Черняга-Ройко Уляна Петрівна. Прогностичне значення показників варіабельності ритму серця та добових коливань артеріального тиску у хворих, які перенесли інфаркт міокарда

Краткое описание

Черняга-Ройко Уляна Петрівна. Прогностичне значення показників варіабельності ритму серця та добових коливань артеріального тиску у хворих, які перенесли інфаркт міокарда : Дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. — Л., 2006. — 169арк. — Бібліогр.: арк. 147-162

Черняга-Ройко У.П. Прогностичне значення показників варіабельності ритму серця та добових коливань артеріального тиску у хворих, які перенесли інфаркт міокарда. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 Кардіологія. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена вивченню прогностичного значення показників варіабельності ритму серця (ВРС) та добових коливань артеріального тиску у хворих, які перенесли інфаркт міокарда (ІМ). Обстежено 115 хворих із гострим першим ІМ, віком 2771 рік (медіана віку 55 років), з них у 70 хворих (60.9%) діагностували ІМ із зубцем Q, у 45 (39,1%) осіб без зубця Q. У всіх хворих спостереження тривало принаймні впродовж шести місяців після розвитку ІМ., у 51 хворого (44,4%) 7-25 місяців, в 11 (9,6%) хворих 25-30 місяців. Показано доцільність оцінки показників ВРС та проведення добового моніторування артеріального тиску у хворих на ІМ на 7-10-ту добу та через шість місяців після перенесеного захворювання з метою стратифікації післяінфарктного ризику. Виявлені найбільш інформативні показники ВРС для прогнозування несприятливого перебігу післяінфарктного періоду. Уточнено особливості впливу медикаментозної терапії на показники ВРС в динаміці і підтверджено доцільність сумісного тривалого призначення інгібіторів АПФ та бета-адреноблокаторів у хворих на ІМ. Встановлено, що підвищений ступінь добових коливань систолічного артеріального тиску через 6 місяців після початку захворювання понад 16 мм.рт.ст. асоціюється з більшою імовірністю виникнення ускладнень при подальшому спостереженні.

Дисертація містить нове рішення завдання стратифікації ризику у хворих, які перенесли ІМ, шляхом оцінки змін показників варіабельності ритму серця і ступеня добових коливань артеріального тиску в післяінфарктному періоді та встановлення прогностичного значення цих змін при тривалому спостереженні.
1. У хворих на перший гострий неускладнений ІМ на 7-10-ту добу захворювання, порівняно зі здоровими особами, спостерігається зниження часових та спектральних показників ВРС. Середньодобові показники SDANN та LF/HF з найвищою достовірністю дозволяють виявити порушення вегетативної регуляції серцевого ритму у хворих на ІМ.
2. Для прогнозування несприятливого госпітального перебігу гострого ІМ достатній обсяг аналізу ВРС передбачає оцінку наступних показників: SDNNindex, SDANN, rMSSD, LF/HF та VLF. Сумісна оцінка часових показників ВРС SDNNindex, SDANN, rMSSD має високу специфічність (94,7%) для прогнозування виникнення систолічної дисфункції лівого шлуночка у госпітальному періоді, втім для передбачення розвитку дискінетичних порушень сегментарної скоротливості ЛШ достатньо оцінити SDNNindex та SDANN.
3. Показники SDNN index, SDANN, LF/HF і VLF, визначені на 7-10-ту добу захворювання, високоінформативні для довготривалого прогнозу перебігу післяінфарктного періоду. На основі багатофакторного дискримінантного аналізу встановлено, що наявність післяінфарктної стенокардії, вік понад 60 років, SDANN у пасивний період доби нижче 70 мс, наявність ішемії при ХМ ЕКГ та розвиток дискінезія ЛШ є незалежними факторами несприятливого довготривалого прогнозу із загальною точністю моделі 83,5%.
4. Незалежними факторами, які визначають зміни стану ВРС у пацієнтів з гострим ІМ на 7-10-ту добу захворювання є вік, ЧСС, наявність зубця Q при ІМ.
5. Оцінка стану ВРС через 6 місяців після виникнення ІМ інформативна для передбачення несприятливого прогнозу у пізні терміни ІМ. Незалежне значення для прогнозування ускладнень після 6 місяців мали SDNN index, LF/HF і VLF, а також вік понад 60 років, наявність ранньої післяінфарктної стенокардії та виникнення дискінезії ЛШ у госпітальному періоді, із загальною точністю моделі 79,3%.
6. Ступінь відновлення показників ВРС через 6 місяців після початку ІМ залежить від проведеного лікування. Сумісне застосування іАПФ та БАБ найбільш сприятливо впливає на показники ВРС.
7. У 66,7% хворих на гострий ІМ без артеріальної гіпертензії на 7-10-ту добу захворювання на фоні здійснюваного лікування реєструється монофазна крива добових коливань АТ. Підвищений ступінь добових коливань систолічного АТ через 6 місяців після початку захворювання асоціюється з більшою імовірністю виникнення ускладнень при подальшому спостереженні.