Астахова Марина Вікторівна. Гострі порушення мозкового кровообігу у хворих з атеросклеротичними ураженнями екстракраніальних судин та супутнім цукровим діабетом

Краткое описание

Астахова Марина Вікторівна. Гострі порушення мозкового кровообігу у хворих з атеросклеротичними ураженнями екстракраніальних судин та супутнім цукровим діабетом: дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2004

Астахова М.В. Гострі порушення мозкового кровообігу у хворих з атеросклеротичними ураженнями екстракраніальних судин та супутнім цукровим діабетом. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2003.
На основі даних кольорової дуплексної сонографії встановлені особливості атеросклеротичного ураження сонних артерій у хворих з ІМ та супутнім ЦД (частіша двобічна локалізація атеросклеротичних бляшок, які викликають стенози менш 70%; висока частота бляшок зі стенозами 50-85% просвіту судин, які є рухомими” та найбільш уразливими для гідродинамічних дій пульсової хвилі, атеросклеротичні бляшки з нерівною люмінальною поверхнею). Доведено, що збільшення частоти повторних ІМ серед хворих на ЦД, пов’язано з більш високою частотою двобічного атеросклеротичного ураження сонних артерій у вигляді бляшок.
Охарактеризована артеріальна гіпертензія, як найбільш важливий чинник ризику розвитку ІМ. Визначені особливості клінічної картини ІМ у хворих з супутнім ЦД в гострому періоді захворювання.
Результати роботи дозволяють встановити окремі ланки патогенезу ІМ, які є визначальними при вибору тактики лікування ІМ у хворих на ЦД, виділити хворих з підвищеним ризиком виникнення повторного ІМ. Використання матеріалів роботи дозволить оптимізувати діагностику ІМ у даного контингенту хворих и підвищити ефективність профілактики першого і повторних ІМ.

1. Систематизовані дані щодо механізмів розвитку інфарктів мозку, в тому числі повторних у хворих з супутнім цукровим діабетом, що дозволяє покращити рівень прижиттєвої діагностики стану прецеребральних артерій мозку та їх атеросклеротичного ураження і виділити хворих з підвищеним ризиком виникнення повторного інфаркту мозку у даного контингенту хворих.
2. Атеросклеротичні ураження прецеребральних артерій у хворих з інфарктом мозку і супутнім цукровим діабетом у порівнянні з пацієнтами з інфарктом мозку без супутнього цукрового діабету не мають принципових відмінностей, однак існують особливості більш часта двобічна локалізація атеросклеротичних бляшок каротидного басейну, які спричиняють стенози менше 70% (в основній групі двобічні бляшки з вказаним ступенем стенозу були виявлені у 67,9% випадків, в контрольній - в 37,0% (р<0,02)), які обумовлюють високу частоту розвитку інфарктів мозку.
3. Особливістю атеросклеротичного ураження прецеребральних артерій у хворих з інфарктом мозку і супутнім цукровим діабетом за даними кольорового дуплексного сканування є висока частота атеросклеротичних бляшок зі стенозами 50-85% просвіта судин, які є рухомими” та найбільш вразливими для гідродинамічних впливів пульсової хвилі. В групі хворих з інфарктом мозку і супутнім цукровим діабетом бляшки з вказаним ступенем стенозу були виявлені в 22,7% випадків, в групі хворих з інфарктом мозку без цукрового діабету в 6,1% (р<0,01).
4. Встановлено, що збільшення частоти повторних інфарктів мозку серед хворих на цукровий діабет, пов’язано з тим, що хворі на діабет мають більш високу частоту двобічного атеросклеротичного ураження сонних артерій у вигляді бляшок.
5. Патогенетичною основою більш частого розвитку інфарктів мозку у хворих з цукровим діабетом є атеросклеротичні бляшки с нерівною люмінальною поверхнею (що мають високий ембологенний потенціал), які частіше зустрічалися серед хворих з супутнім цукровим діабетом - 78,8%, відповідно 41,2% - в контрольній групі (р<0,01).
6. Інфаркт мозку у хворих цукровим діабетом розвивається на фоні більш низьких показників рівня діастолічного артеріального тиску. Середній рівень діастолічного артеріального тиску у хворих з інфарктом мозку і супутнім цукровим діабетом в період «терапевтичного вікна» (103,91±16,44 мм рт. ст.) статистично достовірно нижче (р<0,05), ніж у групі хворих на інфаркт мозку без цукрового діабету (115,43±21,80 мм рт. ст.).
7. Клінічна картина інфарктів мозку півкульної локалізації у хворих з супутнім цукровим діабетом відрізняється більшою тяжкістю у порівнянні з пацієнтами, які не страждають на цукровий діабет і проявляється більшим ступенем пригнічення свідомості в гострому періоді інфаркту мозку.
8. Доведено, що серед пацієнтів з інфарктом мозку та артеріальною гіпертензією мікроальбумінурія (протеїнурія) спостерігалась достовірно частіше у хворих на цукровий діабет. Серед пацієнтів основної групи, що хворіли на артеріальну гіпертензію, вищевказані зміни зі сторони нирок мали місце у 68,4% хворих, а серед хворих контрольній групи - у 42,5% хворих (р<0,001).