Чурілін Олег Олександрович. Морфологічні особливості ядер передніх рогів спинного мозку після хронічної інтоксикації барбітуратами в різні вікові періоди (експериментально- морфологічне дослідження)

Краткое описание

Чурілін Олег Олександрович. Морфологічні особливості ядер передніх рогів спинного мозку після хронічної інтоксикації барбітуратами в різні вікові періоди (експериментально- морфологічне дослідження): дис... канд. мед. наук: 14.03.09 / Кримський держ. медичний ун-т ім. С.І.Георгієвського. - Сімф., 2005

Чурілін О.О. МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЯДЕР ПЕРЕДНІХ РОГІВ СПИННОГО МОЗКУ ПІСЛЯ ХРОНІЧНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ БАРБІТУРАТАМИ В РІЗНІ ВІКОВІ ПЕРІОДИ (експериментально-морфологічне дослідження). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.09 гістологія, цитологія та ембріологія. Луганський державний медичний університет, Луганськ, 2005.
Дисертація присвячена вивченню в експерименті хронічного впливу барбітуратів на морфологію рухових центрів спинного мозку щурів у різні вікові періоди.
Експериментальне дослідження проведене на 216 безпородних білих щурах самцях нестатевозрілого та репродуктивного віку. Тварини обох вікових груп були розподілені на серії залежно від препарату, що вводився. У серії Ф1 і Ф2 увійшли щури, які одержували фенобарбітон у дозах 30 і 70 мг/кг відповідно. З групи нестатевозрілих тварин була виділена серія тварин Б, яким вводили 35 мг/кг бензоналу. Контролем (К) для цих серій стали щури, які одержували 10 мл/кг дистильованої води. Серію С склали тварини, які на фоні введення 30 мг/кг фенобарбітону одержували силібор у дозі 80 мг/кг маси тіла тварин. Усі препарати вводилися щодня у вигляді суспензії на дистильованій воді за допомогою шлункового зонду. Щури обох вікових груп перебували під спостереженням 7, 15, 30 і 60 діб. Використовувалися сучасні гістологічні, морфометричні та математичні методи з проведенням порівняльного одночинникового дисперсійного аналізу морфологічних перетворень рухових центрів спинного мозку щурів.
Уперше встановлено, що введення барбітуратів призводить до поліморфних неспецифічних перетворень нейронів у всіх рухових ядрах спинного мозку, які виявлялися або оборотними змінами нейронів (в основному на 7 та 15 добу експерименту), або необоротними аж до явищ нейронофагії та загибелі частини клітин (в основному на 30 і 60 добу експерименту). З боку клітин макроглії рухових центрів передніх рогів спинного мозку спостерігалися виражені проліферативні процеси. При цьому мало місце збільшення щільності загальної глії на 1 мм2мозкової речовини за рахунок збільшення сателітних гліоцитів, достовірно збільшувався гліальний індекс, перинейрональний індекс та інтергліальний коефіцієнт.
Ступінь вираженості морфологічних змін перебував у прямій залежності від дози фенобарбітону. Уперше встановлено, що морфологічні зміни нейронів і макроглії рухових ядер передніх рогів спинного мозку щурів більш різко виражені при застосуванні великої дози фенобарбітону (70 мг/кг) у порівнянні з малою дозою (30 мг/кг) в обох вікових групах тварин і в усі терміни експерименту.
При хронічній інтоксикації бензоналом морфологічні зміни в ядрах, що вивчалися, подібні до дії фенобарбітону, але за інтенсивністю значно менше виражені.
Уперше встановлено, що сумісне застосування в експерименті фенобарбітону в дозі 30 мг/кг та силібору в дозі 80 мг/кг нівелює дію першого та приводить до нормалізації морфології ядер передніх рогів спинного мозку щурів, що виявлялося зменшенням кількості дистрофічно змінених нейронів, нормалізацією розмірів нейронів і їх ядер, зменшенням щільності клітин загальної та сателітної глії. Найбільші зміни нейронів і клітин макроглії мали місце в експерименті в нестатевозрілих щурів.

У дисертації, відповідно до поставленої мети, запропоноване теоретичне узагальнення та нове рішення актуальної наукової задачі, яке полягає у визначенні морфологічних особливостей рухових центрів спинного мозку при дії на організм хронічної інтоксикації барбітуратами. Отримані в результаті проведеного дослідження дані можуть бути використані в клініці для більш глибокого вивчення патогенезу та методів лікування захворювань, пов'язаних з руховими розладами при тривалому застосуванні барбітуратів.
1. Для рухових ядер передніх рогів спинного мозку щурів контрольних груп в різні вікові періоди характерна своєрідна цитоархітектоніка, яка визначається особливостями форми та розмірів нейронів, різним співвідношенням великих, середніх і малих клітин, щільністю розташування нейронів і макроглії, показниками ядерно-цитоплазматичного співвідношення, гліального та перинейронального індексів.
2. Хронічна інтоксикація барбітуратами щурів різного вікового періоду (нестатевозрілих і статевозрілих репродуктивного періоду) протягом 7, 15, 30 і 60 діб призводить до поліморфних неспецифічних перетворень нейронів рухових ядер передніх рогів спинного мозку, які виявляються або оборотними змінами нейронів та їх ядер (в основному на 7 і 15 добу експерименту), або необоротними аж до явищ нейронофагії та загибелі частини клітин (в основному на 30 і 60 добу експерименту).
3. Хронічна інтоксикація барбітуратами експериментальних тварин призводить також до виражених проліферативних процесів з боку клітин макроглії рухових центрів спинного мозку. При цьому має місце збільшення щільності загальної глії на 1 мм2мозкової речовини за рахунок збільшення сателітних гліоцитів, достовірно збільшується гліальний індекс, перинейрональний індекс та інтергліальний коефіцієнт.
4. Морфологічні зміни нейронів і макроглії рухових ядер передніх рогів спинного мозку щурів більш різко виражені при застосуванні великої дози фенобарбітону (70 мг/кг) в порівнянні з малою дозою (30 мг/кг) в обох вікових групах тварин і в усі терміни експерименту. При цьому ступінь вираженості морфологічних перетворень клітин рухових ядер спинного мозку щурів обох вікових груп знаходиться в прямій залежності від тривалості експерименту.
5. Морфологічні зміни системи рухових центрів спинного мозку щурів при хронічній інтоксикації бензоналом подібні до морфологічних змін ядер, що вивчаються, при дії фенобарбітону, але за інтенсивністю значно менш виражені.
6. Одночасне застосування в експерименті фенобарбітону в дозі 30 мг/кг і силібору в дозі 80 мг/кг нівелює дію першого та приводить до нормалізації морфології ядер передніх рогів спинного мозку щурів, що виявляється зменшенням кількості дистрофічно змінених нейронів, нормалізацією розмірів нейронів і їх ядер, зменшенням щільності клітин загальної глії.
7. При електронно-мікроскопічному дослідженні ядер передніх рогів спинного мозку щурів при дії фенобарбітону (доза 70 мг/кг) виявлені деструктивні зміни в нейронах: ядра ряду клітин з нерівними контурами, ядерця у вигляді сітчастої структури, цитоплазма має низьку електронну густину, бідна органелами, містить вакуолі. Деструктивні зміни в нейронах при впливі барбітуратів переважають в ядрі основи переднього рогу і частково нівелюються при дії силібору (доза 80мг/кг).
8. При хронічній інтоксикації барбітуратами морфологічні перетворення рухових центрів спинного мозку щурів залежать від віку тварин. Найбільші зміни нейронів і клітин макроглії мають місце в експерименті в нестатевозрілих щурів, найменші - у статевозрілих, можливо, за рахунок добре розвинутих компенсаторно-адаптаційних механізмів у тварин репродуктивного періоду.
9. Не всі ядра переднього рогу спинного мозку щурів однаково реагують на хронічну інтоксикацію барбітуратами. У нестатевозрілих та статевозрілих тварин найуразливішим виявилося ядро основи передніх рогів спинного мозку. У той же час у нестатевозрілих тварин найменш уразливим є передньо-медіальне ядро, а для статевозрілих центральне ядро передніх рогів спинного мозку.