Антонюк Ольга Петрівна. Розвиток, формування та становлення пазух твердої мозкової оболони у ранньому періоді онтогенезу людини

Краткое описание

Антонюк Ольга Петрівна. Розвиток, формування та становлення пазух твердої мозкової оболони у ранньому періоді онтогенезу людини: Дис... канд. мед. наук: 14.03.01 / Буковинська держ. медична академія. - Чернівці, 2002. - 183 арк. : іл. - Бібліогр.: арк. 163-183

Антонюк О.П. Розвиток, формування та становлення пазух твердої мозкової оболони у ранньому періоді онтогенезу людини. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2003.
Дисертації містить дані про комплексне дослідження закладки, становлення та формування пазух твердої мозкової оболони у пренатальному періоді онтогенезу людини з використанням методів ін’єкції, корозії, макро- та мікроскопії, виготовлення серійних гістологічних зрізів, звичайного та тонкого препарування, комп’ютерної обробки медико-біологічних зображень, лазерної поляриметрії. Досліджено час і джерела закладки, розвиток і формування верхньої та нижньої стрілоподібних, прямої, поперечних, сигмоподібних, потиличної та стоку пазух. Виявлені різні варіанти будови верхньої стрілоподібної, поперечних та стоку пазух. Автором вперше встановлено, що ріст, становлення та формування пазух твердої мозкової оболони знаходиться у морфофункціональній єдності з поступовим ростом склепіння та основи черепа. Показано, що в ембріогенезі людини існують корелятивні додатні взаємозв’язки між метричними параметрами пазух твердої мозкової оболони залежно від вікової індивідуальної мінливості будови черепа.

1. У дисертації наведені нові теоретичні дані й узагальнення для вирішення важливої наукової проблеми, що стосується закладки, становлення та формування пазух твердої мозкової оболони в пренатальному періоді онтогенезу людини. Дані результати мають практичне значення для розуміння процесів розвитку головного мозку та його оболон на сучасному науковому рівні нейроморфології.
2. Первинна закладка пазух твердої мозкової оболони склепіння та основи черепа виявляється у зародків 7,0-8,0 мм тім’яно-куприкової довжини, коли венозна система головного мозку виникає з первинного сплетення, розташованого вздовж верхньої межі мозкового міхура. Інтенсивне диференціювання пазух твердої мозкової оболони склепіння черепа спостерігається в передплодів 16,0--32,0 мм тім’яно-куприкової довжини у вигляді поздовжнього венозного ланцюга, орієнтованого в передньо-задньому напрямку, по боках якого формується одноплощинна венозна капілярна дрібно-петляста сітка судин і петель.
3. У передплодів 62,0 мм тім’яно-куприкової довжини з’являється примітивна форма верхньої стрілоподібної, прямої пазух та печеристо-кам’янистого комплексу, які пов’язані з віковою перебудовою та розвитком венозного сплетення і дрібно капілярної сітки мозкового міхура. Вони представлені поверхневими потовщеними венозними стовбурами, які мають навколовенозні капілярні сітки, острівці та притоки. На цій стадії починається активний процес гістогенезу стінок пазух, який йде в напрямках утворення сполучнотканинного каркасу дефінітивних пучків колагенових волокон, диференціації ендотеліального шару, а також паралельної перебудови у всіх відділах мозкової оболони.
4. На стадії 3-4 місяців плодового періоду відбуваються інтенсивні процеси росту різних ділянок венозних сплетень: процес редукції капілярної мозкової сітки, коли з’являються ділянки перетинок судин, їх розмикання й ампутації” та процес новоутворення з’єднання і видовження судинної ділянки; процес магістралізації судинного русла, формування основних венозних приток і вен. У плодів 5-6 місяців спостерігається збільшення діаметра венозних стовбурів у 1,5-2 рази, тобто відбувається активна фаза венозної магістралізації. Венозні петлі мають збільшені розміри і представлені полігональною, частіше овальною формами.
5. Починаючи з 7-го місяця і до кінця плодового періоду відмічається інтенсивне становлення венозних пазух твердої мозкової оболони, формоутворення, краніотопографічне (просторове) положення та індивідуальна анатомічна мінливість, що пов’язане з вираженими процесами формування відділів головного мозку, їх гідрофікації, сульцифікації та перебудови судинної системи. На цій стадії виникає багатошаровість вен твердої мозкової оболони, диференціювання магістральних вен-приток і басейнів верхньої та нижньої стрілоподібних, поперечних та сигмоподібних пазух.
6. Ріст, становлення та формування пазух твердої мозкової оболони знаходиться у морфологічно-функціональній єдності з поступовим ростом кісток, швів, тім’ячка склепіння та основи черепа. Згідно з цим, протягом пренатального періоду відбувається збільшення довжини венозних колекторів: верхньої стрілоподібної 49,5-177,0 мм; нижньої стрілоподібної 17,0-35,0 мм; прямої 11,3-30,7 мм; поперечних 4,6-33,2 мм; сигмоподібних 3,1-31,2 мм; потиличної 2,8-29,8 мм. Встановлені онтогенетичні періоди їх формування: зародково-ембріональний (6,0-13,0 мм тім’яно-куприкової довжини); передплодовий (від 2,0 до 3,0 місяців); поступової вікової перебудови (від 4,0 до 6,0 місяців) і інтенсивного росту (від 7,0 до 9,0 місяців), який продовжується й у новонароджених.
7. Апробований новий спосіб визначення розподілу орієнтації та ступеня мінералізації фібрил колагенових волокон кісткових трабекул черепа та тканин пазух твердої мозкової оболони при взаємодії висококогерентного лінійного поляризованого лазерного випромінювання, що значно доповнює наші уявлення в їх онтогенетичному формуванні та структурної організації.
8. Розроблена методика комп’ютерного обчислення індивідуальних морфометричних параметрів пазух твердої мозкової оболони: довжини, ширини, висоти, форми, площі, довжини осей, периметра, які вивчені в сукупності з віковими змінами основних розмірів та об’єму черепа. Останнє має значення для прогнозування особливостей росту голови плода, формування доліхо-, мезо- та брахіоцефалії, а також їх взаємовідношень з віковою перебудовою венозних сплетень, судин і пазух твердої мозкової оболони.