Борейко Наталя Юріївна. Педагогічні умови професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів

Краткое описание

Борейко Наталя Юріївна. Педагогічні умови професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів. : Дис... канд. наук: 13.00.04 2008

Борейко Н.Ю. Педагогічні умови професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. Луганськ, 2008.
Дисертаційне дослідження присвячено обґрунтуванню педагогічних умов практичної організації ППФП студентів вищих технічних навчальних закладів. У роботі проаналізовано сучасний стан розробленості проблеми у теорії та практиці; визначено особливості та вдосконалено модель професійно-прикладної фізичної підготовленості студентів вищих технічних навчальних закладів відповідно до сучасних умов праці. Розроблено та експериментально перевірено педагогічні умови ефективної організації ППФП студентів вищих технічних: створення гуманних засад організації професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів; формування професійно значущих мотивів у фізичній підготовці студентів вищих технічних навчальних закладів; оновлення навчальної програми через удосконалення змісту ППФП студентів вищих технічних навчальних закладів.
Розроблено методичні рекомендації для студентів та викладачів, електронний посібник для професійно-прикладної фізичної самопідготовки.

1.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми професійної підготовки майбутніх інженерів засобами фізичного виховання, що виявляється в узгодженні навчальних та самостійних занять відповідно до внутрішніх потреб, мотивів, здібностей, рівня сформованості професійно-прикладної фізичної підготовленості майбутнього фахівця, передбачає відповідно до цього індивідуальну постановку професійної мети, планування змісту занять, вибір вправ та їх виконання, методів і форм організації занять, контроль і самоконтроль у процесі виконання, облік й аналіз результатів занять.
2.Використання системного, культурологічного та факторного підходів дозволило виокремити такі функції ППФП: освітня, виховна, розвивальна, загальнокультурна (ціннісно-орієнтована), оздоровча, компенсаторна, адаптаційна, профілактична, діагностична.
3.Визначена модель інженера є основою для визначення системи ППФП студентів вищих технічних навчальних закладів, через засвоєння якої кожний студент має розробити особисту програму професійно спрямованої фізичної підготовки. За допомогою моделі інженера визначено мету та завдання зазначеної системи. Відповідно до складових моделі добираються засоби фізичного виховання, що сприяють вихованню цілісної особистості фахівця-інженера, формуючи усі її компоненти: високий рівень культури праці та професійних відносин; механізми професійного зростання та довголіття прагнення до професійного самовдосконалення та навички для його здійснення; високий рівень розумової та фізичної працездатності і надійності, психофізичної готовності.
Аналіз особливостей професійної діяльності інженерів-системних аналітиків дозволив визначити, що крім цього необхідно збільшити акцент на формування готовності до організації самостійних занять з ППФП з метою подальшого професійного психофізичного самовдосконалення, оптимізації працездатності, відновлення після роботи (поліпшення діяльності головного мозку), профілактики професійних захворювань, саморегуляції психічних станів через розробку та реалізацію особистої програми ППФП з урахуванням показників здоров’я, умов праці (негативні чинники праці за комп’ютером), особистих інтересів у фізичній культурі.
4.Розроблено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови, необхідні для ефективної організації ППФП студентів вищих технічних навчальних закладів: створення гуманних засад організації професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів; формування професійно значущих мотивів у фізичній підготовці студентів вищих технічних навчальних закладів; оновлення навчальної програми через удосконалення змісту ППФП студентів вищих технічних навчальних закладів.
5.На основі зіставлення здобутих у проведеному експерименті результатів, їх кількісного та якісного аналізу виявлено, що реалізація обґрунтованих педагогічних умов сприяла суттєвим змінам щодо рівнів сформованості кожного складника професійно-прикладної фізичної підготовленості. В експериментальних групах значно зросли професійні мотиви занять фізичною підготовкою. Так, мотив „професійного становлення” збільшився в ЕГ на 54% (у КГ на 3%), мотив „умова досягти успіху в професії” в ЕГ на 50% (у КГ на 3%). Результати дослідження переконують, що впровадження означених педагогічних умов сприяє підвищенню ефективності ППФП, а саме: у студентів експериментальних груп істотно зростають рівні розвитку показників професійно-прикладної фізичної підготовленості порівняно з контрольними.
6.Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми, актуальними та перспективними залишаються питання стосовно дослідження принципів організації професійно спрямованого фізичного виховання, урахування в навчальному процесі з ППФП особливостей навчання в умовах кредитно-модульної системи, оптимізації відбору змісту, форм, засобів ППФП; підготовки викладачів до організації ППФП.