Біда Олена Анатоліївна. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі

Краткое описание

Біда Олена Анатоліївна. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі : Дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Уманський держ. педагогічний ун-т ім. Павла Тичини. — Умань, 2003. — 492, 9 арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 395-432.

Біда О.А. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2003.
Дисертація містить дослідження історико-теоретичних і методичних аспектів професійної підготовки вчителя до викладання природничих дисциплін у початкових класах. Проведено ретроспективний аналіз професійної освіти вчителя початкових класів і тенденції його теоретико-методичної підготовки. Розроблено концептуальну модель підготовки студентів до здійснення природознавчої освіти в початковій школі з метою удосконалення практики підготовки вчителів. В основу її розробки покладена система методичної підготовки вчителя початкових класів, основні напрями конструювання змісту теоретико-методичної підготовки, що забезпечують формування вчителя, який перебуває у постійному пошуку ефективних і раціональних методів навчання й виховання. Для кращої підготовки студентів щодо організації навчально-виховного процесу в початковій ланці, застосування ними на уроках диференціації, народознавчого підходу, інтеграції тем різних предметів, здійснення міжпредметних зв’язків, екологічного та естетичного, особистісно зорієнтованого навчання і виховання, активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової ланки, нами створено навчально-методичний комплект, до якого ввійшли: програма, навчальний посібник з методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці для педагогічних факультетів вищих навчальних закладів та принципово нові посібники для студентів, вчителів початкової ланки та учнів 1 4 класів.
Основні результати дослідження впроваджено в практику організації системи теоретико-методичної підготовки вчителя початкових класів на регіональному рівні.

Науковий пошук спрямовувався на обґрунтування теоретико-методичних засад підготовки майбутніх педагогів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі.
1. Ретроспективний аналіз становлення і розвитку природознавчої освіти у початкових класах свідчить, що першоджерелом введення природознавства як предмета у початкову школу та зародження методики викладання природознавства став досвід вивчення предметів природи, який формувався упродовж віків. Вперше у навчальних планах шкіл природознавство з’явилося у 1786 році. У 1818 році відкрилася учительська семінарія (перший середній навчальний заклад), яка готувала вчителів народних початкових шкіл. З 1956 року підготовка вчителів початкових класів почалася у вищих педагогічних навчальних закладах. Вченими, методистами-природодослідниками видавалися програми, підручники та методичні посібники для початкової і вищої школи, а також для середніх навчальних закладів, які готували вчителів початкових класів. У період царської Росії природознавство періодично виводилося із складу шкільних предметів. Тривалий час даний предмет вивчався в 4-му класі початкової ланки, лише у 1968 році природознавство було введено як навчальний предмет у 2-3 класи, а з 1986 року ця дисципліна викладається в усіх класах початкової ланки з чотирирічним терміном навчання.
Упродовж XIX ст. і до кінця 80-х років XX ст. вчителя готували як передавача знань. Зміни у суспільно-політичному і соціально-економічному житті України на сучасному етапі вплинули на розвиток освіти (удосконалюється зміст навчання, розробляються нові підходи до підготовки фахівців тощо).Однак вивчення практики роботи вчителів засвідчує, що вони відчувають труднощі у своїй професійній діяльності через недостатність їх професійної підготовки. Як свідчить дослідження, оновлення змісту природознавчих дисциплін у початковій школі випереджає процес оновлення змісту методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці у вищій школі. Постають суперечності між вимогами, які ставляться в сучасних умовах до підготовки студентів у контексті викладання природознавчих дисциплін, і реальним станом підготовки майбутніх класоводів у вищих навчальних закладах; між розробкою й удосконаленням змісту підготовки студентів до викладання природознавства й сільськогосподарської праці в початкових класах та науковим обґрунтуванням структури оновлюваних і новостворюваних посібників і невизначеністю критеріїв відбору навчального матеріалу, як того вимагає реформування освіти; між вимогами до теоретичних знань і практичних умінь майбутніх вчителів і забезпеченням їхньої підготовки до здійснення природознавчої освіти у початковій школі. Розв’язання цих суперечностей і стало проблемою нашого дослідження.
2. Розроблена й обґрунтована концепція теоретико-методичної підготовки майбутніх учителів до викладання природознавчих дисциплін у початковій школі. На основі розробленої концепції створено методичну систему підготовки майбутніх вчителів до здійснення природознавчої освіти в початкових класах відповідно до завдань вищої школи, суть якої складають конкретизовані на рівні навчального матеріалу цілі і зміст навчання; наступність з ефективними методичними системами навчання в початковій школі; вміле застосування у навчальному процесі вищої школи оновленого змісту, новітніх технологій з метою оволодіння студентами різних параметрів методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці.
3. На підставі розробленої концепції створена загальнодидактична модель підготовки студентів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі, яка включає цільовий, змістовий, операційний і результативно-коригуючий компоненти. У змістовому компоненті провідна роль надається методиці викладання природознавства і сільськогосподарської праці. Одночасно вагомий внесок у підготовку майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початкових класах вносять інші предмети фундаментальні, дисципліни психолого-педагогічного циклу, а також гуманітарні і соціально-економічні. Зокрема, зміст фундаментальних дисциплін усвідомлюється як процес поєднання і зближення окремих частин в єдине ціле. Тобто їх зміст становить систему, основними принципами якої є цілісність, що забезпечує зв’язок між явищами і процесами, які відбуваються у природі, спрямованість на формування у майбутніх учителів знань про цілісність природничо-наукової картини світу. Психолого-педагогічні дисципліни розглядаються, з одного боку, як засіб загального розвитку студентів, а з іншого як основа їх подальшої діяльності, спрямованої на розвиток учня. В моделі визначено теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх учителів. Загальнодидактична модель відбиває сутність, зміст і структуру підготовки вчителя до здійснення природознавчої освіти в початкових класах.
4. Концептуально обґрунтовано оновлений зміст методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці на педагогічних факультетах вищих навчальних закладів України та розроблено новий зміст посібників, що входять до навчально-методичного комплекту.
Визначено теоретичні і науково-методичні підходи, критерії, принципи щодо відбору і структурування змісту методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці в початковій ланці відповідно до вимог реформування освіти в країні, дано його науково-методичне обґрунтування, здійснено аналіз розвитку основних змістових ліній даного курсу.
Створений навчально-методичний комплект для підвищення рівня підготовки майбутніх вчителів до здійснення природознавчої освіти в початковій школі включає: оновлену програму з методики викладання природознавства, посібник для студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів, а також принципово нові посібники для студентів, вчителів початкових класів і молодших школярів.
Виявлено нові можливості підвищення рівня підготовки майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі. Розкрита роль учителя в складному процесі самоактуалізації особистості. Показано, якщо кожна дитина обдарована особистість, то завдання вчителя знайти ці скарби в учня, розвивати їх і допомагати удосконалювати.
5. Єдність змістового й процесуального є вихідним пунктом побудови методичної системи підготовки майбутнього вчителя до викладання природознавчих дисциплін у початкових класах. При створенні навчально-методичного комплекту ми орієнтувалися на сучасні вимоги до підготовки майбутнього вчителя, які аргументують необхідність переорієнтації змісту й процесу викладання методики природознавства не лише на набування знань, умінь і навичок, а й на способи діяльності, досвід творчої діяльності. Програма з методики викладання природознавства та посібник для вищої школи орієнтують на здійснення системи методичної підготовки майбутнього вчителя, оскільки їхніми практичними завданнями передбачено створення умов для конкретизації теоретичних знань з метою їх закріплення (шляхом застосування сучасних новітніх технологій навчання, посібників навчально-методичного комплекту на лабораторних, практичних заняттях та педпрактиках) і самостійного вивчення й застосування досвіду творчої діяльності в галузі методики викладання природознавства через підготовку певного спрямування курсових робіт упродовж усіх років навчання та підготовки й захисту дипломної роботи та магістерської. Раціоналізація таких умов підготовки вчителів до викладання природознавства і сільськогосподарської праці в початкових класах сприяла підвищенню ефективності проведення занять з методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці у вищих навчальних закладах.
6. Побудована на основі представленої моделі методична система підготовки майбутніх вчителів до здійснення природознавчої освіти у початкових класах пройшла дослідно-експериментальну апробацію. Апробацію пройшли:
програма з методики викладання природознавства та сільськогосподарської праці і посібник "Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання" та принципово нові посібники, що входять до навчально-методичного комплекту в Уманському, Вінницькому, Переяслав-Хмельницькому державних педагогічних університетах та Хмельницькому гуманітарно-педагогічному інституті;
навчально-методичний комплект посібників для вчителів початкової школи і студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів на створеному науково-методичному експериментальному майданчику в школах Черкаської області.
Під час апробації даної системи викладачами вищих навчальних закладів та вчителями шкіл використовувалися підготовлені і опубліковані навчальні матеріали (програма, посібники навчально-методичного комплекту для студентів, вчителів, учнів). Запропонований зміст дав змогу коригувати підготовку спеціалістів початкової ланки до викладання природознавства.
Ефективність підготовки майбутнього вчителя ми оцінювали за такими критеріями: результативність вивчення студентами розділу "Шляхи підвищення якості навчально-виховного процесу"; поелементний аналіз підсумків виконання студентами контрольних робіт; експертиза посібників навчально-методичного комплекту; визначення рівня підготовленості студентів до здійснення природознавчої освіти в початкових класах.
У процесі експертизи та апробації програми, посібників навчально-методичного комплекту, відбувалася корекція їх змісту, структури і методичного апарата відповідно до проміжних результатів експерименту. В результаті апробації одержана оцінка ефективності функціонування представленої програми, посібників у вищих педагогічних навчальних закладах регіону і посібників у школах області.
7. Запропонована методична система дала стійкі позитивні результати щодо підготовки студентів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі. Під час визначення педагогічної ефективності створеного навчально-методичного комплекту ми використовували метод експертних оцінок. Для проведення експертизи посібників були створені експертні групи, до складу яких входили компетентні вчені, керівники освітянських установ, викладачі вищих навчальних закладів, вчителі шкіл.
При оцінюванні результативності навчання методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці досліджували доступність нововведень до посібника з методики викладання природознавства та сільськогосподарської праці і міцність засвоєних знань, а також орієнтувалися на три рівні засвоєння навчального матеріалу: репродуктивний, конструктивний, творчий.
Результати формуючого експерименту довели, що система методичної підготовки вчителів початкових класів сприяє формуванню готовності до здійснення природознавчої освіти у початковій школі. Так, результати експертного оцінювання свідчать про те, що якість посібників, які входять до складу навчально-методичного комплекту й зазнавали експертизи, дістали добрі оцінки своєї придатності. Здійснювані підходи забезпечують отримання досить високих перевірочно-оцінних результатів: коефіцієнт доступності дорівнює 74%, коефіцієнт міцності 66%. Одержані показники визначених рівнів підготовленості студентів до здійснення природознавчої освіти у початкових класах також досить високі. Вони становлять не менше 70%. При переході до п’ятибального оцінювання знань їх можна оцінити як добрі, міцні.
8. Дослідження підтвердило, що ефективність реалізації змісту, репрезентованого у програмі та посібниках навчально-методичного комплекту, визначається осягненням майбутніми вчителями комплексного характеру представленого змісту, який вони використовують при підготовці до практичних і лабораторних занять з методики природознавства і сільськогосподарської праці та до уроків під час проходження педагогічної практики.
Узагальнені результати експерименту підтвердили ефективність розробленої системи підготовки майбутніх вчителів до здійснення природознавчої освіти у початкових класах.
9. Концепція дослідження, модель підготовки студентів та очікуваний педагогічний ефект під час апробації змісту методики природознавства і сільськогосподарської праці підтвердилися в ході ряду педагогічних експериментів, які дали цілком позитивні результати. Студенти засвоюють програмний матеріал і вчаться проводити уроки з використанням нових технологій.
Запропонована методична система підготовки студентів до викладання природознавства у початкових класах дозволяє підвищувати якість навчально-виховного процесу завдяки удосконаленню змісту методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці, розв’язанню проблеми особистісно зорієнтованого навчання і виховання молодших школярів, визначенню ролі міжпредметних зв’язків, інтеграції та диференціації у підвищенні якості проведення уроків, впровадженню у навчальний процес народознавчого матеріалу, активізації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів, широкому застосуванню технічних засобів навчання, зокрема створення відеотеки тощо. Такий підхід до організації навчально-виховного процесу щодо підготовки майбутніх учителів до викладання природознавчих дисциплін у початкових класах є якісно новим у системі вищої педагогічної освіти.
10. Аналіз проблеми на теоретичному, методичному та практичному рівнях підтвердив гіпотезу про те, що високий рівень якісної теоретико-методичної підготовки майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі досягатиметься за умов наукового обґрунтування і впровадження у процес підготовки студентів трансформованих до сучасних вимог змісту, форм, методів викладання дисциплін природознавчого циклу в 14 класах.
Проведене дослідження дало змогу сформулювати ряд пропозицій щодо конструювання змісту теоретико-методичної підготовки вчителя у вищих навчальних закладах до викладання природознавчих дисциплін у початкових класах, а також оволодіння майбутніми вчителями вміннями і навичками застосування новітніх технологій у навчальному процесі. Зокрема, підручники, навчальні посібники та теоретико-методична підготовка вчителя початкових класів мають бути спрямовані на застосування нових технологій, підходів при викладанні природознавчих дисциплін у початкових класах.
11. Результати дисертаційного дослідження, опубліковані у монографіях та наукових статтях, можуть бути використані в практичній діяльності викладачами методики природознавства на педагогічних факультетах вищих навчальних закладів з метою удосконалення підготовки студентів до здійснення природознавчої освіти в початкових класах.
12. Відповідно до оновлених програми з методики викладання природознавства та нового змісту посібників, що входять до навчально-методичного комплекту, потрібна не лише перебудова методичної системи підготовки, а й перепідготовки вчителів до здійснення природознавчої освіти відповідно до нових вимог оновлюваної початкової школи.
Експериментальні методики професійного навчання на основі дослідницького пошуку порівняно з традиційними формами та методами забезпечують значно вищий рівень підготовки майбутніх учителів, що сприяє досягненню більш високого рівня використання ними знань і вмінь у розв’язанні проблеми особистісно зорієнтованого навчання і виховання молодших школярів.
Виконане дослідження дозволило сформулювати рекомендації для широкого кола науковців, науково-педагогічного складу педагогічних факультетів вищих навчальних закладів та інститутів післядипломної педагогічної освіти щодо подальшого обґрунтування теоретичних і методичних основ підготовки майбутніх учителів, ефективного використання моделі підготовки студентів, а також перепідготовки вчителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі.
Проведене дослідження не охоплює всіх аспектів проблеми. Ця робота може бути продовжена в таких напрямах, як подальше вдосконалення програми та посібників, що входять до навчально-методичного комплекту, з урахуванням результатів експериментального викладання за представленими програмою та навчальним посібником "Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання" з використанням комплекту нових посібників на педагогічних факультетах вищих навчальних закладів регіону України. Перспективною є розробка теоретичних і методичних засад становлення вітчизняної методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці з орієнтацією на сучасні акценти освіти в демократичних країнах світу з метою досягнення рівня світових стандартів підготовки вчителів до здійснення природознавчої освіти в початкових класах.