Буряник Олеся Олексіївна Еколого-ландшафтознавчий аналіз Сколівських Бескид

Краткое описание

Буряник Олеся Олексіївна, аспірант Львівського націо­нального університету імені Івана Франка: «Еколого-ландшафтознавчий аналіз Сколівських Бескид» (11.00.01 - фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів). Спецрада К 26.001.22 у Київському національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка МОН України

Львівський національний університет імені Івана Франка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
БУРЯНИК ОЛЕСЯ ОЛЕКСІЇВНА
УДК 911.53 (477:292.452)
ЕКОЛОГО-ЛАНДШАФТОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ СКОЛІВСЬКИХ
БЕСКИД
11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_______ О. О. Буряник
Науковий керівник – Мельник Анатолій Васильович, доктор
географічних наук, професор
Львів – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………...……………16
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОЛОГОЛАНДШАФТОЗНАВЧОГО АНАЛІЗУ ГІРСЬКИХ
ТЕРИТОРІЙ……..………………………………………......………………….22
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ЕКОЛОГО-ЛАНДШАФТОЗНАВЧИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ…..……………………………………………………………...43
2.1. Картографування природних територіальних комплексів…………….....44
2.2. Вивчення антропогенних навантажень на ландшафтні комплекси ……..45
2.3. Дослідження екологічно небезпечних фізико-географічних процесів….53
2.4. Аналіз ландшафтно-екологічної ситуації …………………………………57
РОЗДІЛ 3. ЛАНДШАФТНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ
ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ У СКОЛІВСЬКИХ
БЕСКИДАХ……………………………….…………………………………….62
3.1. Ландшафтна вивченість досліджуваної території………………….……..62
3.2. Чинники формування природних територіальних комплексів…………..70
3.3. Ландшафтна структура території дослідження…………………………...87
3.4. Фізико-географічне районування………….……………………………...106
РОЗДІЛ 4. АНТРОПОГЕННІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ
ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ У СКОЛІВСЬКИХ
БЕСКИДАХ………………………………...………………………………….115
4.1. Демографічне навантаження на ландшафти…...……………...…………115
4.2. Господарські впливи площинного характеру …………………….……..119
4.3. Локальні антропогенні навантаження ……………..……………...……..137
РОЗДІЛ 5. ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ У
СКОЛІВСЬКИХ БЕСКИДАХ….....................................................................155
5.1. Лісопатологічні явища та всихання деревостанів………………….........155
5.2. Небезпечні гідрометеорологічні процеси.....……………………….........173
5.3. Негативні геолого-геоморфологічні процеси …………………………...181
5.4. Екологічний стан ландшафтних комплексів …………….……………...185
РОЗДІЛ 6. НАУКОВІ ЗАСАДИ ПОЛІПШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ
СИТУАЦІЇ В РЕГІОНІ……………………………………………………….195
6.1. Ландшафтознавчі основи раціонального природокористування і
вирішення екологічних проблем.…………………… …….…………..……...195
6.2. Оптимізація мережі природоохоронних територій.....…………….…….200
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………214
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………...218
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...231

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведене еколого-ландшафтознавче дослідження в Сколівських
Бескидах, дає можливість зробити наступні висновки.
1. Еколого-ландшафтознавчий аналіз як прикладне ландшафтознавче
дослідження, спрямоване на вивчення взаємодії людини і природи та
пов’язаних з цим екологічних проблем, повинно опиратися на сукупність
філософських (аналіз, індукція, дедукція), загальнонаукових (генетичний,
системний, екологічний, порівняння, спостереження, моделювання) і
конкретнонаукових (ландшафтознавчий, геосистемний, басейновий,
геоекологічний, еколого-географічний, ландшафтно-екологічний, екологоландшафтознавчий) підходах і методах та здійснюватися за конкретною
програмою-алгоритмом, який передбачає реалізацію наступних завдань: 1)
вивчення природних передумов формування ландшафтно-екологічної
ситуації; 2) дослідження антропогенних чинників формування ландшафтноекологічних проблем; 3) аналіз ландшафтно-екологічних проблем та оцінка
екологічного стану ландшафтних комплексів; 4) розробка заходів з
поліпшення ландшафтно-екологічної ситуації.
2. Середньомасштабне еколого-ландшафтознавчого дослідження гірського
фізико-географічного району повинно опиратися на низку методик і
методичних прийомів спрямованих на з’ясування ландшафтної структури
території, аналіз і оцінку антропогенних навантажень на ландшафтні
комплекси, оцінку ступеня антропогенної модифікованості ПТК, аналіз
особливостей прояву екологічно несприятливих фізико-географічних
процесів. Запропоновані нами методичні розробки стосуються уточнення
низки методик, зокрема: деталізовано оціночну класифікацію ступеня
демографічного навантаження на ландшафти (в межах категорій виділено
пять стадій, кожна з яких характеризується певною густотою населення);
деталізовано методику оцінювання антропогенної модифікованості гірських
ландшафтних комплексів (в межах категорій модифікацій виділено п’ять
215
стадій; запропоновано бланк ландшафтознавчого дослідження
лісопатологічних процесів. Картографування та аналіз всіх показників
доцільно проводити за допомогою сучасних ГІС-технологій. В нашому
дослідженні використовувалося програмне середовище ArcGIS 9.31 та
допоміжні програми Еxel, Сorel DRAW.
3. Природними передумовами формування сучасної екологічної ситуації у
Сколівських Бескидах є властивості ландшафтних комплексів. Ландшафтна
структура досліджуваної території представлена чотирма видами висотних
місцевостей (крутосхиле ерозійно-денудаційне лісисте середньогір’я,
крутосхиле ерозійно-денудаційне лісисте низькогір’я, спадистосхиле
ерозійно-денудаційне низькогір’я, терасовані днища міжгірських долин), 23
видами стрій і біля 130 видами простих учорищ, що свідчить про високе
ландшафтне різноманіття Сколівських Бескид. Аналіз існуючих схем
районування, укладеної нами ландшафтної карти, галузевих карт і
космознімків послужив основою для виділення в досліджуваному районі 32
ландшафтів або ландшафтних підрайонів.
4. Сколівські Бескиди є одним із відносно слабозаселених регіонів в
Українських Карпатах. Демографічне навантаження по ландшафтах тут
розподіляється дуже нерівномірно: в 7-ми воно відсутнє взагалі, у 23-ох –
слабке (густота населення до 50 осіб/км²), в одному – помірне (55 осіб/км²) і в
одному – дуже сильне (204 особи/км²). Бальна оцінка антропогенної
модифікованості ландшафтів Сколівських Бескид, здійснена на основі аналізу
антропогенних навантажень площинного характеру (лісівництво, луківництво
та селитьба), свідчить, що їм властива слабка антропогенна модифікованість
(оцінюється в 100-200 умовних балів, при максимально можливих 500 ум. б).
Найбільшого негативного впливу від локальних навантажень, в тому числі й
техногенного забруднення, зазнають місцевості терасованих днищ
міжгірських долин рік Стрий, Опір, Сукіль, Крушельниця і Лужанка,
оскільки тут проходять лінії електропередач, нафтопровід та дорога
216
міжнародного значення Київ-Чоп.
5. Сучасна ландшафтно-екологічна ситуація у Сколівських Бескидах
характеризується сукупністю ландшафтно-екологічних проблем, пов’язаних
із низкою негативних фізико-георафічних процесів. Однією з найбільших
екологічних проблем у Сколівських Бескидах є всихання ялини європейської
(Picea abies), що пов’язано з її низькою стійкістю до хвороб і шкідників (82 %
деревостанів охоплені груповим, куртинним та суцільним всиханням). В
межах ключової ділянки «Рибник Майданський» основні осередки всихання
приурочені до висотної місцевості крутосхилого ерозійно-денудаційного
лісистого середньогір’я, переважно до урочищ гребенів хребтів та верхніх
частин крутих схилів північної експозиції зайнятих середньовіковими
насадженнями. Негативні геолого-геоморфологічні (зсуви, осипища) та
гідрокліматичні (повені, паводки, селі) фізико-географічні процеси мають
чітку приуроченість до висотних місцевостей: для місцевості крутосхилого
ерозійно-денудаційного лісистого середньогір’я найчастіше характерні
осипища, селі, вітровали, буреломи, лісопатологічні явища та всихання
похідних смерекових деревостанів; у місцевості спадистосхилого ерозійноденудаційного лісистого низькогір’я поширені зсуви, вітровали, буреломи,
лісопатологічні явища та всихання деревостанів; для місцевості терасованих
днищ міжгірських долин – паводки та бокова ерозія. Аналіз сприятливості
екоумов висотних місцевостей для проживання людей показав, що найліпші
умови мають місце у висотній місцевості терасованих днищ міжгірських
долин річок Стрий, Опір, Сукіль та Лужанка, а найгірші – місцевості
крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогір’я. В Сколівських
Бескидах нами виділено 4 ландшафтно-екологічні підрайони, кожний з яких
характеризується певним природним екопотенціалом, різним ступенем
модифікованості ландшафтних комплексів та своєрідною ландшафтноекологічною ситуацією. Найліпша екологічна ситуація спостерігається в
Зубрице-Мислівському екопідрайоні, а найгірша – Лосинецько-Ясеницькому.
217
6. Вирішення ландшафтно-екологічних проблем і поліпшення екологічної
ситуації у Сколівських Бескидах потребує раціонального
природокористування на основі врахування ландшафтної структури
території, а також реалізації системи спеціальних заходів з попередження
негативних фізико-географічних процесів. Важливе значення має також
оптимізація територій природно-заповідного фонду. Запропоноване нами
вдосконалене функціональне зонування НПП «Сколівські Бескиди»
передбачає збільшення площі заповідної зони за рахунок територій, які мають
багате ландшафтне різноманіття, та значне зменшення площі господарської
зони.