Чупашко Олеся Іванівна. Функціонально-метаболічний статус міокарда: адаптивні можливості та корекція за умов експериментального гіпотиреозу

Краткое описание

Чупашко Олеся Іванівна. Функціонально-метаболічний статус міокарда: адаптивні можливості та корекція за умов експериментального гіпотиреозу : дис... канд. мед. наук: 14.03.03 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. — Л., 2007. — 176арк. — Бібліогр.: арк. 138-171

Чупашко О.І. Функціонально-метаболічний статус міокарда: адаптивні можливості та корекція за умов експериментального гіпотиреозу.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 нормальна фізіологія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2007.
Вивчені особливості функціонально-метаболічних змін у крові, тканинах і мітохондріях міокарда та печінки, а також ультраструктурні характеристики серцевого м’яза за умов експериментального гіпотиреозу (змодельованого шляхом 3-х тижневого перорального введення тиреостатичного препарату мерказолілу), а також досліджений ефект застосування за цих умов інтервального гіпоксичного тренування.
Виявлено зміни показників системи холестеринового забезпечення, що свідчить про наявну тенденцію за даних умов до розвитку атеросклеротичних змін; відстежено також зміни вмісту метаболітів аеробного та анаеробного гліколізу. Показана органоспецифічність змін параметрів вільнорадикального гомеостазу, включаючи систему монооксиду азоту. Запропоновано критерії щодо інтегральної оцінки системи пероксидне окиснення ліпідів - антиоксидантна активність при донозологічній формі тиреоїдної гіпофункції. Обґрунтовано спосіб підвищення неспецифічної адаптивної спроможності шляхом мобілізації функціональних резервів організму.

У дисертаційній роботі, відповідно до поставленої мети, наведено теоретичне узагальнення та вирішено актуальне наукове завдання, що стосується обґрунтування критеріїв раннього виявлення та корекції експериментального гіпотиреозу (донозологічна форма) на підставі вивчення, порівняльного аналізу та обгрунтування результатів досліджень параметрів функціонально-метаболічного стану міокарда, печінки та крові, а також морфологічних характеристик міокарда. Це дозволило сформулювати наступні висновки:
1. Встановлені зміни показників системи ліпідного обміну підвищення вмісту холестеролу ліпопротеїнів низької щільності, зниження вмісту холестеролу ліпопротеїнів високої щільності, зростання коефіцієнту атерогенності до значень (0,530 ± 0,035) (норма - 0,370 ± 0,024) у комплексі зі змінами концентрації нітрит-іону в крові, створюють функціонально-метаболічні предумови для атерогенезу за умов розвитку ранніх форм гіпотиреозу.
2. Показана органоспецифічність змін концентрації нітрит-іону при модельованому гіпотиреозі: у крові його вміст знижується; у міокарді та печінці дефіцит тиреоїдних гормонів виявляє модулюючий ефект на процеси синтезу монооксиду азоту; у мітохондріях серця тварин дослідної групи активується продукція нітрит-іону, у мітохондріях печінки, на противагу пригнічується його утворення.
3. За умов латентних форм гіпотиреозу показана модуляція анаеробних реакцій, на що вказує високий вміст молочної кислоти та співвідношення лактату до пірувату в усіх досліджуваних середовищах - крові, тканинах серця і печінки.
4. Результати дослідження параметрів системи пероксидного окиснення ліпідів показали, що зростання вмісту ТБК-активних метаболітів у крові, гомогенатах серця та печінки і мітохондріях міокарда, реалізується на фоні депресії активності основних ензимів антиокисної та антирадикальної дії.
У мітохондріях печінки відстежено пригнічення процесів ліпопероксидації при зниженні щодо норми активності ферментів протиокисної дії: супероксиддисмутази на 15,1 %, глутатіонпероксидази на 31,2 %, каталази на 14,8 %. Загалом, зміни означених параметрів відповідають загальному напрямку змін у системі вільнорадикального гомеостазу.
5. Узагальнення отриманих даних щодо системи холестеринового обміну, тесту пероксидіндукованого гемолізу еритроцитів (49,5 % нижче від норми), показників вільнорадикального гомеостазу, вірогідно свідчать про модифікацію структури клітинних мембран, зниження їх плинності, зміни фазових станів при ранніх формах гіпофункції щитоподібної залози.
6. За умов відтвореної моделі зростає активність креатинкінази кардіоміоцитарного маркера, що можна трактувати як порушення в системі енергопостачання даної тканини. Проте, зміни активності органоспецифічних трансаміназ аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, не мають достовірного характеру, що свідчить про відсутність клітинної деструкції. Це також узгоджується з отриманими нами морфологічними характеристиками тканини міокарда.
7. Показана органоспецифічність дії інтервального гіпоксичного тренування у серії дослідних тварин, що виявлялась більш вираженим мобілізуючим ефектом у міокарді, порівняно з тканиною печінки. Ефект корекції мав вищий ступінь прояву у групі щурів з гіпотиреозом, де фоновою була супресія системи антиоксидного захисту.
Встановлений позитивний коригуючий ефект застосування інтервального гіпоксичного тренування за умов гіпотиреозу дозволяє пропонувати цей метод у комплексній терапії гіпофункції щитоподібної залози. Оцінку ефективності застосування інтервального гіпоксичного тренування рекомендується провадити на основі аналізу системи обміну холестеролу, визначення інтегрального тиреоїдного індексу, інтегративного коефіцієнту „антиоксидна активність / пероксидне окиснення ліпідів”.