Чеботарьова Юлія Миколаївна. Особливості біологічних ритмів серцево-судинної системи та вегетативного тонусу у здорових осіб та хворих на ІХС похилого віку

Краткое описание

Чеботарьова Юлія Миколаївна. Особливості біологічних ритмів серцево-судинної системи та вегетативного тонусу у здорових осіб та хворих на ІХС похилого віку : Дис... канд. наук: 14.01.11 2006

Чеботарьова Ю.М.Особливості біологічних ритмів серцево-судинної системи та вегетативного тонусу у здорових осіб та хворих на ІХС похилого віку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.11 кардіологія. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2006.
Дисертація присвячена вивченню особливостей біологічних ритмів ССС у здорових осіб та хворих на ІХС похилого віку, а також корекції порушень добових ритмів за допомогою мелатоніну.
Показано, що при фізіологічному старінні, і більшою мірою у хворих на ІХС похилого віку, відбуваються виражені зміни ВРС і добового ритму ССС, які можна трактувати як порушення вегетативної регуляції ССС і розвиток десинхронозу. Ці порушення у хворих на ІХС сприяють розвитку ішемії міокарда в нічні години доби та вимагають корекції. З метою корекції порушень добового ритму ССС застосовувався препарат мелатоніну (Віта-мелатонін). Дослідження показали нормалізуючий вплив мелатоніну на вегетативну регуляцію та добовий ритм ССС у хворих на ІХС похилого віку. При цьому відмічається зменшення частоти і тривалості епізодів ішемії міокарда в нічні години доби.

У дисертації наведено нове вирішення науково-практичної проблеми порушень біологічних ритмів серцево-судинної системи у хворих на ІХС похилого віку з'ясування вікових змін варіабельності ритму серця і добового ритму ЧСС і АТ, особливостей цих ритмів у хворих на ІХС похилого віку на основі даних добового моніторування ЕКГ і артеріального тиску. Вивчено зв'язок циркадної структури ішемії міокарда у хворих ІХС похилого віку з добовими ритмами серцево-судинної системи та вегетативного тонусу, а також можливість корекції порушень біологічних ритмів серцево-судинної системи препаратом мелатоніну.

У фізіологічно старіючих осіб похилого віку спостерігаються зміни біологічних ритмів серцево-судинної системи, значно знижується варіабельність ритму серця, переважно в області коливань низької (в 2,1 рази, p<0,05) і високої (в 2,4 рази, p<0,05) частоти. При цьому вегетативний баланс зміщується у бік переваги симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Встановлено, що однією з причин зниження варіабельності ритму серця при старінні є порушення барорефлекторної регуляції серцево-судинної системи.
У хворих на ІХС похилого віку значення показників варіабельності ритму серця достовірно (p<0,05) нижче порівняно з такими ж у здорових осіб того ж віку. Симпатовагальний баланс у хворих на ІХС похилого віку зміщується у бік переваги симпатичного тонусу.
У хворих на ІХС похилого віку спостерігаються більш виражені (у порівнянні зі здоровими людьми похилого віку) порушення барорефлекторної регуляції серцево-судинної системи, про що свідчить подовження перехідного періоду серцевого ритму при ортостатичній пробі та зменшення реакції з боку вегетативної нервової системи.
У хворих на ІХС похилого віку, у порівнянні зі здоровими людьми, спостерігаються більш виражені зміни добових ритмів ЧСС, АТ і вегетативного тонусу: знижується їх амплітуда до повного зникнення циркадних ритмів (у 50%випадків), спостерігається їх інверсія (у 15%випадків), розвивається десинхронізація добових ритмів серцево-судинної і вегетативної нервової систем. Ці зміни можна інтерпретувати як розвиток десинхронозу.
У хворих на ІХС похилого віку відзначається зв'язок добової структури ішемії міокарда із циркадними ритмами серцево-судинної системи і вегетативним тонусом (кореляції між показниками 0,3-0,4). У хворих з порушеним добовим ритмом АТ (non-dippers”) спостерігається високий рівень симпатичного тонусу в нічні години доби та виявляється збільшення кількості і тривалості епізодів ішемії міокарда.
У хворих на ІХС похилого віку ранковий пік ішемії міокарда корелює (p<0,05) зі зниженням парасимпатичного тонусу, зростанням симпатичної активності, ЧСС і АТ, тобто з факторами, що збільшують потребу міокарда в кисні. При цьому відзначено, що швидкість ранкового підйому ЧСС і АТ у хворих на ІХС похилого віку вища, ніж у здорових людей тієї ж вікової групи, що сприяє розвитку ішемії міокарда.
Прийом "Віта-мелатоніну" (3 мг на ніч) сприяє нормалізації добових ритмів ЧСС, АТ у хворих на ІХС похилого віку. При цьому у хворих на ІХС похилого віку відзначається істотне зниження частоти та тривалості епізодів ішемії міокарда в нічні та ранкові години доби.

Практичні рекомендації

Для виявлення порушень добових ритмів серцево-судинної системи і вегетативного тонусу, а також з'ясування циркадної структури ішемії міокарда у хворих на ІХС похилого віку доцільно використовувати добове моніторування ЕКГ і АТ з аналізом варіабельності ритму серця.
Для оптимізації часу призначення антиангінальних препаратів при лікуванні ІХС необхідно враховувати добові ритми серцево-судинної системи і вегетативного тонусу, а також циркадну організацію ішемії міокарда. З огляду на ранковий пік ішемії міокарда у хворих на ІХС похилого віку доцільно призначати ці препарати в ранні ранкові години доби.
З метою корекції порушень добового ритму серцево-судинної системи (при відсутності нічного зниження ЧСС і АТ) і зменшення частоти епізодів ішемії міокарда у хворих на ІХС похилого віку доцільно використовувати препарати мелатоніну, призначаючи їх на ніч.