БАБОШИН АРСЕНІЙ МИКОЛАЙОВИЧ. ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ДОКУМЕНТУВАННЯМ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ

Краткое описание

БАБОШИН АРСЕНІЙ МИКОЛАЙОВИЧ. Назва дисертаційної роботи: "ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ДОКУМЕНТУВАННЯМ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ"

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
На правах рукопису
БАБОШИН АРСЕНІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
УДК 343.16+343.37
ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ДОКУМЕНТУВАННЯМ ЗЛОЧИНІВ У
СФЕРІ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ ОПЕРАТИВНИМИ
ПІДРОЗДІЛАМИ
12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза;
оперативно-розшукова діяльність
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук
Науковий керівник:
Погорецький Микола Анатолійович,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Луганськ – 2015
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ...........................................................................4
ВСТУП ................................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ЗА
ДОКУМЕНТУВАННЯМ ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ЗЛОЧИНІВ У
СФЕРІ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ .........................................................14
1.1. Сучасний стан наукової розробленості проблеми прокурорського нагляду за
документуванням оперативними підрозділами злочинів у сфері банківського
кредитування......................................................................................................................14
1.2. Поняття та зміст прокурорського нагляду за документуванням оперативними
підрозділами злочинів у сфері банківського кредитування..........................................27
1.3 Предмет та межі прокурорського нагляду за документуванням оперативними
підрозділами злочинів у сфері банківського кредитування..........................................49
Висновки до розділу 1 ....................................................................................................59
РОЗДІЛ 2. ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ДОКУМЕНТУВАННЯМ
ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ ПІД ЧАС
ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИКОРИСТАННЯМ
ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ....................................................................................64
2.1. Прокурорський нагляд за документуванням оперативними підрозділами
злочинів у сфері банківського кредитування до заведення оперативно-розшукової
справи .................................................................................................................................64
2.2. Прокурорський нагляд за документуванням оперативними підрозділами
злочинів у сфері банківського кредитування в межах оперативно-розшукової
справи……………………………………………………………………………………..79
2.3. Прокурорський нагляд за використанням результатів документування
оперативними підрозділами злочинів у сфері банківського кредитування у
кримінальному провадженні………………………………………………………........94
Висновки до розділу 2 ..................................................................................................117
3
РОЗДІЛ 3. ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ДОКУМЕНТУВАННЯМ
ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ БАНКІВСЬКОГО
КРЕДИТУВАННЯ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ.....................122
3.1. Зміст діяльності оперативних підрозділів та повноваження прокурора під час
досудового розслідування злочинів у сфері банківського кредитування.................122
3.2. Прокурорський нагляд за документуванням злочинів у сфері банківського
кредитування під час проведення оперативними підрозділами слідчих (розшукових)
дій .....................................................................................................................................141
3.3. Прокурорський нагляд за документуванням оперативними підрозділами
злочинів у сфері банківського кредитування під час проведення негласних слідчих
(розшукових) дій .............................................................................................................150
Висновки до розділу 3 ..................................................................................................176
ВИСНОВКИ ...................................................................................................................179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................183
ДОДАТКИ ......................................................................................................................234
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
БЕЗ Боротьба з економічною злочинністю
БОЗ
ГП
Боротьба з організованою злочинністю
Генеральна прокуратура
ГУМВС Головне управління Міністерства внутрішніх справ
ЄРДР Єдиний реєстр досудових розслідувань
КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінальний процесуальний кодекс
МВС Міністерство внутрішніх справ
НАБ Національне антикорупційне бюро
НСРД Негласна слідча (розшукова) дія
ОВС Органи внутрішніх справ
ОРД Оперативно-розшукова діяльність
ОРЗ Оперативно-розшукові заходи
ОРС Оперативно-розшукова справа
ОТЗ Оперативно-технічні заходи
ПОТЗ Підрозділ оперативно-технічних заходів
ПЗСЕ Протидія злочинності у сфері економіки
РВ Районний відділ
СБ Служба безпеки
СРД Слідча (розшукова) дія
УМВС Управління Міністерства внутрішніх справ
5
ВСТУП
Актуальність теми. Розбудова України як незалежної, демократичної,
соціальної, правової держави, формування стійкої економіки, активне відновлення та
збільшення обсягів вітчизняного виробництва потребують існування стабільної та
надійної банківської системи, здатної ефективно забезпечувати кредитування малого,
середнього та великого бізнесу, відродження та розвиток якого сьогодні можливі
лише за умови значних капіталовкладень. Проте банківська система України,
незважаючи на її вагому фінансову підтримку зарубіжними країнами та
міжнародними організаціями, є розбалансованою та непродуктивною: банки не
спроможні кредитувати підприємців та самі банкротують або функціонують на межі
неплатоспроможності. Однією з причин цього є протиправні посягання у сфері
банківського кредитування, що характеризуються високим інтелектуальним та
фаховим рівнем шахрайських дій відносно кредитних ресурсів українських банків,
та які нерідко містять склади злочинів, передбачених ст. 190, 191, 192, 222 КК
України, і завдають значних збитків банкам, створюючи реальну загрозу економічній
безпеці держави. Вчиняють їх нерідко організовані злочинні угрупування за участю
банківських працівників та корумпованих державних чиновників, у тому числі й
правоохоронних та судових органів. Тому кримінальні правопорушення цієї категорії
часто залишаються не виявленими, а офіційні статистичні дані – не відбивають їх
дійсної кількості. Так, упродовж першого півріччя 2015 р. за ст. 222 КК України
обліковано лише 87 злочинів, а за ст. 190, 191, 192 КК України – відповідно 24788,
1826 та 507 злочинів. Водночас виокремити в офіційній статистичній звітності ті
злочини, що вчиняються у сфері банківського кредитування, без дослідження
кожного кримінального провадження, неможливо.
Важлива роль у боротьбі зі злочинністю у кредитно-банківській сфері
належить прокуратурі України, яка здійснює функцію нагляду за додержанням
законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство. Проте низький
рівень викриття оперативними підрозділами досліджуваної категорії злочинів і те,
що сьогодні лише близько 50 % кримінальних проваджень, розпочатих за фактом їх
6
вчинення, направляються до суду з обвинувальним актом, свідчить про недостатню
ефективність прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які
проводять ОРД та досудове слідство у цій сфері. До того ж у діяльності оперативних
підрозділів та органів досудового слідства з виявлення та розслідування злочинів у
сфері банківського кредитування нерідко мають місце порушення законності, які з
різних причин залишаються поза увагою прокуратури.
Отже, проблеми прокурорського нагляду за діяльністю оперативних
підрозділів із документування злочинів у сфері банківського кредитування є
актуальними та потребують наукового дослідження.
Теоретичним підґрунтям для дисертації є праці фахівців у галузях
кримінального права та процесу, криміналістики, ОРД: Ю. П. Аленіна,
О. М. Бандурки, І. В. Басистої, В. П. Бахіна, В. Д. Берназа, Т. В. Варфоломеєвої,
А. Ф. Волобуєва, В. І. Галагана, Д. О. Гетманцева, Н. В. Глинської, І. В. Гловюк,
В. О. Глушкова, В. Г. Гончаренка, І. В. Гори, М. Л. Грібова, В. О. Гринюка,
Ю. М. Грошевого, І. В. Єни, В. С. Зеленецького, О. В. Капліної, І. М. Козьякова,
В. А. Колесника, О. Б. Комарницької, В. О. Коновалової, О. М. Користіна,
О. П. Кучинської, О. Р. Михайленка, М. М. Михеєнка, В. Т. Нора, В. В. Лисенка,
Л. М. Лобойка, Є. Д. Лук’янчикова, Ю. Ю. Орлова, О. О. Подобного, В. О. Попелюшка,
М. В. Руденка, Д. Б. Сергєєвої, Н. П. Сизої, С. М. Стахівського, О. Ю. Татарова,
О. М. Толочка, Л. Д. Удалової, П. В. Цимбала, Ю. М. Чорноус, О. Г. Шило,
М. Є. Шумили, В. В. Шендрика, В. Ю. Шепітька, Л. І. Щербини, О. Г. Яновської,
О. О. Юхна та інших.
Зважаючи на актуальність протидії оперативними підрозділами злочинам у
сфері банківського кредитування різним аспектам цієї протидії були присвячені праці
В. І. Василинчука, М. А. Погорецького, О. О. Сухачова, І. О. Сухоради,
С. С. Чернявського та інших. Проте комплексних наукових досліджень проблем
прокурорського нагляду за документуванням оперативними підрозділами злочинів у
сфері банківського кредитування не проводилося.
7
Вищевикладене обумовлює необхідність вирішення наукового завдання щодо
розробки засад прокурорського нагляду за документуванням оперативними
підрозділами злочинів у сфері банківського кредитування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію
виконано відповідно до Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності
органів внутрішніх справ України на періоди 2010–2014 р.(наказ МВС України від 29
липня 2010 р. № 347) та 2015–2019 р. (наказ МВС України від 16 березня 2015 р. №
275). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Луганського державного
університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка 28 вересня 2012 р. (протокол № 3).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розроблення засад
прокурорського нагляду за документуванням оперативними підрозділами злочинів у
сфері банківського кредитування та обґрунтування на цій основі рекомендацій із
вдосконалення чинного законодавства і правозастосовної практики.
Реалізація мети дослідження зумовила необхідність вирішення таких основних
задач:
 визначити стан наукової розробленості проблеми;
 сформулювати поняття прокурорського нагляду за документуванням
оперативними підрозділами злочинів у сфері банківського кредитування;
 розкрити зміст прокурорського нагляду за документуванням оперативними
підрозділами злочинів у сфері банківського кредитування;
 визначити шляхи вирішення проблем прокурорського нагляду за
документуванням оперативними підрозділами злочинів у сфері банківського
кредитування до заведення ОРС;
 внести пропозиції щодо поліпшення правового регулювання
документування оперативними підрозділами злочинів у сфері банківського
кредитування під час провадження в ОРС та забезпечення ефективності
прокурорського нагляду за цією діяльністю;
8
 дати визначення поняття результатів документування оперативними
підрозділами злочинів у сфері банківського кредитування та розкрити вимоги до
них для використання їх у кримінальному процесуальному доказуванні;
 визначити зміст діяльності оперативних підрозділів та повноваження
прокурора під час досудового розслідування злочинів у сфері банківського
кредитування;
 розкрити зміст прокурорського нагляду за документуванням оперативними
підрозділами злочинів у сфері банківського кредитування під час проведення
слідчих (розшукових) дій;
 визначити предмет прокурорського нагляду за документуванням
оперативними підрозділами злочинів у сфері банківського кредитування під час
проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Об’єктом дослідження є прокурорський нагляд за діяльністю уповноважених
суб’єктів правоохоронних органів з виявлення, розкриття та розслідування злочинів
у сфері банківського кредитування.
Предметом дослідження є прокурорський нагляд за документуванням
злочинів у сфері банківського кредитування оперативними підрозділами.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставлених у роботі мети й
задач, специфіки об’єкта і предмета дослідження. Їх основу становить загальний
діалектичний метод наукового пізнання реально існуючих явищ, а також їх зв’язків
із практичною діяльністю правоохоронних і правозахисних органів та суду.
Спеціальними методами дослідження, використаними в дисертації, є: метод
системного аналізу (використовувався у ході дослідження правових норм, якими
регламентоване документування злочинів у сфері банківського кредитування й
прокурорський нагляд за цією діяльністю, а також наукових джерел та матеріалів
практики – розділи 1-3); системно-структурний (при визначенні основних напрямів
дослідження, стадій прокурорського нагляду за документуванням злочинів у сфері
банківського кредитування – п. 1.1; структури діяльності прокурора під час
документування цих злочинів на різних стадіях їх виявлення та розслідування –
розділи 2 та 3; змісту документування оперативними підрозділами злочинів у сфері
9
банківського кредитування та прокурорського нагляду за ним – п. 2.1, 2.2; сутності
результатів такого документування та прокурорського нагляду за їх використанням
– п. 2.3; змісту діяльності оперативних підрозділів та функцій прокурора під час
досудового розслідування злочинів у сфері банківського кредитування – п. 3.1);
порівняльно-правовий метод (для встановлення змісту ключових понять
дослідження у філософії та різних галузях юридичної науки – п. 1.2, 1.3, в процесі
порівняння норм КПК України, Закону України «Про оперативно-розшукову
діяльність» та міжвідомчих і відомчих нормативних актів – п. 1.2, розділ 2, п. 3.2,
3.3.); логіко-юридичний (або догматичний) (у процесі розробки понятійного апарату
та наукових положень дисертації, пропозицій до законодавчих та відомчих актів
тощо п. 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 3.1) статистичні методи (при обґрунтуванні теоретичних
положень роботи статистичною інформацією, узагальненні результатів вивчення
практики, аналізі помилок правозастосовної діяльності при документуванні злочинів
у сфері банківського кредитування та прокурорського нагляду за ним тощо);
соціологічні методи (забезпечили проведення опитування, використання результатів
анкетування слідчих, оперативних працівників та банківських працівників). Названі
методи використовувалися в роботі у взаємозв’язку і взаємозалежності, що
забезпечило всебічність, повноту і об’єктивність дослідження.
Емпіричну основу дисертації становлять дані офіційної статистики,
узагальнення 104 кримінальних справ та 117 кримінальних проваджень (2011–
2015 р.), 119 архівних наглядових проваджень (2011–2015 р.), акти реагування
прокурора на порушення законодавства при проведенні ОРД та виконанні
оперативними підрозділами доручень слідчого, прокурора на проведення СРД та
НСРД; анкетування 100 банківських працівників, 200 оперативних працівників
(додаток А), 100 слідчих (додаток Б), 100 прокурорів (додаток В). Використано
також власний досвід дисертанта, набутий під час здійснення прокурорського
нагляду за документуванням оперативними підрозділами злочинів у сфері
банківського кредитування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є
першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем
10
прокурорського нагляду за документуванням оперативними підрозділами злочинів у
сфері банківського кредитування. У роботі обґрунтовується низка концептуальних у
теоретичному і практичному плані положень і висновків, одержаних особисто
автором, серед яких найсуттєвішими є:
Вперше:
 запропоновано визначення прокурорського нагляду за документуванням
оперативними підрозділами злочинів у сфері банківського кредитування як
заснованої на законах та підзаконних актах діяльності прокурора із забезпечення
законності діяльності оперативних підрозділів щодо отримання (здобуття) ними
інформації (відомостей) про вчинене кримінальне правопорушення (фактичні дані і
їх джерела)та її фіксації в установленому законодавством порядку в ході ОРД, та
при виконанні ними доручень слідчого і прокурора щодо проведення СРД та НСРД;
 виокремлено стадії прокурорського нагляду за документуванням
оперативними підрозділами злочинів у сфері банківського кредитування
(до заведення ОРС; провадження в ОРС; досудового розслідування);
 визначено предмет прокурорського нагляду за документуванням
оперативними підрозділами злочинів у сфері банківського кредитування як
дотримання цими підрозділами законності під час проведення ОРЗ у ході ОРД, СРД
та НСРД у кримінальному провадженні, а також обґрунтованості прийняття ними
відповідних рішень.
Удосконалено:
а) теоретичні положення щодо:
 сутності законності проведення ОРЗ, СРД та НСРД, що проводяться
оперативними підрозділами під час виявлення, розкриття та досудового розслідування
злочинів у сфері банківського кредитування;
 проведення ОРЗ до заведення ОРС та прокурорського нагляду за
документуванням оперативними підрозділами злочинів у сфері банківського
кредитування;
 правового регулювання документування злочинів у сфері банківського
11
кредитування під час провадження в ОРС та забезпечення ефективності
прокурорського нагляду за даною діяльністю;
 змісту діяльності оперативних підрозділів з документування злочинів у
сфері банківського кредитування (в частині необхідності законодавчого
унормування інституту оперативно-розшукового супроводження кримінального
проводження через внесення відповідних змін до чинних КПК України, Закону
України про ОРД та підзаконних правових актів);
б) класифікацію кримінальних процесуальних повноважень прокурора у
досудовому розслідуванні злочинів у сфері банківського кредитування.
Набуло подальшого розвитку:
 наукові положення щодо переліку засобів забезпечення законності
використання результатів документування оперативними підрозділами злочинів у
сфері банківського кредитування в кримінальному провадженні, серед яких:
уніфікація форми протоколів ОРЗ та НСРД; визначення кола посадових осіб, які
мають складати протоколи ОРЗ і НСРД та додатків до них; провадження ОРЗ та
НСРД й засекречення й розсекречення їх результатів; визначення порядку надання
матеріалів ОРД та НСРД слідчому, прокурору та іншим уповноваженим особам;
 наукові підходи щодо визначення завдань прокурора, який здійснює нагляд
у формі процесуального керівництва за розслідуванням злочинів у сфері
банківського кредитування при проведенні СРД, якими є: 1) дотримання законності,
обґрунтованості та своєчасності проведення відповідних СРД; 2) дотримання прав,
свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження під час
проведення СРД та осіб які до них залучаються; 3) визначення кола питань які
необхідно встановити під час проведення тієї чи іншої СРД.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати
дослідження впроваджено та можуть бути використані у:
 законодавчій роботі: при формуванні пропозицій щодо внесення змін і
доповнень до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та при
підготовці проекту Закону України «Про прокуратуру» (акт впровадження
Верховної Ради України від 02.10.2012 р. № 04-19/14-2063);
12
 практичній діяльності: для забезпечення законності оперативнорозшукового та кримінального процесуального документування в межах проваджень
по економічних злочинах, виявлення та розслідування яких становить компетенцію
СБ України (акт впровадження Головного управління контррозвідувального захисту
економіки держави СБ України від 06.05.2015 р.); у повсякденній роботі слідчих
підрозділів та проведення занять в системі службової підготовки (акт впровадження
Головного слідчого управління МВС України від 21.05.2015 р.);
 навчальному процесі та науково-дослідній діяльності: при викладанні
навчальних дисциплін «Кримінальний процес України», «Актуальні проблеми
кримінального процесу України», «Прокурор в кримінальному провадженні»,
«Проблеми прокурорського нагляду», «Проблеми досудового розслідування»,
«Основи слідчої діяльності», «Основи оперативно-розшукової діяльності»;
«Криміналістика» та ін., а також при проведенні наукових розробок за відповідними
напрямами досліджень, що підтверджується актами впровадження юридичного
факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка від
15.04.2015 р.; Національної академії внутрішніх справ від 17.03.2015 р.;
Національного університету «Одеська юридична академія» від 05.15.2015 р.;
Одеського державного університету внутрішніх справ від 12.03.2015 р. (додаток Д)
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися на науково-практичних конференціях міжнародного, всеукраїнського та
регіонального рівнів, а також на «круглих столах», а саме: «Захист прав і свобод
учасників кримінального процесу в контексті прийняття нового Кримінальнопроцесуального кодексу України» (м. Запоріжжя, 2011 р.); «Новації кримінальнопроцесуального законодавства» (м. Дніпропетровськ, 2012 р.); «Актуальні питання
впровадження положень Кримінального процесуального кодексу України у
практичну діяльність» (м. Дніпропетровськ, 2012 р.); «Малиновські читання»
(м. Острог, 2013 р.); «Європейські стандарти кримінального судочинства»
(м. Донецьк, 2013 р.); «Правова політика в Україні: питання теорії та практики»
(м. Київ, 2014 р.); «Актуальні проблеми виявлення та припинення злочинів» (м. Київ,
2014 р.); «Боротьба зі злочинністю: проблеми теорії та практики» (м. Київ, 2015 р.).
13
Публікації. Основні положення та висновки, що сформульовані в дисертації,
відображено в 14 наукових публікаціях, серед яких 6 статей, опублікованих у
виданнях, включених МОН України до переліку наукових фахових видань з
юридичних наук (одну опубліковано у виданні, внесеному до міжнародних
наукометричних баз); 8 – у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на
міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, круглих столах.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У ході дослідження одержано результати, що свідчать про вирішення
конкретного наукового завдання, яке має істотне значення для науки кримінального
процесу, а саме: уперше у вітчизняній теорії розроблені засади прокурорського
нагляду за документуванням оперативними підрозділами злочинів у сфері
банківського кредитування та обґрунтовано, на цій основі, рекомендації із
вдосконалення чинного законодавства і правозастосовної практики.
Найсуттєвішими серед висновків є такі:
1. Сучасний стан наукової розробки проблеми прокурорського нагляду за
документуванням оперативними підрозділами злочинів у сфері банківського
кредитування характеризується відсутністю комплексного наукового дослідження
даного напряму, як до реформування кримінального процесуального та оперативнорозшукового законодавства (2012 р.), так і після нього. Теоретичне підґрунтя для
дисертації склали наукові праці, присвячені окремим кримінально-правовим,
кримінологічним, криміналістичним, кримінально-процесуальним та оперативнорозшуковим питанням боротьби з кримінальними правопорушеннями даної
категорії.
2. Прокурорський нагляд за документуванням оперативними підрозділами
злочинів у сфері банківського кредитування – це заснована на законах та
підзаконних актах діяльність прокурора із забезпечення законності діяльності
оперативних підрозділів щодо отримання (здобуття) ними інформації (відомостей)
про вчинене кримінальне правопорушення (фактичні дані і їх джерела) та її фіксації
в установленому законодавством порядку в ході ОРД та при виконанні ними
доручень слідчого і прокурора щодо проведення СРД та НСРД.
3. Змістом предмету прокурорського нагляду за документуванням
оперативними підрозділами злочинів у сфері банківського кредитування є:
а) наявність заведеної ОРС та відкритого кримінального провадження; б) наявність
правових та фактичних підстав для проведення відповідних ОРЗ та СРД і НСРД;
180
в) законність та обґрунтованість застосування відповідних засобів при проведенні
ОРЗ та СРД і НСРД; г) правильність та повнота фіксації в оперативних та
процесуальних документах ходу й результатів ОРЗ та СРД і НСРД, а також
складання та долучення до цих документів відповідних додатків; д) законність та
обґрунтованість засекречення й розсекречення відповідних оперативно-розшукових
і кримінальних процесуальних документів; е) законність та обґрунтованість
використання результатів відповідних ОРЗ та СРД і НСРД у доказуванні;
є) законність та обґрунтованість обмеження прав та свобод осіб щодо яких
проводяться відповідні ОРЗ та СРД і НСРД; ж) дотримання прав та свобод осіб, які
залучаються до ОРД та кримінального провадження оперативними підрозділами для
виконання їх завдань.
4. Проведення ОРД, зокрема, з метою виявлення та попередження злочинів у
сфері банківського кредитування, об’єктивно має місце до заведення ОРС. Цей сегмент
ОРД не потрапляє до сфери прокурорського нагляду, що позбавляє прокурора
можливості перевірити законність діяльності оперативних підрозділів на стадії
оперативного пошуку. Виправлення такого стану можливе через: законодавче
врегулювання стадії ОРД – оперативного пошуку; законодавче визначення переліку
ОРЗ; розмежування ОРЗ за чіткими критеріями на категорії, які мають різних
суб’єктів санкціонування: слідчий суддя, прокурор, начальник оперативного
підрозділу; встановлення права прокурора безперешкодно знайомитись зі справами
оперативного пошуку, витребувати та вивчати їх, давати вказівки щодо заведення чи
закриття таких справ, а також вносити відповідні акти прокурорського реагування.
5. Для усунення цих причин порушення законності, що мають місце під час
документування оперативними підрозділами злочинів у сфері банківського
кредитування у межах ОРС, а також необґрунтованості прийняття ними відповідних
рішень пропонуються такі правові та організаційні заходи, основними серед яких є:
а) правові: пропозиції щодо встановлення у ст. 6 Закону України «Про ОРД»
критеріїв достатності інформації, необхідної для заведення ОРС, та вимог до її
джерел, що надасть можливість прокурору оцінювати законність заведення ОРС та
приймати відповідні акти прокурорського реагування; пропозиції щодо
181
встановлення у Законі «Про ОРД» переліку ОРЗ; пропозиції щодо доповнення
Закону про ОРД положенням про те, що спеціалізовані негласні оперативні
підрозділи мають право проводити ОРЗ на підставі завдань інших оперативних
підрозділів та ін.; б) організаційні: підвищення рівня професійної підготовки
керівного та оперативного складу оперативних підрозділів, а також слідчих та
прокурорів; покращення матеріально-технічного забезпечення ОРД; посилення
рівня взаємодії оперативних підрозділів; підвищення ефективності прокурорського
нагляду та відомчого контролю за проведенням ОРЗ; наукова обґрунтованість
завантаженості оперативних працівників, слідчих та прокурорів.
6. Результати документування оперативними підрозділами злочинів у сфері
банківського кредитування – це документи, отримані оперативними підрозділами, в
порядку передбаченому законодавством України, під час проведення ОРЗ у ході
ОРД та СРД і НСРД у кримінальному провадженні, в яких зафіксовано інформацію
(відомості) про вчинене кримінальне правопорушення (фактичні дані та їх джерела).
Для використання результатів документування оперативними підрозділами
злочинів у сфері банківського кредитування у доказуванні вони повинні відповідати
вимогам, що ставляться до доказів чинним КПК України ст. 85-89, 94 КПК України.
7. Під час досудового розслідування злочинів у сфері банківського
кредитування на оперативні підрозділи покладено лише виконання доручень
слідчого, прокурора щодо проведення СРД та НСРД.
На стадії досудового розслідування доцільно запровадити інститут
оперативно-розшукового супроводження кримінального провадження при взаємодії
оперативних підрозділів із слідчим, особливо у тих випадках, коли кримінальне
провадження відкрито за матеріалами ОРД. У цьому випадку слід надати право
проведення гласних та негласних процесуальних та непроцесуальних дій
оперативним підрозділам за погодженням із слідчим та/чи прокурором.
Доцільно уповноважити прокурора доручати оперативним підрозділам
встановлення особи, яка вчинила злочин, невідомих співучасників злочину та
свідків шляхом проведення відповідних ОРЗ. Вид ОРЗ, факт його проведення, а
також питання його організації та тактики провадження оперативним підрозділам
182
слід погоджувати зі слідчим, у провадженні якого перебуває кримінальне
провадження, та/чи прокурором – його процесуальним керівником.
8. Зміст діяльності прокурора, який здійснює нагляд у формі процесуального
керівництва за розслідуванням злочинів у сфері банківського кредитування при
проведенні СРД оперативними підрозділами полягає в: 1) забезпеченні дотримання
законності, обґрунтованості та своєчасності проведення відповідних СРД; 2)
забезпеченні дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників
кримінального провадження під час проведення СРД та осіб, які до них
залучаються; 3) визначенні кола питань, які необхідно встановити під час
проведення тої чи іншої СРД.
9. Предметом прокурорського нагляду за проведенням оперативними
підрозділами НСРД у кримінальних провадженнях про злочини у сфері банківського
кредитування є: внесення відомостей до ЄРДР; наявність правових та фактичних
підстав для проведення відповідних НСРД; законність та обґрунтованість
застосування відповідних засобів при НСРД; правильність та повнота фіксації в
процесуальних документах ходу й результатів НСРД, а також складання та
долучення до цих документів відповідних додатків; законність та обґрунтованість
засекречення й розсекречення відповідних кримінальних процесуальних
документів; законність та обґрунтованість обмеження прав та свобод осіб щодо яких
проводяться відповідні НСРД; дотримання прав та свобод осіб, які залучаються до
кримінального провадження оперативними підрозділами при проведенні ними
НСРД.