Чекмарьова Ірина Володимирівна. Морфологічні особливості тимусу та селезінки за умов травми сідничого нерва та дії імунодепресанту

Краткое описание

Чекмарьова Ірина Володимирівна. Морфологічні особливості тимусу та селезінки за умов травми сідничого нерва та дії імунодепресанту : Дис... канд. мед. наук: 14.03.09 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2005. — 214арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 145-187

Чекмарьова І.В.Морфологічні особливості тимусу та селезінки за умов травми сідничого нерва та дії імунодепресанту. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 гістологія, цитологія та ембріологія. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. Київ, 2005.
Дисертація присвячена вивченню морфологічних особливостей тимусу та селезінки за умов травми сідничого нерва та дії циклоспорину А. Експериментальне дослідження відбувалось на 106 білих нелінійних статевозрілих щурах, яких було розподілено на такі групи: І тварини, які підлягали операції по моделюванню стандартної травми сідничого нерва, ІІ щури, що перебували в аналогічних умовах та отримували циклоспорин А терміном 18 діб, ІІІ контрольні тварини. Всіх щурів виводили з експерименту через 3, 6, 12 тижнів після травми.
У роботі були використані загальногістологічні, нейрогістологічні, гістохімічні та морфометричні методи дослідження. Встановлено, що при травмі периферійного нерва відбуваються зміни у структурі тимусу та селезінки, спостерігаються зрушення у клітинних співвідношеннях. Ці зміни найбільш виражені через 3 тижні після травматичного ушкодження нерва, поступово зменшуються у термін 6 тижнів після операції, наближуються до контрольних показників через 12 тижнів після травматичного пошкодження сідничого нерва. За умов використання циклоспорину А після травми нервового стовбура вищеозначені зміни теж виявляються, але ступінь їх виявлення дещо нижчий, ніж без використання імунодепресивного засобу. Виявлена різна спорідненість рецепторів клітин до лектинів сої, арахісу та сочевиці, що підтверджує дані загальноприйнятих гістологічних методик. Ділянка травми сідничого нерва характеризується уповільненням процесів регенерації після використання циклоспорину А.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, яка полягає у з’ясуванні морфологічних особливостей загруднинної залози та селезінки за умов травми периферійного нерва та дії імунодепресанту циклоспорину А.
При пошкодженні сідничого нерва у загруднинній залозі змінюється співвідношення розмірів кіркової та мозкової речовини на користь останньої. Відбуваються зміни співвідношення між вивченими класами клітин (епітеліоретикулоцитами, макрофагами, тучними клітинами та класами лімфоїдних клітин). Усі зміни найбільш значні через 3 тижні після травми сідничого нерва, поступово зменшуються через 6 тижнів, і наближаються до контрольних значень через 12 тижнів.
Застосування циклоспорину А після травматичного пошкодження нерва призводить до менш значних змін у тимусі, а морфометричні показники наближаються до контрольних значень швидше, ніж без використання препарату.
Вивчена спорідненість рецепторів клітин загруднинної залози до лектинів сої, арахісу та сочевиці. За допомогою лектину сої визначені епітеліальні клітини, сочевиці тучні клітини та макрофаги, арахісу лімфобласти.
За умов травми периферійного нерва виникають зміни в будові селезінки: змінюється співвідношення білої та червоної пульпи (на користь білої), відбуваються зміни клітинного складу органу, зокрема, в складі лімфоїдної популяції. Найбільш значні прояви виявляються через 3 тижні після пошкодження нервового стовбура, поступово зменшуються через 6 тижнів, наближаються до контрольних показників у термін 12 тижнів.
Використання циклоспорину А зменшує вищеперераховані зміни в селезінці та приводить до більш швидкого наближення морфометричних показників до контрольних значень.
Гістохімічними методами у селезінці вивчено розподілення рецепторів клітин до лектинів сої, арахісу та сочевиці. За допомогою лектину сочевиці виявлена тучноклітинна та макрофагальна реакції органу. Вперше встановлено факт наявності позитивних до лектину сої клітин навколо артеріол Т-залежних зон та позитивних до лектину арахісу лімфоцитів вздовж маргінальної зони селезінки.
Встановлено паралелізм між змінами в тимусі і селезінці та сідничому нерві при травмі останнього: поступове відновлення структури нерва супроводжується аналогічними процесами в тимусі та селезінці. Використання циклоспорину А призводить до повільнішої регенерації сідничого нерва, але прискорює відновлення структури тимусу та селезінки.