішніх справ.
Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу до вищого навчального закладу системи МВС є провідним завданням відомчої освіти сьогодні. Проведене дослідження в цьому питанні приділяє увагу проблемам набуття професіоналізму курсантами в вищому навчальному закладі системи МВС, шляхам удосконалення та перспективі відомчої підготовки в ОВС, проблемам організації навчального процесу в вищому навчальному закладі системи МВС при запровадженні інноваційних модульних технологій навчання, теоретичним основам кредитно-модульної системи організації навчального процесу (історичному аспекту, поняттю та принципам), адміністративно-правовому регулюванню кредитно-модульної системи організації навчального процесу в ВНЗ системи МВС ( її місцю в державному управлінні, поняттю механізму адміністративно-правового регулювання такої системи, складовим такого механізму, удосконаленню цього механізму).
До основних результатів, одержаних внаслідок проведеного дослідження, можна віднести:
1. Належний відбір абітурієнтів до вищого навчального закладу системи МВС; мотивація курсантами служби та навчання; обов’язкова початкова адаптація першокурсників до умов служби та навчання; проблема наставництва в підрозділах ОВС (суб’єкта мотивації у вищому навчальному закладі системи МВС); належне фінансове забезпечення органів внутрішніх справ виступають сукупністю взаємопов’язаних першопочаткових критеріїв набуття професіоналізму курсантами вищого навчального закладу системи МВС під час їх навчання та створюють можливість застосування методик і технологій навчання без огляду на інші суб’єктивні чинники. Для вдосконалення таких критеріїв на сучасному етапі, на нашу думку, необхідно: нормативно вдосконалити профвідбір абітурієнтів до ВНЗ МВС, завдяки чому уникнути порушень права на освіту, неналежного вивчення кандидатів на службу, підвищити відповідальність посадових осіб за неякісний відбір, запровадити достатнє надання інформації про ОВС абітурієнтам, відмовитися від дублювання функцій УМВС в областях і вищому навчальному закладі МВС у контексті проведення попередніх іспитів та медичної підготовки, запровадити контракт між ОВС, курсантом та вищим навчальним закладом системи МВС щодо подальшого проходження служби в ОВС; організувати професійну підготовку курсанта так, щоб у майбутньому наставництво змінити на психологічну адаптацію до підрозділу ОВС; проводити ретельне вивчення кандидатів на службу або навчання в системі ОВС та їх соціального оточення, а також здійснювати їх психологічне супроводження, виявляти курсантів, які потребують допомоги, та призначати їм наставника (суб’єкта мотивації); здійснювати належне фінансування ОВС з метою підтримання мотивації вступу до вищого навчального закладу системи МВС та подальшої служби на високому рівні; у процесі формування мотивації у курсантів втілити принцип „потреба – мотив – мета – настанова”.
2. В якості певних перспектив удосконалення відомчої освіти МВС необхідно розглядати запровадження інноваційних модульних технологій навчання, впровадження нових підходів до розуміння сутності освіти як чинника професіоналізму та належного виконання службових обов’язків працівниками ОВС у майбутньому. Запровадження таких технологій потребує серйозного наукового дослідження, наукового обґрунтування доцільності застосування таких технологій у навчальному процесі, і головне, визначення адміністративно-правового механізму регулювання вказаних технологій у правовому полі. Доцільним є в якості перспективи підготовки працівників міліції громадської безпеки розглянути та запровадити модульну систему навчання. При позитивному результаті винести пропозицію щодо закріплення положень підготовки працівників міліції громадської безпеки та інших підрозділів МВС шляхом модульної освіти на законодавчому рівні.
3. Найбільш доцільними шляхами вирішення проблем організації навчального процесу в вищому навчальному закладі системи МВС є: по-перше, негайне удосконалення нормативного забезпечення організації навчального процесу в вищому навчальному закладі системи МВС, що полягає у перегляді основних наказів щодо організації служби, полегшенні життєдіяльності курсантів у межах вищого навчального закладу системи МВС; по-друге, приведення стану управління навчальним процесом в вищому навчальному закладі системи МВС найбільш наближеним до інноваційного, що полягає у орієнтації на індивідуалізацію навчального процесу, переходу до модульної системи навчання, впровадження нових інформаційних технологій тощо; по-третє, покращення педагогічно-методичного забезпечення в сфері відомої освіти МВС, що полягає у розробці за єдиним зразком: освітньо-кваліфікаційних характеристик фахівця (у тому числі і варіативної компоненти), освітньо-професійних програм підготовки фахівця (у тому числі і варіативної компоненти), навчальних планів, що затверджені у встановленому порядку, навчально-методичного забезпечення для кожної дисципліни, робочих навчальних програм дисциплін тощо, відповідно до вимог ліцензування вищих навчальних закладів; по-четверте, забезпечення належного та в повному обсязі фінансування запровадження інноваційних модульних технологій в відомчу освіту МВС, що полягає у: збільшенні об’ємів фінансування відомчої освіти через державний бюджет, національні програми підтримки відомчої освіти, а також приведенні вищого навчального закладу системи МВС до такого стану, який дозволяє брати участи у тендерах на певні заходи в сфері освіти тощо; по-п’яте, постійне ведення психологічного моніторингу в сфері запровадження інноваційних модульних технологій в відомчу освіту МВС, що полягає у застосуванні різноманітних методик щодо поліпшення психологічного стану курсантів, належної їх адаптації до вимог вищого навчального закладу системи МВС, постійного психологічного супроводження та моніторингу. Такому сприяє створення у межах вищих навчальних закладів системи МВС психологічних центрів для проведення психологічних тренінгів як між курсантами так і між викладачами, начальниками курсів, керівництвом вищого навчального закладу тощо.
4. Виникнення Болонського процесу, зокрема модульних технологій та кредитної системи навчання є наслідками формування економічної сили держав Європи, що мали тенденцію спаду економіки порівняно із США. Нерозвиненість державних структур, які б мали забезпечити ринок праці в Європі стало на заваді якісному, цілеспрямованому та міцному формуванню господарчого сектору. Причиною тому стала неможливість швидко прилаштовуватися до мінливих потреб ринку праці в плані відсутності персоналу (робочої сили). Модульні системи (технології) навчання стали інструментом поповнення робочих місць належно підготовленими працівниками, які задовольняли потреби роботодавців. Завдяки модульним технологіям стала можливою підготовка працівників для будь-яких потреб держави, Європейського простору завдяки їх гнучким навчальним планам, діяльнісному самостійному підходу до отримання трудових навичок. Дослідження показали, що в деяких країнах Європи модульні технології у тому чи іншому вигляді були закріплені на законодавчому рівні. Крім того, слід відзначити, що в системі підготовки модульний підхід здійснює самі перші кроки. Виявляються істотні різночитання основного принципового поняття –„модуль” і недостатня ясність того - що є „модульне навчання”.
5. Існує певне співпадіння сутності теоретичних основ модульних технологій та кредитної системи навчання із сучасним поняттям та сутністю кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Існує багато визначень модулів, що підтверджено викладеним матеріалом, однак в ході аналізу таких думок вдалося визначити основні напрями поділу (класифікації) модулів на три класи: клас теоретичних (пізнавальних) модулів, клас тренувально-практичних модулів та клас інтегративно-педагогічних (організаційних) модулів. В ході дослідження також стало можливим виокремити функції кожного класу таких модулів, якими є відповідно модуль як засіб джерела навчальної інформації, як засіб процесу навчання (самонавчання) та модуль як організаційний чинник.
6. Під модульною системою (технологією) навчання слід розуміти якісно-новий підхід до організації гнучкого навчання, що поєднує в собі переваги індивідуального та колективного навчання, наявність якісного методичного забезпечення що дозволяє працювати самостійно та індивідуально, характеризується наявністю спрямованості та контролю за освітою, що виявляється у формулюванні чітких цілей навчання, наявності активного навчання, організації зворотного зв’язку, посилення мотивації та стимуляції студентів, етапному навчанні, виборі темпу навчання.
7. В якості основних рис модульної системи навчання слід вбачати: можливість індивідуалізації навчання; гнучкість модульного навчання; вільність дій або елективність навчання; активність учнів у процесі навчання; чіткого визначення функцій викладача-т’ютора; чіткої визначеної взаємодії студентів у процесі навчання.
8. Сутність модульного навчання полягає в тому, що той, хто навчається більш самостійно або повністю самостійно може працювати над запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою, яка містить цільовий план дій, банк інформації і методичне керівництво для досягнення поставлених дидактичних цілей.
9. Під модулем в педагогіці слід розуміти певну завершену одиницю, початкову міру, що може виступати в якості навчальних предметів, курсів, дисциплін або їх складових частин при виборі предметів вивчення в базисному навчальному плані відповідно до технології навчання яка застосована в вищому навчальному закладі.
10. Під навчальним модулем слід розуміти певну логічно-завершену частину обсягу навчального матеріалу, яка може бути як частиною навчальної програми, дисципліни, частиною дисципліни або окремою темою і призначена для індивідуального навчання.
11. Під змістовим модулем слід розуміти систему елементів навчальної дисципліни, які пов’язані із певним предметом вивчення в рамках цієї дисципліни.
12. Під кредитною системою навчання слід розуміти систему вимірювання навчального матеріалу у певному часі, протягом якого він має бути засвоєний.
13. Під заліковим кредитом слід розуміти одиницю часу, який необхідно задля засвоєння навчального матеріалу, який повинен бути обов’язково оцінено та зараховано.
14. Під організацією навчального процесу слід розуміти сукупність дій щодо нормативно-правового, науково-методичного та організаційного забезпечення навчального процесу в вищому навчальному закладі.
15. Основними принципами кредитно-модульної системи навчання слід вважати: а) модульний принцип, який дозволяє будувати навчальний матеріал закінченим блоком за для можливості інтегрування різних видів і форм навчання, а також можливості забезпечити досягнення кожним студентом поставлених перед ним конкретних дидактичних цілей; б) принцип кредитності, сутність якого описано при розгляді кредитної системи навчання; в) принцип мобільності викладачів та студентів у межах певної
16. Під терміном „кредитно-модульна система організації навчального процесу” слід розуміти „сукупність заходів щодо нормативно-правового, науково-методичного та організаційного забезпечення певного типу (моделі) організації навчального процесу, що складається з двох взаємопов’язаних складових: кредитної системи навчання та гнучкої технології навчання, де в якості останньої може бути використана і модульна система (технологія) навчання через реалізацію будь-якого її виду, наприклад модульно-рейтингової системи (технології) навчання, що є одною з провідних”.
При цьому, принцип гнучкості вимагає конструювання модулів таким чином, щоб можна було б легко забезпечити можливість адаптації змісту навчання до індивідуальних потреб студентів; при цьому можлива як структурна гнучкість за рахунок зміни структури модуля, так і змістовна гнучкість — зміна змісту навчання.
Крім того, кредитно-модульна система організації навчального процесу є явищем правовим, бо вона відбивається у підзаконних нормативно-правових актах України і її запровадження так чи інакше пов’язують із дією міжнародних нормативних актів, функціонування державного управління в сфері вищої освіти України. Можна визначити кредитно-модульну систему організації навчального процесу як складне освітньо-соціальне та правове явище. З одного боку вона являє собою світову інтегративно-освітню тенденцію, що покликана сприяти підвищенню якості освіти, конкурентоспроможності, мобільності та гарантії працевлаштування випускників в Україні. З іншого боку, вона є системою, яка підлягає керуванню відповідними органами державної виконавчої влади в сфері освіти відповідно до вимог законодавчої бази України. Кредитно-модульна система організації навчального процесу є однорідною сутністю щодо загального поняття організації навчального процесу, з чого стає за можливе її врегулювання подібним нормативно-правовим актом (в нашому випадку, Положенням про кредитно-модульну систему організації навчального процесу, яке повинне бути затверджено наказом Міністерства освіти та науки України).
17. Принцип „мобільність”, який полягає у можливості більш спрощеного переходу студента з одного вищого навчального закладу до іншого при умові співпадіння споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань) і перезарахуванні результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу змістових модулів забезпечується усіма принципами кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Всі так звані загальні засади кредитно-модульної системи складає певний комплекс компонентів, які взаємопов’язані та функціонують завдяки загальній меті – забезпеченню мобільності студентів та викладачів, а також підвищення якості вищої освіти в національних масштабах та авторитету серед країн Європейського освітнього простору.
18. Кредитно-модульна система організації навчального процесу є складним для розуміння з точки зору теорії управління правовим явищем і водночас: а) кредитно-модульна система організації навчального процесу має ознаки самокерованої системи в межах відповідного вищого навчального закладу, де суб’єктом є вона сама, а об’єктом – особи, що здійснюють організацію навчального процесу та сам навчальний процес; б) на національному рівні кредитно-модульна система організації навчального процесу співвідноситься із загальною системою управління в сфері освіти в якості об’єкта управління з боку нормативних приписів центральних органів виконавчої влади; в) кредитно-модульну систему організації навчального процесу можна вважати „непрямим” об’єктом управління відносно „непрямого” суб’єкта управління – міжнародних організацій, в повноваження яких входить можливість керуючого впливу на вищевказану систему.
19. Під механізмом адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу слід розуміти цілісну сукупність правових засобів (елементів механізму адміністративно-правового регулювання), за допомогою яких здійснюється імперативно-нормативне та дозвільно-регламентуюче впорядкування щодо запровадження, організації і функціонування елементів кредитно-модульної системи організації навчального процесу, внаслідок чого відбувається вплив на суспільні відносини у сфері діяльності цієї системи з метою належної правової взаємодії суб’єктів і об’єктів в межах самокерованої системи, якою є вищий навчальний заклад.
20. Кредитно-модульна система організації навчального процесу повинна знаходити своє адміністративно-правове регулювання всіх ланок-елементів механізму, що досліджувався. До таких елементів механізму адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу слід віднести: норми міжнародного права, норми Конституції, норми законів України, норми відомчих підзаконних нормативно-правових актів, що містяться в нормативних актах Міністерства освіти і науки; локальних нормативно-правових актів, що призначені для реалізації вимог нормативних положень про кредитно-модульну систему організації навчального процесу, які містяться в нормативно-правових актах вищих за юридичною силою, адміністративно-правові відносини в сфері реалізації положень про кредитно-модульну систему організації навчального процесу, правосвідомість та правову культуру.
21. Термін „кредитно-модульна система організації навчального процесу”, її сутність відсутні у нормативно-правовому акті з юридичною силою закону, що є неприпустимим. Аналіз нормативно-правових актів в сфері вищої освіти дозволяє виділити Закон України „Про вищу освіту” як основний, і на нашу думку, саме в ньому повинні відбиватися положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу. Саме такий нормативно-правовий акт, як Закон України „Про вищу освіту”, якщо він регламентує основні положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу повинен служити базою для створення підзаконних нормативно-правових актів, локальних нормативно-правових актів, саме завдяки яким реалізуються положення норм про кредитно-модульну систему організації навчального процесу, здійснюється організаційне супроводження її діяльності на рівні вищого навчального закладу через регламентування прав та обов’язків суб’єктів управління організацією навчального процесу за кредитно-модульною системою.
22. Механізм адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу потребує негайного удосконалення шляхом запровадження відповідної норми до Закону України „Про вищу освіту”, яка буде вказувати на те, що організація навчального процесу в вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
23. З метою удосконалення чинного законодавства, зокрема, Закону України „Про вищу освіту”:
23.1 До розділу I „Загальні положення” статті 1. „Основні терміни та їх визначення” ввести термін кредитно-модульної системи організації навчального процесу, визначення якого викласти у наступній редакції: „Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це сукупність заходів щодо нормативно-правового, науково-методичного та організаційного забезпечення певного типу (моделі) організації навчального процесу, що складається з двох взаємопов’язаних складових: кредитної системи навчання та гнучкої технології навчання, де в якості останньої може бути використана і модульна система (технологія) навчання внаслідок реалізацію будь-якого її виду, наприклад модульно-рейтингової системи (технології) навчання, що є одною з провідних.
23.2 До розділу VII „Організація навчально-виховного процесу” статті 41 „Навчально-виховний процес” внести наступні зміни, відповідно до яких викласти частину першу у наступній редакції: „Навчально-виховний процес здійснюється відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу та забезпечує... і далі по тексту.
23.3 Розділ VII „Організація навчально-виховного процесу”, стаття 42 „Форми навчання у вищих навчальних закладах”: доповнити частиною першою у наступній редакції: „Навчання здійснюється відповідно до вимог кредитно-модульної системи”.
23.4 До розділу VII. „Організація навчально-виховного процесу” статті 45. „Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах” внести зміни, відповідно до яких:
23.4.1. Викласти п.2 частини 1 вказаної статті в такій редакції: „за академічну неуспішність відрахування відбувається відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу”.
23.4.2. Частину 2 статті 45 викласти у такій редакції: ”Порядок переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки та здійснюється відповідно до Загального порядку переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у „Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”, затвердженого Міністерством освіти №245 від 15 липня 1996 року, а також відповідно до особливостей переведення за кредитно-модульною системою організації навчального процесу.
24. З метою удосконалення понятійного апарату Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі у п..1. „Основні терміни, поняття та їх визначення” доцільно викласти визначення термінів, що були досліджені у наступних редакціях:
24.1. „Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це сукупність заходів щодо нормативно-правового, науково-методичного та організаційного забезпечення певного типу (моделі) організації навчального процесу, що складається з двох взаємопов’язаних складових: кредитної системи навчання та гнучкої технології навчання, де в якості останньої може бути використана і модульна система (технологія) навчання через реалізацію будь-якого її виду, наприклад модульно-рейтингової системи (технології) навчання, що є однією з провідних”;
24.2. „Гнучка технологія навчання – це організаційна система освіти, компоненти якої мають зв'язки і відношення, які допускають можливість оперативної перебудови у відповідності з динамічно змінюваними потребами суспільної та індивідуальної практики. Наслідком гнучкості освітніх структур є диверсифікація професійної освіти, запровадження системи ступеневої освіти, впровадження індивідуальних та індивідуально-групових форм організації навчання, ядро яких складає модульна система навчання”.
24.3. „Заліковий кредит – це одиниця часу, який необхідно задля засвоєння навчального матеріалу, який повинен бути обов’язково оцінено та зараховано”;
24.4. „Змістовий модуль - це система елементів навчальної дисципліни, які пов’язані із певним предметом вивчення в рамках цієї дисципліни”.
25. З метою більш повного відображення сутності кредитно-модульної системи організації навчального процесу п.1. „Основні терміни, поняття та їх визначення” Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі доцільно доповнити наступними визначеннями термінів, що нами були досліджені і викласти визначення цих термінів, у наступних редакціях:
25.1 „Організація навчального процесу - це сукупність дій щодо нормативно-правового, науково-методичного та організаційного забезпечення навчального процесу в вищому навчальному закладі”.
25.2 „Модульна система (технологія) навчання – це якісно-новий підхід до організації гнучкого навчання, що поєднує в собі переваги індивідуального та колективного навчання, наявність якісного методичного забезпечення що дозволяє працювати самостійно та індивідуально, характеризується наявністю спрямованості та контролю за освітою, що виявляється у формулюванні чітких цілей навчання, наявності активного навчання, організації зворотного зв’язку, посилення мотивації та стимуляції студентів, етапному навчанні, виборі темпу навчання”.
25.3 „Кредитна система навчання - це система вимірювання навчального матеріалу у певному часі, протягом якого він має бути засвоєний”.
25.4 „Навчальний модуль - це певна логічно-завершена частина обсягу навчального матеріалу, яка може бути як частиною навчальної програми, дисципліни, частиною дисципліни або окремою темою і призначена для індивідуального навчання”.
Отже, проведене дослідження вимагає подальшого здійснення постійного моніторингу за процесами адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу в вищих навчальних закладах системи МВС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
. Кириченко І.Г. Підготовку кадрів для органів внутрішніх справ України на рівень вимог сьогодення // Інформаційний бюлетень Республіканського навчально-методичного центру Української академії внутрішніх справ. - 1995. - №5. - С.3 - 10.
. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради. - 22.01.91. - №4. - Ст. 20.
. Комплексна програма кадрової політики в органах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни на 2001-2005 роки: Розпорядження МВС України №157 від 26 лютого 2001 року// Офіційний вісник України. - 04.03.2001. - №8. – Ст. 1416.
. Про стан та заходи щодо удосконалення професійної підготовки, зміцнення дисципліни і законності серед особового складу органів внутрішніх справ України: Рішення колегії МВС України №6км /№2 від 15 липня 1997 року// Офіційний вісник України. - 20.07.97. - №8. – Ст. 1119.
. Про комплексну програму вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції: Наказ Міністерства внутрішніх справ України №61 від 29 січня 1999 року// Офіційний вісник України. - 02.02.99. - №2. – Ст. 1217.
. Хьелл Л., Зигир Д. Теории личности. - СПб: Питер Пресс, 1997. - 608 с.
. Подольская Е.А. Ценностные ориентации и проблема активной личности. -Харьков: Основа, 1991. — 162 с.
. Ноздрачёв А.Ф. Государственная служба: Учебник. —М.: Статут, 1999. - 592 с.
. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. — Ростов н/Д: МарТ, 1996. - 688 с.
. Старилов Ю.Н. Служебное право.- М.: Изд-во БЕК, 1996. - 698 с.
. Городянко С.В. Професіоналізм працівників органів внутрішніх справ як фактор забезпечення безпеки їх життєдіяльності // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. - №2. – С.30-36.
. Бренар Т. Французское административное право. -М.: Прогресс, 1988. - 574 с.
. Про результати перевірки використання коштів, виділених у 2003 році з Державного бюджету України на підготовку кадрів для органів внутрішніх справ вищими закладами освіти Міністерства внутрішніх справ України / Підготовлено департаментом контролю видатків на судову владу, оборону, правоохоронну діяльність та безпеку держави і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 15.06.2004 № 12-1 / Київ: Рахункова палата України, 2004. - Випуск 12. – 23с.
. Про затвердження Правил відбору та прийому до вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 319 від 10.05.2005 // Офіційний вісник України. - 17.06.05. - №22. – Ст. 1235.
. Про освіту: Закон України від 23 травня 1991 року//Відомості Верховної Ради. - 1991. - №34. - Ст.451.
. Про вишу освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради. - 2002. - № 20. - Ст. 134.
. Шакун В. Коли фінансування міліції набуває кримінологічних ознак // Голос України. – 2003. - № 175. -18 вересня.
. Запорожцева Г.Є., Запорожцев Є.Г. Проблеми професійного відбору в органи внутрішніх справ // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. -1997. -№ 1. -С.147-152.
. Коробка В.М., Попов А.А. Проблеми формування сучасної правової свідомості та правової культури курсантів і студентів юридичних вузів МВС. Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. пр. Донецьк: ДЮІ. - 2004. -№1.– С.319-326.
. Глазков В.А. Перспективи використання поліграфа при підборі кадрів в ОВС // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. пр. Луганськ: ЛАВС. - 2005 - №1. –С. 109-116.
. Конопльов В.В. Психологічна адаптація курсантів ВНЗ МВС України до діяльності підрозділів кримінальної міліції: Автореф. канд. псих. наук: 19.00.06 / Національна академія внутрішніх справ України, К.,1999. – 17с.
. Іванова О.В. Соціально-психологічна адаптація курсантів у вищому закладі освіти МВС як етап професійного становлення майбутніх співробітників пенітенціарної системи: Автореф. дис. канд.... псих. наук: 19.00.06 / Національна академія внутрішніх справ України, К., 1999.- 16с.
. Фресс П., Пиаже Ж. Экспериментальная психология: Пер. с франц.- М.:Прогресс, 1973. - 283с.
. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. - К.: Радянська школа, 1989.-204 с.
. Имедадзе И.В. Ситуативное развитие мотивации и установка // Вопросы психологии. - 1989. - №2. - С.90-97.
. Профессиональное обучение и отбор операторов./ Кн. Человеческий фактор. М.: Мир, 1991. - Т.3. Ч.2. - 301 с.
. Эргономика - комплексная научно-техническая дисципліна. /Кн. Человеческий фактор: В 6-ти тт. Т.1.: Пер. с англ.- Под.ред.Г.Салвенди; - М.: Мир,1991. – 600 с.
. Узнадзе Д.Н. Психологические исследования.-М.: Наука,1966. – 450 с.
. Олійник І.Л. Співробітництво з професійної підготовки фахівців органів внутрішніх справ країн-учасниць СНД //Тези IV міжнародної науково-практичної конференції //Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці. – Ірпінь, 2003. – С.170-175.
. Федоров К.Л., Юрченко А.В., Чернігова А.В. Проблеми професійної адаптації молодих фахівців органів внутрішніх справ до умов службової діяльності //Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2002. - №1. – С.278-285.
. Широченко В. Кому нужна нищая милиция? // Уголовное дело №.... – 2002. - № 20 - С.1.
. Бесчастный В. Кого и как будет защищать нищая милиция?// Криминал-экспресс. – 2001. – №42. -18-24 октября – С.12.
. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 року // Урядовий кур’єр. – 1998. - №24. – с.23-27.
. Концепція адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України № 810 від 22 липня 1998 року // Урядовий кур’єр. - 1998. - № 45. – с. 12-17.
. Авер’янов В.Б. Питання адміністративної реформи у змісті Загальної концепції державно-правової реформи// Державно-правова реформа в Україні: Матеріали наук.-практ.конф. – К., 1997. – С.193-195.
. Про концепцію відомчої системи підготовки кадрів МВС України і заходи щодо її забезпечення: Рішення колегії Міністерства внутрішніх справ України від 30.06.1993. - №3км/2 // Голос України. – 1993. - №25. – с.15-23.
. Панов М., Тихий В. Безпека як фундаментальна категорія в методології правознавства (до постановки проблеми)//Вісник Академії правових наук України. – 2000. - №3(22). – С.12.
. Polizia Internazionale. 1996. № 1. P. 40.
. Головін А.П. Адміністративно-правове регулювання діяльності міліції громадської безпеки: Дис. ... канд. юр. наук.: 12.00.07. – К., 2004. –212 с.
. Гриця Т.Г. Організаційно-правові аспекти реформування початкової підготовки персоналу ОВС України // Право і безпека. – 2004. - №3’1.–с.79-80.
. Давид Р. Указ. соч. С.51-60.
. Gruz P. Op. cit. P. 43-98.
. Butler W., Kudriavtstev V. (eds). Comparative Law and Legal Sustems Historical and Socio-Legal Perspectives. L., 1985.
. Общая теория государства и права. Академический курс в 2 Т. Учебник для вузов. Теория права. – М.: Изд. „Зерцало”, 1998. – 656 с.
. Цикин В.А. Философия самоорганизации сложных систем. – Сумы: СГПУ, 2001. – 196 с.
. Бех В.П. Характер и содержание научной революции в условиях наступления информационной цивилизации // Студент – 2000: каким ему быть?: Материалы научн. практ. конф. (13-14 апреля 2000 года). – Запорожье: ЗГУ, 2000. – С.26 – 30.
. Сандыга О.И. Гуманистическая позиция личности профессионала: синергетический поход // Философские проблемы гуманитаризации высшего образования: Сб. статей по материалам 2-й международной научно-практической конференции. – Сумы – Бердянск, 25-27 июня 2002. – С.178-181.
. Мотин В. Модульная система в МВД РФ // Управление персоналом. – 2000. - №5. - с.11-16.
. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Лемківський К.М., Сухарніков Ю.В.. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес // Освіта. – 2004. - №38. – С.16.
. Батишев С.Я. Блочно-модульное обучение. – М.: Транс-сервис, 1997.- 225с.
. Безносюк О.О. Рекомендації щодо розробки та впровадження модульно-рейтингової технології навчання – К.: ВІКНУ, 2000. – 52 с.
. Безносюк О.О. Система модульно-рейтингового контролю успішності студентів під час підготовки офіцерів запасу // Проблеми освіти: Наук.- метод. зб./ Кол. авт. - К.: НМЦ ВО, 2001. - Вип. 24. - С. 193-197.
. Бондар В. Теорія і практика модульного навчання у вищих навчальних закладах освіти// Освіта і управління. 1999. - № 1. – С. 19 -70.
. Бронська А.А. Модульна організація базового курсу методики викладання української і російської мов як іноземних// Нові технології навчання: Наук. - метод. зб. / Ред. кол.: Б.І.Холод, О.Я.Савченко, О.І.Ляшенко, А.М.Федяєва та ін. - К.: НМЦ ВО, 2000.- Вип. 28. – с.102 -110.
. Величко Т.Г. Застосування модульно-блочної технології з рейтинговою системою оцінки // Нові технології навчання: Наук. - метод. зб./ Ред. кол.: В.О.Зайчук, О.Я.Савченко, М.Ф.Дмитриченко та ін. - К.: НМЦ ВО, 2002, Вип. 32. – 58 с.
. Гарєєв В.М., Куліков С.І., Дурко Е.М. Принципы модульного обучения //Вестник высшей школы. – 1997. - № 8 – с.30 – 33
. Герчек Г.А. Модульный подход к проектированию учебных програм/ Институт повышения квалификации и переподготовки работников образования при Ульяновском гос. пед. Университете. – Ульяновск, 1996.–36с.
. Драч Т.І. Психолого-педагогічні аспекти втілення модульно-рейтингової системи// Проблеми освіти: Наук. – метод. зб./ Кол. авт. – К.: НМЦ ВО, 2000. – Вип. 22. – С. 57.
. Кукосян О.Г., Князева Г.Н., Траилина Н.П., Гаркуша В.Б. Принцип системности модульного обучения в МРЦПК: Материалы краевой научн. практ. конф. – Краснодар, 1998. – с.34-38.
. Мордашов С.В. „Применение модульно-рейтинговой технологи обучения в ВУЗах”// Военная мысль. - 2003. - № 6. - с.3-7.
. Родіна В.В., Джулай Т.М. „Відомча освіта та її перспективи”// Сб. трудов. Науч.-метод. конференция Ставропольской госсельскохозяйственной академии. – Ставрополь, 1995. - № 58. - С. 28-29.
. Попов Е.И. Система РИТМ: принципы, организация, методическое содержание // Высшее образование в России. - 1998. - №4. - С. 109 - 115.
. Erasmus Mundus: навчальна програма ЄС для України, Молдови та Бєларусі.//Програма технічної допомоги ЄС в Україні, Молдові та Бєларусі. Путівник. Європейська комісія, 2004. – Друк. МПП „Кватрум” м.Київ. – С.16-17.
. Байденко В.І. Болонський процес: структурна реформа вищої освіти Європи. - М.: Дослід. центр проблем якості підготовки спеціалістів, Рос. новий ун-т, 2002. - 128 с..
. Бех І. Законопростір сучасного виховного процесу// Вища освіта України. – 2004. - №1. – С.12.
. Корольов Б. Методична складова Болонського процесу// Освіта. – 2004. - №26. - С.2.
. Алексюк А.Н, Кашин С.А. Формирование социально-профессиональных качеств будущего специалиста. – М.:Высшая школа. – 1992. – 56 с.
. Третьяков П.И., Сенновский И.Б. Технология модульного обучения в школе: Практико-ориентированная монография/Под редакцией П.И.Третьякова. – М.: Новая школа, 1997. – 352с.
. Астахова К. Харківський варіант, або Один з підходів до побудови безперервної освіти// Освіта. – 2004. - №28. – С.2.
. Яблонський В. ...З Болонською зачіскою та в Українські вишиванці//Освіта. – 2004. - №40. – С.6.
. В.Гребенюк, Е.Евсєєв. Болонський процес і традиції української освіти// Новий колегіум. – 2004. -№3. – С.47.
. Бузунов Р.А. Початкові критерії набуття професіоналізму курсантами ВНЗ системи МВС // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб.наук. праць. –Донецьк: ДЮІ. 2006.- №1. – С.109-121.
. Про інноваційну діяльність: Закон України від 4 липня 2002 року // Відомості Верховної Ради. - 2002. - №36. – Ст. 266.
. Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності: Наказ Міністерства освіти і науки України № 522 від 7 листопада 2000 року // Офіційний вісник України. - 2001. - №1-2. – Ст. 52.
. Державна програма розвитку вищої освіти на 2005-2007 роки: Постанова КМУ №1183 від 8 серпня 2004 року // Офіційний вісник України. - 24.09.04. - №36. - Стаття 2405.
. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації: Рішення колегії Міністерства освіти і науки України //Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2003. - № 13. - С.13-20.
. Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального п