Бандуріна Катерина Вікторівна. Організація самостійних занять фізичними вправами у фізичній реабілітації дітей з церебральним паралічем в умовах спеціальної школи

Краткое описание

Бандуріна Катерина Вікторівна. Організація самостійних занять фізичними вправами у фізичній реабілітації дітей з церебральним паралічем в умовах спеціальної школи. : Дис... канд. наук: 24.00.03 - 2009.

Бандуріна Катерина Вікторівна.Організація самостійних занять фізичними вправами у фізичній реабілітації дітей з церебральним паралічем в умовах спеціальної школи. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.03 фізична реабілітація. Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2009.
У дисертації висвітлено питання, які стосуються змісту та основ організації фізичної реабілітації дітей 13-15 років з церебральним паралічем в умовах спеціальної школи. Дослідження проводилося на базі Запорізької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №1 для дітей з наслідками поліомієліту та дитячого церебрального паралічу. Спираючись на вивчені літературні джерела та наукові дослідження, запропоновано основи організації самостійних занять фізичними вправами у фізичній реабілітації дітей з церебральним паралічем. Визначено місце самостійних занять фізичними вправами в загальній системі реабілітаційних заходів у спеціальній школі. Доведено позитивний вплив самостійних занять фізичними вправами за авторською програмою на стан опорно-рухового апарату та психоемоційну сферу дітей 13-15 років з церебральним паралічем, виявлено вплив сформованості мотивації на покращення фізичних функцій дітей.

Аналіз літературних джерел показав, що вчені багатьох країн здійснюють пошук ефективних засобів зміцнення здоров’я неповносправних, відновлення їхньої працездатності, соціальної інтеграції, адаптації, реабілітації, активної участі в житті. Однак недостатньо розроблені та опрацьовані питання організації фізичної реабілітації у вигляді самостійних занять дітей з церебральним паралічем в умовах спеціальних шкіл.
У дітей з церебральним паралічем основної групи і групи порівняння під час початкового обстеження показники рухових функцій та психоемоційної сфери були практично однаковими (P>0,05), хоча істотно відрізнялися від норми. Сила м’язів була знижена в обох групах і складала в основній групі 55,5%, у групі порівняння 50,5% від норми. Відсотковий показник рівня моторного розвитку у середньому за групами завдань складав в основній групі 65,83±1,30%, у групі порівняння 70,25±1,12% (P>0,05). Дані середніх показників рівня мотивації свідчили про значне її зниження в обох групах. Середній бал в основній групі складав 14,33±1,36, у групі порівняння 13,50±1,31, тоді як нормою вважається 36 балів.
На основі результатів дослідження розроблена програма самостійних занять фізичними вправами дала можливість здійснити вибір фізичних вправ для покращення рухової сфери дітей з церебральним паралічем та контролювати результати реабілітації. Впровадження програми в процес фізичної реабілітації дітей 13-15 років з церебральним паралічем в умовах спеціальної школи сприяло покращенню функціонування опорно-рухового апарату та психоемоційної сфери дітей, підвищенню мотивації до відновлення фізичних функцій, розвитку самостійності.

Результати повторного тестування сили м’язів дітей з церебральним паралічем основної групи показали, що сила м’язів верхніх і нижніх кінцівок дітей з церебральним паралічем, яких обстежували на початку і в кінці експерименту, змінилася у бік покращення, показники сили м’язів на правій стороні тіла зросли на 21%, у групі порівняння лишилися незмінними.
Рівень спастичності м’язів верхніх і нижніх кінцівок з правого боку тіла в основній групі вірогідно знизився в середньому на 1,06±0,31 бала, що склало 17%. З лівого боку тіла спостерігалося зниження спастичності на 0,94 ±0,27 бала, що становило 15%. У групі порівняння з правого і лівого боку тіла спостерігалося незначне зниження рівня спастичності, але це зниження не було статистично значущим і становило 0,28±0,21 бала і 0,11±0,05 бала відповідно.
Результати дослідження великих моторних функцій дітей з церебральним паралічем в основній групі показали, що за завданням «сидіння» показники вірогідно змінилися з 78,58±2,88 до 96,67±1,03%; «рачкування» з 61,92±2,35 до 89,09±1,78%; «стояння» з 61,83±1,84 до 86,92±1,54%, «хода, біг, стрибки» з 61,08±2,25 до 88,75±0,68%. У групі порівняння показники рівня великих моторних функцій під час повторного тестуванні практично не змінилися.
Показники рівня тривожності за період педагогічного експерименту змінилися. В основній групі тривожних станів не спостерігалося взагалі, а симптоми тривоги були знижені на 26%. У групі порівняння тривожні стани лишилися у 42% дітей, а симптоми тривоги мали 58% дітей. Рівень мотивації в основній групі становив 23,83±1,40 бала, тоді як на початку дослідження 14,33±1,36 бала при максимально можливому 36 балів. У групі порівняння також відбулися зміни, але їх не можна вважати вірогідними: 13,50±1,31 бала змінилося на 15,75±0,94 бала. Спрямованість особистості не змінилася у досліджуваних обох груп.
Результати досліджень дозволяють стверджувати, що запропонована організація самостійних занять фізичними вправами у фізичній реабілітації дітей з церебральним паралічем в умовах спеціальної школи є ефективною, на підставі чого можна рекомендувати цю програму для застосування у спеціальних школах для дітей з наслідками церебрального паралічу.