Чиньона Інна Ігорівна Особливості впливу тривожності на розвиток соціального інтелекту студентів

Краткое описание

Чиньона Інна Ігорівна, аспірант кафедри загальної та соціальної психології Херсонського державного універси­тету МОН України: «Особливості впливу тривожності на розвиток соціального інтелекту студентів» (19.00.05 - со­ціальна психологія; психологія соціальної роботи). Спец­рада Д 29.051.11 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
…………………………………………8
ВСТУП………………………………………………..……….….………….…....9
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи вивчення впливу тривожності на розвиток соціального інтелекту в сучасній психологічній науці……………………………………………………………………………...17
1.1. Соціальний інтелект як професійно-важлива якість у процесі
навчання студентів у вищій школі…………………….…………..…17
1.1.1. Історія виникнення та становлення поняття соціального
інтелекту……………………………………………………………17
1.1.2. Аналіз сучасних теоретико-методологічних підходів вивчення
поняття «соціальний інтелект»………………………………...…24
1.1.3. Місце і роль соціального інтелекту у період професійного
становлення студентів……………………………………….….…32
1.2. Теоретичне обґрунтування феномена тривожності………….…...…37
1.2.1. Вивчення поняття тривожності у сучасній зарубіжній та
вітчизняній психології……………………………………….….…37
1.2.2. Тривожність як індивідуальна властивість особистості……........ 44
1.3. Особливості впливу тривожності на розвиток соціального інтелекту: структурно-функціональна модель…………………………….….…49
Висновки до першого розділу……………………………………………….….58
РОЗДІЛ 2. Методологічне і методичне забезпечення емпіричного
дослідження впливу тривожності на розвиток соціального інтелекту
студентів…………………………………………………………………………60
2.1. Визначення емпіричних критеріїв впливу тривожності на розвиток соціального інтелекту студентів……………………….60
2.2. Обґрунтування комплексу застосованих методів і діагностичних методик дослідження впливу тривожності на розвиток
соціального інтелекту студентів…………......................................69
2.3. Особливості вибірки дослідження впливу тривожності на розвиток соціального інтелекту………………………...................78
Висновки до другого розділу ………………………………………………..…84
РОЗДІЛ 3. Специфіка та характер взаємозв’язку тривожності і
соціального інтелекту студентів…………………………………………..….86
3.1. Зміст та аналіз психологічних результатів емпіричного
дослідження…………………………………………………...……86
3.2. Взаємозв’язок тривожності та соціального інтелекту студентів
різних спеціальностей……………………………………………118
3.3. Реалізація тренінгової програми розвитку соціального інтелекту як детермінанти професійного становлення студентів………...131 3.3.1. Методологічні засади, зміст і процедура соціально-
психологічного тренінгу……………………………..……131
3.3.2. Визначення ефективності тренінгової програми розвитку соціального інтелекту як детермінанти професійного
становлення студентів……………………………………..152
Висновки до третього розділу…..……..…………….…………………...……161
ВИСНОВКИ……………………………………………………………............164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………….………………..167
ДОДАТКИ…………………………...…………………………………………197
Додаток А………………………………………………………………………197
Додаток Б……………………………………………………..……………..…201

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове розв’язання наукової проблеми визначення особливостей впливу тривожності на розвиток соціального інтелекту студентів. Результати дослідження дозволили зробити такі висновки.
1. Теоретико-методологічний аналіз сучасних підходів до вивчення проблеми дослідження показав, що соціальний інтелект представляє собою системно детерміновану якість, і, володіючи цілісністю, може виступати як пізнавальний феномен, який пов’язаний з іншими системними якостями
людини як самоорганізуюча психологічна система. Визначено, що соціальний інтелект виступає одним із найважливіших компонентів життєдіяльності людини, дає можливість розуміти себе, забезпечує вірне розуміння вчинків людей, їхні вербальні і невербальні реакції, виступає як важлива когнітивна складова в структурі комунікативних здібностей особистості. Систематизація наукових поглядів щодо вивчення тривожності ґрунтується на необхідності розглядати не тільки її деструктивний вплив, але й як невід’ємний фактор розвитку особистості. Констатовано, що тривожність, як індивідуальна властивість особистості, є складним, полідетермінованим психічним утворенням, яке проявляється на емоційному, когнітивному та поведінкових рівнях.
2. Розроблено структурно-функціональну модель впливу тривожності на розвиток соціального інтелекту студентів. Показано, що інтегративні системи когнітивно-емоційної активності психіки, які забезпечують здійснення комунікативних процесів та соціальної поведінки особистості, залежать від психоемоційного стану людини. Встановлено, що тривожність як складне, полідетерміноване психічне утворення, проявляється у вигляді конструктивного або деструктивного чинника регуляції поведінки особистості в соціумі. З’ясовано, що надмірний рівень тривожності проявляється як загальна дезорганізація поведінки і діяльності, заважає нормальному розвитку і продуктивній взаємодії. Доведено, що зниження тривожності на всіх рівнях її активності забезпечує ефективне функціонування всіх показників соціального інтелекту.
3. Визначено вплив тривожності на розвиток соціального інтелекту студентів в деструктивному та конструктивному напрямках. Виявлено, що показники соціального інтелекту у студентів професій типу «людиналюдина» вищі, у порівнянні зі студентами професій типу «людина-знакові системи» та «людина-природа». І навпаки, високий рівень тривожності найбільш властивий студентам професій типу «людина-природа».
З’ясовано, що оптимальний рівень тривожності забезпечує успішність соціальної адаптації, ефективність міжособистісної взаємодії; включає здатність до комплексного аналізу ситуацій спілкування, емоційної саморегуляції, здійснення організаційно-комунікативної діяльності. Надмірний рівень тривожності призводить до порушення в особистісному і професійному становленні, що перешкоджає гармонійному розвитку особистості, її діяльності та спілкуванню, обумовленими соціальним інтелектом.
4. Розроблено та апробовано соціально-психологічну програму розвиткусоціального інтелекту, як детермінанти професійного становлення студентів, що являє собою цілісну систему, яка складається з ціннісно-цільового, змістовно-методологічного, організаційного, функціонально-мотиваційного, результативного блоків. Доведено ефективність та доцільність впровадження програми і показано позитивну динаміку показників соціального інтелекту ( соціального прогнозування; здатності до саморегуляції емоційного стану; соціальної адаптації). Ефективність апробованої соціально-психологічної
програми підтверджена також зниженням загального рівня (прояву) тривожності, ситуативної та особистісної тривожності майбутніх фахівців різних профілів навчання.
Перспективи подальшого дослідження. Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів вирішення проблеми особливостей впливу тривожності на розвиток соціального інтелекту студентів.
Перспективи подальших наукових пошуків вбачаються у розробці корекційно -розвивальної програми оптимізації індивідуального професійного розвитку соціального інтелекту і особистісних чинників розвитку соціального інтелекту студентів шляхом урегулювання та зниження рівня тривожності.