Бессалова Євгенія Юріївна. Морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини

Краткое описание

Бессалова Євгенія Юріївна. Морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини : Дис... канд. наук: 14.03.01 2006

Бессалова Є.Ю. Морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, МОЗ України. Сімферополь, 2006.
Дисертація присвячена вивченню таких основних напрямків: біологічних властивостей спинномозкової рідини як гуморального середовища центральної нервової системи, її ролі в регуляції функції жіночої репродуктивної системи, а також морфології яєчників та пов’язаних з ними показників фертильності поліестричних ссавців (білих щурів та свиней) в нормі та при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини лактуючих корів (як модель пригнічення функції яєчників, оскільки лактація є причиною фізіологічної ановуляції).
Вперше одержані нові наукові дані, які характеризують морфофункціональні зміни яєчників, а також показники фертильності білих щурів та свиней при парентеральному введенні прижиттєво взятої спинномозкової рідини великої рогатої худоби на різних етапах постнатального розвитку за допомогою фізіологічних, морфологічних, морфометричних, гістохімічних і статистичних методів дослідження. Вивчено вплив спинномозкової рідини на структуру та функцію яєчників за умови її введення в періодах новонародженості, статевого дозрівання та зрілому віці.
З’ясовано, що спинномозкова рідина лактуючих корів пригнічує функції репродуктивної системи самок поліестричних ссавців. Виявлені затримка приросту маси і термінів настання статевої зрілості, зміни естральних циклів (збільшення тривалості циклу, скорочення фази проеструсу, подовження еструсу і діеструсу), зниження показників фертильності, зміни органометричних показників гонад, а також співвідношення генеративних елементів і строми, показників фолікулогенезу, зміни гістотопографії ліпідів у гормоносинтезувальних структурах яєчника. При введенні спинномозкової рідини самкам свиней виявлені відсутність (припинення) естральних циклів та безплідність, морфологічною основою якої є ановуляція та активація атретичного процесу в яєчниках.

У дисертаційній роботі вирішена актуальна наукова задача щодо вивчення морфофункціональних змін яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини в різні періоди їх постнатального онтогенезу. Спинномозкова рідина лактуючих корів поза природним резервуаром істотно пригнічує показники фертильності і детермінує відповідні морфологічні зміни в яєчниках щурів та свиней. Виявлені невідомі раніше властивості спинномозкової рідини можуть бути основою для використання її як біологічного субстрату для виготовлення нових лікарських засобів.

Парентеральне введення ксеногенної спинномозкової рідини одноденним і 30-денним самкам білих щурів викликає затримку термінів настання їх статевої зрілості (термін появи першої тічки подовжується на 33,3% і 20,8% відповідно).
Парентеральне введення ксеногенної спинномозкової рідини подовжує тривалість естральних циклів (у контролі 4,1 діб; у 1 піддослідній групі 5,1 діб; 2 5,2; 3А 4,6; 3Б 6,7) як провідних репродуктивних складових завдяки збільшенню тривалості фаз еструсу і діеструсу зі значним скороченням фази проеструсу. При одноразовому введенні ксеногенної спинномозкової рідини до настання статевого дозрівання подовжується фаза діеструсу, а введення її статевозрілим самкам викликає виражене подовження фази еструсу; багаторазове введення викликає максимальне подовження естральних циклів за рахунок стадії еструсу.
При введенні ксеногенної спинномозкової рідини змінюються показники фертильності: збільшується тривалість вагітності (в 1, 2, 3Б групах на 5,6-9,7%), зменшується кількість щурят у приплоді (в усіх групах на 27,6-48,0%), збільшується їх маса (в 2, 3Б групах на 4,1-24,8%). Зміни репродуктивних показників більше виражені при одноразовому введенні ксеногенної спинномозкової рідини у першу добу життя, менше на 30 добу і зворотні при введенні на 90 добу життя.
Приріст маси народжених від піддослідних самок щурят вірогідно переважає приріст маси контрольних тварин аж до статевого дозрівання і є максимальним при введенні спинномозкової рідини самкам на 30 добу їх життя.
Парентерально введена ксеногенна спинномозкова рідина викликає схожі морфологічні зміни в яєчниках щурів і свиней, які пов’язані з регресією паренхіматозних елементів, порушенням процесів фолікулогенезу та активацією стромальних компонентів. Ступінь вираженості і характер гістологічних перебудов яєчників під впливом ксеногенної спинномозкової рідини залежать від віку тварин. Максимальні зміни структури яєчників настають при введенні ксеноліквору на ранніх етапах постнатального розвитку.
При одноразовому введенні ксеногенної спинномозкової рідини нестатевозрілим щурам значно сповільнюються ріст яєчників і диференціювання їх тканин. Одноразове введення спинномозкової рідини статевозрілим щурам менш ефективне. При багаторазовому введенні статевозрілим щурам збільшується число зростаючих фолікулів з формуванням великих жовтих тіл, які надалі становлять основну масу паренхіми гонад, з наступною атрезією фолікулів та ановуляцією; репродуктивна функція при цьому відновлюється через 30-50 діб.
Одноразове введення ксеногенної спинномозкової рідини новонародженим і 2-місячним свиням викликає тривалу безплідність і перешкоджає циклічним змінам репродуктивної системи, що пов’язано з блокуванням фолікулогенезу на етапі селекції домінантних фолікулів; ановуляція зумовлена атрезією всіх порожнинних фолікулів. Аналогічне введення ксеногенної спинномозкової рідини після статевого дозрівання супроводжується зворотними змінами показників фертильності.