Чернишова Тетяна Іванівна. Клініко-інструментальні та біохімічні зіставлення при церебральних ішеміях у хворих молодого віку

Краткое описание

Чернишова Тетяна Іванівна. Клініко-інструментальні та біохімічні зіставлення при церебральних ішеміях у хворих молодого віку: дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / АМН України; Інститут неврології, психіатрії та наркології. - Х., 2005.

Чернишова Т. І. Клініко-інструментальні та біохімічні зіставлення при церебральних ішеміях у хворих молодого віку. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю: 14.01.15 — нервові хвороби. — Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України. — Харків, 2005.
Дисертація присвячена співставленню клініко-інструментальних та біохімічнічних показників у молодих хворих з церебральними ішеміями, та розробці профілактичних заходів з урахуванням виявлених змін.
Завдяки проведеним дослідженням були визначені фактори, що впливають на перебіг і наслідки церебральних ішемій у молодих хворих, виявлені характерні клінічні ознаки, особливості показників гемостазу та ліпідного обміну залежно від виду церебральної ішемії. Встановлено, що наявність антифосфоліпідного синдрому і метаболічного синдрому Х погіршують перебіг і наслідки церебральних ішемій у молодих хворих. Проведений кореляційний аналіз між тяжкістю стану та даними гемостазу й ліпідного обміну. Запропонована тактика вторинної профілактики церебральних ішемій в осіб молодого віку.

У дисертації на підставі комплексного клініко-інструментально-біохімічного обстеження наведено теоретичне обґрунтування й нове рішення наукового завдання: визначені фактори, що впливають на перебіг і наслідки церебральних ішемій у молодих хворих, виявлені особливості показників гемостазу й ліпідного обміну залежно від виду церебральної ішемії з метою розробки практичних рекомендацій з діагностики й профілактичної тактики церебральних ішемій у осіб молодого віку.
Проведені дослідження показують, що інсульти в молодому віці за механізмом розвитку відрізняються гетерогенністю й різноманіттям факторів ризику, якими були: артеріальна гіпертензія (56,0%), паління (49,5%), поразка магістральних артерій голови (28,0%), кардіогенні захворювання (24,0%), атеросклероз (22,2%), дефіцит ПС (6,6%), алкоголізм (4,2%), дефіцит АТІІІ (4,2%), масивна кровотеча (2,4%), цукровий діабет (1,7%), васкуліт (1,7%), вагітність із патологічним перебігом (0,85%), прийом оральних контрацептивів (0,85%), анафілактичний шок (0,85%). Найбільш несприятливий перебіг захворювання відзначався у віковій групі 35-44 років.
Клінічно церебральні ішемії у молодих хворих мають різноманітні клінічні прояви, більш сприятливий перебіг та кращій результат порівнянно з хворими старших вікових груп.
Істотними змінами показників гемостазу, що впливають на результат захворювання, були:підвищеннярівня фібриногену, міжнародного нормалізованого відношення, Хагеман-залежного фібринолізу, розчинних фібрин-мономерних комплексів;зниженнярівня активованого тромбопластинового часу, активованого часу рекальцифікації, плазміногену.

Значущими змінами показників ліпідного обміну були:підвищеннярівня холестерину крові, коефіцієнта атерогенності;зниженнярівняхолестерину ліпопротеїдів високої щільності.

Наявність метаболічного синдрому Х (11,1%) та антифосфоліпідного синдрому (4,4%) погіршують перебіг і наслідки церебральних ішемій у молодих хворих.
При комплексному інструментальному обстеженні визначено найбільш тяжкий перебіг захворювання у хворих на ішемічний інсульт у басейні лівої середньої мозкової артерії з геморагічною трансформацією, та з множинними оклюзіями або гемодинамічно значущими стенозами магістральних артерій голови.
Для хворих з транзиторними ішемічними атаками та ішемічними інсультами була характерна гіперкоагуляція, про що свідчили міцні кореляційні зв’язки між показниками тромбоцитарної та І фази коагуляційної ланки гемостазу. Для хворих з ішемічними інсультами крім гіперкоагуляції відзначалися кореляційні зв’язки між показниками ІІ фази коагуляційної ланки та фібринолізу, які вказували на активацію тромбоутворення та пригнічення фібринолізу. У хворих з наслідками інсультів зберігалися стійкі зв’язки, які свідчили про пригнічення фібринолізу.
Зважаючи на те, що тривалий час після гострого порушення мозкового кровообігу у молодих хворих зберігається пригнічення протизгортальної системи, необхідно велику увагу приділяти вторинній профілактиці.