Алєксєєва Тетяна Семенівна. Ангіоневрологічні особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії в осіб молодого і середнього віку

Краткое описание

Алєксєєва Тетяна Семенівна. Ангіоневрологічні особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії в осіб молодого і середнього віку: дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2004

Алєксєєва Т.С. Ангіоневрологічні особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії в осіб молодого та середнього віку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Київ, 2004.
В роботі досліджено функціональний стан мозкової гемодинаміки при різних варіантах церебральної ангіоархітектоніки для оптимізації патогенетичних підходів до лікування дисциркуляторної енцефалопатії.
Базуючись на результатах комплексного обстеження 129 пацієнтів з ДЕ молодого та середнього віку з вивченням кореляцій клінічних, МРТ-, МРА- і УЗДГ-даних, науково обґрунтована доцільність використання типів розгалуження церебральних артерій у прогнозуванні розвитку цереброваскулярних патологій.
Встановлено, що дихотомічний тип поділу артерій мозку є оптимальним для забезпечення рівномірного кровопостачання різних відділів головного мозку. Прогностично сприятливішим є магістральний середньокаліберний тип ангіоархітектоніки з дихотомічним типом розгалуження.
Встановлено превалювання частоти змін при МРА-дослідженні над МРТ-даними, що підтверджує доцільність комплексного застосування МРТ та МРА методів при дисциркуляторній енцефалопатії.
Проведені дослідження показали, що найбільш виправданим є індивідуальний підбір вазоактивних середників під контролем гострої фармакологічної проби з метою прогнозування ефективності призначеного курсу лікування з урахуванням типу церебральної ангіоархітектоніки.

В дисертації на основі результатів комплексного клініко-інструментального обстеження хворих на ДЕ молодого та середнього віку представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми вивчення функціонального стану мозкової гемодинаміки при різних формах церебральної ангіоархітектоніки, що дозволяє оптимізувати патогенетичні підходи до лікування ДЕ.
Дихотомічний тип поділу артерій мозку є оптимальним для забезпечення рівномірного кровопостачання різних відділів головного мозку. Чинником ризику розвитку цереброваскулярної патології можуть бути порушення церебральної ангіоархітектоніки у вигляді дрібнорозсипного типу розгалуження артеріальної системи, звивистості, аномалій закладки магістральних артерій. Вони виникають в результаті гідравлічного удару.
Неврологічні особливості клінічних проявів цереброваскулярної патології пов'язані з локалізацією місця перерозподілу гідравлічного удару залежно від типу ангіоархітектоніки. Клінічні прояви ДЕ частіше мають ранній дебют при дрібнокаліберному звивистому, ніж при великокаліберному типі ангіоархітектоніки.
Прогностично сприятливішим є магістральний середньокаліберний тип ангіоархітектоніки з дихотомічним типом розгалуження артерій. Найбільш несприятливим щодо прогресування ДЕ є дрібнокаліберний розсипний тип ангіоархітектоніки з превалюванням звивистості церебральних артерій.
Звивистість церебральних артерій (14,29% хворих на ДЕ ІІ стадії) або їхня гіпоплазія (9% хворих на ДЕ ІІ стадії), збідніння перифокального судинного малюнка є одними із домінуючих факторів ризику розвитку судинно-мозкової недостатності в хворих на ДЕ.
Клінічна симптоматика при ДЕ корелює зі ступенем і локалізацією екстракраніальних уражень, патологічним типом ангіоархітектоніки у вигляді зменшення калібру церебральних артерій у проксимальному сегменті до 23 мм (при нормі 45 мм), розсипного типу розгалуження церебральних артерій, що виявлялися в 45,68% хворих на ДЕ І стадії й у 60% хворих ДЕ на ІІ стадії (p<0,01).
При кореляційному аналізі поєднаного ураження кількох судин з явищами зниження перифокального судинного малюнка в двох і більше частках мозку виявлено достовірну (p<0,05) залежність між судинним ураженням і структурними змінами в мозковій тканині.
При комплексному обстеженні хворих із ДЕ молодого та середнього віку встановлено переважне превалювання частоти змін при МРА-дослідженні над МРТ-даними, що вказує на доцільність комплексного застосування МРТ і МРА-методів при дисциркуляторній енцефалопатії. В алгоритм обстеження хворих на ЦВЗ для уточнення характеру уражень судин, топічної та диференційної діагностики уражень артерій головного мозку, прогнозування патологічних гемодинамічних перебудов і оптимізації терапевтичної тактики мають входити клініко-неврологічні обстеження, МРТ, МРА та УЗДС-методи.
При розробці лікувальної тактики у хворих на ДЕ молодого та середнього віку більш доцільним є індивідуальний підбір вазоактивних засобів шляхом проведення гострої фармакологічної проби під УЗДС-контролем з метою прогнозування ефективності призначеного курсу лікування з урахуванням магістрального та розсипного типів церебральної ангіоархітектоніки.