Чистовська Ірина Петрівна. Формування педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління

Краткое описание

Чистовська Ірина Петрівна. Формування педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Національна академія оборони України. — К., 2006. — 226арк. — Бібліогр.: арк. 153-171

Чистовська І.П.Формування педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 Теорія і методика професійної освіти”. Національна академія оборони України, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання щодо формування педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління засобами технології навчання. У роботі обґрунтовано концептуальні положення стосовно сутності, змісту, структури педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління; розроблено критерії оцінки рівнів її сформованості; розроблено, обґрунтовано, експериментально перевірено технологію особистісно орієнтованого навчання, яка сприяє формуванню педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління; розроблено практичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо формування педагогічної компетентності слухачів у навчально-виховному процесі вищих військових навчальних закладів.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечуються виваженим методологічним підходом до вирішення наукового завдання, використанням комплексу методів, які відповідають предмету, меті, завданням дослідження; кількісним і якісним аналізом результатів дослідження; підвищенням рівнів педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління.

У процесі дослідження одержано низку важливих наукових і практичних результатів, які вирішують наукове завдання формування педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління засобами технології навчання, що має істотне значення для теорії і методики професійної освіти.
На основі здійсненого дослідження зроблено такі узагальнюючі висновки:
1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування педагогічної компетентності засвідчив, що зміст і технології формування педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління не мають відповідного теоретичного обґрунтування. Тому виникла потреба в обґрунтуванні та конкретизації змісту і структури педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління, а також науковому пошуку шляхів, які б забезпечували необхідний рівень їхньої педагогічної компетентності.
У результаті теоретичного аналізу різних підходів до формування педагогічної компетентності з’ясовано, що педагогічна компетентність майбутніх магістрів військового управління це інтегративна властивість особистості, яка включає сукупність знань, навичок, умінь у психолого-педагогічній галузі, здатність впливати на процес розвитку і саморозвитку соціально-ціннісних характеристик особистості військовослужбовців, дозволяє виконувати соціально-ціннісні функції у військовому колективі, попереджувати й усувати прояви негативної поведінки підлеглих.
Структура педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління являє собою єдність чотирьох компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, комунікативного і рефлексивного.
2. Для діагностування рівнів сформованості педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління було визначено й обґрунтовано критерії її оцінювання за відповідними показниками:
потреба у педагогічній діяльності, спрямованість на педагогічну діяльність, ініціація спілкування, активне включення у спілкування, інтерес до навчання і виховання підлеглих (мотиваційно-ціннісний критерій);
знання про педагогічну діяльність, застосування педагогічних знань при вирішенні завдань у різних військово-педагогічних ситуаціях, навички та вміння організовувати педагогічний процес (когнітивний критерій);
культура педагогічного спілкування та поведінки, толерантне сприйняття співрозмовника (комунікативний критерій);
адекватна самооцінка педагогічної діяльності, корекція власної поведінки, педагогічного впливу на підлеглих (рефлексивний критерій).
Вибір критеріїв і показників, які найбільш повно характеризують педагогічну компетентність майбутніх магістрів військового управління, дав можливість визначити рівні її сформованості: інтуїтивний (низький), нормативний (середній), активний (високий), креативний (вищий).
3. Обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють формуванню педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління:
чітка цільова спрямованість у вивченні психолого-педагогічних дисциплін, що дозволяє слухачам визначати ціль кожної навчальної теми, змістовного модуля, творчо ставитися до набуття у ВВНЗ власного досвіду педагогічної діяльності;
системне змістовне забезпечення навчального процесу, що передбачає формування у майбутніх магістрів військового управління умінь дослідження, прогнозування, оцінювання власної педагогічної діяльності та дає їм можливість пізнати структуру педагогічних дій;
організаційно-методичне забезпечення навчального процесу, що дає можливість сформувати у майбутніх магістрів військового управління уміння здійснювати відбір методів, форм, засобів навчання і виховання підлеглих, адекватних цілям, віковим та індивідуальним особливостям;
конструктивна операційно-діяльнісна спрямованість у вивченні психолого-педагогічних дисциплін, що сприяє формуванню у майбутніх магістрів військового управління педагогічних умінь і навичок з урахуванням формування в них творчого педагогічного мислення, підвищення рівня педагогічної культури, рефлексії, діалогічної структури взаємодії НПП і слухачів;
мотиваційно-ціннісна орієнтація слухачів, що сприяє формуванню їх позиції до змісту навчання, смислових орієнтирів, цілей навчання, способів взаємодії між учасниками навчально-виховного процесу.
4. Результати педагогічного експерименту свідчать, що реалізація спроектованої технології ООН у навчально-виховному процесі ВВНЗ сприяє формуванню педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління.
Так, вищий і високий рівні сформованості педагогічної компетентності слухачів, при застосуванні технології особистісно орієнтованого навчання в експериментальних групах збільшився з 30,31% до 43,56% (на 13,25%), кількість слухачів з низьким рівнем зменшилася з 39,02% до 21,97% (на 17,05%). У контрольних групах вищий і високий рівень педагогічної компетентності слухачів збільшився з 15% до 20% (на 5%), середній рівень з 35% до 40% (на 5%), а кількість слухачів з низьким рівнем педагогічної компетентності зменшилася з 50% до 40% (на 10%). В експериментальних групах кількість слухачів із вищим і високим рівнем педагогічної компетентності зросла на 8,25% більше, ніж у контрольних. Отримано позитивну динаміку рівнів сформованості педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління, що свідчить про ефективність запропонованої нами технології особистісно орієнтованого навчання.
5. Подані у дослідженні організаційно-педагогічні основи розробки та застосування технології ООН з метою формування педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління дають можливість науково-педагогічним працівникам ВВНЗ на науковій основі вирішувати цю проблему, а застосування практичних рекомендацій щодо її проектування, конструювання та реалізації дозволяє підвищити якість педагогічної підготовки військових фахівців.
Викладені в дослідженні результати теоретичного аналізу, проведений педагогічний експеримент, в цілому, підтвердили висунуту гіпотезу дослідження. Однак вони не претендують на остаточне та вичерпне вирішення наукового завдання щодо формування педагогічної компетентності майбутніх магістрів військового управління засобами технології навчання.
Перспективними напрямами подальшого дослідження є: дослідження закономірностей, принципів, умов формування педагогічної компетентності і педагогічної культури майбутніх магістрів військового управління на основі взаємозв’язку та взаємозумовленості їх становлення і розвитку, подальший розвиток та обґрунтування інноваційних педагогічних технологій підготовки слухачів ВВНЗ на основі особистісно орієнтованої концепції навчання тощо.