Бродська Лариса Володимирівна. Формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до виховної роботи в школі

Краткое описание

Бродська Лариса Володимирівна. Формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до виховної роботи в школі : Дис... канд. наук: 13.00.01 2006

Бродська Л.В. Формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до виховної роботи в школі.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія та методика професійної освіти - Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2006. Рукопис.
Дослідження присвячено актуальній темі підготовці майбутніх учителів до реалізації виховної роботи в сучасній школі. У дисертації розглядаються зміст, форми та методи формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до виховної діяльності.
В дисертаційному дослідженні визначено поняття «готовність до виховної роботи», змістовні характеристики його структурних компонентів: мотиваційно-вольового, інтелектуально-операційного та оцінювально-рефлексивного; розроблено критерії та показники рівнів сформованості готовності студентів до виховної роботи в школі, методику оцінювання цих рівнів готовності.
На теоретичному і практичному рівнях проблема формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до виховної роботи в школі розглянута в рамках реалізації особистісно зорієнтованого підходу до освітнього процесу у вищому навчальному закладі, розроблено новий зміст і технологію ефективної підготовки майбутніх учителів до виховання школярів через систему загальнотеоретичної, психолого-педагогічної та спеціальної підготовки з курсу Організація виховної роботи в сучасній школі”.

У дослідженні проведено теоретичне узагальнення історичних аспектів проблеми, обґрунтовано нові підходи до підготовки майбутніх учителів іноземної мови до реалізації виховної роботи в сучасній школі, що виявляється у визначенні сутності, змісту та специфіки, психолого-педагогічних умов цього процесу, особистісного самовдосконалення спеціаліста. Отримані результати проведеного дослідження підтвердили гіпотезу і дали змогу сформулювати наступні висновки:

В процесі дослідження гуманістичних ідей виховання в історичній та сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі, емпіричних і теоретичних передумов, інноваційного досвіду переходу до особистісно зорієнтованого виховання в сучасній педагогічній практиці визначено теоретичні аспекти виховної роботи в діяльності педагога школи, яка розглядається як педагогічна взаємодія і вплив педагога на вихованців, що здійснюється в цілісному навчально-виховному процесі і спрямована на особистісний розвиток і саморозвиток учнів, формування якостей громадянина держави, їх готовності до самореалізації в різних сферах життєдіяльності.
Проаналізовано поняття готовність до виховної роботи”, яке розглядається нами як складне, цілісне, особистісне утворення, ядро якого складають позитивне ставлення до професії, наявність професійно-важливих якостей особистості, професійних знань і умінь, готовності оцінювати і нести відповідальність за результати своєї діяльності, професійно самовдосконалюватися. Визначено, що повноцінне формування готовності майбутнього педагога до виховної роботи є складним цілісним процесом, що включає створення таких психолого-педагогічних умов, які б активізували і сприяли якісним змінам змістовних характеристик всіх компонентів готовності (мотиваційно-вольового, інтелектуально-операційного, оцінювально-рефлексивного), розвитку професійно важливих якостей вихователя.
В ході аналізу стану освітнього процесу вищих навчальних закладів встановлено суттєві недоліки системи підготовки майбутніх вчителів іноземної мови до виховної роботи, що зумовлюють їх невисоку мотивацію і готовність до професійної діяльності з виховання учнів: низький рівень підготовки з дисциплін психолого-педагогічного циклу і питань теорії і практики виховання зокрема; спрямованість навчально-виробничої практики головним чином на відпрацювання методики викладання предмету; об’єктна позиція студентів щодо підготовки і проведення виховних заходів вищого навчального закладу та інш.
У відповідності до теоретичних положень і висновків у програмі формуючого експерименту було визначено цілі формування готовності студентів до виховної роботи, змістовні компоненти, психолого-педагогічні умови та ресурсне забезпечення управління навчально-пізнавальною, самостійною, позааудиторною виховною діяльністю студентів, проходженням ними навчально-виробничої практики для досягнення визначених цілей програми.
Запропонована система професійної підготовки реалізувалася через узгодження змісту загальнотеоретичної, психолого-педагогічної та спеціальної підготовки з проблеми дослідження, використання педагогічних технологій, спрямованих на формування професійної спрямованості студентів на реалізацію особистісно зорієнтованої виховної взаємодії з учнями. У дослідженні доведено, що спеціальна підготовка з курсу Організація виховної роботи в сучасній школі” для майбутніх учителів іноземної мови сприяла значному підвищенню показників оволодіння студентами системою знань щодо теоретико-методологічних засад, змісту, технологій гуманістичного виховання учнів, створення виховуючого середовища у взаємодії з різними суб’єктами виховного процесу, а також професійних вимог, нормативно-правової основи діяльності вихователя; умінь, що складають діагностичну, конструктивну, організаційну, формуючу, аналітичну функції, комунікативними навичками виховної взаємодії.
Доведено, що найбільш сприятливі умови для формування готовності студентів до виховної роботи у школі закладені в позааудиторній самостійній виховній діяльності, яка формує і закріплює знання, уміння, здібності студентів, коригує їх особистісні якості. Позанавчальна виховна робота виступає важливим фактором формування готовності студентів до виховної роботи за умов: їх суб’єктної позиції на кожному етапі організації та проведення виховних заходів, усвідомлення позитивних і негативних аспектів цієї діяльності, вміння своєчасно коректувати завдання, зміст, форми і методи виховних заходів; участі студентів в діяльності органів самоврядування в якості організатора і виконавця через виконання постійних і тимчасових доручень, проведення різних форм позааудиторної роботи тощо.
Експериментально перевірено теоретичні і методичні положення щодо змісту та організації проходження студентами навчально-виробничої практики. Доведено, що спрямованість практики на відпрацювання широкого спектру умінь та навичок виховної взаємодії з окремими учнями і колективом, батьками, вчителями школи сприяло усвідомленню студентами своїх обмежень як вихователя, визначенню перспектив професійного самовдосконалення.
Позитивна динаміка рівнів сформованості готовності студентів до виховної роботи, яка зафіксована за результатами формуючого експерименту дає підставу вважати, що обрано адекватну вихідну методологію, визначені мета та завдання досягнуті, сукупність одержаних наукових висновків та практичних рекомендацій має важливе значення для теорії та практики професійної підготовки майбутніх учителів до виховної роботи в сучасній школі.