БУРОЗЕМИ ПРАЛІСІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Краткое описание

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

ВОЙТКІВ ПЕТРО СТЕПАНОВИЧ

УДК 631.445.3 (477:234.421.1)

БУРОЗЕМИ ПРАЛІСІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

11.00.05 біогеографія і географія ґрунтів

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
ПОЗНЯК СТЕПАН ПАВЛОВИЧ,
доктор географічних наук, професор

Львів 2008

ЗМІСТ
ст.
ВСТУП...4
РОЗДІЛ 1. ПРИРОДНІ УМОВИ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ.10
1.1. Геолого-геоморфологічна будова..10
1.2. Гідрологічні умови...14
1.3. Кліматичні умови..16
1.4. Рослинний покрив....21
1.5. Ґрунтовий покрив.26
Висновки до розділу.29
РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ БУРОЗЕМІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ.... 30
Висновки до розділу.40
РОЗДІЛ 3. ОCОБЛИВОСТІ БУРОЗЕМНОГО ПРОЦЕСУ ҐРУНТОТВОРЕННЯ.42
3.1. Екологічні умови формування буроземів42
3.2. Роль лісу у формуванні властивостей ґрунтів.54
Висновки до розділу..67
РОЗДІЛ 4. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ69
4.1. Методи дослідження....69
4.2. Вибір і характеристика дослідних модальних ділянок..70
4.3. Лабораторно-аналітичні дослідження...76
РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ БУРОЗЕМІВ ПРАЛІСІВ..81
Висновки до розділу.95
РОЗДІЛ 6. ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БУРОЗЕМІВ ПРАЛІСІВ.97
6.1. Гранулометричний та мікроагрегатний склад.97
6.2. Щебенюватість.107
6.3. Загальні фізичні властивості....108
Висновки до розділу...114 РОЗДІЛ 7. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БУРОЗЕМІВ ПРАЛІСІВ117
7.1. Гумусний стан.....117
7.2. Склад увібраних катіонів..136
7.3. Кислотно-основні властивості141
Висновки до розділу...150
РОЗДІЛ 8. ВАЛОВИЙ ХІМІЧНИЙ СКЛАД БУРОЗЕМІВ ПРАЛІСІВ.155
Висновки до розділу...165
ВИСНОВКИ167
ДОДАТКИ..173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......225

ВСТУП

Ліси Українських Карпат відіграють надзвичайно важливу роль не тільки у економіці краю, але й мають важливе природоохоронне значення, виконуючи захисні, водоохоронні і кліматорегулюючі функції, важливим є їх рекреаційний потенціал. Ліси Карпат це невід’ємна складова частина унікальних європейських лісових комплексів, які потребують багатопланових наукових досліджень в аспекті їх охорони і невиснажливого використання. Особливе значення має те, що в Карпатах на досить великій площі збереглися незаймані праліси, які для Європи та й всього світу є безцінним генетичним ресурсом і унікальним природним явищем [12, с. 7]*.
У 1992 р. міністри охорони навколишнього природного середовища Польщі, Словаччини та України виступили з ініціативою проведення погоджених спільних дій щодо збереження цінних екосистем та біологічного різноманіття Східних Карпат, насамперед для створення трилатерального міжнародного заповідника Східні Карпати”. Проект захисту біорізноманіття Карпат знайшов підтримку міжнародних організацій, зокрема Глобального Екологічного Фонду (ГЕФ) та Міжнародного банку реконструкції та розвитку / Світового банку (МБРР/СБ). 30 липня 1993 р. була підписана Угода між Україною та МБРР/СБ про надання гранту для реалізації захисту біорізноманіття Закарпаття [12, с.7]*. У 2007 році пралісові екосистеми Українських Карпат було віднесено до спадщини ЮНЕСКО.
Одними з основних завдань, які вирішуються при створенні заповідних територій є збереження натуральних компонентів і вивчення в них діючих природних процесів з метою розробки наукової основи збереження екосистем і оцінки глобальних змін в результаті антропогенного впливу.
Так само як і флора і фауна, ґрунт потребує охорони. Людство зобов’язане в заповідниках зберегти натуральні ґрунти це унікальне природно-історичне тіло, яке сформувалось під впливово специфічного поєднання клімату, рослинності, гірських порід, яке володіє родючістю і виконує важливу функцію на Землі є основою для життя на ній.
Розробка наукових основ збереження екосистем передбачає аналіз взаємозв’язку між всіма їх ланками. Ґрунт один з найважливіших об’єктів біосфери, властивості його інтегрально відображають функціонування системи: ґрунту, атмосфери, гідросфери. Це одночасно і діюча сила та результат взаємозв’язку негативного субстрату і живих організмів, відображення змін в біоценозі в цілому і фактор, що викликає ці зміни. Систематичне накопичення даних про властивості ґрунтів дозволяє використовувати банк даних про ґрунти для аналізу загальних закономірностей і регіональних особливостей структури і функціонування екосистем. Відомості про ґрунти необхідні для статистичної обробки матеріалу, що характеризують екосистему, для системного аналізу і математичного моделювання і в кінцевому результаті для вдосконалення науково-дослідної роботи в заповідниках.
Для того, щоб отримати кількісні оцінки порушень в природі (в тому числі в ґрунті), викликаних антропогенним впливом, необхідно мати точку відліку. Такою точкою відліку є стан ґрунтів заповідних територій у відношенні контролюючих показників. Співставлення порушених ґрунтів з аналогічними ґрунтами заповідних територій, дозволить оцінити розміри регіональної антропогенної зміни ґрунтів. Повторне обстеження ґрунтів дозволить оцінити розмір глобальної антропогенної зміни їх в часі.
Ужанський і Карпатський національний природний парк (НПП) і Карпатський біосферний заповідник (КБЗ) по відношенні до вивчення трансформації ґрунтів є унікальними. Унікальність полягає в тому, що у їх межах збереглися пралісові екосистеми, в яких ґрунти знаходяться в непорушеному стані і вони можуть слугувати в якості еталонних ґрунтів еталон буроземних ґрунтів”.
Актуальність теми. Українські Карпати один із найбільших лісових регіонів України. Це зумовило значний розвиток лісової промисловості, і, як наслідок, використання та вирубування значних площ лісів, що призводить до інтенсивного розвитку процесів пов’язаних з деградацією ґрунтів, змінами їх основних морфологічних, фізичних, фізико-хімічних, хімічних, водних та інших властивостей. За таких умов особливо важливими є наукові дослідження, спрямовані на пізнання змін цих властивостей, і порівняння з властивостями ґрунтів, які знаходяться під пралісовими екосистемами.
Значну увагу зосереджено на особливостях морфологічної будови, а також вивченню фізичних і фізико-хімічних властивостей буроземів пралісів Українських Карпат, зокрема тих, що є в природно-заповідному фонді і ґрунтів, які зазнають антропогенного впливу.
Особливу увагу звернуто на характер буроземного процесу ґрунтоутворення, проблеми і дискусії щодо чинника, який переважає в утворенні буроземних ґрунтів. Розгорнуто проаналізовано особливості впливу лісу на ґрунти.
Актуальність проблеми, її теоретичне і практичне значення визначили об’єкт, предмет, мету, завдання, методику, наукову новизну, практичну цінність проведених досліджень.
Об’єкт і предмет досліджень. Об’єктом досліджень є буроземи пралісових і лісових екосистем. Предмет досліджень: морфологічна будова, фізичні, фізико-хімічні властивості буроземів пралісів, характер процесів і властивостей, зумовлених зміною типів рослинності і вплив антропогенної діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям досліджень за темою дисертаційної роботи тісно пов’язаний з Національною програмою охорони земель” на 19962010 роки, державною науково-технічною програмою Родючість і охорона ґрунтів” на 20012010 роки, держбюджетною темою Формування інформаційного середовища сталого розвитку Карпатського регіону України” (Вс 92Ф, державний реєстраційний номер 0104U002137), кафедральною проблематикою Дослідження малопродуктивних і деградованих ґрунтів західного регіону України та проблеми оптимізації їхнього використання” (Вс - 77Б, державний реєстраційний номер 0105U007457).
Мета і завдання досліджень. Мета роботи вивчити морфологічні, фізичні, фізико-хімічні і хімічні властивості буроземів пралісів Українських Карпат, особливості їхньої ґенези, закономірностей і динаміки змін основних показників ґрунтів в часі під впливом природних (характеру рослинного покриву, клімату і властивостей ґрунтотворних порід) і антропогенних факторів ґрунтотворення.
Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання:
- проведено аналіз і оцінку чинників ґрунтотворення в пралісових екосистемах Карпат;
- вивчено основні ареали поширення пралісів в Українських Карпатах, на підставі чого вибрано найхарактерніші модальні ділянки для їх дослідження;
- вивчити морфологічні, фізичні, фізико-хімічні властивості ґрунтів і їх зв’язок з рослинним покривом, кліматом і ґрунтотворними породами;
- проаналізовано валовий хімічний склад буроземів пралісів з метою виявлення процесів інтенсифікації внутрішньоґрунтового вивітрювання.
Методи досліджень. Вивчення буроземів пралісів Українських Карпат, зв’язок і зміни властивостей досліджуваних буроземів з рослинним покривом і літологією ґрунтотворних порід проводили із використанням порівняльно-географічного, профільно-генетично-факторного, порівняльно-аналітичного методів.
Наукова новизна:
уперше в Українських Карпатах детально вивчено буроземи пралісових екосистем;
досліджено характер та особливості морфологічного, фізичного і фізико-хімічного стану буроземів пралісів;
проведено аналіз та узагальнення взаємозв‘язків і взаємозалежностей між різними чинниками ґрунтотворення, вивчено їхнє значення у формуванні ґрунтів;
виявлено характер інтенсифікації процесів внутрішньоґрунтового вивітрювання;
обґрунтовано внесення буроземів пралісів до особливо цінних ґрунтів і заходи їхньої охорони.
Практичне значення. Результати досліджень є вагомим внеском у розвиток генетико-екологічних особливостей процесу буроземоутворення. Результати досліджень можуть бути використані з метою удосконалення діагностики і класифікації ґрунтів; для корегування матеріалів ґрунтового обстеження попередніх років; вивчення буроземів пралісів Ужанського, Карпатського національного природного парку (НПП) і Карпатського біосферного заповідника (КБЗ), необхідні для еколого-господарського зонування їхньої території, розробки заходів з охорони буроземів пралісів і організації природоохоронної інфраструктури.
Особистий внесок здобувача. Зроблено та обґрунтовано вибір ключових ділянок для вивчення особливостей морфологічної будови та властивостей буроземів пралісів Український Карпат. Проведено польові та лабораторно-аналітичні дослідження ґрунтів. Проведено комплексні дослідження фізичних, фізико-хімічних параметрів буроземів на профільному рівні, обґрунтовано взаємозв’язки між цими параметрами і зміни, які проявляються під різними рослинними асоціаціями, а також оцінено роль антропогенного чинника.
Апробація результатів дисертації.
Основні теоретичні та прикладні результати наукових досліджень доповідались та обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції Сучасний стан та перспективи розвитку й використання ресурсів Українських Карпат” (Хуст, 2006), на VIIІ з’їзді Українського товариства ґрунтознавців і агрохіміків (Київ, 2006), на Міжнародній науково-теоретичній конференції Історична географія: початок XXI сторіччя” (Вінниця, 2007), на Всеросійській конференції VII Докучаевские молодежные чтения” (Санкт-Петербург, 2008), на V съезде общества почвоведов имени В.В. Докучаєва (Ростов-на-Дону Москва, 2008), на Міжнародній науковій конференції Значення та перспективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманіття” (Львів, 2008), на Міжнародному науковому семінарі Ґенеза, географія та екологія ґрунтів” (Львів, 2008), на звітних наукових конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2006-2008).
Публікації: За результатами дисертаційної роботи опубліковано десять наукових публікацій, з них сім у виданнях, рекомендованих ВАК України. Статті повністю відображають зміст дисертації.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 8 розділів, висновків, списку використаних джерел з 158 найменувань. У роботі подано: 9 таблиць, 8 рисунків, 18 (51 сторінка) додатків. Загальний обсяг роботи 238 с.

*Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника. К.: ІнтерЕкоЦентр. 1997. 711с.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Детально вивчено ґрунти пралісових екосистем Українських Карпат, обґрунтовано їхню екологічну роль і значення.
2. На підставі аналізу природних умов регіону поширення буроземів пралісових екосистем Карпат можна стверджувати, що характерними екологічними умовами їхнього формування є: переважання елювію-делювію карпатського флішу як ґрунтотворної породи, поширення їх зазвичай на гірських розчленованих схилах, переважання атмосферних опадів над випаровуванням і промивний тип водного режиму, широколистяні, хвойно-широколистяні і хвойні ліси з розвинутим трав’яним покривом, інтенсивність вивітрювання і утворення вторинних глинистих мінералів, відносно невеликий вік грунтотворення і порівняно незначний вплив антропогенного чинника.
3. Аналіз грунтово-географічних досліджень засвідчив, що домінуючим процесом ґрунтотворення в Карпатах є буроземний процес, який ускладнюється дерновим і глейовим. Проаналізувавши різні наукові підходи і погляди на формування буроземів, можемо зробити висновок про проблематичність їхньої ґенези, характеру ґрунтотворних процесів, методики їхнього вивчення, систематики, класифікації, а також організації і функціонування ґрунтоохоронної інфраструктури.
4. Вплив лісу на ґрунтотворення і властивості ґрунтів виявляється в інтенсивності процесів синтезу і руйнування органічної речовини, що зумовлено кліматичними показниками, гіпсометрією, видовим складом дерев, складом і властивістю ґрунтотворних порід. Важлива роль у формуванні буроземів поряд з біохімічними процесами належить фізико-механічним процесам, які спричинені коливальними вібраційними рухами деревної рослинності, зумовлюючи переміщення ґрунтової маси і формування зернисто-грудкуватої структури ґрунтів.
5. Аналіз морфологічної будови профілю буроземів букових пралісів і букових, буково-яворових лісів Ужанського НПП засвідчив деякі відмінності морфологічних показників і ознак. Гумусовий горизонт буроземів букових пралісів характеризується темно-сірим забарвленням з буруватим відтінком, зернистою структурою і незначним вмістом щебенюватого матеріалу. Гумусовий перехідний горизонт сірувато-бурий, дрібногрудкувато-зернистої структури. Перехідний до породи горизонт (НРt) бурий горіхувато-зернистої структури. Материнська порода елювій-делювій флішу з переважанням пісковику або глинистих сланців. Буроземам букових і яворово-букових лісів, на відміну від букових пралісів, властиве дещо світліше забарвлення, порохувато-зерниста структура і відносне збільшення щебенюватості. Гумусовий перехідний горизонт набуває більш буруватого забарвлення, структура грубо-горіхувато-зерниста. Перехідний до породи горизонт однорідного буруватого забарвлення, структура зернисто-дрібно-горіхувата. Дрібнозем материнської породи характеризується ясно-бурим забарвленням і переважанням плитоподібних уламків пісковику. Зменшується потужність гумусового, гумусового перехідного і перехідного до породи горизонту порівняно з буроземами букових пралісів. Суттєва відмінність у морфологічній будові профілю простежена у буроземах царинок, зокрема у формуванні з поверхні дернового процесу, що відрізняє їх від буроземів букових пралісів.
Морфологічна будова буроземів Угольсько-Широколужанського масиву характеризується однотипністю змін, які констатували під час вивчення буроземів букових пралісів Ужанського НПП. Але зазначимо, що в підстилці молодих буково-яворово-дубових лісів не виділяється шару мінералізації порівняно з підстилками букових пралісів, а також збільшення потужності гумусового перехідного горизонту і дещо темнішого його забарвлення. У буроземах під смерековими і мішаними смерековими пралісами морфологія є дуже схожа і дещо відрізняється за потужністю горизонтів, скелетністю, потужністю підстилки і вираженістю шарів ферментації та мінералізації. Профілі досліджуваних ґрунтів мають слабку диференціацію на горизонти, характерне темно-буре або буре забарвлення, зернисто-грудкувату або дрібногрудкувато-зернисту структуру, відсутність дернини і вираженість гумусового дернового горизонту. Нижні горизонти морфологічними ознаками аналогічні профілям буроземів букових пралісів.
6. Буроземи пралісів за гранулометричним складом є важкосуглинковими, рідше середньосуглинковими і легкоглинистими. Серед гранулометричних фракцій в буроземах переважає фракція грубого пилу. Фракція мулу в складі дрібнозему представлена у незначних кількостях, а сам розподіл характеризується накопиченням його в середній частині профілю, що є властиве процесу буроземоутворення. В буроземах під яворово-буковими лісами вміст мулу є значно меншим, ніж під буроземами пралісів. Буроземи смерекових пралісів за гранулометричним складом дрібнозему є важкосуглинковими. Серед гранулометричних фракцій переважає фракція грубого і дрібного пилу. У буроземах царинки переважає фракція середнього і крупного піску.
Буроземи пралісів мають добре виражену мікроагрегованість. Сумарна оцінка показників мікроагрегатного стану свідчить про те, що вищою якістю мікроструктури характеризуються буроземи букових пралісів, а значно гіршими буроземи смерекових пралісів.
За щебенюватістю буроземи букових пралісів і букових, яворово-букових лісів характеризуються подібними значеннями. Дуже низькими значеннями характеризуються буроземи під буково-яворово-дубовим лісом. Ґрунти під смерековими пралісами за ступенем щебенюватості характеризуються зростанням щебенюватого матеріалу вниз по профілю.
Загальна щільність будови буроземів пралісів Ужанського НПП у верхніх горизонтах становить 0,911,23 г/см³. Значно більшою щільністю характеризуються буроземи царинок, що пов’язано з розвитком трав’яної рослинності. Найнижчі показники простежені у буроземах під яворово-буковими і буковими лісами. Буроземи під буковими пралісами Угольсько-Широколужанського масиву за загальною щільністю мають дещо менші значення щільності порівняно з буроземами під буково-яворово-дубовими лісами. Буроземи смерекових пралісів мають подібну загальну щільність будови.
За щільністю будови дрібнозему буроземи як букових пралісів, так і буроземи під буковими і яворово-буковим лісами Ужанського НПП характеризуються подібними значеннями і поступовим збільшенням щільності будови вниз по профілю. Буроземам царинки властива дещо вища щільність будови дрібнозему. Щільність будови дрібнозему буроземів під буковими пралісами Угольсько-Широколужанського масиву також має подібні значення, а розподіл по профілю поступовим збільшенням значень з глибиною.
Щільність твердої фази буроземів пралісів характеризується зазвичай подібними значеннями, не відрізняючись значно в ґрунтах як під пралісами, так і під лісами.
Показники загальної шпаруватості в буроземах Ужанського НПП є високі, зокрема у верхньому гумусовому горизонті шпаруватість варіює у межах 6264%. Значно менші показники шпаруватості в буроземах царинки. У буроземах букового пралісу Угольсько-Широколужанського масиву вона сягає 51,755,0%, зменшуючись в буроземах під буково-яворово-дубовими лісами. У буроземах під смерековими пралісами загальна шпаруватість характеризується рівномірним розподілом значень, а величини змінюються від 49,2 до 50,5%.
7. Для буроземів пралісів властивий високий вміст гумусу і найвищі його значення приурочені до верхньої частини гумусового горизонту Н(t). Профільний розподіл вмісту характеризується його різким спадом у гумусовому перехідному горизонті. В буроземах букових пралісів його вміст майже удвічі, в букових і в яворово-букових лісах утричі нижчий, ніж в горизонті Н(t). За характером профільного розподілу досліджувані ґрунти відносяться до регресивно-акумулятивного підтипу, акумулятивного типу. Досліджувані ґрунти містять середні запаси гумусу в товщі 020 см, а дуже високі запаси гумусу спостерігаємо в буроземах смерекового пралісу. Вміст валового Нітрогену в буроземах під буковими пралісами становить 0,060,76%, збагаченість Нітрогеном у верхніх горизонтах є середньою, а нижче по профілю низькою.
Тип гумусу в досліджуваних буроземах пралісів зазвичай гуматно-фульватний і фульватний. Зокрема, у буроземах під буковими пралісами тип гумусу верхнього гумусового горизонту фульватно-гуматний, у нижній частині профілю гуматно-фульватний, а у ґрунтах смерекових пралісах Чорногірського масиву у верхньому гумусовому горизонті тип гумусу гуматно-фульватний і фульватний у нижній частині профілю.
Буроземи пралісів характеризуються переважанням у складі увібраних катіонів Алюмінію, Кальцію, Магнію і значно меншою кількістю Гідрогену. В буроземах букових пралісів переважають катіони Аl3+, а Са2+ і Мg2+ у складі увібраних катіонів є приблизно однаковою. Буроземи смерекових пралісів в складі увібраних катіонів характеризуються переважанням катіону Аl3+, а значно менша кількість Са2+, Мg2+ і Н+.
Кислотність буроземів пралісів за величинами рН сольового має і сильнокислі, і слабокислі значення. У буроземах букових пралісів реакція ґрунтового розчину є сильнокислою. Буроземи під смерековими пралісами характеризуються сильнокислою реакцією ґрунтового розчину. Актуальна кислотність у буроземах пралісів змінюється від слабокислої до нейтральної реакції. Гідролітична кислотність буроземів пралісів є надзвичайно високою.
8. У валовому хімічному складі буроземів пралісів переважають оксиди Силіцію, Алюмінію, Феруму. Розраховані молекулярні відношення у буроземах під буковими пралісами констатують про винесення півтораоксидів з ґрунтового профілю. Молекулярне відношення Al2O3/Fe2O3 свідчить про переважання півтораоксиду Алюмінію над Ферумом в ґрунті, тоді як у буроземах під смерековим пралісом молярне відношення SiO2/R2O3 вужче. Показники фактора вилуговування вказують, що відбувається вилуговування оксидів Кальцію і Магнію в досліджуваних ґрунтах. Однак у буроземах під буковим пралісом вилуговування є менш інтенсивним, ніж у буроземах під смерековими пралісами. Інтенсифікація процесів внутрішньоґрунтового вивітрювання простежена у верхній частині гумусового горизонту буроземів букового пралісу і по всьому профілю буроземів смерекового пралісу, про що свідчить збільшення вмісту конституційної води і коефіцієнта зміни силікатної частини ґрунту.
9. Виходячи з результатів проведених комплексних досліджень буроземів і унікальності пралісових екосистем Українських Карпат рекомендуємо праліси Ужанського НПП, Карпатського НПП і Карпатського БЗ віднести до особливо цінних ґрунтів. Отримані матеріали досліджень необхідні для розробки екологічних паспортів на цінні ґрунтові об’єкти, а також створення кадастру особливо цінних ґрунтів України, організації системи реальної, особливої охорони буроземів пралісів і включення до створеної Червоної Книги ґрунтів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агрофизические методы исследования почв. М. : Наука, 1966. 257 с.
2. Алисов Б.П. Климатические области зарубежных стран / Алисов Б.П. М. : Географгиз, 1950. 350 с.
3. Андріанов М.С. Вертикальная термическая зональность Советских Карпат / М.С. Андріанов Геогр. сб. Вып. 4 1957. С. 180188.
4. Андріанов М.С. Загальні відомості про клімат Радянських Карпат // Наук. зап. Чернівецького ун-ту. —XXII, сер. геогр. наук, вип. 2. 1956.
5. Андрущенко Г.О. Почвообразовательний процес и условия поднятия плодородия почв на полонинах Советских Карпат / Научные записки Львовского сельскохозяйственного института. 1954. т. 4 С. 2428.
6. Андрущенко Г.О. Ґрунти Західних областей УРСР / Г.О. Андрущенко Львів - Дубляни, 1970. Ч. 2. 114 с.
7. Антипов-Каратаев И.Н. Почвы Крымского государственного заповедника и прилегающих местностей / Антипов-Каратаев И.Н., Прасолов Л.И. М. : Изд-во МГУ, 1970. 488 с.
8. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. / Е.В. Аринушкина М. : Изд-во Моск. ун-та, 1970. 489 с.
9. Атлас почв Украинской ССР / [под ред. Крупского Н.К., Полупана Н.И.] - К. : Урожай, 1979.
10. Барабаш М. Б. Режим увлажнения. Природа Украинской ССР. Климат / М.Б. Барабаш К.: Наук. Думка, 1988. 376 с.
11. Бачинський І.О. Клімат Українських Карпат / І.О. Бачинський, М.М. Волеваха, В.О. Коржів. К. : Наук. Думка, 1971. 171 с.
12. Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника. К.: ІнтерЕкоЦентр. 1997. 711 с.
13. Боул С. Генезис и классификация почв / С. Боул, Ф. Хоул, Р. Мак-Крекен; [пер. с англ. М.И. Герасимовой]. М. : Прогресс, 1977. 417 с.
14. Бундзяк Й.Й. Вітровальні ґрунтові комбінації та їх роль у функціонуванні лісових екосистем. // Карпатський регіон та проблеми сталого розвитку. Рахів. : 1998. Том 2. С. 196199.
15. Бундзяк Й.Й. Ґрунти пралісових екосистем Карпатського біосферного заповідника / Й.Й. Бундзяк // Матер. Міжнар .конфер. Гори і люди. Рахів : ЗАГ Надвірнянська друкарня, 2002. Т. 2. С. 233235.
16. Вадковская О.А. Почвы главного ботанического сада Академии Наук СССР. Тр. Почв. Ин-та им. В.В. Докучаєва, Т. 46, 1955.
17. Вадюнина А.Ф. Методы исследования физических свойств почв и грунтов / А.Ф. Вадюнина, З.А. Корчагина М. : Высшая школа, 1973. 400 с.
18. Вернандер Н.Б. О бурых лесных и близких к ним почвах / Н.Б. Вернандер // Труды Укр. НИИ Соцземледелия. Т. 4 К., 1951. С. 2535.
19. Вернадський В.И. Об участии вещества в создании почв // Сытник К.М., В.И. Вернадський. Жизнь и деятельность на Украине / К.М. Сытник, Е.М. Апанович, С.М. Стойко. К. : Наук. думка, 1988. 365 с.
20.Виленский Д.Г. Буроземный почвообразовательный процесс / Д.Г. Виленский // Вестник МГУ. М., 1947. № 5.
21.Владыченский А.С. Особенности горного почвообразования / А.С. Владыченский М. : Наука, 1998. 191 с.
22. Войтків П.С. Буроземи пралісів Ужанського національного природного парку / П. Войтків, І. Іванега // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. Львів, 2006. Вип. 33 С. 4353.
23. Войтків П.С. Гумусовий стан буроземів пралісів Українських Карпат / Войтків П.С., Іванюк Г.С. // Наук. вісн. ВДУ ім. Л.Українки, серія географія, Луцьк. 2007. № 2 С. 511.
24. Войтків П.С. Історія дослідження буроземів Українських Карпат / Петро Войтків // Історія української географії. Всеукр. науково-теоретичний часопис. Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. Випуск 15. С.7581.
25. Войтків П.С. Особливості буроземного процесу грунтотворення в ґрунтах Українських Карпат // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Серія : Географічна Вінниця, 2007. Вип. 14. С. 147156.
26. Войтків П.С. Особливості морфологічної будови буроземів пралісів Українських Карпат / Войтків П. С. // Грунт основа добробуту держави, турбота кожного. Матеріали VII з’їзду УТГА. Харків. 2006. Кн. 2. С. 2628.
27. Войткив П.С. Содержание и запасы гумуса в буроземах пралесов Украинских Карпат / Материалы международной научно-практической конференции Почва как носитель плодородия”. Санкт-Петербург, 2008. С. 157158.
28. Войтків П.С. Фізичні властивості буроземів пралісів Українських Карпат / Войтків П.С. // Наук. вісн. ВДУ ім. Л.Українки, серія географія. Луцьк, 2006. № 2. С. 104107.
29. Войтків П.С. Кислотно-основні властивості буроземів пралісів Українських Карпат / П. Войтків // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. Львів, 2006. Вип. 33 С. 40 - 48.
30. Воронин А.Д. Структурно-функциональная геофизика почв / Воронин А.Д. М. : Изд-во Моск. гос. ун-та, 1984. 214 с.
31. Гамкало М.З. Особливості кислотно-лужної рівноваги ґрунтів Карпатського Біосферного Заповідника / М.З. Гамкало. // Генезис, географія і екологія ґрунтів. Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 1998. Вип. 23. С. 272276.
32. Гамкало М.З. Кислотно-основна буферність ґрунтів Чорногірського масиву Українських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук : спец. 11.00.05 Біогеографія і географія ґрунтів / Гамкало Михайло Зенонович. Л., 2002. 19 с.
33. Гамкало М.З. Кислотно-основна буферність ґрунтів Чорногірського масиву Українських Карпат : дис. канд. геогр. Наук : 11.00.05 / Гамкало Михайло Зенонович Л., 2002. 198 с.
34. Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат. / [под общ. ред. Кульчицкого Я.О., Матковского О.И.] Львов: Вища школа, 1977. Ч. 1 220 с.
35. Геологічна карта Украинских Карпат и прилегающих прогибов (масштаб 1:200000) / [гл. ред. В.А. Шакин.] - Львов: УкрНИГИ, 1977.
36. Герасимов И.П. Основы почвоведения и география почв / Герасимов И.П., Глазовская М.А. М. : Географгиз, 1960. 491 с.
37. Герасимов И.П. Почвы Центральной Европы и связание с ними вопросы физической географий / Герасимов И.П. М., 1960. 143 с.
38. Герасимова М.И. Особенности почвенного покрова и почв Восточного склона Карпат и Предкарпатья / Герасимова М.И. М. : Наука, 1961. 268с.
39. Глазовская М.А. Биотические и абиотические фактори в орагизации почвенной биоти и морфогенезе почв / М.А. Глазовская; [Отв. ред. В.Н. Кудеяров, И.В. Іванов]. // Почвоведение: история, социалогия, методология. М. : Наука, 2005. С. 243254.
40. Глинка К.Д. О так называемых буроземах / К.Д. Глинка // Почвоведение. №1 М., 1911.
41. Гоголєв И.Н. Бурые горно-лесные почвы Советских Карпат : дис. д-ра. с.-х. наук. / И.Н. Гоголев Львов, 1965. 484 с.
42. Гоголев І. Н. Грунти Карпат. Природа Українських Карпат / І.Н. Гоголев, З.В. Проскура. Львів : Вид-во Львів ун-ту, 1968. С. 168178.
43. Гоголев И.Н. Почвы Украинских Карпат. Природа Украинской ССР. И.Н. Гоголев Почвы. К., 1986. С. 145171.
44. Гоголев И.Н. Путеводитель экскурсии Всесоюзного совещания по генезису, классификации и сельскохозяйственной типологии почв Советских Карпат и прилегающих территорий / И.Н. Гоголев Львов, 1963. 64 с.
45. Голубець М.А. Екосистемологія / Голубець М.А. Львів : Поллі, 2000. 315 с.
46. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат / Голубец М.А. Киев : Наук. Думка, 1978. 264 с.
47. Гофштейн И.Д. Геоморфологический очерк Украинских Карпат / Гофштейн И.Д. Киев: Наук, думка, 1995. 84 с.
48. Гришина Л.А. Гумусообразование и гумусное состояние почв / Л.А. Гришина М. : Изд-во МГУ, 1986. 244 с.
49. Гумус почв Волжско-Камской лесостепи и его роль в плодородии. / [Винокуров М.А., Колоскова А.В., Сперанская Г.И., Шакуров К.Ш.] Казань: Изд-во Казан. Ун-та, 1972. 132 с.
50. Дубіс Л.Ф. Гідрологічні особливості річок КБЗ / Л.Ф. Дубіс, І.П. Ковальчук. Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника. - К.,1997. С. 6770.
51. Дюшофур Ф. Основы почвоведение. Эволюция почв. Пер. с франц. М. : Прогресс, 1970. 591 с.
52. Зонн С.В. Горно-лесные почвы северо-западного Кавказа / Зонн С.В. М.- Л. : Изд-во. АН СССР, 1950. 334 с.
53. Зонн С.В. О бурых лесных и бурых псевдоподзолистых почвах Советского Союза / Зонн С.В. // Генезис и география почв М.: Наука, 1966. С. 17-42.
54. Канивец В.И. Буроземообразование в лесных почвах Украинских Карпатах / В.И. Канивец // Почвоведение. М., 1991. №4 С. 1928.
55. Канивец В.И. Буроземы в горно-луговом поясе Украинских Карпат и вопросы генезиса почв буроземного типа / В.И. Канивец. // Почвоведение. М., 1980. № 8 С. 108117.
56. Канивец В.И. О буроземах и дерново-подзолистых почвах / В.И. Канивец. // Почвоведение. М., 1978. № 5 С. 150159.
57. Канівець Віктор Іванович. До 45-річчя наукової діяльності: Дослідження. Творчість. Боротьба. Чернігів, 2007. 92 с.
58. Канівець В.І. Життя ґрунту // 2-ге видання. Вид. Аграрна наука. К. : 2001. С. 8693.
59. Канивец В.И. Групповой и фракционный состав гумуса как показатель типа почвообразования в регионе Украинских Карпат / В.И. Канивец, Л.М. Миронова // Почвоведение. М., 1973 № 3 С. 3441.
60. Карпатський заповідник / [ред. С.М. Стойко] Ужгород: Карпати, 1982. 125 с.
61. Карпатська-покривно-складчаста споруда // Географічна енциклопедія України. К. : УРЕ ім. М.П. Бажана, 1990. Т.2. 480 с.
62.Карпачевский Л.О. Пестрота почвенного Покрова в лесном биогеценозе / Л.О. Карпачевский М. : Изд-во МГУ, 1977. 327 с.
63. Киптенко Е.Н. Распределение осадков в Украинских Карпатах / Киптенко Е.Н. // Тр. Укр. НИГМИ. 1978. Вып. 16 5С. 3133.
64. Ковда В.А. Основы учения о почвах. Общая теория почвообразовательного процесса. М. : Наука, 1973. Кн. 1. 432 с.
65. Кравчук Я.С. Геоморфологія Полонинсько-Чорногірських Карпат. 2008, 254 с.
66. Крикунов В.Г. Почвы УССР и их плодородие / В.Г. Крикунов, Н.И. Полупан. К. : Вища школа. Головное изд-во, 1987. 320 с.
67. Кричевська Д.А. Ґрунти та типи лісу регіонального ландшафтного парку Стужиця” (Міжнародний біосферний резерват Східні Карпати” / Д. Кричевська, В. Брусак. // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка 1999. Вип. 25 С. 6670.
68. Кричевська Д.А. Еколого-географічні підходи до функціонувального зонування національного парку Ужанський”(між-й біосфер. резерват Сх. Карпати”) / Д. Кричевська // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2000. Вип. 26 С. 8285.
69. Лазько Е.М. Основы регіональной геологии СССР. Т. 1. Европейская часть и Кавказ. С. 5371.
70. Лебедева И.И. Современные гумусовые аккумуляции в черноземах Русской равнины / И.И. Лебедева. М., 2000. С. 5567. (Современные проблемы почвоведение. Научные труды Почвенного ин-та им. В.В Докучаева).
71. Лесная энциклопедия. Т.1. / [Гл. ред. Воробьев Г.И. ; Ред. кол. : Анучин Н.А., др.] М. : Сов. Энциклопедия, 1985. 563 с.
72. Марискевич О.Г. Органічний вуглець у ґрунтах екосистем Чорногори / О.Г. Марискевич, І.М. Шпаківська // Наукові записки Державного природознавчого музею НАН України. Львів, 1996. Т.1. С. 4849.
73. Мельник А.В. Українські Карпати: еколого-ландшафтознавче дослідження / А.В. Мельник Львів, 1999. 286 с.
74. Микроморфология лессиважных процесов в байрачных лесных чорноземах степной зони Украины / А.П. Травлеев, J.M. Racio Espejo , Н.А. Белова [та ін.]. // Почвоведение. Київ - Дніпропетровськ, 2007 Том 8 № 1 2 С.624.
75. Милкина Л.Н. Почвы буковых лесов Украинских Карпат / Л.Н. Милкина // Почвоведение. М., 1991 №9 С. 118128.
76. Міллер Г.П. Карпати Українські / Г.П. Міллер, О.М. Федірко. К., 1993. С. 113114. (Географічна енциклопедія України, Т. 2.).
77. Мякина Н.Б. Методическое пособие для чтения результатов химических анализов почв / Мякина Н.Б., Аринушкина Е.В. М., Изд-во Моск. ун-та, 1979. 62 с.
78. Орлов Д.С. Гумусовые кислоты почв и общая теория гумификации / Орлов Д.С. Узд-во МГУ, 1990. 325 с.
79. Орлов Д.С. Органическое вещество почв Российской Федерации / Орлов Д.С., Бирюкова О.Н., Суханова Н.И. М. : Наука, 1996. 256 с.
80. Парпан В.И. Структура, динамика, экологические основы рационального использования буковых лесов карпатского региона Украины: автореф. докт. дис. / Парпат І.В. Днепропетровск, 1994. 42 с.
81. Парфенова Е.И. Некоторые вторичные минеральные образования в растениях и почве. Проблемы Советского почвоведения. Сбор. 15, М. Л., 1949.
82. Пастернак П.С. Взаимодействие между лесом и почвой в буковых насаждениях // Лесоводство и агролесомелиорация. 1967. Вып. 12. С. 311.
83. Пастернак П.С. Взаимодействие между лесом и почвой в основных типах леса Украинских Карпат: дисер. на соискание ученой степени доктора с-г. наук / П.С. Пастернак Ивано-Франковск, 1968. Ч. 2 390560 с.
84. Пастернак П.С. Грунти / П.С. Пастернак. Ужгород : Карпати, 1980. С.1218. (Посібник карпатського лісництва).
85. Пастернак П.С. Лісові ґрунти Українських Карпат / Пастернак П.С. Ужгород, 1967. 170 с.
86. Пастернак П.С. Содержание и состав гумуса бурых лесных почв Карпат / П.С. Пастернак, В.В. Скиба // Почвоведение. М., 1962 № 12 С. 4556.
87. Пестряков В.К. Окультуривание почв Севера-Запада / В.К. Пестряков. - Л.: Колос, 1977. 343 с.
88. Позняк С.П. Ґрунтовий покрив / Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника / [С.П. Позняк , М.Г.Кіт , Й.Я. Вишневський , І.Я. Папіш , П.М. Шубер]. К., 1997. 8096 с.
89. Позняк С.П. Картографування ґрунтового покриву / Позняк С.П., Красєха Є.Н., Кіт М. Г. Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. 500 с.
90. Позняк С.П. Проблеми стійкості і збереження ґрунтового покриву Українських Карпат // Матер. Міжнар. конфер. Гори і люди. Рахів : ЗАГ Надвірнянська друкарня, 2002. Т. 2. С. 442445.
91. Позняк С.П. Орошаемые черноземы юго-запада Украины. Львов : ВНТЛ, 1997. 240 с.
92. Позняк С.П., Скіба С., Скіба М.. Ґрунти північно-західної частини Чорногірського масиву Українських Карпат / Екологія та ноосферелогія. Т.17. № 1-2 Київ-Дніпропетровськ, 2006 С. 105112.
93. Полевой определитель почв / [под ред. Н.И. Полупана, Б.С. Носко, В.П. Кузьмичева]. К. : Урожай, 1981. 320 с.
94. Полузеров Н.А. К методике количественной оценки процесса почвообразования на основе химического анализа / Н.А. Полузеров // Почвоведение М., 1970. № 9 С. 2633.
95. Полынов Б.Б. Валовой почвенный анализ и его толкование / Б.Б. Полынов. // Почвоведение. М., 1944. № 10 С. 482490.
96. Пономорева В.В. Гумус и почвообразование. / Пономорева В.В., Плотникова Т.А. М.; Л.: Наука, 1980 220 с.
97. Пономарьова В.В. К вопросу о роли растительности в подзолообразовании / В.В. Пономарьова // Почвоведе