Чумаченко Василь Анатолійович Розга­лужені водорозчинні полімери для створення металовмісних наносистем

Краткое описание

Чумаченко Василь Анатолійович, інженер II категорії Науково-навчального хіміко-біологічного центру Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Розга­лужені водорозчинні полімери для створення металовмісних наносистем» (02.00.06 - хімія високомолекулярних сполук). Спецрада Д 26.001.25 у Київському національному універси­теті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ЧУМАЧЕНКО ВАСИЛЬ АНАТОЛІЙОВИЧ
УДК 541.6+549.2+544.169+678.745.8
РОЗГАЛУЖЕНІ ВОДОРОЗЧИННІ ПОЛІМЕРИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ
МЕТАЛОВМІСНИХ НАНОСИСТЕМ
02.00.06 – хімія високомолекулярних сполук
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук
Науковий керівник:
КУЦЕВОЛ НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
доктор хімічних наук,
провідний науковий співробітник
Київ-2017
2
ПЕРЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 6
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1 ПОЛІМЕРИ НЕЛІНІЙНОЇ БУДОВИ ЯК
ПЕРСПЕКТИВНІ МАТРИЦІ В НАНОТЕХНОЛОГІЯХ
15
1.1. Основні підходи до синтезу полімерів нелінійної будови 17
1.2. Ce4+ як ініціатор для синтезу прищеплених полімерів 15
1.3.Фізичні властивості розгалужених полімерів 18
1.3.1.Ключові параметри розгалужених полімерів 18
1.3.2.Фізичні властивості розгалужених полімерів у розведеному
розчині
19
1.3.3.Особливості конформаційних переходів у розгалужених
полімерних системах
21
1.4.Методи дослідження конформаційних переходів у розгалужених
полімерних системах
23
1.4.1.Прямі фізико-хімічні методи дослідження полімерних щіток 23
1.4.2.Методи розсіювання для дослідження розгалужених полімерів 27
1.4.2.1.Рентгенівське та нейтронне розсіювання 27
1.4.2.2.Світлорозсіювання 29
1.5.Наносистеми, що містять макромолекули 30
1.5.1.Наночастинки металів в присутності макромолекул 30
1.5.2. Поверхневий плазмонний резонанс металічних наночастинок 31
1.6.Наноносії для цільової доставки ліків 32
1.6.1.Фотодинамічна терапія злоякісних пухлин із застосуванням
наночастинок золота
36
РОЗДІЛ 2 ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 39
2.1. Синтез кополімерів Д-ПAA 40
2.2.Синтез кополімерів Д-ПІПАА 40
2.3.Синтез наночастинок в розгалужених полімерних матрицях 41
2.3.1.Синтез наночастинок срібла 41
3
2.3.2.Синтез наночастинок золота 41
2.3.3.Синтез наночастинок кадмій сульфіду 41
2.3.4.Синтез нанокомпозитного матеріалу Au/CdS 42
2.4.Методи дослідження полімерів і наносистем 42
2.4.1Динамічне світлорозсіювання 42
2.4.2.Мультикутове динамічне світлорозсіювання 43
2.4.3.Малокутове рентгенівське розсіювання 43
2.4.4.Просвічуюча електронна мікроскопія 44
2.4.5.Гель-проникна хроматографія 44
2.4.6.UV-vis спектроскопія 45
2.4.7.Спектрофлуориметрія 45
2.5.Визначення фотодинамічної активності нанокомпозиту
фотосенсибілізатора з наночастинками золота
45
2.6.Математична та статистична обробка експериментальних даних 46
2.6.1.Розрахунки розподілу компонентів наносистем за
гідродинамічними розмірами
46
2.6.2.Використання теорії Мі для розрахунку розмірних характеристик
наносистем, що містять наночастинки срібла або золота
49
2.6.3.Статистична обробка ПЕМ (ТЕМ) зображень 51
РОЗДІЛ 3 СИНТЕЗ ТА ОСОБЛИВОСТІ МОЛЕКУЛЯРНОЇ
БУДОВИ ЗІРКОПОДІБНИХ КОПОЛІМЕРІВ Д-ПАА ТА ДПІПАА
52
3.1. Зіркоподібні кополімери Д6-ПААn 52
3.2. Зіркоподібні кополімери Д20(70)-ПІПАА 57
3.2.1. Синтез та особливості будови кополімерів Д20(70)-ПІПАА 57
3.2.2. Вплив молекулярної структури кополімерів Д-ПNІПАА на
особливості фазового переходу в області НКТР
61
РОЗДІЛ 4 ЗОЛІ СРІБЛА, СИНТЕЗОВАНІ В МАТРИЦЯХ Д-ПАА 67
4.1. Вплив відновника та макромолекулярної структури полімерної 67
4
матриці Д-ПАА на характеристики наносистем
4.1.1.Золі срібла, синтезовані з використанням гідразин гідрату як
відновника
67
4.1.2.Золі срібла, синтезовані з використанням глюкози як відновника 70
4.1.3.Золі срібла, синтезовані з використанням аскорбінової кислоти як
відновника
77
4.1.4.Золі срібла, синтезовані з використанням водню як відновника 78
4.2.Валідація методів визначення розмірних характеристик золів,
синтезованих в полімерних матрицях
80
4.2.1.УФ та видима спектроскопія 82
4.2.2.Динамічне світлорозсіювання 86
4.2.3.Малокутове рентгенівське розсіювання 88
РОЗДІЛ 5 НАНОЧАСТИНКИ Au, СdS ТА НАНОКОМПОЗИТ
Au/CdS в МАТРИЦІ Д6-ПАА5
91
5.1.Особливості структури наночастинок Аu, СdS та нанокомпозиту
Аu/CdS в матриці Д6-ПАА5
92
5.2.Оптичні властивості наночастинок Аu, СdS та нанокомпозиту
Аu/СdS в матриці Д6-ПАА5
98
РОЗДІЛ 6 ЗОЛІ ЗОЛОТА ТА СРІБЛА, СИНТЕЗОВАНІ В
ТЕРМОЧУТЛИВІЙ РОЗГАЛУЖЕНІЙ МАТРИЦІ Д70-ПІПАА15
103
6.1.Наносистема Ag/Д70-ПІПАА15 103
6.2.Наносистема Au/Д70-ПІПАА15 110
РОЗДІЛ 7 КОПОЛІМЕРИ Д-ПАА ЯК МАТРИЦІ ТА НАНОНОСІЇ
ДЛЯ СТВОРЕННЯ НАНОКОМПОЗИТІВ ДЛЯ
ПРОТИПУХЛИННОЇ ТЕРАПІЇ
116
7.1.Біосумісність кополімерів Д-ПАА 116
7.2. Нанокомпозити Д-ПАА/цисплатин 116
7.3. Нанокомпозити для фотодинамічної протипухлинної терапії 122
7.3.1.Розмір і форма наночастинок у складі композиту Д70- 122
5
ПАА15(ПЕ)/Au
7.3.2.Агрегативна та седиментаційна стійкість наносистеми Au/Д70-
ПАА15(ПЕ)
124
7.3.4.Нанокомпозит Д70-ПАА15(ПЕ)/Au/ФС 127
7.4.Фотодинамічна активність нанокомпозиту Д70-ПАА15(ПЕ)/Au/ФС 131
ВИСНОВКИ 133
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 135
6
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
Д-ПАА - декстран-поліакриамід
Д-ПІПАА - декстран-полі-N-ізопропілакриламід
SEC – Size exclusion chromatography - гель-проникна хроматографія із
детекторами світлорозсіювання (LS), рефрактометром (Rf) та віскозиметром
ПЕМ – просвічуюча електронна мікроскопія
DLS – Dynamic light scattering - динамічне світлорозсіювання
UV-Vis – УФ та видима спектроскопія, спектроскопія поглинання
ФЛ – фотолюмінесценція
SAXS – Small Angle X-Ray Scattering - малокутове розсіювання
рентгенівських променів
ФС – фотосенсибілізатор
ФДТ – фотодинамічна терапія
7
ВСТУП
Актуальність теми. Водорозчинні біосумісні полімери нелінійної
молекулярної архітектури та гетерогенні наносистеми на їх основі є
перспективними матеріалами біомедичного призначення, які можуть
використовуватись для цільової доставки ліків, як маркери для діагностики,
як багатокомпонентні наносистеми, які значно підвищують терапевтичний
ефект при зниженні побічного руйнівного впливу на здорові клітині при
протипухлинній терапії. Розгалужені полімери у порівнянні з їх лінійними
аналогами мають певні переваги, так як завдяки особливостям молекулярної
будови, мають підвищену локальну концентрацію функціональних груп, а
структура полімеру піддається контролю та регулюванню ще на етапі
синтезу. Сучасні підходи в полімерній хімії дозволяють створити
розгалужені полімери з добре визначеною структурою, які здатні реагувати
на різноманітні фактори, такі як температура, рН, іонна сила, хімічне та
біологічне оточення. Створення гібридних матеріалів на основі розгалужених
біосумісніх полімерних матриць, які містять металеві наночастинки з
певними оптичними властивостями розширюють спектр застосування таких
наносистем для фотодинамічної та фототермічної протипухлинної терапії.
Синтез розгалужених полімерів часто потребує застосування дорогих
реагентів надвисокої чистоти і специфічного лабораторного обладнання.
Необхідність використання нестійких ініціаторів та регуляторів
полімеризації практично унеможливлює синтез полімерів складної
архітектури в значних кількостях, крім того полімерні матриці біомедичного
призначення повинні мати певний розмір макромолекул, а отже певну
контрольовану молекулярну масу. Тому вкрай актуальними є підходи, які
дозволяють спростити процедуру синтезу полімерних матеріалів нелінійної
архітектури, а також регулювати їх молекулярну структуру.
При створенні наносистем біомедичного призначення з використанням
полімерів необхідно враховувати, що системи мають бути біосумісними,
8
придатними до проникнення крізь біологічні бар’єри, сприяти кращому
засвоєнню препаратів та зменшувати побічні ефекти токсичних препаратів, а
також мають бути придатними до довготривалого зберігання. Комплексне
вирішення цих проблем є непростим завданням, так як гібридні
наноматеріали та полімери розгалуженої будови є складними об’єктами для
дослідження. Коректне визначення, аналіз структури та поведінки таких
багатокомпонентних систем, потребує застосування найсучасніших методів
та порівняння результатів, отриманих з використанням різних підходів і
математичних моделей. Наявність чисельних питань в області синтезу,
впливу молекулярної структури розгалужених полімерів на формування і
властивості гібридних металовмісних наносистем спонукала автора даної
роботи до проведення досліджень в цьому напрямку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами.
Дисертаційну роботу виконано на кафедрі хімії високомолекулярних
сполук хімічного факультету Київського національного університету імені
Тараса Шевченка в рамках держбюджетних тем №14БП037-05
«Наностуктурні високомолекулярні сполуки, композити, їх компоненти та
комплекси для застосування в інформаційних, біотехнологіях та сонячній
енергетиці», №16БФ037-04 «Дизайн нових мультифункціональних полімерів,
наносистем та нанокомпозитів для інноваційних технологій в інформатиці,
енергозбереженні, екології та медицині», а також за фінансової підтримки
Міністерства освіти і науки для стажування для студентів в рамках
“Програми 100+100+100” (2012 р.); фінансової підтримки проф. М. Равізо
(Інститут Шарля Садрона, м. Страсбург, Франція) для короткострокового
стажування (2014 р.) та проф. О.Шийчука з університету м. Бідгощ, Польща
(2015 р.).
Мета та завдання дослідження. Метою роботи був синтез
полімерних біосумісних зіркоподібних матриць з декстрановим ядром та
прищепленими ланцюгами різної хімічної природи, а саме кополімерів
декстран-поліакриамід (Д-ПАА) та декстран-полі-N-ізопропілакриламід (Д-
9
ПІПАА); створення на їх основі стійких гібридних наносистем, які містять
наночастинки Ag, Au, CdS, Au/CdS; їх характеризування та тестування на
активність для протипухлинної терапії.
У відповідності до поставленої мети вирішували наступні завдання:
 Синтез та аналіз молекулярних характеристик та структури розгалужених
зіркоподібних кополімерів декстран-поліакриламід (Д-ПАА) та декстранполі-N-ізопропілакриламід (Д-ПІПАА) з різним розміром декстранового
ядра та різною кількістю прищеплених ланцюгів.
 Дослідження процесу конформаційного переходу в області нижньої
критичної температури розчинення (НКТР) для кополімерів Д-ПІПАА.
 Синтез наночастинок срібла та золота в матрицях Д-ПАА з
використанням різних відновників (в тому числі “зеленій синтез”);
визначення розмірів та спектральних характеристик наночастинок в таких
системах, пошук оптимального методу аналізу наносистем, що містять
декілька компонентів одночасно.
 Синтез наночастинок Au/CdS в матриці Д-ПАА; дослідження структури
та оптичних властивостей цих наносистем.
 Дослідження процесів конформаційного переходу в наносистемі ДПІПАА із наночастинками золота та срібла; виявлення впливу наявності
металевих наночастинок на особливості температурного переходу.
 Дослідження біосумісності полімерів Д-ПАА. Тестування наносистем із
вмістом токсичного протипухлинного препарату цисплатин на лейкозних
клітинах. Застосування наносистем із вмістом наночастинок золота та
фотосенсибілізатора для фотодинамічної терапії in vitro та in vivо.
Об’єкт дослідження: оптимізація процесу синтезу розгалужених
полімерів Д-ПАА та Д-ПІПАА; зв’язок між молекулярною структурою та
конформацією прищеплених ланцюгів; властивості гібридних наносистем
полімер-металічні наночастинки у водному розчині, а також протипухлинна
активність гібридних наносистем.
10
Предмет дослідження: прищеплені полімери Д-ПАА та Д-ПІПАА,
металовмісні наносистеми на їх основі.
Методи дослідження було обрані таким чином, щоб забезпечити
виконання поставлених завдань. Для характеристики полімерів
використовували гель-проникну хроматографію (SEC), оснащену
детекторами світлорозсіювання (LS), рефрактометром (Rf) та віскозиметром,
ЯМР спектроскопію. Просвічуючу електронну мікроскопію (ТЕМ),
динамічне світлорозсіювання (DLS), UV-Vis спектроскопію поглинання,
фотолюмінісцентну спектроскопію; малокутове розсіювання рентгенівських
променів (SAXS) використовували для аналізу розмірів об’єктів в складі
наносистем. Числові методи розрахунку у комбінації зі спеціальним
програмним забезпеченням було використано для математичної та
статистичної обробки отриманих даних.
Наукова новизна. В процесі виконання роботи вперше було
синтезовано прищеплені кополімери Д-ПІПАА із визначеною молекулярною
будовою, високою молекулярною масою та низькою полідисперсністю, а
також досліджено їх поведінку у розчині в температурному інтервалі
конформаційного переходу. Також вперше було синтезовано зіркоподібні
кополімери Д-ПАА з малим декстрановим ядром (Mw=6000 г моль-1
).
Вперше було проведено порівняльний аналіз даних UV-vis
спектроскопії, DLS та SAXS щодо розмірних розподілів в складних
багатокомпонентних наносистемах. вдосконалено процедуру розрахунку
розмірного розподілу за даними, отриманими методом DLS та UV-vis
спектроскопії. Показано, що полімери Д-ПАА є ефективними матрицями для
синтезу стабільних наночастинок золота, срібла та сульфіду кадмію.
Показано вплив наявності металевих наночастинок на процес
температурного переходу Д-ПІПАА в області НКТР. Виявлено вплив
природи металевої частинки на положення НКТР та складний характер
переходу.
11
Продемонстровано біосумісність кополімерів Д-ПАА. Кополімери ДПАА із вмістом наночастинок золота вперше було використано та
протестовано як носії для препаратів протилейкозної дії; досліджено
ефективність наносистем (в in vitro та in vivо) для фотодинамічної
протипухлинної терапії.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані
показали, що полімери Д-ПАА, Д-ПІПАА та наносистеми на їх основі є
перспективними матеріалами біомедичного призначення як наноносії для
доставки протипухлинних препаратів. Тестування наоносистем було
проведено в Інституті молекулярної біології та генетики НАНУ (д.б.н. Г.Д.
Телегєєв) та в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології
ім. Р.Є. Кавецького НАНУ (проф. Н.Ф. Гамалія). Дослідження проводились
in vivo та in vitro. Нанокомпозиція, яка містила наночастинки золота та
сенсибілізатор рекомендована до доклінічних випробувань для
фотодинамічної терапії.
Кополімери Д-ПАА продемонстрували здатність до стабілізації
наночастинок та контролю за процесом росту наночастинок. У 2016 р.
подано заявку на винахід та корисну модель “Спосіб одержання
висококонцентрованих колоїдних розчинів наночастинок золота”.
Особистий внесок здобувача. Синтез кополімерів Д-ПІПАА, аналіз
макромолекулярних параметрів Д-ПАА та Д-ПІПАА за даними SEC, DLS
було проведено особисто дисертантом. Автором було синтезовано та
досліджено методами TЕМ, UV-vis спектроскопії та DLS наносистеми ДПАА із вмістом наночастинок Ag, Au, CdS, Au/CdS та наносистеми Д-ПІПАА
із наночастинками Au і Ag. Особисто здобувачем розроблено нове
програмне забезпечення та вдосконалено вже відоме (із відкритим кодом) для
розрахунків за даними DLS та UV-Vis розмірних розподілів (теорія Mi) з
використанням методу розкладу за сингулярними членами із можливістю
врахування рівня шуму.
12
Синтез серії кополімерів з декстрановим ядром Мw=2×105 та 7×105
г×моль-1
, Д20(70)-ПАА, відповідно, та деяких наносистем на їх основі
проведено д.х.н. Н.В. Куцевол та к.х.н. М.Ю. Безуглим. Серійні DLS
експерименти проведено А.І. Марініним (Національний університет
харчових технологій). Ефективність цисплатину в складі комплексу з
полімером проведено д.б.н. Г.Телегеєвим (Інститут молекулярної біології і
генетики НАН України). Експерименти по проведенню фотодинамічної
терапії на біологічних об’єктах проведено к.б.н. І.Штонь під керівництвом
д.б.н. М.Ф. Гамалії (Інститут експериментальної патології, онкології і
радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України). Інтерпретацію отриманих
даних та підготовку публікацій проведено спільно з науковим керівником
дисертаційної роботи д.х.н. Н.В. Куцевол. Інтерпретацію даних та підготовку
деяких публікацій проведено спільно із співавторами: проф. М. Равізо
(Інститут Шарля Садрона, Франція; SEC та ТЕМ); академік Л.Булавін, к.ф.-
м.н. Д. Соловйов (SAXS); проф. О.Шийчук (Університет м. Бидгощ, Польша;
«зелений синтез; к. ф.-м.н. Н.П.Науменко, д.ф-м.н. О. А. Єщенко;
дослідження оптичних властивостей СdS та наносистеми Au/Cds). В
проведенні експериментів та математичній обробці даних приймали участь
студенти Ю. Гарагуц та І. Виноградська.
Апробація результатів дослідження. Результати роботи представлено
на 40 конференціях та симпозіумах. Серед них: International and
Interdisciplinary NRW Symposium “Biomaterials and Biomechanics,
Fundamentals and Clinical Applications” (Essen, March 17-19, 2010), The
International Summer School “Nanotechnology: from fundamenral research to
innovation” and International research and practice conference "Nanotechnology
and nanomaterials" (25 August - 1 September, 2013, Bukovel, Ukraine), 9-th
International Conference ”Electronic Processes in Organic Materials” (May20-24,
2013, Ternopil), Baltic Polymer Symposium (September 18-21, 2013, Trakai,
Lithuania), 6-th International Conference “Physics of Liquids Matter: Modern
problems” (23-25 May, 2014, Kiev, Ukraine), Summer School and International
13
Research and Practical Conference: “Nanotechnology and nanomaterials” (23-30
August, 2014, Yaremche-Lviv, Ukraine), VIII Ukrainian-Polish Conference
“Polymer of Special Applications” (October 1-4, 2014, Bukovel, Ukraine),
Research and Practice Conference: “Nanotechnology and nanomaterials” (26-29
August, 2015, Lviv, Ukraine), 4th International Caucasian Symposium on Polymer
and Advanced Materials (1-4 July, 2015, Batumi, Georgia,), Technical Seminar on
Enviromental Contamination and Response (2-4 June, 2015, Canada, Vancouver),
7th International Conference “Physics of Liquid Matter: Modern Problems” (27-31
May, 2016, Kyiv, Ukraine), 4th International Research and Practice Conference
“Nanotachnology and Nanomaterials (August 24-27, 2016, Lviv, Ukraine.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 7
розділів, висновків, переліку літературних джерел та додатку.
Публікації. За результатами роботи опубліковано 13 статей та 40 тез
доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Синтезовано дві серії зіркоподібних прищеплених кополімерів із
декстрановим ядром різної молекулярної маси (Mw=6000 та 70 000 г моль-1
)
та прищепленими ПАА та ПІПАА ланцюгами (Д6-ПАА та Д6(70)-ПІПАА).
Показано, що оптимізована методика щодо способу введення ініціатора та
часу між введенням ініціатора та мономеру в реакційне середовище дозволяє
отримати прищеплені полімери з високою молекулярною масою та низькою
полідисперсністю для обох серій кополімерів.
2. Встановлено, що компактність зіркоподібної макромолекули та
конформація прищеплених ланцюгів залежить від відстані між щепленнями
для обох серій кополімерів.
3. Доведено, що для зіркоподібних кополімерів серії Д6(70)-
ПІПАА температура конформаційного переходу є на 2-3 С вищою за НКТР
лінійного ПІПАА такої ж молекулярної маси (тобто 31-32С для лінійного і
33-34 С для прищепленого). Встановлено, що на температуру переходу, а
також на особливості конформаційного переходу в області НКТР впливає
молекулярна структура розгалуженої макромолекули, а саме відстань між
щепленнями. Зменшення гідродинамічних розмірів макромолекули Д-ПІПАА
при переході «клубок-глобула» є більшою для кополімеру Д70-ПІПАА15 у
порівнянні з Д6-ПІПАА15.
4. Показано, що розгалужені кополімери обох серій є ефективними
матрицями для синтезу стабільних золів срібла та золота. Доведено, що
методами «зеленого синтезу» при вікорістанни як відновника глюкози,
неможливо отримати золі срібла з низькою полідисперсністю та розміром
наночастинок, які необхідні для наносистем біомедичного призначення (до
15 нм). Проте застосування боргідриду натрію та розгалуженої полімерної
матриці обох серій дозволяє отримати стабільні наносистеми з заданими
розмірними характеристиками наночастинок срібла та золота.
134
5. Доведено, що серед метод DLS є найбільш інформативним серед
методів розсіювання (SAXS, DLS, UV-vis) , які використовуються для аналізу
багатокомпонентних наносистем.
6. Вивчено поведінку водорозчинних наносистем на основі Д70-
ПІПАА15 та наночастинок золота та срібла інтервалі НКТР ПІПАА.
Доведено, що НКТР для металовмісних наносистем зсувається в бік вищих
температур на 0,5С, а наночастинки Ag та Au практично не змінюють
розміру в процесі колапсу макромолекули.
7. Показано ефективність розгалужених полімерних матриць для
синтезу гібридних наносистем Au/CdS з нетиповими оптичниміи
властивостями.
8. Показано біосумісність полімерів Д-ПАА та Д-ПІПАА і
перспективу їх застосування для протипухлинної терапії. Інкапсулювання
токсичного протипухлинного препарату цисплатину дозволило вбити 90 %
лейкозних клітин (in vitro). Доведено фотодинамічну активність
нанокомпозитних матеріалів на основі аніонного Д-ПАА із вмістом
наночастинок золота та фотосенсибілізатора хлорин е6. Фотодинамічна
ефективність таких наносистем виявилася вдвічі вищою ніж дія
індивідуального хлорину е6 для клітин та на 30% вищою у експерименті на
мишах