Цвілик Світлана Дмитрівна. Наступність у змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя трудового навчання у вищих педагогічних закладах освіти

Краткое описание

Цвілик Світлана Дмитрівна. Наступність у змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя трудового навчання у вищих педагогічних закладах освіти : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2005

Цвілик С.Д. Наступність у змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя трудового навчання у вищих педагогічних закладах освіти. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Вінниця. 2005.
У дисертації розглянуто можливості підвищення якості професійної підготовки вчителя трудового навчання (ТН) в педагогічних вищих навчальних закладах у процесі встановлення і реалізації наступності в змісті природничо-математичної і спеціальної підготовки. Розроблено й теоретично обгрунтовано положення про необхідність системного впровадження наступності у навчально-виховному процесі, встановлено дидактичні умови, методичні основи реалізації наступності в змісті природничо-математичної і спеціальної підготовки вчителя ТН. Розроблено й впроваджено в навчальний процес підготовки вчителя ТН: інноваційну методику встановлення й реалізації наступності у змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки; навчальні програми з спеціальних дисциплін; процес проектування й моделювання систем міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків спеціальних дисциплін; модульну систему графічної підготовки вчителя, яка поєднує в собі різні види графічних завдань і рейтингову методику їхнього застосування; технології викладання графічних і спеціальних дисциплін; підібрано й систематизовано задачі й завдання, які дозволяють встановити рівень сформованих взаємопов’язаних знань як одного з критеріїв реалізованої в навчальному процесі наступності. Основні положення дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес підготовки вчителя ТН системи вищої педагогічної освіти України.

1.На основі аналізу філософської, психологічної, педагогічної та спеціальної літератури з проблем нашого дослідження встановлено, що питання наступності в змісті навчання є окремим важливим напрямом теорії і методики професійної освіти. Динаміка розвитку наступності у НВП призвела до актуалізації в середині 90-х років ХХ століття парадигми неперервної освіти, що дозволяє забезпечити наступність різних ступенів навчання, зробити їх різноманітними і цікавими, підвищити їхню значущість, конструктивність.
2. Встановлено, що в розглянутій дидактичній системі підготовки вчителя ТН принцип наступності виступає фактором, який сприяє цілісному об’єднанню природничо-математичної і спеціальної підготовки студентів і відповідає всім критеріям дидактичних принципів (універсальність, специфічність, самостійність, інструментальність). Теоретико-методологічне узагальнення виявило, що принцип наступності у навчанні взаємодіє з іншими загальнодидактичними і специфічними для професійного навчання дидактичними принципами. Доведено, що ступінь реалізації цієї взаємодії впливає на процес творчого мислення студентів, на мотивацію учіння і практичної діяльності, взаємозв’язок загального й професійного навчання.
3.У процесі дослідження виявлено і обґрунтовано таку тезу: формування системи наступних міжпредметних і міжциклових зв’язків у змісті природничо-математичної і спеціальної підготовки вчителя ТН є однією з основних ознак забезпечення наступності навчального пізнання з одночасним,суміжним формуванням нових понять на основі тих, які вже сформувались у процесі набуття попередніх знань. Експеримент засвідчив, що для створення умов всебічного вивчення окремих понять, явищ, закономірностей, технологій необхідними умовами мають становити: зв’язок навчальних тем, спільність поняттєвого апарату, єдність загальнонаукової і професійної спрямованості (стратегії й тактики) окремих навчальних дисциплін.
4.На підставі аналізу освітнього стандарту галузі „Технологія” зміст природничо-математичної і спеціальної підготовки вчителя ТН визначається з урахуванням таких засад: вимог соціального і науково-технічного прогресу у виробництві і нематеріальній сфері діяльності; відображення переліку виробничих функцій за освітніми лініями освітньо-наукової галузі „Технологія”; модулювання змісту навчальних дисциплін підготовки вчителя ТН у ВНЗ; забезпечення фундаментальної підготовки вчителя ТН як наукової основи фахової підготовки та взаємозв’язок і взаємообумовленість змісту теоретичної та практичної підготовки (виробничих і навчальних практик); формування трудових умінь і навичок навчального й професійного характеру, що є основою змісту професійної діяльності фахівців; поглибленої фахової підготовки вчителя ТН за спеціалізаціями із збереженням спільної виробничої основи. Встановлено, що принцип наступності відображає низку напрямів з удосконалення змісту професійної підготовки вчителя ТН, зокрема: поступове ускладнення і збагачення змісту навчання, збільшення обсягу набутих знань, умінь та навичок; структурування змісту із забезпеченням взаємозв’язку загальнонаукової і професійної підготовки вчителя ТН; виявлення закономірностей розвитку педагогічних ідей і практичного досвіду професійної підготовки вчителя; забезпечення основних властивостей наступності професійної підготовки студентів багатоаспектності, різнохарактерності, багатокомпонентності й багатофакторності; урахування особливостей колективного характеру навчання у ВНЗ; розвиток мотивації до творчої діяльності студентів у ВНЗ і майбутніх фахівців учителів ТН у школі.
5.Експеримент виявив стійкі тенденції у підвищенні якості професійної підготовки вчителя ТН у процесі розкриття діалектичного взаємозв’язку, у встановленні й вияві наступності між дисциплінами природничо-математичного й спеціального циклів у структурі навчальних планів, змісті дисциплін, у методиці їхнього викладання. Результати експерименту дають можливість констатувати, що застосована методика наступності в змісті природничо-математичної і спеціальної підготовки вчителя ТН усуває низку суттєвих недоліків у навчанні, зокрема: формалізм у знаннях студентів, недостатню цілісність і відсутність зв’язків у знаннях, несформованість уміння застосовувати знання в конкретній стандартній чи нестандартній ситуації, дискретний характер підготовки вчителя ТН у ВНЗ, недостатню мотивацію вивчення природничо-математичних і спеціальних дисциплін, дублювання й різні підходи в трактуванні взаємопов’язаного матеріалу, асинхронність у вивченні окремих тем тощо.
6.Дослідження виявило, що реалізація наступності в природничо-математичній та спеціальній підготовці вчителя ТН є доцільною, результативною в створенні цілісної системи знань і професійних умінь упродовж всього періоду навчання у ВНЗ. Встановлено, що зростання якості знань студентів із спеціальних дисциплін за умов застосування змістової парадигми наступності є значним і тому, що НВП проводиться на основі системи чітко визначених цілей проміжкових і кінцевих результатів, системи методів навчання і засобів контролю (модульно-рейтингова система контролю знань), які мають прозору систему управління навчальним процесом з можливістю коригування його етапів.
7.Доведено, що застосування суб’єктно-діяльнісного підходу до вивчення спеціальних дисциплін, інноваційних методик навчання й конструювання НВП створює можливості для керованої самостійної роботи і творчого пошуку студентів у формуванні системи наступних знань і умінь. На основі проектно-конструкторського підходу до змісту створено навчальні програми з окремих спеціальних дисциплін.
8.На засадах наступності змістового, структурно-організаційного аспектів НВП підготовки вчителя ТН сконструйовано інноваційну модель наступної підготовки вчителя ТН з дисциплін циклу „Основи швейного виробництва”. Це дозволяє подолати лінійно-дискретний характер процесу навчання, встановити єдність об’єктивних і багатосторонніх взаємозв’язків природничо-математичних законів і технічних об’єктів, технічних об’єктів і технологічних процесів.
9.Таким чином процеси встановлення і реалізації наступності в змісті природничо-математичної й спеціальної підготовки вчителя ТН можливі і конче потрібні,бо:
через ґрунтовний аналіз змісту навчальних дисциплін створюється можливість формування у навчанні узагальнених і систематизованих професійних знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності майбутнього вчителя ТН;
викликають значний інтерес у студентів, посилюють мотивацію їхнього навчання;
усувають низку недоліків фахової підготовки, пов’язаних з дискретністю і неузгодженістю навчальних планів і програм підготовки вчителя ТН;
дозволяють активно залучити студентів до навчального процесу вивчення природничо-математичних і спеціальних дисциплін підготовки вчителя ТН;
надають можливість використовувати під час занять певні системи внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків природничо-математичних і спеціальних дисциплін, утворювати системи взаємопов’язаних знань;
сприяють засвоєнню значних обсягів інформації через її конкретизацію й застосування суб’єктно-діяльнісного підходу до навчання (модульна технологія, рейтингова система оцінювання знань тощо);
визначають шляхи методичної підготовки вчителя ТН у забезпеченні наступності в майбутній професійній діяльності в школі та інших освітніх закладах;
потребують постійного підвищення рівня професійної майстерності викладачів, удосконалення навчально-методичного і програмного забезпечення НВП в підготовці вчителя ТН у педагогічних ВНЗ.
Проведене дослідження, певна річ, не вичерпує всіх аспектів проблеми наступності фахової підготовки вчителя ТН у педагогічних вищих навчальних закладах. Перспективними напрямами подальших досліджень є такі: вдосконалення навчально-методичних комплексів природничо-математичних і спеціальних дисциплін, створення програмного забезпечення вивчення дисциплін на засадах наступності й методики його ефективного застосування на базі комп’ютерних технологій, визначення оптимальних шляхів підвищення кваліфікації викладачів ВНЗ стосовно засад наступності та інноваційних процесів у підготовці вчителя трудового навчання.