АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ

Краткое описание

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КУЦА АЛЛА МИКОЛАЇВНА
УДК 354.84:368.416

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Кузьменко Оксана Володимирівна,
доктор юридичних наук, професор

Запоріжжя – 2011
Зміст

Вступ................................................................................................................ 3
Розділ 1. Природа соціального захисту інвалідів…………………........ 10
1.1. Поняття та особливості соціального захисту інвалідів............................................................................................................
10
1.2. Елементи соціального захисту інвалідів…………………........ 31
1.3. Принципи соціального захисту інвалідів……………………... 59
Висновки до розділу 1..................................................................................... 75
Розділ 2. Механізм адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів…………………………………………….
79
2.1. Нормативно-правове регулювання соціального захисту інвалідів…………………………………………………………………
80
2.2. Роль публічної адміністрації в регулюванні соціального захисту інвалідів………………………………………………………
110
2.3. Громадські організації як суб’єкти реалізації соціального захисту інвалідів………………………………………………………..
138
Висновки до розділу 2……………………………………………………… 159
Розділ 3. Шляхи вдосконалення регулювання соціального захисту інвалідів……………………………………………………………………..
163
3.1. Міжнародний досвід щодо регулювання соціального захисту інвалідів…………………………………………………………………
163
3.2. Перспективи розвитку регулювання соціального захисту інвалідів………………………………………………………………… 180

Висновки до розділу 3……………………………………………………… 196
Висновки…………………………………………………………………… 198
Список використаних джерел……………………………………………. 203
Додатки............................................................................................................ 228

ВСТУП

Інвалідність як соціальне явище притаманне кожній державі. За офіційною інформацією Міністерства соціальної політики України, чисельність інвалідів в Україні на сьогодні складає 2,628 млн. осіб, тобто кожен 18-тий українець є інвалідом. Ці дані свідчать про гостроту та поширеність проблеми інвалідності.
Категорія осіб з обмеженими фізичними можливостями потребує соціального захисту з боку держави.
Разом із тим, сьогодні виникає безліч проблем щодо реалізації соціального захисту інвалідів, що зумовлено кількома чинниками. По-перше, відносини у сфері соціального захисту інвалідів регулюються великою кількістю нормативно-правових актів, які нескоординовані між собою, несистематизовані та суперечать один одному. По-друге, органами державної влади та місцевого самоврядування не виконуються у повному обсязі покладені на них обов’язки у сфері соціального захисту прав інвалідів. По-третє, система адміністративно-правових засобів є неефективною. Зазначене вище дозволяє зробити висновок про неможливість реалізації інвалідами у повному обсязі гарантованого їм права на соціальний захист.
Це підтверджується і результатами проведеного анкетування. Так,
50 % респондентів відзначили невідповідність здійснюваних державою заходів у сфері соціального захисту інвалідів потребам останніх, а 53 % – неефективність таких заходів. Водночас, 40 % опитаних охарактеризували стан нормативно-правового забезпечення сфери соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями як задовільний.
Детермінантом зазначених проблем є відсутність у органів державного управління та органів місцевого самоврядування можливості отримувати адекватну інформацію щодо соціального стану і потреб інвалідів, оскільки така інформація є опосередкованою: вона надається відповідними органами, що зобов’язані безпосередньо захищати і гарантувати права та інтереси осіб цієї категорії. Громадські організації як суб’єкти реалізації соціального захисту інвалідів, у свою чергу, керуються швидше комерційними інтересами, аніж задоволенням потреб відповідної категорії осіб.
За таких умов виникає потреба у дослідженні природи, особливостей, принципів, системи соціального захисту інвалідів, механізму його адміністративно-правового регулювання і розробленні на цій основі пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення національної нормативно-правової бази, упорядкування організаційно-структурних формувань, заходів у відповідній сфері.
Сьогодні адміністративно-правовому регулюванню у сфері соціального захисту інвалідів присвячено недостатньо уваги у монографічних дослідженнях, у наукових працях ці питання досліджено лише фрагментарно. У науці адміністративного права комплексний аналіз проблеми адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів залишився поза увагою.
Таким чином, недостатня розробленість на теоретичному рівні цієї проблеми, наявність правових прогалин, а також необхідність проведення комплексного правового дослідження питання адміністративно-правового регулювання у сфері соціального захисту інвалідів, свідчать про актуальність проблеми та зумовлюють вибір теми дослідження.
При підготовці дисертаційної роботи було використано праці таких вчених у галузі адміністративного права та процесу: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, Д.М. Бахраха, К.С. Бельського, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, Л.Р. Білої,
І.П. Голосніченка, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, Т.О. Коломоєць,
В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, А.Ф. Мельник, О.І. Остапенка, М.М. Тищенка, В.К. Шкарупи, Х.П. Ярмакі.
Значний вплив на дисертаційну роботу мали теоретичні праці дослідників соціального захисту, а саме: В.М. Акімушкіна, В.С. Андрєєва, В.А. Аралова,
Н.Б. Болотіної, Н.П. Борецької, В.П. Галаганова, А.П. Зайця, А.Д. Зайкіна,
Р.І. Іванової, В.Л. Костюка, О.Є. Мачульської, П.Д. Пилипенка, А.Г. Шевцова, П.І. Шевчука та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Указу Президента України від 19 травня 2011 р.
№ 588/2011 «Про заходи по вирішенню актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями», постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 р. № 784 «Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009-2015 роки «Безбар’єрна Україна», розпорядження Кабінету Міністрів від 21 листопада 2007 р. № 1035-р «Про схвалення Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства». Тема дисертації затверджена вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ 28 квітня 2009 р. (протокол № 7). Тема дослідження розглянута і схвалена у 2009 році відділенням державно-правових наук і міжнародного права Академії правових наук України
(п. 686).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у визначенні сутності, змісту й особливостей адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів, а також у виробленні пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення такого регулювання і підвищення ефективності його практичної реалізації.
Згідно з поставленою метою, основними завданнями дослідження є:
 простежити генезис соціального захисту інвалідів;
 з’ясувати природу та ознаки поняття «соціального захисту інвалідів»;
 визначити складові елементи системи соціального захисту інвалідів;
 проаналізувати заходи щодо соціального захисту інвалідів, виявити недоліки у їх реалізації та запропонувати шляхи усунення;
 запропонувати класифікацію принципів соціального захисту інвалідів;
 розглянути теоретичні та нормативні положення щодо адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів;
 здійснити аналіз національного законодавства щодо соціального захисту інвалідів та виробити пропозиції з його вдосконалення;
 встановити зміст та особливості діяльності публічної адміністрації щодо адміністративно-правового регулювання соціального захисту осіб з фізичними вадами;
 охарактеризувати особливості та роль громадських організацій інвалідів у реалізації соціального захисту інвалідів;
 визначити досвід держав світу щодо регулювання соціального захисту інвалідів та перспективи розвитку цього напряму діяльності в Україні;
 виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання соціального захисту інвалідів.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини у сфері соціального захисту інвалідів.
Предмет дослідження – адміністративно-правове регулювання соціального захисту інвалідів.
Методи дослідження. Методологічною основою цього дослідження є різні наукові методи, що використовувалися комплексно з метою забезпечення достовірності знань, вирішення поставлених завдань й обґрунтованості висновків та рекомендацій, а саме: діалектичний – задля дослідження теоретичних і нормативних положень щодо адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів (у всіх розділах); класифікації та групування – для розроблення класифікації осіб з обмеженими фізичними можливостями (підрозділ 1.1), принципів їх соціального захисту (підрозділ 1.3), громадських організацій інвалідів (підрозділ 2.3); історико-правовий – з метою дослідження процесу становлення соціального захисту інвалідів (підрозділ 1.1); структурно-функціональний – для дослідження особливостей діяльності публічної адміністрації щодо адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів (підрозділ 2.2); порівняльно-правовий – задля співставлення правового регулювання соціального захисту інвалідів в Україні та інших державах світу і, як результат, визначення перспектив його розвитку (підрозділ 3.1); статистичний та документального аналізу – для виявлення аналізу недоліків у здійсненні заходів щодо соціального захисту інвалідів та його адміністративно-правового регулювання (підрозділ 1.2, 2.1., 2.2); соціологічний – при проведенні анкетування громадян та працівників сфери соціального захисту населення (підрозділ 1.2); статистичний – з метою аналізу та узагальнення емпіричної інформації, яка стосується теми дисертаційної роботи (підрозділи 1.1, 1.2, 2.3).
Нормативною основою дослідження є Конституція України, закони України, акти Президента України та постанови Кабінету Міністрів України,
а також відомчі нормативно-правові акти, якими регулюються відносини у сфері соціального захисту інвалідів.
Емпіричну основу дослідження становлять: 1) статистичні дані Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Державного центру зайнятості за 2001–2010 роки; 2) вивчення та узагальнення практичної діяльності обласних державних адміністрацій (щодо співпраці з громадськими організаціями інвалідів); 3) результати анкетування 300 громадян; 4) правова публіцистика, довідкові видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що за своїм характером і змістом дисертація є однією з перших в Україні праць, яка присвячена комплексному та системному дослідженню питання адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів. У дисертації сформульовано ряд концептуально нових положень і висновків, а саме:
вперше:
 запропоновано дефініції: «система соціального захисту інвалідів», «принципи соціального захисту інвалідів», «адміністративно-правове регулювання соціального захисту інвалідів», «механізм адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів», «громадська організація інвалідів»;
 визначено елементи системи соціального захисту інвалідів, до числа яких віднесено соціальне страхування, соціально-побутове обслуговування, освіту, реабілітацію, зайнятість, медичне та пенсійне забезпечення, надання інвалідам державної соціальної допомоги, пільги та компенсації, забезпечення засобами реабілітації, поліпшення житлових умов та соціальної інтеграції;
 виділено види громадських організацій, які опікуються проблемами соціального захисту осіб зазначеної категорії, а саме: громадські організації інвалідів, діяльність яких спрямована виключно на їх соціальний захист, та громадські організації, які опікуються проблемами інвалідів опосередковано;
 аргументовано необхідність прийняття нової редакції Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», структурованого таким чином, щоб у ньому було закріплено організаційно-правові засади та форми соціального захисту інвалідів, відображено основні засади здійснення заходів у відповідному напрямі тощо;
удосконалено:
 поняття «інвалід», «система», «соціальний захист», «соціальний захист інвалідів», «правове регулювання», «нормативно-правовий акт»;
 рекомендації щодо вдосконалення системи органів виконавчої влади, на які покладено повноваження щодо соціального захисту інвалідів. Зокрема, запропоновано об’єднати Міністерство соціальної політики України та Міністерство охорони здоров’я України в єдиний орган – Міністерство охорони здоров’я та соціального захисту населення України;
набули подальшого розвитку:
 наукові положення щодо системи правових принципів соціального захисту інвалідів;
 положення щодо ознак, властивих об’єднанням громадян.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені у дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані у:
 науковій діяльності – сформульовано пропозиції щодо гарантування та забезпечення права інвалідів на здобуття дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти (акт впровадження Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 25.06.2011 р.);
 законотворчій діяльності – запропоновано та розглянуто низку змін до законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» (акт впровадження Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів від 25.06.2011 р.);
 правозастосовній діяльності – надано низку пропозицій щодо покращення діяльності Міністерства соціальної політики України шляхом внесення змін до національного законодавства, а саме: законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про реабілітацію інвалідів
в Україні», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» (акт впровадження Міністерства соціальної політики України
від 20.06.2011 р.);
 навчальному процесі – зібрано та систематизовано матеріал, що може бути використаний під час підготовки навчально-методичних матеріалів і викладання таких навчально-юридичних дисциплін, як «Адміністративне право», «Актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності органів виконавчої влади» у Національній академії внутрішніх справ (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 29.06.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднені дисертантом у формі доповідей на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях і круглих столах, серед них: «Правові проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Харків, 2011 р.), «Сучасні проблеми адміністративної реформи в Україні» (м. Запоріжжя, 2009 р.) тощо.
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у
6 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 9 тезах доповідей на науково-практичних конференціях і круглих столах.

Список литературы

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного у дисертаційному дослідженні наукового аналізу адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів приходимо до наступних висновків, які можуть бути корисними для наукової та практичної діяльності, зокрема:
1. Інвалід – це особа, якій властиві ознаки стійких функціональних порушень, зумовлених хворобою, травмою (їх наслідками) або аномалією, що призводить до обмеження життєдіяльності та викликає потребу в гарантуванні та забезпеченні додаткових прав та її соціальному захисті.
2. Особам з інвалідністю властиві наступні ознаки: по-перше, інвалідом може бути лише особа, тобто, людина з притаманними їй якісними характеристиками, які виділяють її з тваринного світу, біологічною структурою, а також загальними проявами соціальної суті: свідомістю, мовою, здібністю до праці й творчості; по-друге, інвалідом може бути лише та особа, у якої присутні ознаки стійких функціональних порушень; по-третє, детермінантами стійких функціональних порушень виступають хвороби, травми (їх наслідки) або аномалії; по-четверте, стійкі функціональні порушення мають своїм наслідком для особи обмеження життєдіяльності, яке, у свою чергу, викликає потребу в гарантуванні та забезпеченні їй додаткових прав та її соціальному захисті.
3. Особи з інвалідністю класифікуються залежно від нозології захворювання наступним чином: 1) інваліди з ураженням опорно-рухового апарату та центральної і периферичної нервової системи; 2) інваліди із психічними захворюваннями та розумовою відсталістю; 3) інваліди з ураженням органів слуху; 4) інваліди з ураженням органів зору; 5) інваліди з ураженням внутрішніх органів;
6) інваліди з онкологічними захворюваннями.
4. Соціальний захист – це система здійснюваних державою юридичних, економічних, фінансових, соціальних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення особам у разі загрози виникнення або наявності будь-яких ризиків, що можуть спричинити або вже спричинили повну або часткову втрату ними можливостей реалізації прав та свобод і задоволення життєво важливих потреб, мінімально необхідного життєвого рівня, на надання їм можливостей розвиватися, реалізовувати себе, свої здібності.
5. Соціальний захист інвалідів – це система здійснюваних державою організаційних, юридичних, економічних, фінансових, соціальних заходів, спрямованих на задоволення потреб зазначеної категорії осіб у відновленні та підтримці здоров’я, матеріальному забезпеченні, самореалізації, безперешкодному доступі до об’єктів соціальної інфраструктури тощо.
6. Соціальному захисту інвалідів притаманні наступні ознаки: 1) має справу з установленою законодавством категорією осіб – інвалідами, які внаслідок об’єктивних причин не мають можливості нарівні з іншими особами брати активну участь у житті суспільства; 2) є системою заходів, які здійснюються державою і спрямовані на задоволення певних потреб відповідної категорії населення; 3) заходи щодо соціального захисту інвалідів вживаються з тією метою, щоб особи з інвалідністю мали можливість реалізувати увесь комплекс гарантованих їм загальних та додаткових прав, вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами.
7. Система соціального захисту інвалідів – це цілісна сукупність заходів щодо соціального страхування, соціально-побутового обслуговування, освіти, реабілітації, зайнятості, медичного та пенсійного забезпечення даної категорії осіб, надання їм державної соціальної допомоги, пільг та компенсацій, забезпечення засобами реабілітації, поліпшення житлових умов та соціальної інтеграції, спрямованих на задоволення потреб осіб з інвалідністю у відновленні та підтримці здоров’я, матеріальному забезпеченні, самореалізації, соціальній інтеграції тощо, що формується під впливом суспільних процесів.
8. Принципи соціального захисту інвалідів – це вихідні правила, що витікають із сутності та рівня розвитку суспільства, втілені у правосвідомості та нормативно-правових актах, дотримання яких сприяє реалізації основної мети соціального захисту інвалідів щодо задоволення потреб осіб з інвалідністю у відновленні та підтримці здоров’я, матеріальному забезпеченні, самореалізації, безперешкодному доступі до об’єктів соціальної інфраструктури тощо.
9. Принципи соціального захисту інвалідів класифікуються наступним чином: 1) загальні (належать до системи соціального захисту інвалідів у цілому, фіксують вихідні начала будь-якого явища), а саме: верховенства права, законності, гуманізму, демократизму, рівності, недискримінації, гарантованості прав і свобод, єдності прав і обов’язків, солідарності, відповідальності;
2) спеціальні (відображають особливості окремих частин соціального захисту інвалідів), які пропонуємо розподілити на формальні (реалістичності; здійснення забезпечення на рівні не нижче встановлених у державі науково й економічно обґрунтованих соціальних нормативів; єдності централізованих і децентралізованих засад або державно-суспільного характеру соціального захисту інвалідів) та змістовні (участі та включення; свободи вибору; незменшуваності змісту та обсягу прав у сфері соціального захисту інвалідів при прийнятті нових законів; доступність або спеціальна організація середовища; гарантованість соціального захисту інвалідів; інноваційності заходів соціального захисту інвалідів).
10. Адміністративно-правове регулювання соціального захисту інвалідів – це здійснюваний публічною адміністрацією шляхом застосування правових засобів (юридичних норм, правовідносин, індивідуальних приписів та ін.) цілеспрямований вплив на відносини у сфері соціального захисту інвалідів з метою їх упорядкування, пов’язаний зі встановленням конкретних прав і обов’язків їх суб’єктів.
11. Механізм адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів – це система адміністративно-правових засобів, способів та форм, за допомогою яких здійснюється правове регулювання суспільних відносин у сфері соціального захисту інвалідів, що виникають у процесі здійснення публічної адміністрації з метою задоволення потреб зазначеної категорії осіб у відновленні та підтримці здоров’я, матеріальному забезпеченні, самореалізації, безперешкодному доступі до об’єктів соціальної інфраструктури тощо. Основними елементами цього механізму є правові акти, публічна адміністрація та організаційно-правові засоби.
12. Дослідивши повноваження Міністерства соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я України щодо соціального захисту інвалідів, а також відповідний міжнародний досвід, запропоновано об’єднати відповідні центральні органи виконавчої влади в єдиний орган, назвавши його Міністерством охорони здоров’я та соціального захисту населення України з метою поєднання в єдине соціальної та медичної складових соціального захисту населення, зокрема такої його категорії, як особи з інвалідністю.
13. Громадські організації із числа тих, які реалізують заходи щодо соціального захисту інвалідів, класифікуються на два види: 1) громадські організації інвалідів, діяльність яких спрямована виключно на соціальний захист відповідної категорії осіб; 2) громадські організації, які опікуються проблемами осіб з інвалідністю опосередковано (захищають права інвалідів, які є членами таких організацій).
14. Громадська організація інвалідів – це добровільне, неурядове, самоврядне, неприбуткове об’єднання осіб на основі єдності інтересів з метою здійснення заходів щодо соціального захисту інвалідів.
15. Громадським організаціям інвалідів властиві такі ознаки: 1) об’єднують у своїх рядах інвалідів; 2) дають можливість акумулювати і використовувати такий унікальний ресурс, як соціальна ініціатива та активність самих інвалідів;
3) виступають єдиною соціальною структурою, у якій інваліди є членами не опосередковано, як в інших структурах суспільства, а безпосередньо.
16. Громадські організації інвалідів класифікуються наступним чином: 1) за нозологіями захворювань осіб, якими вони опікуються; 2) за віковою ознакою;
3) за статевими ознаками; 4) за професійними ознаками членів організацій; 5) за категоріями членів об’єднань.
17. Із метою виконання юридичних зобов’язань України щодо забезпечення виконання Конвенції ООН про права інвалідів, які вона взяла на себе, ратифікувавши цей міжнародний акт, відображення повною мірою положень Конвенції у національному законодавстві, планах соціально-економічного розвитку та державному бюджеті нами пропонується розробити Загальнодержавний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів, відобразивши у ньому напрями розв’язання проблем щодо соціального захисту інвалідів, відповідні завдання і заходи, очікувані результати, ефективність, а також суб’єктів реалізації заходів та джерела фінансування.
18. Система нормативно-правових актів, якими врегульована сфера соціального захисту осіб з інвалідністю, складається з великої кількості неупорядкованих між собою, несистематизованих, із суперечливим змістом правових норм. Крім того, існує проблема із домінуванням підзаконних нормативно-правових актів над законами з питань прав осіб з інвалідністю. У зв’язку з цим виникає необхідність створення певного уніфікованого нормативно-правого акта. Враховуючи зазначене, нами запропоновано викласти в новій редакції Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», структурувавши його на розділи із тим, щоб у ньому було закріплено організаційно-правові засади та форми соціального захисту інвалідів, відображено основні засади здійснення заходів у відповідному напрямі з урахуванням специфіки відносин у цій сфері, розкрито зміст, закріплено єдині принципи соціального захисту інвалідів тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 26 червня 1996 р.] // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Декларация о правах инвалидов [Электронный ресурс]: [Резолюция 3447 Генеральной Ассамблеи ООН от 9 декабря 1975 г.]. – Режим доступа: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
3. Декларация о правах умственно отсталых лиц [Электронный ресурс]: [Резолюция 2856 Генеральной Ассамблеи ООН от 20 декабря 1971 г.]. – Режим доступа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_119.
4. Європейська хартія місцевого самоврядування [Електронний ресурс]: [прийнята 15 жовтня 1985 р.]. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua.
5. Защита лиц с психическими заболеваниями и улучшение психиатрической помощи [Электронный ресурс]: [Резолюция 46/119 Генеральной Ассамблеи ООН от 18 февраля 1992 г.]. – Режим доступа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_905.
6. Декларація про державний суверенітет України: [прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р.] // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
7. Конвенція про права інвалідів: [підписана 13 грудня 2006 р.] // Офіційний вісник України. – № 17. – Ст. 799.
8. Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів [Електронний ресурс]: [Резолюція 48/96 Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1993 р.]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_306.
9. Житловий кодекс Української РСР // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983. – № 28. – Ст. 573.
10. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.
11. Трудовий кодекс України [Електронний ресурс]: проект Закону України реєстр. № 1108 від 4 грудня 2007 р., внесений народними депутатами України В.Г. Харою, Я.М. Сухим, О.М. Стояном. – Режим доступу: http.//gska2.rada.gov.ua.
12. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21. – Ст. 135.
13. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. –
2003. – № 24. – Ст. 128.
14. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Закон України від 14 січня 1998 р. № 16/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 23. – Ст. 121.
15. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.
16. О социальной защите инвалидов в Российской Федерации [Электронный ресурс]: Федеральный закон от 24 ноября 1995 г. № 181-ФЗ // Собрание законодательства РФ. – 1995. – № 48. – Ст. 4563. – Режим доступа: http://www.invalid.ru/laws/law1.htm.
17. Про вищу освіту: Закон України від 17 січня 2002 р. № 2984-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134.
18. Про відпустки: Закон України від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.
19. Про Державний бюджет України на 2011 рік: Закон України від
23 грудня 2010 р. № 2857-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 99/1. –
С. 9. – Ст. 3541.
20. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії: Закон України від 5 жовтня 2000 р. № 2017-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 48. – Ст. 409.
21. Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам: Закон України від 16 листопада 2000 р. № 2109-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 1. – Ст. 2.
22. Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам: Закон України від 18 травня 2004 р. № 1727-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 1. – Ст. 1.
23. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 9 липня 2003 р. № 1058-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. –
№ 49 – 51. – Ст. 376.
24. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 7 жовтня 2010 р.
№ 2591-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 9. – Ст. 58.
25. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 46 – 47. – Ст. 403.
26. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 2 березня 2000 р. № 1533-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 22. – Ст. 171.
27. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням: Закон України від 18 січня 2001 р. № 2240-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 14. – Ст. 71.
28. Про загальну середню освіту: Закон України від 13 травня 1999 р.
№ 651-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28. – Ст. 230.
29. Про зайнятість населення: Закон України від 1 березня 1991 р.
№ 803-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 14. – Ст. 170.
30. Про комітети Верховної Ради України: Закон України від 4 квітня
1995 р. № 116/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 19. –
Ст. 134.
31. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 9 липня
2003 р. № 1057-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 47 – 48. –
Ст. 372.
32. Про нормативно-правові акти [Електронний ресурс]: проект Закону України реєстр. № 1343 від 14 січня 2008 р., внесений народним депутатом України Р.М. Зваричем. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31313.
33. Про нормативно-правові акти [Електронний ресурс]: проект Закону України реєстр. № 1343-1 від 21 січня 2009 р., внесений народним депутатом України О.М. Лавриновичем. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31416.
34. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р.
№ 2460-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
35. Про освіту: Закон України від 23 травня 1991 р. № 1060-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 34. – Ст. 451.
36. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21 березня 1991 р. № 875-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. –
№ 21. – Ст. 252.
37. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.
38. Про пенсійне забезпечення: Закон України від 5 листопада 1991 р.
№ 1788-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 3. – Ст. 10.
39. Про прожитковий мінімум: Закон України від 15 липня 1999 р.
№ 966-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 38. – Ст. 348.
40. Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування: Закон України від 15 липня 1997 р. № 452/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 38. – Ст. 249.
41. Про ратифікацію Конвенції ООН про права інвалідів: Закон України від 16 грудня 2009 р. № 1767-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 9. – Ст. 77.
42. Про ратифікацію Конвенції про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів № 159: Закон України від 6 березня 2003 р. № 624-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 25. – Ст. 175.
43. Про реабілітацію інвалідів в Україні: Закон України від 6 жовтня 2005 р. № 2961-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 2 – 3. – Ст. 36.
44. Про соціальні послуги: Закон України від 19 червня 2003 р. № 966-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45. – Ст. 358.
45. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 28 лютого 1991 р. № 796-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 16. – Ст. 200.
46. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон України від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 45. – Ст. 425.
47. Про телебачення та радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 р. № 3759-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43.
48. Про заходи по вирішенню актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями: Указ Президента України 19 травня 2011 р.
№ 588/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 16. – Ст. 741. – С. 43.
49. Про заходи щодо фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів та підтримки паралімпійського і дефлімпійського руху в Україні: Указ Президента України від 6 квітня 2006 р. № 290/2006 // Офіційний вісник України. – 2006. –
№ 15. – Ст. 1075. – С. 57.
50. Про Міжнародний день інвалідів в Україні [Електронний ресурс]: Указ Президента України від 27 листопада 1993 р. № 566/93. – Режим доступу:
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
51. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади:
Указ Президента України від 9 грудня 2010 р. № 1085/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 94. – Ст. 3334.
52. Про Положення про Державну службу з питань інвалідів та ветеранів України: Указ Президента України від 6 квітня 2011 р. № 397/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 29. – Ст. 1232.
53. Про Положення про Міністерство соціальної політики України: Указ Президента України від 6 квітня 2011 р. № 389/2011 // Офіційний вісник
України. – 2011. – № 29. – Ст. 1227. – С. 66.
54. Про додаткові заходи щодо поліпшення соціального захисту та медичного обслуговування інвалідів: Розпорядження Президента України від
3 листопада 2000 р. № 344/2000-рп // Урядовий кур’єр. – 2000.
55. Про заходи щодо поліпшення соціального захисту інвалідів: Постанова Верховної Ради України від 3 грудня 1998 р. № 291-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 1. – Ст. 14.
56. Про проект Концепції соціального забезпечення населення України: Постанова Верховної Ради України від 21 грудня 1993 р. № 3758-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 6. – Ст. 31.
57. Про ратифікацію Конвенції про права дитини: Постанова Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 р. № 789-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 13. – Ст. 145.
58. Деякі питання пенсійного забезпечення громадян: постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 25. – Ст. 785. – С. 60.
59. Питання медико-соціальної експертизи: постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 // Офіційний вісник України. – 2009. –
№ 95. – Ст. 3265.
60. Про затвердження Державної програми розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на період до 2011 року: постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 716 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 37. – Ст. 1470.
61. Про затвердження Державної типової програми реабілітації інвалідів: постанова Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1686 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 50. – Ст. 3311.
62. Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002-2011 роки: постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р.
№ 14 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 9. – Ст. 403.
63. Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009 – 2015 роки «Безбар’єрна Україна»: постанова Кабінету Міністрів України 29 липня 2009 р. № 784 // Офіційний вісник
України. – 2009. – № 58, / 60. – Ст. 2027.
64. Про затвердження Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда: постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 757 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 39. – Ст. 1547.
65. Про затвердження Положення про порядок легалізації об’єднань громадян [Електронний ресурс]: постанова Кабінету Міністрів України від
26 лютого 1993 р. № 140. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua.
66. Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки громадським організаціям інвалідів: постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня
2011 р. № 176 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 16. – Ст. 664.
67. Про затвердження Порядку виплати деяким категоріям інвалідів грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування: постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2007 р. № 150 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 10. – Ст. 358.
68. Про затвердження Порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації і формування відповідного державного замовлення, переліку таких засобів: постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. № 1652 // Офіційний вісник України. – 2006. –
№ 48. – Ст. 3195.
69. Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення: постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 187 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 8. – Ст. 444.
70. Про затвердження Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів: постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1010 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 60. – Ст. 2377.
71. Про затвердження Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг: постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 80 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 8. – Ст. 292.
72. Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади: постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 976 // Офіційний вісник України. – 2008. –
№ 86. – Ст. 2889.
73. Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування управління соціального захисту: постанова Кабінету Міністрів України від
14 лютого 2007 р. № 228 // Офіційний вісник України. – № 12. – Ст. 446.
74. Про порядок надання пільгових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла: постанова Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 р. № 584 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 22. – Ст. 996.
75. Про порядок реєстрації символіки об’єднань громадян [Електронний ресурс]: постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 144. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua.
76. Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»: постанова Кабінету Міністрів України від
31 січня 2007 р. № 70 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 8. – Ст. 282.
77. Про створення при Кабінеті Міністрів України Ради у справах інвалідів: постанова Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 837 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 22. – С. 123.
78. Про схвалення Концепції соціальної реабілітації дітей-інвалідів: постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1545 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1785.
79. Про утворення Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів: постанова Кабінету Міністрів України від
26 грудня 2000 р. № 1888 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 52. – Ст. 2265.
80. Про затвердження Концепції соціальної адаптації осіб з розумовою відсталістю: розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р.
№ 619-р // Офіційний вісник України. – 2004. – № 34. – Ст. 2284.
81. Про схвалення Концепції Державної комплексної програми «Житло – інвалідам»: розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р.
№ 994-р // Офіційний вісник України. – 2005. – № 1. – Ст. 41.
82. Про схвалення Концепції реформування системи соціальних послуг: розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 р. № 178-р // Офіційний вісник України. – 2007. – № 28. – Ст. 1122.
83. Про встановлення середньої вартості санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 16 лютого 2011 р. № 55 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 17. – Ст. 721.
84. Про затвердження Інструкції з надання фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі та цільової позики за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 6 вересня 2010 р. № 270. // Офіційний вісник України. – 2010. – № 83. – Ст. 2927.
85. Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 7 квітня 2004 р. № 183 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 17. – Ст. 1235.
86. Про затвердження Загальних положень безпеки атомних станцій: наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 19 листопада 2007 р.
№ 162 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 9. – Ст. 226.
87. Про затвердження національних стандартів України та скасування чинності нормативних документів [Електронний ресурс]: наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від
25 лютого 2011 р. № 69. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua.
88. Про затвердження Переліку технічних та інших засобів реабілітації, закупівля яких здійснюється за рахунок державних коштів у 2011 році [Електронний ресурс]: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 31 грудня 2010 р. № 426. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua.
89. Про затвердження Положення про Фонд соціального захисту інвалідів: наказ Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 р. № 1434 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 34. – Ст. 1413.
90. Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам: наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства фінансів України від 30 квітня 2002 р. № 226/293/169 // Офіційний вісник України – 2002. – № 24. – Т. 2. – Ст. 1191.
91. Про затвердження типових положень про реабілітаційну установу змішаного типу для інвалідів і дітей-інвалідів з розумовою відсталістю і про установу постійного та тимчасового перебування інвалідів з розумовою відсталістю: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 23 липня 2007 р. № 392 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 58. – Ст. 2318.
92. Про затвердження Типового положення про пункти прокату технічних та інших засобів реабілітації: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 2 червня 2009 р. № 204 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 65. – Ст. 2278
93. Про перелік друкованих періодичних видань, засновником (засновниками) яких є всеукраїнські громадські організації інвалідів, для передплати інвалідами [Електронний ресурс]: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10 грудня 2007 р. № 636. – Режим доступу:
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
94. Про розвиток системи інформування громадськості стосовно діяльності Міністерства праці та соціальної політики у сфері удосконалення системи соціальної підтримки населення [Електронний ресурс]: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 14 лютого 2011 р. № 47. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua.
95. Про стан виконавської дисципліни, організації виконання завдань, визначених актами законодавства, дорученнями Президента України, Кабінету Міністрів України та наказами Міністерства за 11 місяців 2010 року [Електронний ресурс]: наказ Міністерства праці та соціальної політики від 23 грудня 2010 р.
№ 405. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua.
96. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч. у 2-х т. / ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юридична думка, 2004. – Т. 1. –
2004. – 584 с.
97. Адміністративне судочинство України [Електронний ресурс]: підручник / за заг. ред. проф. Т.О. Коломоєць. – К.: Істина, 2008. – Режим доступу: http://apelyacia.org.ua/node/8111.
98. Аитов В.С. Правоприменение и его суть / В.С. Аитов // Государство и право. – 1995. – № 5. – С. 47 – 54.
99. Актуальні проблеми професійної реабілітації та працевлаштування інвалідів: Тези доповідей. – К., 2003. – 174 с.
100. Актуальні проблеми соціально-правового захисту осіб з обмеженням життєдіяльності: матеріали науково-практичної конференції (Київ, 28 листопада 2008 р.) / за заг. ред. А.Г. Шевцова, В.Л. Костюка. – К.: ВГО «Наукове товариство інвалідів «Інститут соціальної політики», 2008. – 80 с.
101. Александров О.А. Адміністративне право: навч. посіб. /
О.А. Александров. – К.: НАДУ, 2008. – 64 с.
102. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия [Электронный ресурс]: учебник. – Режим доступа: http://polbu.ru/alekseev_philosophy/.
103. Алексеев С.С. Общая теория права / С.С. Алексеев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 576 с.
104. Алексеев С.С. Теория права: учебник / С.С. Алексеев. – М.: БЕК,
1993. – 224 с.
105. Андреев В.С. Правовые проблемы социального обеспечения в СССР / В.С. Андреев // Сов. гос. и право. – М.: Наука, 1967. – № 2. – 152 с.
106. Андреев B.C. Право социального обеспечения в СССР: учебник /
B.C. Андреев – М.: Юрид. лит., 1987. – 230 с.
107. Анохин П.К. Теория функционирования системы / П.К. Анохін. // Успехи физиологических наук. – 1970. – Т. 1. – № 1. – С. 19 – 54.
108. Аралов В.А. Социальное обеспечение в СССР / В.А. Аралов,
А.В. Левшин. – М.: Госполитиздат, 1959. – 95 с.
109. Батыгин К.С. Право социального обеспечения. Общая часть /
К.С. Батыгин – М.: АТиСо, 1998. – 317 с.
110. Бельский К.С. К вопросу о предмете административного права /
К.С. Бельский // Государство и право. – 1997. – № 11. – С. 14-21.
111. Берталанфи Л. фон. Общая теория систем – критический обзор / общ. ред. и вст. ст. В.Н. Садовского и Э.Г. Юдина // Исследования по общей теории систем: сборник переводов. – М.: Прогресс, 1969. – С. 23–82.
112. Бершадский А.М. Дистанционное обучение – форма или метод? /
А.М. Бершадский, И.Г. Кревский // Дистанционное образование. – 1998. – № 4. – С. 34 – 37.
113. Биркович Т.І. Правове регулювання дипломатичної служби в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Тетяна Іванівна Биркович. – Запоріжжя, 2007. – 187 с.
114. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту України: навч. посіб. /
Н.Б. Болотіна. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 663 с.
115. Большая советская энциклопедия [Электронный ресурс]: в 30-ти т. –
3-е изд. – М.: Гос. науч. изд. «Большая советская энциклопедия», 1969 – 1978. –Режим доступа: http://slovari.yandex.ru/dict/bse.
116. Большая юридическая энциклопедия [Электронный ресурс]. – М.:
Изд-во Эксмо, 2005. – Режим доступа: http://cyclop.com.ua/content/view/173/40/.
117. Большой экономический словарь / под общ. ред. А.Н. Азрилияна. – М.: Фонд «Правов. культура», 1994. – 518 с.
118. Большой юридический словарь [Електронний ресурс] / под ред.
А.Я. Сухарева. – 3-е изд., доп. и перераб. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 858 с. – Режим доступа: http://slovari.yandex.ru/dict/jurid.
119. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми: монографія / Н.П. Борецька. – Донецьк: Янтар, 2001. – 352 с.
120. Бурак В.Я. До питання про джерела права соціального забезпечення / В.Я. Бурак // Вісн. Львів. ун-ту. – Львів, 2003. – № 38. – С. 362 – 368.
121. Васильєва О.В. З історії милосердя / О.В. Васильєва // Соц. захист. – 1994. – № 4. – С. 71 – 72.
122. Веремеенко И.И. Механизм административно-правового регулирования в сфере охраны общественного порядка / И.И. Веремеенко. – М., 1981. – 350 с.
123. Верховенство права. Законодавчий бюлетень / IREX U-Media 2005. – К., 80 с.
124. В США придумали автомобиль для инвалидов-колясочников [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://for-ua.com/auto/2010/11/25/141300.html.
125. Врегулювання проблемних питань працевлаштування та захисту прав інвалідів у сфері праці: практичний посібник / за заг. ред. В.М. Дьяченка та
М.Л. Авраменка. – К.: Університет «Україна», Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів, 2007. – 156 с.
126. В Швеции инвалиды имеют много прав [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://grik34.blog.tut.by/2010/05/31/obzor-prava-invalidov-a-kak-za-granicej/.
127. Галаганов В.П. Российское социальное обеспечение: проблемы и перспективы развития / В.П. Галаганов // Государство и право. – 1992. – № 12. – С. 38 – 46.
128. Головина С.Ю. Понятийный аппарат трудового права /
С.Ю. Головина. – Екатеринбург: УрГЮА, 1997. – 180 с.
129. Гончарова Г.С. Підручник з пенсійного забезпечення є, але чи є пенсійне право? / Г.С. Гончарова, В.В. Жернаков, С.М. Прилипко // Право України. – 1998. – № 12. – С. 138 – 140.
130. Горшенев В.М. Контроль как правовая форма деятельности /
В.М. Горшенев, И.Б. Шахов. – М.: Юрид. лит., 1987. – 176 с.
131. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В.М. Горшенев. – М.: Юрид. лит., 1972. – 258 с.
132. Гриненко А.М. Соціальна політика: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. — К.: КНЕУ, 2003. — 309 с.
133. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4-х т. /
В.И. Даль – М.: Рус. яз., 1978 – 1980. – . – Т. 3. – 1980. – 893 с.
134. Державне управління: навч. посіб. / А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Васіна, Л.Ю. Гордієнко; за ред. А.Ф. Мельник. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2004. – 342 с.
135. Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
136. Державне фінансування організацій громадянського суспільства. Як запровадити європейські стандарти: Матеріали всеукраїнської конференції
(17 лютого 2010 р.). – К., 2010. – 136 с.
137. Дідківська Л.І. Державне регулювання економіки: навч. посіб. /
Л.І. Дідківська, Л.С. Головко. – К.: Знання-Прес, 2000. – 209 с.
138. Додіна Є.Є. Адмінісративно-правовий статус громадських організацій в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Євгенія Євгенівна Додіна. – Одеса, 2002. – 23 с.
139. Доступ людей с ограниченными возможностями к социальным правам в Европе / Страсбург: Access to social rights for people with disabilities in Europe, 2003. – 154 с.
140. Дурденевский В. Лекции по праву социальной культуры /
В. Дурденевский. – М. – Л., 1929.– 84 с.
141. Енциклопедія соціології [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dic.academic.ru/contents.nsf/socio/.
142. Єщук О.М. Межі адміністративно-правового регулювання охоронної діяльності в Україні / О.М. Єщук. // Форум права. – 2009. – № 2. – С. 150 – 153.
143. Жаровська І.М. Доступність права: теоретико-правові проблеми: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Ірина Мирославівна Жаровська. – Х., 2006. – 20 с.
144. Журавко А.В. Движение инвалида в гражданском обществе /
А.В. Журавко. – К.: Політпросвіта, 2006. – 134 с.
145. Журавко О.В. Інваліди – частина нашого суспільства / О. Журавко,
І. Антоненко, С. Кочерга, О. Родіонов // Громадська організація інвалідів «Всеукраїнська асоціація працездатних інвалідів», Харківське міське творче об’єднання інвалідів «Інвапрес». – К., 2009. – 120 с.
146. Забелин Л.В. Теория социального обеспечения / Л.В. Забелин. – М., 1924. – 116 с.
147. Загальна теорія держави і права/ за ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 320 с.
148. Загальна теорія держави і права [Електронний ресурс] / за ред.
М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – Режим доступу: http://radnuk.info/pidrychnuku/teoriua-prava/38-tsvik/198-2009-11-09-19-54-54.html
149. Заєць А.П. Правова держава в Україні: концепція і механізми реалізації: автореф. дис. ... д-р юрид. наук: 12.00.01 / Анатолій Павлович Заєць. – К., 1999. – с. 36.
150. Законодавство України щодо соціального захисту інвалідів: декларація прав чи гарантія. Громадський моніторинг / ВГСПО НАІУ, МФ «Відродження». – К.: Міжнародний фонд «Відродження», 2008. – 56 с.
151. Замотаева А.А. Местное самоуправление как элемент государственного устройства: основные понятия и термины. Государственная власть и местное самоуправление в России / А.А. Замотаева. – М.: Экономистъ, 1998. – 126 с.
152. Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР / Р.И. Иванова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. – 176 с.
153. Инвалиды в Израиле доказывают свои права [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://grik34.blog.tut.by/2010/05/31/obzor-prava-invalidov-a-kak-za-granicej/.
154. Ільчук Л.І. Соціальне страхування: теоретико-