ЧЕНЬ ЦЗЮНЬ. СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ В ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ КНР В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Краткое описание

ЧЕНЬ ЦЗЮНЬ. Назва дисертаційної роботи: "СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ В ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ КНР В СУЧАСНИХ УМОВАХ"

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
На правах рукопису
ЧЕНЬ ЦЗЮНЬ
УДК 339.01(510)(043.3)
СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ В ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ КНР
В СУЧАСНИХ УМОВАХ
спеціальність 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні
відносини
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Науковий керівник
Пузанов Ігор Іванович,
доктор економічних наук, професор
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 Економічна теорія структурних зрушень у глобальній
економіці 13
1.1 Теоретико-методологічні підходи до структурного
аналізу в міжнародній економічній теорії 13
1.2 Методологічний інструментарій оцінки параметрів
структурних зрушень у зовнішній торгівлі 30
Висновки з розділу 1 52
РОЗДІЛ 2 Основні фактори й механізми структурних зрушень у
зовнішній торгівлі КНР 56
2.1 Екзогенні й ендогенні фактори впливу на формування
зовнішньоторговельної політики Китаю 56
2.2 Місце й роль міжнародного капіталу у структурних
перетвореннях КНР 82
2.3 Механізми залучення інвестицій в економіку Китаю 94
2.4 Структурні пріоритети залучення ПІІ у спеціальні
економічні зони 107
Висновки з розділу 2 119
РОЗДІЛ 3 Геостратегічні та секторальні структурні зрушення у
зовнішній торгівлі КНР 123
3.1 Структурна параметризація зовнішньої торгівлі КНР у
пореформений період 123
3.2 Зміни пріоритетів розвитку зовнішньої торгівлі КНР
після приєднання до СОТ 140
3.3 Структурні зрушення у зовнішній торгівлі КНР з
Україною 158
Висновки з розділу 3 188
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
192
196
213
3
ВСТУП
Актуальність теми. Ефективність зовнішньоторговельних зв'язків
здебільшого визначається пропорціями галузевої структури економіки, що
формуються під впливом економічних, політичних і технологічних факторів.
Процеси глобалізації та інтеграції, що з кожним роком посилюються,
безпосередньо впливають на структуру зовнішньої торгівлі всіх країн світу.
Тому одним з важливих завдань, пов'язаних із структурними перетвореннями
зовнішньої торгівлі, є створення оптимальних умов для формування її
збалансованої структури, виходячи з ресурсної бази та попиту на зовнішніх
ринках. При цьому ефективність її структури залежить від імперативу
структурних перетворень в рамках стратегії економічного розвитку країн.
Головним завданням при формуванні збалансованої структури є підвищення
економічного потенціалу пріоритетних високотехнологічних галузей
обробного сектора, здатних забезпечити конкурентоспроможність продукції
на зовнішніх ринках та довгострокове економічне зростання на сучасному
етапі технологічного розвитку.
Висока науково-практична актуальність даного напрямку
обумовлюється також динамікою структурних перетворень, яку в останні три
десятиліття демонстрував Китай, де протягом цього періоду відбувалися
величезні трансформаційні процеси в економічному розвитку, що охопили
зміни й у зовнішній торгівлі.
Основоположні принципи структурних зрушень у зовнішній торгівлі
були закладені Я. М. Бхагваті, Р. Верноном, Д.Ж. Кейнсом, П. Кругманом,
С. Б. Ліндером, В. Леонтьєвим, А. Маршаллом, С. Міллем, Б. Оліном,
Р. Пребішем, М. Портером, Т. М. Рибчинським, Д. Рікардо, П. Самуельсоном,
А. Смітом, В. Столпером, Г. Хаберлером, Е. Хекшером.
Різним питанням структурних зрушень присвячені наукові розробки
Л. Абалкіна, А.Н. Авер'янова, В.Г. Афанасьєва, Л.А. Берковича, Л.
Берталанфі, І.В. Блауберга, Ф. Броделя, Р. Винтрової, Дж. Гелбрейта,
Л.С. Казінця, Л.А. Клименко, Н.Д. Кондратьєва, В.П. Кузьміна, С.В.
Любимцевої,К. Маркса, С.М. Меньшікова, А. Нешпорової, Б. Расіна,
П.М. Ромера, Р. Стоуна, Я. Тінбергена, Х. Удзави, К.Н. Уолца, А. Уолферса,
Г. Хаберлера, Е. Хансена, Й. Шумпетера, Є.Г. Юдіна, Ю.В. Яковцята ін.
Проблеми зовнішньої торгівлі України, її інтеграції у світове
господарство досліджувались у працях українських вчених В.С. Будкіна, І.В.
Бураковського, В.А. Вергуна, В.М. Гейця, Л.Л. Кістерського, А.І. Кредісова,
Д.Г. Лук'яненка, Ю.В. Макогона, В.П. Онищенка, Є.Г. Панченка, А.М.
Поручника, І.І. Пузанова, О.І. Рогача, А.П.Румянцева, А.С. Філіпенка, В.М.
Федосова, О.І. Шниркова та ін.; проблеми зовнішньої торгівлі КНР знайшли
відображення у дослідженнях китайських вчених Хай Вень, Цзян Сяожуан,
4
Пей Чанхонг, Ши Гуаншен, Сун Юцинь, Вень Хау, Ян Цинжень, Чжан
Ежень, Чжан Сюe, Чжан Ювень та ін.
Незважаючи на наявність значної кількості досліджень, присвячених
питанням структурних перетворень, слід зазначити відсутність чіткого
методичного інструментарію оцінки змін структури зовнішньої торгівлі та їх
співвіднесення з інтенсивністю структурних перетворень в економіці, в
системі державного управління структурними перетвореннями економіки
Китаю.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано згідно з плановими темами наукових робіт
кафедри міжнародних фінансів: «Стратегія інтеграції України у світову
економіку» і «Інтеграційна стратегія України в європейський економічний
простір», які є частиною загальної наукової теми Інституту міжнародних
відносин «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» № 11 БФ048-01
на 2011-2015 роки та комплексної наукової програми Київського
національного університету імені Тараса Шевченка «Модернізація
суспільного розвитку України в умовах світових процесів глобалізації»
(2011-2015 рр.). Внесок автора у дослідження вказаної теми полягає у
розробці напрямів структурних зрушень у зовнішній торгівлі України з КНР,
емпіричній оцінці структурних зрушень у україно-китайській зовнішній
торгівлі на основі системи коефіцієнтів та їх параметризації за різними
кількісними ознаками, обґрунтуванні структурних зрушень у двосторонній
торгівлі України та Китаю для формування ефективної
зовнішньоторговельної політики, окресленні комплексу заходів підвищення
конкурентоспроможності української економіки на зовнішніх ринках на
основі китайського досвіду.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
теоретико-методологічне узагальнення та обґрунтування структурних
зрушень у зовнішній торгівлі Китаю в умовах сучасних глобалізаційних
процесів.
Відповідно до основної цільової орієнтації роботи сформульовано та
вирішено такий комплекс завдань:
 проаналізувати еволюцію теоретичних поглядів на структурний аналіз
в економічній теорії;
 визначити та класифікувати форми економічних структур;
 проаналізувати державні пріоритети структурної економічної
політики КНР;
 охарактеризувати сучасний характер структурних зрушень у
зовнішньо-економічних зв'язках КНР;
 дослідити місце і роль міжнародного капіталу у структурних
перетвореннях КНР та узагальнити механізми їх залучення в економіку КНР;
 встановити структурні зрушення у зовнішній торгівлі КНР;
5
 узагальнити методологічний інструментарій оцінки структурнодинамічних параметрів структурних зрушень у зовнішній торгівлі КНР;
 виявити зміни пріоритетів розвитку зовнішньої торгівлі КНР у
географічному й товарному контексті;
 обґрунтувати структурні зрушення у зовнішній торгівлі КНР з
Україною.
Об’єктом дослідження є структурні зрушення в умовах глобалізації та її
вплив на економічний розвиток.
Предметом дослідження є структурні зрушення у зовнішній торгівлі
КНР.
Методи дослідження. У дисертації на основі системно-структурного
підходу досліджено методологію структурних зрушень у зовнішній торгівлі
КНР в контексті розвитку глобалізаційних процесів. В дослідженні
застосовано логіко-діалектичний метод пізнання, методи системного аналізу,
абстракції, синтетичних оцінок, метод групувань, вибірок тощо.
Застосування логічного методу дозволило дослідити теоретичні підходи до
структурного аналізу у економічній теорії і форми структурних зрушень
(підрозділ 1.1, 1.2). За допомогою порівняльного методу систематизовано
характер і напрямки державної структурної економічної політики і валютнокурсової політики (підрозділ 1.2 і 3.4). Статистичні методи дозволили
визначити на основі системи кількісних показників стан і характер
структурних зрушень в економіці КНР і зокрема у зовнішній торгівлі з
Україною (підрозділ 2.2 і 2.3). Застосування методу порівняння сприяло
аналізу місця й ролі міжнародного капіталу у структурних перетвореннях
КНР і зовнішній торгівлі (підрозділ 3.1 і 3.2). Метод класифікації дозволив
згрупувати подібні за внутрішнім змістом явища і на основі цього
вибудувати чітко структуровану схему дослідження (підрозділи 1.1, 3.3 і 1.3).
За допомогою методу економічного аналізу зроблено аналіз структури
зовнішньої торгівлі КНР (підрозділ 2.1, 2.2 і 2.3).
Інформаційною базою дослідження є постанови урядових органів КНР,
монографічна література та періодичні видання китайських і зарубіжних
учених, статистичні матеріали Державного комітету по статистиці КНР,
Державної служби статистики України, Міжнародного валютного фонду,
UNCTAD.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна отриманих
результатів полягає у визначенні сучасних структурних зрушень у зовнішній
торгівлі КНР та характеру їхнього впливу на розвиток економіки країни в
умовах глобалізації. У процесі дослідження автором було отримано такі
наукові результати, що розкривають його особистий внесок у розроблення
досліджуваних проблем і конкретизують новизну роботи:
вперше:
 запропоновано трактування структури зовнішньої торгівлі як
сукупності сталих зв'язків відносин частин та елементів об'єкта, які
6
забезпечують збереження його основних властивостей при різних зовнішніх і
внутрішніх змінах, характеризується неоднорідністю, певною ієрархією,
складною системою закономірностей і зміною взаємопов'язаних пропорцій
між її складовими, що відбувається під впливом наявного технічного базису,
виробництва, розподілу та обміну відповідно до суспільних потреб, наявних
ресурсів і необхідності у кожній національній системі господарства і світовій
економіці та мають нелінійну структурну динаміку;
 здійснено аналіз структурних зрушень у зовнішній торгівлі Китаю в
цілому і, з Україною зокрема, на основі системи лінійних і квадратичних
коефіцієнтів структурних зрушень, що дозволяє більш рельєфно простежити
структурні зміни у зовнішній торгівлі, оскільки отримані значення
коефіцієнтів, по суті, представляють собою середні темпи приростів питомих
ваг окремих складових частин, зважених за величиною цих частин;
удосконалено:
 трактування поняття категорії “структурні зрушення” через зміну
однопорядкових пропорцій між товарними групами, які є складовими
елементами структури зовнішньої торгівлі країн, що відбуваються під
впливом системи інтернаціоналізованих потреб і економічних інтересів,
мають нециклічну, необоротну природу;
 структурування товарних груп за якими спостерігалися основні
структурні зрушення в експорті України до КНР, що включають чорні
метали, руди, шлаки та золу, органічні хімічні сполуки, котли, машини,
апарати і механічні пристрої, добрива, жири та олії тваринного або
рослинного походження і молоко та молочні продукти і імпорті, що
включають електричні машини і устаткування, взуття, котли, машини,
апарати и механічні пристрої, наземні транспортні засоби, крім залізничних,
чорні метали, одяг текстильний і трикотажний, полімерні матеріали,
пластмаси, і органічні хімічні сполуки, здійснена параметризація цих
структурних зрушень за різними кількісними ознаками, що дозволяє
визначити подальші напрями формування зовнішньоторговельної політики;
 критерії структурних зрушень в економіці КНР, які включають
прискорене зростання основних галузей економіки за рахунок освоєння
імпортних технологій і реалізації загальноекономічної та
зовнішньоторговельної стратегій розвитку, імпортозаміщення, використання
валютно-курсової політики як інструмента конкурентної переваги і
здійснення політики залучення ПІІ у спеціальні економічні зони для
стимулювання зростання високотехнологічного експорту в загальному обсязі
китайського експорту;
набуло подальшого розвитку:
 механізми входження іноземних компаній на внутрішній ринок
Китаю, що стає можливим тільки з товарами, які не піддаються відтворенню
в китайських умовах, або входження в технологічні ланцюжки власне
китайських фірм, що працюють на внутрішній ринок;
7
 система квадратичних коефіцієнтів оцінки структурних зрушень, які
враховують не лише загальну величину структурних змін, але і їхню
однорідність; за інших рівних умов для сукупності, у якій відбуваються
структурні зміни різного порядку, їхня величина буде більшою, тому при
часових порівняннях структурних зрушень у зовнішній торгівлі така оцінка є
доцільною, оскільки вона виступає надійним сигналом у випадках зміни
структури сукупності внаслідок різкого абсолютного збільшення або
зменшення навіть однієї структурної частини;
 синергетична взаємодія механізмів централізованого управління та
планування, ринкових механізмів трансформації національної економіки,
міждержавного регулювання на основі норм ГАТТ/ВТО і регіоналізації
зовнішньоекономічних відносин в рамках АСЕАН на характер структурних
зрушень зовнішньої торгівлі Китаю;
 теоретичне узагальнення класифікації структурних зрушень в
економіці: за історичною ознакою; територіальним (географічним)
охопленням; на рівні індивіда та домашнього господарства (нанорівень),
підприємства і фірми (мікрорівень), галузі та регіону (мезорівень),
національного та світового господарства (макрорівень); зовнішні та
внутрішні; еволюційні і революційні; за структурою відтворення на стадіях
його виробництва, розподілу, обміну та споживання; у розрізі секторів
економіки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх
використання як наукової основи при формуванні макроекономічної
політики ринкових перетворень, зокрема підвищення ефективності
зовнішньоторговельних зв'язків в умовах глобалізаційних процесів.
Основні висновки та рекомендації дисертаційного дослідження
впроваджено у практичну діяльність китайських компаній Jiangxi Foreign
Trade Company (довідка від 15.10.2015), Huagan Foreign Economic and Trade
Company (довідка від 3.11.2015) та Jiangxi Chang Jia Real Estate Development
Co., Ltd. (довідка від 11.09.2015). Теоретичні положення та результати
дисертації впроваджені у практику науково-педагогічної діяльності Software
College of Jiangxi Ahead University (Китай) (довідка від 27.10.2015), а також
кафедри міжнародних фінансів Інституту міжнародних відносин, зокрема:
висновки дисертації щодо динаміки зовнішньої торгівлі, зміни її структури
використані при підготовці навчально-методичних матеріалів із дисциплін
«Міжнародні економічні відносини», «Зовнішньоекономічна діяльність»,
«Міжнародні фінанси», «Сучасні транснаціональні компанії»; окремі
положення дисертації щодо теоретичних аспектів механізму впливу
транснаціональних корпорацій на розвиток експорту та імпорту, структурні
зрушення у зовнішній торгівлі, вплив прямих іноземних інвестицій на
структуру зовнішньої торгівлі КНР та державної структурної політики
використано у навчальному процесі Інституту міжнародних відносин
8
Київського національного університету імені Тараса Шевченка при
викладанні (довідка № 048/11-318 від 6.10.2015).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом власних
досліджень і є самостійною науковою роботою. Усі наукові результати,
викладені в дисертаційній роботі та публікаціях, отримані автором особисто.
Основні положення дисертації знайшли відображення у друкованих працях.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методологічні
положення та висновки дисертації оприлюднені на 9 конференціях різного
рівня, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції студентів,
аспірантів і молодих вчених “Шевченківська весна” (м. Київ, 3 квітня 2014
р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкові, державні та
корпоративні структури в умовах глобальних трансформацій” (м. Одеса, 25 –
27 вересня 2014 р.); Міжнародній науково-практичній конференції
“Соціально-економічна інтеграція України у глобальну інноваційну
економіку: досвід підприємств і регіонів” (м. Черкаси, 26 – 27 вересня 2014
р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Концепція сталого
розвитку економічної та соціальної політики” (м. Київ, 3 – 4 жовтня 2014 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції “Національні моделі
економічних систем: формування, управління, трансформація” (м. Херсон,
10 – 11 жовтня 2014 р.); Міжнародній науково-практичній конференції
“Економічні проблеми сучасності та концепція сталого розвитку держави та
регіонів” (м. Одеса, 17 – 18 жовтня 2014 р.); Міжнародній науковопрактичній конференції “Економічні аспекти розвитку держави: стан,
проблеми, перспективи” (м. Хмельницький, 24 – 25 жовтня 2014 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції “Структурні трансформації
національних економік в умовах глобалізації” (м. Миколаїв, 31 жовтня 2014
р.); ІX Міжнародній науково-практичній конференції “Реформування
економіки України: стан та перспективи” (м. Київ, 25 грудня 2014 р.).
Публікації. Основні наукові положення та результати дисертаційного
дослідження викладено у 13 наукових працях, у тому числі 8 наукових
статтях у провідних наукових фахових виданнях (5,1 д.а.), у 2 наукових
статтях у зарубіжних виданнях (0,8 д.а.) і 5 тезах доповідей, опублікованих у
збірниках міжнародних, всеукраїнських, міжвідомчих, міжвузівських
науково-практичних i науково-теоретичних конференцій (1,12 д.а.).
Загальний обсяг публікацій за темою дисертації становить 6,21 д.а.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі
вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
Основний зміст викладено на 195 сторінках друкованого тексту. Робота
містить 38 таблиць, 6 рисунків, 6 додатків на 76 сторінках. Список
використаних джерел містить 247 найменувань і викладений на 17 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У результаті проведеного наукового дослідження вирішено важливе
наукове завдання формування структури зовнішньої торгівлі КНР та
особливості структурних зрушень у зовнішній торгівлі КНР з Україною.
Результати проведеного дослідження дозволили сформулювати наступні
висновки:
1. Найбільш швидкими темпами розвивалися галузі виробництва пов'язані
із зовнішнім ринком. При цьому, особливо швидкі і прогресивні зрушення в
технології виробництва, у розвитку його наукомістких видів, а також у
створенні нових галузей відбувалися завдяки реалізації експортоорієнтованої
стратегії, яка останні три десятиліття стимулювала виробництво технічно
складних товарів.
2. Для дослідження структури зовнішньої торгівлі застосовуються три
основних напрямки дослідження. Перший – дослідження конкретних
зовнішньоторговельних структур в певних умовах місця і часу для їх точного
кількісного виміру і порівняння, виявлення пропорцій і закономірностей
структури. Другий – аналіз динаміки економічного явища у зовнішній торгівлі,
зміни з плином часу як у кількісному, так і у якісному відношенні. Третій –
аналіз внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків структурних частин між собою і з
іншими об'єктами, вираженими як відносними, так і абсолютними
показниками.
3. Домінантними факторами зміни структури зовнішньої торгівлі Китаю
виступали: ринкові механізми трансформації економіки, за допомогою яких
відбувалося стимулювання найбільш ефективного використання всіх видів
економічних ресурсів і перетворення параметрів економічної структури;
глобалізація, вплив якої спостерігається через фрагментацію та
інтернаціоналізацію промислового виробництва і лібералізації міжнародної
торгівлі і режимів капіталовкладень; господарська діяльність ТНК; циклічні
коливання економічної активності з різним періодом; регіоналізація
195
зовнішньоекономічних стосунків; стратегія економічного розвитку (реалізація
державних середньострокових и довгострокових цільових програм,
спрямованих на глибокі структурні перетворення); валютно-курсова політика;
політика створення і розвитку вільних економічних зон.
4. Особливістю сучасного економічного розвитку Китаю є поєднання
безумовної експортної орієнтацію економіки з величезною ємністю
поступально зростаючого внутрішнього ринку, причому перевагою є
відсутність критичної залежності від експорту. Сучасна структура
зовнішньоторговельних зв'язків КНР все більше відповідає фундаментальним
тенденціям розвитку світового господарства, демонструючи високу
конкурентоспроможність національної економіки на зовнішніх ринках.
Практично всі галузі є конкурентоспроможними і китайські виробники успішно
конкурують з відповідною продукцією провідних світових виробників
5. Майже три чверті іноземного фінансування модернізації і
реструктуризації Китаю припадали на Гонконг, Сінгапур, Тайвань і Аоминь
(Макао). Значна частина решти чверті інвестицій йшла від бізнесу китайських
діаспор, які займали суттєві позиції у господарських структурах цілого ряду
країн Азії, при цьому основна частка ПІІ припадає на обробну промисловість, у
якій різко зростає частка наукоємних галузей виробництва.
6. Найбільш значущі напрямки експорту Китаю – США, Гонконг, Японія,
Республіка Корея, Євросоюз. Причому, якщо зустрічний європейський імпорт
перевищується китайським експортом лише приблизно в півтора рази, то
американський – майже втричі. Це забезпечує Китаю значний “запас міцності”
як в глобальній економіці, так і в світовій політиці і надійно захищає його від
спроб тиску з боку США. В загальному обсязі китайського експорту постійно
зростає частка високотехнологічного експорту. Збільшення експорту машин і
устаткування значно випереджає зростання їх імпорту, в результаті чого
дефіцит зовнішньої торгівлі в цій сфері скоротився і перетворився Китай на
нетто-експортера.
196
7. За 10 років після вступу до СОТ (грудень 2001 р.) частка Китаю на
світовому ринку зросла в 2,4 рази, що перетворило Китай на першу країнуекспортера у світі і на другу країну-імпортера. Показники зростання імпорту та
експорту Китаю за 10-річний період після вступу до СОТ найвищі показники у
світі за аналогічний період. Структура експорту КНР у 2001-2013 рр. змінилася
менш суттєво, ніж структура імпорту. Частка високотехнологічного експорту в
загальному обсязі китайського експорту перевищила 30%. Неухильно
підвищується ступінь локалізації експортованої продукції, яка досягла 60%.
8. Політика імпортозаміщення та зміцнення економічного суверенітету
Китаю залишається в цілому успішною. При всій величезній і зростаючій
залежності від імпортної сировини, питома вага Китаю в світовому імпорті в
довгостроковому плані знижується і стала помітно менше його частка у
світовому споживанні. На ринок Китаю можна прорватися тільки з товарами,
що не піддаються відтворенню в китайських умовах. Корпорації третіх країн
можуть отримати вигоди від збільшення китайського споживання насамперед
не прямим імпортом в Китай, а лише входженням в технологічні ланцюжки
власне китайських фірм, що працюють на внутрішній ринок.
9. Аналіз експорту України в КНР та імпорту КНР з інших країн дозволяє
зробити висновок про те, що серйозні структурні зміни в імпорті Китаю з
України не відбувалися та були в рамках базових фундаментальних тенденцій
розвитку китайської економіки, і були суттєвими. В основному вони
торкнулися тих товарних груп, які мали високу додану вартість, і частка яких у
експорті з України до Китаю за розглянутий період різко знизилася. В
аналізований період зростала частка товарних груп сировинного характеру.
Серед вкрай нестабільних товарних груп в експорті України до Китаю у 2001-
2013 рр., виділяються дві – це чорні метали та руди, шлаки та зола, абсолютні
структурні зміни яких в окремі роки перевищували десятки відсотків. Суттєві
структурні зрушення в експорті України в Китай спостерігалися за товарними
позиціями: органічні хімічні сполуки, котли, машини, апарати і механічні
пристрої, добрива, жири та олії тваринного або рослинного походження і
197
молоко та молочні продукти. Це свідчить про те, що зовнішня торгівля України
з Китаєм стає більш подібною за структурою на ту, яка є характерною для
торгівлі країн, що розвиваються, з розвинутими країнами.
10. Абсолютні зміни структури імпорту України за окремими товарними
позиція не мали таких високих значень як при експорті. Високі коливання
структури торкнулися наступних товарних груп: електричні машини і
устаткування, взуття, котли, машини, апарати и механічні пристрої, наземні
транспортні засоби, крім залізничних, чорні метали, одяг текстильний,
полімерні матеріали, пластмаси, одяг трикотажний і органічні хімічні сполуки.