АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КЛУБОВО-СЛІПОКИШКОВОГО ПЕРЕХОДУ В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

Краткое описание

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Проняєв Дмитро Володимирович

УДК 611.329 013

АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КЛУБОВО-СЛІПОКИШКОВОГО ПЕРЕХОДУ В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

14.03.01 нормальна анатомія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Ахтемійчук Юрій Танасович
доктор медичних наук, професор

Чернівці, 2008

ЗМІСТ
ВСТУП... 4
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО МОРФОГЕНЕЗ І
АНАТОМІЮ КЛУБОВО-СЛІПОКИШКОВОГО ПЕРЕХОДУ ..11
1.1. Вікові морфофункціональні особливості клубово-сліпокишкового
сегмента ...........11
1.2. Ембріотопографічні особливості клубово-сліпокишкового сегмента.19
1.3. Анатомічні варіанти та природжені вади клубово-сліпокишкового
сегмента ...........24
Висновки ..33
Список авторських праць ...34

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ....36
2.1. Матеріал дослідження .....36
2.2. Методи дослідження ....36
2.2.1. Метод гістологічного дослідження......38
2.2.2. Метод макроскопічного дослідження......38
2.2.3. Метод тонкого препарування під контролем мікроскопа .........39
2.2.4. Метод рентгенографічного дослідження39
2.2.5. Метод ін’єкції артеріальних судин із подальшим препаруванням
під контролем мікроскопа......40
2.2.6. Метод виготовлення топографо-анатомічних зрізів......40
2.2.7. Метод статистичної обробки....41
РОЗДІЛ 3. АНАТОМІЯ КЛУБОВО-СЛІПОКИШКОВОГО
ПЕРЕХОДУ В ПЛОДІВ .....44
3.1. Топографо-анатомічні особливості клубово-сліпокишкового
переходу в плодів 4-5 місяців ...44
3.2. Топографо-анатомічні особливості клубово-сліпокишкового
переходу в плодів 6-7 місяців.....64
3.3. Топографо-анатомічні особливості клубово-сліпокишкового
переходу в плодів 8-10 місяців.......78
Висновки ..87
Список авторських праць ...89
РОЗДІЛ 4. АНАТОМІЯ КЛУБОВО-СЛІПОКИШКОВОГО
ПЕРЕХОДУ В НОВОНАРОДЖЕНИХ..92
Висновки 100
Список авторських праць .101
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ.......103
ВИСНОВКИ ..............120
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .........122

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасна клініка потребує точних відомостей про вікову анатомічну мінливість органів та систем людини. Об’єктивні дані про синтопічні взаємозв’язки внутрішніх органів у перинатальному періоді онтогенезу сприяють розумінню механізмів нормального формоутворення і становлення їх топографії, визначенню джерел, причин і механізмів виникнення анатомічних варіантів та природжених вад. Загальновідомий вплив перинатальних порушень на розвиток системних захворювань внутрішніх органів [1-7].
В Україні аномалії розвитку посідають друге місце серед причин смертності новонароджених [8]. Однією з причин перинатальної смертності є аномалії травної системи, частота яких становить 17,8 % від аномалій інших систем. Клубово-сліпокишкові інвагінації в дітей становлять 93,7 % від загальної кількості інвагінацій. Смертність за цієї патології досягає 5 % [8-13]. Значна частина порушень розвитку припадає саме на товсту кишку, зокрема клубово-сліпокишковий сегмент [14-20].
Оперативні втручання з приводу патології клубово-сліпокишкового сегмента становлять більшу частину маніпуляцій на органах черевної порожнини [21-25]. Різноманітні його ураження (апендицити, хвороба Крона, перфорації, рак, туберкульоз, вузлова лімфоїдна гіперплазія, дивертикуліт та багато інших) часто є показаннями до резекції, що часто призводить до порушень процесів травлення [26, 27].
У практичній діяльності як педіатри так і хірурги не завжди ознайомлені з патогенезом захворювань клубово-сліпокишковогосегменту, які досить часто проходять "під маскою" апендициту, проте однією з частих причин абдомінального синдрому в дітей є сліпо-клубовокишковий рефлюкс, зумовлений недостатністю баугінієвої заслінки [28-33].
Дослідженню анатомії клубово-сліпокишкового сегмента присвячена велика кількість публікацій на сторінках сучасних вітчизняних та зарубіжних наукових виданьях [15, 34-36]. Дані більшості авторів фрагментарні, та неповні і здебільшого присвячені або дослідженню анатомії дефінітивної форми клубово-сліпокишкового сегмента, або ембріонального формоутворення клубового сосочка [17, 37-41]. В літературі відсутня спільна думка стосовно динаміки становлення клубового сосочка, варіантів його анатомії, механізму його замикальної функції [42-46].
Отже, актуальність даного дослідження зумовлена відсутністю об’єктивних даних щодо перинатальної анатомії клубово-сліпокишкового переходу та цілісного уявлення про хронологічну послідовність анатомічних взаємозв’язків його складових у ранньому періоді онтогенезу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­тація є фрагментом планової наукової роботи кафедр анатомії людини, анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного медичного університету "Статево-вікові закономірності будови і топографо­анатомічні взаємовідношення органів та структур в онтогенезі людини. Особливості ві­кової та статевої ембріотопографії" (№ держ. реєстрації 0105U002927, шифр - І.Н.07.00.0001.05).
За висновком комісії з біомедичної етики Буковинського державного медичного університету (протокол № 18 від 16.05.2007 року), дослідження виконані з дотриманням основних положень GCP (1996), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2000 рр.) і наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000 р.
Мета дослідження. Визначити особливості будови і становлення то­пографії клубово-сліпокишкового сегмента в перинатальному періоді онто­генезу.
Задачі дослідження:
1. Вивчити будову та взаємовідношення складових компонентів клубово-сліпокишкового сегмента в плодів і новонароджених.
2. Вивчити динаміку становлення будови ілеоцекального замикального апарату в перинатальному періоді.
3. Уточнити особливості кровопостачання клубово-сліпокишко­вого сегмента в ранньому періоді онтогенезу.
4. Визначити варіанти будови клубово-сліпокишкового сегмента у плодів.
Об’єкт дослідження: закономірності вікової анатомії органів і струк­тур травної системи.
Предмет дослідження: перинатальна анатомія клубово-сліпокишко­вого сегмента.
Методи дослідження: макроскопія для визначення положення, форми та топографоанатомічних взаємовідношень компонентів клубово-сліпокишкового переходу між собою, із суміжними структурами, вікової динаміки їх зміни; ін’єкція артеріальних судин з подальшим пре­паруванням під контролем мікроскопа для вивчення особливостей крово­постачання клубово-сліпокишкового сегмента; гістологічне дослідження для з’ясування мікроскопічної будови клубово-сліпокишкового сегмента; виготовлення топографоанатомічних зрізів для визначення синтопії клубово-сліпокишкового переходу з органами та структурами черевної порожнини; препарування під контролем мікроскопа для виявлення мікроанатомічних особливостей будови компонентів клубово-сліпокишкового сегмента; рентгенологічне дослідження для визначення скелетотопії та рентгено­анатомії клубово-сліпокишкового сегмента; статистична обробка цифрових даних для з’ясування діапазону та динаміки розподілу морфометричних параметрів компонентів клубово-сліпокишкового сегмента в перинатальному періоді.
Наукова новизна одержаних результатів. За допомогою сучасних методів анатомічного дослідження та адекватної кількості матеріалу визна­чені особливості макромікроскопічної анатомії і топографії, динаміка стано­влення та варіанти будови клубово-сліпокишкового переходу в ранньому пе­ріоді онтогенезу людини, вивчена будова та взаємовідношення його компонентів у плодів та новонароджених. Уточнені кла­сичні відомості щодо термінології, кровопостачання та причин морфологіч­них перетворень досліджуваного об’єкта. З’ясовані особливості розвитку компонентів клубово-сліпокишкового сегмента у плодовому періоді онтоге­не­зу, визначена залежність топографоанатомічних взаємозв’язків між компонентами клубово-сліпокишкового сегмента, які створюють передумови виникнення природжених вад.
Пріоритет даного дослідження полягає в з’ясуванні нормальної анатомії компонентів клубово-сліпокишкового сегмента, його варіантної анатомії та динаміки становлення топографії в перинатальному періоді онтогенезу.
Найбільш суттєвими результатами проведеного дослідження є встановлення морфологічних перетворень клубового сосочка, особливостей розгалуження гілок клубово-ободовокишкової артерії, синтопічних особливостей компонентів клубово-сліпокишкового сегмента та суміжних структур черевної порожнини. Визначено п’ять послідовних стадій формоутворення клубового сосочка, критичні періоди його розвитку. Встановлено, що на формування дефінітивної будови компонентів клубово-сліпокишкового сегмента та їх варіантів виявляють формотворний вплив права нирка, процеси фіксації ободової кишки та ступінь накопичення меконія.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані дані про осо­бливості топографії клубово-сліпокишкового сегмента в перинаталь­ному періоді можуть бути використані для пренатальної діагностики природжених вад та їх корекції, можуть служити морфологічною основою для вдосконалення існуючих та розробки нових методів хірургічного лікування дітей раннього віку.
Одержані відомості можуть бути використані при написанні моногра­фій, підручників та навчальних посібників з нормальної анатомії, топогра­фічної анатомії та оперативної хірургії, дитячої хірургії.
Результати дослідження впроваджені: в навчальний процес кафедри анатомії людини медичного інституту Сумського державного університету; анатомії людини та гістології медичного факультету Ужгородського національного університету; оперативної хірургії та топографічної анатомії Донецького національного медичного університету імені М.Горького; нормальної анатомії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; анатомії і фізіології людини та тварин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника; загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією, травматологією та ортопедією Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського; нормальної анатомії людини Кримського дер­жавного медичного університету імені С.І.Георгієвського; оперативної хірургії та топографічної анатомії Національного медичного університету імені О.О.Богомольця; оперативної хірургії та топографічної анатомії Української медичної стоматологічної академії (Полтава).
Особистий внесок здобувача. Самостійно проаналізована наукова література, визначена тема, складено план дослідження, відібраний матеріал для дослідження, проведені морфологічні дослідження та статистична обро­бка, аналіз і узагальнення одержаних результатів, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Автор підготовив всі опубліковані праці, написав всі розділи дисертації.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації опри­люднені на:
- підсумкових наукових конференціях професорсько-викладаць­кого персоналу Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2004-2007);
- VIII з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Івано-Франківськ, 2005);
- IV Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів, і топографо­анатомів України (Сімферополь, 2006);
- Всеукраїнській науковій конференції Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (Чернівці, 2006);
- VIII конгресі Міжнародної асоціації морфологів (Орел, 2006);
- міжнародній науково-практичній конференції Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку” (Чернівці, 2006);
- міжнародній науково-практичній конференції Актуальные проблемы морфологии” (Мінськ, 2006);
- IV міжнародній медико-фармацефтичній конференції студентів і молодих вчених (Чернівці, 2007);
- науковому симпозіумі Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології” (Чернівці, 2007);
- IV міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених Молодь та перспективи сучасної медичної на­уки” (Вінниця, 2007);
- науково-практичній конференції "Досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів" (Тернопіль, 2007);
- науково-практичній конференції "Современные аспекты гистогенеза и вопросы преподавания гистологии в ВУЗе" (Москва, 2007);
- міжнародній студентській науковій конференції "Молодь медицині майбутнього" (Одеса, 2007);
- VI міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007);
- V міжнародній науково-практичній конференції "Здорова дитина: формування інноваційної парадигми збереження здоров’я дітей" (Чернівці, 2007);
- спільному засіданні наукової комісії, кафедр анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, дитячої хірургії, лор-хвороб та стоматології, медичної біології, генетики та гістології Буковинського державного медичного університету, Чернівецького відділення Наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Чернівці, 2007).
Публікації. За темою дисертації опублікована 18 робіт, з них 6 у фахо­вих наукових виданнях України, 12 у матеріалах конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі за допомогою сучасних анатомічних методів дослідження наведено теоретичне узагальнення і розв’язання актуального за­вдання нормальної анатомії стосовно динаміки макромікроско­пічних та просторово-часових перетворень клубово-сліпокишкового сегмента в ранньому плодовому та перинатальному періодах онтогенезу людини. Одержані результати є морфологічною основою для подальших наукових досліджень в галузі перинатальної гастроентерології.
1. Макроанатомічні ознаки сліпої кишки чітко визначаються в неонатальному періоді, про що свідчать розширення початкового сегмента товстої кишки проксимальніше клубового сосочка та формування анатомічної межі між товстою кишкою та червоподібним відростком.
2. Для морфогенезу клубового сосочка притаманні п’ять послідовних формоутворювальних стадій: 1) круглого сосочка з точкоподібним отвором на 4-5 місяцях; 2) овального сосочка, розміщеного поздовжньо на 6-7 місяцях; 3) круглого сосочка із зяючим отвором на 8-9 місяцях; 4) овального сосочка, розміщеного поперечно на 10 місяці; 5) губоподібного (білабіального) сосочка в неонатальному періоді.
3. Затримка процесів становлення будови клубового сосочка призводить до формування його анатомічних варіантів круглого сосочка із зірчастим отвором або овального сосочка зі щілиноподібним отвором. У разі відсутно­сті клубового сосочка тонко-товстокишкове сполучення набуває лійкоподібної форми, анатомічної основи можливого виникнення рефлюкс-ілеїту.
4. Морфогенез замикально-клапанного механізму клубово-сліпокиш­кового переходу відбувається за типом інвагінації, що супроводжується тимчасовим закриттям тонко-товстокишковогосполучення і, як наслідок, розширенням термінального відділу клубової кишки, діаметр якої на 7-му місяці (6,0±0,4 мм) переважає над діаметром проксимального сегмента товстої кишки (5,7±0,8 мм).
5. На становлення дефінітивної будови компонентів клубово-сліпо­кишкового сегмента та варіантів їх будови виявляють синтопічний вплив права нирка, процеси фіксації ободової кишки до задньої черевної стінки та ступінь заповнення кишки меконієм.
6. Скелетотопічна проекція клубово-сліпокишкового переходу в плодовому періоді змінюється в каудальному напрямку від рівня І поперекового хребця (4-5 місяці) до рівня ниж­нього краю V поперекового хребця (8-10 місяці). В неонатальному періоді проекція клубового сосочка визначається в межах тіла V поперекового хребця.
7. Артеріальні судини клубово-сліпокишкового сегмента на 4-5 місяцях характеризуються магістральним типом будови. У пізніх плодів гілки клубово-ободовокишкової артерії утворюють анастамози з клубовокишковими артеріями та правою ободовокишковою артерією. Розгалужена брижова судинна сітка характерна для анастамозів клубово-ободовокишкової артерії з клубовокишковими артеріями; з правою ободовокишковою артерією клубово-ободовокишкова артерія анастамозує на рівні дрібних пристінкових гілок.

СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Валькович Э.И. Общая и медицинская эмбриология: Учебное посо­бие для медицинских вузов. СПб.: Фолиант, 2003. 317 с.
2. Соловьев Г.С., Янин В.Л., Новиков В.Д. и др. Роль принципа прови­зорности в реализации филембриогенезов // Морфология. 2005. Т. 128, № 4. С. 14-19.
3. Жученко О.С. Вплив звуження клубового отвору на морфофункціо­нальний стан тонкої кишки // Вісник морфології. 2000. Т. 6, № 2. С.300-302.
4. Anastasios K. Konstantakos. Meckel's diverticulum-induced ileocolonic intussusception // The American Journal of Surgery. 2004. V. 187, Issue 4. P. 557-558.
5. Ravikumara M., Tuthill D.P., Jenkins H.R. The changing clinical presentation of coeliac disease // Archives of Disease in Childhood. 2006. V. 91. P. 969-971.
6. El-Hadi S., Lewis E., Adisesh A. et al. High prevalence of coeliac disease in young healthcare professionals // Archives of Disease in Childhood. 2004. V.89. 842843.
7. Glassman J.A. An artificial ileocecal valve // Surgery Gynecology Obstetrics. 1942. № 74. P. 92-98.
8. Круцяк В.М., Проняєв В.І., Ахтемійчук Ю.Т. Значення ембріологіч­них досліджень на сучасному етапі розвитку морфологічної науки // Буковинський медичний вісник 1998. Т. 5, № 1-2. С. 3-6.
9. Филиппов Ю.В., Староверова Г.А., Горяинов В.Ф. и др. Лечение илеоцекальных инвагинаций кишечника у детей // Детская хирургия. 2001. № 4. С. 8-10.
10. Шестобуз С.В., Боднар Б.М. Сліпа кишка з червоподібним відростком вміст защемленої лівобічної пахвинно-мошонкової грижі у дитини // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2005. Т. 4, № 2. С. 76-77.
11. Рибальченко В.Ф. Кишкова непрохідність у дітей // Клінічні дослідження. 2005. Т 2, № 2 (7). С. 50-57.
12. Лукин В.В., Ленюшкин А.И., Сотников Д.Н. и др. Отдаленные результаты лечения дифузного полипоза толстой кишки в детском возрасте // Детская хирургия. 2001. № 5. С. 13-19.
13. Подкаменев В.В., Новожилов В.А., Тимофеев Д.В., и др. Клинико-эпидемиологические особенности и факторы риска перфораций желудочно-кишечного тракта у новорожденных // Детская хирургия. 2007. № 1. С. 20-23.
14. Fillmann L.S., Perondi F. Fillmann H.S. et al. Cirurgia eletiva para o cancer colo-retal sem preparo mecanico da luz intestinal: analise apos 5 anos de acompanhamento // Revista Brasileira de Coloproctologia. 2001. № 21. P. 246-249.
15. Lo W., Sano K., Lebwohl B. et al. Changing presentation of adult coeliac disease // Digestive Diseases Sciences. 2003. V. 48. Р. 395398.
16. Захараш М.П., Павленко Т.О., Шевелюк С.Б., та ін. Липома восходящей ободочной кишки, симулировавшая острый аппендицит // Клінічна хірургія. 2005. № 2. С. 53-54.
17. Голованов Е.С., Малышев М.Г. Лечение врожденной кишечной непроходимости у новорожденных // Детская хирургия. 2005. № 4. С. 28-31.
18. Валишин Е.С., Муниров М.С. Сравнительно-анатомическое становление тонко-толстокишечного (илеоцекального) замыкательного аппарата // Морфология. 2002. № 6. С. 49-52.
19. Ормантаев К.С., Ахпаров Н.Н., Аипов Р.Р. Клинико-функциональная диагностика и хирургическое лечение недостаточности илеоцекального запирательного аппарата у детей // Детская хирургия. 1999. № 1. С. 6-9.
20. Gazet J.C., Kopp J. The surgical significance of the ileocecal junction // Surgery. 1964. № 151. P. 861-865.
21. Козлов В.О., Мущінін В.А., Ніколаєв Н.І. Особливосі будови клубово-сліпокишкового відділу кишки на етапах ембріогенезу і ранньогоплодового періоду // Вісник проблем біології та медицини. 2006. Вип. 2. С. 220-222.
22. Мущинин В.А. Развитие и становление топографии подвздошно-слепокишечного отдела кишки в онтогенезе человека // Карповські читання: Матеріали третьої Всеукраїнської морфологічної наукової конференції (Дніпропетровськ, 11-14 квітня 2006). Дніпропетровськ: Пороги, 2006. С. 44-45.
23. Okino Y., Kiyosue H., Mori H. et al. Root of the small-bowel mesentery: correlative anatomy and CT features of pathologic conditions // Radiographics. 2001. V. 21, № 6. Р. 1475-1490.
24. Мельник І.П. Шапринський В.О. Лапароскопічна апендектомія методом електрозварювання біологічних тканин // Матеріали ХХІ з’їзду хірургів України (Запоріжжя, 5-7 жовтня 2005). Т. 2. Запоріжжя, 2005. С. 326-327.
25. McKinlay R., Neeleman S., Klein R. et al. Intraabdominal abscess following open and laparoscopic appendectomy in the pediatric population // Surgical Endoscopy. 2003. № 17. P. 730733.
26. Акперов И.А., Каленич И.С., Гончарук М.В. та др. Гигантская киста аппендикса (мукоцеле) // Вісник Вінницького національного медичного університету. 2006. Т. 10, № 2. С. 318-319.
27. Абдулжавадов И.М. Заболевания сальниковых отростков червеобразного отростка слепой кишки // Клінічна хірургія. 2005. № 7. С. 55-59.
28. Сафронов Д.В., Богомолов Н.И., Пикулина Л.Г., Иванова О.В., Шишов И.В. Инородное тело червеобразного отростка как следствие суицидальной попытки // Хирургия. 2005. № 4. С. 76.
29. Свистонюк І.У. Інвагінаційно-клапанний ентероанастамоз у хірургії травного каналу. К.: Здоров’я, 2002. 63 с.
30. Усманов Д.Э. Потребность в применении метода пластики пищевода свободным реваскуляризируемым сегментом тонкой кишки и систематизация показаний к нему // Вестник хирургии. 2004. Т. 163, № 2. С. 112-115.
31. Румянцева Г.Н., Портенко Ю.Т., Сергеечев С.П., и др. Особенности диагностики и лечения острого аппендицита с ретроцекальным расположе­нием червеобразного отростка // Материалы конференции посвященной 70-летию Тверской государственной медицинской академии и 10-летию со дня рождения основателя кафедры анатомии человека профессора И.С.Кудрина // Морфология. 2006. Т.130, № 5. С.77.
32. Fernando Costa Nunes, Alcino Lazaro da Silva. Apendicite aguda isquemica em coelhos: novo modelo com estudo histopatologico // Acta Cirurgica Brasileira. 2005. V. 20, № 5. P. 399-404.
33. Ninh T. Nguyen, Kambiz Zainabadi, Shahrazad Mavandadi, et al. Trends in utilization and outcomes of laparoscopic versus open appendectomy // The American Journal of Surgery. 2004. V. 188, Issue 6. P. 813-820.
34. Kory Jones, Alberto A. Pena, Ernest L. Dunn, et al. Are negative appendectomies still acceptable? // The American Journal of Surgery. 2004. V. 188, Issue 6. P. 748-754.
35. Matthew R. Dixon, Jason S. Haukoos, Ina U. Park et al. An assessment of the severity of recurrent appendicitis // Papers from the Southwestern Surgical Congress, presented at the 55th annual meeting in Tucson, AZ (April 27-30, 2003) // The American Journal of Surgery. 2003. V. 186, Issue 6. P. 718-722.
36. Stefan Maartense, Mich S. Dunker, J. Frederik et al. Laparoscopic-Assisted Versus Open Ileocolic Resection for Crohn’s Disease // Annals of Surgery. 2006. V. 243, № 2. P. 143-149.
37. Andre Lacerda de Abreu Oliveira, Nelson Jamel, Domingos Penna Lacombe et al. Use of intraluminal protection in colonic anastomosis in dogs // Acta Cirurgica Brasileira. 2007. V. 22, № 1. P. 57-62.
38. Каншин Н.Н. Тотальная колэктомия с одномоментной илеорекостомией при тяжелом неспецифическом язвенном колите, осложненном сужением прямой кишки // Вестник хирургии. 2004. Т. 163, № 2. С. 94-96.
39. Duepree H. J., Senagore A. J., Delaney C. P. et al. Advantages of laparo-scopic resection for ileocecal Crohn’s disease // Diseases of the Colon and Rectum. 2002. № 45. P.605610.
40. Литовка В.К., Журило И.П., Веселый С.В. Рак толстой кишки у ребенка в воздасте 14 лет // Детская хирургия. 2000. № 1. С. 52.
41. Thaler K., Dinnewitzer A., Mascha E. et al. Long-term outcome and health-related quality of life after laparoscopic and open colectomy for benign disease // Surgical Endoscopy. 2003. № 17. P. 14041408.
42. Bridget R. Staging of intestinal development in the chick embryo // The Anatomical Record Part A: Discoveries in Molecular, Cellular, and Evolutionary Biology. 2006. V. 288A, Issue 8. P. 827-931.
43. Козлов В.А., Мущинин В.А., Терещенко С.В. Морфогенез толстой и тонкой кишки в пренатальном онтогенезе // Вісник проблем біології і медицини. 2006. Вип. 4. С. 66-68.
44. Antonella Bacchieri, Giovanni Della Cioppa. Fundamentals of Clinical Research. Briding Medicine, Statisics and Operations. Milano.: Springer-Verlag, 2007. 344 p.
45. Jeffrey A. Holloway, Lloyd M. Westerbuhr, John Chain et al. Is appendiceal computed tomography in a community hospital useful? // Papers from the Southwestern Surgical Congress, presented at the 55th annual meeting in Tucson, AZ (April 27-30, 2003) // The American Journal of Surgery. 2003. V. 186, Issue 6. P. 682-684.
46. Jose Perez, James E. Barone, Tyr O. Wilbanks et al. Corvo Liberal use of computed tomography scanning does not improve diagnostic accuracy in appendicitis // The American Journal of Surgery. 2003. V. 185, Issue 3. P. 194-197.
47. Серова Л.С. Возможности формирования энтероанастамоза вблизи слепой кишки // Харківська хірургічна школа. 2000. № 2. С. 52-55.
48. Гаїна Н.І. Варіантна анатомія товстої кишки у плода 8 місяців // Здорова дитина: здоровій дитині здорове середовище: Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (Чернівці, 30 вересня 1 жовтня 2004 р.). Чернівці, 2004. С. 11.
49. Carvalho C.A. Sur L’angioarhitectue veineeue de le zone de transition oesophagogasrique et son interpretation fonctionelle // Acta Anatomica. 1996. V. 65, № 163. P. 125-162.
50. Етинген Л.Е., Никитюк Д.Б. Некоторые структурно-функциональ­ные критерии организации сфинктеров полых внутренних органов // Морфология. 1999. Т. 115, № 1. С. 7-10.
51. Колесников Л.Л., Шаров В.А. Принципы структурной организации сфинктеров пищеварительного тракта // Структурные преобразования органов и тканей на этапах онтогенеза человека в норме и при воздействии антропогенных факторов. Экология и здоровье населения. Актуальные проблемы биологии и медицины: Материалы Международной конференции. Астрахань, 2000. С. 80-81.
52. Попович Ю.Л., Дацун Г.Г., Лазуркевич О.В. та ін. Клітинний склад власної пластинки слизової оболонки червоподібного відростка // Актуальні питання анатомії та ембріотопографії: Тези доповідей всеукраїнської наукової конференції // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2006. Т. 5, № 2 С. 52-53.
53. Махмудов З.А. Структурные особенности желез слепой кишки при разных вариантах илеоцекального угла // Материалы докладов VIII Конгресса Международной ассоциации морфологов (Орел, 15 сентября 2006) // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 80.
54. Хуссар Ю.П., Миленин О.В., Тюндер Э.О. и др. Реконструкция шейного отдела пищевода реваскуляризованным илеотрансплантантом (экспериментальное исследование) // Вестник хирургии. 1996. Том 155, №5. С. 10-14.
55. Михайлович В.В., Книш Я.М. Міксоглобульоз червоподібного відростка // Клінічна хірургія. 2003. № 12. С. 62.
56. James Majeski. Diverticulum of the vermiform appendix is associated with chronic abdominal pain // The American Journal of Surgery. 2003. V. 186, Issue 2. P. 129-131.
57. Хряков А.С., Разумов А.Н., Кобяков Д.С., Маренко Е.В. Острый гангренозно-перфоративный аппендицит с разлитым перитонитом у ребенка 1 года 11 месяцев // Детская хирургия. 2005. № 5. С. 51-52.
58. Клепиков И., Нагар Х., Крутман Б. Нетипичные инвагинации в детском возрасте // Детская хирургия. 2005. № 5. С. 9-11.
59. Кириллова Н.А. Перфорация червеобразного отростка инородным телом у ребекна // Детская хирургия. 1999. № 6. С. 47-48.
60. Давидов М.И., Субботин В.М., Гернер А.О., и др. Инородные тела червеобразного отростка и слепой кишки, осложненные острым аппендицитом // Хирургия. 2005. № 9. С. 25-30.
61. Осипова Л.А., Чудинов А.В., Шин В.Ф. Инородное тело слепой кишки, симулировавшее клиническое проявление острого аппендицита // Детская хирургия. 2001. № 3. С. 52.
62. Лукьяненко А.Д., Рухляда Н.В., Гайворонский И.В. Илеоасцендоанастамоз // Вестник хирургии. 2004. Т. 163, № 6. С. 35-38.
63. Мартьянов С.Г., Смирнова Н.В. Рак червеобразного отростка, осложненный деструктивным аппендицитом // Хирургия. 2000. № 1. С. 62.
64. Корняк Б.С., Алиханов Р.Б., Шаробаро В.И. и др. Мукоцеле червеобразного отростка // Анналы хирургии. 2001. № 6. С. 70-73.
65. Дроненко В.Г. Клубово-сліпокишковий відділ кишечнику та можливості його відтворення після правобічної геміколектомії // Вісник морфології. 2007. Т.13, № 2. С. 459-463.
66. Дыскин Е.А. Анатомо-физиологические особенности илеоцекаль­ного отдела кишечника и их клиническое значение. Ленинград: Медицина, 1965. 180 с.
67. Шадиев Э.Т. Морфологическая характеристика одиночных лимфоидных узелков слизистой оболочки илеоцекальной заслонки // Тезисы докладов VII Конгресса Международной ассоциации морфологов // Морфология. 2004. Т. 126, № 4. С. 137.
68. Андронеску А. Анатомия ребенка. Бухарест: Меридиане, 1970. 363 с.
69. Подкаменев В.В., Новожилов В.А., Тимофеев Д.В. и др. Клинико-эпидемиологические особенности и факторы риска перфораций желудочно-кишечного тракта у новорожденных // Детская хирургия. 2007. № 1. С. 20-23.
70. Бородин О.О. Морфология желез, расположенных в стенках подвздошно-слепокишечного перехода у лиц с сохраненным и удаленным аппендиксом // Материалы конференции, посвященной 70-летию Тверской государственной медицинской академии и 10-летию со дня рождения основателя кафедры анатомии человека профессора И.С.Кудрина // Морфология. 2006. Т.130, № 5. С.77.
71. Попович Ю.Л. Становлення нервового, ендокринного та імунного, апаратів червоподібного відростка людини в постнатальному періоді онтогенезу // Таврический медико-биологический вестник 2006. Т. 9, № 3, Ч. 3. С. 136-139.
72. Давидович Т.В., Карпенко Э.Б., Михайлов И.В., и др. Случай аппендико-цекальной инвагинации // Новости лучевой диагностики. 2000. № 2. С. 34-35.
73. Библюк Й.І., Матіяш Я.В., Глагович М.В. та ін. Гіпердіагностика гострого апендициту у дітей // Галицький лікарський вісник. 2002. Т. 9, № 4. С. 91-92.
74. Лисенко А.В., Литовка В.К., Журило И.П. и др. Отсутствие червеобразного отростка у ребенка // Детская хирургия. 2003. № 2. С. 46.
75. Максумов А.А., Капустин В.А. Случай успешного лечения деструктивного аппендицита при левостороннем расположении червеобразного отростка у ребенка // Детская хирургия. 2005. № 5. С. 52-53.
76. Чепурной Г.И., Кацупеев В.Б., Беловодченко Д.Б. Редкий случай сочетания деструктивного дивертикулита Меккеля и гангренозно-перфоративного аппендицита // Детская хирургия. 2002. № 2. С. 45-46.
77. Тен С.А., Шадиев Э.Т. Морфологическая характеристика мышечной оболочки губ илеоцекальной заслонки человека // Российские морфологические ведомости. 2001. № 3-4. С. 121-123.
78. Шадиев Э.Т., Насырова З.А., Тен С.А. Морфометрические изменения соединительнотканных структур илеоцекальной заслонки человека в постнатальном онтогенезе // Тезисы докладов V Конгресса Международной ассоциации морфологов // Морфология. 2000. Т. 117, № 3. С. 133.
79. Коземпел К.О. Варіанти топографії та будови червоподібного відростка // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (Ужгород, 2005 р.). Ужгород: ІВА Профі, 2005. С. 47-48.
80. Хмара Т.В., Марчук Ф.Д. Варіантна анатомія внутрішніх органів та структур у 6-ти місячного плода // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2003. № 1. С. 59-61.
81. Шадиев Э.Т. Возрастная морфометрическая характеристика илеоцекальной заслонки человека // Морфология. 2001. Т. 120, № 6. С. 54-56.
82. Хмара Т.В. Варіантна анатомія яєчок і товстої кишки у 6-ти місячних плодів людини // Вісник проблем біології і медицини. 2004. № 3. С. 108-111.
83. Колесников Л.Л. Некоторые положения и задачи современной сфинктерологии // Тезисы докладов IV Конгресса Международной ассоциации морфологов // Морфология. 1998. Т. 113, № 3. С. 60.
84. Селиверстов С.С., Амбросьева Н.П., Шутов Д.В. и др. Гистотопография пищеводно-желудочного, желудочно-двенадцатиперстного и подвздошно-слепокишечного переходов // Структурные преобразования органов и тканей на этапах онтогенеза человека в норме и при воздействии антропогенных факторов. Экология и здоровье населения. Актуальные проблемы биологии и медицины: Материалы Международной конференции. Астрахань, 2000. С. 141-142.
85. Крюкова О.Д., Цай Г.Е., Лашкевич В.Е. Значение хирургической анатомии терминального отдела подвздошной кишки, илеоцекального клапана и их практическое значение // Морфология. 2000. № 3. С. 64.
86. Романов П.А. Клиническая анатомия вариантов и аномалий толстой кишки. М.: Медицина, 1987. 192 с.
87. Муниров М.С. Становление илеоцекального замыкательного аппарата в период пренатального онтогенеза человека // Материалы докладов VII Конгресса Международной ассоциации морфологов // Морфология. 2004. Т. 126, № 4. С.84.
88. Яцык Г.В., Скворцова В.А., Боровик Т.Э. и др. Функциональное состояние желудочно-кишечного тракта у новорожденных // Педиатрия. 2001. № 3. С. 89-92.
89. Simi A. C. Isquemia intestinal. In: Maffei F. H. A., Lastoria S., Yoshida W.B., Rollo H.A. Doencas vasculares perifericas. // Rio de Janeiro: Medsi. 2002. № 3. P. 1239-1257.
90. Рылюк А.Ф., Тройченко П.И., Крот В.С. Кровоснабжение левой половины толстой кишки // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2005. Т.4, № 4. С. 19-21.
91. Петровский Б.В., Гавриленко А.В. Хроническая абдоминальная ишемия: 35-летний опыт хирургического лечения // Анналы хирургии. 2003. № 3. С. 10-14.
92. Калинин А.В., Степуро Д.К., Корнеев Н.В. и др. Хронический абдоминальный ишемический синдром и сочетанные с ним заболевания: особенности клиники, диагностики и лечения // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2003. № 6. С. 19-23.
93. Баешко А.А., Климук С.А., Юшкевич В.А. Причины и особенности поражений кишечника и его сосудов при остром нарушении брыжеечного кровообращения // Хирургия. 2005. № 4. С. 57-63.
94. Литвиненко Л.М. Взаимоотношение нижней брижеечной вены с артериями // Морфология. 2004. № 1. С. 36-39.
95. Нестерук Л.Н., Рылюк А.Ф. Артерии правой половины толстой кишки // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2005. Т.4, № 2. С. 6-8.
96. Нестерук Л.Н., Рылюк А.Ф. Кровоснабжение илеоцекального угла // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2003. Т. 2, № 3. С. 24-27.
97. Усманов Д.Э. Потребность в применении метода пластики пищевода свободным реваскуляризируемым сегментом тонкой кишки и систематизация показаний к нему // Вестник хирургии. 2004. Т. 163, № 2. С. 112-115.
98. Felipe Antonio Boff Maegawa, Jose Antonio de Souza, Edevard Jose de Araujo. et al. Reconstituicao da valvula ileocecal em caes // Acta Cirurgica Brasileira. 2005. V. 20, № 1. P. 55-63.
99. Bemelman W.A., Slors J.F., Dunker M.S. et al. Laparoscopic-assisted vs. open ileocolic resection for Crohn’s disease: a comparative study // Surgical Endoscopy. 2000. № 14. P. 721725.
100. Dunker M. S., Bemelman W .A., Slors J .F. et al. Laparoscopic-assisted vs open colectomy fo rsevere acute colitis inp atients with inflammatory bowel disease (IBD): a retrospective study in 42 patients // Surgical Endoscopy. 2000. № 14. P. 911914.
101. Christopher Bell, Massimo Asolati, Elizabeth Hamilton et al. A comparison of complications associated with colostomy reversal versus ileostomy reversal // The American Journal of Surgery. 2005. V. 190, Issue 5. P. 717-720.
102. Shore G., Gonzalez Q. H., Bondora A., et al. Laparoscopic vs conventional ileocolectomy for primary Crohn disease // Archives of Surgery. 2003. № 138. P. 7679.
103. Milsom J. W., Hammerhofer K. A., Bohm B. et al. Prospective, randomized trial comparing laparoscopic vs. conventional surgery for refractory ileocolic Crohn’s disease // Diseases of the Colon and Rectum. 2001. № 44. P. 19.
104. Singleton A.O., Redmond D.C., McMurray J. Ileocecal ressection and small bowel transit and absorption // Annals of Surgery. 1964. № 159. P. 690-694.
105 Hakan Bingol, Nazif Zeybek, Faruk Cingöz et al. Surgical therapy for acute superior mesenteric artery embolism // The American Journal of Surgery. 2004. V. 188, Issue 1. P. 68-70 .
106. Robert M. Weinryb, Lars Liljeqvist, Bertil Poppen et al. A longitudinal study of long-term quality of life after ileal pouch-anal anastomosis // The American Journal of Surgery. 2003. V. 185, Issue 4. P. 333-338.
107. Abdulkadir Bedirli, Selma Gokahmetoglu, Omer Sakrak et al. Prevention of intraperitoneal adhesion formation using beta-glucan after ileocolic anastomosis in a rat bacterial peritonitis model // The American Journal of Surgery. 2003. V. 185, Issue 4. P. 339-343.
108. Nereide Freire Cerqueira, Carlos Alberto Hussni, Winston Bonetti Yoshida. Pathophysiology of mesenteric ischemia/reperfusion: a review // Acta Cirurgica Brasileira. 2005. Vol. 20, № 4. P. 337-343.
109. Macarengo R. S. S., Takahagi R. U., Bardella L. C. et al. Estudo da acao do extrato de Gingko biloba e amido hidroxietilico hipertonico na atenuacao de alteracoes decorrentes de isquemia e reperfusao de orgaos esplancnicos em ratos. // Acta Cirurgica Brasileira. 2001. V. 16. Р. 139-145.
110. Berlanga J., Prats P., Remirez D., et al. Prophylactic use of epidermal growth factor reduces ischemia/reperfusion intestinal damage. // American Journal of Pathology. 2002 V. 161. P. 373-379.
111. Stefanutti G., Vejchapipat P., Williams S.R. et al. Heart energy metabolism after intestinal ischaemia and reperfusion // Journal of Pediatric Surgery. 2004. № 39. P. 179-183.
112. Festen C. Acute abdomen in children // Ned Tijdschr Geneeskd. 1999. V. 143, № 4. P. 182-185.
113. Lammers K.M., Innocenti G., Venturi A. et al. The effect of transient intestinal ischemia on infalmmatory paraments // International Journal Colorectal Diseases. 2003. V. 18, № 1. Р. 78-85.
114. Laghi A., Catalano C., Iannaccone R. et al. Multislice spiral CT of the anatomy of splanchnic vessels: preliminary experience // Radiological Medicine (Torino). 2001. V. 102, № 3. Р. 1227-1231.
115. Paris S., Bordei P., Iliescu D. et al. Peculiar morphological aspects of the superior mesenteric artery and its branches // Abstracts book XVII international symposium on morphological science (September 11-15, 2002 Timisoara Romania). Timisoara: Brumar publishing house, 2002. Р. 195-196.
116. Radonjic V., Blagotic M. The borders of vascular areas of superior and inferior mesenteric artery // Abstracts book XVII international symposium on morphological science (September 11-15, 2002 Timisoara Romania). Timisoara: Brumar publishing house, 2002. Р. 262-263.
117. Махмудов З.А. Морфологическая характеристика желез в области сфинктеров подвздошно-слепокишечного угла у взрослого человека // Морфология. 2001. Т. 119, № 3. С. 84-85.
118. Мороз І.В., Півторак В.І., Богачук С.Г. Спосіб формування тонкотовстокишкового анастамозу // Буковинський медичний вісник 1998. Т. 5, № 1-2. С. 126-128.
119. Мороз І.В., Півторак В.І., Костюк Г.Я., и др. Морфометричне та математичне обґрунтування реконструктивного ілеоцекоколоанастамозу кінець у бік” // Вісник морфології. 2000. Т. 6, № 2. С. 335-337.
120. Тимербулатов В.М., Тимербулатов М.В. По поводу статьи Я.П.Кулика и С.Н.Поклюхина „Время делать выбор: профилактическая или лечебная аппендектомия (точка зрения)” // Хирургия. 2001. № 11. С. 72-73.
121. Ахтемійчук Ю.Т. Органогенез заочеревинного простору. Чернівці: Прут, 1997. 148 с.
122. Козлов В.А., Мущинин В.А., Терещенко С.В. Формообразование толстой кишки в пренатальном онтогенезе // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. Т.3, № 3. 2004. С.68-69.
123. Данилов Р.К., Боровая Т.Г. Общая и медицинская эмбриология: Учебник для медицинских вузов. СПб.: Спец. лит-ра, 2003. 231 с.
124. Молдавская А.А. Атлас: эмбриогенез органов пищеварительной системы человека. Москва: Академия естествознания, 2006. 174 с.
125. Ватаман В.Н. функциональное состояние цеко-аппендикулярного регуляторного аппарата при идиопатичеком мегадолихоколон // Клиническая хирургия. 1985. № 2. С. 23-24.
126. Кактурский З.А., Махмудов З.А Морфофункциональная характеристика желез подвздошно-слепокишечного перехода у человека при разных топографо-анатомических вариантах этой области // Тезисы докладов VII Конгресса Международной ассоциации морфологов // Морфология. 2004. Т. 126, № 4. С. 55-56.
127. Молдавская А.А. Структурные преобразования производных пищеварительной трубки на этапах пренатального и раннего постнатального онтогенеза человека. Астрахань, 1999. 211 с.
128. Амвросьев А.П. Адренергическая и холинергическая иннервация органов пищеварительной системы. Минск.: Наука и техника, 1977. 220 с.
129. Дужий І.Д., Шевченко В.П. Відновно-реконструктивні втручання на товстому кишечнику // Клінічна хірургія. 2005. № 4-5. С. 9-10.
130. Арапова А.В., Ольхова Е.Б., Щитинин В.Е. Язвенно-некротичес­кий энтероколит у новонарожденных // Детская хирургия. 2003. № 1. С. 11-15.
131. Костенко А.А., Іванов А.Н., Карев М.М. и др. Острый аппендицит в ущемленной пахово-мошоночной грыже // Детская хирургия. 2003. № 4. С. 45.
132. Лисак В.М. Флегмонозный аппендицит в грыжевом мешке у грудного ребенка // Детская хирургия. 1999. № 5. С. 51.
133. Циталовский А.И. Гангренозный аппендицит у 28-дневного ребенка // Детская хирургия. 2004. № 2. С. 52.
134. Щитинин В.Е., Чиляева Л.М., Коровин С.А. Аппендикулярный перитонит у ребенка с лимфгемангиоматозом кишечника // Детская хирургия. 1999. № 6. С. 45-47.
135. Демикова Н.С., Козлова С.И. Мониторинг врожденных пороков развития // Вестник Российской академии медицинских наук. 1999. № 11. С. 29-32.
136. Эргашев Н.Ш., Тоиров Б.Б., Эргашев Б.Б. и др. Диагностика врожденных пороков развития у новорожденных // Детская хирургия. 1999. № 4. С. 12-14.
137. Фофанов О.Д., Матіяш Я.В., Библюк Й.І. Хірургічне лікування уроджених вад травного тракту у дітей першого року життя // Галицький лікарський вісник. 2002. Т. 9, № 4. С. 77-80.
138. Резнік Б.Я., Мінков І.П., Юрченко І.В. Розповсюдженість природжених вад розвитку серед дітей одного з південних регіонів України // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. № 4. С. 30-32.
139. Терещенко С.В. Развитие кишки человека в пренатальном онтогенезе // Карповські читання: Матеріали третьої Всеукраїнської морфологічної наукової конференції (Дніпропетровськ, 11-14 квітня 2006). Дніпропетровськ: Пороги, 2006. С. 63-64.
140. Steens R.F.R., Csizmadia C.G.D.S., George E.K., et al. A national prospective study of childhood coeliac disease in the Netherlands 19932000. An increasing recognition and a changing clinical picture // Journal of Pediatrics. 2005. V147. P. 239243.
141. Hawkes N.D., Swift G.L., Smith P.M. et al. Incidence and presentation of coeliac disease in South Glamorgan // European Journal of Gastroenterology and Hepatology 2000. V. 12. Р. 345349.
142. Карпова И.Ю., Николайчук В.А. Патология илеоцекального отдела кишечника как причина синдрома "рецидивирующих болей в животе" у детей // Современные технологии в педиатрии и детской хирургии: Материалы пятого Российского конгресса (Москва, 24-26 октября 2006 г.). М.: Оверлей, 2006. С. 363-364.
143. Кучеров Ю.И., Фатеев Ю.Е., Городенко Н.В. и др. Ультразвуковая диагностика синдрома Ледда у детей // Детская хирургия. 2003. № 6. С. 52-53.
144. Красовская Т.В., Кучеров Ю.И., Голоденко Н.В. и др. Синдром короткой кишки // Детская хирургия. 1999. № 1. С. 9-12.
145. Wakhlu A.K., Wakhlu A., Pandey A. et al. Congenital Short Colon // World Journal of Surgery. № 20. 1996. P. 107-114.
146. Rendleman DF, Anthony JE, Davis C, Buenger RE, Brooks AJ, Beattie EJ. // Reflux pressure studies on the ileocecal valve of dogs and humans // Surgery. 1958. № 44. P. 640-643.
147. Томас В. Садлер. Медична ембріологія за Лангманом. Львів: Наутілус, 2001. 550 с.
148. Kocoshis S. Small intestinal failure in children // Current Treatment Options in Gastroenterology. 2001 № 4. Р. 423432.
149. Барсуков Н.П., Ивахненко Е.В., Юнси Г.А. Гистоморфологические, гистохимические и кариометрические паралели в становлении органной специфичности производных кишечной трубки в эмбриогенезе человека // Буковинський медичний вісник. 1998. Т. 5, № 1-2. С. 14-17.
150. Киселева Г.П., Проценко Я.Н., Циталовский А.И. Атрезия поперечно-ободочной кишки // Детская хирургия. 2000. № 6. С. 50-51.
151. Bingley P.J., Williams A.J.K., Norcorss A.J. et al. Undiagnosed coeliac disease at age seven: population based prospective birth cohort study // British Medical Journal. 2004. V. 328. Р. 322-323.
152. Рибальченко В.Ф. Непрохідність клубово-сліпокишкового кута у дітей // Хірургія дитячого віку. 2007. Т. IV, № 2. С. 20-30.
153. Комяков Б.К., Гулиев Б.Г., Новиков А.И., и др. Замещение протяженного дефекта мочеточника червеобразным отростком // Вестник хирургии. 2005. Т. 164, № 2. С. 73-76.
154. Бохан К.Л. Истенное удвоение, сдвоение, раздвоение и утроение червеобразного отростка // Анналы хирургии. 2001. № 4. С. 27-31.
155. Бойчаров М.М., Минаев С.В., Лукьяненко Е.В., Доронин Ф.В. Удвоение подвздошной и поперечно-ободочной кишок у ребенка // Детская хирургия. 2004. № 6. С.52-53.
156. Журило И.П., Литовка В.К., Цыбровская Г.Е., и др. Кистозное удвоение прямой кишки у новорожденного // Детская хирургия. 2004. № 6. С.53-54.
157. Го