АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ОВС УКРАЇНИ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

МИХАЙЛОВА ЮЛІЯ ОЛЕГІВНА

УДК 351.741

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
ПЕРСОНАЛУ ОВС УКРАЇНИ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового
ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник -
доктор юридичних наук, професор
СИНЯВСЬКА ОЛЕНА ЮХИМІВНА

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..……….3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-правові засади забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС України………………………………….…………………………...13
1.1. Поняття та сутність безпеки життєдіяльності працівників органів внутрішніх справ…………………………………………….………………………………….......13
1.2. Розвиток нормативних засад забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС України………………………………………...…...……….…………………....28
Висновки до розділу 1……....……………………………………….………………...61
РОЗДІЛ 2. Система та адміністративно-правовий статус суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС України…….….…...................................65
2.1. Система та види суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС………….…………………………...………..…………………….……………...65
2.2. Юридична природа та структура адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС….....……………………....79
2.3. Компетенція суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС…..…….………...………………………………………………….………..…….88
Висновки до розділу 2.……..…………………………………..…………………….136
РОЗДІЛ 3. Напрямки удосконалення діяльності суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС України……………...……………………….......140
Висновки до розділу 3 ………………………………………..…………..………….189
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….…….193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………...……………………….199
ДОДАТКИ……………………….……………………………...………………….....229

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Одним із найбільш вагомих і значущих показників розвитку української державності, прогресивних та ефективних соціально-економічних і політичних перетворень є стан захищеності громадян, створення найбільш сприятливих, а головне, безпечних умов життєдіяльності. Особливої гостроти та актуальності проблеми забезпечення безпечної життєдіяльності набувають для тих категорій осіб, чия професійна діяльність нерозривно пов’язана з ризиком для їх життя та здоров’я. Звісно, підвищені ризик та небезпека є постійними та невід’ємними складовими професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ. У силу специфіки професійної діяльності перед працівниками ОВС постають все більш складні завдання, які доводиться виконувати в ситуаціях екстремальних, загрозливих для здоров’я. За цих обставин питання забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ України, підготовки персоналу до екстремальних умов несення служби, стратегії захисту життя та збереження здоров’я мають набувати пріоритетного значення. Недооцінка цього аспекту професійної діяльності призводить до непоодиноких випадків смерті або травматизму працівників ОВС під час виконання службових обов’язків і, як наслідок, до зниження ефективності функціонування усієї системи органів внутрішніх справ України. Так, за даними Міністерства внутрішніх справ, за роки незалежності України під час виконання службових обов'язків 1015 працівники міліції загинули і більше 7000 отримали поранення.
Багато в чому особиста безпека працівника органів внутрішніх справ залежить від нього самого, від його професійної, психологічної готовності до дій в екстремальних ситуаціях, теоретичних знань і навичок з безпеки життєдіяльності та вміння їх реалізувати на практиці. Однак важливе значення для створення дієвого механізму захисту та забезпечення безпечної життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ має діяльність відповідних суб’єктів, які безпосередньо впливають на процеси забезпечення безпеки життєдіяльності, спрямовують свою роботу, свої зусилля на підвищення рівня безпеки персоналу ОВС України, мінімізацію та уникнення негативного впливу різного роду факторів на працівників органів внутрішніх справ.
Загальні проблеми управління в органах внутрішніх справ, а також окремі питання безпеки, збереження життя і здоров'я людей під час професійної діяльності завжди перебували в центрі уваги як науковців, так і практичних працівників сфери управління персоналом. Вагомим є внесок у розробку даної проблеми таких відомих вітчизняних та зарубіжних вчених як: Авер’янов В. Б., Адаєва О. І., Ануфрієв М.І., Бандурка О. М., Бахрах Д. М., Битяк Ю. П., Вайда Т. С., Венедиктов В. С., Власенко І. В., Городянко С. В., Голосніченко І. П., Дердін В. І., Додін Є. В., Іншин М. І., Конопльова І. М., Концелідзе Р. У., Корнєєв Ю. В., Косова О. Г., Лапка О. Я., Матюхіна Н. П., Мельник Р. С., Негодченко О. В., Синявська О. Ю., Стародубцев А. А., Шакірова О. В, Шамрай В. О., Шаша І. К., Шиян В. Д., Шемшученко Ю. С. Однак на даний час в Україні бракує робіт, у яких би досліджувалася проблема визначення кола суб’єктів, які впливають на процес забезпечення безпеки життєдіяльності працівників органів внутрішніх справ, де була б запропонована чітка класифікація та систематизація вказаних суб’єктів за певними критеріями та ознаками, а також вичерпно досліджені адміністративно-правові засади їх діяльності.
Таким чином, глибоке та всебічне дослідження адміністративно-правових засад діяльності суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ набуває особливого змісту та актуальності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота відповідає основним положенням Концепції Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки (затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки» від 11 травня 2006 р. № 269-р). Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 23 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років (затверджені наказом МВС України від 05.07.2004 року № 755) та п. 20 Додатку 13 та п. 13 Додатку 14 до Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010 - 2014 років (затверджені наказом МВС України від 29.07.2010 року № 347), а також пп. 1.1, 7.3 Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 23 грудня 2005 р. (протокол № 12) та пп. 14.25, 14.26, 14.27 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., затверджених на засіданні Вченої ради Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 року.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу теоретичних засад, правового регулювання та практичної реалізації забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ визначити адміністративно-правові засади діяльності суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС України, а також шляхи удосконалення їх діяльності.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
- з’ясувати сутність та визначити поняття «безпека життєдіяльності персоналу ОВС», «забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу»;
- охарактеризувати розвиток нормативних засад забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС;
- визначити та охарактеризувати систему суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС та надати їх класифікацію за певними критеріями;
- встановити юридичну природу та визначити елементи адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС;
- охарактеризувати компетенцію окремих суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС;
- запропонувати напрямки удосконалення діяльності суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері організації безпеки життєдіяльності персоналу ОВС України.
Предметом дослідження є адміністративно-правові засади діяльності суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ України.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є система загальнонаукових та спеціальних методів, що призначені для отримання об’єктивних достовірних результатів, обумовлених метою та особливостями досліджуваної проблематики. Для досягнення поставленої мети дослідження використовувався загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсності, спеціальні теоретичні та емпіричні методи дослідження. Логіко-семантичний метод сприяв узагальненню, систематизації та поглибленню понятійного апарату проблематики безпеки життєдіяльності персоналу ОВС (розділи 1 – 2). Історико-правовий метод дозволив дослідити розвиток нормативно-правових засад забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС (підрозділ 1.2.). Порівняльно-правовий метод також застосовувався у процесі порівняння нормативно-правових актів і практики їх використання щодо забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС, що уможливило внесення пропозицій з удосконалення нормативно-правової бази (розділи 1, 3). Окрім того, порівняльно-правовий метод було використано у процесі визначення адміністративно-правового статусу та компетенції кожного з суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС (підрозділи 2.2, 2.3), а також при розгляді підходів до створення безпечних умов життєдіяльності поліції зарубіжних країн, що дозволило більш чітко уявити та розробити рекомендації щодо удосконалення управління забезпеченням безпеки життєдіяльності персоналу ОВС України (розділ 3). Системний підхід та статистичний метод застосовувалися для визначення системи суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС, основних ознак такої системи (підрозділ 2.1), проведення аналізу сучасного стану забезпечення безпеки працівників ОВС, тенденцій та динаміки головних проблем, які існують в органах внутрішніх справ щодо забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС (підрозділ 1.1). При вирішенні інших завдань дослідження широко застосовувалися окремі соціологічні методи: спостереження, опитування, аналіз документів тощо (розділи 1 – 3). Вимоги формальної логіки щодо послідовності, визначеності, несуперечності і обґрунтованості суджень дотримувалися при формулюванні висновків і пропозицій відповідно до мети дослідження.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних учених.
Нормативною базою дисертації стали норми Конституції та інших законодавчих та нормативно-правових актів України, деякі міжнародно-правові акти, нормативно-правові акти МВС України, нормативні та інші документи, що регулюють діяльність поліцейського персоналу зарубіжних країн. Емпіричну базу дисертації склали публікації в періодичних виданнях, довідкова література, статистичні матеріали, соціологічні дослідження, досвід реформування поліції та управління персоналом провідних держав світу. Обсяг узагальнених теоретичних та практичних матеріалів дозволяє стверджувати про вірогідність, достовірність та наукову обґрунтованість результатів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права дослідити систему суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС, визначити елементи їх адміністративно-правового статусу та сформулювати ряд пропозицій та висновків щодо удосконалення їх діяльності. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:
- здійснено комплексну характеристику системи суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС;
- надано класифікацію суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС за певними критеріями (за принципом розподілу державної влади; за територіальним масштабом діяльності; за способом утворення; за видом правової форми діяльності; за способом прийняття рішень; відносно до обсягу компетенції; за приналежністю (підпорядкованісю) до певного відомства, міністерства; залежно від реалізації елементів професійної захищеності працівників ОВС, згідно з Концепцією психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України);
удосконалено:
- визначення поняття безпеки життєдіяльності персоналу ОВС як гарантованого Конституцією та забезпечуваного законами України та підзаконними правовими актами стану захищеності життєво важливих інтересів працівника ОВС (а також його близьких), його прав та свобод, який досягається за допомогою певного механізму захисту, спрямованого на мінімізацію ризику, усунення, попередження або зменшення небезпечних умов та факторів, як під час виконання працівниками своїх службових обов'язків, так і в особистій життєдіяльності;
- визначення поняття забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу як певного процесу управління, який полягає у реалізації комплексу організаційно-управлінських та нормативно-правових заходів і який спрямований на мінімізацію ризику, усунення, попередження або зменшення небезпечних умов та факторів життєдіяльності до припустимого рівня, а також забезпечення стійкого функціонування та розвитку як усієї системи органів внутрішніх справ, так і кожного працівника;
- визначення поняття системи суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС як сукупності органів і посадових осіб, які наділені управлінськими функціями у сфері забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ, і чия діяльність спрямована на мінімізацію, попередження та усунення небезпечних для життя, здоров’я, честі, гідності і недоторканності працівників ОВС факторів, а також компенсацію їх негативного впливу як під час виконання ними своїх службових завдань та обов’язків, так і в їх особистій життєдіяльності;
дістали подальшого розвитку:
- характеристика факторів, що впливають на безпеку життєдіяльності персоналу ОВС. Основні фактори, під дією яких виникають порушення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС, поділено на дві групи: першу складають ті, що залежать від працівника (недосвідченість; недостатній рівень професійної підготовки; недбалість та безпечність; хибне сприйняття інформації; психоемоційне та фізичне перевантаження; переоцінка власних сил та можливостей; неякісно проведені дії; порушення вимог дисципліни та законності); до другої належать фактори, не пов’язані безпосередньо з працівником (юридичні фактори, спричинені недосконалістю нормативно-правового забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС, та організаційні фактори, які у свою чергу полягають у слабкій або неякісній організації навчально-методичного, науково-методологічного; кадрового; психолого-педагогічного; матеріально-технічного; інформаційного забезпечення; фінансового і соціально-правового забезпечення);
- характеристика нормативно-правових засад забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС в динаміці їх розвитку, з огляду на важливість останніх з точки зору збереження життя та здоров’я працівників ОВС (його близьких родичів), захисту та безпеки персоналу від різного роду загроз, ризиків та небезпек як у процесі виконання ними своїх службових обов’язків, так і поза службою;
- положення про необхідність запровадження контрактної системи прийому на службу та включення окремим пунктом у контракті гарантій та зобов’язань щодо забезпечення безпеки працівника, який вступає на службу до органів внутрішніх справ, відповідальності з боку органу, який приймає на службу, за неналежне виконання зобов’язань щодо забезпечення безпеки працівника, а також і відповідальності працівника за порушення вимог техніки безпеки, недбале та неналежне ставлення до вимог особистої безпеки, дисципліни та законності в ОВС, які можуть призвести до надзвичайних подій;
- теоретичні положення щодо юридичної природи та особливостей адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС. Під адміністративно-правовим статусом суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС України пропонується розуміти визначений у нормативно-правових актах комплекс прав і обов’язків певної групи суб’єктів (органів законодавчої, виконавчої, судової влади, громадських організації, міжнародних органів тощо), які за допомогою покладених на них функцій та завдань зобов’язані і здатні забезпечити безпеку життєдіяльності персоналу ОВС;
- положення про необхідність прийняття закону України «Про державну службу в органах внутрішніх справ», який мав би врегулювати питання, пов’язані зі створенням надійної системи забезпечення безпеки персоналу ОВС, а також обґрунтування необхідності включення до структури цього нормативного акта розділу «Заходи забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС»;
- характеристика компетенції окремих суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС як основного елементу правового статусу, який встановлює закріплені в законодавстві України права та обов’язки, завдання та функції, покладені на цих суб’єктів, реалізація яких спрямована на забезпечення належного, загальноприйнятного рівня безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ;
- обґрунтування шляхів удосконалення діяльності суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС;
- пропозиції щодо впровадження зарубіжного досвіду забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу поліції.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що обґрунтовані в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані:
- у науково-дослідній роботі – стати основою для подальшого розроблення та вдосконалення питань щодо забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС, опрацювання організаційно-управлінського та нормативно-правового забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ, для налагодження координації та взаємодії між суб’єктами забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС та розвитку партнерських відносин ОВС з населенням, а також для подальших досліджень у сфері розвитку міжнародної співпраці щодо забезпечення безпеки персоналу правоохоронних органів;
- у правотворчості – для вдосконалення загальних і спеціальних нормативно-правових актів у сфері забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ, а також чинного адміністративного, трудового, кримінального законодавства тощо;
- у правозастосовній діяльності – для вдосконалення практики застосування норм чинного законодавства та відомчих нормативних актів щодо забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ;
- у навчальному процесі – положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці наукової та навчальної літератури з курсів «Адміністративна діяльність ОВС України», «Адміністративне право України», «Основи управління в ОВС України», «Безпека життєдіяльності», «Охорона праці в галузі» тощо, у викладанні відповідних навчальних дисциплін (акт впровадження у навчальний процес ХНУВС від 16 квітня 2012 року);
- у правовиховній сфері – положення і рекомендації дисертації можуть знайти застосування в системі професійної підготовки та перепідготовки персоналу органів внутрішніх справ (акт впровадження у практичну діяльність Комінтернівського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 3 квітня 2012 року).
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи, теоретичні та практичні висновки було обговорено та оприлюднено на наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі й міжнародних: науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, 5 червня 2010 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Національні та міжнародні стандарти сучасного державотворення: тенденції та перспективи розвитку» (м. Київ, 24 лютого 2011 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми правової системи та державотворення в Україні» (м. Черкаси, 27-28 травня 2011 р.), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, 30 травня 2011 р.), науково-практичній конференції «Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток Української держави» (м. Харків, 29 червня 2011 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання публічного права» (м. Запоріжжя, 11 листопада 2011 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції «Трудове право, право соціального забезпечення та сучасні проблеми проходження служби в органах внутрішніх справ» (м. Харків, 25 листопада 2011 р.), а також науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми сучасного державотворення в Україні» (м. Харків, 30 листопада 2010 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені у восьми наукових публікаціях, чотири з яких опубліковано у фахових юридичних виданнях, та чотирьох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання – визначення адміністративно-правових засад діяльності суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ та шляхів удосконалення їх діяльності. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні з них такі:
1. Сутність безпеки життєдіяльності персоналу ОВС полягає у створенні надійного механізму захисту життя, здоров'я, честі, гідності та недоторканності працівників ОВС як під час виконання ними своїх службових обов'язків, так і в їх особистій життєдіяльності.
Характеризуючи сутність безпеки життєдіяльності персоналу ОВС, удосконалено визначення самого поняття безпеки життєдіяльності персоналу ОВС як гарантованого Конституцією та забезпечуваного законами України та підзаконними правовими актами стану захищеності життєво важливих інтересів працівника ОВС (а також його близьких), його прав та свобод, який досягається за допомогою певного механізму захисту, спрямованого на мінімізацію ризику, усунення, попередження або зменшення небезпечних умов та факторів, як під час виконання працівниками своїх службових обов'язків, так і в особистій життєдіяльності.
2. Формування надійної захисної системи потребує ґрунтовних теоретичних і практичних знань щодо певного комплексу небезпек, заходів і способів захисту від них, уміння організувати захисний процес в будь-якому місці і ситуації. Важливого значення набуває також і впровадження превентивних дій, здатних запобігти негативним для життя та здоров’я працівників ОВС наслідкам. Увесь комплекс заходів, спрямований на формування надійного механізму забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС, може бути реалізовано на двох рівнях. Перший рівень – це діяльність уповноважених суб’єктів, яка передбачає створення відповідних інститутів, норм, структур для запобігання загрозам. Другий – це діяльність самих працівників, які можуть визначати свою безпеку та забезпечувати її.
3. Процес забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС є за своєю природою частиною процесу управління організацією у цілому та управління персоналом зокрема і полягає у реалізації комплексу організаційно-управлінських (навчально-методичне забезпечення, науково-методологічне забезпечення, кадрове забезпечення, психолого-педагогічне забезпечення, матеріально-технічне забезпечення, інформаційне забезпечення, соціально-правове забезпечення) та нормативно-правових заходів, який спрямований на мінімізацію ризику, усунення, попередження або зменшення небезпечних умов та факторів життєдіяльності до припустимого рівня, а також забезпечення стійкого функціонування та розвитку як усієї системи ОВС, так і кожного працівника.
4. Нормативно-правові засади забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС доцільно розглядати в динаміці їх розвитку, з огляду на важливість останніх з точки зору збереження життя та здоров’я працівників ОВС (їх близьких родичів), захисту та безпеки персоналу від різного роду загроз, ризиків та небезпек як у процесі виконання ними своїх службових обов’язків, так і поза службою.
При аналізі проблеми розвитку нормативно-правових засад забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС наголошено на тому, що на працівників ОВС поширюється дія не тільки відомчих нормативно-правових актів, які регулюють вищезазначені питання захисту, але й дія законів, підзаконних нормативних актів, міжнародного законодавства, як на будь-яких інших громадян України. Загалом, процес забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС регулюється великою кількість нормативно-правових актів, які можна розмежувати за певними рівнями (конституційний рівень (Конституція України), рівень міжнародно-правових документів, рівень законів та інших прирівняних до них актів, рівень підзаконних нормативно-правових актів).
5. Прийняття нового Закону України «Про державну службу в органах внутрішніх справ» може значно вплинути на процес забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС, усунути не тільки прогалини у понятійному апараті безпеки життєдіяльності, але й вирішити такі важливі питання, як визначення на законодавчому рівні організаційних засад функціонування, статусу, прав та обов’язків суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу, усунення дублювання функцій між такими суб’єктами, що у свою чергу буде сприяти налагодженню координації та взаємодії між ними, закріпить права та обов’язки працівників органів внутрішніх справ щодо захисту їхнього (та їх близьких) життя та здоров’я, окреслить межі можливого застосування сили, спеціальних засобів, вогнепальної зброї; з іншого боку, врегулює питання гарантій та зобов’язань щодо забезпечення безпеки працівника, який вступає на службу до органів внутрішніх справ, закріпить питання щодо взаємної відповідальності як органу, який приймає на службу, за неналежне виконання зобов’язань щодо забезпечення безпеки працівника, так і самого працівника за порушення вимог техніки безпеки, недбале та неналежне ставлення до вимог особистої безпеки, дисципліни та законності в ОВС.
6. Назріла необхідність запровадження контрактної системи прийому на службу та включення окремим пунктом у контракті гарантій та зобов’язань щодо забезпечення безпеки працівника, який вступає на службу до органів внутрішніх справ, відповідальності з боку органу, який приймає на службу, за неналежне виконання зобов’язань щодо забезпечення безпеки працівника, а також відповідальності працівника за порушення вимог техніки безпеки, недбале та неналежне ставлення до вимог особистої безпеки, дисципліни та законності в ОВС, які можуть призвести до надзвичайних подій.
7. З урахуванням ознак, властивих будь-якому системному утворенню, систему суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС варто визначити як сукупність органів і посадових осіб, які наділені повноваженнями у сфері забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ і чия діяльність спрямована на мінімізацію, попередження та усунення небезпечних для життя, здоров’я, честі, гідності і недоторканності працівників ОВС факторів, а також компенсацію їх негативного впливу як під час виконання ними своїх службових завдань та обов’язків, так і в їх особистій життєдіяльності.
8. Найбільш характерними для системи суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності працівників ОВС, як і для будь-якої системи, є наступні ознаки: 1) множинність складових елементів; 2) цілеспрямованість; 3) цілісність; 4) структурованість; 5) ієрархічність; 6) множинність описання системи.
9. Суб’єкти забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ є досить різними за своєю юридичною природою, вони відрізняються між собою способом утворення, реорганізації та ліквідації, обсягом компетенції і місцем у системі органів державної влади, а відтак і підпорядкованістю та підзвітністю вищестоящим органам, видами та юридичною силою правових актів, які вони видають у процесі своєї діяльності.
Визначено дванадцять основних суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС – це Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство внутрішніх справ України на чолі з Міністром внутрішніх справ та підпорядковані міністерству органи та підрозділи внутрішніх справ України, Міністерство юстиції України, Прокуратура України, інші органи виконавчої влади (як центральні, так і місцеві) та органи місцевого самоврядування, Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції, деякі посадові особи зі спеціальним статусом (наприклад, Уповноважений Верховної ради України з прав людини), об’єднання громадян, професійні спілки, інші громадські організації та політичні партії, деякі міжнародні органи, наприклад, Європейський суд з прав людини, міжнародні міжурядові правозахисні організації, міжнародні неурядові правозахисні організації, самі працівники ОВС України, у разі здійснення самозахисту своїх законних прав.
10. У роботі надано класифікацію суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС за певними критеріями: за принципом розподілу державної влади: на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, окремо виділено контрольно-наглядові органи; за територіальним масштабом діяльності: центральні і місцеві; за способом утворення: виборні та призначувані; за видом правової форми діяльності: правотворчі, правозастосовні та правоохоронні органи; за способом прийняття рішень: єдиноначальні та колегіальні. За обсягом компетенції виділено суб’єкти загальної компетенції, суб’єкти спеціальної компетенції; за приналежністю (підпорядкованістю) до певного відомства, міністерства: відомчі (МВС, МЧС), підвідомчі; залежно від реалізації елементів професійної захищеності працівників ОВС згідно з Концепцією психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України: правового, організаційного, кадрового, матеріально-технічного, економічного, соціального, фізичного, психологічного, технологічного забезпечення.
11. На підставі аналізу юридичної природи та структури адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ виділено основні та додаткові елементи їх статусу. До основних елементів адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ України віднесено права та обов’язки певної функціональної направленості (повноваження), предмети відання, відповідальність. Як додаткові елементи розглядається мета утворення та діяльності суб’єкта, завдання, функції, особливості організаційно-структурної будови та взаємовідносин.
Всі вищезазначені елементи перебувають у взаємозв’язку та доповнюють один одного (саме тому їх слід розглядати комплексно).
12. Під компетенцією суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС України варто розуміти основний елемент правового статусу, який встановлює закріплені в законодавстві України права та обов’язки, завдання та функції, покладені на цих суб’єктів, реалізація яких спрямована на забезпезпечення належного, загальноприйнятного рівня безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ.
13. Процес удосконалення діяльності суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС полягає у впровадженні низки послідовних дій та змін, які повинні відбутися у організаційно-управлінському забезпеченні безпеки життєдіяльності персоналу ОВС і торкнутися кожного з його елементів, а також у нормативно-правовому забезпеченні безпеки життєдіяльності персоналу ОВС. Окремої уваги заслуговують такі напрямки удосконалення діяльності суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС, як налагодження координації та взаємодії між такими суб’єктами, а також впровадження зарубіжного досвіду та міжнародне співробітництво у сфері забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу.
14. У діяльності суб’єктів забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу ОВС України накопичилося чимало проблем, які, з одного боку, обумовлені недосконалістю нормативно-правового регулювання їх діяльності, а з іншого – проблемами організаційного, фінансового, матеріально-технічного, кадрового, наукового, інформаційного та іншого забезпечення, вирішення яких сприятиме удосконаленню цієї діяльності загалом і, як наслідок, зменшенню числа трагічних випадків серед персоналу ОВС, скороченню кількості надзвичайних подій, пов’язаних із загибеллю працівників або отриманням ними тяжких ушкоджень, а головне, матиме позитивний вплив на підвищення ефективності функціонування усієї системи органів внутрішніх справ України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сальник М. За покликом Присяги – на вірність Батьківщині… [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті:
http://www.imzak.org.ua/articles/article/id/1578. – Назва з титул. екрану.
2. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 30. – З наст. зм.
3. Пасічник В. Л. Визначення критеріїв оцінки діяльності слідчих і в цілому підрозділів слідчих за системою вагомих показників / В. Л. Пасічник, І. В. Бойко // Науковий вісник НАВСУ. – 1999. – № 2. – С. 183.
4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
5. Словник української мови. Том другий. – К. : Наукова думка, 1971. – 550 с.
6. Івченко А. О. Тлумачний словник української мови : Близько 7000 словник. ст. / Худож.-оформлювач І. В. Осипов. – Х. : Фоліо, 2005. – 766 с.
7. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка : словарь [Електронний ресурс] / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. – 22-е изд. – 1992. – Режим доступу : http://www.ozhegov.org/.– Назва з титул. екрану.
8. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності / І. П. Пістун. – Суми : Університетська книга, 2000. – 301 с.
9. Желібо Є. П. Безпека життєдіяльності : підручник для студентів вищих навчальних закладів / Є. П. Желібо, В. В. Зацарний. – К. : Каравела, 2007. – 287 с.
10. Деликатный С. Основы профессионально-психологической подготовки сотрудников личной охраны / С. Деликатный, Ж. Половникова, П. Прыгунов. – К. : Правда Ярославичев, 1998. – 546 с.
11. Корнєєв Ю. В. Адміністративно-правове забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Корнєєв Юрій Валентинович. – Ірпінь, 2002. – 179 с.
12. Про невідкла¬дні заходи щодо запобігання випадкам загибелі та поранень працівни¬ків ОВС : Розпорядження МВС України від 26 жовт. 1994 р. № 93.
13. Про організацію роботи щодо попередження травматизму в органах та підрозділах внутрішніх справ : Рішення наради керівництва МВС України від 18 черв. 2007 року № 10394/Кн.
14. Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов’язаних із загибеллю травмуванням особового складу : Наказ МВС України від 16 бер. 2007 р. № 81.
15. Шерстнев А. Д. Безопасность военной службы как социальная проблема / А. Д. Шерстньов // Социологические исследования. – 1995. – №12. – С. 22-26.
16. Коженевски Л. Безопасность, свобода и права человека / Л. Коженевски // Безопасность жизнедеятельности. – 2004. – № 1. – С. 7-11.
17. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять : ДСТУ 2293-99. – На заміну ДСТУ 2293-93 – [Чинний від 1999-03-26]. – К. : Держстандарт України, 1999. – 19 с. – (Національній стандарт України).
18. Охорона праці в діяльності ОВС України : підручник / О. М. Бандурка, І. К. Шаша, І. В. Власенко, П. М. Бортнічук. – Х. : Вид-во Націон. ун-ту внутр. справ, 2003. – 288 с.
19. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка : словарь [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://slovari.yandex.ru/~книги/Толковый%20словарь%20Даля/. – Назва з титул. екрану.
20. Сенгер Л. Вільна енциклопедія Вікіпедія [Електронний ресурс] / Л. Сенгер, Д. Вейлз. – 15 січ. 2001. – Режим доступу до енцикл. : http://uk.wikipedia.org/. – Назва з титул. екрану.
21. Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]/ [под ред. А. М. Прохорова]. – 3-е изд. – М. – Режим доступу до енцикл. : http://bse.sci-lib.com/. – Назва з титул. екрану.
22. Зеленецький В. С., Куркин М. В. Поняття безпеки та її забезпечення суб’єктами кримінального процесу / В. С. Зеленецький, М. В. Куркин // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1992. – Вип. 2. – С. 84-86.
23. Гринберг М. С. Проблема производственного риска в уголовном праве / М. С. Гринберг. – М., 1963. – 132 с.
24. Матюхіна Н. П. Управління персоналом органів внутрішніх справ України : організаційно-правові засади : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Матюхіна Наталія Петрівна. – Х., 2002. – 420 с.
25. Брисковська О. М. Психологічний чинник професійного травматизму у правоохоронних органах [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті : http://www.naiau.kiev.ua/tslc/pages/biblio/visnik/n2001_3/Bricko.htm. – Назва з титул. екрану.
26. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : підручник / О. М. Бандурка. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
27. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України : Постанова Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – К., 1993. – С. 438 - 464.
28. Синявська О. Ю. Організаційно-правові засади забезпечення життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ України : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Синявська Олена Юхимівна. – Х., 2007. – 421 с.
29. Городянко С. В. Організаційно-правове забезпечення безпеки діяльності працівників ОВС України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Городянко Сергій Вікторович. – К., 2008. – 188 с.
30. Всеобщая декларация прав человека [Електронний ресурс] : резолюции 217 A (III) Генеральной Ассамблеи от 10 декабря 1948 года. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015.– Назва з титул. екрану.
31. Міжнародний пакт про громадські і політичні права [Електронний ресурс] : ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19 жовт. 1973 р. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_043. – Назва з титул. екрану.
32. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права від 16 грудня 1966 року [Електронний ресурс] : ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19 жовт. 1973 р. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_042. – Назва з титул. екрану.
33. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року та Протоколи до неї [Електронний ресурс] : ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17 лип. 1997 р. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004. – Назва з титул. екрану.
34. Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації жінок від 18 грудня 1979 року [Електронний ресурс] : ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17 лип. 1997 р. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_207. – Назва з титул. екрану.
35. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №25-26. – З наст. зм.
36. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради України. – 1984. – Додаток до №52. – З наст. зм.
37. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної ради СРСР. – 1971. – Додаток до №50. – З наст. зм.
38. Про міліцію : Закон України від 20 грудня 1990 р. // ВВР УРСР. – 1991. – №4. – Ст. 20. – З наст. зм.
39. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18 лют. 1992 р. № 2135-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – ст. 303. – З наст. зм.
40. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України від 30 черв. 1993 р. № 3341-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – ст. 358. – З наст. зм.
41. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23 груд. 1993 р. № 3781-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50. – З наст. зм.
42. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві : Закон України від 23 груд. 1993 р. № 3782-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11 – ст. 51. – З наст. зм.
43. Основи законодавства України про охорону здоров'я : Закон України від 19 лист. 1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – ст. 19. – З наст. зм.
44. Про охорону праці : Закон України від 14 жовт. 1992 року № 2694-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №. 49. – ст. 668.
45. Про державну службу : Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №52. – Ст. 490. – З наст. зм.
46. Про пожежну безпеку : Закон України від 17 груд. 1993 р. № 3745-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – ст. 21. – З наст. зм.
47. Про дорожній рух : Закон України від 22 лип. 1999 р. № 3353-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – ст. 338. – З наст. зм.
48. Про державну допомогу сім’ям з дітьми : Закон України від 21 лист. 1992 р. № 2811-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 5. – ст. 21
49. Про державний нагляд за безпечним веденням робіт на підприємствах, в установах, організаціях і у військових частинах військових формувань та органів внутрішніх справ і Служби безпеки України : Постанова Верховної Ради України від 23 черв. 1995 р. – № 244/95.
50. Положення про Міністерство внутрішніх справ України : Затверджене Указом Президента України № 383/2011 від 6 квіт. 2011 р. // Урядовий кур'єр вiд 19 квіт. 2011 р. – № 71.
51. Про затвердження Положення з організації професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України : Наказ МВС України від 13 квіт. 2012 р. – № 318.
52. Про стан дисципліни та законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ і заходи щодо їх зміцнення : Рішення Колегії МВС України № 5 км/2 від 23.04.2010 р. : Наказ МВС України від 27 квіт. 2010 р. – № 153.
53. Про покращення стану охорони праці в органах та підрозділах МВС : Вказівка МВС України від 8 верес. 2008 р. – № 958.
54. Про попередження надзвичайних подій серед особового складу : Вказівка МВС України від 13 січ. 2009 р. – № 16.
55. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – №31. – Ст. 429.
56. До парламентів і народів світу : Звернення Верховної Ради України від 5 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 8. – Ст. 199.
57. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку : Прийнятий резолюцією 34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1979 р. // Права людини : збірник документів / Укл. В. С. Семенов, О. Н. Ярмиш та ін. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 155-159.
58. Конвенції проти катувань та іншого жорстокого, нелюдського, що принижують гідність, поводження і покарання : ратифіковано із застереженнями Указом Президії ВР № 3484-XI ( 3484-11 ) від 26.01.87. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_085. – Назва з титул. екрану.
59. Про невідкладні заходи по зміцненню законності й правопорядку в республіці : Постанова Верховної Ради УРСР від 29 лист. 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – №51. – Ст. 647.
60. Бандурка О. М. Парламентаризм в Україні : становлення і розвиток : монографія / О. М. Бандурка, Ю. Д. Древаль. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1999. – 228 с.
61. Уголовный кодекс Украины : научно-практический комментарий / отв. ред. В. И. Шакун, С. С. Яценко. – 5-е изд., доп. – К. : А.С.К., 1999. – 1088 с.
62. Про внесення доповнень і змін до Закону України «Про міліцію» [Електорний ресурс] : Закон України від 14 березня 1995 р. – № 101/95-ВР. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=101%2F95-%E2%F0. – Назва з титул. екрану.
63. Бесчастний В. Реформування спеціального законодавства про службу в органах внутрішніх справ у світлі розробки закону про службу в ОВС та Трудового кодексу України [Електронний ресурс] // Віче. – 2009. – Режим доступу до жур. :
http://www.viche.info/journal/1305/. – Назва з титул. екрану.
64. Про Державну програму боротьби із злочинністю [Електронний ресурс] : постанова Верховної Ради України вiд 25 черв. 1993 р. № 3325-XII // Голос України вiд 30 черв. 1993. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3325-12. – Назва з титул. екрану.
65. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення : Закон України від 24 лют. 1994 р. № 4004-XII // Відомості Верховної Ради України. –1994. – №27. – ст. 218. – З наст. зм.
66. Про цивільну оборону України : Закон України від 3 лют. 1993 р. № 2974-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 14. – ст. 124. – З наст. зм.
67. Про охорону навколишнього природного середо¬вища : Закон України від 25 черв¬. 1991 р. № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – ст. 546. – З наст. зм.
68. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : Закон України від 8 лют. 1995 р. № 39/95-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 12. – ст. 81. – З наст. зм.
69. Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві [Електронний ресурс] : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 черв. 1999 р. – № 10. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1077.503.0 – Назва з титул. екрану.
70. Международные пакты о правах человека и советское законодательство / Академия наук СССР. Ин-т гос-ва и права. – Ин-т науч. информации по общественным наукам. – М., 1976. – 139 с.
71. Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» : Закон України вiд 06 лют. 2003 р. № 523-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 16. – ст. 124.
72. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист : Законом України вiд 12 січн. 2005 р. № 2322-IV // Відомості Верховної Ради України – 2005. – № 10. – ст. 187.
73. Про створення спеціальних підрозділів міліції для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, що беруть участь в кримінальному судочинстві, членів їх сімей і близьких родичів : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23 лип. 1997 р. – № 467.
74. Тимчасова інструкція про порядок забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, що беруть участь в кримінальному судочинстві, членів їх сімей і близьких родичів : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 лют. 1998 р. – № 130.
75. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України : Закон України від 13 січ. 2000 р. № 1381-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №10. – Ст. 79. – З наст. зм.
76. Про Комплексні заходи боротьби з туберкульозом [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів від 23 квіт. 1999 р. – № 667. – З наст. зм. –– Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=667-99-%EF. – Назва з титул. екрану.
77. Про Програму профілак¬тики СНІДу та наркоманії на 1999-2000 роки [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів від 9 бер. 1999 р. – № 341. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=341-99-%EF. – Назва з титул. екрану.
78. Про створення Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вер. 1993 р. – № 733. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=733-93-%EF. – Назва з титул. екрану.
79. Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та ви-робничого середовища на 1994 – 1995 роки [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лют. 1994 р. – № 91. – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=91-94-%EF. – Назва з титул. екрану.
80. Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та ви-робничого середовища на 1996 – 2000 роки [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 2 лист. 1996 р. – № 1345. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1345-96-%EF. – Назва з титул. екрану.
81. Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та ви-робничого середовища на 2001 – 2005 роки [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовт. 2001 р. – № 1320. – Режим доступу :
http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1050.1250.0. – Назва з титул. екрану.
82. Концепція Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006 – 2011 роки [Електронний ресурс] : розпорядженням Кабінету Міністрів України було схвалено (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 трав. 2006 р. – №269-р. – Режим доступу :
http://www.mediapro.com.ua/documents/normativ/html/343.html – Назва з титул. екрану.
83. Положення про порядок і умови обов’язкового державного особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів та підрозділів внутрішніх справ України : Постанова Кабінету Міністрів УРСР від 29 черв. 1991 р. – № 59 (втрат. чинність на підставі Постанови КМ № 707 від 12.05.2007). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=59-91-%EF – Назва з титул. екрану.
84. Про внесення змін до Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 19 лист. 1992 р. – № 627 (втратила чинність на підставі Постанови КМ № 707 ( 707-2007-п ) від 12.05.2007). – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=627-92-%EF. – Назва з титул. екрану.
85. Питання державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету міністрів України від 2 квіт. 2005 року – № 262 (втратила чинність на підставі Постанови КМ № 707 ( 707-2007-п) від 12.05.2007). – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=262-2005-%EF. – Назва з титул. екрану.
86. Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України 12 трав. 2007 р. – № 707. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=707-2007-%EF. – Назва з титул. екрану.
87. Про прокуратуру : Закон України від 05 лист. 1991 р. № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793. – З наст. зм.
88. Про Службу безпеки України : Закон України вiд 25 бер. 1992 р. № 2229-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382. – З наст. зм.
89. Про посилення правового захисту працівників правоохоронних органів : Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 18 січ. 1991 р. №647-12 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 7. – Ст. 45. – З наст. зм.
90. Про деякі заходи щодо державної підтримки сімей з неповнолітніми дітьми працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 17 берез. 1998 р. –№ 197/98. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=197%2F98. – Назва з титул. екрану.
91. Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 6 лют. 2003. – № 84/2003. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=84/2003. – Назва з титул. екрану.
92. Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 18 лют. 2002 р. – № 143/2002. – З наст. зм. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=143%2F2002. – Назва з титул. екрану.
93. Про перелік посад по¬садових осіб, зобов'язаних проходити попередню і періодичну переві¬рку знань з охорони праці : Наказ МВС України від 11 жовт. 1993 р. – № 94.
94. Інструкція про організацію навчання і перевірку знань посадових осіб і спеціалістів органів внутрішніх справ з питань охорони праці : Наказ МВС України від 27 лют. 1996 р. – №128.
95. Інструкція із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю : Затверджена Наказом МВС України від 7 вер. 2011 р. – № 657.
96. Положення про Вибухотехнічну кваліфікаційну комісію МВС України та порядок надання працівникам органів внутрішніх справ та їх позбавлення права самостійного проведення спеціальних вибухотехнічних робіт : Наказ МВС України від 15 груд. 2011 р. – № 924.
97. Про стан роботи по забезпеченню особистої безпеки працівників органів внут¬рішніх справ під час виконання ними службових обов'язків та заходи щодо її посилення : Рішення колегії МВС України від 29 лют. 1996 р. – №2КМ/1.
98. Про медичне забезпе¬чення особового складу органів і підрозділів внутрішніх справ та внутрі¬шніх військ МВС України при виконанні оперативно-службових завдань у період проведення заходів з ліквідації наслідків аварій, катастроф і за інших екстремальних ситуацій та при охороні громадського порядку в умовах масових безладь : Наказ МВС України від 20 трав. 1996 р. – № 337.
99. Про оголошення рішення колегії МВС України «Про стан професійної підготовки та безпеки особового складу органів внутрішніх справ України та заходи щодо їх вдосконалення відповідно до завдань Президента України з питань забезпечення належного громадського порядку та протидії злочинності в державі» : наказ МВС України №759 від 21 жовтня 2000 р. – К. : МВС України, 2000. – 120 с.
100. Про затвердження Положення про вахтовий метод служби (роботи) органів і підрозділів внутрішніх справ України в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення Чорнобильської АЕС : Наказ МВС України від 21 груд. 2000 р. – № 920.
101. Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України : Наказ МВС України від 27 груд. 2002 р. – № 1346. – З наст. зм.
102. Про медичне забезпечення в закладах охорони здоров'я системи МВС України : Наказ МВС України від 4 лист. 2003 р. – № 1296.
103. Про внесення змін та доповнень до наказу МВС України від 23 липня 1997 р. № 467 «Про створення спеціальних підрозділів міліції для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів» : Наказ МВС України від 6 трав. 1999 р. – № 360.
104. Про затвердження Положення про спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон» : Наказ МВС України від 19 лист. 2003 р. – № 1390 – З наст. зм.
105. Про підсумки роботи з питань охорони праці у 2007 році та заходи щодо запобігання поранень, травматизму і професійних захворювань серед особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ України у 2008 році : Рішення наради керівництва МВС України від 24 бер. 2008 р.
106. Про стан дисципліни й законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращання : Наказ МВС України від 26 бер. 2010 р. – № 90.
107. Про заходи щодо покращання стану транспортної дисципліни в органах та підрозділах внутрішніх справ : Розпорядження МВС України від 19 квіт. 2010 р. – № 270.
108. Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки працівників міліції : Вказівка МВС України від 31 жовт. 2006 р. – № 899.
109. Про попередження надзвичайних подій серед особового складу : Вказівка МВС України від 18 вер. 2007 р. – № 904.
110. Гуренко М. М. Теоретико-правові проблеми гарантій і свобод людини та громадянина : монографія. – К. : НАВСУ, 2001. – 218 с.
111. Лапка О. Я. Соціально-правовий захист працівників міліції України : навч. посіб. / О. Я. Лапка. – К. : ТОВ «Полімед-Сервіс», 2005. – 220 с.
112. Садовский В. Н. Проблемы философского обоснования системных исследований / В. Н. Садовський // Системные исследования : Методологические проблемы. – М. : Наука, 1984. – С. 32-51.
113. Аверьянов А. Н. Системное познание мира : Методологические проблемы / А. Н. Аверьянов. – М. : Политиздат, 1985. – 263 с.
114. Згуровский М. З. Исследование социальных процессов на основе методологии системного анализа / [М. З. Згуровский, А. В. Доброногов, Т. Н. Померанцева] – К., 1997. – 221 с.
115. Колпаков В. М. Стратегический кадровый менеджмент : учеб. пособие / В. М. Колпаков, Г. А. Дмитренко. – [2 е изд., перераб. и доп]. – К. : Издательство МАУП, 2005. – 752 с. : ил.
116. Про затвердження переліку урядових комітетів та їх посадового складу : розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 лист. 2010 р. – № 2071-р. – З наст. зм.
117. Про створення Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення : Постанова Кабінету Міністрів України від 15 верес. 1993 р. – № 733. – З наст. змін.
118. Положення про Міністерство юстиції України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 6 квіт. 2011 р. – № 395. – Режим доступу :
http://www.president.gov.ua/documents/13365.html – Назва з титул. екрану.
119. Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 9 квіт. 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20 – 21. – Ст. 190. – З наст. зм.
120. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 трав. 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170. – З наст. зм.
121. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини : Закон України від 23 груд. 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99.
122. Про адвокатуру : Закон України від 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62 . – З наст. зм.
123. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності : Закон України від 15 вересня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999.– № 45. – Ст. 397. – З наст. зм.
124. Про об’єднання громадян : Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504. – З наст. зм.
125. Основы управления в органах внутренних дел : учебник / [под ред. засл. деятеля науки РФ д. ю. н., проф. А. П. Коренева]. – [4–е изд.] – М. : Щит, 2001. – 396 с.
126. Анохіна Л. С. Суб’єкти адміністративної юрисдикції в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Анохіна Людмила Степанівна. – Х., 2001. – 182 с.
127. Менчинская Н. А. Понимание Психология : учебник для пединститутов / Н. А. Менчинская. – под ред. А. А. Смирнова, А. Н. Леонтьева, Л. Рубинштейна. – [2-е изд.]. – М., 1962. – 559 с.
128. Філософський