АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Адміністративно-правовий статус міського голови ................11
1.1. Поняття посади міського голови та його місце в системі
суб’єктів адміністративного права............................................................11
1.2. Підстави виникнення адміністративно-правового статусу
міського голови...........................................................................................34
1.3. Сутність та структура адміністративно-правового статусу
міського голови...........................................................................................50
Висновки до Розділу 1..........................................................................................62
РОЗДІЛ 2. Організаційно-правові форми діяльності міського голови ...66
2.1. Роль і місце міського голови в організації роботи міської ради.............66
2.2. Взаємодія міського голови з органами виконавчої влади.......................90
2.3. Організація роботи міського голови з виборцями.................................110
2.4. Взаємовідносини міського голови з громадськими організаціями
та депутатським корпусом.......................................................................129
Висновки до Розділу 2........................................................................................149
РОЗДІЛ 3. Шляхи удосконалення адміністративно-правових
засад діяльності міського голови....................................................................152
3.1. Адміністративно-правова реформа та удосконалення
діяльності міського голови.......................................................................152
3.2. Проблеми забезпечення законності в діяльності міського голови.......171
Висновки до Розділу 3........................................................................................186
ВИСНОВКИ........................................................................................................190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................196

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Суттєвою рисою сучасного погляду на зміст предмета адміністративного права є суспільні відносини, що складаються у сфері управління в межах реалізації не лише державної, а в цілому публічної влади, складовими якої є державна влада і місцеве самоврядування.
Організація діяльності міського голови є складовою проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні, яке відіграє важливу роль в загальній структурі управління державою. В зв’язку із суспільно-державною значимістю ролі та місця міського голови, його адміністративно-правовий статус, організаційно-правові засади діяльності міського голови потребують сучасного наукового дослідження. Ця необхідність зумовлена перш за все тим, що міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста, а міст в Україні нараховується близько 500, в яких проживає більше 30 млн. громадян (2/3 населення України). Міський голова здійснює вплив на організацію життєдіяльності як всього населення міста, так і окремої людини; несе відповідальність за здійснення делегованих органами державної влади повноважень, які становлять більшість від загального обсягу повноважень виконавчого комітету міської ради; займає одну з ключових посад в організації міської ради та її структурних підрозділів. Практика діяльності міського голови сьогодення багато в чому свідчить про невідповідність існуючих відносин тим ідеям місцевого самоврядування, які закріплені в Конституції України 1996 року.
В юридичній науці рівень дослідження адміністративно-правових засад діяльності міського голови є недостатнім, що не відповідає ролі та місцю цієї посади у функціонуванні системи місцевого самоврядування. З проблем організації діяльності міського голови відсутні спеціальні комплексні дослідження, за винятком окремих наукових статей, виступів на науково-практичних конференціях та кількох робіт науково-популярного характеру. Праці часів радянської науки в більшій мірі стосуються організації діяльності міськвиконкомів та їх голів і не задовольняють розв’язання питань сутності та функціональної характеристики посади міського голови, його місця, ролі та значення для дієздатності системи місцевого самоврядування, забезпечення реалізації прав та інтересів територіальних громад.
Прогалини в дослідженні організації діяльності міського голови призвели до того, що ці питання постійно знаходяться в центрі уваги практично всіх вищих органів державної влади. Зокрема, одним із головних питань політичної реформи постає реформа місцевого самоврядування. Відсутність наукових розробок, обґрунтованості тих чи інших пропозицій роблять проблеми діяльності міського голови предметом політичної боротьби. На місцевому рівні виникає протиріччя в розумінні багатьох питань організації діяльності міського голови, що негативно впливає на процес становлення демократичного місцевого самоврядування. Саме ці обставини визначають актуальність обраної теми дисертації і науково-практичну важливість її для місцевого самоврядування України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.п. 3, 4 Пріоритетних напрямків розвитку правової науки на 2005-2010 рр., рекомендованих Академією правових наук України (Відділення державно-правових наук і міжнародного права), п.п. 1.3, 1.4 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр., схвалених Вченою радою Національного університету внутрішніх справ від 23 березня 2001р., п.9.3 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у всебічному вивченні цілісної моделі інституту міського голови в системі місцевого самоврядування України та системі суб’єктів адміністративного права, розробці теоретико-прикладних питань організації його діяльності як головної посадової особи територіальної громади міста з огляду на їх важливість з точки зору забезпечення прав і законних інтересів громадян.
Для досягнення мети всебічного і повного дослідження теми дисертант поставив своїми науковими завданнями:
– з’ясувати сутність посади міського голови, визначити його місце в системі місцевого самоврядування України та в системі суб’єктів вітчизняного адміністративного права;
– розглянути адміністративно-правовий статус міського голови, визначити його структуру та підстави виникнення;
– вивчити адміністративно-правове забезпечення повноважень міського голови;
– проаналізувати місце і роль міського голови в організації роботи міської ради, її структурних підрозділів та сесій міської ради; особливості організації роботи міського голови з виборцями, громадськими організаціями та депутатами міської ради;
– розкрити особливості взаємодії міського голови з органами виконавчої влади;
– визначити шляхи удосконалення діяльності міського голови;
– дослідити проблеми адміністративно-правового реформування місцевого самоврядування в Україні та шляхи їх розв’язання;
– розглянути адміністративно-правові засади здійснення прокурорського нагляду та судового контролю як основних засобів забезпечення законності в діяльності міського голови.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в процесі організації діяльності міського голови.
Предметом дослідження є соціальна сутність, правова природа, функції, повноваження міського голови, його взаємовідносини з органами державної виконавчої влади, виборцями, депутатами міської ради та громадськими організаціями, проблеми адміністративно-правового реформування місцевого самоврядування в Україні, забезпечення законності в діяльності міського голови.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, комплексний підхід до аналізу адміністративно-правових засад діяльності міського голови та його правового статусу, зумовлений специфікою теми роботи, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Застосовуючи історико-правовий і порівняльно-правовий методи, автор досліджує вітчизняне та зарубіжне законодавство щодо регулювання адміністративно-правового статусу та організації діяльності міського голови. За допомогою методу тлумачення права з’ясовується зміст норм, що становлять нормативну основу організації діяльності головної посадової особи територіальної громади міста; формально-логічного – визначається сутність посади міського голови. Системний підхід дозволив визначити проблемні питання правового регулювання діяльності міського голови, а також розв’язати їх у межах сучасної національної правової системи. Застосовувались також методи класифікації, групування, узагальнення, соціологічний, статистичний тощо.
Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження складають наукові положення з теорії та історії держави і права, конституційного, адміністративного права, державного права зарубіжних країн, теоретичні питання функціонування та організації діяльності міського голови та органів місцевого самоврядування, що містяться в працях як вітчизняних, так і зарубіжних правників різних періодів: С.А. Авак’яна, В.Б. Авер’янова, О.М.Бандурки, Г.В. Барабашева, О.В. Батанова, Д.М. Бахраха, І.Л. Бачило, Ю.П. Битяка, В.І. Борденюка, В.І. Васильєва, Б.Н. Габричідзе, І.П.Голосніченка, В.Г. Джарти, В.М. Кампо, С.В. Ківалова, А.Т. Комзюка, В.В. Конопльова, М.І.Корнієнка, В.В. Кравченка, А.Р. Крусян, В.С. Куйбіди, О.Є. Кутафіна, В.О.Кучинского, М.І. Матузова, В.С.Основіна, М.В. Пітцика, В.С. Погорілка, О.П. Рябченко, Е. Сенктона, Ю.О. Тихомирова, Ю.М. Тодики, І.В. Трякова, В.І.Фадєєва, О.Ф. Фрицького, А.О. Черемиса, А.І. Черкасова, К.Ф. Шеремета та ін.
Нормативно-правову базу наукової роботи становлять Конституція України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), інші нормативно-правові акти України та зарубіжних країн, а також правові акти міського голови та місцевих рад. Науковому аналізу піддавалися як діючі акти, так і ті, що втратили чинність, але мають наукову цінність в історично-правовому аспекті.
Емпіричною базою роботи стала діяльність міських голів та місцевих рад міст Алчевська (Луганської області), Бердянська (Донецької області), Комсомольська (Полтавської області), Макіївки (Донецької області), Харкова тощо.
Особливістю дисертаційного дослідження є комплексний підхід до розгляду організаційно-правових проблем адміністративно-правового статусу та діяльності міського голови з використанням результатів наукових досліджень теорії держави і права, конституційного права, адміністративного права, державного будівництва та місцевого самоврядування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній юридичній науці на теоретичному рівні проаналізовано адміністративно-правовий статус міського голови, його місце в системі місцевого самоврядування України та в системі суб’єктів адміністративного права, поняття та сутність посади міського голови, повноваження головної посадової особи територіальної громади міста, шляхи удосконалення його діяльності.
Дисертація являє собою перше комплексне дослідження адміністративно-правових засад діяльності міського голови, яке здійснене на основі чинного законодавства України. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень, висновків і пропозицій, а саме:
– вперше проаналізовано адміністративно-правові засади діяльності міського голови з огляду на їх важливість з точки зору забезпечення прав і законних інтересів територіальної громади міста;
– удосконалено характеристику адміністративно-правового статусу міського голови, досліджено поняття та сутність посади міського голови, його місце і роль в системі місцевого самоврядування, суб’єктів адміністративного права;
– дістало подальший розвиток визначення особливостей організації діяльності міських голів міст Києва та Севастополя, що наділені специфічним правовим статусом;
– дістало подальший розвиток теоретичне обґрунтування можливості та необхідності удосконалення організації влади на місцевому рівні, створення повноцінної та ефективної системи місцевого самоврядування;
– сформульовано і обґрунтовано низку пропозицій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, зокрема виборів міських голів, а також необхідності додаткового нормативного врегулювання порядку дострокового припинення повноважень міського голови;
– дістало подальший розвиток поняття та характеристика функцій і повноважень міського голови, а також аналіз його місця і ролі в організації роботи міської ради, її структурних підрозділів та сесій міської ради;
– удосконалено розуміння взаємовідносин міського голови, органів місцевого самоврядування з органами виконавчої влади; з’ясовано необхідність чіткого розподілу сфер компетенції та повноважень між органами місцевого самоврядування та органами державної влади, визначення способів забезпечення реалізації зазначених повноважень;
– вперше розглянуто особливості організації роботи та форми взаємодії міського голови з виборцями, громадськими організаціями та депутатами міської ради, спрямованої на ефективне вирішення питань місцевого значення;
– дістали подальшого розгляду адміністративно-правові засади здійснення прокурорського нагляду та судового контролю як засобів забезпечення законності в діяльності міського голови; наголошено на необхідності удосконалення методів і форм здійснення прокурорського нагляду та судового контролю в Україні, що має забезпечити підвищення ефективності діяльності міського голови.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері: сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки та рекомендації може бути використано для подальших теоретичних розробок проблем місцевого самоврядування;
– у правотворчості: використання результатів дослідження сприятиме удосконаленню чинного законодавства щодо організації діяльності міського голови;
– у правозастосуванні: одержані результати може бути використано з метою удосконалення практичної діяльності міських голів та відповідних рад;
– у навчальному процесі: матеріали дисертації доцільно використовувати під час проведення занять з дисциплін «Адміністративне право України», «Конституційне право України», «Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні».
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки знайшли відбиття у виступах автора на науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, травень 2005 р.), «Актуальні проблеми децентралізації державного управління та розвитку місцевого самоврядування» (м. Алушта, вересень 2005 р.), «Сучасні проблеми юридичної науки» (м. Харків, жовтень 2005 р.), «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, травень 2006 р.), «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, травень 2007 р.).
Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в практичній діяльності міських голів та відповідних рад м. Луганська, про що свідчить акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 21 серпня 2007 року, м. Сєвєродонецька Луганської області – акт впровадження від 5 липня 2007 року, м. Стаханова Луганської області – акт впровадження від 28 серпня 2007 року.
Публікації. Сформульовані в дослідженні положення, висновки та пропозиції викладені автором у шести наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, і п’яти тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, предмету і логіки дослідження дисертація складається із вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків та списку використаних джерел (276 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 221 сторінку, з яких основного тексту – 195 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В результаті дисертаційного дослідження адміністративно-правового статусу, сутності посади міського голови, його місця та ролі в організації роботи міської ради, взаємодії з депутатами місцевої ради, виборцями, громадськими організаціями та органами державної влади, шляхів удосконалення діяльності міського голови, проведеного на основі аналізу законодавства та практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць, дисертант дійшов наступних висновків.
Міський голова є посадовою особою, яка входить до структури міської ради як відносно самостійний суб’єкт та забезпечує належну роботу як представницького, так і виконавчого органів місцевого самоврядування, спрямовує їх діяльність на вирішення єдиних завдань і досягнення відповідних цілей, які стоять перед територіальною громадою міста.
Адміністративно-правовий статус міського голови є регламентоване нормами адміністративного права становище міського голови, яке характеризується сукупністю його прав і обов’язків, які визначають його місце і роль у механізмі управління на місцевому рівні, характер його взаємовідносин з членами територіальної громади, органами місцевого самоврядування та органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та їх посадовими особами, а також гарантії реалізації передбачених законодавством прав та обов’язків міського голови і відповідальність за їх виконання. Реальність та гарантованість адміністративно-правового статусу міського голови залежить від постійного вдосконалення системи гарантій його діяльності.
Обрання міського голови незалежним від міської ради шляхом більшою мірою відповідає сучасним умовам розвитку місцевого самоврядування в Україні та дозволяє привернути увагу багатьох верств населення до управління територіальною громадою.
Будучи головною посадовою особою територіальної громади міста, міський голова повинен організовувати ефективну роботу міської ради, її структурних підрозділів; досягати дієвості та результативності виконання управлінських рішень; виконувати свої професійні та функціональні обов’язки у повній відповідності до законодавства України; не допускати порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб на території міста. Сучасний керівник має володіти фаховими знаннями в галузі місцевого самоврядування, високими моральними якостями, об’ємним баченням проблематики розвитку міста. Тому необхідною є достатня правова підготовка як міських голів, так й інших посадових осіб місцевого самоврядування, яка дозволить на професійному рівні взаємодіяти з населенням та державними структурами в ході випрацювання та реалізації міської політики. Питання підготовки високопрофесійних кадрів для органів місцевого самоврядування повинні вирішуватися комплексно і робити це необхідно на загальнодержавному рівні.
Функції та повноваження міського голови визначають його передусім як посадову особу виконавчого органу ради та самої ради, їй підзвітну та перед нею відповідальну як за роботу виконавчого органу, так і за організацію роботи самої ради. Закон не обмежує повноваження міського голови лише головуванням на засіданнях ради, а покладає на нього й інші повноваження, від яких багато в чому залежать зміст та форми роботи міської ради та її структурних підрозділів.
Організація роботи міської ради, її структурних підрозділів потребує чіткого розмежування повноважень різних суб’єктів системи самоврядування. Чим детальніше законодавство України, регламент відповідної ради визначить правовий статус міського голови, його права та функціональні обов’язки, тим ефективнішою буде робота як головної посадової особи територіальної громади міста, так і місцевого самоврядування в цілому. Політичним документом, що містить уніфікований перелік вирішення конкретних проблем, є Регламент міської ради, він повинен діяти як функціональний документ, розрахований на застосування в критичній ситуації, а баланс повноважень між радою, міським головою та виконавчим комітетом має стати застереженням від несподіваного дострокового припинення повноважень міського голови, а також забезпеченням дотримання повноважень депутатів місцевої ради.
Вивчаючи досвід роботи місцевих рад та їх виконавчих комітетів, що склався, можна спостерігати тенденцію необґрунтованого збільшення кількості депутатів місцевої ради та заступників міського голови, що не тягне за собою підвищення ефективності роботи представницького та виконавчого органів місцевого самоврядування. Тому при встановленні й затвердженні кількісного складу міської ради та кількості заступників міського голови необхідно враховувати територіальні особливості, чисельність виборців, характер об’єктів управління та інші фактори.
Робота міського голови, як головної посадової особи територіальної громади міста, в сукупності з діяльністю органів місцевого самоврядування має бути спрямована на ефективне вирішення питань місцевого значення, створення сприятливих умов для забезпечення повсякденних потреб місцевих жителів, на реалізацію одного з основних прав людини і громадянина – право на гідне життя.
Реальне місцеве самоврядування в інтересах всього населення можливе за умови, що територіальна громада буде вчасно й правдиво проінформована стосовно діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Сьогодні проблема відкритості функціонування органів місцевого самоврядування залишається недостатньо вирішеною. Отже, збільшення прозорості та відкритості діяльності міського голови та органів місцевого самоврядування в цілому, сприятиме партнерським відносинам органів місцевого самоврядування з членами територіальних громад, підвищенню рівня довіри з боку останніх до місцевого самоврядування.
Взаємодія органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади є необхідною, адже вони здійснюють єдину функцію – ефективне управління на місцевому рівні. Сучасна система управління на місцях передбачає дублювання повноважень органів місцевого самоврядування та органів державної влади. Першочерговим завданням перед законодавцем постає чітке окреслення предмета відання та повноважень органів місцевого самоврядування. При цьому важливо не лише визначити компетенцію органів місцевого самоврядування, але й законодавчим шляхом визначити способи забезпечення реалізації зазначених повноважень.
Реальна адміністративно-правова реформа має створити передумови для підвищення ефективності роботи міського голови, перш за все, завдяки усуненню обмежень, які покладаються на міського голову місцевими державними адміністраціями, укріплення матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування тощо, з метою, щоб міський голова міг реально стати головною посадовою особою територіальної громади.
Кожен рівень публічної влади, в тому числі й місцеве самоврядування, має підлягати відповідному нагляду і контролю з боку держави, що забезпечує дотримання законних прав та інтересів територіальної громади і населення України в цілому. Законність в діяльності міського голови забезпечується різними засобами, основними з яких в адміністративно-правовій літературі виділяють два поняття – контроль і нагляд, які здійснюють як територіальна громада (безпосередньо або через діяльність представницьких органів місцевого самоврядування), так і органи державної влади, серед яких визначальне місце посідають прокуратура та суд.
Конкретні пропозиції, як підсумки дослідження, обґрунтовують необхідність:
- визначення в достатньому обсязі на законодавчому рівні адміністративно-правового статусу міського голови шляхом прийняття Закону України «Про правовий статус сільських, селищних та міських голів», Закону України «Про місто-герой Севастополь» та внесення відповідних змін до діючого законодавства України;
- удосконалення організації влади на місцевому рівні, створення повноцінної та ефективної системи місцевого самоврядування; утворення в містах Києві та Севастополі, в районних та обласних радах власних виконавчих органів місцевих рад;
- переглянути і встановити віковий ценз для реалізації права бути обраним на посаду міського голови – досягнення 25-річного віку на день голосування;
- створення єдиного електронного списку (реєстру) виборців на базі Державного реєстру фізичних осіб з метою удосконалення виборчих відносин, усунення проблем при складанні списків виборців;
- законодавчого закріплення форми підписного листа, а також запровадження можливості внесення грошової застави під час реєстрації кандидата на посаду міського голови як альтернативу зборам підписів виборців;
- встановлення права кандидата балотуватися лише до одного виборчого органу з метою уникнення проведення повторних місцевих виборів; закріплення правової норми, відповідно до якої видатки на проведення відповідних місцевих виборів несе особа, яка за власним бажанням без поважних причин склала з себе повноваження до закінчення строку її повноважень;
- закріплення положення про те, що достроково припинити повноваження міського голови має право лише територіальна громада міста шляхом голосування на місцевому референдумі;
- передбачити в Законі норму про можливість одноособового формування міським головою персонального складу виконавчого комітету з метою підвищення відповідальності голови за роботу виконкому;
- запровадження єдиного підходу та загальної основи підготовки та перепідготовки працівників органів місцевого самоврядування, зокрема міських голів і депутатів міських рад;
- переглянути та змінити існуючі систему та порядок оплати праці службовців органів місцевого самоврядування в рамках адміністративно-правової реформи. Відповідна рада повинна мати право самостійно встановлювати розмір оплати праці своїх працівників, виходячи зі своєї реальної можливості;
- створення на місцях органу (ради, комісії, комітету тощо) з узгодження діяльності місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, який виконуватиме функцію координації дій органів місцевого самоврядування та виконавчої влади;
- передбачити чіткий розподіл сфер компетенції та повноважень між органами місцевого самоврядування та органами державної влади шляхом трансформації ряду повноважень із «делегованих» до «власних» повноважень органів місцевого самоврядування;
- перетворення місцевих державних адміністрацій з органів державної влади загальної компетенції у контрольно-наглядові органи шляхом вилучення у них і передачі органам місцевого самоврядування функцій і повноважень організаційно-господарського характеру.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України і виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо офіційного тлумачення положень статей 38, 78 Конституції України, статей 1, 10, 12, частини другої статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про сумісництво посад народного депутата України та міського голови) від 6 липня 1999 року № 7-рп/99 // Офіційний вісник України. –1999. - № 44. – Ст. 2193.
3. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п’ятої статті 6, частини першої статті 11, частини четвертої статті 16, пунктів 3, 5, 6, 9, 10, 16 частини першої статті 26, частин третьої і четвертої статті 41, частини шостої статті 42, статей 51, 52, 53, 54, частини четвертої статті 61, частини першої статті 62, частини першої, шостої, сьомої статті 63, частин четвертої, п’ятої, шостої статті 78, частин третьої, п’ятої, сьомої статті 79, абзацу третього пункту 2 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про місцеве самоврядування) від 9 лютого 2000 року № 1-рп/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 30. – Ст. 1283.
4. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо офіційного тлумачення термінів «район» та «район у місті», які застосовуються в пункті 29 частини першої статті 85, частині п’ятій статті 140 Конституції України, і поняття «організація управління районами в містах», яке вживається в частині п’ятій статті 140 Конституції України та в частині першій статті 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», а також щодо офіційного тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 92 Конституції України, пункту 41 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» стосовно повноваження міських рад самостійно вирішувати питання утворення і ліквідації районів у місті (справа про адміністративно-територіальний устрій) від 13 липня 2001 року № 11-рп/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 29. – Ст. 1327.
5. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України та конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої, третьої, четвертої статті 118, частини третьої статті 133, частин першої, другої, третьої статті 140, частини другої статті 141 Конституції України, статті 23, пункту 3 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу», статей 12, 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 10, 13, 16, пункту 2 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», статей 8, 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статті 18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві) від 25 грудня 2003 року № 21-рп/2003 // Офіційний вісник України. – 2003. - № 52. – Ст. 2829.
6. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 6 квітня 2004 року № 1667-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 30 - 31. - Ст. 382.
7. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 18 листопада 1993 року № 3623-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 48. - Ст. 455.
8. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 25 березня 2004 р. № 1665-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 27 – 28. – Ст. 366.
9. Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 року № 697-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 20. – Ст. 249.
10. Про внесення змін до Конституції України: Закон України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 2. - Ст. 44.
11. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності посадових осіб: Закон України від 11 липня 1995 року № 282/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 29. - Ст. 216.
12. Про державну підтримку малого підприємництва: Закон України від 19 жовтня 2000 року № 2063-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 51-52. - Ст. 447.
13. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 52. - Ст. 490.
14. Про державну статистику: Закон України від 17 вересня 1992 року № 2614-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 43. - Ст. 608.
15. Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим: Закон України від 23 грудня 1998 року № 350-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 5-6. – Ст. 43.
16. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 47. – Ст. 256.
17. Про землеустрій : Закон України від 22 травня 2003 року № 858-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 36. - Ст. 282.
18. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 48. – Ст. 650.
19. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 4. - Ст. 20.
20. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - Ст. 170.
21. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 20-21. – Ст. 190.
22. Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування: Закон України від 7 грудня 1990 року № 533-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 2. - Ст. 5.
23. Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування: Закон України від 26 березня 1992 року № 2234- XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 28. – Ст. 387.
24. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 року № 2460-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 504.
25. Про органи самоорганізації населення: Закон України від 11 липня 2001 року № 2625-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 48. - Ст. 254.
26. Про освіту: Закон України від 23 травня 1991 року № 1060-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 34. - Ст. 451.
27. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 53. – Ст. 793.
28. Про рекламу: Закон України від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 39. - Ст. 181.
29. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 року № 1382–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 15. – Ст. 232.
30. Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991 року № 1251-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 39. – Ст. 510.
31. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 7 червня 2001 року № 2493-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 33. - Ст. 175.
32. Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів: Закон України від 4 лютого 1994 року № 3949-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 24. - Ст.180.
33. Про статус депутатів місцевих рад: Закон України від 11 липня 2002 року №93-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 40. - Ст. 290.
34. Про столицю України – місто-герой Київ: Закон України від 15 січня 1999 року № 401 -XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 11. - Ст. 79.
35. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 4. - Ст. 19.
36. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001року № 2542-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 37 - 38. - Ст. 189.
37. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768- III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 3-4. - Ст. 27.
38. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. - додаток до № 51. - Ст. 1122.
39. Кримінальний Кодекс України від 28 грудня 1960 року // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1961. - № 2. - Ст. 14.
40. Кримінальний Кодекс України від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25 - 26. - Ст. 131.
41. Кримінально-процесуальний Кодекс України від 28 грудня 1960 року // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1961. - № 2. - Ст. 15.
42. Цивільний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40 – 44. – Ст. 356.
43. Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні: Постанова Верховної Ради України від 17 грудня 1993 року № 3748-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 6. - Ст. 30.
44. Про делегування повноважень державної виконавчої влади головам та очолюваним ними виконавчим комітетам сільських, селищних і міських Рад: Указ Президента України від 30 грудня 1995 року // Голос України. – 1996. - № 5. - 11 січня.
45. Про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи: Указ Президента України від 7 липня 1997 року № 620/97 // Урядовий кур’єр. – 1997. – 10 липня.
46. Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні: Указ Президента України від 30 серпня 2001 року № 749/2001 // Урядовий кур’єр. – 2001. - 4 вересня (№ 58). – С. 10.
47. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 року № 810/98 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 21. – Ст. 943.
48. Про Національну Раду з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування: Указ Президента України від 13 грудня 2000 року № 1331/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 51. – Ст. 2193.
49. Про положення про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи: Указ Президента України від 2 жовтня 1997 року № 1089/97 // Урядовий кур’єр. – 1997. – 9 жовтня.
50. Про удосконалення діяльності органів виконавчої влади з питань інформування населення: Указ Президента України від 17 лютого 2001 року № 101/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 8. – Ст. 316.
51. Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 року № 2288 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 50. – Ст. 2469.
52. Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 348 // Урядовий кур’єр. – 1997. – 29 травня.
53. Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 року № 339 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 10. – Ст. 390.
54. Про організацію роботи органів прокуратури у здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів: Наказ Генерального Прокурора України від 28 жовтня 2002 року № 3 // Довідник прокурора: законодавчі та відомчі акти з питань прокурорської діяльності / Упоряд. Є.П. Бурдоль, О.В. Коваленко; Відп. ред. І.В. Дріжчаний. – К.: Видавнича компанія «Воля», 2003. – 448 с.
55. Про регламент виконавчих органів Харківської міської ради: Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 13 травня 1998 року № 375 // Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. – 2001. - № 7 (3). – С. 35 – 42.
56. Про розподіл обов’язків між заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та керуючим справами виконкому: Рішення Бердянської міської ради від 15 січня 2004 року № 34 // Архів Бердянської міської ради. 2004 р.
57. Про створення виконавчих органів Алчевської міської ради XXIV скликання: Рішення Алчевської міської ради від 29 серпня 2002 року № 3/65 // Архів Алчевської міської ради. 2002 р.
58. Про створення Ради старійшин при міському голові міста Алчевська: Розпорядження Алчевського міського голови від 22 березня 2001 року № 135 // Архів Алчевської міської ради. 1999 р.
59. Про удосконалення роботи Консультативної ради по роботі з об’єднаннями громадян: Розпорядження Алчевського міського голови від 22 березня 1999 року № 156 // Архів Алчевської міської ради. 1999 р.
60. Європейська хартія місцевого самоврядування // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002. - № 10. - С. 10.
61. О выборах депутатов Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации. Федеральный Закон. – Центральная избирательная комиссия Российской Федерации. – М., 1999.
62. Устав города Москвы: Закон города Москвы от 28 июня 1995 года (в ред. Закона г. Москвы от 24 июня 1998 года) // Муниципальное право Российской Федерации: Хрестоматия / Сост. Белоусова Е.В. – М.: Юристъ, 1999. – С. 481 – 498.
63. Устав Санкт-Петербурга: Закон Санкт-Петербурга от 28 февраля 1998 года № 13-4 // Муниципальное право Российской Федерации: Хрестоматия / Сост. Белоусова Е.В. – М.: Юристъ, 1999. – С. 507 - 510.
64. Авакьян С.А. Местное самоуправление в Российской Федерации: концепции и решения нового закона // Вестн. Моск. ун-та: Сер. 11: Право. – 1996. – № 2. – С. 3 – 33.
65. Авер’янов В. Адміністративна реформа. Науково-правове забезпечення // Віче. – 2002. - № 3 (120). – С. 19 – 23.
66. Аверьянов В.Б. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування // Право України. – 1998. - № 8. – С. 8 – 13.
67. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры. – К.: Наук. думка, 1990. – 148 c.
68. Аверьянов В.Б. Содержание деятельности аппарата государственного управления и его организационные структуры // Сов. государство и право. – 1988. - № 6. – С. 60 – 68.
69. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Видавництво «Юридична думка», 2004. – 584 с.
70. Адміністративне право України / За заг. ред. О.М. Бандурки: Підручник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 480 с.
71. Административное право Украины: Учебник / С.В. Кивалов, В.Б. Аверьянов, Е.В. Додин и др.; Под общ. ред. С.В. Кивалова; Одес. нац юрид. акад. – Х.: Одиссей, 2004. – 880 с.
72. Азовкин И.А. Местные Советы в системе органов власти. – М.: Юрид. лит., 1971. – 272 с.
73. Арістова І. Адміністративна реформа в Україні: інформатизація та ефективність державного управління (до теорії проблем) // Юридический вестник. – 2001. - № 2. – С. 94 – 99.
74. Бабенко В. Деякі питання прокурорського нагляду за додержанням законів в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 7. – С. 130 – 132.
75. Баймуратов М.А. Конституционно-проектная регламентация местного самоуправления и территориальных коллективов // Юридический вестник. – 1996. - № 1. – С. 97.
76. Бандурка О.М., Гетьманець О.П. Бюджетне право України: Підручник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 152 с.
77. Бандурка О.М., Греченко В.А. Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть: Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 304 с.
78. Бандурка О.М. Теорія і практика управління органами внутрішніх справ України. – Харків, 2004. – 780 с.
79. Барабашев Г.В. Муниципальные органы современного капиталистического государства. – М: Изд-во Моск. ун-та, 1971. – 280 с.
80. Баранчиков В.А. Муниципальное право: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 383 с.
81. Барихин А.Б. Большой юридический энциклопедический словарь. – М.: Книжный мир, 2004. – 720 с.
82. Батанов О.В. Питання місцевого значення – основний об’єкт муніципальної діяльності територіальних громад // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. - № 7 (33). – С. 35 – 47.
83. Бахрах Д.Н. Административное право. Учебник. Часть общая. – М., 1993.
84. Бахрах Д.Н. Форма государственного управления // Советское государство и право. – 1983. - № 4. – С. 20 – 27.
85. Бачило И.Л. Функции органов управления (правовые проблемы оформления и реализации). – М.: Юрид. лит., 1976. – 200 с.
86. Баштанник В., Лукашова В. Оптимізація системи місцевого самоврядування в Україні у контексті запровадження європейських стандартів регіонального управління // Вісник Української Академії державного управління. – 2001. – С. 274 - 283.
87. Бедний О. Інституціоналізація служби в органах місцевого самоврядування в контексті адміністративної реформи в Україні // Юридический вестник. – 2003. - № 1. – С. 89 – 92.
88. Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право): Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2000. – 304 с.
89. Боклаг О. Виборний працівник: поняття і характеристика // Радянське право. – 1988. - № 9. – С. 58 – 62.
90. Болдирєв С.В. Система місцевого самоврядування в Україні (теоретичний аспект) // Державне будівництво та місцеве самоврядування. - Вип. 4. - Х.., 2002 . - С. 123-128.
91. Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядування, держави і громадянського суспільства в Україні // Право України. – 2001. - № 12. – С. 24 – 27.
92. Борденюк В. Деякі проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування у містах з районним поділом // Право України. – 2001. - № 2. – С. 53 – 57.
93. Борденюк В. Діалектика співвідношення самоврядування, місцевого самоврядування та державного управління // Право України. – 2002. - № 12. – С. 118 - 122.
94. Борденюк В. Концептуальні основи співвідношення функцій місцевого самоврядування та його органів з функціями держави // Право України. – 2003. - № 11. – С. 17 – 23.
95. Борденюк В. Особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві // Вісник прокуратури. – 2001. - № 4 (10). – С. 39 – 46.
96. Борденюк В.І. Територіальні громади та органи місцевого самоврядування у містах з районним поділом: наближення влади до людей // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. – Х.: УАДУ ХФ, 2001. - № 1 (9). - С. 50 – 60.
97. Васильев В.И. Местное самоуправление. Учебное и научно-практическое пособие. – М.: Юринформцентр, 1999. – 453 с.
98. Ващенко О.М. Особливості взаємовідносин органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій на рівні області, району по питаннях реалізації делегованих повноважень // Наше право. – 2004. - № 2. - С. 23 - 29.
99. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических ВУЗов. – М.: Новый юрист, 1998. – 624 с.
100. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.
101. Витрук Н.В. Правовой статус личности в СССР (Реальный социализм: теория и практика). – М.: Юрид. лит., 1985. – 176 с.
102. Влада і громада: співпраця влади і громадськості у вирішенні місцевих проблем / А. Ткачук, В. Артеменко, Р. Рукомеда. – К.: Ін-т громад. суспільства, 2004. – 88 с.
103. Власюк О., Прозорова Н. Перспективи демократизації місцевого самоврядування // Віче. – 2004. - № 5 (146). – С. 44 – 45.
104. Воеводин Л.Д. Юридический статус личности в России. Учебное пособие. – М.: Издательство МГУ, 1997. – 304 с.
105. Выдрин И.В. Территориальный коллектив как субъект местного самоуправления (государственно-правовые аспекты) // Правоведение. Известия высших учебных заведений. – 1992. - № 4. – С. 86 - 89.
106. Габричидзе Б.Н. Аппарат управления местных Советов. – М.: Юрид. лит., 1971. – 240 с.
107. Гаврин А.С. Социальное управление монофункциональным городом. – М., 2001. – 220 с.
108. Газізова О. Підвищення кваліфікації муніципальних службовців – модна тема чи виклик часу? // Віче. – 2005. - № 5 (158). – С. 53 – 55.
109. Гарантии прав местного самоуправления в Российской Федерации (научно-аналитический обзор). – М.: ИНИОН РАН, 1994. – 52 с.
110. Гнилорибов В. Держава і місцеве самоврядування: проблема взаємин // Віче.- 2004. - № 5 (146). – С. 40 - 43.
111. Голосніченко І.П. Значення адміністративного права в умовах демократичних перетворень суспільства // Право України. – 1998. - № 11. – С. 21 – 22.
112. Граб В., Кампо В., Клебан С. та ін. Конституційна реформа: проблеми правових засад місцевого самоврядування // Віче. – 2003. - № 6 (135). – С. 11 – 19.
113. Григорьев В. Пути становления и конституционного закрепления принципа разделения государственной власти и местного самоуправления // Юридический вестник. – 2001. - № 1. – С. 84 – 88.
114. Давиденко Л., Суботін Е. та ін. Загальний нагляд прокуратури: минуле, сучасне, майбутнє // Право України. – 1996. - № 10. – С. 23 – 26.
115. Данилюк В.А. Взаємодія виборчих комісій з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (доповіді, виступи): Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. – К., 2001. – С. 106 – 114.
116. Делія О. Компетенційні спори: причини і шляхи їх подолання // Право України. – 2000. - № 6. – С. 32 – 33.
117. Державний контроль у сфері виконавчої влади. Наукова доповідь / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2000. – 59 с.
118. Джарти В.Г., Пікуляк М.Й. Реформування системи органів місцевого самоврядування (на прикладі міста Макіївки). – Донецьк: ТОВ «Лебідь», 2003. – 432 с.
119. Дитятин И. К истории городового положения 1870 года // Юридический вестник. – 1885. - № 2. – С. 205 – 249.
120. Дитятин И. Наше городское самоуправление // Временник демидовского юридического лицея: Кн. 12. – Ярославль: Тип. Г.В. Фальк, 1877. – С. 1 – 51.
121. Дьомін О. Роль адміністративної реформи у державотворенні на сучасному етапі // Право України. - 2003. - № 5.- С. 3 - 7.
122. Еременко Ю.П. Предмет российского конституционного права. – Ростов-на-Дону: РВШ МВД РФ, 1996. – 50 с.
123. Журавський В.С., Серьогін В.О., Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник для студ. вищ. навч. закл. - К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2003. – 672 с.
124. Закон про місцеве самоврядування в Україні: Науково-практичний коментар / За ред. В.Ф. Опришка. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1999. – 398 с.
125. Зеленевский Я. Организация трудовых коллективов (Введение в теорию организации и управления). – М., «Прогресс», 1971.
126. Зиновьев А.В. Гарантии свободы выборов представительных органов власти в России // Государство и право. – 1995. - № 1. – С. 16.
127. Ивановский В. Опыт исследования деятельности органов земского самоуправления в России. – Казань: Тип. Императорского ун-та, 1882. – 314 с.
128. Избирательное право и избирательный процесс в Российской Федерации / Учебник для вузов. Отв. редактор – доктор юр. наук А.В. Иванченко. – М.: Издательство НОРМА, 1999. – 841 с.
129. Ільков О.М. Інститут збору підписів виборців та його правове вдосконалення // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (доповіді, виступи): Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. – К., 2001. – С.128 - 136.
130. Кампо В.М. Дві системи місцевої влади: взаємодія, а не протистояння // Місцеве самоврядування. – 1998. - № 1 – 2 (9). – С. 35 – 38.
131. Кампо В.М. Деякі проблеми становлення і розвитку місцевого самоврядування // Місцеве та регіональне самоврядування в Україні. – 1993. - № 1 – 2 (4 - 5). – С. 68 - 73.
132. Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні. – К.: Ін Юре, 1997.- 306 с.
133. Карлов О.О. Формування інституту місцевого самоврядування. – К., 1993. – 88 с.
134. Кармазіна О. Виборчий процес та реєстрація фізичних осіб за місцем проживання: шляхи вирішення // Юридичний журнал. – 2004. - № 6 (24). – С. 33 – 35.
135. Кар’єра молодих державних службовців (за підсумками стажування слухачів у 2004 р.). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр». – 220 с.
136. Кашепов В.П. Институт судебной защиты прав и свобод граждан и средства ее реализации // Государство и право. – 1998. – № 2. – С. 66 – 71.
137. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Вид. друге, перероб. і доп. – Одеса: Юридична література, 2002. – 312 с.
138. Кириченко М.Є., Кириченко Ю.М. Держава та місцеве самоврядування: проблеми розмежування права власності на доходи // Актуальные проблемы управления ресурсами городского развития: Материалы международной научно-практической конференции, г.Донецк, 20 ноября 2003г. / НАН Украины. Институт экономико-правовых исследований. – Донецк: ООО «Юго-Восток, ЛТД», 2003. – С. 52 – 58.
139. Кириченко Ю.М. Пропозиції щодо вдосконалення правового статусу міського голови // Аспекти самоврядування. – 2006. - № 5 (37). – С. 29 – 32.
140. Кириченко Ю.М. Роль адміністративно-правової реформи у підвищенні ефективності місцевого самоврядування // Наше право. – 2005. - № 4. – С. 20 – 23.
141. Кириченко Ю.М. Щодо проблем здійснення органами місцевого самоврядування делегованих повноважень // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2006. - № 35. – С. 252 – 258.
142. Клімова Г.П. Інститут місцевого самоврядування в сучасній Україні // Державне будівництво та місцеве самоврядування. - Вип. 4. - Х., 2002. - С. 15 – 23.
143. Клочков В.В. Методологические вопросы организации и деятельности прокуратуры // Проблемы теории законности, методологии и методики прокурорского надзора. – М., 1994. – С. 6 – 7.
144. Ключковський Ю. Проблеми реформування місцевого самоврядування в Україні // Голос України. - 2005. - 29 липня (№ 138). - С. 8 – 9.
145. Коваленко А.А. Конституційно-правове регулювання місцевого самоврядування в Україні: питання теорії та практики. – К., 1997. – 130 с.
146. Коваленко А. Піраміда влади: як знайти свій «поверх»? // Місцеве самоврядування. – 1997. - № 1 – 2. – С. 39 - 43.
147. Коваль В. Голова – фігура самостійна чи підконтрольна // Голос України. – 1999. – 15 вересня.
148. Комашко М. Особливості взаємовідносин між органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями: засади науково-правового тлумачення // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 10. – С. 49 – 51.
149. Комзюк А.Т. Громадський контроль як засіб забезпечення законності у сфері державного управління // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2003. - №23. – С. 160 – 164.
150. Конопльов В.В. Адміністративна реформа та проблема управління системою безпеки // Держава і право. – 2005. - №29. – С.278 – 283.
151. Конопльов В.В. Управлінські рішення в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ: сутність та організаційно-правові питання підготовки і прийняття: Монографія. – Сімферополь: Вид-во Крим. юрид. ін-ту ХНУВС, ВДМВ «Таврія», 2006. – 35